Бій біля острова Реннелл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бій біля острова Реннелл
Друга світова війна, Війна на Тихому океані
Torpedoed cruiser USS Chicago (CA-29) low in the water on 30 January 1943.jpg
Чикаго, який занурився в воду вранці 30 січня 1943 року в результаті пошкоджень від торпеди, отриманих вночі.
Координати: 11°25′ пд. ш. 160°56′ сх. д. / 11.417° пд. ш. 160.933° сх. д. / -11.417; 160.933
Дата: 2930 січня 1943 року
Місце: Біля острову Реннелл, Соломонові острови
Результат: Перемога Японії
Сторони
Flag of the United States (1912-1959).svg США Flag of Japan (bordered).svg Японська імперія
Командувачі
Flag of the United States (1912-1959).svg Вільям Холсі,
Flag of the United States (1912-1959).svg Роберт Гіффен
Японія Ісороку Ямамото
Японія Дзін'їті Кусака[1]
Військові сили
1 авіаносець,
2 ескортних авіаносця,
6 крейсерів,
8 есмінців,
14 винищувачів[2]
43 бомбардувальники[3]
Втрати
1 крейсер потонув,
1 есмінець важко пошкоджений,
85 загиблих[4]
12 літаків збито,
60-84 осіб загинуло[5]
Див. також: Реннелл

Бій біля острову Реннелл (англ. Battle of Rennell Island) — битва Другої світової війни в Тихому океані між американськими силами, що супроводжували конвой на острів Гуадалканал і авіаційними силами Японського імперського флоту, яка відбувалася 29-30 січня 1943 року. Бій відбувся між островами Реннелл і Гуадалканал в південній частині Соломонових островів.

Під час бою японські торпедоносці наземного базування, завданням яких було прикриття евакуації японських сухопутних сил з Гуадалканалу, провели декілька атак американських військових кораблів протягом двох днів на південь від Гуадалканалу.

Крім знищення будь-яких японських кораблів, які могли бути виявлені американським з'єднанням, перед ним також стояло завдання захисту конвою Союзників з солдатами, яких перевозили на Гуадалканал для заміни.

В ході повітряних атак, проведених в сутінках, японцям вдалося потопити американський важкий крейсер «Чикаго» і важко пошкодити ескадрений міноносець, інша частина американського з'єднання змушена була відступити до південної частини Соломонових островів. Багато в чому завдяки відходу американського з'єднання з поля бою японці успішно завершили евакуацію своїх солдатів 7 лютого 1943 року і залишили острів в руках Союзників.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Crenshaw, Russell Sydnor (1998). South Pacific Destroyer: The Battle for the Solomons from Savo Island to Vella Gulf. Naval Institute Press. ISBN 1-55750-136-X. 
  • Dull, Paul S. (1978). A Battle History of the Imperial Japanese Navy, 1941–1945. Naval Institute Press. ISBN 0-87021-097-1. 
  • Frank, Richard B. (1990). Guadalcanal: The Definitive Account of the Landmark Battle. New York: Penguin Group. ISBN 0-14-016561-4. 
  • McGee, William L. (2002). The Six-Month Struggle for Guadalcanal. The Solomons Campaigns, 1942–1943: From Guadalcanal to Bougainville—Pacific War Turning Point, Volume 2 (Amphibious Operations in the South Pacific in WWII). BMC Publications. ISBN 0-9701678-7-3. 
  • Morison, Samuel Eliot (1958). Chapter 15. The Struggle for Guadalcanal, August 1942 – February 1943, vol. 5 of History of United States Naval Operations in World War II. Boston: Little, Brown and Company. ISBN 0-316-58305-7. 
  • Tagaya, Osamu (2001). Mitsubishi Type 1 "Rikko" 'Betty' Units of World War 2. New York: Osprey. ISBN 978-1-84176-082-7. 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Frank, Guadalcanal, с. 288. Кусака командував 11-м повітряним флотом зі штаб-квартирою в Рабаулі, в яку входили 701-а, 705-а і 751-а ескадрильї, що брали участь у бою.
  2. Morison, Struggle for Guadalcanal, с. 353 & 361. Незважаючи на те, що три авіаносця в сумі несли більше літаків, саме 14 винищувачів реально брали участь у бою.
  3. Frank, Guadalcanal, с. 578.
  4. Frank, Guadalcanal, с. 581 & 641. Загинувші по кораблям: Чикаго — 62, Ла-Валетта — 22 і Mонпельє — 1. Японські бомбардувальники атакували американські кораблі 29 і 30 січня, що призвело до загибелі однієї людини на Монпельє (Morison, Struggle for Guadalcanal, с. 355.)
  5. Frank, Guadalcanal, с. 581; Tagaya, сс. 66-67. Японські екіпажі збитих дванадцяти літаків складали від п'яти до семи осіб, брали участь у бою бомбардувальники Mitsubishi G4M і Mitsubishi G3M.