Львівський синод 1891
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Львівський синод | |
|---|---|
| Статус: | локальний собор (синод) |
| Визнають: | УГКЦ |
| Попередній: | Замойський синод (1720) |
| Дата: | 24 вересня—8 жовтня 1891 |
| Місце: | Львів |
| Скликав: | митрополит Сильвестр Сембратович |
| Головування: | Аґостіно Чяска |
| Учасники | 160 учасників: митрополит, двоє єпископів, представники світського і монашого духовенства, від мирян — д-р Ісидор Шараневич |
| Причини проведення | впорядкування стану справ Української Греко-Католицької Церкви |
| Рішення | лат. Acta et decreta Synodi Provincialis Ruthenorum Galiciae habitae Leopoli an. 1891, Romae: Ex Topographia Polyglotta, 1895 |
Львівський синод — синод Галицької греко-католицької митрополії, який відбувся у Львові з ініціативи митрополита Сильвестра Сембратовича в днях від 24 вересня до 8 жовтня 1891 року.
Відомості[ред. | ред. код]
З різних причин у Київській унійній митрополії, а згодом в її правонаступниці — Галицькій греко-католицькій митрополії — упродовж 170 років від 1720 року не було можливості скликання загального синоду для вирішення церковних справ. У 1885 році створено Станиславівську греко-католицьку єпархію та майже одночасно Галицький митрополичий престол посів Сильвестер Сембратович. 1888 року під час перебування в Римі з нагоди святкування 50-ліття священства Папи Льва XIII митрополит Сембратович та єпископ Станиславівський Юліян Пелеш запропонували Апостольській Столиці ідею скликання синоду. Ця ідея отримала схвалення як Риму, так і клиру Галичини та Буковини. 12 серпня 1889 року Апостольський Престол надіслав обширну та детальну інструкцію щодо проведення синоду. У лютому 1891 року готову схему вислано до Риму, а тим часом аж до червня відбувалися передсинодальні засідання і 1 липня митрополит оголосив про скликання синоду на 27 вересня — 13 жовтня 1891 року (27 липня датований відповідний лист).
Львівський синод 1891 року відбувся під головуванням Апостольського делегата, титулярного архієпископа Лариси Аґостіно Чяски, який прибув у вересні через Відень і Перемишль до Львова. 24 вересня розпочалися загальні синодальні сесії, яких відбулося п'ять; працювали три синодальні комісії по 64 синодальні отці кожна. У соборі святого Юра відбулися чотири урочисті сесії: 27 вересня, 1, 4 і 8 жовтня. Синод завершився 8 жовтня і цього дня були підписані його діяння. Апостольський делегат виїхав зі Львова 12 жовтня через Відень до Риму. У Львівському синоді взяло участь 160 синодальних отців під керівництвом трьох єпископів і головуванням Апостольського делегата.
Діяння Львівського синоду опубліковані подвійним виданням: латиною в 1895 році в Римі, наступного року у Львові українською мовою під заголовком «Чинности и Рішеня руского провинціяльного Собора в Галичині, отбувшогося во Львові въ році 1891» з «Додатком до чинностей…», в якому, як синодальний документ подано майже весь Замойський синод 1720 року.
Постанови[ред. | ред. код]
«Діяння» Львівського синоду складаються із 15 титулів, які можна звести до наступних пунктів:
- визнання віри і вірності галицького народу Апостольському Престолу;
- устійнення числа свят і постів;
- налагодження церковного правопорядку, судочинства і літургії;
- одруженість священиків залишалась традиційною з рекомендацією целібату;
- обов'язок щоденного проказування Часослова;
- юліанський календар залишався обов'язковим у Галичині;
- рекомендація реформ василіян і василіянок, дозволено заснування нових чернечих згромаджень;
- впорядкування священичої формації по семінаріях.
Учасники Львівського синоду 1891 року[ред. | ред. код]
- Аґостіно Чяска, архієпископ Лариси, Апостольський делегат, предсідник синоду
- Сильвестер Сембратович, митрополит Галицький, архієпископ Львівський русинів-католиків, єпископ Кам'янецький
- Юліян Пелеш, єпископ Перемишльський, Самбірський і Сяноцький
- Юліян Куїловський, єпископ Станиславівський
З Львівської архиєпархії[ред. | ред. код]
- Михаїл Сінґалевич, архипресвітер греко-католицької митрополичої Львівської капітули, домовий прелат Святішого Отця Папи Льва XIII
- Лев Готоровський, архидиякон Львівської греко-католицької митрополичої капітули
- Андрій Білецький, схоластик Львівської греко-католицької митрополичої капітули, домовий прелат Святішого Отця Папи Льва XIII
- Йосиф Кобилянський, канцлер митрополичої капітули
- Лев Туркевич, греміальний крилошанин Львівської капітули і парох архикатедральний
- д-р Йосиф Комарницький, греміальний крилошанин митрополичої капітули, професор університету
- Мартин Пакіж, тайний капелан Його Святості, греміальний крилошанин капітули Львівської
- Еміліян Білинський, греміальний крилошанин митрополичої капітули Львівської
- д-р Климент Сарницький, протоігумен Чина св. Василія Великого
- Михайло Малиновський, вислужений крилошанин, архидиякон митрополичої капітули
- Олександр Бачинський, ректор греко-католицької генеральної семінарії Львівської, почесний крилошанин Львівської капітули
- Василь Ільницький, директор ц. к. академічної гімназії, почесний крилошанин, член шкільної краєвої ради, ц. к. шкільний радник
- д-р Йосиф Левицький, почесний крилошанин митрополичої капітули, ц. к. професор
- Василь Фортуна, почесний крилошанин, парох і декан Тернопільський
- д-р Теофіль Сембратович, ректор Віденської семінарії
- д-р Омелян Огоновський, титулярний радник Львівської митрополичої консисторії, професор Львівського університету
- д-р Іван Бартошевський, дійсний радник Львівської митрополичої консисторії, професор ц. к. Львівського університету
- Онуфрій Лепкий, професор релігії в ц. к. Львівській гімназії Франца Йосифа, радник митрополичої консисторії
- д-р Йосиф Мельницький, віцеректор
- Іван Гушалевич, вислужений професор
- Ісидор Дольницький, духовник семінарії
- Северин Торонський, віцеректор семінарії
- Теодор Кордуба, декан і парох Бережанський
- Степан Юрик, префект наук греко-католицької генеральної семінарії у Львові
- Олександер Радикевич, декан Бобрецький
- Григорій Словицький, декан Буський і парох у Козлові
- д-р Гавриїл Крижановський, референт, радник, і канцлер митрополичої консисторії
- Юліян Копистянський, завідатель деканату Галицького і парох Галицький
- Михаїл Кульматицький, декан і парох Городоцький
- Йосиф Кернякевич, декан Журавенський, парох у Черневі
- Корнилій Монцібович, завідатель деканату Залозецького і парох у Вертелці
- Григорій Чубатий, декан Збаразький, парох в Ступках
- Євстахій Клосєвич, декан Зборівський, парох у Присівцях
- Олександр Чемеринський, декан і парох Золочівський
- Ігнатій Губчак, декан і парох Калуський
- Іван Юркевич, декан Львівський заміський, парох у Германові
- Олександр Танчаківський, завідатель деканату Нараївського, парох Дунаєва
- Антоній Давидович, декан Олеський, парох у Заболотцях
- Миколай Кобринський, парох у Ціневій
- Лев Левицький, декан Перегінський, парох в Янівці
- Іларій Стеткевич, декан Підгаєцький і парох в Божикові
- Йосиф Макогонський, декан Рогатинський, парох у Липиці гірній
- Константин Строцький, завідатель деканату Роздольського і парох у Рудниках
- Іван Слюзар, декан і парох Скалатський
- Іван Залуцький, декан і парох Теребовлянський
- Юліян Левицький, декан Унівський, парох у Словіті
- Теодор Ступницький, декан Ходорівський, парох у Молотові
- Іван Сохацький, декан Холоївський, парох у Стоянові
- Євстахій Мерунович, декан Щирецький, парох церкви св. Петра і Павла у Львові
- Йосиф Заячківський, парох у Лопянці деканату Перегінського
- Адольф Василевський, парох Львівський, віцедекан Львівський міський
- Мелетій Тибінька, ігумен Гошівського монастиря Чина св. Василія Великого
- Павло Пилинський, ігумен Золочівського монастиря
- Володислав Дорожинський, парох у Мізуні
- Лонгин Карпович, ігумен Підгорецького монастиря
- Димитрій Гузар, титулярний радник митрополичої консисторії, парох у Завалові
- Василій Копитчак, ц. к. гімназійний професор релігії в Тернополі
- Олександр Стефанович, професор релігії у Львівській педагогічній семінарії
- Касіян Куницький, ц. к. капелан військовий у Львівській єпархії
- Климент Глинський, титулярний радник консисторії, парох у Кам'янках
- Атанасій Пашковський, парох в Олеську
- Володимир Петрушевич, сповідник архикатедральний
- Іван Чапельський, префект греко-католицької семінарії у Львові
- д-р Тит Мишковський, префект наук у греко-католицькій генеральній семінарії у Львові
- д-р Ілярій Вацик, префект наук, катехит п'ятої гімназії у Львові
- Онуфрій Зацерковний, парох у Скнилові
- Лев Джулинський, парох у Лапшині, редактор часопису «Посланник»
- Анатоль Долинський, парох Якторівський
- Іван Редкевич, проповідник архикатедральний
- Олександр Здерковський, парох Крушельниці
- Євгеній Гузар, катехит міської жіночої школи і заступник секретаря Преосвященного митрополита
- Петро Франц Крип'якевич, вікарій архикатедральний Львівський, нотар синоду провінційного
- Яків Сироїдов, священик архикатедральний Львівський
- д-р Ісидор Шараневич, сеніор Ставропігійного інституту у Львові, публічний професор у ц. к. Львівськім університеті.
З Перемишльської єпархії[ред. | ред. код]
- Венедикт Литинський, архидиякон капітули Перемишльської
- Мирон Подолинський, крилошанин капітули Перемишльської
- Іван Войтович, крилошанин капітули Перемишльської, ректор єпархіальної семінарії
- Йосиф Делькевич, д-р богослов'я, почесний крилошанин греко-католицької єпархії Перемишльської, вислужений професор церковної історії Львівського університету
- Василій Чемарник, почесний крилошанин єпархії Перемишльської, парох Сяноцький
- Платон Паславський, почесний крилошанин єпархії Перемишльської, парох Белзький
- Миколай Роздільський, почесний крилошанин Перемишльської капітули, парох Сокальський
- Іван Кописцянський, почесний крилошанин капітули Перемишльської, вислужений декан і парох Криницький
- Іван Борсук, парох Краківський і почесний крилошанин Перемишльський
- д-р Йосиф Черлюнчакевич, вислужений професор і декан Університету Ягеллонського Краківського і Львівського
- Олексій Торонський, професор релігії в ц. к. академічній гімназії Львівській, радник митрополичої консисторії
- д-р Іван Гробельський, професор пастирського богослов'я семінарії греко-католицької Перемишльської
- Полієвкт Кміт, заступник професора канонічного права і префект греко-католицької семінарії Перемишльської
- д-р Миколай Малиняк, парох Сливницький, декан Нижанковицький
- Орест Чехович, парох Борятинський, віцедекан Белзький
- Діонисій Добрянський, завідатель деканату Бечського, парох у Ждині
- д-р Сильвестер Кописцянський, парох у Кониськім
- Володимир Хиляк, парох у Бортнім, деканату Бечського
- Михаїл Прухницький, декан Височанський і парох у Турці
- Михаїл Матковський, віцедекан Горожанський, парох у Горожанці
- Йосиф Мерена, парох Грабський
- Константин Гукевич, парох у Квашенині, віцедекан у Добромилі
- Василій Чернецький, парох у Сільці Белзькім деканату Белзького
- Іван Скобельський, декан Дрогобицький, парох в Лішні
- Кирило Селецький, парох Жужельський деканату Белзького
- Теодор Борис, парох в Хащеві і віцедекан Жукотинський
- Маркил Мигулович, декан Затварницький, парох у Чорній
- Тома Шумило, завідатель деканату Каньчузького, парох у Курилівці
- Іван Негребецький, парох Заліський
- Ілля Каламунецький, декад Комарнянський і парох Кропильницький
- Іван Яблоновський, парох Любачівський
- Іван Парилович, парох у Злоцькім
- Лев Гриневецький, парох Биковський
- Григорій Кописцянський, парох Снітницький деканату Мушинського
- Северин Турчманович, парох Луківський, віцедекан Ольховецький
- Анатоль Сінкевич, парох Стібенський, за деканат Перемишльський
- Іван Борисєвич, парох Кривецький, віцедекан Порохницький
- Іван Решетило, парох Маґерівський, за деканат Потелицький
- Еміліян Левицький, парох Тартаківський деканату Сокальського
- Олександр Несторович, декан Самбірський і парох у Самборі
- Юрій Гладилович, парох Хирівський, вислужений декан Бірецький
- Лев Щавинський, декан Старосамбірський, парох в Старім місті
- Лев Сембратович, завідатель Сяноцького деканату і парох у Чертежі
- Іван Головинський, парох в Молошковичах, декан Судововишенський
- Йосиф Крушинський, парох у Селиськах Яворівського деканату
- Григорій Секела, парох у Ліську, за деканат Ліський
- Омелян Дідицький, парох у Мостах Великих деканату Угнівського
- Айтал Фидинкевич, парох у Бунові деканату Яворівського
- Теодор Мельник, парох Старяви Сяніцької, делегат деканату Устрицького
- Миколай Назаревич, парох у селі Серни
- Антоній Бескид, парох в Тарнавці, віцедекан Яслицький.
Зі Станиславівської єпархії[ред. | ред. код]
- Василь Фацієвич, архипресвітер Станиславівської єпископської капітули
- Іван Литвинович, кустос Станиславівської єпископської капітули
- Теодат Шанковський, почесний крилошанин, декан і парох катедральний Станиславівський
- Теодор Лісевич, почесний крилошанин, декан Косівський, парох у Кутах Старих
- Іван Коблянський, почесний крилошанин, декан Коломийський, парох Коломиї, лицар ц.к. ордена Франца Йосифа
- Келестин Костецький, почесний крилошанин, декан Буковинський, парох Чернівців
- Василій Богонос, почесний крилошанин і парох у Хоросткові
- Айтал Кобринський, декан Городенківський, парох в Раківці
- Лев Калинський, декан Тисменицький і парох в Ольшаниці
- Михаїл Гулла, радник єпископської консисторії, декан Кудринецький, парох Борщівський і Мушкатівський.
- Іван Партицький, титулярний радник єпископської консисторії, декан Товмацький, парох у Торговиці
- Іван Михалевич, титулярний радник єпископської консисторії, декан Чортківський, парох у Білобожниці
- Миколай Дрогомирецький, декан Бучацький і парох Стінки
- Юліян Левицький, віцедекан Бучацький, парох Жизномирський
- Кирило Пачовський, парох і декан Богородчанський
- Кирило Гаморак, сотрудник з правом управи парафії в Стецевій
- Стефан Ленкавський, парох в Угорниках
- Максиміліян Крушельницький, парох у Надвірній
- Іван Грабович, парох у Тисмениці
- Андрій Стотанчик, парох і віцедекан Устецький
- Ілля Мардарович, архиєпархіальний місійний проповідник до усунення п'янства, єпископський радник, парох Кам'янки
- Миколай Гошовський, завідатель деканату Єзупільського і парох Блюдників
- Єронім Островерха, ігумен монастиря Чина св. Василія Великого в Бучачі
- Леонтій Лушпинський, парох у Трибухівцях, віцедекан Чортківський
- Петро Мицьковський, декан Скальський і парох у Чорнокінцях
- Петро Гіль, парох в Олексинцях
- Рудольф Мох, парох в Острові деканату Єзупільського, титулярний радник єпископської консисторії Станиславівської, проповідник місійний тверезости, член Товариства св. Павла
- Григорій Тимяк, завідатель деканату Пістинського, парох у Шешорах
- Іван Білоус, парох у Білоберізці
- Олександр Кнігиницький, парох у Заліщиках, вислужений декан
- Володимир Козьоровський, віцедекан Гусятинський, парох у Городниці.
Джерела[ред. | ред. код]
- А. Г. Великий, ЧСВВ. З літопису Християнської України. Церковно-історичні радіолекції з ватикану. — т. VIII: ХІХ ст. — Рим: Видавництво оо. Василіян, 1976. — 275 с.
- Чинности и Рішеня руского провинціяльного Собора в Галичині, отбувшогося во Львові въ році 1891 [Архівовано 3 листопада 2016 у Wayback Machine.]. — Львів 1896.
- Додаток до чинностей і рішень Руского провинциального собора в Галичині отбувшогося во Львові въ р. 1891 [Архівовано 27 березня 2017 у Wayback Machine.]. — Львів 1897.
|
