Очікує на перевірку

Сумська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сумська область
Герб Сумської області Прапор Сумської області
Розташування
Основні дані
Прізвисько: Сумщина, Слобожанщина Сіверщина
Країна: Україна Україна
Утворена: 10 січня 1939 року
Код КАТОТТГ: UA59000000000057109
Населення: 1 034 364 (на 1.2.2022)
Площа: 23834 км²
Густота населення: 43,4 осіб/км²
Телефонні коди: +380-542
Обласний центр: Суми
Райони: 5
Громади: 51
Міста: 15
Райони в містах: 2
Селища: 77
Села: 1434
Номери автомобілів: BM, HM
Інтернет-домени: sumy.ua; sm.ua
Мапа області
Обласна влада
Рада: Сумська обласна рада
Голова ради: Федорченко Віктор Михайлович
Голова ОДА: Артюх Володимир Миколайович
Вебсторінка: Сумська ОДА,
Сумська облрада
Адреса: 40030, м. Суми, пл. Незалежності, 2
Мапа
Мапа
Сумська область у Вікісховищі

Су́мська о́бласть (Сумщина) — область у північно-східній частині України; охоплює частини Середньоруської височини та Придніпровської низовини. Утворена 10 січня 1939 року. Центр — місто Суми. Межує з Харківською та Полтавською областю на півдні, Чернігівською на заході, Курською та Білгородською областями Російської Федерації на сході та Брянською Російської Федерації на півночі.

Площа 23,8 тис. км², населення — 1164,6 тис. мешканців, у тому ч. 783 978 (66,7 %), міського і 380 641 сільського на 1 жовтня 2010 року (1975 — 1452 000 мешканців, у тому числі 696 тис. міського і 756 000 сільського). Нац. склад за переписом 2001: українців — 88,8 %, росіян — 9,4 %, інші — 1,8 %. 15 міст, 77 селищ, 1 677 сіл; 5 районів, 51 громаду.

Географія

[ред. | ред. код]

Сумська область розташована у північно-східній частині Лівобережної України. Найвища точка області — 246,2 м над рівнем моря[1].

На півночі та сході область межує із Брянською, Курською та Білгородською областями Російської Федерації — довжина державного кордону з Російською Федерацією 563,8 км. На кордоні розташовані три пункти пропуску залізничного транспорту (Волфіне, Пушкарне, Зернове) та п'ять — автомобільного (Бачівськ, Катеринівка, Рижівка, Юнаківка, Велика Писарівка).

Областю проходять декілька транспортних коридорів: E38.

На півдні, сході та заході Сумщина межує із Харківською, Полтавською та Чернігівською областями України. Відстань від обласного центра до Києва 350 км.

Північна частина області лежить у межах Новгород-Сіверського Полісся, південна — належить до лісостепової зони.

Річки Сумської області належать до басейну Дніпра і здебільшого є його лівими притоками. Найзначніші з них — Десна, Сейм, Сула, Псел, Ворскла. У долинах річок — численні озера-стариці і болота; багато штучних ставків.

Природа

[ред. | ред. код]

Клімат помірно континентальний. Зима прохолодна, літо не спекотне. Середня температура липня +19 °C, січня −7,5 °C. Максимум опадів випадає влітку у вигляді дощів. Середньорічна їх кількість становить від 550 до 700 мм.

Природно-рекреаційний потенціал області значний: лісами та чагарниками зайнято 17 % території. У північних районах переважають мішані ліси (сосна, дуб, береза), у центральних районах — острівні ліси (липа, клен, ясен), трапляються дубові гаї. За винятком ділянки цілинного степу «Михайлівська цілина» (входить до Українського степового заповідника), усі степові простори розорані. Баси — кліматичний курорт лісостепової зони, розташований за 7 км від Сум на великому масиві хвойно-листяних лісів уздовж р. Псел. На території області розташовано багато об'єктів і територій природно-заповідного фонду, як от «Михайлівська цілина», заказники, дендропарк, заповідні урочища (див. також Лісові ресурси Сумської області).

Історія

[ред. | ред. код]

Заселення території сучасної Сумщини розпочалося приблизно 15 тис. років тому. В V-III тис. до н. е. територія області була заселена ураломовними мисливсько-рибальськими племенами. Сумщина належала до ареалу гребінцевої кераміки (стоянки Погорілівка, Мис Очкинський та інші). Спосіб життя культур кам'яної доби в основному ґрунтувався на полюванні та рибальстві. З кінця ІІІ початку І тис. до н. е. на території Сумщини жили землеробсько-скотарські племена. На берегах Сейму, Сули, Ворскли та Псла виявлено понад 70 городищ, поселень та курганних могильників.


Починаючи з перших століть до н. е., вся територія сучасної Сумської області входила до складу земель, на яких проживали ранні слов'янські племена. В VII—X ст. всю територію сучасної Сумщини населяло слов'янське плем'я сіверян. Тривалий процес соціально-економічного розвитку східних слов'ян зумовив формування феодальних відносин і утворення однієї з наймогутніших держав свого часу — Київської Русі, про велич і могутність якої Михайло Грушевський писав: «На кінець IX ст. уже багато земель до Києва належало, київським князям дань давало — не тільки українські, а й інші, аж під теперішній Петербург та Москву».

До Київської Русі входили і землі сучасної Сумщини. Розташований на кордоні зі степом край, попри постійні напади кочівників, був порівняно густо заселений. На території області відомо понад 80 давньоруських городищ, поселень, могильників. Крім невеликих поселень, існували й великі міста, про які розповідають давньоруські літописи: Ромни, Вир, В'яхань, Путивль, Попаш, Глухів, Зартий. Територія Сумщини була ареною запеклих міжкнязівських війн, особливо в 40-х роках XII ст. Використовуючи феодальні міжусобиці, половці посилили натиск на руські землі. Сумському краю, його людям, подвигам і славі, помилкам і поразкам присвячено найвидатнішу пам'ятку Київської Русі — «Слово о полку Ігоревім».

На початку 20-х років XIII ст. зі сходу насунули монголо-татарські орди. Велич і могутність змінилася занепадом і пригнобленням. В 50-60-х роках XIV ст. край входив до складу Великого князівства Литовського, Річі Посполитої. В роки Визвольної війни і до смерті гетьмана Хмельницького існувала українська держава, до складу якої входила і територія Сумщини, а саме: Глухівщина, Конотопщина, Роменщина, Кролевеччина. Пізніше ці землі ввійшли до складу Гетьманської України, а південно-східна частина належала Слобожанщині. Великими містами були Глухів, Кролевець, Конотоп, Ромни, Путивль, Суми.


Землями Сумщини проходило військо гетьмана Івана Виговського. Саме тут, під Конотопом, відбулась знаменита Конотопська битва, в якій українська армія перемогла російську. В 17081709 рр. населення Сумщини опинилось в центрі Великої Північної війни між арміями Карла XII та Петра I. Трагедія народу полягає в тому, що частина громадян підтримала гетьмана, інші — царя, а це призвело до численних репресій, жертв, страт. Саме в Лебедині були страчені прибічники гетьмана Мазепи, в Сумах проголошено маніфест із засудженням Мазепи. Після руйнування гетьманської столиці Батурина столицею Гетьманської України став Глухів.

Після скасування Катериною II в 1764 р. гетьманської влади на Лівобережжі та в 1765 р. полкового устрою і самоврядування в Слобідській Україні на Сумщину було поширено адміністративно-територіальний поділ Російської імперії, а потім, за винятком короткого періоду з 1917 р. до початку 1919 р., коли знову відродилась українська державність, — тоталітарної радянської соціалістичної держави.

З другої чверті XIX ст. широкого розвитку набуло цукроваріння. Сумський повіт за кількістю розташованих на його території заводів займав друге місце в Україні, а Суми називали цукровою столицею. В створеному в 1897 році цукровому синдикаті провідна роль належала цукрозаводчикам Сумщини — Харитоненку i Терещенку.

Сумська область створена 10 січня 1939.[2] До її складу ввійшли 12 районів Харківської області (Білопільський, Великописарівський, Грунський, Краснопільський, Лебединський, Миропільський, Охтирський, Сумський, Тростянецький, Улянівський, Хотінський, Штепівський), 17 районів Чернігівської області (Буринський, Глинський, Глухівський, Дубов'язівський, Конотопський, Кролевецький, Недригайлівський, Путивльський, Роменський, Середино-Будський, Смелівський, Талалаївський, Хильчицький, Червоний, Шалигинський, Шосткинський, Ямпільський) та 2 райони Полтавської області (Липоводолинський, Синівський).

У 2020 році в результаті територіальної реформи в області було укрупнено райони, із 18 районів було створено 5 більших районів.

Адміністративно-територіальний устрій

[ред. | ред. код]

Загальна інформація

[ред. | ред. код]

Адміністративний центр області — місто Суми.

У складі області:

  • районів — 5;
  • районів у містах — 2;
  • територіальних громад — 51, в тому числі:
    • міських громад — 15;
    • селищних громад — 15;
    • сільських громад — 21.

Райони

[ред. | ред. код]
Назва Герб Адмін. центр Населення (тис. ос.) На мапі Адмін. устрій
Конотопський Конотоп 204,2 Адм. устрій
Охтирський Охтирка 125,6 Адм. устрій
Роменський Ромни 113,7 Адм. устрій
Сумський Суми 449,4 Адм. устрій
Шосткинський Шостка 188,5 Адм. устрій

Райони у містах

[ред. | ред. код]
Район Входження
1 Зарічний м. Суми
2 Ковпаківський м. Суми

Ліквідовані райони

[ред. | ред. код]

Демографія

[ред. | ред. код]
Найпоширеніша рідна мова у містах і сільрадах Сумської області за переписом 2001 р.

Найбільші населені пункти

[ред. | ред. код]
Міські населені пункти з кількістю жителів понад 5,0 тисяч
за даними Держкомстату (2017)[3][4]
Суми 265,6 Путивль 15,8
Конотоп 87,6 Буринь 8,8
Шостка 76,6 Краснопілля 8,2
Охтирка 48,5 Ворожба 7,1
Ромни 40,5 Середина-Буда 7,1
Глухів 33,5 Вороніж 7,0
Лебедин 25,5 Свеса 6,6
Кролевець 23,2 Недригайлів 5,5
Тростянець 20,6 Степанівка 5,5
Білопілля 16,4 Липова Долина 5,2

Національний склад

[ред. | ред. код]

Національний склад населення Сумської області станом на 2001 рік[5]:

Національність Кількість осіб %
1 Українці 1 152 034 88,84 %
2 Росіяни 121 655 9,38 %
3 Білоруси 4 320 0,33 %
4 Цигани 1 377 0,11 %
5 Вірмени 1 183 0,09 %
6 Молдовани 778 0,06 %
7 Євреї 762 0,06 %
8 Азербайджанці 569 0,04 %
9 Татари 435 0,03 %
10 Грузини 424 0,03 %
11 Інші 13 226 1,02 %
Разом 1 296 763 100,00 %

Злочинність

[ред. | ред. код]

Рівень злочинності за 2012 рік на 10 тис. населення складає 77,8 злочинів, з них 31,2 тяжких та особливо тяжких[6].

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
Блок із 4 марок "Краса і велич України. Сумська область" (2018)

Особистості, уродженці

[ред. | ред. код]

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Сусідні області

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Є в нас і своя «Швейцарія». Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 16 серпня 2016.
  2. Указ Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1939 «Про утворення Сумської, Кіровоградської та Запорізької областей у складі Української РСР»
  3. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  4. При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2015 по січень 2017 року
  5. Всеукраїнський перепис населення 2001 року. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 21 вересня 2011.(рос.)
  6. МВС УКРАЇНИ. Архів оригіналу за 10 квітня 2010. Процитовано 19 березня 2014.
  7. В чем лидирует каждая из областей Украины [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.](рос.)

Література

[ред. | ред. код]
Вип.1: З найдавніших часів до середини XVII ст. — 1999. — 94 с.
Вип.2: Від середини XVII до кінця XVIII ст. — 2000. — 154 с.
  • П‘ятдесят рідкісних рослин Сумщини : атлас-довідник / С. М. Панченко, В. Ю. Іванець. – Чернівці : Друк Арт, 2019. – 64 с. – ISBN 617-7465-72-9.
  • Скакун В. Літературна Сумщина. — К.: Муз. Україна, 1995. — 256 с.: іл. 
  • Слобожанщина. Письменники Сумщини : хрестоматія. Вип. 20 / [редкол.: О. Вертіль (голова) та ін.]. – Суми : Мрія-1, 2016. – 336 с. – ISBN 966-566-657-8.
  • Сумщина олімпійська: "Citius, Altius, Fortius!" / О. В. Вертіль. – Суми : Мрія, 2019. – 192 с. – ISBN 966-473-260-1.
  • Сумщина. Велика спадщина. Краєзнавство / за заг. ред. О. Корнієнко; авт.-упоряд. : О. І. Кисельов, О. М. Корнієнко. – Суми : Університет. кн., 2019. – 384 с.
  • Краєзнавство Сумщини в контексті вивчення історичної, духовної і культурної спадщини регіону : зб. матеріалів обласної наук.-краєзнавчої конф. з он-лайн зв’язком 19 квітня 2018 р., м. Суми / уклад. О. М. Малиш. — Суми : Триторія, 2018. — 92 с. ISBN 978-966-97774-7-8 (http://ounb.sumy.ua/publish/2018/krs.pdf [Архівовано 26 жовтня 2021 у Wayback Machine.])

Посилання

[ред. | ред. код]
Росія Росія Росія Росія
Чернігівська область Чернігівська область Росія Росія
Полтавська область Полтавська область Харківська область Харківська область