Міжслов'янська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Міжслов'янська мова
Меджусловјанскы језык
Medžuslovjansky jezyk
міжслов'янський прапор
міжслов'янський прапор
Поширена в слов'янські країни
Регіон Центральна і Східна Європа
Носії близько 200-500
Писемність латиниця, кирилиця
Класифікація штучна мова
Час розходження 1665
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3 isv

Міжслов'я́нська мо́ва (Меджусловјанскы језык, Medžuslovjansky jezyk) — допоміжна всеслов'янська мова, створена на основі загальнослов'янських граматичних та лексичних елементів для того, щоб бути зрозумілим засобом спілкування для слов'ян з різних країн без попереднього вивчення цієї мови. За основу взято ідею модернізації староцерковнослов'янської мови.

Цю мову вперше описано під назвою руська мова в книзі хорватського священика Юрія Крижанича, «Грамати́чно Иска̂занје об Ру́ском Јези́ку»[1] (приблизно 1665 рік), а пізніше в XIX–XX ст. міжслов'янську мову розробляли інші лінгвісти, наприклад, Ян Геркель, Божидар Раїч, Матія Маяр Зильський, Іґнац Гошек. Сьогодні існують два активні лінгвопроекти, слов'янскі (slovianski) та новослов'янскі (novoslovienskij), які разом мають близько 200–500 носіїв.

Орфографія[ред.ред. код]

Для написання застосовують як кирилицю, так і латинку:

Латинка a b c č d e ě f g h i j k l lj m n nj o p r rj s š t u v y z ž
Кирилиця а б ц ч д е (ѣ) ф г х и ј к л ль м н нь о п р рь с ш т у в ы з ж
Вимова (МФА) ɑ
a
b ts d ɛ
e
ʲɛ
ʲe
f ɡ
h
ɦ
x i
ɪ
ɨ
j
ʲ
k l lj

ʎ
m n nj

ɲ
o
ɔ
p r rj

s ʂ
ʃ
t u v
ʋ
i
ɪ
ɨ
z ʐ
ʒ

Приклад[ред.ред. код]

Кирилиця[ред.ред. код]

Меджусловјaнскы јест језык, кторы Словјaни рaзных нaродностиј користaјут, дa бы комуниковaли с собоју. То јест можно, ибо словјaнске језыкы сут сходнa и сроднa групa. Знaнье једного језыкa обычно јест достaточно, же бы имело се приблизно впечетльенье о чем јест текст нa либокaком другом словјaнском језыку. Хвaлa столетјaм близкого суседствa Словјaни добро знaјут, кaко договорити се с другыми Словјaнaми с помочју простых, импровизовaных нaречиј. Једновременно меджусобнa сходност всих словјaнскых језыков нaдыхaлa језыкознaвцев и другых до болье нaучного подходa, именно: до творьеньa генеричного словјaнского језыкa, рaзумливого всим Словјaнaм. Нaјстaрејши приклaд тaкого всесловјaнского језыкa јест слaвны стaро(црковно)­словјaнскы језык из 9. столетјa, aле од 16. столетјa појaвили се многе ине пројекты, все основaне нa тыхже сaмых предположеньaх, что чини је скоро идентичне. Они имaјут једин обчи цель: служити кaко језык нa сaмој средине словјaнској облaсти, кторы вси Словјaни могут рaзумети без никaкој попредньеј нaукы и користaти после минимaлној нaукы.

Латинка[ред.ред. код]

Medžuslovjansky jest jezyk, ktory Slovjani raznyh narodnostij koristajut, da by komunikovali s soboju. To jest možno, ibo slovjanske jezyky sut shodna i srodna grupa. Znanje jednogo jezyka obyčno jest dostatočno, že by imělo se priblizno vpečetljenje o čem jest tekst na libokakom drugom slovjanskom jezyku. Hvala stolětjam blizkogo susědstva Slovjani dobro znajut, kako dogovoriti se s drugymi Slovjanami s pomočju prostyh, improvizovanyh narěčij. Jednovrěmenno medžusobna shodnost vsih slovjanskyh jezykov nadyhala jezykoznavcev i drugyh do bolje naučnogo podhoda, imenno: do tvorjenja generičnogo slovjanskogo jezyka, razumlivogo vsim Slovjanam. Najstarějši priklad takogo vseslovjanskogo jezyka jest slavny staro(crkovno)­slovjansky jezyk iz 9. stolětja, ale od 16. stolětja pojavili se takože mnoge ine projekty, vse osnovane na tyhže samyh prědpoloženjah, čto čini je skoro identične. Oni imajut jedin obči cělj: služiti kako jezyk na samoj srědině slovjanskoj oblasti, ktory vsi Slovjani mogut razuměti bez nikakoj poprědnjej nauky i koristati poslě minimalnoj nauky.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]