Українська окупація Курської області

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карта бойових дій. Території під контролем:      Росії      України

Українська окупація Курської області в ході вторгнення Росії в Україну розпочалася 6 серпня 2024[1] . До 15 серпня 2024 року Україна захопила близько 1000 км², що більше, ніж захоплена Росією територія України протягом 2023 року. За словами головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського, під контроль Києва перейшло 82 населені пункти[2][3], включаючи місто Суджу[4] .

З початку російсько-української війни Росія окупувала кілька регіонів України. Після відступу російських військ із північного сходу України до міжнародно-визнаного кордону проукраїнські формування лише іноді перетинали його. Таким чином українські війська вперше розгорнули масштабні бойові дії на території Росії. Україна заявила, що не зацікавлена в анексії російської території[5][6].

Історія

[ред. | ред. код]

Курська область має спільний кордон із Сумською областю України, Курськ розташований за 130 кілометрів від українського обласного центру Суми. 6 серпня 2024 року під час вторгнення Росії в Україну збройні сили України перейшли російсько-український кордон та розпочали бойові дії в Курській області. У ході операції ЗСУ окупували кілька десятків населених пунктів, включаючи місто Суджу, і до середини серпня встановили контроль над ділянкою Курської області площею близько 1000 км. 14 серпня 2024 року радник глави офісу президента України Михайло Подоляк позначив цілі операції[6]:

  • Відсунути російські ракетні системи та артилерію від території України, щоб убезпечити мирних жителів у прикордонних районах[7].
  • Порушити логістичні маршрути, якими російська сторона підвозить резерви по лінії фронту, зруйнувати інфраструктуру для підготовки військових.
  • Продемонструвати неспроможність російського військового та цивільного керівництва, відсутність контролю над ситуацією та параліч прийняття рішень.
  • Перенести війну на територію Росії, щоб спровокувати суспільну дискусію та невдоволення, зруйнувати ілюзію, що війна не впливає на життя російських обивателів.

Окупаційна адміністрація

[ред. | ред. код]

14 серпня 2024 року, після наради, присвяченої ситуації в Курській області, президент України Володимир Зеленський заявив про можливість створення українських військових комендатур на територіях Росії, які перебувають під контролем українських сил[8]. 15 серпня 2024 року головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський оголосив про створення військової комендатури в окупованих районах Курської області. Главою комендатури був призначений Едуард Москальов[9][10].

Згідно з репортажами іноземних журналістів, невдовзі після переходу території під контроль України з адміністративних будівель було знято російські прапори, проте замість них не з'явилися українські. Решта місцевих жителів у розмовах з американською пресою відзначали хороше ставлення до них з боку українських військових і що вони не знають жодного вбитого жителя, також вони підтверджували факти роздачі українською стороною їжі та води[11].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ukraine's state TV shows Ukrainian troops pulling down Russian flag in Sudzha. Reuters (англ.). 14 серпня 2024. Архів оригіналу за 14 серпня 2024. Процитовано 15 серпня 2024.
  2. Mohamed, Edna (15 серпня 2024). Ukraine claims military established administrative office in Russia’s Kursk. Al Jazeera English (англ.). Архів оригіналу за 15 серпня 2024. Процитовано 15 серпня 2024.
  3. Ukraine opens military office in occupied Kursk region, says it is still advancing. Reuters (англ.). 15 серпня 2024. Процитовано 15 серпня 2024.
  4. Kroeker, Joshua R. (15 серпня 2024). The Fighting in Kursk Is Already a Small Victory for Ukraine. The Moscow Times (англ.). Архів оригіналу за 15 серпня 2024. Процитовано 15 серпня 2024.
  5. Ukraine says it is still advancing in Russia's Kursk region, hints at 'next steps'.
  6. а б Наступление ВСУ в Курской области продолжается. Чего же всё-таки добивается Украина? Интервью Михаила Подоляка из офиса Зеленского. «Глобальный смысл этой операции — показать несостоятельность России». Meduza. 14 серпня 2024. Архів оригіналу за 14 серпня 2024. Процитовано 15 серпня 2024.
  7. Tom Watling, Askold Krushelnycky, Caspar Barnes (14 серпня 2024). Revealed: Ukraine’s plan to force Putin to retreat in shame. Independent. Процитовано 15 серпня 2024.
  8. Президент Украины Владимир Зеленский провёл совещание по Курской области. На нём обсуждали создание военных комендатур. Новая газета. Балтия (рос.). 24 червня 2085. Архів оригіналу за 22 серпня 2024. Процитовано 22 серпня 2024.
  9. Главком ВСУ объявил о создании военной комендатуры в Курской области. Meduza (рос.). Архів оригіналу за 15 серпня 2024. Процитовано 22 серпня 2024.
  10. В ВСУ заявили о создании военной комендатуры в Курской области. Север.Реалии (рос.). 15 серпня 2024. Архів оригіналу за 22 серпня 2024. Процитовано 21 серпня 2024.
  11. Siobhán O'Grady, Tetiana Burianova (18 серпня 2024). In Ukraine-controlled Sudzha, stranded Russian civilians question what’s next. The Washington Post (англ.). Архів оригіналу за 20 серпня 2024. Процитовано 22 серпня 2024.