UA: Перший
UA: ПЕРШИЙ | |
---|---|
ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України»[1] | |
![]() | |
Країна |
![]() |
Зона мовлення |
![]() ![]() |
Час мовлення | Цілодобово |
Мова мовлення | українська |
Центр керування |
Київ, вул. Хрещатик, 26 (1951—1995) Київ, телецентр «Олівець» (з 1995 року) |
Формат зображення |
576i 16:9 (SDTV) |
Тематика каналу |
Загальна (1939—2015) Суспільна (з 2015 року) |
Дата початку мовлення |
1 лютого 1939 року |
Цифровий мультиплекс |
MX-1 (6) |
Засновник | Кабінет міністрів України |
Власник(и) | Національна суспільна телерадіокомпанія України |
Керівник(и) | Голова правління ПАТ «НСТУ» Зураб Аласанія |
Споріднені канали |
![]() |
Голос каналу | Євген Сальніков |
Слоган | «UA: Суспільне мовлення» |
Сайт | tv.suspilne.media |
UA: Перший[2] — загальноукраїнський суспільний телеканал у складі Національної суспільної телерадіокомпанії України, який мовить під цим логотипом з 7 квітня 2015 року[3]. Телеканал прийшов на заміну державному телеканалу, що мовив з 1939 року під логотипами УТ (1951—1972), УТ-1 (1972—1998), та Перший національний (1998—2015).
Історія[ред. | ред. код]
1939—1991 р.[ред. | ред. код]
- 1 лютого 1939 — з Києва було здійснено першу офіційну спробу передачі зображення в ефірі. Перша трансляція тривала 40 хвилин — увесь цей час показували портрет радянського діяча Серго Орджонікідзе.
- 6 листопада 1951 — почав працювати Київський телерадіоцентр на Хрещатику, 26 (нині — Будинок UA: Українське радіо). Транслювали патріотично-революційний фільм «Велика заграва», а наступного дня — урочисті заходи на честь 34-ї річниці Жовтневої революції. Ці події вважаються початком роботи Українського телебачення. Першими дикторами Українського телебачення були Новела Серапіонова, Ольга Даниленко і Олена Ніколаєва.
- 1 травня 1952 — з єдиного павільйону, що тоді діяв на телецентрі («студії Б») в етер вийшов великий концерт за участі солістів Київського оперного театру імені Т.Шевченка.
- листопад 1956 — передачі Київської студії телебачення починають виходити регулярно.
- 20 січня 1965 — на телеекранах з‘явилася заставка з великими літерами «УТ», що символізувало початок об'єднаної загальнореспубліканської телепрограми УРСР, обсяг мовлення якої вже того року становив понад 200 годин.
- 1972 — почалося двоканальне мовлення, і телеканал отримав назву «УТ-1». На тих телецентрах, де можна було передавати дві програми телебачення (великі обласні центри), транслювались окремо програми ЦТ СРСР і УТ, а там, де не було технічної можливості мовити двома каналами одночасно, мовила об'єднана союзно-республіканська програма[4]. У Києві мовлення УТ розпочиналося з 11:00 ранку, в інших містах України — з 17:00. О 19:00 в ефір виходила інформаційна програма «Вісті» власного виробництва, перед цим з 18:00 до 19:00 був блок мовлення обласних студій (у Києві та області в цей час в ефір виходила програма «На Дніпровій хвилі»). О 20:45 транслювалася «Вечірня казка» для дітей, після чого о 21:00 починалася ретрансляція програми «Час» із Москви[5].
З 1991 р.[ред. | ред. код]
- Навесні 1991 року Держкомтелерадіо УРСР було перетворене в Укртелерадіокомпанію, яка стала єдиним державним мовником на каналах УТ-1, УТ-2, пізніше — УТ-3. З 1995 року, коли на базі Укртелерадіокомпанії було утворено НТКУ, НРКУ та ОДТРК, а також після наказу Держкомтелерадіо про перекомутацію УТ-1 став єдиним каналом, що забезпечив покриття 97 % території країни. Мовлення на ньому здійснювала Національна телекомпанія України з 1995 по 2017 рік. До 2004 року НТКУ мала телеканал УТ-2, який з 1997 року ділив мовлення з телеканалом 1+1.
- У 2002 році НТКУ розпочала закордонне супутникове мовлення, а у 2008 році — інтернет мовлення.
За підсумками 2004 частка каналу склала 2,8 %, 2005 р. — 1,8 %, 2006 р. — 2,1 % (9-е місце серед телеканалів, що транслюються в Україні), 2007 — 1,8 %, 2008 — 1,9 % (10-е місце)[6].
- Розпорядженням Кабінету Міністрів № 448-р від 17.03.2010 «Про призначення Бенкендорфа Є. А. генеральним директором Національної телекомпанії України» призначено Єгора Бенкендорфа[7]. Заступником генерального директора призначено українського бізнесмена ліванського походження Валіда Арфуша. Також Кабмін видав постанову № 272 від 17 березня, відповідно до якої підпорядкував собі Національну телекомпанію[8].
- 5 листопада 2011 року «Перший національний» святкував своє 60-річчя.
- У лютому 2013 року Єгор Бенкендорф залишив посаду генерального лиректора НТКУ за власним бажанням, ставши головою правління телеканалу «Інтер»[9][10]. 20 лютого 2013 року Кабінет Міністрів України призначив тимчасовим виконувачем обов'язків генерального директора НТКУ Олександра Пантелеймонова[9].
- 6 грудня 2013 року журналіст телеканалу «ZIK» в прямому етері програми «Люстрація» повідомив, що журналісти «Першого Національного» звільняються через незбалансовану політику висвітлення Євромайдану.
- 25 березня 2014 року Кабінет міністрів України призначив генеральним директором НТКУ Зураба Аласанію[11].
- 17 квітня 2014 року прийнято Закон України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», який заклав правові основи суспільного мовлення в Україні.
- 7 квітня 2015 року у прямому етері урочисто змінили логотип Першого Національного на логотип суспільного мовника (UA: ПЕРШИЙ). Ця зміна відбулася після прийняття закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо Суспільного телебачення і радіомовлення України», який усунув технічні проблеми на шляху перетворення державних телерадіокомпаній у Національну суспільну телерадіокомпанію України[12].
- 11 грудня 2017 року телеканали суспільного мовника — UA: ПЕРШИЙ, UA: КУЛЬТУРА і UA: КРИМ — розпочали мовлення у форматі 16:9[13].
- З 1 січня 2018 року цифрова версія каналу у мережі DVB-T2 (UA: ПЕРШИЙ Digital) мовить цілодобово.
- Восени 2018 року в інтерв'ю «Детектор медіа» генеральний продюсер із розвитку НСТУ Микола Ковальчук заявив, що у плані здійснити ребрендинг каналу, в рамках якого планується зміна назви «UA: ПЕРШИЙ»[14]. У лютому 2019 року у плані діяльності ПАТ «НСТУ» на 2019 рік оприлюднено здійснення ребрендингу і зміни назви телеканалу на «Суспільне»[15]. 20 січня 2020 року стало відомо, що згідно ребредингу, «UA: Перший» збільшує суспільно-політичне мовлення, в рамках якого, зокрема, збільшення кількість випусків новин у будні, власне ранкове шоу, поява програм про регіони, реформи в Україні, телемостів, спецрепортажів, документалістики фактів та розслідувань[16][17][18].
Програми[ред. | ред. код]
Діючі програми[19][ред. | ред. код]
- «Новини»
- «Спорт»
- «Суспільна студія»
- «Бюджетники»
- «Святі та грішні»
- «Євробачення»
- «Схеми: корупція в деталях»
- «Наші гроші»
- «ЕнеЇда»
- «Перша шпальта» (про економіку)
- «Перший на селі» (про фермерів)
- «Розсекречена історія»
- «Хто в домі господар?»
- «Шо? Як?»
- «#@)₴?$0 з Майклом Щуром»
- «Як дивитися кіно»
- «UA: Фольк»
- «#ВУКРАЇНІ»
- «Зворотній відлік» (щотижневе ток-шоу)
- «Своя земля» (про реформи)
- «На східному фронті»
- «Країна пісень»
Колишні програми[ред. | ред. код]
- «:Тема дня» (щоденне ток-шоу)
- «Про головне»
- «Точка зору»
- «Підсумки дня»
- «Підсумки тижня»
- «Доброго ранку, країно» (виготовлялося продакшен-компанією «Ера-медіа»)
- «Територія безпеки» — телевізійна програма, яка виходила на телеканалі з 2 лютого 2003 року по 27 квітня 2007 року.
- «Спільно» (про реформи)
- «AgroNews» — інформаційно-аналітична програма, яка виходила на телеканалі з 4 червня 2012 року по 28 березня 2014 року[20].
- «Крок до зірок»
- «Доки батьки ще сплять»
- «Нащадки»
- «Віра. Надія. Любов.»
- «Золотий гусак»
- «Контрольна робота»
- «Легко бути жінкою»
- «Здоров'я»
- «Euronews»
- «Армія»
- «Атака магії»
- «Аудієнція»
- «Книга. UA»
- «Країна на смак»
- «Ближче до народу»
- «В гостях у Дмитра Гордона»
- «Глибинне буріння»
- «Майстер-клас»
- «Надвечір'я»
- «Світ спорту»
- «Чоловічий клуб»
- «На зв'язку з Урядом»
- «Про що кіно?»
- «Окраїна»
- «Досвід»
- «Офіційна хроніка»
- «Сільрада»
- «Так просто!»
- «Телеакадемія»
- «Феєрія мандрів»
- «ХайТак»
- «Культурна афіша здорової людини»
- «Фольк-music» (через ребрендинг у «UA: Фольк»)
- «Надвечір'я. Долі»
- «Фольк-music. Діти»
- «Хіт-парад. Національна двадцятка»
- «Хочу, щоб ти була»
- «Шеф-кухар країни»
- «Стильна лялька»
- «Роздягалка»
- «Театральні сезони»
- «Як Це»
- «УТЕОДИН з Майклом Щуром»
- «Про життя» (раніше на каналі «Інтер»)
- «Ігри патріотів»
- «ЧереЩур» (згодом — «Вечірнє шоу з Юрієм Марченком»)
- «Війна і мир»
- «Діти Z»
- «: Новини. Культура»
- «: Новини. Світ»
- «Радіо: День» (разом з UA: Українське радіо (Перший канал))
- «До справи»
- «Промінь. Живий» (разом з UA: Радіо Промінь)
- «Складна розмова»
- «Слідство.Інфо»
- «По обіді шоу»
- «Світло»
- «Додолики»
- «Букоголіки»
- «Лайфхак українською»
- «Толока»
Особистості[ред. | ред. код]
- Катерина Лозовенко (1946—2017) — українська телеведуча.
- Василь Ілащук — колишній президент НТКУ. За час обійняття посади, в НТКУ було змінено дизайн телеканалу, введено ряд нових програм, які закріпили національну ідею України та сприяли духовному розвитку особистості[21].
- Єгор Бенкендорф — генеральний директор телеканалу з 2009 по 2013 рік. Він уклав договір про співпрацю з Суспільним мовником Грузії, Іранською та Азербайджанською телекомпаніями; підписав угоду про створення міжнародного сервісу «EuroNews» українською мовою; підписав договір про співпрацю з німецькою телекомпанією «Mitteldeutscher Rundfunk» (MDR). Таким чином, з 16-17 місця в рейтингу телеканалів України 2009 року, за два останні роки НТКУ перемістився в першу десятку лідерів телемовлення[22].
Цікаві факти[ред. | ред. код]
![]() | Цей розділ потребує доповнення. (25 січня 2020) |
Власність[ред. | ред. код]
На відміну від багатьох інших українських телеканалів, «UA: ПЕРШИЙ» не є власністю українських олігархів[23].
Світовий рекорд[ред. | ред. код]
З 29 березня 2012 року з 5:30 в онлайн-трансляції на сайті каналу, а з 31 березня 2012 року з 12:30 наживо транслювався пісенний марафон «Пісня об'єднує нас» і тривав 55 годин без перерви (110 годин — разом із повною трансляцією в Інтернеті), а участь у ньому взяли 2012 учасників[24].
Рекорд зареєстрували представники Книги рекордів Гіннеса та Національного Реєстру Рекордів України, які слідкували за ходом марафону усі 110 годин[24].
Попередній рекорд становив 103 години 9 хвилин 26 секунд і був встановлений Італією з 21 по 25 березня 2010 року у місті Пезаро. У кіноконцерті взяли участь 389 артистів, які виконали 1488 пісень[24].
Логотипи[ред. | ред. код]
Хронологія назв каналу[ред. | ред. код]
Дата | Назва |
---|---|
20 січня 1965—1972 | «УТ» |
1972 — 6 лютого 1998 | «УТ-1» |
7 лютого 1998 — 6 квітня 2015 | «Перший Національний» |
7 квітня 2015 — н.ч | «UA: ПЕРШИЙ» |
Мовлення[ред. | ред. код]
Параметри супутникового мовлення[ред. | ред. код]
- Супутник — Amos 3, 4° W
- Частота — 11175
- Поляризація — Горизонтальна
- Символьна швидкість — 30000
- FEC — 3/4
- Формат зображення — MPEG-2
- Стандарт мовлення — DVB-S (QPSK)
- Кодування — BISS
Етерне аналогове мовлення[ред. | ред. код]
Регіони | Населені пункти (в дужках номери каналу) |
---|---|
Донецький | Маріуполь (5), Костянтинівка (7), Бахмут (12), Краматорськ (22), Світлодарськ (28), Олександрівка (5), Гірник (25) |
Луганський | Лисичанськ (5) Чугинка (Станично-Луганського району) (12), Кремінна (21), Зоринівка (22), Солідарне (24), Старобільськ (28), Троїцьке та Біловодськ (31), Білолуцьк (34), Бараниківка (Біловодського району) та Новоайдар (36), Марківка (40), Плугатар (44) |
Сумський | Шостка (38), Тростянець (11), Білопілля (5) |
Харківський | Харків (9), Великий Бурлук (28), Куп'янськ (7) |
Херсонський | Скадовськ (10), Каланчак та Генічеськ (22), Лазурне (27), Чаплинка (30) |
Чернігівський | Чернігів (6), Холми (33) |
Етерне цифрове мовлення[ред. | ред. код]
Телеканал доступний на 6 каналі мультиплексу «MX-1» цифрової ефірної мережі DVB-T2.
Час мовлення[ред. | ред. код]
![]() | Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2020) |
З 2017 року телеканал мовить цілодобово (на супутнику, в кабелі та онлайн). У цифровій мережі DVB-T2 — мовить цілодобово з 1 січня 2018 року.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ НСТУ ПАТ. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. Процитовано 2019-07-15.
- ↑ У регіональних газетах «UA: Перший» досі називають УТ-1, «Перший Національний» і навіть «Ера Перший». stv.detector.media. Процитовано 2018-03-07.
- ↑ Про утворення публічного акціонерного товариства “Національна суспільна телерадіокомпанія України”. zakon4.rada.gov.ua. Процитовано 2019-01-10.
- ↑ Архів газети "Говорить Київ"/ "Говорить і показує Україна". Ефірне телебачення і радіомовлення України. Процитовано 21 січня 2021.
- ↑ Архів газети "Говорить Київ"/"Говорить і показує Україна". Ефірне телебачення і радіомовлення в Україні (Українська). Процитовано 2021-01-13.
- ↑ Дані Індустріального телевізійного комітету (18-54 р., міста 50+ тис.)
- ↑ Про призначення Бенкендорфа Є.А. генеральним директором Національної телекомпанії України. zakon4.rada.gov.ua. Процитовано 2019-01-10.
- ↑ Питання Національної телекомпанії України. zakon4.rada.gov.ua. Процитовано 2019-01-10.
- ↑ а б Обов’язки генерального директора НТКУ виконуватиме Олександр Пантелеймонов - Новини каналу - Перший Національний канал. web.archive.org. 2013-12-11. Процитовано 2019-01-10.
- ↑ Сформовано наглядову раду і правління телеканалу "Інтер" - Новини каналу - Телеканал "Інтер". web.archive.org. 2013-02-18. Процитовано 2020-01-25.
- ↑ Зураб Аласания возглавил Национальную телекомпанию Украины. MediaPort (ru). Процитовано 2019-01-10.
- ↑ Про внесення змін до деяких законів України щодо Суспільного телебачення і радіомовлення України. zakon.rada.gov.ua. Процитовано 2019-01-10.
- ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>
: для виносок під назвоюформат
не вказано текст - ↑ Генпродюсер із розвитку НСТУ Микола Ковальчук: Ми плануємо зміну назви «UA: Першого». stv.detector.media. Процитовано 2018-10-13.
- ↑ Річний план діяльності ПАТ "НСТУ" на 2019 рік. web.archive.org. 2019-03-12. Процитовано 2020-01-25.
- ↑ Рівно 55 років тому з’явилося українське телебачення - Новини - Перший канал. tv.suspilne.media (uk). Процитовано 2020-01-25.
- ↑ Телевізійне й аудіовізуальне обладнання (Спеціалізоване мультимедійне обладнання (системи екранів), що буде слугувати інтерактивною частиною знімальних майданчиків «НОВИНИ», «СПОРТ», «РАНОК-1» і «РАНОК-2»). prozorro.gov.ua (ua). Процитовано 2020-02-16.
- ↑ Від історії до сьогоднішніх викликів: вийде книга, присвячена Суспільному мовленню | Центр демократії та верховенства права (uk). Процитовано 2020-02-16.
- ↑ У цьому перелік вказані не всі програми, що виходять на цьому каналі. Деякі інші програми цього каналу тимчасово не виходять в етер
- ↑ AgroNews Програма AgroNews Архівовано 6 жовтень 2012 у Wayback Machine. на Першому національному
- ↑ UA:Перший. LIGA. Процитовано 2019-01-10.
- ↑ Історія каналу - Перший Національний канал. web.archive.org. 2015-04-14. Процитовано 2019-01-10.
- ↑ Ґрати, песик, пам'ятник свині: хто і навіщо робить шоу «#@)₴?$0 з Майклом Щуром». The Village Україна. 2019-03-13. Процитовано 2020-01-25.
- ↑ а б в Україна стала світовим рекордсменом! - Новини каналу - Перший Національний канал. web.archive.org. 2012-06-08. Процитовано 2019-01-10.
Посилання[ред. | ред. код]
|
![]() |
Вікіцитати містять висловлювання на тему: UA: Перший |
![]() | Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (грудень 2017) |
|
|