Сексуальна об'єктивація: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
виправлення посилань на джерела
Рядок 25: Рядок 25:
Феміністичні та психологічні дослідження<ref name="fredrickson2">{{Cite journal|last1=Fredrickson|first1=Barbara L.|last2=Roberts|first2=Tomi-Ann|title=Objectification theory: toward understanding women's lived experiences and mental health risks|journal=[[Psychology of Women Quarterly]]|volume=21|issue=2|pages=173–206|publisher=[[SAGE Publications|Sage]]|doi=10.1111/j.1471-6402.1997.tb00108.x|date=June 1997|url=https://doi.org/10.1111/j.1471-6402.1997.tb00108.x|ref=harv|postscript=.}}</ref> свідчать, що сексуальна об'єктивація призводить до негативних психологічних наслідків, включаючи [[розлади харчової поведінки]], [[Депресія (психологія)|депресії]], [[Сексуальна дисфункція|сексуальні дисфункції]], а також створює у жінок негативні образи себе (зниження [[Самооцінка|самооцінки]]) через переконання, що їхні інтелект та професійні компетенції не визнаються і не будуть визнані суспільством. Також виявлено, що сексуальна об'єктивація жінок негативно впливає на їх продуктивність, впевненість і посадовий рівень на робочому місці.<ref>http://search.proquest.com/docview/1855654799</ref> Як об'єктивація впливає на жінок та суспільство в цілому&nbsp;— тема академічних досліджень: з одного боку, розуміння дівчатами важливості демонстрації зовнішності в суспільстві може вкладатися в почуття страху, сорому та огиди під час переходу до жіночності<span class="cx-segment" data-segmentid="45"><ref>{{Cite journal|last=Lee|first=Janet|title=Menarche and the (hetero)sexualization of the female body|journal=[[Gender & Society]]|volume=8|issue=3|pages=343–362|publisher=[[SAGE Publications|Sage]]|doi=10.1177/089124394008003004|date=September 1994|url=https://doi.org/10.1177/089124394008003004|ref=harv|postscript=.}}</ref>; з іншого боку, молоді жінки є особливо чутливими до об'єктивації, оскільки саме їм систематично кажуть, що [[влада]], [[повага]] та [[багатство]] можуть бути виведені з зовнішнього вигляду.</span><ref name="apareport">{{Cite report|last1=American Psychological Association|first1=(APA)|title=Report of the American Psychological Association task force on the sexualization of girls, executive summary|journal=[[American Psychological Association]]|location=Washington, DC|year=2010|url=http://www.apa.org/pi/women/programs/girls/report-full.pdf|access-date=19 February 2007}}</ref>
Феміністичні та психологічні дослідження<ref name="fredrickson2">{{Cite journal|last1=Fredrickson|first1=Barbara L.|last2=Roberts|first2=Tomi-Ann|title=Objectification theory: toward understanding women's lived experiences and mental health risks|journal=[[Psychology of Women Quarterly]]|volume=21|issue=2|pages=173–206|publisher=[[SAGE Publications|Sage]]|doi=10.1111/j.1471-6402.1997.tb00108.x|date=June 1997|url=https://doi.org/10.1111/j.1471-6402.1997.tb00108.x|ref=harv|postscript=.}}</ref> свідчать, що сексуальна об'єктивація призводить до негативних психологічних наслідків, включаючи [[розлади харчової поведінки]], [[Депресія (психологія)|депресії]], [[Сексуальна дисфункція|сексуальні дисфункції]], а також створює у жінок негативні образи себе (зниження [[Самооцінка|самооцінки]]) через переконання, що їхні інтелект та професійні компетенції не визнаються і не будуть визнані суспільством. Також виявлено, що сексуальна об'єктивація жінок негативно впливає на їх продуктивність, впевненість і посадовий рівень на робочому місці.<ref>http://search.proquest.com/docview/1855654799</ref> Як об'єктивація впливає на жінок та суспільство в цілому&nbsp;— тема академічних досліджень: з одного боку, розуміння дівчатами важливості демонстрації зовнішності в суспільстві може вкладатися в почуття страху, сорому та огиди під час переходу до жіночності<span class="cx-segment" data-segmentid="45"><ref>{{Cite journal|last=Lee|first=Janet|title=Menarche and the (hetero)sexualization of the female body|journal=[[Gender & Society]]|volume=8|issue=3|pages=343–362|publisher=[[SAGE Publications|Sage]]|doi=10.1177/089124394008003004|date=September 1994|url=https://doi.org/10.1177/089124394008003004|ref=harv|postscript=.}}</ref>; з іншого боку, молоді жінки є особливо чутливими до об'єктивації, оскільки саме їм систематично кажуть, що [[влада]], [[повага]] та [[багатство]] можуть бути виведені з зовнішнього вигляду.</span><ref name="apareport">{{Cite report|last1=American Psychological Association|first1=(APA)|title=Report of the American Psychological Association task force on the sexualization of girls, executive summary|journal=[[American Psychological Association]]|location=Washington, DC|year=2010|url=http://www.apa.org/pi/women/programs/girls/report-full.pdf|access-date=19 February 2007}}</ref>


Про-феміністські культурні критики, такі як Robert Jensen та Sut Jhally, звинувачують [[Засоби масової інформації|мас-медіа]] та рекламу у просуванні об'єктивації жінок для продажу товарів та послуг.<ref name="Jensen">{{cite book|title=Pornography: the production and consumption of inequality|last=Jensen|first=Robert|year=1997|publisher=Oxford University Press|location=New York, New York|page=[https://archive.org/details/loosewomenlecher00lemo/page/133 133]|isbn=978-0-19-510556-8|ref=harv|author-link=Robert Jensen|contribution=Using pornography|editor-last1=Dines|editor-first1=Gail|editor-last2=Jensen|editor-first2=Robert|editor-last3=Russo|editor-first3=Ann|editor-link1=Gail Dines|editor-link2=Robert Jensen|url=https://archive.org/details/loosewomenlecher00lemo/page/133}}</ref><ref name="Frith">{{Cite journal|last1=Frith|first1=Katherine|last2=Shaw|first2=Ping|last3=Cheng|first3=Hong|title=The construction of beauty: a cross-cultural analysis of women's magazine advertising|journal=[[Journal of Communication]]|volume=55|issue=1|pages=56–70|publisher=[[Wiley-Blackwell|Wiley]]|doi=10.1111/j.1460-2466.2005.tb02658.x|date=March 2005|url=https://doi.org/10.1111/j.1460-2466.2005.tb02658.x|ref=harv|postscript=.}}</ref>
Про-феміністські культурні критики, такі як Robert Jensen та Sut Jhally, звинувачують [[Засоби масової інформації|мас-медіа]] та рекламу у просуванні об'єктивації жінок для продажу товарів та послуг.<ref name="Jensen">{{cite book|title=Pornography: the production and consumption of inequality|last=Jensen|first=Robert|year=1997|publisher=Oxford University Press|location=New York, New York|page=[https://archive.org/details/loosewomenlecher00lemo/page/133 133]|isbn=978-0-19-510556-8|ref=harv|author-link=Роберт Єнсен|contribution=Using pornography|editor-last1=Dines|editor-first1=Gail|editor-last2=Jensen|editor-first2=Robert|editor-last3=Russo|editor-first3=Ann|editor-link1=Ґейл Дайнс|editor-link2=Роберт Єнсен|url=https://archive.org/details/loosewomenlecher00lemo/page/133}}</ref><ref name="Frith">{{Cite journal|last1=Frith|first1=Katherine|last2=Shaw|first2=Ping|last3=Cheng|first3=Hong|title=The construction of beauty: a cross-cultural analysis of women's magazine advertising|journal=[[Journal of Communication]]|volume=55|issue=1|pages=56–70|publisher=[[Wiley-Blackwell|Wiley]]|doi=10.1111/j.1460-2466.2005.tb02658.x|date=March 2005|url=https://doi.org/10.1111/j.1460-2466.2005.tb02658.x|ref=harv|postscript=.}}</ref>


Протести об'єктивації жінок не є феноменом сучасності. За французького [[Просвітництво|Просвітництва]] точились дебати, є [[Молочна залоза|жіночі груди]] просто чуттєвою звабою, чи скоріше подарунком природи. У п'єсі Alexandre Guillaume Mouslier de Moissy «Справжня матір» (La Vraie Mère) 1771 року головна героїня докоряє свого чоловіка за поводження з нею виключно як з об'єктом його сексуального вдовольняння: «Невже твій розум такий притуплений, щоб дивитись на ці груди&nbsp;— почтенні скарби природи&nbsp;— просто як на прикраси, приречені декорувати [[Грудна клітка|грудну клітку]] жінок?»<ref>{{cite book|title=[[Citizens. A Chronicle of the French Revolution|Citizens: a chronicle of the French Revolution]]|last=Schama|first=Simon|year=1989|editor-last=Schama|editor-first=Simon|editor-link=Simon Schama|publisher=Knopf Distributed by Random House|location=New York|isbn=978-0-394-55948-3|author-link=Simon Schama|contribution=The cultural construction of a citizen: II Casting roles: children of nature}}</ref>
Протести об'єктивації жінок не є феноменом сучасності. За французького [[Просвітництво|Просвітництва]] точились дебати, є [[Молочна залоза|жіночі груди]] просто чуттєвою звабою, чи скоріше подарунком природи. У п'єсі Alexandre Guillaume Mouslier de Moissy «Справжня матір» (La Vraie Mère) 1771 року головна героїня докоряє свого чоловіка за поводження з нею виключно як з об'єктом його сексуального вдовольняння: «Невже твій розум такий притуплений, щоб дивитись на ці груди&nbsp;— почтенні скарби природи&nbsp;— просто як на прикраси, приречені декорувати [[Грудна клітка|грудну клітку]] жінок?»<ref>{{cite book|title=[[Citizens. A Chronicle of the French Revolution|Citizens: a chronicle of the French Revolution]]|last=Schama|first=Simon|year=1989|editor-last=Schama|editor-first=Simon|editor-link=Саймон Шама|publisher=Knopf Distributed by Random House|location=New York|isbn=978-0-394-55948-3|author-link=Саймон Шама|contribution=The cultural construction of a citizen: II Casting roles: children of nature}}</ref>


Питання сексуальної об'єктивації жінок вперше були [[Проблематизація|проблематизовані]] протягом 1970-х [[Історія фемінізму|феміністичним рухом]]. Відтоді феномен різко зріс у всіх сферах життя та призвів до негативних наслідків для жінок, особливо в політичній сфері. При цьому остання формація [[Фемінізм третьої хвилі|феміністок третьої хвилі]] теж сприяла збільшенню об'єктивації як можливості використання жіночого тіла як способу влади.<ref>{{cite journal|last=Heldman|first=Caroline|title=Sexualizing Sarah Palin: the social and political context of the sexual objectification of female candidates|journal=[[Sex Roles (journal)|Sex Roles]]|volume=65|issue=3|pages=156&ndash;164|publisher=[[Springer Science+Business Media|Springer]]|doi=10.1007/s11199-011-9984-6|date=August 2011|url=https://doi.org/10.1007/s11199-011-9984-6|ref=harv|postscript=.}}</ref>
Питання сексуальної об'єктивації жінок вперше були [[Проблематизація|проблематизовані]] протягом 1970-х [[Історія фемінізму|феміністичним рухом]]. Відтоді феномен різко зріс у всіх сферах життя та призвів до негативних наслідків для жінок, особливо в політичній сфері. При цьому остання формація [[Фемінізм третьої хвилі|феміністок третьої хвилі]] теж сприяла збільшенню об'єктивації як можливості використання жіночого тіла як способу влади.<ref>{{cite journal|last=Heldman|first=Caroline|title=Sexualizing Sarah Palin: the social and political context of the sexual objectification of female candidates|journal=[[Sex Roles (journal)|Sex Roles]]|volume=65|issue=3|pages=156&ndash;164|publisher=[[Springer Science+Business Media|Springer]]|doi=10.1007/s11199-011-9984-6|date=August 2011|url=https://doi.org/10.1007/s11199-011-9984-6|ref=harv|postscript=.}}</ref>
Рядок 39: Рядок 39:
* зниження рівня інформованості про внутрішні стани тіла.
* зниження рівня інформованості про внутрішні стани тіла.


Сексуальна об'єктивація була вивчена на основі припущення про те, що дівчата і жінки розвивають свій основний образ фізичного Я зі спостережень інших (що можуть мати місце в медіа або через особистий досвід).<ref name="bartky">{{cite book|title=Femininity and domination: studies in the phenomenology of oppression|last=Bartky|first=Sandra Lee|year=1990|editor-last=Bartky|editor-first=Sandra Lee|editor-link=Sandra Bartky|publisher=Routledge|location=New York|page=[https://archive.org/details/femininitydomina00bart/page/26 26]|isbn=978-0-415-90186-4|ref=harv|author-link=Sandra Bartky|contribution=On psychological oppression|url=https://archive.org/details/femininitydomina00bart/page/26}}</ref> Через суміш очікуваних і фактичних проявів зовнішності[[Жіноча гендерна соціалізація|жінки соціалізуються таким чином]], щоб об'єктивувати свої фізичні особливості з точки зору третьої особи, що і є само-об'єктивіацією.<ref>{{cite book|title=Engendered lives: a new psychology of women's experience|last=Kaschak|first=Ellyn|year=1992|publisher=Basic Books|location=New York, New York|page=12|isbn=978-0-465-01349-4|author-link=Ellyn Kaschak}}</ref> Жінки і дівчатка розвивають очікувану фізичну зовнішність, ґрунтуючись на спостереженнях за іншими; і усвідомлюють, що інші, ймовірно, переживають те ж саме (спостерігуваність + спостерігання). Сексуальна об'єктивація і само-об'єктивація жінок впливають на соціальні [[Гендерна роль|гендерні ролей]] та сприяють[[Гендерна нерівність|нерівності між статями]].<ref name="Goldenberg">{{cite book|title=Handbook of experimental existential psychology|last1=Goldenberg|first1=Jamie L.|last2=Roberts|first2=Tomi-Ann|year=2004|publisher=Guilford Press|location=New York|pages=71–85|isbn=978-1-59385-040-1|ref=harv|contribution=The beast within the beauty: an existential perspective on the objectification and condemnation of women|editor-last1=Greenberg|editor-first1=Jeff|editor-last2=Koole|editor-first2=Sander L.|editor-last3=Pyszczynski|editor-first3=Tom}}</ref>
Сексуальна об'єктивація була вивчена на основі припущення про те, що дівчата і жінки розвивають свій основний образ фізичного Я зі спостережень інших (що можуть мати місце в медіа або через особистий досвід).<ref name="bartky">{{cite book|title=Femininity and domination: studies in the phenomenology of oppression|last=Bartky|first=Sandra Lee|year=1990|editor-last=Bartky|editor-first=Sandra Lee|editor-link=Сандра Бартки|publisher=Routledge|location=New York|page=[https://archive.org/details/femininitydomina00bart/page/26 26]|isbn=978-0-415-90186-4|ref=harv|author-link=Сандра Бартки|contribution=On psychological oppression|url=https://archive.org/details/femininitydomina00bart/page/26}}</ref> Через суміш очікуваних і фактичних проявів зовнішності[[Жіноча гендерна соціалізація|жінки соціалізуються таким чином]], щоб об'єктивувати свої фізичні особливості з точки зору третьої особи, що і є само-об'єктивіацією.<ref>{{cite book|title=Engendered lives: a new psychology of women's experience|last=Kaschak|first=Ellyn|year=1992|publisher=Basic Books|location=New York, New York|page=12|isbn=978-0-465-01349-4|author-link=Ellyn Kaschak}}</ref> Жінки і дівчатка розвивають очікувану фізичну зовнішність, ґрунтуючись на спостереженнях за іншими; і усвідомлюють, що інші, ймовірно, переживають те ж саме (спостерігуваність + спостерігання). Сексуальна об'єктивація і само-об'єктивація жінок впливають на соціальні [[Гендерна роль|гендерні ролей]] та сприяють[[Гендерна нерівність|нерівності між статями]].<ref name="Goldenberg">{{cite book|title=Handbook of experimental existential psychology|last1=Goldenberg|first1=Jamie L.|last2=Roberts|first2=Tomi-Ann|year=2004|publisher=Guilford Press|location=New York|pages=71–85|isbn=978-1-59385-040-1|ref=harv|contribution=The beast within the beauty: an existential perspective on the objectification and condemnation of women|editor-last1=Greenberg|editor-first1=Jeff|editor-last2=Koole|editor-first2=Sander L.|editor-last3=Pyszczynski|editor-first3=Tom}}</ref>


=== Само-об'єктивація ===
=== Само-об'єктивація ===
Само-об'єктивація може зростати в ситуаціях, що підвищують усвідомлення власної зовнішності.<ref name="frederickson1.82">{{Cite journal|last1=Fredrickson|first1=Barbara L.|last2=Harrison|first2=Kristen|author-link1=Barbara Fredrickson|title=Throwing like a girl: self-objectification predicts adolescent girls’ motor performance|journal=[[Journal of Sport and Social Issues]]|volume=29|issue=1|pages=79–101|publisher=[[SAGE Publications|Sage]]|doi=10.1177/0193723504269878|date=February 2005|ref=harv|postscript=.}}</ref><sup>:82</sup> Так, присутність третьої особи-спостерігача посилює само-об'єктивацію. Внаслідок цього, коли особистість знає, що інші дивляться на неї або будуть дивитися, вона більш схильна турбуватись про те, як проявляється фізично. Приклади''' '''присутності  спостерігачів включають аудиторію, камеру чи іншого спостерігача, про якого знає спостерігувана.
Само-об'єктивація може зростати в ситуаціях, що підвищують усвідомлення власної зовнішності.<ref name="frederickson1.82">{{Cite journal|last1=Fredrickson|first1=Barbara L.|last2=Harrison|first2=Kristen|author-link1=Барбара Фредріксон|title=Throwing like a girl: self-objectification predicts adolescent girls’ motor performance|journal=[[Journal of Sport and Social Issues]]|volume=29|issue=1|pages=79–101|publisher=[[SAGE Publications|Sage]]|doi=10.1177/0193723504269878|date=February 2005|ref=harv|postscript=.}}</ref><sup>:82</sup> Так, присутність третьої особи-спостерігача посилює само-об'єктивацію. Внаслідок цього, коли особистість знає, що інші дивляться на неї або будуть дивитися, вона більш схильна турбуватись про те, як проявляється фізично. Приклади присутності  спостерігачів включають аудиторію, камеру чи іншого спостерігача, про якого знає спостерігувана.


Журналістка Аріель Леві (Ariel Levy) стверджує, що західні жінки експлуатують власну сексуальність. Наприклад, носіння відкритого одягу і непристойна поведінка є поширенням жіночої об'єктивації через само-об'єктивацію. У той час, як деякі жінки бачать таку поведінку формою [[емпауермент]]у, Леві стверджує, що це призвело до ще більшого акценту на фізичному критерії або [[Сексуалізація|сексуалізації]] жіночого сприймання самоцінності, що Леві називає культурою вульгарності (raunch aesthetics).<ref>{{cite book|title=[[Female Chauvinist Pigs|Female chauvinist pigs: women and the rise of raunch culture]]|last=Levy|first=Ariel|year=2006|publisher=Pocket Books|location=London|isbn=978-1-4165-2638-4|author-link=Ariel Levy (journalist)}}</ref>
Журналістка Аріель Леві (Ariel Levy) стверджує, що західні жінки експлуатують власну сексуальність. Наприклад, носіння відкритого одягу і непристойна поведінка є поширенням жіночої об'єктивації через само-об'єктивацію. У той час, як деякі жінки бачать таку поведінку формою [[емпауермент]]у, Леві стверджує, що це призвело до ще більшого акценту на фізичному критерії або [[Сексуалізація|сексуалізації]] жіночого сприймання самоцінності, що Леві називає культурою вульгарності ({{lang-en|raunch aesthetics}}).<ref>{{cite book|title=[[Female Chauvinist Pigs|Female chauvinist pigs: women and the rise of raunch culture]]|last=Levy|first=Ariel|year=2006|publisher=Pocket Books|location=London|isbn=978-1-4165-2638-4|author-link=Ariel Levy (journalist)}}</ref>
Цей феномен розкривається в роботі «''Female Chauvinist Pigs: Women and the Rise of Raunch Culture»''. Леві супроводжувала операторську групу відеосерій «''Girls Gone Wild» ''і виснувала, що сучана американськка сексуалізована культура не тільки об'єктивує жінок&nbsp;— вона заохочує жінок об'єктивувати себе.<ref>{{cite news|url=http://women.timesonline.co.uk/tol/life_and_style/women/article2523264.ece|title=Yes we are bovvered|last=Dougary|first=Ginny|date=25 September 2007|location=London|work=The Times|accessdate=23 May 2010}}</ref> В культурі сьогодення, пише Леві, ідея жінки, що бере участь в змаганнях у мокрих футболках чи з комфортом дивиться відверте [[Порнографія|порно]], стала символом феміністичної сили.
Цей феномен розкривається в роботі «''Female Chauvinist Pigs: Women and the Rise of Raunch Culture»''. Леві супроводжувала операторську групу відеосерій «''Girls Gone Wild» ''і виснувала, що сучана американськка сексуалізована культура не тільки об'єктивує жінок&nbsp;— вона заохочує жінок об'єктивувати себе.<ref>{{cite news|url=http://women.timesonline.co.uk/tol/life_and_style/women/article2523264.ece|title=Yes we are bovvered|last=Dougary|first=Ginny|date=25 September 2007|location=London|work=The Times|accessdate=23 May 2010}}</ref> В культурі сьогодення, пише Леві, ідея жінки, що бере участь в змаганнях у мокрих футболках чи з комфортом дивиться відверте [[Порнографія|порно]], стала символом феміністичної сили.


=== Жінки, дівчатка та само-об'єктивація ===
=== Жінки, дівчатка та само-об'єктивація ===
Здебільшого теорія об'єктивації описує те, як впливають на жінок та дівчаток очікувані соціальні та [[Гендерна роль|гендерні ролі]]. Доослідження зазначають, що не всі жінки піддаються впливу однаково,&nbsp;— це залежить від анатомічних, ендокринних, генетичних особливостей жіночого тіла. В кожному разі, жіночі тіла регулярно об'єктивуються та оцінюються з більшою частотою.<sup>:90–95</sup> Само-об'єктивація у дівчаток формується з двох основних причин: інтерналізація традиційних стандартів краси (як системно трансльованих медіа, так і з будь-яких випадків сексуальної об'єктивації, з котрими вони можуть зіткнутися в повсякденному житті).<ref>{{Cite journal|last=McKay|first=Tajare'|title=Female self-objectification: causes, consequences and prevention|journal=McNair Scholars Research Journal|volume=6|issue=1|pages=53–70|publisher=[[Ronald E. McNair Post-Baccalaureate Achievement Program|McNair Scholars Program]]|date=30 September 2013|url=http://commons.emich.edu/mcnair/vol6/iss1/7/|ref=harv|postscript=.}} [http://commons.emich.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1065&context=mcnair Pdf.]</ref> Нерідко трапляється у жінок зміщення своєї тривоги, викликаної постійним переживанням об'єктивації, в нав'язливий само-нагляд.''' '''Це, в свою чергу, може призводити до багатьох серйозних проблем у жінок та дівчат, включаючи «сором власного тіла,''' '''[[Тривожність|тривогу]], негативні установки щодо''' '''[[менструації]], [[Деперсоналізація|порушення самосвідомості]], [[Депресія|депресію]], [[Сексуальна дисфункція|сексуальну дисфункцію]], [[Харчові розлади|розлади харчової поведінки]] ([[Нервова анорексія|анорексія]], [[Нервова булімія|булімія]], [[психогенне переїдання]] та інші).»<ref>{{Cite journal|last1=Calogero|first1=Rachel M.|last2=Davis|first2=William N.|last3=Thompson|first3=J. Kevin|title=The role of self-objectification in the experience of women with eating disorders|journal=[[Sex Roles (journal)|Sex Roles]]|volume=52|issue=1|pages=43–50|publisher=[[Springer Science+Business Media|Springer]]|doi=10.1007/s11199-005-1192-9|date=January 2005|ref=harv|postscript=.|url=http://brown.uk.com/eatingdisorders/calogero.pdf}}</ref>
Здебільшого теорія об'єктивації описує те, як впливають на жінок та дівчаток очікувані соціальні та [[Гендерна роль|гендерні ролі]]. Доослідження зазначають, що не всі жінки піддаються впливу однаково,&nbsp;— це залежить від анатомічних, ендокринних, генетичних особливостей жіночого тіла. В кожному разі, жіночі тіла регулярно об'єктивуються та оцінюються з більшою частотою.<sup>:90–95</sup> Само-об'єктивація у дівчаток формується з двох основних причин: інтерналізація традиційних стандартів краси (як системно трансльованих медіа, так і з будь-яких випадків сексуальної об'єктивації, з котрими вони можуть зіткнутися в повсякденному житті).<ref>{{Cite journal|last=McKay|first=Tajare'|title=Female self-objectification: causes, consequences and prevention|journal=McNair Scholars Research Journal|volume=6|issue=1|pages=53–70|publisher=[[Ronald E. McNair Post-Baccalaureate Achievement Program|McNair Scholars Program]]|date=30 September 2013|url=http://commons.emich.edu/mcnair/vol6/iss1/7/|ref=harv|postscript=.}} [http://commons.emich.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1065&context=mcnair Pdf.]</ref> Нерідко трапляється у жінок зміщення своєї тривоги, викликаної постійним переживанням об'єктивації, в нав'язливий само-нагляд. Це, в свою чергу, може призводити до багатьох серйозних проблем у жінок та дівчат, включаючи «сором власного тіла, [[Тривожність|тривогу]], негативні установки щодо [[менструації]], [[Деперсоналізація|порушення самосвідомості]], [[Депресія (психологія)|депресію]], [[Сексуальна дисфункція|сексуальну дисфункцію]], [[Харчові розлади|розлади харчової поведінки]] ([[Нервова анорексія|анорексія]], [[Нервова булімія|булімія]], [[психогенне переїдання]] та інші).»<ref>{{Cite journal|last1=Calogero|first1=Rachel M.|last2=Davis|first2=William N.|last3=Thompson|first3=J. Kevin|title=The role of self-objectification in the experience of women with eating disorders|journal=[[Sex Roles (journal)|Sex Roles]]|volume=52|issue=1|pages=43–50|publisher=[[Springer Science+Business Media|Springer]]|doi=10.1007/s11199-005-1192-9|date=January 2005|ref=harv|postscript=.|url=http://brown.uk.com/eatingdisorders/calogero.pdf}}</ref>


Сексуальна об'єктивація відбувається, коли людина визначається за частинами її тіла, пов'язаними з сексом, чи сексуальною функцією. По суті, людина позбавляється власної [[Ідентичність|ідентичності]] і розпізнається виключно за фізичними характеристиками її тіла, до котрих зводиться все її особистісне наповнення. Призначенням такого розпізнавання є принести задоволення іншим або служити сексуальним об'єктом на користь суспільства. Сексуальна об'єктивація може проявлятись як соціальний конструкт поміж людьми.
Сексуальна об'єктивація відбувається, коли людина визначається за частинами її тіла, пов'язаними з сексом, чи сексуальною функцією. По суті, людина позбавляється власної [[Ідентичність (психологія)|ідентичності]] і розпізнається виключно за фізичними характеристиками її тіла, до котрих зводиться все її особистісне наповнення. Призначенням такого розпізнавання є принести задоволення іншим або служити сексуальним об'єктом на користь суспільства. Сексуальна об'єктивація може проявлятись як соціальний конструкт поміж людьми.


=== Психологічні наслідки ===
=== Психологічні наслідки ===
Теорія об'єктивації висуває прямі і непрямі''' '''наслідки сексуальної об'єктивації для жінок. Непрямі наслідки включають перебудому (у випадку дівчаток&nbsp;— створення) [[Самосвідомысть|самосвідомості]] з позиції і в масштабах, що вимушують жінку до постійного перевіряння чи реорганізації її одягу чи зовнішності,''' '''аби впевнитись, що вона достатньо презентабельна. Прямі наслідки стосуються сексуального насильства / переслідування жінок. [[Зґвалтування]] та [[Домагання|сексуальні домагання]] є цьому прикладами. Doob (2012) констатує, що сексуальні домагання є одним з постійних випробувань, з котрими стикаються жінки на робочому місці. Це може виражатися в''' '''сексуальних жартах чи коментарях, більшість з яких є [[Приниження|принизливими]].<ref name="Doob">{{cite book|title=Social inequality and social stratification in US society|last=Doob|first=Christopher B.|year=2013|publisher=Pearson Education, Inc.|location=Upper Saddle River, New Jersey|isbn=978-0-205-79241-2}}</ref> Дослідження вказують: теорія об'єктивації цінна для розуміння того, як повторювані візуальні зображення в медіа усуспільнюються (приймаються широким загалом) і перетворюються в [[психічні розлади]], включаючи психологічні наслідки на індивідуальному та соціальному рівнях. Це включає надмірне само-усвідомлення, зростання тривоги щодо тіла, зростання ризиків для психічного здоров'я ([[Значний депресивний розлад|депресії]],[[Нервова анорексія|анорексії]], [[Нервова булімія|булімії]], сексуальної дисфункціі) та наростання сорому тіла.<ref>{{Cite journal|last1=Moradi|first1=Bonnie|last2=Huang|first2=Yu-Ping|title=Objectification theory and psychology of women: a decade of advances and future directions|journal=[[Psychology of Women Quarterly]]|volume=32|issue=4|pages=377–398|publisher=[[SAGE Publications|Sage]]|doi=10.1111/j.1471-6402.2008.00452.x|date=December 2008|ref=harv|postscript=.}}</ref> В зв'язку з чим теорія була використана для досліджень множини залежних змінних, включно з [[Харчові розлади|розладами харчової поведінки]], психічним здоров'ям, [[Значний депресивний розлад|депресією]], руховою активністю, образом тіла, ідеалізованим типом фігури, формуванням [[Стереотип (психологія)|стереотипів]], сексуальними відчуттями та сексуальною типізацією'''.''' Сором тіла є співпродуктом концепту ідеального типу фігури, перейнятого більшістю західних культур, що зображає худорляву, «подіумну» фігуру. Через таке інформаційне оточення жінки докладатимуть зусиль, покликаних змінити їхні тіла: таких, як незбалансовані дієти, виснажливі фізичні вправи, [[розлади харчової поведінки]], [[Пластична хірургія|косметична хірургія]] тощо. Об'єктивація негативно відбивається як на рівні тілесності, так і на взаємодії з іншими.
Теорія об'єктивації висуває прямі і непрямі наслідки сексуальної об'єктивації для жінок. Непрямі наслідки включають перебудому (у випадку дівчаток&nbsp;— створення) [[Самосвідомысть|самосвідомості]] з позиції і в масштабах, що вимушують жінку до постійного перевіряння чи реорганізації її одягу чи зовнішності, аби впевнитись, що вона достатньо презентабельна. Прямі наслідки стосуються сексуального насильства / переслідування жінок. [[Зґвалтування]] та [[Домагання|сексуальні домагання]] є цьому прикладами. Doob (2012) констатує, що сексуальні домагання є одним з постійних випробувань, з котрими стикаються жінки на робочому місці. Це може виражатися в сексуальних жартах чи коментарях, більшість з яких є [[Приниження|принизливими]].<ref name="Doob">{{cite book|title=Social inequality and social stratification in US society|last=Doob|first=Christopher B.|year=2013|publisher=Pearson Education, Inc.|location=Upper Saddle River, New Jersey|isbn=978-0-205-79241-2}}</ref> Дослідження вказують: теорія об'єктивації цінна для розуміння того, як повторювані візуальні зображення в медіа усуспільнюються (приймаються широким загалом) і перетворюються в [[психічні розлади]], включаючи психологічні наслідки на індивідуальному та соціальному рівнях. Це включає надмірне само-усвідомлення, зростання тривоги щодо тіла, зростання ризиків для психічного здоров'я ([[Значний депресивний розлад|депресії]],[[Нервова анорексія|анорексії]], [[Нервова булімія|булімії]], сексуальної дисфункціі) та наростання сорому тіла.<ref>{{Cite journal|last1=Moradi|first1=Bonnie|last2=Huang|first2=Yu-Ping|title=Objectification theory and psychology of women: a decade of advances and future directions|journal=[[Psychology of Women Quarterly]]|volume=32|issue=4|pages=377–398|publisher=[[SAGE Publications|Sage]]|doi=10.1111/j.1471-6402.2008.00452.x|date=December 2008|ref=harv|postscript=.}}</ref> В зв'язку з чим теорія була використана для досліджень множини залежних змінних, включно з [[Харчові розлади|розладами харчової поведінки]], психічним здоров'ям, [[Значний депресивний розлад|депресією]], руховою активністю, образом тіла, ідеалізованим типом фігури, формуванням [[Стереотип (психологія)|стереотипів]], сексуальними відчуттями та сексуальною типізацією'''.''' Сором тіла є співпродуктом концепту ідеального типу фігури, перейнятого більшістю західних культур, що зображає худорляву, «подіумну» фігуру. Через таке інформаційне оточення жінки докладатимуть зусиль, покликаних змінити їхні тіла: таких, як незбалансовані дієти, виснажливі фізичні вправи, [[розлади харчової поведінки]], [[Пластична хірургія|косметична хірургія]] тощо. Об'єктивація негативно відбивається як на рівні тілесності, так і на взаємодії з іншими.


=== Депресія ===
=== Депресія ===
Теорія [[Синдром навченої безпорадності|вивченої безпорадності]] стверджує, що, оскільки змінити тіло можна лише до певної межі, у людей розвиваються сором і тривога, створюючи почуття безпомічності у корекції свого фізичного пред'явлення та контролі того, як його сприймають інші. Ця нестача контролю часто призводить до депресії.''' '''Щодо нестачі мотивації теорія об'єктивації стверджує, що жінки мають менше контролю у відносинах і в робочому середовищі, тому що вони повинні залежати від оцінок інших, котрі, як правило, ґрунтують свої висновки на зовнішності жінок. Оскільки залежність від чужої оцінки обмежує здатність жінки створювати власний позитивний досвід і мотивації, об'єктивація підвищує імовірність у неї''' '''депресії.''' '''Крім того, причиною, звісно, може бути сексуальна віктимізація. Особливо принижують жінок домагання на робочому місці. [[Домагання|Харасмент]], котрий щоденно переживається жінками, може призводити до депресії.
Теорія [[Синдром навченої безпорадності|вивченої безпорадності]] стверджує, що, оскільки змінити тіло можна лише до певної межі, у людей розвиваються сором і тривога, створюючи почуття безпомічності у корекції свого фізичного пред'явлення та контролі того, як його сприймають інші. Ця нестача контролю часто призводить до депресії. Щодо нестачі мотивації теорія об'єктивації стверджує, що жінки мають менше контролю у відносинах і в робочому середовищі, тому що вони повинні залежати від оцінок інших, котрі, як правило, ґрунтують свої висновки на зовнішності жінок. Оскільки залежність від чужої оцінки обмежує здатність жінки створювати власний позитивний досвід і мотивації, об'єктивація підвищує імовірність у неї депресії. Крім того, причиною, звісно, може бути сексуальна віктимізація. Особливо принижують жінок домагання на робочому місці. [[Домагання|Харасмент]], котрий щоденно переживається жінками, може призводити до депресії.


== Альтернативні погляди на сексуальну об'єктивацію ==
== Альтернативні погляди на сексуальну об'єктивацію ==
Рядок 64: Рядок 64:
Дехто з [[Соціальний консерватизм|соціальних консерваторів]] перейняли аспекти феміністичної критики сексуальної об'єктивації. І все ж у їх оглядах зростання об'єктивації обох статей у західній культурі визначається безвідносно до патріархату, а навпаки, одним з негативних наслідків [[Сексуальна революція|сексуального звільнення жінок]].<ref>{{cite news|url=http://www.theinterim.com/issues/society-culture/dr-james-dobson-6|title=Dr. James Dobson|date=12 January 1997|publisher=via [[True Media]]|location=[[Toronto, Ontario]], Canada|work=The Interim: Canada's life and family newspaper|accessdate=1 August 2012|archiveurl=https://web.archive.org/web/20181028225619/http://www.theinterim.com/issues/society-culture/dr-james-dobson-6/|archivedate=28 жовтня 2018|deadurl=yes}}</ref><ref name="shalit1">{{cite book|title=A return to modesty: discovering the lost virtue|last=Shalit|first=Wendy|year=2000|publisher=Touchstone|location=New York|isbn=978-0-684-86317-7|author-link=Wendy Shalit|url-access=registration|url=https://archive.org/details/returntomodestyd00shal}}</ref><ref>{{cite book|title="Soft porn" plays hardball: its tragic effects on women, children, and the family|last=Reisman|first=Judith A.|year=1991|publisher=Huntington House Publishers|location=[[Lafayette, Louisiana]]|pages=[https://archive.org/details/softpornplayshar00reis/page/32 32–46, 173]|isbn=978-0-910311-92-2|author-link=Judith Reisman|url=https://archive.org/details/softpornplayshar00reis/page/32}}</ref><ref>{{cite news|url=http://www.pluggedin.com/familyroom/articles/2007/isaveragethenewugly.aspx|title=Is average the new ugly?|last=Holz|first=Adam R.|date=2007|publisher=[[Focus on the Family]]|work=[[Plugged In|Plugged In Online]]}}</ref><ref>{{cite news|url=http://pureintimacy.org/piArticles/A000000551.cfm|title=Subtle Dangers of Pornography (special report by the National Coalition for the Protection of Children & Families)|last=National Coalition for the Protection of Children & Families|date=July 1997|publisher=[[Focus on the Family]]|work=Pure Intimacy (website)|accessdate=1 August 2012|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130514233510/http://www.pureintimacy.org/piArticles/A000000551.cfm|archivedate=14 травень 2013|deadurl=yes}}</ref> Консерватори, зокрема Венді Шаліт, відстоюють повернення до стандартів [[Сексуальна етика|сексуальної етики]], що передували сексуальній революції, і які Shalit описує «поверненням до [[Скромність|скромності]]», в чому вбачає антидот до сексуальної об'єктивації.<ref name="shalit2">{{cite web|url=http://www.orthodoxytoday.org/articles/ShalitModesty.php|title=Modesty revisited|last=Shalit|first=Wendy|date=2000|website=orthodoxytoday.org|publisher=[[Antiochian Orthodox Christian Archdiocese of North America|Fr. Johannes Jacobse]]|author-link=Wendy Shalit|accessdate=27 травня 2018|archiveurl=https://web.archive.org/web/20181028151807/http://www.orthodoxytoday.org/articles/ShalitModesty.php|archivedate=28 жовтня 2018|deadurl=yes}}</ref>
Дехто з [[Соціальний консерватизм|соціальних консерваторів]] перейняли аспекти феміністичної критики сексуальної об'єктивації. І все ж у їх оглядах зростання об'єктивації обох статей у західній культурі визначається безвідносно до патріархату, а навпаки, одним з негативних наслідків [[Сексуальна революція|сексуального звільнення жінок]].<ref>{{cite news|url=http://www.theinterim.com/issues/society-culture/dr-james-dobson-6|title=Dr. James Dobson|date=12 January 1997|publisher=via [[True Media]]|location=[[Toronto, Ontario]], Canada|work=The Interim: Canada's life and family newspaper|accessdate=1 August 2012|archiveurl=https://web.archive.org/web/20181028225619/http://www.theinterim.com/issues/society-culture/dr-james-dobson-6/|archivedate=28 жовтня 2018|deadurl=yes}}</ref><ref name="shalit1">{{cite book|title=A return to modesty: discovering the lost virtue|last=Shalit|first=Wendy|year=2000|publisher=Touchstone|location=New York|isbn=978-0-684-86317-7|author-link=Wendy Shalit|url-access=registration|url=https://archive.org/details/returntomodestyd00shal}}</ref><ref>{{cite book|title="Soft porn" plays hardball: its tragic effects on women, children, and the family|last=Reisman|first=Judith A.|year=1991|publisher=Huntington House Publishers|location=[[Lafayette, Louisiana]]|pages=[https://archive.org/details/softpornplayshar00reis/page/32 32–46, 173]|isbn=978-0-910311-92-2|author-link=Judith Reisman|url=https://archive.org/details/softpornplayshar00reis/page/32}}</ref><ref>{{cite news|url=http://www.pluggedin.com/familyroom/articles/2007/isaveragethenewugly.aspx|title=Is average the new ugly?|last=Holz|first=Adam R.|date=2007|publisher=[[Focus on the Family]]|work=[[Plugged In|Plugged In Online]]}}</ref><ref>{{cite news|url=http://pureintimacy.org/piArticles/A000000551.cfm|title=Subtle Dangers of Pornography (special report by the National Coalition for the Protection of Children & Families)|last=National Coalition for the Protection of Children & Families|date=July 1997|publisher=[[Focus on the Family]]|work=Pure Intimacy (website)|accessdate=1 August 2012|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130514233510/http://www.pureintimacy.org/piArticles/A000000551.cfm|archivedate=14 травень 2013|deadurl=yes}}</ref> Консерватори, зокрема Венді Шаліт, відстоюють повернення до стандартів [[Сексуальна етика|сексуальної етики]], що передували сексуальній революції, і які Shalit описує «поверненням до [[Скромність|скромності]]», в чому вбачає антидот до сексуальної об'єктивації.<ref name="shalit2">{{cite web|url=http://www.orthodoxytoday.org/articles/ShalitModesty.php|title=Modesty revisited|last=Shalit|first=Wendy|date=2000|website=orthodoxytoday.org|publisher=[[Antiochian Orthodox Christian Archdiocese of North America|Fr. Johannes Jacobse]]|author-link=Wendy Shalit|accessdate=27 травня 2018|archiveurl=https://web.archive.org/web/20181028151807/http://www.orthodoxytoday.org/articles/ShalitModesty.php|archivedate=28 жовтня 2018|deadurl=yes}}</ref>


Найбільш контроверсійні погляди оспорюють феміністичні аргументи про об'єктивацію жінок. Каміла Палья стверджує, що «зведення людей до сексуальних об'єктів&nbsp;— одна з спеціалізацій нашого виду.» На її думку, об'єктивація тісно пов'язана з (і можливо, навіть ідентична) вищою людською здатністю до концептуалізації та [[Естетика|естетики]].<ref>{{cite book|title=[[Sexual Personae: Art and Decadence from Nefertiti to Emily Dickinson|Sexual personae: art and decadence from Nefertiti to Emily Dickinson]]|last=Paglia|first=Camille|year=1991|publisher=Vintage Books|location=New York|isbn=978-0-679-73579-3|author-link=Camille Paglia}}</ref> [[Індивідуалістський фемінізм|Лібертатна феміністка]] Венді Макелрой буквалізує, що надання жінкам статусу «сексуальних об'єктів» є безглуздим, тому що, «сексуальні об'єкти», взяті буквально, нічого не означають, бо неживі предмети не мають сексуальності. Вона продовжує, що жінки є тілами так само, як розумами і душами, і тому зосередження на одному аспекті не може «принижувати гідність».<ref>{{cite web|url=http://www.wendymcelroy.com/freeinqu.htm|title=A feminist overview of pornography, ending in a defense thereof|last=McElroy|first=Wendy|date=2006|website=WendyMcElroy.com|author-link=Wendy McElroy}}</ref> Проте ці виключення скоріше підтверджують, ніж розвінчують правило, вписуючись у риторику само-об'єктивації за сценарієм [[Стокгольмський синдром|стокгольмського синдрому]].
Найбільш контроверсійні погляди оспорюють феміністичні аргументи про об'єктивацію жінок. Каміла Палья стверджує, що «зведення людей до сексуальних об'єктів&nbsp;— одна з спеціалізацій нашого виду.» На її думку, об'єктивація тісно пов'язана з (і можливо, навіть ідентична) вищою людською здатністю до концептуалізації та [[Естетика|естетики]].<ref>{{cite book|title=Sexual Personae: Art and Decadence from Nefertiti to Emily Dickinson|last=Paglia|first=Camille|year=1991|publisher=Vintage Books|location=New York|isbn=978-0-679-73579-3|author-link=Camille Paglia}}</ref> [[Індивідуалістський фемінізм|Лібертатна феміністка]] Венді Макелрой буквалізує, що надання жінкам статусу «сексуальних об'єктів» є безглуздим, тому що, «сексуальні об'єкти», взяті буквально, нічого не означають, бо неживі предмети не мають сексуальності. Вона продовжує, що жінки є тілами так само, як розумами і душами, і тому зосередження на одному аспекті не може «принижувати гідність».<ref>{{cite web|url=http://www.wendymcelroy.com/freeinqu.htm|title=A feminist overview of pornography, ending in a defense thereof|last=McElroy|first=Wendy|date=2006|website=WendyMcElroy.com|author-link=Wendy McElroy}}</ref> Проте ці виключення скоріше підтверджують, ніж розвінчують правило, вписуючись у риторику само-об'єктивації за сценарієм [[Стокгольмський синдром|стокгольмського синдрому]].


== Див. також ==
== Див. також ==


* [[Чоловічий погляд]]
* [[Чоловічий погляд]]
* Sexual repression
* {{нп|Sexual repression}}
* [[Сексуалізація]]
* [[Сексуалізація]]
* [[Об'єктивація]]
* [[Об'єктивація]]
Рядок 86: Рядок 86:


== Подальше читання ==
== Подальше читання ==
* {{cite book |last=Bartky |first=Sandra Lee |author-link=Сандра Бартки |title=Femininity and domination: studies in the phenomenology of oppression |publisher=Routledge |location=New York |year=1990 |isbn=978-0-415-90186-4}}

⚫
* {{cite book |last=Berger |first=John |author-link=John Berger |title=Ways of Seeing |publisher=BBC and Penguin Books |year=1972 |location=London}} {{ISBN|0-563-12244-7}} (BBC), {{ISBN|0-14-021631-6}}, {{ISBN|0-14-013515-4}} (pbk).
* {{Cite book|title=Femininity and domination: studies in the phenomenology of oppression|last=Bartky|first=Sandra Lee|authorlink1=Sandra Bartky|year=1990|publisher=Routledge|location=New York|isbn=978-0-415-90186-4|url-access=registration|url=https://archive.org/details/femininitydomina00bart}}
* {{Cite journal |last1=Bridges |first1=Ana J. |last2=Johnson |first2=Jennifer A. |last3=Dines |first3=Gail |last4=Condit |first4=Deirdre M. |last5=West |first5=Carolyn M. |author-link1=Ana J. Bridges |author-link2=Jennifer A. Johnson |author-link3=Ґейл Дайнс |author-link5=Carolyn M. West |title=Introducing ''Sexualization, Media & Society'' |journal=[[Sexualization, Media, & Society]] |volume=1 |issue=1 |pages=487–515 |publisher=[[SAGE Publications|Sage]] |doi=10.1177/2374623815588763 |date=April 2015 |ref=harv |postscript=.}}
⚫
* {{Cite book|title=[[Ways of Seeing]]|last=Berger|first=John|authorlink1=John Berger|year=1972|publisher=BBC and Penguin Books|location=London}} {{ISBN|0-563-12244-7}} (BBC), {{ISBN|0-14-021631-6}}, {{ISBN|0-14-013515-4}} (pbk).
⚫
* {{cite book |last=Brooks |first=Gary R. |title=The centerfold syndrome: how men can overcome objectification and achieve intimacy with women |publisher=Jossey-Bass |year=1995 |location=San Francisco |isbn=978-0-7879-0104-2}}
* {{Cite journal}}
* {{Cite journal |last1=Coy |first1=Maddy |last2=Garner |first2=Maria |author-link1=Maddy Coy |title=Glamour modelling and the marketing of self-sexualization: critical reflections |journal=[[International Journal of Cultural Studies]] |volume=13 |issue=6 |pages=657–675 |publisher=[[SAGE Publications|Sage]] |doi=10.1177/1367877910376576 |date=November 2010 |ref=harv |postscript=.}}
⚫
* {{Cite book|title=The centerfold syndrome: how men can overcome objectification and achieve intimacy with women|last=Brooks|first=Gary R.|year=1995|publisher=Jossey-Bass|location=San Francisco|isbn=978-0-7879-0104-2}}
* {{Cite journal |last=Eames |first=Elizabeth R. |title=Sexism and woman as sex object |journal=Journal of Thought |volume=11 |issue=2 |pages=140–143 |publisher=Caddo Gap Press |date=1976 |url= http://journalofthought.com/?page_id=66 |ref=harv |postscript=.}} [http://eric.ed.gov/?id=EJ147519 Preview.] [Link Broken]
* {{Cite journal}}
* {{cite conference |last=Holroyd |first=Julia |title=Sexual objectification: The unlikely alliance of feminism and Kant |format=pdf |conference=Society for Applied Philosophy International Congress |date=2005 |location=Oxford, UK |url=http://www.brown.edu/Departments/Philosophy/conferencepapers/objectification.pdf |deadurl=bot: unknown |archiveurl=https://web.archive.org/web/20050521221242/http://www.brown.edu/Departments/Philosophy/conferencepapers/objectification.pdf |archivedate=2005-05-21 |df= }} (conference paper)
* {{Cite journal}} [http://eric.ed.gov/?id=EJ147519 Preview.] [Link Broken]
⚫
* {{cite book |last=LeMoncheck |first=Linda |title=Dehumanizing Women: Treating Persons as Sex Objects |publisher=Rowman & Littlefield |year=1985 |location=New York |isbn=978-0-8476-7386-5}}
* {{Cite conference}} (conference paper)
* {{Cite journal |last=Nussbaum |first=Martha C. |title=Objectification |author-link=Martha Nussbaum |journal=[[Philosophy & Public Affairs]] |volume=24 |issue=4 |pages=249–291 |publisher=[[Wiley-Blackwell|Wiley]] |doi=10.1111/j.1088-4963.1995.tb00032.x |jstor=2961930 |date=October 1995|ref=harv |postscript=.}}
⚫
* {{Cite book|title=Dehumanizing Women: Treating Persons as Sex Objects|last=LeMoncheck|first=Linda|year=1985|publisher=Rowman & Littlefield|location=New York|isbn=978-0-8476-7386-5|url-access=registration|url=https://archive.org/details/dehumanizingwome0000lemo}}
* {{Cite journal |last=Papadaki |first=Evangelia (Lina) |title=Sexual objectification: From Kant to contemporary feminism |journal=[[Contemporary Political Theory]] |volume=6 |issue=3 |pages=330–348 |publisher=[[Palgrave Macmillan]] |doi=10.1057/palgrave.cpt.9300282 |date=August 2007 |ref=harv |postscript=.|url=http://www.palgrave-journals.com/cpt/journal/v6/n3/pdf/9300282a.pdf}}
* {{Cite journal}}
* {{cite news |last=Parker |first=Kathleen |author-link=Kathleen Parker |title='Save the males': Ho culture lights fuses, but confuses |url=http://www.nydailynews.com/lifestyle/2008/06/30/2008-06-30_save_the_males_ho_culture_lights_fuses_b.html |work=[[Daily News (New York)|Daily News]] |location=New York |date=30 June 2008}}
* {{Cite journal}}
⚫
* {{cite book |last=Paul |first=Pamela |authorlink=Pamela Paul |title=Pornified: how pornography is transforming our lives, our relationships, and our families |publisher=Times Books |location=New York |year=2005 |isbn=978-0-8050-8132-9}}
* {{Cite news|url=http://www.nydailynews.com/lifestyle/2008/06/30/2008-06-30_save_the_males_ho_culture_lights_fuses_b.html|title='Save the males': Ho culture lights fuses, but confuses|last=Parker|first=Kathleen|authorlink1=Kathleen Parker|date=30 June 2008|location=New York|work=[[Daily News (New York)|Daily News]]}}
⚫
* [[Mario Perniola]], ''The Sex-appeal of the inorganic'', translated by Massimo Verdicchio, London-New York, [[Continuum International Publishing Group|Continuum]], 2004.
⚫
* {{Cite book|title=Pornified: how pornography is transforming our lives, our relationships, and our families|last=Paul|first=Pamela|authorlink1=Pamela Paul|year=2005|publisher=Times Books|location=New York|isbn=978-0-8050-8132-9}}
* {{Cite journal |last=Sharge |first=Laurie |title=Exposing the fallacies of anti-porn feminism |journal=[[Feminist Theory (journal)|Feminist Theory]] |volume=6 |issue=1 |pages=45–65 |publisher=[[Sage Publications|Sage]] |doi=10.1177/1464700105050226 |date=April 2005 |ref=harv |postscript=.}}
⚫
* Mario Perniola, ''The Sex-appeal of the inorganic'', translated by Massimo Verdicchio, London-New York, Continuum, 2004.
⚫
* {{cite book |last=Soble |first=Alan |title=Pornography, Sex, and Feminism |publisher=[[Prometheus Books]] |year=2002 |location=Amherst, New York|isbn= 1-57392-944-1}}
* {{Cite journal}}
⚫
* {{Cite book|title=Pornography, Sex, and Feminism|last=Soble|first=Alan|year=2002|publisher=[[Prometheus Books]]|location=Amherst, New York|isbn=1-57392-944-1}}


== Посилання ==
== Посилання ==
Рядок 118: Рядок 117:
{{Нормативний контроль}}
{{Нормативний контроль}}


[[Категорія:Статті з твердженнями без джерел]]
[[Категорія:Сексизм]]
[[Категорія:Сексизм]]
[[Категорія:Насильство проти жінок]]
[[Категорія:Насильство проти жінок]]

Версія за 15:05, 1 травня 2020

Моделі беруть участь в «Got ass?» — змаганні на кращі жіночі сідниці, на AVN Adult Entertainment Expo, Лас Вегас, 2014.
Частина серії
Сексизм
Портал Проєкт
Зразок сексуальної об'єктивації жінки в меню спиртних напоїв
Офіціантки ресторану «Твін Пікс» в бікіні миють машину клієнта, Остін, США. «Твін Пікс» має скупо одягнутих офіцінток, тож є прикладом breastaurant[en].
Частина серії
Насильство проти жінок
Портал Проєкт Стиль
Частина серії
Фемінізм
Портал Проєкт Стиль
Частина серії
Жінки в суспільстві
Символ Венери
Портал Проєкт Стиль

Сексуальна об'єктивація (об'єктифікація, уречевлення) — акт поводження з людиною виключно як з об'єктом статевого потягу. Ширше об'єктивація означає відношення до людини як до товару чи об'єкта без поваги до її особистості чи гідності. Об'єктивація найчастіше розглядається на рівні суспільства, але може також стосуватись поведінки окремих осіб.

Поняття сексуальної об'єктивації та, зокрема, об'єктивації жінок, є важливою ідеєю в феміністській теорії та похідних від фемінізму психологічних теоріях, навіть якщо сексуальна об'єктивація надходить з обох сторін. Більшість феміністок вважають сексуальну об'єктивацію скорботним явищем, що, однак, відіграє вкрай важливу роль в підтриманні гендерної нерівності. При цьому, дехто з соціальних коментаторів стверджує, що деякі сучасні жінки об'єктивують себе в якості емпауерменту (empowerment).

Поширеність та наслідки сексуальної об'єктивації жінок

Сексуальна об'єктивація жінок чоловіками тягне за собою бачення жінки й жіночого буття в основному і перш за все як об'єкта чоловічого статевого потягу, а не як цілісної особистості.[1][2][3] Хоча точки зору на те, які ситуації є об'єктивуючими, різняться, феміністки [4] вбачають об'єктивацію жінок у:[5]

  • сексуально орієнтованих описах жінок в рекламі та медіа, 
  • жіночих образах «слабких та підкорюваних» у порнографії, 
  • мейнстрімних зображеннях у медіа, таких, як реклама та мистецтво; 
  • стирптизі 
  • проституції; 
  • нахабному естетичному чи сексуальному оцінюванні чи судінні чоловіками жінок у громадських просторах та подіях, таких як конкурси краси, 
  • приписуваній жінкам потребі у косметичній хірургії, особливо щодо збільшення грудей і пластики губ.[5] 

Об'єктивація в медіа може ранжуватись від витончених та важкопомітних форм (таких як нестача головних жіночих персонажів), до вкрай виражених, як, наприклад, надзвичайно сексуалізовані діалоги та провокативне вбрання жінок на екрані.

Феміністичні та психологічні дослідження[6] свідчать, що сексуальна об'єктивація призводить до негативних психологічних наслідків, включаючи розлади харчової поведінки, депресії, сексуальні дисфункції, а також створює у жінок негативні образи себе (зниження самооцінки) через переконання, що їхні інтелект та професійні компетенції не визнаються і не будуть визнані суспільством. Також виявлено, що сексуальна об'єктивація жінок негативно впливає на їх продуктивність, впевненість і посадовий рівень на робочому місці.[7] Як об'єктивація впливає на жінок та суспільство в цілому — тема академічних досліджень: з одного боку, розуміння дівчатами важливості демонстрації зовнішності в суспільстві може вкладатися в почуття страху, сорому та огиди під час переходу до жіночності[8]; з іншого боку, молоді жінки є особливо чутливими до об'єктивації, оскільки саме їм систематично кажуть, що влада, повага та багатство можуть бути виведені з зовнішнього вигляду.[9]

Про-феміністські культурні критики, такі як Robert Jensen та Sut Jhally, звинувачують мас-медіа та рекламу у просуванні об'єктивації жінок для продажу товарів та послуг.[10][11]

Протести об'єктивації жінок не є феноменом сучасності. За французького Просвітництва точились дебати, є жіночі груди просто чуттєвою звабою, чи скоріше подарунком природи. У п'єсі Alexandre Guillaume Mouslier de Moissy «Справжня матір» (La Vraie Mère) 1771 року головна героїня докоряє свого чоловіка за поводження з нею виключно як з об'єктом його сексуального вдовольняння: «Невже твій розум такий притуплений, щоб дивитись на ці груди — почтенні скарби природи — просто як на прикраси, приречені декорувати грудну клітку жінок?»[12]

Питання сексуальної об'єктивації жінок вперше були проблематизовані протягом 1970-х феміністичним рухом. Відтоді феномен різко зріс у всіх сферах життя та призвів до негативних наслідків для жінок, особливо в політичній сфері. При цьому остання формація феміністок третьої хвилі теж сприяла збільшенню об'єктивації як можливості використання жіночого тіла як способу влади.[13]

Теорія об'єктивації

Теорія об'єктивації — це основа для розуміння переживань (досвідів) жінок в культурах, що сексуально об'єктивують їх, запропонована Барбарою Фредріксон і Томі-Енн Робертс у 1997 році.[14] Теорія не прагне довести існування об'єктивації, передбачаючи її в культурі. Стверджується, що через сексуальну об'єктивацію ззовні жінки вчаться засвоювати (інтерналізувати) погляд інших на своє тіло в якості основного уявлення про себе. Така інтерналізація називається само-об'єктивацією (self-objectification). Само-об'єктивація призводить до непропорційного збільшення звичного моніторингу (несвідомого автоматичного контролювання) власного тіла. Сприймаючи сторонні оцінки, жінки починають розглядати свої тіла як об'єкти окремо від своєї особистості. Резульатами сексуальної об'єктивації, внаслідок описаних процесів, є:

  • посилення почуття сорому, 
  • підвищене почуття тривожності, 
  • зниження піку мотиваційної сфери, 
  • зниження рівня інформованості про внутрішні стани тіла.

Сексуальна об'єктивація була вивчена на основі припущення про те, що дівчата і жінки розвивають свій основний образ фізичного Я зі спостережень інших (що можуть мати місце в медіа або через особистий досвід).[15] Через суміш очікуваних і фактичних проявів зовнішностіжінки соціалізуються таким чином, щоб об'єктивувати свої фізичні особливості з точки зору третьої особи, що і є само-об'єктивіацією.[16] Жінки і дівчатка розвивають очікувану фізичну зовнішність, ґрунтуючись на спостереженнях за іншими; і усвідомлюють, що інші, ймовірно, переживають те ж саме (спостерігуваність + спостерігання). Сексуальна об'єктивація і само-об'єктивація жінок впливають на соціальні гендерні ролей та сприяютьнерівності між статями.[17]

Само-об'єктивація

Само-об'єктивація може зростати в ситуаціях, що підвищують усвідомлення власної зовнішності.[18]:82 Так, присутність третьої особи-спостерігача посилює само-об'єктивацію. Внаслідок цього, коли особистість знає, що інші дивляться на неї або будуть дивитися, вона більш схильна турбуватись про те, як проявляється фізично. Приклади присутності  спостерігачів включають аудиторію, камеру чи іншого спостерігача, про якого знає спостерігувана.

Журналістка Аріель Леві (Ariel Levy) стверджує, що західні жінки експлуатують власну сексуальність. Наприклад, носіння відкритого одягу і непристойна поведінка є поширенням жіночої об'єктивації через само-об'єктивацію. У той час, як деякі жінки бачать таку поведінку формою емпауерменту, Леві стверджує, що це призвело до ще більшого акценту на фізичному критерії або сексуалізації жіночого сприймання самоцінності, що Леві називає культурою вульгарності (англ. raunch aesthetics).[19] Цей феномен розкривається в роботі «Female Chauvinist Pigs: Women and the Rise of Raunch Culture». Леві супроводжувала операторську групу відеосерій «Girls Gone Wild» і виснувала, що сучана американськка сексуалізована культура не тільки об'єктивує жінок — вона заохочує жінок об'єктивувати себе.[20] В культурі сьогодення, пише Леві, ідея жінки, що бере участь в змаганнях у мокрих футболках чи з комфортом дивиться відверте порно, стала символом феміністичної сили.

Жінки, дівчатка та само-об'єктивація

Здебільшого теорія об'єктивації описує те, як впливають на жінок та дівчаток очікувані соціальні та гендерні ролі. Доослідження зазначають, що не всі жінки піддаються впливу однаково, — це залежить від анатомічних, ендокринних, генетичних особливостей жіночого тіла. В кожному разі, жіночі тіла регулярно об'єктивуються та оцінюються з більшою частотою.:90–95 Само-об'єктивація у дівчаток формується з двох основних причин: інтерналізація традиційних стандартів краси (як системно трансльованих медіа, так і з будь-яких випадків сексуальної об'єктивації, з котрими вони можуть зіткнутися в повсякденному житті).[21] Нерідко трапляється у жінок зміщення своєї тривоги, викликаної постійним переживанням об'єктивації, в нав'язливий само-нагляд. Це, в свою чергу, може призводити до багатьох серйозних проблем у жінок та дівчат, включаючи «сором власного тіла, тривогу, негативні установки щодо менструації, порушення самосвідомості, депресію, сексуальну дисфункцію, розлади харчової поведінки (анорексія, булімія, психогенне переїдання та інші).»[22]

Сексуальна об'єктивація відбувається, коли людина визначається за частинами її тіла, пов'язаними з сексом, чи сексуальною функцією. По суті, людина позбавляється власної ідентичності і розпізнається виключно за фізичними характеристиками її тіла, до котрих зводиться все її особистісне наповнення. Призначенням такого розпізнавання є принести задоволення іншим або служити сексуальним об'єктом на користь суспільства. Сексуальна об'єктивація може проявлятись як соціальний конструкт поміж людьми.

Психологічні наслідки

Теорія об'єктивації висуває прямі і непрямі наслідки сексуальної об'єктивації для жінок. Непрямі наслідки включають перебудому (у випадку дівчаток — створення) самосвідомості з позиції і в масштабах, що вимушують жінку до постійного перевіряння чи реорганізації її одягу чи зовнішності, аби впевнитись, що вона достатньо презентабельна. Прямі наслідки стосуються сексуального насильства / переслідування жінок. Зґвалтування та сексуальні домагання є цьому прикладами. Doob (2012) констатує, що сексуальні домагання є одним з постійних випробувань, з котрими стикаються жінки на робочому місці. Це може виражатися в сексуальних жартах чи коментарях, більшість з яких є принизливими.[23] Дослідження вказують: теорія об'єктивації цінна для розуміння того, як повторювані візуальні зображення в медіа усуспільнюються (приймаються широким загалом) і перетворюються в психічні розлади, включаючи психологічні наслідки на індивідуальному та соціальному рівнях. Це включає надмірне само-усвідомлення, зростання тривоги щодо тіла, зростання ризиків для психічного здоров'я (депресії,анорексії, булімії, сексуальної дисфункціі) та наростання сорому тіла.[24] В зв'язку з чим теорія була використана для досліджень множини залежних змінних, включно з розладами харчової поведінки, психічним здоров'ям, депресією, руховою активністю, образом тіла, ідеалізованим типом фігури, формуванням стереотипів, сексуальними відчуттями та сексуальною типізацією. Сором тіла є співпродуктом концепту ідеального типу фігури, перейнятого більшістю західних культур, що зображає худорляву, «подіумну» фігуру. Через таке інформаційне оточення жінки докладатимуть зусиль, покликаних змінити їхні тіла: таких, як незбалансовані дієти, виснажливі фізичні вправи, розлади харчової поведінки, косметична хірургія тощо. Об'єктивація негативно відбивається як на рівні тілесності, так і на взаємодії з іншими.

Депресія

Теорія вивченої безпорадності стверджує, що, оскільки змінити тіло можна лише до певної межі, у людей розвиваються сором і тривога, створюючи почуття безпомічності у корекції свого фізичного пред'явлення та контролі того, як його сприймають інші. Ця нестача контролю часто призводить до депресії. Щодо нестачі мотивації теорія об'єктивації стверджує, що жінки мають менше контролю у відносинах і в робочому середовищі, тому що вони повинні залежати від оцінок інших, котрі, як правило, ґрунтують свої висновки на зовнішності жінок. Оскільки залежність від чужої оцінки обмежує здатність жінки створювати власний позитивний досвід і мотивації, об'єктивація підвищує імовірність у неї депресії. Крім того, причиною, звісно, може бути сексуальна віктимізація. Особливо принижують жінок домагання на робочому місці. Харасмент, котрий щоденно переживається жінками, може призводити до депресії.

Альтернативні погляди на сексуальну об'єктивацію

У той час як поняття сексуальної об'єктивації є важливим в межах теорії фемінізму, ідеї про те, що сексуальна об'єктивація собою являє і які етичні наслідки такого уречевлення, широко варіюються. Ряд феміністок, наприклад, Наомі Вулф, бачать поняття фізичної привабливості саме по собі проблематичним.[25] Деякі радикальні феміністки виступають проти будь-яких оцінок сексуальної привабливості іншої людини, заснованих на фізичних характеристиках. Джон Столтенберг засуджує як неправомірне втілення будь-якої сексуальної фантазії, що передбачає візуалізацію жінки.[26] Радикальні феміністки вбачають в об'єктивації центральний чинник зведення жінок до того, що вони називають «пригнобленим статевим класом». Хоча деякі феміністки розглядають у суспільствах, що є патріархальними і, відповідно, об'єктивуючими, вплив масмедіа, більшість критики фокусується на порнографії, що грає виняткову роль у привчанні чоловіків об'єктивувати жінок.[27]

Дехто з соціальних консерваторів перейняли аспекти феміністичної критики сексуальної об'єктивації. І все ж у їх оглядах зростання об'єктивації обох статей у західній культурі визначається безвідносно до патріархату, а навпаки, одним з негативних наслідків сексуального звільнення жінок.[28][29][30][31][32] Консерватори, зокрема Венді Шаліт, відстоюють повернення до стандартів сексуальної етики, що передували сексуальній революції, і які Shalit описує «поверненням до скромності», в чому вбачає антидот до сексуальної об'єктивації.[33]

Найбільш контроверсійні погляди оспорюють феміністичні аргументи про об'єктивацію жінок. Каміла Палья стверджує, що «зведення людей до сексуальних об'єктів — одна з спеціалізацій нашого виду.» На її думку, об'єктивація тісно пов'язана з (і можливо, навіть ідентична) вищою людською здатністю до концептуалізації та естетики.[34] Лібертатна феміністка Венді Макелрой буквалізує, що надання жінкам статусу «сексуальних об'єктів» є безглуздим, тому що, «сексуальні об'єкти», взяті буквально, нічого не означають, бо неживі предмети не мають сексуальності. Вона продовжує, що жінки є тілами так само, як розумами і душами, і тому зосередження на одному аспекті не може «принижувати гідність».[35] Проте ці виключення скоріше підтверджують, ніж розвінчують правило, вписуючись у риторику само-об'єктивації за сценарієм стокгольмського синдрому.

Див. також

Джерела

  1. ↑ Barry, Kathleen (1984). Pornography: the ideoloy of cultural sadism. У Barry, Kathleen (ред.). Female sexual slavery. New York London: NYU Press. с. 247. ISBN 978-0-8147-1069-2.
  2. ↑ LeMoncheck, Linda (1997). I only do it for the money: pornography, prostitution, and the business of sex. У LeMoncheck, Linda (ред.). Loose women, lecherous men a feminist philosophy of sex. New York, New York: Oxford University Press. с. 133. ISBN 978-0-19-510556-8.
  3. ↑ Szymanski, Dawn M.; Moffitt, Lauren B.; Carr, Erika R. (January 2011). Sexual objectification of women: advances to theory and research (PDF). The Counseling Psychologist. Sage. 39 (1): 6—38. doi:10.1177/0011000010378402.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки зі значенням параметра postscript, що збігається зі стандартним значенням в обраному режимі (посилання)
  4. ↑ Jhally, Sut (director) (1997). Dreamworlds II: desire, sex, power in music (Documentary). USA: Media Education Foundation.
  5. ↑ а б Yeung, Peter (December 2014). The female artists reclaiming their bodies. Dazed. Dazed Digital. Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 27 травня 2018. It is through this prism of patriarchal control that much exploitation of women has been enacted: commonly phallocentric portraiture has been used to permeate the rest of society...The fetishisation of womens’ bodies and their regular reduction to breasts is something that New York artist Cindy Hinant is acutely aware of.
  6. ↑ Fredrickson, Barbara L.; Roberts, Tomi-Ann (June 1997). Objectification theory: toward understanding women's lived experiences and mental health risks. Psychology of Women Quarterly. Sage. 21 (2): 173—206. doi:10.1111/j.1471-6402.1997.tb00108.x.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки зі значенням параметра postscript, що збігається зі стандартним значенням в обраному режимі (посилання)
  7. ↑ http://search.proquest.com/docview/1855654799
  8. ↑ Lee, Janet (September 1994). Menarche and the (hetero)sexualization of the female body. Gender & Society. Sage. 8 (3): 343—362. doi:10.1177/089124394008003004.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки зі значенням параметра postscript, що збігається зі стандартним значенням в обраному режимі (посилання)
  9. ↑ American Psychological Association, (APA) (2010). Report of the American Psychological Association task force on the sexualization of girls, executive summary (PDF). American Psychological Association (Звіт). Washington, DC. Процитовано 19 February 2007.
  10. ↑ Jensen, Robert (1997). Using pornography. У Dines, Gail; Jensen, Robert; Russo, Ann (ред.). Pornography: the production and consumption of inequality. New York, New York: Oxford University Press. с. 133. ISBN 978-0-19-510556-8.
  11. ↑ Frith, Katherine; Shaw, Ping; Cheng, Hong (March 2005). The construction of beauty: a cross-cultural analysis of women's magazine advertising. Journal of Communication. Wiley. 55 (1): 56—70. doi:10.1111/j.1460-2466.2005.tb02658.x.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки зі значенням параметра postscript, що збігається зі стандартним значенням в обраному режимі (посилання)
  12. ↑ Schama, Simon (1989). The cultural construction of a citizen: II Casting roles: children of nature. У Schama, Simon (ред.). Citizens: a chronicle of the French Revolution. New York: Knopf Distributed by Random House. ISBN 978-0-394-55948-3.
  13. ↑ Heldman, Caroline (August 2011). Sexualizing Sarah Palin: the social and political context of the sexual objectification of female candidates. Sex Roles. Springer. 65 (3): 156—164. doi:10.1007/s11199-011-9984-6.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки зі значенням параметра postscript, що збігається зі стандартним значенням в обраному режимі (посилання)
  14. ↑ Fredrickson, B. L., & Roberts, T. (1997). Objectification Theory. Psychology of Women Quarterly, 21(2), 173—206. Retrieved September 26, 2017.
  15. ↑ Bartky, Sandra Lee (1990). On psychological oppression. У Bartky, Sandra Lee (ред.). Femininity and domination: studies in the phenomenology of oppression. New York: Routledge. с. 26. ISBN 978-0-415-90186-4.
  16. ↑ Kaschak, Ellyn (1992). Engendered lives: a new psychology of women's experience. New York, New York: Basic Books. с. 12. ISBN 978-0-465-01349-4.
  17. ↑ Goldenberg, Jamie L.; Roberts, Tomi-Ann (2004). The beast within the beauty: an existential perspective on the objectification and condemnation of women. У Greenberg, Jeff; Koole, Sander L.; Pyszczynski, Tom (ред.). Handbook of experimental existential psychology. New York: Guilford Press. с. 71—85. ISBN 978-1-59385-040-1.
  18. ↑ Fredrickson, Barbara L.; Harrison, Kristen (February 2005). Throwing like a girl: self-objectification predicts adolescent girls’ motor performance. Journal of Sport and Social Issues. Sage. 29 (1): 79—101. doi:10.1177/0193723504269878.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки зі значенням параметра postscript, що збігається зі стандартним значенням в обраному режимі (посилання)
  19. ↑ Levy, Ariel (2006). Female chauvinist pigs: women and the rise of raunch culture. London: Pocket Books. ISBN 978-1-4165-2638-4.
  20. ↑ Dougary, Ginny (25 September 2007). Yes we are bovvered. The Times. London. Процитовано 23 May 2010.
  21. ↑ McKay, Tajare' (30 September 2013). Female self-objectification: causes, consequences and prevention. McNair Scholars Research Journal. McNair Scholars Program. 6 (1): 53—70.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки зі значенням параметра postscript, що збігається зі стандартним значенням в обраному режимі (посилання) Pdf.
  22. ↑ Calogero, Rachel M.; Davis, William N.; Thompson, J. Kevin (January 2005). The role of self-objectification in the experience of women with eating disorders (PDF). Sex Roles. Springer. 52 (1): 43—50. doi:10.1007/s11199-005-1192-9.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки зі значенням параметра postscript, що збігається зі стандартним значенням в обраному режимі (посилання)
  23. ↑ Doob, Christopher B. (2013). Social inequality and social stratification in US society. Upper Saddle River, New Jersey: Pearson Education, Inc. ISBN 978-0-205-79241-2.
  24. ↑ Moradi, Bonnie; Huang, Yu-Ping (December 2008). Objectification theory and psychology of women: a decade of advances and future directions. Psychology of Women Quarterly. Sage. 32 (4): 377—398. doi:10.1111/j.1471-6402.2008.00452.x.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки зі значенням параметра postscript, що збігається зі стандартним значенням в обраному режимі (посилання)
  25. ↑ Wolf, Naomi (2002) [1992]. The beauty myth: how images of beauty are used against women. New York: Perennial. ISBN 978-0-06-051218-7.
  26. ↑ Stoltenberg, John (2000). Sexual objectification and male supremacy (PDF). Refusing to be a man: essays on sex and justice. London New York: UCL Press. с. 38. ISBN 978-1-84142-041-7.
  27. ↑ MacKinnon, Catharine (1993). Only words. Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press. ISBN 978-0-674-63934-8.
  28. ↑ Dr. James Dobson. The Interim: Canada's life and family newspaper. Toronto, Ontario, Canada: via True Media. 12 January 1997. Архів оригіналу за 28 жовтня 2018. Процитовано 1 August 2012.
  29. ↑ Shalit, Wendy (2000). A return to modesty: discovering the lost virtue. New York: Touchstone. ISBN 978-0-684-86317-7.
  30. ↑ Reisman, Judith A. (1991). "Soft porn" plays hardball: its tragic effects on women, children, and the family. Lafayette, Louisiana: Huntington House Publishers. с. 32–46, 173. ISBN 978-0-910311-92-2.
  31. ↑ Holz, Adam R. (2007). Is average the new ugly?. Plugged In Online. Focus on the Family.
  32. ↑ National Coalition for the Protection of Children & Families (July 1997). Subtle Dangers of Pornography (special report by the National Coalition for the Protection of Children & Families). Pure Intimacy (website). Focus on the Family. Архів оригіналу за 14 травень 2013. Процитовано 1 August 2012.
  33. ↑ Shalit, Wendy (2000). Modesty revisited. orthodoxytoday.org. Fr. Johannes Jacobse. Архів оригіналу за 28 жовтня 2018. Процитовано 27 травня 2018.
  34. ↑ Paglia, Camille (1991). Sexual Personae: Art and Decadence from Nefertiti to Emily Dickinson. New York: Vintage Books. ISBN 978-0-679-73579-3.
  35. ↑ McElroy, Wendy (2006). A feminist overview of pornography, ending in a defense thereof. WendyMcElroy.com.

Подальше читання

Посилання

Користувальницький контент
Перегляд цього шаблону
  Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сексуальна_об%27єктивація&oldid=27837815