Республіка (Росія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Росія
Росія

Стаття з серії:
Політика та уряд Росії


Державний лад Росії


Конституція Росії


Президент Росії




Уряд


Федеральні збори


Судова система



Федеральний устрій


Вибори



Інші країни

Російська Федерація складається з 83 суб'єктів, 21 з яких є республіка[2]. Загалом республіки займають 28,6 % території Росії, у них проживає 16,9% населення країни.

Республіки, на відміну від країв і областей, є національно-державними утвореннями, тобто формою державності того або іншого народу (народів) у складі Росії. На відміну від інших суб'єктів федерації, республіки приймають власні конституції і мають право визначати свої державні мови. .

Більшість сучасних республік у радянський період мали статус автономної радянської соціалістичної республіки, деякі були автономними областями. У рамках РРФСР вони вважалися суб'єктами федерації, будучи національно-державними утвореннями, на відміну від країв та областей — адміністративно-територіальних одиниць.

Перетворення з АССР в республіки відбувалося одночасно з «парадом суверенітетів» союзних республік. У прийнятих у ході цього «параду суверенітетів» державними органами влади республік документах республіки проголошувалися носіями суверенітета. При цьому, питання про повну державну незалежність і вихід зі складу Російської Федерації, зазвичай, не ставилося.

У статті 5 Конституції Росії республіки охарактеризовані як держави. Однак це не означає, що вони є носіями державного суверенітета. Роз'яснення з цього питання дається, зокрема, в Постанові Конституційного Суду Росії від 7 червня 2000 р. N 10-П «У справі про перевірку конституційності окремих положень Конституції Республіки Алтай і Федерального закону „Про загальні принципи організації законодавчих (представницьких) і виконавчих органів державної влади суб'єктів Російської Федерації“, в якому вказується:

«
Конституція Російської Федерації не допускає будь-якого іншого носія суверенітету і джерела влади, крім багатонаціонального народу Росії, і, отже, не передбачає будь-якого іншого державного суверенітету, крім суверенітету Російської Федерації. Суверенітет Російської Федерації, в силу Конституції Російської Федерації, виключає існування двох рівнів суверенних влад, що знаходяться в єдиній системі державної влади, які володіли б верховенством та незалежністю, тобто не допускає суверенітету ні республік, ні інших суб'єктів Російської Федерації.

[...]
Визнання ... за республіками суверенітету, при тому що всі інші суб'єкти Російської Федерації ним не володіють, порушило б конституційну рівноправність суб'єктів Російської Федерації...

Отже, використання у статті 5 (частина 2) Конституції Російської Федерації стосовно до встановленого нею федеративного устрою поняття «республіка (держава)» не означає - на відміну від Федеративного договору від 31 березня 1992 року - визнання державного суверенітету цих суб'єктів Російської Федерації, а лише відбиває певні особливості їх конституційно-правового статусу, пов'язані з факторами історичного, національного та іншого характеру.

Оригінальний текст (рос.)

Конституция Российской Федерации не допускает какого-либо иного носителя суверенитета и источника власти, помимо многонационального народа России, и, следовательно, не предполагает какого-либо иного государственного суверенитета, помимо суверенитета Российской Федерации. Суверенитет Российской Федерации, в силу Конституции Российской Федерации, исключает существование двух уровней суверенных властей, находящихся в единой системе государственной власти, которые обладали бы верховенством и независимостью, то есть не допускает суверенитета ни республик, ни иных субъектов Российской Федерации.
[...]
Признание ... за республиками суверенитета, при том что все другие субъекты Российской Федерации им не обладают, нарушило бы конституционное равноправие субъектов Российской Федерации...

Следовательно, использование в статье 5 (часть 2) Конституции Российской Федерации применительно к установленному ею федеративному устройству понятия «республика (государство)» не означает — в отличие от Федеративного договора от 31 марта 1992 года — признание государственного суверенитета этих субъектов Российской Федерации, а лишь отражает определенные особенности их конституционно-правового статуса, связанные с факторами исторического, национального и иного характера.[3]

 »

Перелік[ред.ред. код]

Республіка Адигея Республіка Алтай Республіка Башкортостан Республіка Бурятія Республіка Дагестан Республіка Інгушетія Кабардино-Балкарська Республіка Республіка Калмикія Карачаєво-Черкеська Республіка Республіка Карелія Республіка Комі Республіка Марій Ел Республіка Мордовія Республіка Саха Північна Осетія Республіка Татарстан Республіка Тива Удмуртська Республіка Республіка Хакасія Чеченська Республіка Чувашська РеспублікаRepublics of Russia.png
Опис зображення

1. Республіка Адигея (Майкоп)
2. Республіка Алтай (Горно-Алтайськ)
3. Республіка Башкортостан (Уфа)
4. Республіка Бурятія (Улан-Уде)
5. Республіка Дагестан (Махачкала)
6. Республіка Інгушетія (Магас)
7. Кабардино-Балкарська Республіка (Нальчик)

8. Республіка Калмикія (Еліста)
9. Карачаєво-Черкеська Республіка (Черкеськ)
10. Республіка Карелія (Петрозаводськ)
11. Республіка Комі (Сиктивкар)
12. Республіка Марій Ел (Йошкар-Ола)
13. Республіка Мордовія (Саранськ)
14. Республіка Саха або Якутія (Якутськ)

15. Республіка Північна Осетія — Аланія (Владикавказ)
16. Республіка Татарстан або Татарстан (Казань)
17. Республіка Тива (Кизил)
18. Удмуртська Республіка (Іжевськ)
19. Республіка Хакасія (Абакан)
20. Чеченська Республіка (Грозний)
21. Чувашська Республіка (Чебоксари)

Національний склад російських республік[ред.ред. код]

народ титульний (%) росіяни (%) інші (%)
республіка у 1979 р. у 1989 р. у 2002 р. у 2010 г.[4] у 1979 р. у 1989 р. у 2002 р. у 2010 р. у 1979 р. у 1989 р. у 2002 р. в 2010 г.
Адигея 21,3 22,1 24,1 25,2 70,8 68,0 64,4 63,6
Алтай 29,1 31,0 33,4 33,9 63,3 60,4 57,4 56,6 5,6 5,9[5] 6,2
Башкортостан 24,3 21,9 29,7 29,5 40,3 39,2 36,3 36,1 24,5 28,4 24,1[6] 25,4
Бурятія 23,0 24,0 27,8 30 72,1 69,9 67,8 66,1
Дагестан 86,0 11,0 9,2 4,6 3,6
Інгушетія 11,7 12,9 77,2 94,1 31,7 23,1 1,1 0,8
Кабардино-Балкарія 45,6 52,2 55,3 57,2 35,1 31,9 25,1 22,5 9,0 9,4 11,6 12,7
Калмикія 41,4 45,3 53,3 57,4 42,7 37,6 33,5 30,2
Карачаєво-Черкесія 29,7 31,2 38,5 41 45,0 42,4 33,6 31,6 9,3 9,7 11,2 11,9
Карелія 11,1 10,0 9,2 7,4 71,3 73,6 76,6 82,2
Коміи 25,3 23,3 25,1 23,7 56,7 57,7 59,5 65,1
Марій Ел 43,6 43,3 42,8 43,9 47,6 47,4 47,4 47,4
Мордовія 34,2 32,5 31,9 40 59,7 60,8 60,8 53,4
Саха 36,9 33,4 45,5 49,9 50,5 50,3 41,1 37,8
Північна Осетія 50,5 52,9 62,7 65,1 34,0 29,9 23,1 20,8
Татарстан 47,7 48,4 52,9 53,2 44,0 43,2 39,4 39,7
Тива 60,4 64,3 77,0 82 36,2 32,0 20,1 16,3
Удмуртська Республіка 32,2 30,9 29,3 28 58,3 58,9 60,1 62,2
Хакасія 11,4 11,1 11,9 12,1 79,5 79,4 80,2 81,7
Чечня 52,9 57,8 93,4 95,3 31,7 23,1 3,6 1,9
Чувашія 68,4 67,7 67,6 67,7 26,0 26,6 26,5 26,9

Примітка: у стовпці інші вказані другі за чисельністю корінні народи у двонаціональних республіках.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]