Бій біля острова Реннелл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бій біля острова Реннелл
Друга світова війна, Війна на Тихому океані
Чикаго, який занурився в воду вранці 30 січня 1943 року в результаті пошкоджень від торпеди, отриманих вночі.

Чикаго, який занурився в воду вранці 30 січня 1943 року в результаті пошкоджень від торпеди, отриманих вночі.
Координати: 11°25′ пд. ш. 160°56′ сх. д. / 11.417° пд. ш. 160.933° сх. д. / -11.417; 160.933
Дата: 2930 січня 1943 року
Місце: Біля острову Реннелл, Соломонові острови
Результат: Перемога Японії
Сторони
US flag 48 stars.svg США Flag of Japan (bordered).svg Японська імперія
Командувачі
US flag 48 stars.svg Вільям Холсі,
US flag 48 stars.svg Роберт Гіффен
Японія Ісороку Ямамото
Японія Дзін'їті Кусака[1]
Військові сили
1 авіаносець,
2 ескортних авіаносця,
6 крейсерів,
8 есмінців,
14 винищувачів[2]
43 бомбардувальники[3]
Втрати
1 крейсер потонув,
1 есмінець важко пошкоджений,
85 загиблих[4]
12 літаків збито,
60-84 осіб загинуло[5]
Див. також: Реннелл

Бій біля острову Реннелл (англ. Battle of Rennell Island) — битва Другої світової війни в Тихому океані між американськими силами, що супроводжували конвой на острів Гуадалканал і авіаційними силами Японського імперського флоту, яка відбувалася 29-30 січня 1943 року. Бій відбувся між островами Реннелл і Гуадалканал в південній частині Соломонових островів.

Під час бою японські торпедоносці наземного базування, завданням яких було прикриття евакуації японських сухопутних сил з Гуадалканалу, провели декілька атак американських військових кораблів протягом двох днів на південь від Гуадалканалу.

Крім знищення будь-яких японських кораблів, які могли бути виявлені американським з'єднанням, перед ним також стояло завдання захисту конвою Союзників з солдатами, яких перевозили на Гуадалканал для заміни.

В ході повітряних атак, проведених в сутінках, японцям вдалося потопити американський важкий крейсер «Чикаго» і важко пошкодити ескадрений міноносець, інша частина американського з'єднання змушена була відступити до південної частини Соломонових островів. Багато в чому завдяки відходу американського з'єднання з поля бою японці успішно завершили евакуацію своїх солдатів 7 лютого 1943 року і залишили острів в руках Союзників.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Frank, Guadalcanal, с. 288. Кусака командував 11-м повітряним флотом зі штаб-квартирою в Рабаулі, в яку входили 701-а, 705-а і 751-а ескадрильї, що брали участь у бою.
  2. Morison, Struggle for Guadalcanal, с. 353 & 361. Незважаючи на те, що три авіаносця в сумі несли більше літаків, саме 14 винищувачів реально брали участь у бою.
  3. Frank, Guadalcanal, с. 578.
  4. Frank, Guadalcanal, с. 581 & 641. Загинувші по кораблям: Чикаго — 62, Ла-Валетта — 22 і Mонпельє — 1. Японські бомбардувальники атакували американські кораблі 29 і 30 січня, що призвело до загибелі однієї людини на Монпельє (Morison, Struggle for Guadalcanal, с. 355.)
  5. Frank, Guadalcanal, с. 581; Tagaya, сс. 66-67. Японські екіпажі збитих дванадцяти літаків складали від п'яти до семи осіб, брали участь у бою бомбардувальники Mitsubishi G4M і Mitsubishi G3M.