Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (липень 2023)
У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні за липень 2023 року (включно).
![]() | Втрати з українського боку публікуються в обмеженому форматі та з затримкою! Перевага віддається офіційній інформації, озвученій органами виконавчої влади та відповідними Указами Президента України[1]. |
№ | Світлина Емблема | Прізвище, ім'я, по-батькові |
Про особу | Дата смерті | Обставини смерті | |
---|---|---|---|---|---|---|
12039 | ![]() |
![]() |
1 вересня 1976, с. Драгомирчани Івано-Франківської громади. З перших днів повномасштабного вторгнення РФ в Україну добровольцем долучився до Збройних сил України. Служив командиром 2 стрілецького відділення 2 стрілецької роти. | 1 липня 2023 | Загинув від вогнепального поранення 1 липня 2023 року поблизу села Невське Сватівського району Луганської області[2]. | |
12040 | ![]() |
![]() |
51 рік, с. Драгомирчани Івано-Франківської громади. Колишній директор Будинку культури села Драгомирчани, який з перших днів війни, не чекаючи повістки, пішов добровольцем захищати Україну. Залишилося троє дітей. | 1 липня 2023 | [3] | |
12041 | ![]() |
![]() |
15 серпня 1988, Івано-Франківська громада. Служив старшим солдатом. | 1 липня 2023 | Похований на Алеї героїв на кладовищі у селі Чукалівка | |
12042 | ![]() |
![]() |
34 роки, м. Мерефа. | 1 липня 2023 | Отримав поранення на фронті і помер 1 липня. 5 липня відбулося прощання в Мерефі[4] | |
12043 | ![]() |
![]() |
48 років, м. Львів. Закінчив Професійно-технічне училище № 48 (сьогодні — Державний професійно-технічний навчальний заклад «Львівське вище професійне училище комп'ютерних технологій та будівництва»). Після завершення навчання служив у Житомирі у лавах десантно-штурмових військ, здобув звання «молодший сержант». У мирний час працював будівельником та у супермаркеті. Із початком повномасштабного вторгнення захищав Україну у складі 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого ОК «Захід» Сухопутних військ ЗСУ. Виконував бойові завдання на Харківщині. | 1 липня 2023 | Загинув на Харківщині. Похований 7 липня на Личаківському цвинтарі у Львові[5]. | |
12044 | ![]() |
![]() |
25 років, с. Замостя. | 1 липня 2023 | Загинув під час бойових дій в районі Соледара[6]. | |
12045 | ![]() |
![]() («Череп») |
29 серпня 2002, м. Дніпро. Навчався в школі № 134. Потім вступив до Дніпровського державного коледжу будівельно-монтажних технологій та архітектури, але закінчити навчання не встиг. У лютому 2022-го у 18 років Богдан вступив до лав 98-го батальйону ТРО «Азов-Дніпро». Пізніше продовжив службу у 3-ій окремій штурмовій бригаді ЗСУ. Служив у взводі снайперів. Був справжнім фахівцем своєї справи, ділився досвідом і навчав інших. | 1 липня 2023 | Загинув в районі села Кліщіївка під Бахмутом на Донеччині. Разом зі своєю групою прикривав штурмовиків і отримав ураження осколком ворожого танкового пострілу. Похований на кладовищі Стара Слобода в селі Орлівщина Дніпропетровської області[7]. | |
12046 | ![]() |
![]() |
16.06.1979, м. Львів. Навчався у Ліцеї «Інтелект» Львівської міської ради. Здобув освіту у Львівському технікумі механічної обробки деревини (сьогодні – Відокремлений структурний підрозділ «Технологічний фаховий коледж Національного лісотехнічного університету України»). У 1999 році вступив на військову службу до лав 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації не зміг залишитись осторонь та добровольцем вступив до складу 125-ї окремої бригади територіальної оборони. Виконував бойові завдання із стримування російської агресії на Харківщині, а згодом - на території Донеччини. | 1 липня 2023 |
Загинув в н.п. Роздолівка внаслідок авіаудару в будівлю садка. Похорон відбувся 19 лютого у Львові. Залишилися мама, дружина, донька, сестра та племінники.[8][9] | |
12047 | ![]() |
![]() |
3 серпня 1984, селище Вигода. Своє дитинство провів у селі Пациків, згодом жив у Івано-Франківську. У квітні 2022 року приєднався до лав Збройних сил України. | 1 липня 2023 | Тіло полеглого з документами знайшли 4 жовтня 2023 року в селі Роботине Запорізької області. 3 березня 2024 року його забрали з поля бою до моргу в Запоріжжя. 2 квітня воїна ідентифікували за допомогою ДНК-експертизи [10] | |
12048 | ![]() |
![]() ![]() |
13 квітня 1989, м. Мерефа, Харківщина. Молодший сержант. | 1 липня 2023 | [11] | |
12049 | ![]() |
![]() («Борода») |
4 грудня 1982, с. Криве. Навчався в Тернопільській загальноосвітній школі №23. Закінчив професійне училище №10 у місті Тернопіль, де здобув професію столяра. Служив в 24 ОМБр. | 1 липня 2023 | Загинув в селі Залізне. Під час артилерійського обстрілу чоловік отримав поранення, яке виявилось несумісне з життям [12]. | |
12050 | ![]() |
![]() ![]() ![]() ![]() |
9 травня 1996, м. Первомайський Харківської області. З перших днів війни став на захист своєї держави, обороняв Харківщину у складі спецпідрозділу ГУР «Кракен». З листопада 2022 у III ОШБ. У складі III ОШБ звільняв Херсонщину брав участь у боях за Бахмут та околиці Бахмута. Командир розвідки 1 ШБ III ОШБр. один з лідерів Центурії Харківщини, засновник «Nord Storm». Нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Срібним хрестом» та Відзнакою Президента України за мужність орденом «За мужність» III ступеня. | 2 липня 2023 | Загинув в госпіталі, внаслідок отриманого поранення при виконанні бойового завдання під Бахмутом від артилерійського обстрілу. 4 липня коли відбувалося прощання з Олегом в рідному Первомайському росіяни обстріляли будинок за 800 метрів від церемонії прощання ракетою Іскандер[13][14]. | |
12051 | ![]() |
![]() ![]() |
23 серпня 1979. Народився у Словацькій Республіці, згодом родина переїхала до Львова. Син львівського політика Олекси Гудими, народного депутата України 3-4-6 скликання. Навчався у Середній загальноосвітній школі № 27 міста Львова. Здобував освіту у Львівській національній академії мистецтв за спеціальністю «художник-реставратор», згодом закінчив юридичний факультет Львівського торговельно-економічного університету. Після завершення навчання працював ресторатором, також займався написанням літератури і був фоторедактором в одному з місцевих медіа. Захищав Батьківщину в лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[15][16][17]. | 2 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання на Бахмутському напрямку. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[18]. | |
12052 | ![]() |
![]() |
м. Хотин. Стрілець-снайпер | 2 липня 2023 | Загинув на Бахмутському напрямку. З 2 липня військового вважали зниклим безвісти[19]. | |
12053 | ![]() |
![]() ![]() |
19 березня 1973, м. Івано-Франківськ. Солдат. Був добровольцем президентського полку імені Богдана Хмельницького. Служив водієм. | 2 липня 2023 | Загинув від отриманих травм внаслідок мінометно-артилерійського обстрілу в районі н.п. Кліщіївка, Донецької області. Похований на кладовищі села Микитинці [20][21]. | |
12054 | ![]() |
![]() («Хорт») |
1983, м. Сарни Рівненської області. Служив в АТО в 2014 році. Долучився до лав ЗСУ 25 лютого 2022 року. У складі військової частини А7788 виконував бойові завдання на Запоріжжі. Сержант військової частини А7788 десантно-штурмових військ | 2 липня 2023 | під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Мала Токмачка, Запорізької області[22] | |
![]() |
![]() («Малий») |
28 років, с. Крикливець Вінницької області. Здобув середню спеціальну освіту. Захоплювався пошуком старовинних речей за допомогою металошукача. У 2016-му підписав контракт із ЗСУ. Служив у 72-ій окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців. Упродовж 8 років був сапером, став спеціалістом своєї справи. Виконував бойові завдання в АТО/ООС. На момент повномасштабного вторгнення чоловік обіймав посаду командира відділення інженерно-саперного взводу. З перших днів вторгнення разом із побратимами боронив Київщину, а потім вирушив на інші гарячі напрямки. | 2 липня 2023 | Загинув біля села Водяне на Донеччині, потрапив під ворожий артилерійський обстріл та отримав смертельні поранення. Похований на Алеї Слави кладовища «Сухий Яр» у місті Біла Церква на Київщині[23]. | ||
![]() |
![]() |
27 років, м. Чернівці. Вступив разом з батьком та братом до лав тероборони у перші дні повномасштабного вторгнення. Був дуже освіченим – знав мови та працював перекладачем. На початку війни він розписався з дівчиною. | 2 липня 2023 | Протитанковий снаряд розірвався під ногами у Богдана, коли він повертався з-під Бахмута. Батько разом з побратимами він допомагав виносити тіло сина – тягнули його майже п'ять кілометрів по замінованій території. Це сталося поблизу села Богданівка на Бахмутському напрямку. Похорон відбувся 6 липня. Після смерті Богдана батько та брат звільнилися з ЗСУ [24] | ||
![]() |
![]() («Лис») |
45 років, м. Нововолинськ Волинської області. Закінчив місцеве вище професійне училище №1. Був за фахом будівельником-автослюсарем. У цивільному житті займався приватною діяльністю, був власником автосервісу. На третій день повномасштабного вторгнення, 26 лютого 2022 року, чоловік поповнив лави захисників України. Потрапив на службу до 63-ї окремої механізованої бригади, де обійняв посаду кулеметника. Був командиром відділення. Разом із побратимами воював на Миколаївщині. Згодом брав участь у боях за Бахмут. Потім пройшов найзапекліші точки Херсонщини й Донеччини, а згодом захищав Луганщину. | 2 липня 2023 | Загинув виконуючи бойове завдання поблизу селища Діброва на Луганщині. Похований на Алеї Героїв кладовища шахти №2 у рідному місті [25]. | ||
![]() |
![]() |
6 липня 1990, с. Маневичі. | 2 липня 2023 | Загинув поблизу села Діброва Луганської області [26]. | ||
![]() |
![]() («Dexter») ![]() |
36 років, м. Харків. Після школи вступив до Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», але не закінчив навчання та пішов на роботу. Працював у різних сферах: був і продавцем, і таксистом. А з 2021 року заробляв вже у Польщі. Після початку повномасштабного вторгнення повернувся в Україну, займався волонтерською діяльністю, допомагав виїжджати жінкам, дітям та людям похилого віку. Врешті вирішив добровільно піти захищати свою країну. У серпні 2022-го був прийнятий до 3-го полку ССО. Пізніше переведений до 121-ої окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Служив на посаді оператора розвідувального відділення розвідувального взводу 129-го батальйону. | 2 липня 2023 | Загинув поблизу села Іванівське Бахмутського району Донеччини. Похований в рідному Харкові. Залишились батьки Олег і Тетяна, дружина Ольга, доньки Анастасія та Анна [27] | ||
12055 | ![]() |
![]() |
с. Васильків, Черкащина. На військову службу пішов у березні 2022 року. Був стрільцем стрілецької роти. | 3 липня 2023 | Загинув при виконанні бойових завдань у Бахмутському районі на Донеччині. Отримав смертельне поранення під час ворожого обстрілу[28] | |
12056 | ![]() |
![]() ![]() ![]() |
7 липня 1986, с. Кудирявці Львівської області. Навчався у Новосілківському закладі загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Львівської області. Здобував освіту на юридичному факультеті Львівського кооперативного фахового коледжу економіки і права. Із початком агресії росії виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції у складі 3-ї бригади оперативного призначення імені полковника Петра Болбочана Східного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України[15]. У 2017 році приєднався до лав 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України[29][30]. Указом Президента України у 2022 році був нагороджений орденом «За мужність» III-го ступеня[31]. | 3 липня 2023 | Загинув захищаючи Україну від російських окупантів. Похований 6 липня 2023 року на Личаківському цвинтарі у Львові. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[18]. | |
12057 | ![]() |
![]() |
26 лютого 1978, с. Загір'я Рогатинської громади. Працював за кордоном. Був мобілізований 20 червня 2022 року. Після військових тренувань воїна спрямували на Миколаївщину. Потім боронив країну на Бахмутському напрямку, згодом — у Херсонській області. | 3 липня 2023 | Помер в госпіталі від травм отриманих на полі бою[32] | |
12058 | ![]() |
![]() |
м. Кривий Ріг. Закінчив Криворізьку гімназію № 45. Служив прикордонником. | 3 липня 2023 | Загинув захищаючи кордон України від російських ДРГ на Чернігівщині[33]. | |
12059 | ![]() |
![]() |
41 рік, с. Смородськ. | 3 липня 2023 | Загинув захищаючи кордон України від російських ДРГ на Чернігівщині[33][34] | |
12060 | ![]() |
![]() |
м. Новгород-Сіверський. Служив в ДПСУ на Чернігівщині з 2004 року | 3 липня 2023 | Загинув захищаючи кордон України від російських ДРГ на Чернігівщині[33][35] | |
12061 | ![]() |
![]() |
с. Липне Луцький район. | 3 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання, в районі населеного пункту Діброва, на Луганщині[36]. | |
12062 | ![]() |
![]() |
25 років, с. Мар'янське на Криворіжжі. Добровільно пішов у військомат після початку повномасштабного вторгнення. Півтора роки виконував бойові завдання на різних ділянках фронту. | 3 липня 2023 | Загинув під Кремінною на Луганщині[37] | |
12063 | ![]() |
![]() («Водолій») |
1 серпня 1995. Військовослужбовець батальйону «Сила Свободи» Бригади швидкого реагування НГУ «Рубіж» | 3 липня 2023 | Похований на кладовищі в селі Яхни [38]. | |
12064 | ![]() |
![]() |
3 червня 1984. Військовий 4-го батальйону «Сила Свободи» Бригади швидкого реагування НГУ «Рубіж». Навесні долучився до війська. | 3 липня 2023 | Похорон відбувся 7 липня на міському кладовищі міста Дніпра[38] | |
12065 | ![]() |
![]() («Абрам») |
28 червня 1977 | 3 липня 2023 | [38] | |
12066 | ![]() |
![]() |
1 лютого 1990, с. Хмельове (Новоукраїнський район). Молодший сержант. | 3 липня 2023 | Загинув під час мінометного обстрілу біля села Кліщіївка Бахмутського району Донецької області. Похований 20 липня у Хмельовому.[39]. | |
12067 | ![]() |
![]() |
8 липня 1987, c. Нововознесенка (Новоукраїнський район), головний сержант. | 3 липня 2023 | Загинув 3 липня під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Невське Луганської області. Попрощалися з ним 25 липня у селі Нововознесенка[40]. | |
12068 | ![]() |
![]() ![]() ![]() |
Уродженець смт Веселинове Миколаївської області. Старший солдат, командир 2 відділення взводу інженерної розвідки інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення військової частини А0284 — 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Брав участь у боях за місто Вознесенськ Миколаївської області, а також за звільнення Харківщини. Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 04.10.2022 року № 1376 був відзначений почесним нагрудним знаком «Хрест хоробрих»[41]. | 3 липня 2023 | Загинув поблизу населеного пункту Іванівське, Бахмутського району, Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» IІI ступеня (посмертно)[42]. | |
12069 | ![]() |
![]() («Bull») |
17 червня 1985, м. Лієпая в Латвії. З дитинства жив у Запоріжжі. У 2005-му закінчив Запорізький електротехнічний фаховий коледж. Наступного року – Дніпропетровський індустріально-педагогічний технікум. У 2009-му отримав базову вищу освіту в Державному інституті підготовки та перепідготовки кадрів промисловості за спеціальністю «Економіка і підприємництво». Працював у сфері ремонтів і будівництва. Закінчив дизайнерські курси 3D Max та планував втілити у життя свої проєкти. У квітні 2022 року був призваний до складу Бердянської роти охорони. Там він деякий час служив кулеметником у місті Оріхів Запорізької області. Потім був переведений до 59-го окремого стрілецького батальйону ЗСУ. Воював на Донецькому напрямку: під Кодемою, Курдюмівкою, Зайцевим, Майорським, Бахмутом, Павлівкою. У січні 2023-го перевівся до 47-ої окремої механізованої бригади «Маґура». Пройшов навчання в Німеччині та був призначений командиром мінометного розрахунку. На початку літа бригада Дениса отримала надскладне завдання – розпочати контрнаступ під Оріхів. | 3 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання неподалік села Новоданилівка Запорізької області. У бліндаж, в якому він перебував, влучив ворожий снаряд. Похований в Запоріжжі[43]. | |
12070 | ![]() |
![]() |
31 рік, с. Романів, Волинь. Старший водій-гранатометник | 3 липня 2023 | Загинув 3 липня 2023 року під час танкового обстрілу на Луганському напрямку. Майже рік вважався зниклим безвісти [44] | |
12070 | ![]() |
![]() |
29 січня 1980. Служив у 65 окремій механізованій бригаді, старший солдат. | 3 липня 2023 | Загинув 3 липня 2023 біля села Роботине Запорізької області [45] | |
12071 | ![]() |
![]() («Козачок») |
28.09.1995, м. Чернівці. Головний сержант. | 3 липня 2023 | Похорон відбувся 6 липня 2023 в Чернівцях [46][47] | |
12072 | ![]() |
![]() ![]() |
10 серпня 1984. м. Ужгород. військовослужбовець підрозділу 95 ОДШБр. | 3 липня 2023 | Загинув під Кремінною під час танкового обстрілу. Похорон відбувся 10 липня 2023 року на Пагорбі слави в м. Ужгород. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) | |
12073 … 12067 |
![]() |
![]() |
Військовослужбовці ЗС України. | 3 липня 2023 | ||
12068 | ![]() |
![]() («Череп») |
21 рік. Свій перший контракт він підписав у 2019 році, коли йому виповнилося 18. Закінчив службу 18 лютого 2022 року, а з 24 лютого повернувся до лав війська. Служив у 3-й окремій штурмовій бригаді на посаді бригадного снайпера. | 4 липня 2023 | Загинув на Бахмутському напрямку | |
12069 | ![]() |
![]() |
24 лютого 1982. Мешкав в місті Долина. Був мобілізований 14 лютого 2023 року. Служив солдатом 1 кулеметного відділення кулеметного взводу 2 стрілецької роти. | 4 липня 2023 | Загинув внаслідок артилерійського обстрілу в районі Костянтинівки, що на Донеччині[48]. | |
12070 | ![]() |
![]() |
11 серпня 1985, с. Слобода-Небилівська Калуського району. З перших днів повномасштабного вторгнення він став до лав ЗСУ. | 4 липня 2023 | Помер в лікарні в місті Івано-Франківськ[49]. | |
12071 | ![]() |
![]() |
19 років. Займався водним поло. Навчався у міській комплексній дитячо-юнацькій школі з водних видів спорту Яни Клочкової. | 4 липня 2023 | Загинув під Бахмутом[50] | |
12072 | ![]() |
![]() |
26 березня 1981, с. Кавське. Народився в багатодітній сім'ї. Потім мешкав в Стрию. Навчався у школах № 3 та № 7. Мав власний бізнес — займався гіпсовою ліпниною. Також працював за кордоном. З початком повномасштабної війни добровільно став на захист Батьківщини. Проходив навчання у Великій Британії. Гідно та відважно виконував всі бойові завдання. | 4 липня 2023 | Загинув у Донецькій області[51]. | |
12073 | ![]() |
![]() |
1 листопада 1979, с. Старі Кути Косівського району. | 4 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання 4 липня 2023 року поблизу села Невське Луганської області[52]. | |
12074 | ![]() |
![]() |
4 серпня 1975, с. Олександрівка (Маловисківська міська громада). Після закінчення Оникіївського СПТУ № 38 3 роки працював у рідному селі трактористом. У 1993-95 проходив строкову військову службу. Потім протягом 5 років трудився у дошкільному закладі «Ромашка» у Малій Висці. З 2008 року чоловік працював на Новокостянтинівській шахті. Воїна мобілізували 24 грудня 2022 року. Служив водієм-радіотелефоністом стрілецького батальйону. Без батька залишилися троє дітей. | 4 липня 2023 | 1 липня під час виконання бойового завдання на Донеччині воїн отримав поранення внаслідок мінометного обстрілу. Лікарі боролися за його життя, але 4 липня серце Олександра зупинилося[53]. | |
12075 | ![]() |
![]() |
22 травня 1999, м. Івано-Франківськ. Ходив у школу-садочок № 8. Навчався в ліцеї № 21 імені Євгена Коновальця міста Івано-Франківськ. Також навчався на техніка-програміста в Івано-Франківському фінансово-комерційному кооперативному коледжі імені С. Граната. До повномасштабного вторгнення РФ навчався у Віденському університеті на журналіста. Коли почалася велика війна, чоловік повернувся до України. Служив гранатометником. Воював у складі 1 штурмового батальйону 3 окремої штурмової бригади. | 4 липня 2023 | Загинув 4 липня 2023 року поблизу Бахмута на Донеччині. Головнокомандувач Збройних сил України посмертно нагородив бійця почесним нагрудним знаком "Хрест хоробрих" [54] | |
12076 | ![]() |
![]() |
38 років, с. Дмитровичі Мостиського району Львівської області. Здобув технічну освіту у Ставропігійському вищому професійному училищі Львова за спеціальностями «столяр-будівельник» та «столяр-виробник декорацій». Працював на будівництві різноробочим. Після 24 лютого добровільно став на захист України у складі військової частини А4821 ЗСУ. | 4 липня 2023 | [55] | |
12077 | ![]() |
![]() |
1983, м. Калуш. Служив стрільцем-санітаром механізованого відділення механізованого взводу. | 4 липня 2023 | Загинув в результаті мінометного обстрілу в Запорізькій області[56] | |
12078 | ![]() |
![]() |
46 років, с. Туринка Жовківської громади. | 4 липня 2023 | Загинув у Запорізькій області, в результаті бойового зіткнення та мінометного обстрілу[57]. | |
12079 | ![]() |
![]() |
1995, Первомайськ, Миколаївська область. Призвали на військову службу 10 квітня 2023. Служив старшим стрільцем-оператором десантно-штурмового відділення військової частини А 4210. | 4 липня 2023 | Загинув в районі села Старомайорське Донецької області. Похований 19 липня у м.Мала Виска.[39]. | |
12080 | ![]() |
![]() |
19 вересня 1985 року, в селі Гринчук Хмельницької області. Олег провів все своє дитинство, юність у рідному селі. Навчався в Гринчуцькій ЗОШ І-ІІ ступенів, пізніше вступив в професійно-технічне училище в місті Кам'янець-Подільський, отримав спеціальність столяра. В Героя вдома залишилася матір, донька, сестра, дружина, які так чекали його повернення з війни. | 4 липня 2023 | 4 липня загинув на Лиманському напрямку, відстоюючи незалежність та суверенітет України.[58]. | |
![]() |
![]() ![]() |
11 червня 2004, смт Артемівка, Полтавської області. З 2010 року по 2018 рік навчався у Артемівській загальноосвітній школі I-III ступенів. Був вихованцем Клубу юних десантників «Гвардія». Після закінчення школи навчався у Полтавському професійному ліцеї, який закінчив у 2022 році. У 2022—2023 роках проходив службу у Державній кримінально-виконавчій службі України. У лютому 2023 року виявив бажання проходити військову службу за контрактом у Збройних Силах України. Проходив навчання у навчальному центрі А2900, а потім служив у 80-тій окремій десантно-штурмовій бригаді. Перебував на посаді розвідника-сапера 3 розвідувального відділення розвідувального взводу 2 десантно-штурмового батальйону 80-ї ОДШБр[59][60]. | 4 липня 2023 | Загинув поблизу населеного пункту Іванівське, Бахмутського району Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[18]. | ||
![]() |
![]() ![]() |
20 серпня 1981, Херсонщина, з 2014 року проживав у м. Кропивницький. Тримав оборону Бахмута. Був командира десантно-штурмового відділення 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[61]. | 4 липня 2023 | Загинув під час оборони Бахмута. Похований на Алеї почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища в Кропивницькому. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[18]. | ||
![]() |
![]() («Князь») |
19 лютого 1986, с. Стриївка Збаразької громади. Навчався в Стриївському ліцеї. Працював водієм. Брав участь в Антитерористичній операції. Коли почалася повномасштабна війна чоловік добровольцем пішов на фронт. Служив на Донеччині. Служив сапером-мінометником в 53ОМБр, 2-й батальйон. 19 лютого 2024 дружина Богдана народила двійню. | 4 липня 2023 | Загинув під час артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Водяне Донецької області [62][63][64] | ||
![]() |
![]() |
2 лютого 1986, м. Баштанка. Навчався у Баштанській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1. Після закінчення десятого класу навчався в Баштанському ПТУ№9. Останні роки працював робітником з обслуговування будівель та споруд у закладі дошкільної освіти «Дюймовочка». 16 лютого 2023 року долучився до ЗСУ. Старший бойовий медик, матрос | 4 липня 2023 | Загинув внаслідок обстрілу в Донецькій області [65] | ||
![]() |
![]() |
18 років, с. Нерубайське біля Одеси. Після закінчення школи записався до тероборони, а згодом вступив до військово-морського училища. Врешті-решт хлопець підписав контракт зі Збройними Силами, де отримав звання матрос-стрілець. В серпні 2022 долучився до ЗСУ. | 4 липня 2023 | [66] | ||
12080 | ![]() |
![]() |
20 років, Ємільчине Житомирської області. У 2020 році закінчив школу у Харкові із золотою медаллю та вступив до юридичного університету. Був студентом факультету адвокатури університету ім. Ярослава Мудрого. З перших днів повномасштабного вторгнення перебував у складі добровольчого батальйону «Фрайкор», воював у зоні бойових дій. Пізніше перейшов в Батальйон «Братство» | 5 липня 2023 | Загинув на Запорізькому напрямку. Похований на Алеї Слави в Харкові [67]. | |
12081 | ![]() |
![]() |
13 серпня 1977, Казахстан. У 2008 році переїхав в с. Ємилівка Голованівського району, тому що в Україні народилися його батьки. Працював трактористом, комбайнером. З початком повномасштабного вторгнення росії на територію України воїн став на захист рідної землі. | 5 липня 2023 | Загинув у на Херсонському напрямку. Похований 7 липня 2023 року в селі Ємилівка, Голованівського району, Кіровоградської області[68]. | |
12082 | ![]() |
![]() |
Житель Херсонської області. Був випускником Каланчацької ЗОШ № 2. В ЗСУ був кулеметником | 5 липня 2023 | Загинув на Запорізькому напрямку[69] | |
12083 | ![]() |
![]() |
6 липня 1980, с. Нижній Струтинь. Став на захист України у березні 2022 року. | 5 липня 2023 | Загинув біля села Новодарівка Запорізької області[70]. | |
12084 | ![]() |
![]() |
36 років. Працював начальником зміни гідротурбінного цеху 83 АТ «Укренергомашини» (раніше — Турбоатом). На підприємстві працював з початку 2008 року, пройшовши шлях від стропальника цеху 83 до начальника зміни. До лав ЗСУ був призваний у січні 2023, сапером-мінером. | 5 липня 2023 | Загинув виконуючи бойове завдання в боях під Костянтинівкою (Донецька область)[71] | |
12085 | ![]() |
![]() |
с. Липники Кам'янка-Бузької громади. Був старшим матросом артилерійського дивізіону військової частини А0216. | 5 липня 2023 | Загинув неподалік населеного пункту Новохатське Волноваського району Донецької області [72] | |
12086 | ![]() |
![]() ![]() |
26 серпня 1982, с. Суховоля Львівського району. Служив навідником четвертого десантно-штурмового відділення військової частини А0284. Воював під Бахмутом. | 5 липня 2023 | Похований 13 липня в селі Суховоля[55]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[18]. | |
12087 | ![]() |
![]() |
9 квітня 1971, м. Червоноград Львівської області. Сержант, інспектор прикордонної служби, снайпер 3-го прикордонного загону. | 5 липня 2023 | Помер на Житомирщині поблизу села Слобідка. Похорон відбувся 7 липня на Бендюзькому кладовищі на Алеї Героїв[73] | |
12088 | ![]() |
![]() |
32 роки, м. Шостка Сумської області. Закінчив школу № 7. Потім здобув фах техніка-електромеханіка у Шосткинському фаховому коледжі імені Івана Кожедуба. Працював у Шосткинському Науково-дослідному інституті хімічних продуктів та компанії «Фармхім». У 2019 році чоловік пішов на контракт до ЗСУ. Брав участь в АТО. За зразкову військову службу неодноразово нагороджувався почесними грамотами та медаллю «Незламним героям російсько-української війни». Повномасштабне вторгнення зустрів під Черніговом, де його підрозділ виконував бойові завдання. Служив зв'язківцем. Згодом разом із побратимами брав участь в обороні міст Бахмут і Соледар на Донеччині. | 5 липня 2023 | Помер у військовому шпиталі міста Кременчук Полтавської області. У воїна не витримало серце. Похований на Алеї Слави у рідному місті[74] | |
12089 | ![]() |
![]() ![]() ![]() ![]() |
2 жовтня 1984, м. Кам'янка-Бузька Львівської області. Жив у селі Чотирбоки на Хмельниччині. Здобув вищу неповну технічну освіту в Рівненському національному університету водного господарства та природокористування. Працював будівельником, механіком, електриком. Службу проходив у 3-ій окремій штурмовій бригаді. Був водієм гранатометного відділення взводу вогневої підтримки. | 5 липня 2023 | Загинув в бою за місто Бахмут на Донеччині. Виконуючи бойове завдання, отримав смертельні поранення внаслідок прямого попадання з ворожого ПТУРа. Похований в селі Чотирбоки на Хмельниччині.Залишилися мама, дружина, син, брат [75][76]. | |
12090 … 12093 |
![]() |
![]() |
Військовослужбовці ЗС України. | 5 липня 2023 | ||
12094 | ![]() |
![]() |
46 років, с. Велимче, Волинь. Сержант, старший навідник мінометного взводу мінометної батареї механізованого батальйону. | 6 липня 2023 | Загинув на Запоріжжі від мінометного обстрілу[77] | |
12095 | ![]() |
![]() |
1983, Рощинська громада. | 6 липня 2023 | Загинув виконуючи бойове завдання щодо захисту незалежності України, в районі населеного пункту Ямпіль Донецької області[78]. | |
12096 | ![]() |
![]() |
32 роки, с. Бада Хилоцького району (РФ). Родина Захара переїхала до Запорізької області, де він закінчив Вільнянську загальноосвітню школу I-III ступенів № 3. 2011 року закінчив Запорізький професійний будівельний ліцей. З жовтня 2011 року по жовтень 2012 року Захар проходив строкову службу в лавах Збройних Сил України, військової частини А-1126 (25 Повітряно-десантна бригада). 24 травня 2022 був мобілізований. 25 січня 2023 року був переведений у військову частину А4774. Старший солдат, старший навідник механізованого відділення механізованого взводу загинув. | 6 липня 2023 | Загинув біля населеного пункту Приютне Пологівського району. Похований у Вільнянську[79] | |
12097 | ![]() |
![]() |
1983, с. Смодна Косівської громади. Був мобілізований 13 лютого 2023 року. Був стрільцем-санітаром у зведеній тактичній групі «Адам» 2 стрілецького відділення 1 стрілецької роти. | 6 липня 2023 | Загинув на Донеччині під час мінометного обстрілу українських позицій в селі Кліщіївка Бахмутської міської громади[80]. | |
12098 | ![]() |
![]() |
41 рік, м. Лозова Харківської області. Проходив військову службу в Борисполі Київської області та місті Саки в Криму. У мирний час чоловік працював різноробом. Коли почалася повномасштабна війна, став на захист України. Служив у лавах 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила. | 6 липня 2023 | Похований 13 липня на Личаківському цвинтарі[55] | |
12099 | ![]() |
![]() |
11 серпня 1990, с. Козляничі на Корюківщині. Проживав у селі Вишневе Чернігівського району. Після початку повномасштабної війни долучився до лав ЗСУ. Служив у складі одного з підрозділів військової частини А4712 на посаді гранатометника. Старший солдат. | 6 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання у Запорізькій області
[81]. | |
12100 | ![]() |
![]() |
35 років, м. Київ. Здобув освіту у відокремленому структурному підрозділі «Київський фаховий коледж ресторанного господарства Національного університету харчових технологій». Працював у закладі громадського харчування. У вільний від роботи час любив читати та займався комп'ютерним програмуванням. Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини до лав 4-ї бригади оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука Національної гвардії України. | 6 липня 2023 | 21 липня відбувся похорон[82] | |
12101 | ![]() |
![]() ![]() |
1993 р. н., с. Гутисько-Тур'янське Буської громади, проживав у смт Добротвір. Молодший сержант, командир зенітного ракетного відділення десантно-штурмового батальйону[83][84]. | 6 липня 2023 | Загинув при виконанні бойового завдання біля н. п. Часів Яр Бахмутського району. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[18]. | |
12102 | ![]() |
![]() |
с. Малі Сорочинці Полтавської області. Закінчив Хомутецький ветеринарно-технологічний коледж, здобув фах фельдшера ветеринарної медицини. За роки навчання в коледжі виконав норматив майстра спорту України з гирьового спорту, був чотириразовим чемпіоном України. Працював автомеханіком на СТО. | 6 липня 2023 | Отримав вогнепальне кульове наскрізне поранення черевної порожнини під час виконання бойового завдання в районі села Діброва на Луганщині. Майже три місяці лікарі боролися за його життя[85]. | |
12103 | ![]() |
![]() ![]() |
25 червня 1997, м. Буча. Навчався в школі №2. Після 9 класу пішов вчитися на електрика. Був чемпіоном з боксу у Київській області. У 2016-2019 проходив службу в НГУ. Потім працював таксистом в Києві. В березні 2022 мобілізувався в ССО Азов Київ. Був гранатометником 1 відділення 2 взводу 3 штурмової роти 2 окремого штурмового батальйону 3 окремої штурмової бригади. | 6 липня 2023 | Загинув поблизу міста Бахмут Донецької області. Похований 12 липня 2023 на Алеї Героїв в Бучі. Залишилися мама, сестра, брати [86]. | |
12104 | ![]() |
![]() |
33 роки. К квітні 2014 року служив в 51 ОМБр. Воював у складі 2 механізованого батальйону 65 ОМБр. Був командиром групи, яка проводила розвідку переднього краю та облаштовувала інженерно-загороджувальні роботи на передових позиціях, відбитих у російських окупантів. Визволяв Рубіжне, Лисичанськ, Сєверодонецьк, брав участь в боях за Іловайськ, вийшов з оточення. Потім служив в 24ОМБр на посаді командира взводу, а 5 лютого він був у складі групи, що висунулася з Лисичанська, прикриваючи вихід з Дебальцевого підрозділів 128 ОГШБР. Його батько служить в одному із підрозділів ППО ПС ЗСУ. | 6 липня 2023 | Під час виконання завдання група потрапила в контактний бій з кадирівцями, що намагалися відбити свої втрачені позиції. У результаті важкого бою практично всі учасники того розвідувального рейду отримали поранення – але всі контратаки під шквальним вогнем кількох танків, артилерії, мінометів, російських штурмовиків відбили. Отримавши контузію у сутичці, Володимир Калюпін продовжував керувати боєм. Під час заміни п’ятьох поранених він залишився на позиції прикривати побратимів, де й загинув внаслідок влучання на позицію осколково-фугасного снаряда ворожого танка. Загинув на околиці села Роботине. Тіло відшукали розвідники 65 бригади 8 листопада 2023 року на позиції "Химера" біля села Роботине [87] | |
12105 | ![]() |
![]() («Бабай») |
42 роки, с. Мирза-Кояш, Перекопський район, Крим. Виріс на Луганщині. Служив стрільцем-санітаром у складі 3-ї окремої штурмової бригади. | 6 липня 2023 | Загинув під час контрнаступу поблизу Кліщіївки Бахмутського району Донецької області. Загинув, прикривши собою побратимів. Похований на Алеї Героїв Лісового кладовища [88] | |
12106 … 13009 |
![]() |
![]() |
Військовослужбовці ЗС України. | 6 липня 2023 | ||
13010 | ![]() |
![]() |
54 роки, м. Львів. Навчався у Львівському вищому професійному училищі комп'ютерних технологій та будівництва за спеціальністю «слюсар з ремонту автомобілів». Працював на підприємстві «Електрон-Т». З перших місяців повномасштабної війни захищав Україну в складі 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». | 7 липня 2023 | Похований 13 липня на Личаківському цвинтарі[55] | |
13011 | ![]() |
![]() |
20 травня 1968, с. Городниця, Городенківська громада. Старший солдат. | 7 липня 2023 | Загинув внаслідок мінометного обстрілу в районі населеного пункту Берестове Бахмутського району Донецької області[89] | |
13012 | ![]() |
![]() |
30 років, Острожчина. | 7 липня 2023 | Загинув в районі населеного пункту Дружба Донецької області унаслідок обстрілів[90]. | |
13013 | ![]() |
![]() |
Ізмаїл, Одеська область. | 7 липня 2023 | Загинув у бою в районі населеного пункту Щасливе Запорізької області.[91]. | |
13014 | ![]() |
![]() |
селище Розділ Львівської області. | 7 липня 2023 | Загинув в результаті наступально-штурмових дій з метою відновлення раніше втраченої позиції. Чоловік отримав поранення несумісні з життям в районі с. Берестове Бахмутського району Донецької області[92]. | |
13015 | ![]() |
![]() |
28 років, м. Дніпро. У 2018 році закінчив Вищий навчальний заклад «Університет імені Альфреда Нобеля» (м. Дніпро) за спеціальністю «Право». Після випуску працював юристом, помічником адвоката, був керівником Адвокатського бюро Станіслава Казанцева «Justice». У вільний час займався воркаутом, був учасником «Workout Academy» Національної федерації «Street Workout Ukraine».. У липні 2022-го став військовослужбовцем 47-ої окремої механізованої бригади «Маґура». Спочатку був старшим стрільцем. Пізніше пройшов навчання у Латвії та Німеччині. Після повернення обійняв посаду заступника командира бойової машини — навідника-оператора БМП М2 Bradley. З червня 2023 року вирушив виконувати бойові завдання у Запорізьку область. | 7 липня 2023 | Помер в реанімації Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. Мечникова. За 3 дні до цього, виконуючи бойове завдання біля села Роботине Запорізької області, боєць брав участь в евакуації на М2 Bradley поранених побратимів з поля бою під ворожими обстрілами протитанкових керованих ракет. Тоді і сам отримав важкі травми. Похований у Дніпрі[93][94]. | |
13016 | ![]() |
![]() |
39 років, с. Гремʼяче Рівненська область. | 7 липня 2023 | Загинув під час артилерійського обстрілу н.п Лукʼянівське Запорізької області[95]. | |
13017 | ![]() |
![]() («Омелянович») |
8 червня 1974, Джугастрове, Одеська область. Невдовзі переїхав на постійне місце проживання до міста Долини Івано-Франківської області. У 2007 році був переведений на посаду начальника відділу надзвичайних ситуацій та екобезпеки Долинської РДА. У 1996 році закінчив Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького за спеціальністю "Зооінженерія". У 2009 році був призначений першим заступником голови Долинської РДА. З 2010 по 2014 рік працював на посаді заступника голови Долинської РДА. У 2013 році здобув другу вищу освіту у Львівському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за спеціальністю "Державне управління". У грудні 2022 року за своєю ініціативою вступив на військову службу. Старший лейтенант 110ОМБр. | 7 липня 2023 | Загинув внаслідок мінометного обстрілу, під час виконання службових обов’язків внаслідок штурмових дій з боку противника біля Авдіївки Покровського району Донецької області [96]. | |
13018 … 13019 |
![]() |
![]() |
Військовослужбовці ЗС України. | 7 липня 2023 | ||
13020 | ![]() |
![]() ![]() |
12 липня 1978, с. Озірна Звенигородського району Черкаської області. Долучився до ЗСУ 1 березня 2022. Був бойовим медиком роти вогневої підтримки 159-го батальйону 118-ї бригади ТРО. | 8 липня 2023 | Загинув у бою 8 липня у Бахмутському районі на Донеччині[97] Герой України (посмертно, 21.02.2025). | |
13021 | ![]() |
![]() («Лисий») |
18 березня 1987. Долучився до лав «Свободи» у березні 2023 року. | 8 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання на Бахмутському напрямку. Похорон відбувся 14 липня в селищі Варва Чернігівської області [98] | |
13022 | ![]() |
![]() |
25 років, с. Задвір'я Золочівського району. Здобув фахи штукатура, маляра, плиточника у Ставропігійському вищому професійному училищі. Працював слюсарем 2-го розряду механоскладальних робіт у компанії ТОВ «НВП ЕЛЕКТРОН-Т». Був старшим солдатом, кулеметником спеціального призначення військової частини Національної гвардії України. | 8 липня 2023 | Загинув під час артилерійського обстрілу біля населеного пункту Мала Токмачка Запорізької області. Похований в рідному селі[72][99]. | |
13023 | ![]() |
![]() |
28 червня 1977, Бахмач. Закінчив місцеву школу № 6, далі — навчання на водія в автошколі. Тривалий час працював водієм у Бахмацькій сільгосптехніці, пізніше працював охоронцем у Києві. У березні 2022 року долучився до лав ЗС України. Служив у складі одного з підрозділів військової частини А1815 на посаді номера обслуги протитанкового взводу. | 8 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині. Похований в Бахмачі[81]. | |
13024 | ![]() |
![]() |
28 червня 1977, село Височанське, Бородінської громади, Одеська область.
8 липня на Запорізькому напрямку під час виконання бойового завдання загинув військовий з Одещини Олександр Похіла. Про це 11 липня повідомили у Болградській райдержадміністрації. Чоловік був жителем села Височанське Бородінської громади. |
8 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку.[100] | |
13025 | ![]() |
![]() |
с. Риків, Козівської громади. З перших днів повномасштабного вторгнення добровольцем пішов на захищати Україну. Був командиром взводу 2 сотні «Білі демони» батальйону «Карпатська Січ» ім. Олега Куцина. | 8 липня 2023 | Загинув 8 липня 2023 на Лиманському напрямку Донецької області[101]. | |
13026 | ![]() |
![]() |
1971 р.н., м. Бар Вінницької області. У травні 2022 року пішов добровольцем на захист своєї Батьківщини. Командир стрілецького відділення[102][103]. | 8 липня 2023 | Загинув, захищаючи Батьківщину від російських терористів. | |
13027 | ![]() |
![]() |
14 жовтня 1968, с. Преображенка Дніпропетровської області. Здобув середню освіту. Займався сільським господарством і фермерством: засіював поля, висаджував соняхи та пшеницю. На початку повномасштабного вторгнення 8 березня 2022 року чоловік приєднався до лав Збройних Сил України. Проходив службу у 4-ій окремій танковій бригаді. Спочатку був водієм. У лютому 2023-го був переведений на посаду стрільця-номера обслуги кулеметного розрахунку та разом із побратимами вирушив боронити місто Бахмут. | 8 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Діброва на Донеччині[104]. | |
13028 | ![]() |
![]() ![]() ![]() |
07.07.1996, м. Жашків, Черкаської області. У 2013 р. закінчив міську спеціалізовану школу №1. Навчався в коледжі ресторанного господарства при Національному університеті харчових технологій, який закінчив у 2016 та отримав фах кухаря-технолога. З 2017 служив в зоні АТО. В 2020 році звільнився з ЗСУ, вів цивільне життя, мешкав в Києві. З 30 березня 2022 року поповнив ряди захисників України та знову взяв зброю до рук, потрапивши до розвідувального батальйону 2-го механізованого взводу В/Ч А0222 на посаду командир відділення безпілотних авіаційних комплексів. За час служби було нагороджено Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Української армії «Золотий хрест» та відзнакою Міністерство оборони «Знак пошани». Під час звільнення Харківщини отримав контузію. | 8 липня 2023 | Загинув від мінометно-артилерійського обстрілу біля міста Авдіївка, Донецька область[105] | |
13029 | ![]() |
![]() |
06.08.1992, Кожухівка. Закінчивши школу, вступив до Київського коледжу ресторанного господарства. Мав люблячу сім'ю і багато планів на життя. До війни працював кухарем у ресторані «Grigliata Italiana». У перші дні повномасштабного російського вторгнення чоловік приєднався до лав захисників України. Воював у складі 67-ої окремої механізованої бригади ЗСУ. Був стрільцем-помічником гранатометника, старший солдат | 8 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання в селі Діброва Луганської області. Похований у рідному селі Кожухівка. Удома на нього чекали мама, сестра, дружина і двоє дітей [106] | |
![]() |
![]() |
14 травня 1991 року. Проживав у селі Лазірки Новооржицької громади. Молодший сержант, командир відділення 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура» (в/ч А4699) | 8 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання на території Запорізької області. З 8 липня 2023 року вважався безвісти зниклим. Похорон відбувся 17 жовтня 2023 [107] | ||
![]() |
![]() ![]() |
м. Нікополь. Став на захист Батьківщини ще з часів АТО/ООС. Ветеран 3-го Полку Сил Спеціальних Операцій. Взяв активну участь у контрнаступальній операції на Запорізькому напрямку. | 8 липня 2023 | Завдяки своєму досвіду та знанням, зміг провести групу по замінованій території під наглядом та вогнем противника, та успішно виконав бойове завдання. Зазнав смертельного поранення під час відходу, допомагаючи в евакуації пораненому бійцю під обстрілом артилерії на замінованій території [108][109]. | ||
13030 | ![]() |
![]() ![]() |
1 вересня 1992, м. Львів. У мирному житті працювала косметологом та мала свій салон. Із початком повномасштабного вторгнення дівчина записалася у добровольці разом із братом та батьком. Служила бойовою медикинею 218 окремого батальйону 125 ТрО. | 9 липня 2023 | Загинула під Бахмутом[110]. | |
13031 | ![]() |
![]() |
30 років, м. Львів. Отримав вищу освіту на юридичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка. У мирний час працював приватним підприємцем. Був талановитим кухарем, ремонтував комп'ютери та електроніку. Із початком повномасштабного вторгнення увійшов до лав 125 окремої бригади територіальної оборони. За особисту мужність та виконання бойових завдань у «гарячих» точках фронту військовий отримав численні відомчі відзнаки. | 9 липня 2023 | Похований 13 липня на Личаківському цвинтарі | |
13032 | ![]() |
![]() ![]() |
31 серпня 1990, с. Олексіївка на Хмельниччині. Закінчив Пилявську ЗОШ І-ІІ ступенів й після — навчався у коледжі ПДАТУ, в Кам'янці-Подільському. На військову службу в ЗСУ Олега Бондара призвали у червні 2022. Він потрапив до 25-ої аеромобільної бригади та служив у напрямку Сватове-Кремінна. У 2023 році воїн нагороджений відзнакою Президента України «За оборону цілісності України». | 9 липня 2023 | Загинув в Новоселівському районі Луганської області. Похований на Алеї слави в Хмельницькому де він проживав зі своєю сім'єю[111]. | |
13033 | ![]() |
![]() |
27 червня 1989 року. Дитинство провів на хуторі Вершини Корюківського району. До дев'ятого класу навчався в селі Низківка, подальші два роки навчання провів в селі Попільня на Корюківщині. Після закінчення школи у 2007 році вступив до Сновського ПТУ, де здобув освіту за спеціальністю «маляр-тинькар». З 2016 року проживав у селі Верхолісся Корюківського району, з 2019 року працював опалювачем в Олександрівському будинку культури. Після повномасштабного ворожого вторгнення перебував у складі одного з підрозділів військової частини А4773. | 9 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку. Похований на хуторі Вершини[81]. | |
13034 | ![]() |
![]() ![]() |
4 березня 1981, м. Павлоград, Дніпропетровської області. Мобілізований в липні 2014-го до 74-го окремого розвідувального батальйону. Служив сапером, допомагав знищувати нерозірвані снаряди в селах Донецької області. В жовтні 2014 відправився захищати ДАП. Його командиром був Андрій Гречанов. | 9 липня 2023 | Загинув на Бахмутському напрямку. | |
13036 | ![]() |
![]() |
1993, Дивізійська сільська громада, Білгород-Дністровський район Одеської області. Під час бойового завдання 9 липня 2023 року поблизу населеного пункту Водяне Донецької області загинув житель Одещини Ворошнін Микола 1993 року народження. Про це повідомили в Дивізійській сільській територіальній громаді. | 9 липня 2023 | Водяне Донецької області. | |
13035 | ![]() |
![]() |
1972, село Виноградівка, Болградська громада, Одеська область. Анатолій Цонєв служив солдатом у підрозділі ТРО. Йому було 51 рік. У нього залишились дружина та двоє синів. | 9 липня 2023 | Загинув на Сумщині. | |
13031 | ![]() |
![]() |
м. Київ. В його сім'ї по батьківській лінії всі чоловіки були військовими офіцерами (тато, дядько, дід і прадіди). Навчався в Технічному ліцеї, вирішив поступати в НТУУ «КПІ ім. І. Сікорського», в грудні 2021 року закінчив університет і отримав диплом з відзнакою по спеціальності «Теплоенергетика. Енергетичний менеджмент та інжиніринг теплоенергетичних систем».11 лютого 2022 року підписав контракт з теробороною і почав тренуватись. 24 лютого хотів бігти в військкомат, але захворів і зміг приступити до служби тільки 1 березня. Батькам сказав, що зараз немає іншої роботи, ніж захищати Батьківщину і він не хоче сидіти вдома, коли інші ідуть на фронт. Так і потрапив до 242-й окремий батальйон територіальної оборони (Україна) 241-ша окрема бригада територіальної оборони (Україна). Професійно підготовлений, скрупульозний, сумлінний та уважний офіцер. Під час виконання своїх службових обов'язків зарекомендував себе як відповідальний, зібраний цілеспрямований офіцер, який готовий захищати територіальну цілісність України, виконуючи будь-які задачі від командування. Безпосередньо займався плануванням оборонної операції, допомагав батальйону з організацією оборони та підготовкою відповідних документів. | 9 липня 2023 |
В липні батальйон відправили в зону бойових дій в Харківську область, де їх обстріляли іскандерами. Володю засипало уламками, він отримав тяжку черепно-мозкову травму, забої, переломи. Довго лежав в реанімації, переніс декілька операцій на головному мозку. Але 23 травня зробили операцію по закриттю дефекту і поставили пластину. Після цієї нескладної операції, Володі стало гірше, він впав у кому і помер в реанімації. Нагороджений медалями «За оборону міста-героя Харків», «За вірну службу» III ступеня, відзнакою «За відвагу». | |
13032 | ![]() |
![]() ![]() |
3 травня 1999, 24 роки, с. Варварівка Хмельницької області. Після школи вступив до вищого професійного училища та здобув професію муляра-електрозварювальника ручного зварювання. Працював на будівництві. Під час повномасштабного вторгнення чоловік воював проти окупантів у розвідувальній роті 80-ої окремої десантно-штурмової бригади. Згодом перевівся у розвідку 47-ої окремої механізованої бригади «Маґура», старший солдат. | 9 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання в районі міста Оріхів Запорізької області. Похований в рідному селі[112][113] | |
13033 | ![]() |
![]() ![]() |
28 травня 1980, с. Сміле Роменського району Сумської області. Старший солдат | 9 липня 2023 | Загинув в Запорізькій області. | |
13034 … 13039 |
![]() |
![]() |
Військовослужбовці ЗС України. | 9 липня 2023 | ||
13040 | ![]() |
![]() |
10 березня 1995. Член Пласту з ранніх юнацьких років. Належав до гуртка «Вовкулаки» в станиці Вараш. Пластову присягу склав 12 липня 2010 року. в 2012 році був старшим стрільцем крайового табору «Легіон». Згодом постійний співорганізатор щорічного станичного табору «Цвіт папороті», а у 2017 році його комендант. Виховник гуртка «Вовкулаки», працював над створенням підготовчого юнацького куреня імені Романа Ратушного. Пластове псевдо «Циган». Військовий позивний «Депутат». Лейтенант військової частини. | 10 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання в наслідок смертельних поранень.[114] | |
13041 | ![]() |
![]() |
2 квітня 1999, м. Кам'янець-Подільський. Старший сапер. Призваний на військову службу Кам'янець — Подільським РВК 20.11.2018 року.
Після служби уклав контракт з в/ч А3817 в місті Самбір 26.04.2019. 9 днів пройшло після укладання контракт і він перший раз поїхав у зону проведення операції об'єднаних сил (ООС) у Луганській та Донецькій областях У Віталія залишились двоє новонароджених дітей (4 місяці) та дружина |
10 липня 2023 | Загинув під час виконання завдання. Близько 18:30 підірвався на протитанковій міні при викладці міни[115][116]. | |
13042 | ![]() |
![]() |
15 липня 1993, с. Загвіздя Івано-Франківського району. Навчався в Загвіздянській школі. Грав у футбол за місцеву дитячу команду | 10 липня 2023 | Похований у с. Прилуцьке Волинської області, де він проживав до мобілізації[117]. | |
13043 | ![]() |
![]() |
56 років, с. Новофедорівка Чутівської громади. Після початку повномасштабної війни пішов добровільно захищати Україну, був командиром стрілецького взводу 116-ї бригади територіальної оборони. У червні військовий отримав нагороду «За вірність народу України» ІІ ступеня у боях за Соледар. | 10 липня 2023 | Загинув через артобстріл біля села Веселе на Донеччині[118]. | |
13044 | ![]() |
![]() |
38 років, м. Татарбунари, Одеської області. Загиблому воїну було 38 років. У чоловіка залишились хворий батько та маленька донечка. | 10 липня 2023 | Місце смерті не повідомляється[119]. | |
13045 | ![]() |
![]() |
Калуська міська громада. Брав участь у бойових діях в зоні АТО/ООС ще з 2015 року. А з квітня 2022 боєць знову став на захист своєї держави. Був командиром мінометного взводу. | 10 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання на Запоріжжі[120] | |
13046 … 13049 |
![]() |
![]() |
Військовослужбовці ЗС України. | 10 липня 2023 | ||
13050 | ![]() |
![]() |
14 грудня 1997 (25 років), м. Червоноград. Проходив службу у в/ч А7075, 103-тя бригада ТРО. Мешканець села Острів. | 11 липня 2023 | Загинув на Харківщині поблизу села Берестове[57] | |
13051 | ![]() |
![]() |
21 рік, Ямпіль Шосткинський район Сумська область. | 11 липня 2023 | Загинув внаслідок застосування вибухових речовин[121] | |
13052 | ![]() |
![]() ![]() |
м. Львів. Одразу після завершення навчання почав працювати механіком. Протягом 2015—2016 років чоловік воював на Сході України у лавах 15 окремої понтонної роти Центрального управління інженерних військ ЗСУ. Після повернення захисник влаштувався на роботу електриком. Із початком повномасштабного вторгнення РФ військовий став на захист України. Вступив до лав 80 окремої десантно-штурмової бригади. | 11 липня 2023 | Загинув виконуючи бойове завдання на східному напрямку[122]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[18]. | |
13053 | ![]() |
![]() |
14 травня 1993 року. Служив навідником 9 парашутно-десантної роти 25 окремої повітрянодесантної Січеславської бригади. | 11 липня 2023 | Загинув 11 липня 2023 року поблизу села Степове Ізюмського району Харківської області[123]. | |
13054 | ![]() |
![]() |
09 грудня 2000, м. Білгород-Дністровський, Одеська область. Матрос. | 11 липня 2023 | Загинув під час наступальних дій по знищенню сил противника поблизу населеного пункту Старомайорськ, Донецької області.[124]. | |
13055 | ![]() |
![]() |
20 липня 1979, с. Краснопілля Коропської громади. Закінчив місцеву школу. Пройшов підготовчі курси при Ніжинському педагогічному університеті. Проходив строкову військову службу. Після цього працював в «Газбудсервіс», далі — на будівництві в Коропі, де і проживав. У січні цього року долучився до лав ЗСУ. Служив у складі одного з підрозділів військової частини А4773 на посаді номера обслуги протитанкового взвод, звання Старший солдат. Вдома у нього лишилися мати, старші брат та сестра і 22-річний син, який нині служить на Донеччині. | 11 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку. Похований в рідному селі[125]. | |
13056 | ![]() |
![]() |
21 липня 1980, м. Корюківка. Навчався в місцевій ЗОШ № 3, після закінчення 11 класів вступив до Сосницького ПТУ, де здобув освіту за спеціальністю «слюсар з ремонту легкових автомобілів». Проходив строкову службу, після якої працював в ПП «СЛАВ ПРО ВУД» заточувальником деревообробного інструменту. У травні минулого року добровільно долучився до лав ЗСУ, потрапив до одного з підрозділів військової частини А0407 на посаду оператора, трохи згодом — командира бойової машини одного з підрозділів військової частини А4007. | 11 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. Похований у селі Гуринівка[125] | |
13057 | ![]() |
![]() ![]() |
21 березня 1981, житель села Зимна Вода. Старший солдат. Служив у 80 окремій десантно-штурмовій бригаді Десантно-штурмових військ Збройних Сил України[126][127]. | 11 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу н. п. Іванівське Бахмутського району Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[128]. | |
13058 | ![]() |
![]() |
м. Умань Черкаської області. Навчався в міській гімназії № 2. Потім закінчив Уманський професійний аграрний ліцей, здобув фах електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування. У 1997 році проходив строкову службу у прикордонних військах у місті Мукачево. Переважну частину життя працював на заводі «Уманьферммаш». До війни працював у «ПП Гордійчук». | 11 липня 2023 | Загинув біля міста Авдіївка на Донеччині. Під час виконання бойового завдання отримав смертельні поранення внаслідок ворожого мінометного обстрілу. Похований на цвинтарі в рідному місту[129]. | |
13059 | ![]() |
![]() («Коваль») |
22.06.1976 | 11 липня 2023 | Загинув на Бахмутському напрямку | |
13060 … 13064 |
![]() |
![]() |
Військовослужбовці ЗС України. | 11 липня 2023 | ||
13065 | ![]() |
![]() |
20 грудня 1986, с. Верхня Липиця Рогатинської міської громади. Закінчив Верхньолипицьку ЗОШ 1-3 ступенів. Навчався в Івано-Франківському коледжі ресторанного сервісу і туризму НУХТ. Працював у різні періоди у Львові та за кордоном. Літом 2022 повернувся з Польщі, щоб вступити в ЗСУ. | 12 липня 2023 | Загиунув від осколкового поранення у Бахмутському районі Донецької області поблизу села Роздолівка[130][131]. | |
13066 | ![]() |
![]() |
1977, с. Рівня Верховинського району. Служив старшим сержантом розвідувальної роти 10 гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». Брав участь в АТО у 2015. Потім повторно мобілізований за контрактом у 2019—2020 роках. Протягом 23 років пропрацював державним службовцем. Розпочинав службову діяльність у 2000 році головним спеціалістом, у 2013 році був призначений заступником голови райдержадміністрації, а у 2017 році очолив управління соціального захисту населення Верховинської райдержадміністрації. | 12 липня 2023 | Загинув при виконанні бойового завдання в ході ведення штурмових дій внаслідок кулеметного обстрілу, здійсненого російськими військами у районі населеного пункту Білогорівка, Бахмутського району, Донецької області[132] | |
13067 | ![]() |
![]() |
Давній уболівальник «Динамо» в фанатському середовищі він був відомий як «Кузя». Був представником фан-руху «Солянка БС», він брав активну участь у житті динамівської трибуни. Боронив українську землю в складі 3-ї окремої штурмової бригади (3 ОШБр). | 12 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання під Бахмутом[133] | |
13068 | ![]() |
![]() |
30 серпня 1996. Молодший сержант, служив у 2 роті 75 батальйону 102 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ з Івано-Франківщини. | 12 липня 2023 | Загинув внаслідок обстрілу військами РФ на околиці міста Гуляйполе Запорізької області[123]. | |
13069 | ![]() |
![]() |
12 вересня 1988, с. Живачів, Івано-Франківська область. До дев'ятого класу навчався у гімназії в Живачеві. Після закінчення школи Віталій Слезюк вступив у художнє училище № 3 в Івано-Франківську. У 2009—2012 роках навчався на кафедрі образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Був талановитим різьбярем, разом із братом-близнюком і батьком виготовив дерев'яні сходи на хори у місцевому храмі. Захоплювався малюванням та художнім ковальством. У квітні 2022 був мобілізований до лав ЗСУ. Після мобілізації до війська воїн три місяці провів на навчаннях у Великобританії. Потім воював на Бахмутському напрямку де отримав поранення. | 12 липня 2023 | Загинув на Запорізькому напрямку. Похований 17 липня 2023[134][135][136]. | |
13070 | ![]() |
![]() |
Житель міста Золочів. Був розвідником-гранатометником розвідувального відділення розвідувального взводу, молодшим сержантом. | 12 липня 2023 | Загинув від російського мінометного обстрілу під час штурму окопів противника поблизу міста Кремінна Сєвєродонецького району Луганської області[137]. | |
13071 | ![]() |
![]() ![]() |
50 років, с. Дрогомишль Львівської області. Здобував освіту на історичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка. Після завершення навчання проходив службу у лавах прикордонників поблизу Придністров'я. Протягом 30 років працював вчителем історії. Був учасником Помаранчевої революції та Революції Гідності. Із початком повномасштабного вторгнення добровольцем став на захист України у складі 10-го окремого стрілецького батальйону Сил територіальної оборони ЗСУ. Потім вступив до новоствореної 116-ї окремої механізованої бригади 10-го армійського корпусу ОК «Північ» Сухопутних військ ЗСУ. За особисту відвагу при виконанні бойових завдань був нагороджений Хрестом «Честь і слава». | 12 липня 2023 | Похований на Личаківському кладовищі[92] | |
13072 | ![]() |
![]() |
38 років, м. Рогатин Івано-Франківської області. Здобув освіту в Державному професійно-технічному навчальному закладі «Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівництва» за спеціальністю «Автослюсар». Після завершення навчання проходив військову службу в Харкові та Миколаєві. У мирний час працював у Чехії, Польщі та Італії. Із початком повномасштабного вторгнення захищав Україну у складі 102-ї окремої бригади ТрО імені полковника Дмитра Вітовського регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України. За особисту мужність був нагороджений нагрудними знаками. | 12 липня 2023 | Похований на Личаківському цвинтарі[92] | |
13073 | ![]() |
![]() ![]() |
22 роки, с. Савчине Вінницької області. Жив у селищі Крижопіль Після здобуття середньої освіти у 2019 році пішов працювати в СО «Крижополіські електричні мережі». Проте через пів року вирішив пов'язати своє життя з армією та підписав контракт із ЗСУ. Служив у 56-ій окремій мотопіхотній Маріупольській бригаді. Виконував бойові завдання в ООС. Під час проходження служби він з своїм підрозділом знищив не один десяток ворожої техніки, танків та живої сили ворога. Наприкінці 2022 року одружився. У березні 2023-го його нагородили почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест». | 12 липня 2023 | Загинув біля села Григорівка під Бахмутом на Донеччині[138]. | |
13074 | ![]() |
![]() |
25 березня 1985. До 11 класу навчався в Полузірському навчально виховному комплексі в селі Полузірʼя, Полтавського району. У 2001 році вступив до професійно-технічного училища Полтави. Навчався за спеціальністю електрогазозварювальник. Після закінчення училища вступив до лав ЗСУ на строкову службу. Після проходження строкової служби працював кухарем в ресторанних комплексах Полтави, пізніше працював далекобійником міжнародних вантажоперевезень. 5 березня 2022 року був призваний по мобілізації до ЗСУ. | 12 липня 2023 | Під час виконання бойового завдання 12 липня 2023 року розвідник розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти солдат загинув [139]. | |
13075 | ![]() |
![]() |
18 січня 1989, Луганська область. Після початку повномасштабного вторгнення переїхав до Рівненської області, мешкав у Мирогощанській громаді. У квітня 2023 був мобілізований, солдат. | 12 липня 2023 | Зник безвісти. Загинув неподалік Кремінної в Луганській області під час виконання бойового завдання під час артобстрілу [140]. | |
13076 … 13079 |
![]() |
![]() |
Військовослужбовці ЗС України. | 12 липня 2023 | ||
13080 | ![]() |
![]() («Борисович») |
Одеська область. Капітан четвертого стрілецького батальйону 28 ОМБр імені лицарів Зимового походу Борис Айзенберг. | 13 липня 2023 | Загинув біля с. Біла Гора на Донеччині[141] | |
13081 | ![]() |
![]() |
с. Зубів Міст Кам'янка-Бузької громади. Служив у в/ч А7013. | Кам'янці-Бузькій | Загинув 13 липня 2023 року внаслідок артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Оріхів Запорізької області. Похований на кладовищі в Кам'янці-Бузькій[137]. | |
13082 | ![]() |
![]() |
30 вересня 1986, с. Тарасівка Коропської громади. Певний час працював у Києві, та у перший день повномасштабної війни долучився до лав оборонців України. Спочатку служив у складі одного з підрозділів ТрО Києва, потім — у військовій частині А7295 (129 батальйон ТРО) на посаді водія мінометного розрахунку. | 13 липня 2023 | Загинув під час боїв поблизу одного з населених пунктів Донеччини. Похований в рідному селі[125]. | |
13083 | ![]() |
![]() ![]() |
18 червня 2002, Глибоцька територіальна громада на Чернівеччині. Гранатометник 2 десантно-штурмового батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[142][143]. | 13 липня 2023 | Загинув поблизу населеного пункту Іванівське, Бахмутського району, Донецької області. Похований 18 липня 2023 року в Глибокій. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[18]. | |
13084 | ![]() |
![]() |
42 роки, м. Сніжне Донецької області. Коли йому було 3 роки, родина переїхала до міста Новоукраїнка Кіровоградської області, де він і провів решту життя. Закінчив Центральноукраїнський національний технічний університет та здобув професію слюсаря-механіка. У 2016-2019 роках працював за фахом у сільськогосподарському ТОВ «СТЕП-АГРО». Потім став далекобійником. З початком повномасштабного російського вторгнення чоловік залишив роботу за кордоном та приєднався до ТРО Кіровоградщини. Служив у 121-ій окремій бригаді територіальної оборони ЗСУ. Обіймав посаду водія. | 13 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Дудчани на Херсонщині. Похований на Алеї Слави Новоукраїнського цвинтаря. Посмертно йому присвоєно звання «Почесний громадянин міста Новоукраїнка» [144]. | |
13085 … 13089 |
![]() |
![]() |
Військовослужбовці ЗС України. | 13 липня 2023 | ||
13090 | ![]() |
![]() |
м. Татарбунари, Одеської області. Сержант Збройних Сил України. | 14 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання в зоні проведення воєнних дій.[145] | |
13091 | ![]() |
![]() («Варвар») |
5 вересня 1982. Був командиром тактичної групи. На війну пішов добровольцем. Був нагороджений Золотим хрестом головнокомандуючого ЗСУ. | 14 липня 2023 | Загинув поблизу Бахмуту. Підрозділ потрапив під артобстріл. Після того як Анатолій врятував побратима та командира суміжного підрозділу пішов на допомогу іншим пораненим, але не повернувся[146][147] | |
13092 | ![]() |
![]() |
1978, с. Малий Гвіздець. Був командиром 2 зенітно-ракетного відділення, зенітно-ракетного взводу військової частини А4809. Був мобілізований до війська 22 лютого 2023 року. | 14 липня 2023 | Загинув на Донеччині[148]. | |
13093 | ![]() |
![]() |
44 роки, м. Львів. Після завершення навчання у школі проходив військову службу у складі Західного територіального управління Національної гвардії України. У мирний час працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю, згодом — на місцевих приватних підприємствах. Захоплювався риболовлею та збиранням грибів. У 2015 році виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції у лавах військової частини А3948 Збройних Сил України. Із початком повномасштабного вторгнення Росії вступив до територіальної оборони. Боронив державу у лавах 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України. | 14 липня 2023 | Похорон відбувся 21 липня у Львові[82] | |
13094 | ![]() |
![]() |
42 роки, м. Львів. Закінчив Львівський професійний коледж готельно-туристичного та ресторанного сервісу. Після завершення навчання проходив військову службу у Львові. У мирний час працював експедитором. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації добровольцем став на захист Батьківщини від окупантів. Виконував бойові завдання на східному напрямку у лавах 115-ї окремої механізованої бригади Корпусу резерву Сухопутних військ Збройних Сил України. | 14 липня 2023 | Похорон відбувся 21 липня у Львові[82] | |
13095 | ![]() |
![]() |
28 листопада 1994, с. Димерка на Чернігівщині. Закінчив місцеву середню школу. Вступив до Національного університету біоресурсів і природокористування України, який закінчив 2020 році. Після початку ворожого вторгнення у лютому 2022 року одразу прийшов до місцевого територіального центру комплектування, аби долучитися до оборонців України. Спочатку боронив Чернігівщину у складі роти охорони 2 відділу Чернігівського РТЦК та СП, потім вирушив на захист східних та південних кордонів України у складі одного з підрозділів військової частини А4722 на посаді оператора розрахунку ПТРК. | 14 липня 2023 | Загинув 14 липня 2023 під час виконання бойового завдання у Запорізькій області. Попрощалися з воїном у селі Димерка, поховали у селі Кіпті Чернігівського району[125]. | |
13096 | ![]() |
![]() |
21 рік, с. Краснолука Тернопільської області. З 2 років жив у селі Кретівці. Закінчив Тернопільське вище професійне училище технологій та дизайну, здобув фах муляра-штукатура. Працював у Тернополі в компанії «СЕ Борднетце-Україна». Воював у лавах 35-го окремого стрілецького батальйону Збройних Сил України. Був кулеметником. | 14 липня 2023 | Загинув в бою в районі села Кліщіївка під Бахмутом на Донеччині. Отримав смертельні осколкові поранення шиї та голови внаслідок ворожого обстрілу. Похований в селі Кретівці на Тернопільщині[149]. | |
13097 | ![]() |
![]() («Ток») |
14 червня 2004, м. Добропілля Донецької області. Був старшим сином у багатодітній протестантській родині. Закінчив музичну школу по класу фортепіано. Займався греко-римською боротьбою. Щоб він міг продовжувати займатися спортом його родина переїхала в Рівне. Навчався в Харківській державній академії фізичної культури на тренера з греко-римської боротьби. | 14 липня 2023 | [150] | |
13098 | ![]() |
![]() («Хімік») |
10 липня 2001, с. Малий Олексин, Рівненщина. Закінчив Інститут хімії та хімічних технологій Національного університету Львівська Політехніка. | 14 липня 2023 | [151] | |
13099 | ![]() |
![]() («Кекс») |
23 березня 2004, м. Вінниця. Навчався у міському ліцеї №29, займався боксом, плаванням, стрільбою, важкою атлетикою та танцями. Був фанатом футбольного клубу “Нива” (Вінниця). Був нагороджений відзнакою ГУР Міністерства оборони України “За мужність при виконанні спецзавдання”. | 14 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання неподалік села Підстепне (Херсонської області) внаслідок ворожого мінометного обстрілу [152]. | |
![]() |
![]() («Рідік») |
31 рік, с. Мала Тимошівка Кіровоградської області. З дитинства жив на Херсонщині в селі Балтазарівка. Закінчив загальноосвітню школу. У 2015-2016 роках брав участь в АТО у складі 24 ОШБ. У цивільному житті працював різноробочим. На початку повномасштабного російського вторгнення, маючи бойовий досвід, знову взяв до рук зброю та пішов на фронт. Воював у лавах батальйону «Шаман» ГУР, старший солдат. | 14 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання в районі села Козачі Лагері на Херсонщині. Похований на Лісовому цвинтарі в Києві. Залишилися дружина, двоє синів [153]. | ||
13100 | ![]() |
![]() |
1992, Сенчанська громада | 15 липня 2023 | Загинув під час бойових дій під с. Іванівське Донецької області, отримавши поранення не сумісне з життям[154] | |
13101 | ![]() |
![]() |
Мобілізований у травні 2023 року до лав Збройних сил України. Певний час перебував на полігоні, де проходив навчання, згодом був скерований на передові позиції фронту для захисту України. Був старшим стрільцем, оператором механізованого батальйону ВЧ А4667. | 15 липня 2023 | Під час виконання бойових завдань з захисту України в Кремінському районі на Луганщині, 15 липня під час обстрілу наших позицій противником, дрогобичанин загинув[155]. | |
13102 | ![]() |
![]() |
Жив у Івано-Франківську. Навчався на факультеті історії, політології і міжнародних відносин Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. У січні 2021 року закінчив магістратуру з відзнакою за спеціальністю «Історія та археологія (Етнологія)». | 15 липня 2023 | Загинув 15 липня 2023 року на Бахмутському напрямку[156]. | |
13103 | ![]() |
![]() |
27 років, м. Львів. Закінчив Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, отримав диплом з відзнакою та входив до десятки найкращих випускників. Після здобуття освіти проходив строкову військову службу в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Потім працював лікарем-анестезіологом у лікарні Святого Пантелеймона Першого медоб'єднання Львова. Із початком повномасштабного вторгнення повернувся на військову службу до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. | 15 липня 2023 | Загинув 15 липня. Похований на Сихівському цвинтарі[92] | |
13104 | ![]() |
![]() |
10 березня 2000. З 6 по 9 клас навчався в Кушугумській гімназії. 20 жовтня 2022 вступив до лав ЗСУ. Служив у 67 окремій механізованій бригаді. Захищав країну пліч-о-пліч із рідним дядьком Олександром Поспеловим. | 15 липня 2023 | Загинув під час мінометного обстрілу на Луганському напрямку. Закрив собою побратимів[157]. | |
13105 | ![]() |
![]() |
26 грудня 2001, м. Червоноград. Старший солдат, навідник-оператор 15-ї бригади НГУ. | 15 липня 2023 | Загинув поблизу села Таврійське Запорізької області. Помер у польовому хірургічному госпіталі на Запоріжжі від отриманих поранень під час в виконання бойового завдання[158] | |
13106 | ![]() |
![]() («Кучер») |
21 рік, с. Михайлівка-Рубежівка Київської області. Закінчив школу у селі Дмитрівка. Потім пройшов строкову військову службу. Згодом підписав контракт із ЗСУ. З дитинства займався спортом. Був професійним хокеїстом, останні роки грав за хокейний клуб «Автомобіліст» (м. Київ). Під час повномасштабного російського вторгнення хлопець воював проти окупантів у лавах 3-ої окремої штурмової бригади. | 15 липня 2023 | Загинув обороняючи від окупантів місто Бахмут на Донеччині. Похований на Алеї Слави Ірпінського міського цвинтаря. Посмертно йому присвоєно звання «Почесний громадянин міста Ірпінь»[159]. | |
13107 | ![]() |
![]() («Марвел») |
Селище Каланчак. Працював відеооператором у медіаагентства АСС. Водночас з перших днів повномасштабного вторгнення вступив до лав Чернівецької ТрО. | 15 липня 2023 | Загинув на Донеччині. Прощання відбулося 29 липня на Алеї Слави Центрального кладовища Чернівців[160]. | |
13108 | ![]() |
![]() («Грей») |
23.10.1979, м. Лубни Полтавської області. У студентські роки Сергій став до лав організації УНА-УНСО. Також був учасником Помаранчевої революції. Із першого дня повномасштабного вторгнення росії член Добровольчого формування Лубенської територіальної громади №1, боєць групи швидкого реагування. У лютому 2023 року долучився до складу 3-ї окремої штурмової бригади. Прагнув потрапити саме до цього підрозділу. Служив на посаді механіка-водія 2-го механізованого відділення 3-го механізованого взводу 1-ої механізованої роти 1-го механізованого батальйону в/ч А4638. Виконував складні завдання по евакуації поранених на замінованих територіях. | 15 липня 2023 | Під час виконання цього бойового завдання в районі населеного пункту Бахмут бронемашина молодшого сержанта Матвієнка була атакована дроном-камікадзе "Ланцет". Внаслідок прямого влучання баражуючого боєприпасу Сергій загинув [161]. | |
13109 | ![]() |
![]() |
14.12.1976, с. Берег Рівненської області. Закінчив Мирогощанський аграрний фаховий коледж, де опанував професію електрика. Працював будівельником за кордоном. Під час повномасштабного російського вторгнення, 10 травні 2022 року, чоловік долучився до Збройних Сил України та вирушив на навчання на танкіста у Львівські області. Потім був у резерві. А з 5 січня 2023 року воював у лавах 3-ї окремої штурмової бригади. Від січня 2023-го боронив Бахмутський напрямок. Був танкістом, добре володів не одним видом озброєння. | 15 липня 2023 | Загинув поблизу населеного пункту Бахмут. В результаті ворожого танкового обстрілу боєць отримав смерельні поранення внаслідок прямого попадання. З 15 липня 2023-го він вважався безвісти зниклим. Пройшовши всі процедури ДНК, родина отримала офіційне підтвердження втрати годувальника 28 жовтня. Похований в рідному селі. Вдома на нього чекали дружина Алла, доньки Діана та Соломія, син Дмитро [162]. | |
13110 | ![]() |
![]() («Сірко») |
43 роки, с. Цигани Тернопільської області. Після школи здобув фах столяра у Борщівському професійно-технічному училищі. Пройшов строкову військову службу. Згодом навчався в Івано-Франківську та Львові, здобув освітній ступінь магістра фізичного виховання і спорту. Згодом заснував у Чернівцях школу бойового гопака імені Дмитра-Байди Вишневецького, впродовж 19 років був тренером. Служив у 107-ій окремій бригаді територіальної оборони ЗСУ. Був кулеметником у 92-му батальйоні. Боронив Харківщину й Донеччину. | 15 липня 2023 | Загинув біля села Богданівка Бахмутського району Донеччини. Під час виконання бойового завдання отримав смертельні осколкові поранення. Посмертно нагороджений медалями «За визволення Харківської області» та «На славу Чернівців», почесною відзнакою Чернівецької обласної ради «За заслуги перед Буковиною». Похований в Чернівцях. Залишилися дружина, троє дітей, рідні, друзі та побратими [163] | |
13111 | ![]() |
![]() ![]() |
14 травня 1988, м. Чернівці. Навчався у Чернівецькій школі №28. Ще тоді у романтичному дитячому серці народилася мрія стати пілотом або військовим. Після закінчення навчання він вступив до Залізничного технікуму, а в 2009 році підписав контракт зі Збройними силами України. Проходив службу на Чернігівщині, а потім у 300-му полку у Чернівцях. У 2012 році повернувся до цивільної професії. Складав меблі, розбирався в електриці, робив ремонт. У 2021 році в нього народилася донька. В 2022 повернувся до війська, 92 батальйон, 107-ї бригади ТРО. Виконував завдання на Харківщині, потім на Донеччині. | 15 липня 2023 | Загинув у селі Богданівка біля Бахмуту. Залишилися мати, сестра, дружина та маленька донечка [164][165] | |
13112 | ![]() |
![]() |
1.09.2000, с. Михалкове. У 2017-му році закінчив Михалківську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів. Продовжив здобувати освіту у вищому навчальному закладі. До ЗСУ приєднався у березні 2022-го. Ніс службу на різних напрямках, на одному з яких отримав поранення. Після лікування знову повернувся на фронт. 57ОСБ, 65ОМБр. | 15 липня 2023 | Загинув у місті Дружківка Донецької області [166][167] | |
13113 … 13120 |
![]() |
![]() |
Військовослужбовці ЗС України. | 15 липня 2023 | ||
13121 | ![]() |
![]() |
10 квітня 1977 року. Жив у селі Угорники Івано-Франківської громади. Воював на Донецькому, Харківському та Запорізькому напрямках. Був батьком п'ятьох дітей. | 16 липня 2023 | Похований на Алеї героїв у селі Чукалівка[168]. | |
13122 | ![]() |
![]() |
33 роки, м. Фастів Київської області. Закінчив 9 класів академічного ліцею № 2 та Центр професійно-технічної освіти. Потім став студентом Білоцерківського національного аграрного університету, здобув вищу освіту за спеціальністю «Менеджмент організацій і адміністрування». Пройшов строкову військову службу. 2017 року пішов на військову службу за контрактом. Був водієм автомобільного відділення автомобільного взводу окремої роти охорони і обслуговування 101-ої окремої бригади охорони Генерального штабу ЗСУ. Під час повномасштабного вторгнення чоловік воював за Україну у лавах 33-ї окремої механізованої бригади. Був командиром роти. Брав участь у боях на різних гарячих напрямках фронту. Восени 2022-го офіцера нагородили медалями «За оборону Бахмута» та «Захисникам Вітчизни». | 16 липня 2023 | Загинув біля села Мала Токмачка Запорізької області. Виконуючи бойове завдання та рятуючи побратимів під час артилерійського обстрілу, офіцер отримав смертельні осколкові поранення. Похований в рідному місті[169] | |
13123 | ![]() |
![]() |
6 серпня 1972 року. Закінчив ліцей у селищі Битків Пасічнянської громади, що на Івано-Франківщині. Солдат 110 окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка | 16 липня 2023 | Помер 16 липня 2023 року у лікарні від поранень, отриманих у бою з військовими РФ на Авдіївському напрямку [170]. | |
13124 | ![]() |
![]() ![]() ![]() |
19 вересня 1985, с. Крехів, Львівської області. Навчався у Крехівському закладі загальної середньої освіти І-ІІ ступеня Жовківської міської ради. Після завершення навчання проходив строкову службу у військовій частині А0474 Збройних Сил України. Працював у будівельній сфері. Впродовж 2014-2015 років захищав Батьківщину у зоні проведення антитерористичної операції у лавах 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Із початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації до України добровольцем вступив до лав Збройних сил України. Боровся проти держави-терориста у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ, служив командиром стрілецького відділення. | 16 липня 2023 | Вірний військовій присязі, загинув 16 липня 2023 року при виконанні службового обов’язку по захисту Батьківщини. Військовий загинув, виконуючи бойові завдання, поблизу с. Діброва на Луганщині. Залишилися дружина, донька, мати, дві сестри, двоє братів.[171] | |
13125 | ![]() |
![]() |
24 червня 1986, с. Введенка. Закінчив 11 класів місцевої школи, далі навчався в Старокозацькому професійному аграрному ліцеї. Працював трактористом, пізніше - на промтоварному ринку "7 км". З початком повномасштабного вторгнення - долучився до лав ЗСУ. | 16 липня 2023 | Загинув в районі н.п. Роботине Запорізької області. Похований 20 липня 2023 р. в рідному селі[172]. | |
13126 | ![]() |
![]() |
1967. Солдат, такелажник евакуаційного відділення. | 16 липня 2023 | Помер перебуваючи у Дніпропетровській обласній клінічній лікарні ім.Мечнікова.[173] | |
13127 | ![]() |
![]() ![]() |
1999, с. Тарасівка, Охтирський район, Сумська область. Після закінчення школи здобув освіту у філії ДНЗ «Охтирський центр ПТО» у смт Велика Писарівка, де здобув фах слюсаря з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування, тракториста-машиніста та водія. Після проходження строкової служби, заключив контракт із ЗСУ. Солдат з початком російського вторгнення в Україну продовжив нести службу в ЗСУ. Був нагороджений Почесним нагрудним знаком «Сталевий хрест» (грудень 2022). | 16 липня 2023 | Під час одного з боїв під м. Соледар Донецької області отримав важке поранення. Був доправлений до військового госпіталю в м. Дніпро, однак отримані рани виявилися не сумісними з життям, 16 липня 2023 року Владислав помер.[174] Герой України (23 серпня 2024, посмертно)[175]. | |
13128 | ![]() |
![]() |
1989, с. Кропивник Калуського району. Мобілізований 2 березня 2022 року. Служив командиром радіовзводу батальйону звʼязку та радіотехнічного забезпечення, старший лейтенант. | 16 липня 2023 | Від 16 липня 2023 року зв'язок з ним був втрачений на Донеччині. 20 жовтня 2023 року підтвердили його загибель [176]. | |
13129 … 13140 |
![]() |
![]() |
Військовослужбовці ЗС України. | 16 липня 2023 | ||
13141 | ![]() |
![]() |
с. Білолісся, Одеської області. Солдат Збройних Сил України. | 17 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання в зоні проведення воєнних дій[177] | |
13142 | ![]() |
![]() |
25 років, м. Херсон. Навчався у Херсонському державному університеті. Згодом переїхав до Тернополя та працював у місцевому закладі харчування. У вільний час активно займався спортом, захоплювався боксом. Коли почалася повномасштабна війна, захищав країну в лавах військової частини А4850. | 17 липня 2023 | Прощання та Чин похорону військового відбулося у Центральній церкві євангельських християн-баптистів «Дім Євангелія» на вулиці Зелена, 116 у Львові. Похований на Личаківському кладовищі[178] | |
13143 | ![]() |
![]() ![]() |
19 грудня 1973, с. Чагрів, Рогатинський район. Навчався у Чагрівській загальноосвітній школі. У липні 2022 року Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний відзначив воїна нагрудним знаком «За взірцевість у військовій службі» I ступеня. | 17 липня 2023 | Загинув поблизу Авдіївки[179] | |
13144 | ![]() |
![]() ![]() |
1980 р.н., с. Синьків Радехівської громади на Львівщині. Проходив службу у В/Ч А0284 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗСУ[180]. | 17 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання у Донецькій області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). | |
13145 | ![]() |
![]() |
29 років, Полтавщина. Здобув фах художника-кераміста. Працював артистом у Київській дирекції пересувних цирків України. Був еквілібристом, прославляв Україну в Китаї та Лівані. З 2019-го по 2021 рік проходив строкову службу у лавах ЗСУ. Під час служби розмальовував стіни у військовій частині, де служив, у вільний час малював портрети. | 17 липня 2023 | Загинув на околиці міста Авдіївка[181] | |
13146 | ![]() |
![]() |
квітня 1980, с. лобідка Івано-Франківської області. Грав на позиції захисника у складі команди «Черемош» з рідного села. Служив в 7-му окремому стрілецькому батальйоні. | 17 липня 2023 | Поблизу населеного пункту Невське Луганської області під час виконання бойового завдання потрапив під ворожий артилерійський обстріл і загинув[182]. | |
13147 | ![]() |
![]() («Жора») |
28 років, м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області. Закінчив Дніпродзержинський комерційний технікум Дніпродзержинського державного технічного університету за спеціальністю «Товарознавство та комерційна діяльність» та здобув кваліфікацію товарознавця-комерсанта. Службу проходив у 25-ій окремій повітрянодесантній Січеславській бригаді. Обіймав посаду командира бойової машини-командира парашутно-десантного відділення, молодший сержант | 17 липня 2023 | Загинув біля села Кармазинівка на Луганщині. Похований на Алеї Слави центрального кладовища Верхньодніпровська [183] | |
13148 … 13160 |
![]() |
![]() |
Військовослужбовці ЗС України. | 17 липня 2023 | ||
13163 | ![]() |
![]() |
36 років, Приютівська громада. | 18 липня 2023 | Загинув під час мінометного обстрілу на території Донецької області. Похорон відбувся 24 липня 2023[40]. | |
13164 | ![]() |
![]() («Баракуда») |
24 роки, с. Антонівка Миколаївської області. Закінчив 9 класів школи та Новобузький коледж за спеціальністю «Агроінженерія». У 2018 році пішов працювати у Баштанський відділ освіти на посаді механіка. Потім пройшов строкову військову службу у в/ч 3066 Національної гвардії України в Києві. У 2020-му демобілізувався та знову працював у Баштанському відділі освіти. У 2022-му здобув повну вищу освіту за спеціальністю «Агроінженерія» у Миколаївському національному аграрному університеті. Був стрільцем-помічником гранатометника 190-го батальйону. | 18 липня 2023 | Загинув виконуючи бойове завдання на острові Великий поблизу Херсона. У бою з окупантами, відстрілюючись з кулемета та тримаючи весь фланг, прикрив собою побратимів. Боєць отримав смертельне вогнепальне кульове поранення[184]. | |
13165 | ![]() |
![]() ![]() |
Азербайджан. Вивчав історію в Одеському національному університеті ім. І.Мечникова, соціологію — в Яґеллонському університеті у Кракові, а також у Київській школі економіки. Журналіст та історик. Працював редактором і медіаконсультантом у виданнях Chas.News, “Forbes Україна”, LB, “Українська правда”. За власним бажанням прийняв присягу 1 вересня 2022 року. Командир відділення 47-ї ОМБр. | 18 липня 2023 | Ворожий дрон з гранатою вдарив в окоп по Дмитру, поранення не сумісні з життям [185][186][113] | |
13166 … 13174 |
![]() |
![]() |
Військовослужбовці ЗС України. | 18 липня 2023 | ||
13175 | ![]() |
![]() |
1 серпня 1996. З юного віку відданий фанат ФК Динамо Київ. Майстер спорту з боксу, був вихованцем відомого київського клубу «Козак». До повномасштабної війни працював Blockchain-розробником у ІТ-компанії 1000GEEKS. З початку повномасштабного вторгнення військовослужбовець роти «Гонор». Брав участь у звільненні Київщини, пізніше разом з Вовками Да Вінчі у звільненні Харківщини, тримав позиції під Бахмутом на так званій «Дорозі життя». Особисто знищив 8 окупантів коли окупанти пішли на штурм лісопосадки в районі села Хромового. | 19 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання, в стрілковому бою поблизу населеного пункту Лиман Перший на Харківщині[187][188][189] | |
13176 | ![]() |
![]() ![]() ![]() ![]() |
17 вересня 1993. Актор, у 2021 році зіграв у фільмі «Носоріг» разом з Сергієм Філімоновим. Брав участь в обороні Києва на Вишгородському та Баришівському напрямку. Брав безпосередню участь в операціях по звільненню сіл Лук'янівка та Рудницьке у складі роти «Гонор». В травні 2022 року офіційно мобілізувався в склад Сил Спеціальних Операцій Збройних Сил України. У серпні 2022 року Євгеній у складі бойової групи, якою безпосередньо командував Герой України Дмитро «Да Вінчі» Коцюбайло, брав участь в бойовій операції у м. Бахмут по евакуації тіла загиблого в стрілковому бою під час розвідувального виходу бійця підрозділу «Гонор» — Стиби «Вітахи» Віталія. В вересні 2022 року Євгеній у складі бойової групи підрозділу брав участь у штурмових діях при масштабному контрнаступі українських військ у районах населених пунктів Балаклія, Куп'янськ та Куп'янськ-Вузловий, що дозволило українським військам взяти під контроль Харківську область та відкинути ворога в бік Луганської області. | 19 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання, в стрілковому бою поблизу населеного пункту Лиман Перший на Харківщині.[187][190] | |
13177 | ![]() |
![]() («Майкл») |
9 серпня 1998. Військовослужбовець роти «Гонор». | 19 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання, в стрілковому бою поблизу населеного пункту Лиман Перший на Харківщині | |
13178 | ![]() |
![]() |
16 липня 2004, м. Сміла. 1-ша ОМБ «Вовки Да Вінчі» (ДУК ПС), рота «Гонор» | 19 липня 2023 | [191] | |
13179 | ![]() |
![]() |
14 липня 1998. 1-ша ОМБ «Вовки Да Вінчі» (ДУК ПС), рота «Гонор» | 19 липня 2023 | [191] | |
13180 | ![]() |
![]() |
25 вересня 1996. 1-ша ОМБ «Вовки Да Вінчі» (ДУК ПС), рота «Гонор» | 19 липня 2023 | [191] | |
13181 | ![]() |
![]() («Кріс») |
28 серпня 1985, с. Дичків. Після закінчення місцевої школи навчання продовжив у Великобірківській гімназії, а згодом здобував знання в одному з училищ Тернополя. Там він почав захоплюватися спортом, був учасником змагань з перетягування каната. Був мобілізований у березні 2023. Служив в 67-й бригаді, | 19 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання, в стрілковому бою поблизу населеного пункту Лиман Перший на Харківщині. 24 липня похований в рідному селі поблизу Тернополя[192] | |
13182 | ![]() |
![]() |
24 січня 1974, с. Райлів у Стрийському районі Львівської області. Навчався в Нежухівській школі, опісля закінчив ВПУ № 8 м. Стрия за спеціальністю електрик. З початку повномасштабної війни вступив в Стрийський районний осередок Львівського обласного штабу «Правий Сектор». Добровольцем вирушив в зону бойових дій в складі I штурмового батальйону ДУК «Правий Сектор». Молодший сержант, командир протитанкового відділення взводу вогневої підтримки І штурмової роти І окремого штурмового батальйону «Вовки Да Вінчі». | 19 липня 2023 | Загинув 19 липня 2023 року під час обстрілу наших позицій противником, евакуйовуючи своїх побратимів на Харківському напрямку, в районі населеного пункту Лиман Перший. 24 липня похований на Алеї Слави в Стрию[193][194]. | |
13183 | ![]() |
![]() ![]() |
23 липня 2002, с. Богданівка Суботцівської громади. У листопаді 2020 року заключив контракт зі Збройними силами України, служив у 28-й окремій механізованій бригаді імені Лицарів зимового походу в Одеській області. Мав військову професію — механік-водій зенітно-ракетного артилерійського дивізіону. Нагороджений нагрудним знаком «Ветеран війни», як учасник бойових дій. | 19 липня 2023 | Похорон відбувся 22 липня[40]. | |
13184 | ![]() |
![]() |
42 роки м. Олександрія. У чоловіка залишились мати, дружина та сестра. | 19 липня 2023 | Загинув внаслідок мінометного обстрілу у Бахмутському районі Донецької області[40] | |
13185 | ![]() |
![]() ![]() |
3 жовтня 1983. Стрілець-снайпер 3-го десантно-штурмового відділення 2-го десантно-штурмового взводу 7-ї десантно-штурмової роти 2-го десантно-штурмового батальйону військової частини А 0284 — 80-ї ОДШб[195][196]. | 19 липня 2023 | Загинув у бою з російськими окупантами. Похований 26 липня 2023 року на Пагорбі Слави в Ужгороді. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[128]. | |
13186 | ![]() |
![]() ![]() |
6 липня 2001, житель Чернівців. Був у лавах захисників України з 28 лютого 2023 року в 1 десантно-штурмовій роті десантно-штурмового батальйону військової частини А0284 — 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Був двічі контуженим[197][198]. | 19 липня 2023 | Загинув у бою з російськими окупантами. Похований на Алеї Слави Центрального кладовища в Чернівцях. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[199]. | |
13187 | ![]() |
![]() |
4 жовтня 1965, с. Колодіївка. Сержант | 19 липня 2023 | Похований 27 липня 2023 в селі Колодіївка[200] | |
13188 | ![]() |
![]() |
51 рік. Мешкав у селі Бугаївка Градизької громади. Працював в агропромисловому підприємстві. | 19 липня 2023 | Загинув 19 липня біля селища Новоселівське на Луганщині. Це сталося внаслідок мінометного обстрілу з боку російської армії[201] | |
13189 | ![]() |
![]() ![]() |
2 серпня 1981. Закінчив Кушугумську гімназію. Пішов захищати країну в 2014 році, пройшов АТО, був учасником бойових дій та згодом звільнився. Однак перед початком повномасштабного вторгнення знову повернувся до служби 31 грудня 2021. До повномасштабного вторгнення працював зварювальником на ПАТ «Запорізький автомобілебудівний завод». 26 травня 2022 року наказом № 626 Головнокомандувача ЗСУ був визначений почесним нагрудним знаком «За взірцевість у військовій службі» 3 ступеня. В жовтні 2022 року був призначений командиром протитанкового взводу роти вогневої підтримки. | 19 липня 2023 | Загинув на Запорізькому напрямку поблизу селища Приютне від мінометного обстрілу. Похований на кладовищі в селищі Кушугум[202] | |
13190 | ![]() |
![]() ![]() |
02.08.1979, м. Київ. У 1999 році був призваний на строкову службу до ЗСУ, додому повернувся з військовим званням «молодший сержант». Брав безпосередню активну участь під час подій Революції Гідності 20-х чисел лютого 2014. Тільки з третьої спробою в кінці квітня 2022 року його мобілізували до лав ЗСУ, 44ОСБ. Був командиром кулеметного відділення, 3 кулеметного взводу, 1 стрілецької роти. Проходив додаткове навчання після закінчення якого отримав офіцерське звання «Молодший лейтенант». Був направлений у в/ч А4863 143 ОРСб (32 ОМБр), де був командиром 2 стрілецького взводу, 2 стрілецької роти 405 ОСБ. | 19 липня 2023 | Загинаув отримавши поранення від ворожого обстрілу в н.п. Новоселівське, Сватівського району[203]. | |
13191 | ![]() |
![]() |
15 жовтня 1991, с. Підгірне Болградського району. З початку повномасштабного вторгнення мобілізований до лав ЗСУ, воював на Донеччині. | 19 липня 2023 | Загинув поблизу Авдіївки виконуючи бойове завдання. Похований 25 липня в рідному селі[204]. | |
13192 | ![]() |
![]() ![]() |
34 роки, народився та проживав у місті Харків. Після закінчення школи відразу влаштувався на роботу. У мирному житті працював у компанії Danko Toys, що випускає дитячі іграшки. Під час повномасштабного вторгнення служив у 4-му батальйоні 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[205][206]. | 19 липня 2023 | Загинув у селі Кліщіївка Донецької області в бою з російськими окупантами. Похований на Алеї Слави Харківського кладовища № 18. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[128]. | |
13193 | ![]() |
![]() ![]() |
29 липня 1977, м. Вінниця. Закінчив Вінницький державний технічний університет. У мирному житті працював менеджером з продажів. Був учасником АТО. Під час повномасштабної війни чоловік знову взяв до рук зброю та вирушив на фронт. Служив у 59-ій окремій мотопіхотній бригаді імені Якова Гандзюка. Був бійцем 10-го батальйону «Полісся». Старший сержант | 19 липня 2023 | Загинув виконуючи бойові завдання біля селища Невельське на Донеччині. Похований на кладовищі Сабарів-2 Вінниччини. Залишилися дружина та дві доньки [207] | |
13194 … 13194 |
![]() |
![]() |
Військовослужбовці ЗС України. | 19 липня 2023 | ||
31195 | ![]() |
![]() |
20 липня 2023 | |||
31196 | ![]() |
![]() |
1991. В 2014 році під час розпалу бойових дій на сході України брав активну участь в антитерористичній операції. Потім був поранений та комісований за станом здоров'я, після чого тривав довгий період одужання та реабілітації. Після повномасштабного вторгнення російської федерації, Сергій в перші тижні війни, без вагань, став на захист України від російських окупантів, рятуючи життя пораненим. Він виконував бойові завдання в Донецькій, Сумській та Харківській області. Брав участь в обороні м. Попасної Луганської області. Після чого отримав звання молодший сержант. Бойовий медик 3-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти військової частини А7123, 71-й окремий батальйон територіальної оборони (Тячів) | 20 липня 2023 | Загинув поблизу с. Стариці Харківської області в результаті здійснення противником мінометного обстрілу[208]. | |
31197 | ![]() |
![]() («Поттер») |
16 січня 1995, м. Кривий Ріг. Служив у 7-му окремому батальйоні "Арей" Української добровольчої армії 129-ї Криворізької бригади ТрО. | 20 липня 2023 | Загинув на а Донеччині поблизу Старомайорського під час виконання бойового завдання [209] | |
13198 … 13204 |
![]() |
![]() |
Військовослужбовці ЗС України. | 20 липня 2023 | ||
13205 | ![]() |
![]() |
46 років. | 21 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання в Донецькій області. Похований в Сумах[210]. | |
13206 | ![]() |
![]() («Дайвер») |
12 березня 1996, м. Дніпро. Навчався в середній загальноосвітній школі № 116. Після школи поступив до Дніпропетровського коледжу транспортної інфраструктури. У 2016-му році підписав контракт з ЗСУ. Командир розвідувальної роти 33 ОМБр. | 21 липня 2023 | Загинув в Запорізькій області. в населеному пункті Мала Токмачка. Майже рік вважався безвісті зниклим. Похований в рідному місті Дніпро | |
13207 | ![]() |
![]() |
1984. Проживав у селі Мала Мартинка. Командир відділення протитанкових ракетних комплексів, 33 окремої механізованої бригади | 21 липня 2023 | Загинув поблизу села Мала Токмачка, Запорізька область. Похорон відбувся 10 жовтня 2024 в місті Свалява Мукачівського району [211][212]. | |
13208 | ![]() |
![]() |
1968, м. Березне. Сержант. Старший навідник гранатомета протитанкового взводу механізованого батальйону. | 21 липня 2023 | Помер перебуваючи на військовій службі.[213] | |
13209 | ![]() |
![]() |
З 2-го курсу КНУ ім. Т. Шевченка Кирило вирушив добровольцем на фронт. Служив у складі бойового підрозділу Третьої окремої штурмової бригади | 21 липня 2023 | 18 липня, під час виконання бойового завдання під Бахмутом, дістав тяжкі поранення, а 21 липня помер в лікарні Дніпра. Похований на Алеї почесних поховань Берковецького [214] | |
13210 | ![]() |
![]() («Ара») ![]() ![]() ![]() |
24 роки, м. Павлоград Дніпропетровської області. Вступив до Дніпровського державного університету внутрішніх справ. Вивчав кримінальне право. В листопаді 2022 року поїхав на зачистку до Херсонської області. В березні 2023 долучився до лав Обʼєднаної штурмової бригади Нацполіції України «Лють». | 21 липня 2023 | Загинув поблизу селища Курдюмівка Донецької області. Під час виконання бойового завдання потрапив під атаку ворожого дрона [215]. | |
13211 … 13212 |
![]() |
![]() |
Військовослужбовці ЗС України. | 21 липня 2023 | ||
13213 | ![]() |
![]() |
м. Дрогобич. З 13 січня 2023 року захисник перебував на передових позиціях фронту у складі 24 окремої механізованої бригади імені Короля Данила. Був командиром другого мотопіхотного відділення військової частини А0998. | 22 липня 2023 | Загинув під час оборонного бою в районі Дружби Донецької області. Похований на Алеї Слави в Дрогобичі[178] | |
13214 | ![]() |
![]() («Дикий») |
7 червня 1993, с. Топільське Рожнятівської громади. У 2010 закінчив школу. Навчався на фельдшера. Після служби в армії працював у реанімації анестезіологом під час операцій. Пізніше працював в Польщі. З початку повномасштабного вторгнення повернувся в Україну і долучився до оборони України. Розпочав службу, снайпером-розвідником розвідувальної роти в 115 ОМБр. В той час, рота вела важкі бої у Луганській області, в межах населених пунктів Рубіжне та Сєверодонецька. Отримав бойове поранення, після одужання, повернувся до побратимів, щоб разом звільняти населені пункти Піски та Водяне Донецької області. Згодом перевівся до 47ОМБр. Служив молодшим сержантом механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону, виконував завдання бойового медика 1-го розвідувального взводу розвідувальної роти. | 22 липня 2023 | Мати Дмитра померла на місяць швидше за сина. Загинув у Запорізькій області під час надання допомоги побратимам. Отримав множинні осколкові поранення та втратив багато крові [216][217][218]. | |
13215 | ![]() |
![]() («Козак») |
23 серпня 1983, м. Шепетівка. Займався важкою атлетикою. У 2016 році був переможцем у міському турнірі «Богатир Шепетівки». Тоді він встановив власний рекорд — підняв 16 кілограмову гирю 50 разів. Брав активну участь у спортивному житті міста та його розвитку. На початку повномасштабного вторгнення повернувся з Угорщини та пішов добровольцем на війну. Командир механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону, молодший лейтенант | 22 липня 2023 | Загинув в результаті артобстрілу під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Лиман Перший Харківської області. 27 липня похований в Шепетівці[219]. | |
13216 | ![]() |
![]() |
м. Новоукраїнка. Навчався у Криворізькому військовому училищі. Потім вступив до Харківського університету імені Ярослава Мудрого. Працював за спеціальністю, заступником прокурора Львівського гарнізону, потім — заступником прокурора Севастопольського гарнізону. У 2010 році Максим переїхав у Кропивницький, працював менеджером із забезпечення і менеджером із закупівель на підприємствах. У серпні 22-го року пішов за власним бажанням служити в Збройні сили України, бо був офіцером. Був заступником командира механізованої роти з морально-психологічного забезпечення. | 22 липня 2023 | Помер 22 липня під час служби через проблеми зі здоров'ям на Чернігівщині[220]. | |
13217 | ![]() |
![]() |
1987, м. Охтирка, Сумська область. Стрілець-санітар мотопіхотного відділення. | 22 липня 2023 | Загинув поблизу Богданівки Донецької області. Похований в селі Чернеччина, оскільки там мешкає його дівчина[221] | |
13218 | ![]() |
![]() |
с. Михайлівка, Сумщина. За цивільного життя чоловік працював трактористом, разом з дружиною займався домашнім господарством. Був молодшим сержантом, старшим стрільцем-оператором. | 22 липня 2023 | Загинув під час мінометного обстрілу поблизу села Новолюбівка Сватівського району Луганської області[222]. | |
13219 | ![]() |
![]() |
26 років, м. Вугледар Донецької області. Здобув освіту в Донецькому професійному гірничому ліцеї. Після цього працював адміністратором у цирку, а також обіймав різні посади у мобільному ляльковому театрі: був актором, ведучим та адміністратором. На початку повномасштабного вторгнення РФ чоловік добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Після проходження навчань виконував бойові завдання на Луганщині у складі 66 окремої механізованої бригади. | 22 липня 2023 | Загинув на східному напрямку. Похорон відбувся 28 липня[223] | |
13220 | ![]() |
![]() |
37 років, с. Іванопілля Костянтинівської громади. Закінчив Луганський національний аграрний університет. Після служби в Збройних Силах України вирішив обрати професію правоохоронця. 10 років був поліцейським, дбав про безпеку та захищав громадян. Із початком повномасштабного вторгнення відправив сім'ю до безпечного місця, а сам залишився допомагати цивільним мешканцям біля лінії фронту. Виїжджав на місця ракетних ударів, під обстрілами документував воєнні злочини росіян. Мріяв про перемогу, наполегливо тренувався та відточував свої навички, щоб врятувати більше людей. | 22 липня 2023 | Загинув на Донеччині[224] | |
13221 | ![]() |
![]() ![]() |
32 роки, м. Бердичів. Випускник спеціальності “Металургія”, навчався в Бердичівському коледжі промисловості, економіки та права з 2006 до 2010 року. На початку повномасштабного вторгнення він добровольцем приєднався до місцевої ТРО, а потім став частиною 47-ї окремої механізованої бригади, де виконував обов’язки механіка-водія механізованого батальйону. | 22 липня 2023 | Загинув в районі Роботиного, Запорізького напрямку [225]. | |
13222 | ![]() |
![]() |
1973, м. Бердичів, Житомирської області. У 1988 році вступив до Бердичівського машинобудівного коледжу, де навчався на спеціальності “Ливарне виробництво чорних і кольорових металів і сплавів”. У 1992 році закінчив коледж і розпочав трудову діяльність. У 2022 році, після початку повномасштабної російської агресії проти України, був призваний на військову службу до лав Збройних Сил України. Був кулеметником механізованого батальйону 66-ї окремої механізованої бригади ім. Мстислава Хороброго. | 22 липня 2023 | Отримав смертельні поранення під час артилерійського обстрілу з боку ворога. Загинув в районі населеного пункту Нововодяне Сватівського району Луганської області [225] | |
13223 | ![]() |
![]() |
Випускник Історичного факультету 2007-го року, співробітник Київського університету імені Тараса Шевченка. 25 лютого 2022 долучився до оборони України. | 22 липня 2023 | Загинув під Бахмутом [226] | |
13224 | ![]() |
![]() |
25 квітня 1986, м. Стрий Львівської області. Під час повномасштабного російського вторгнення поповнив лави Збройних Сил України та вирушив захищати рідну країну від ворога. Службу ніс у складі 65-го батальйону 103-ої окремої бригади територіальної оборони. Обіймав посаду стрільця. | 22 липня 2023 | Загинув від осколкового поранення під час виконання бойового завдання поблизу села М'ясожарівка на Луганщині. Похований 27 липня 2023 року на Алеї Слави цвинтаря в Стрию. | |
13225 … 13234 |
![]() |
![]() |
Військовослужбовці ЗС України. | 22 липня 2023 | ||
13235 | ![]() |
![]() |
17 вересня 1979, м. Івано-Франківськ. В мирний час працював у комунальному підприємстві «Міська ритуальна служба». | 23 липня 2023 | Похований 28 липня 2023 на Алеї Героїв в Чукалівці[227]. | |
13236 | ![]() |
![]() |
1972, м. Бобринець Кропивницького району | 23 липня 2023 | 23 липня отримав смертельне поранення внаслідок артилерійського обстрілу в Донецькій області. Похорон відбувся 28 липня[228] | |
13237 | ![]() |
![]() |
24 роки, Плужненська громада, Хмельниччина. Стрілець-снайпер військової частини А4699 | 23 липня 2023 | Загинув на Запорізькому напрямку під час виконання бойового завдання[229]. | |
13238 | ![]() |
![]() |
41 рік, м. Трускавець, Львівська область. Здобував освіту у Державному навчальному закладі «Меденицький професійний ліцей». Після завершення навчання проходив військову службу. Працював зварювальником, згодом — у Товаристві з обмеженою відповідальністю у Львові. Виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції. Із початком повномасштабного вторгнення добровольцем став на захист України. Воював проти російських військових на східному напрямку спочатку у складі 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців, потім — у складі військової частини А4723. | 23 липня 2023 | Загинув на східному напрямку. Похорон відбувся 29 липня у Львові. Похований на Личаківсьому цвинтарі[230] | |
13239 | ![]() |
![]() |
15 липня 1998 р., старший солдат родом із с. Чорнобаївка В/ч А0224, 79 окремої штурмової бригади. За посадою був старшим сапером. | 23 липня 2023 | Загинув поблизу Мар'янки, на Донеччині. Похований в с. Чорнобаївка[231]. | |
13230 | ![]() |
![]() |
9 листопада 1982, м. Бахмач. Після закінчення Бахмацької школи № 4 здобув професію провідника в Білопільському професійному училищі. 10 років пропрацював рятувальником у підрозділі ДСНС у Києві. У квітні 2022 року пішов служити в ЗСУ. Був кулеметником механізованого батальйону одного з підрозділів військової частини А7014. | 23 липня 2023 | Загинув 23 липня 2023 року під час виконання бойового завдання на Луганщині. Попрощалися та поховали у рідному місті[232]. | |
13231 | ![]() |
![]() |
9 вересня 1988, м. Червоноград. Солдат, інспектор прикордонної служби 3-го прикордонного загону. | 23 липня 2023 | Помер на Черкащині | |
13232 | ![]() |
![]() ![]() |
3.10.1978, м. Київ. Навчався в середній загальноосвітній школі № 6. Після закінчення 9-го класу вступив до професійно-технічного училища. Працював у різних сферах: на взуттєвій фабриці, в поліграфії, торгівлі, водієм. Строкову службу проходив в підрозділі в/ч 3021, де отримав звання старшого солдата, посаду снайпера. Був нагороджений нагрудним знаком «За зразкову службу» ІІ ступеню. Після повномасштабного російського вторгнення в перші години не роздумуючи вступив до ЗСУ. Зі своїми побратимами захищав Київ з північного напрямку. Потім у складі 30-ї ОМБр ім. князя Костянтина Острозького на східному напрямку. У вересні 2022 року був поранений під Ізюмом. Після одужання повернувся на захист Батьківщини до складу 20 ОСБ. Був доброю, щирою, справедливою людиною, з особливим почуттям гумору. Люблячим і турботливим чоловіком, братом і сином. Вірним і відданим військовій присязі та до останнього виконував свій військовий обов'язок. | 23 липня 2023 | Загинув 23.07.2023 року в районі н.п. Лиман Перший Куп'янського району Харківської області внаслідок вибухової травми, отриманої під час бойових дій, захищаючи суверенітет та незалежність Батьківщини. Похований на Берковецькому кладовищі в м. Києві. 42 ділянка, 15 ряд | |
13233 | ![]() |
![]() («Яник») |
15 липня 1998, с. Чорнобаївка Херсонської області. Там здобув освіту, жив і працював. У мирному житті був торговим представником. Під час повномасштабної війни, у квітні 2022 року, вивіз свою родину з окупації, а в серпні отримав повістку про призов до лав ЗСУ. І вже згодом Данило став військовослужбовцем 79-ої окремої десантно-штурмової бригади. Обіймав посаду старшого сапера. Сам попросив, щоб його перевели на Донеччину чи Херсонщину. Так потрапив під Мар'їнку. | 23 липня 2023 | Загинув 23 липня 2023 року в бою в районі міста Мар'їнка на Донеччині. Життя воїна обірвав ворожий артилерійський обстріл[233]. | |
13234 | ![]() |
![]() |
51 рік, м. Нетішин. Старший сержант, водій штурмового відділення штурмової роти в/ч А4640, 47ОМБр. | 23 липня 2023 | Загинув поблизу Роботине Пологівського району Запорізької області. Вважався зниклим безвісти 9 місяців [234]. | |
13235 | ![]() |
![]() |
24 січня 1996, м. Ромни. Навчався в Роменській школі № 1. Після закінчення 9-ти класів вступив до Роменського коледжу Сумського національного аграрного університету. У 2015 році отримав диплом молодшого спеціаліста за спеціальністю «Монтаж, обслуговування та ремонт електротехнічних установок в агропромисловому комплексі» та здобув кваліфікацію «Технік-електрик». Вищу освіту здобув в Харківському національному технічному університеті сільського господарства імені Петра Василенка. У 2019 році отримав ступінь «маґістр» та диплом з відзнакою за спеціальністю «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка». Зустрів повномасштабне вторгнення в Харкові. Під час бомбардування міста російським військами, снаряд влучив в будинок, знищивши квартиру, в якій він проживав. Через два дні вирушив в Тернопіль. 16 лютого 2023 року мобілізований. Військову підготовку пройшов в місті Рівне. В Полтаві здобув знання за військовою спеціальністю «Радіотелефоніст». З червня 2023 року служив у складі 42-ої окремої механізованої бригади на Донецькому напрямку. | 23 липня 2023 | Загинув під час мінометного, авіаційного та танкового обстрілів в районі населеного пункту Григорівка Донецької області. Потрапив під мінометний обстріл і вважався зниклим безвісти. Визнаний загиблим в жовтні 2024. Залишилися батьки та брат [235] | |
13236 | ![]() |
![]() ![]() ![]() |
7 липня 1976, м. Краматорськ. Після закінчення середньої школи вступив на навчання до будівельного училища, де отримав професію маляра 4 розряду. В 1994 році був призваний на строкову військову службу, яку проходив в підрозділах Головного управління розвідки Міністерства оборони України. По закінченню проходження строкової служби в 1996 році звільнився в званні сержанта. Одружився в 1998 році, був батьком трьох дітей, яких після смерті дружини в 2011 році виховував сам. У 2016 році став на захист рідної країни, підписавши контракт на проходження служби в підрозділах 36-ї окремої бригади морської піхоти. В 2018 році, після завершення служби за контрактом, переїхав жити та працювати в село Соколівка, одружився. 20 квітня 2022 року добровольцем вступив до лав ЗСУ. Був інструктором 66-ої окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго. | 23 липня 2023 | Загинув на околиці села Площанка (Сватівський район, Луганська область), внаслідок отримання численних поранень, несумісних з життям [236][237]. | |
13237 | ![]() |
![]() |
Сержант взводу, командир відділення управління механізованого батальйону. | 23 липня 2023 | Загинув поблизу населеного пункту Невське Луганської області під час російського штурму [238]. | |
13238 … 13244 |
![]() |
![]() |
Військовослужбовці ЗС України. | 23 липня 2023 | ||
13245 | ![]() |
![]() |
17 вересня 1983, м. Отинія. Воював у складі 33 окремої механізованої бригади. | 24 липня 2023 | Помер від несумісного з життям поранення, отриманого 24 липня під час мінометного обстрілу поблизу села Мала Токмачка Запорізької області[239]. | |
13246 | ![]() |
![]() |
1976, с. Вишнівці Онуфріївської громади Олександрійського району. Навідник відділення морської піхоти роти морської піхоти, старшина. | 24 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання біля села Старомайорське Волноваського району Донецької області[228] | |
13247 | ![]() |
![]() |
житель Голопристанської громади Херсонської області | 24 липня 2023 | Загинув на Запорізькому напрямку[240] | |
13248 | ![]() |
![]() |
38 років, м. Львів. Закінчив колишнє Вище професійне училище № 57 та здобув фах майстра-налагоджувальника з технічного обслуговування машинно-тракторного парку. Після цього проходив військову службу у лавах військ зв'язку. У мирний час працював водієм-експедитором. Із початком повномасштабної війни став на захист України. Воював на східному напрямку у складі 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила. | 24 липня 2023 | Загинув на східному напрямку[223] | |
13249 | ![]() |
![]() ![]() ![]() |
26 березня 2001, с. Бистричі на Рівненщині. У 2016 році закінчив 9 класів Бистрицького ліцею і вступив на навчання в Дубенський фаховий коледж культури і мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету, який закінчив у 2020 році. У липні 2020 року уклав контракт на проходження військової служби у Збройних Силах України. Був учасником бойових дій у зоні АТО. Служив командиром протитанкового відділення взводу вогневої підтримки десантно–штурмової роти 80-ї окремої десантно–штурмової бригади[241][242][243]. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (28 листопада 2022)[244]. | 24 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання біля села Іванівське Бахмутського району на Донеччині. Похований 27 липня у рідному селі[245]. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[18]. | |
13250 | ![]() |
![]() |
26 грудня 1997, м. Львів. Навчався у Ліцеї № 2 Львівської міської ради. Здобув професійно-технічну освіту у Державному навчальному закладі «Львівське вище професійне училище дизайну та будівництва» за професією «монтажник гіпсокартонних конструкцій; штукатур, маляр». Після завершення навчання працював за фахом. На другий день повномасштабного вторгнення добровільно став на захист України. Спершу виконував бойові завдання у складі Добровольчого батальйону «ОУН», згодом — у лавах 3-ї окремої штурмової бригади Сухопутних військ ЗСУ (колишній підрозділ ССО «Азов»). Воював проти російських військових на південному та східному напрямках. | 24 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання[246][247] | |
13251 | ![]() |
![]() ![]() |
27 квітня 1985, с. Велика Любаша Рівненської області. Закінчив місцеву школу, а далі проходив строкову службу у Збройних Силах України. Потім працював на будівництві. У березні 2023 року Сергія Шевцова мобілізували. Він проходив службу на посаді командира 4 десантно-штурмового відділення 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[248][249][250][251]. | 24 липня 2023 | Загинув поблизу населеного пункту Біла Гора на Донеччині. Похований 31 липня 2023 року на місцевому кладовищі в с. Велика Любаша. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[128]. | |
13252 | ![]() |
![]() ![]() |
22 серпня 1988, с. Олександрівка Баштанського району Миколаївської області. Призваний на військову службу по мобілізації 22 березня 2023 року другим відділом Баштанського РТЦК та СП Миколаївської області. Служив гранатометником 4 десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу 4 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[252][253]. | 24 липня 2023 | Загинув поблизу населеногопункту Іванівське, Бахмутського району, Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» IІI ступеня (посмертно)[128]. | |
13253 | ![]() |
![]()
|
16 лютого 1994, м. Мелітополь, Запорізька область. У 2014 році підписав контракт. Потрапив у підрозділ зв'язку 28-мої окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу, але шукав інше місце для служби — мріяв брати участь в бойових діях. У складі тієї ж бригади брав участь у боях біля Мар'їнки. Після завершення контракту в 2018 році Данило звільнився та переїхав у Київ. Працював на цивільній роботі. Наприкінці лютого 2022 року хлопець пішов добровольцем у ТРО «Азов», яке сформувалось у Києві з ветеранів полку «Азов». Брав участь в обороні столиці та боях за Мощун. Наприкінці березня став учасником спецоперації ГУР та полетів на гелікоптері в оточений Маріуполь[254]. У міських боях виконував роль розвідника, проводив операції з зачистки багатоповерхівок, під час яких отримав осколкове поранення в руку. Через поранення Голлівуд не міг продовжувати виконувати бойові задачі. На одному з останніх гелікоптерів його вивезли у Дніпро. Після тривалого лікування та відновлення повернувся на війну, навіть попри пластину у руці. | 24 липня 2023 | Брав участь у боях за Бахмут, був заступником командира штурмової групи. Під час останнього штурму, 24 липня 2023, отримав кульове поранення в голову і загинув зі зброєю в руках. Похований у Києві[255]. | |
13254 | ![]() |
![]() |
30 років, Шпанів. Після повномасштабного вторгнення РФ повернувся із заробітків за кордоном, долучився до ДФТГ, потім вирішив піти на війну добровольцем. | 24 липня 2023 | Загинув біля селища Кліщіївка [256] | |
13255 | ![]() |
![]() |
26.09.1984, с. Первомайське. Закінчив місцеву школу, після чого навчався у Глухівському фаховому коледжі СНАУ, де зустрів свою майбутню дружину. Після початку повномасштабної агресії проти України він приєднався до лав ЗСУ. Брав участь у боях біля Бахмута та в Серебрянському лісництві, захищаючи незалежність своєї держави. | 24 липня 2023 | Вважався зниклим безвісти, але 3 вересня 2024 стало відомо, що він загинув. Похорон відбувся 8 вересня 2024 у Глухові. Залишилися дружина, донька, син, мати та брат. Похований в селищі Вапнярка [257] | |
13256 | ![]() |
![]() ![]() |
30 листопада 1994, с. Комаргород Вінницької області. Після здобуття середньої освіти певний час працював на Одеській залізниці. Потім закінчив Одеський державний університет внутрішніх справ. Служив у поліції охорони. Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік воював проти окупантів у складі Об’єднаної штурмової бригади Нацполіції «Лють». Був командиром взводу штурмового полку «Цунамі». | 24 липня 2023 | Загинув в районі села Кліщіївка під Бахмутом на Донеччині, отримав смертельне поранення внаслідок мінометного обстрілу з боку окупантів [258] | |
13257 … 13258 |
![]() |
![]() |
Військовослужбовці ЗС України. | 24 липня 2023 | ||
13259 | ![]() |
![]() |
34 роки. Сапер інженерно-саперного відділення 2 інженерно-саперного взводу військової частини А4049 | 25 липня 2023 | Загинув, виконуючи бойове завдання, поблизу населеного пункту Терни Донецької області. Похований 28 липня 2023 року на сільському кладовищі у с. Великий Самбір Сумської області. | |
13260 | ![]() |
![]() |
14 червня 1969, селище Голованівськ, навчався в місцевих школі та училищі № 38 на тракториста-машиніста. Після служби в армії працював водієм, електрозварювальником та слюсарем на голованівських підприємствах, захоплювався садівництвом — вирощував виноград й екзотичні рослини. На другий день повномасштабного вторгнення добровільно вступив до лав місцевої територіальної оборони. На початку жовтня 2022 року Олександра передислокували на Херсонщину. | 25 липня 2023 | Загинув внаслідок вогнепального поранення в селі Михайлівка Херсонської області. 28 липня відбулося прощання в Голованівську[228] | |
13261 | ![]() |
![]() |
43 роки | 25 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Серебрянка Донецької області[210]. | |
13262 | ![]() |
![]() |
м. Стебник Дрогобицького району. Попри проблеми зі здоров'ям, добровільно пішов захищати Україну від російських військових. Був стрільцем-санітаром 1 батальйону морської піхоти військової частини А2802. | 25 липня 2023 | Загинув 25 липня поблизу населеного пункту Старомайорськ Донецької області під час ворожого обстрілу. Похорон відбувся 1 серпня 2023[259] | |
13263 | ![]() |
![]() |
52 роки, м. Турка Львівської області. Брав участь в ООС на Маріупольському напрямку, поблизу населених пунктів Павлопіль, Гнутове, Талаківка, Чермалик, Горлівка та Торецьк. Із початком повномасштабного вторгнення РФ брав участь в боях на території Київської області. Наприкінці березня доєднався до зведеної групи спеціального призначення та виконував бойові завдання у Запорізькій області. Протягом останнього періоду захищав Україну на східному напрямку у складі 67-ї окремої механізованої бригади «Добровольчий Український Корпус» Сухопутних військ ЗСУ. | 25 липня 2023 | Похований 3 серпня 2023 на Личаківському цвинтарі у Львові[260] | |
13264 | ![]() |
![]() |
6 жовтня 1986, м. Червоноград. Солдат, механік 24-ї механізованої бригади імені короля Данила. | 25 липня 2023 | Загинув захищаючи Україну в селі Дружба Донецької області[261] | |
13265 | ![]() |
![]() |
Народився Григорій 16.05.1980 року в Шевченківському районі міста Києва (Радянський), потім переїхав в Деснянський район м. Києва. В мирному житті працював приватним підриємцем по продажу дитячих речей, збирав меблі. З 2014 року був волонтером і допомагав армії. В 2018 році вступив у лави ЗСУ в 30-та окрему механізовану бригаду імені князя Костянтина Острозького (30 ОМБр) і був там до грудня 2021 року. 24 лютого пішов добровольцем, захищав Київ. Через деякий час знову перевівся в 30 бригаду, де всі 1,5 року захищав Україну. Був на таких напрямках: Донецька область, місто Бахмут; Червона Гірка; м. Миколаїв; м. Словʼянськ. | 25 липня 2023 | Загинув молодший сержант захищаючи Україну, при виконанні бойового завдання 25 липня 2023 року з побратимами, отримавши смертельне вибухове поранення в голову, с. Васюківка, Донецької області, Бахмутського району. Нагороджений Золотим Хрестом. | |
13266 | ![]() |
![]() |
11.10.1972, с. Тихоновичі. Закінчив 11 класів у Тур’янській середній школі. З 2007 року займався підприємницькою діяльністю, був одружений, має доньку та сина. | 25 липня 2023 | Загинув під час мінометного обстрілу біля села Білогорівка Лисичанської територіальної громади Сєвєродонецького району [262] | |
13267 | ![]() |
![]() |
1975. Солдат, навідник механізованого відділення. | 25 липня 2023 | Загинув під час виконання військового обов’язку поблизу населеного пункту Серебрянка, Донецької області, внаслідок вогнепального осколкового поранення [263]. | |
13268 | ![]() |
![]() |
8 березня 1982. Випускник Васильківської ЗОШ № 4. Для його родини 2023 став дуже важким роком. Спочатку провели в останню дорогу батька, а через 20 днів, після важкого поранення, пішов з життя й Андрій. Рани були надто важкі. | 25 липня 2023 | [264] | |
13269 … 13279 |
![]() |
![]() |
Військовослужбовці ЗС України. | 25 липня 2023 | ||
13280 | ![]() |
![]() |
У лавах ЗСУ служив сержантом. | 26 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання[265] | |
13281 | ![]() |
![]() |
1987, с. Козина. м. Івано-Франківськ | 26 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання отримавши осколкові поранення в селі Новодарівка Запорізької області[265] | |
13282 | ![]() |
![]() |
27 років, м. Бурштин. Був командиром 2 відділення стрілецької роти 75 батальйону 102 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ. | 26 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу Гуляйполя Запорізької області[266] | |
13283 | ![]() |
![]() |
5 червня 1979, м. Харків. З часом з родиною переїхав на Сновщину. Протягом 1994—1996 років навчався в Петрівській середній школі. У 1997 році закінчив середнє професійно-технічне училище № 7 міста Щорс (нині — Сновськ) за професією «тракторист — машиніст, лісник». Протягом проходження строкової військової служби опанував військово-облікову спеціальність «механік — водій танку Т-64Б». Протягом 2017—2020 років захищав Україну на сході у складі одного з підрозділів військової частини А1815. Після початку повномасштабної війни знову став до лав ЗСУ і повернувся до військової частини А1815 на посаду командира танкового взводу. Головний сержант | 26 липня 2023 | Помер у лікарні Дніпропетровщини від отриманих поранень під час виконання бойового завдання. Попрощалися з воїном у Чернігові в Катерининській церкві, поховали на кладовищі Яцево[267]. | |
13284 | ![]() |
![]() |
1985, с. Розточки Витвицької територіальної громади. Старший стрілець-оператор. | 26 липня 2023 | Загинув року внаслідок мінометного обстрілу на Донеччині[268]. | |
13285 | ![]() |
![]() |
40 років, м. Хмельницький. На фронті служив мінометником. | 26 липня 2023 | Загинув на Донеччині. Похований на Алеї Слави в Хмельницькому[269] | |
13286 | ![]() |
![]() |
м. Буськ Золочівського району. Навчався у Буській гімназії імені Євгена Петрушевича. Потім закінчив Харківську державну академію залізничного транспорту. Жив у Львові. Працював у будівельній компанії «FTP». Був стрільцем-санітаром штурмової роти військової частини. | 26 липня 2023 | Загинув 26 липня 2023 року під час виконання бойового завдання від мінно-вибухового поранення поблизу населеного пункту Роботине Запорізької області. Виконуючи бойове завдання, отримав смертельну мінно-вибухову травму[270][259]. | |
13287 | ![]() |
![]() |
24 роки, с. Гороховатка, Ізюмський район. Сержант. Закінчив місцеву школу, згодом Куп'янський автотранспортний коледж. У 2019 році був призваний до лав Національної гвардії, пізніше пішов служити за контрактом. Від початку повномасштабного вторгнення боронив Рубіжне, Сєвєродонецьк, Бахмут | 26 липня 2023 | Загинув у бою поблизу села Діброва Луганської області. 2 серпня похований Алеї пам'яті захисників України в Ірпені[271]. | |
13288 | ![]() |
![]() |
41-рік, м. Дніпро. Був номером обслуги кулеметного взводу стрілецького батальйону. | 26 липня 2023 | загинув 26 липня 2023 року поблизу Новоселівського Сватівського району, що на Луганщині[272]. | |
13289 | ![]() |
![]() |
10 липня 1982, м. Кропивницький. Після закінчення школи № 22 вступив до будівельного технікуму, працював за спеціальністю. Приєднався до лав ЗСУ 1 лютого 2023 року. | 26 липня 2023 | Загинув 26 липня в районі села Роботине Пологівського району Запорізької області[273]. | |
13290 | ![]() |
![]() |
44 роки, м. Вараш. Заступник командира взводу, старший сержант одного з механізованих батальйонів 118-ої окремої механізованої бригади. Навчався у Вараському ліцеї № 5. Добровольцем записався до лав сил оборони України. | 26 липня 2023 | 26 липня потрапив під мінометний обстріл під час виконання бойового завдання біля села Роботине Запорізької області[274]. | |
13291 | ![]() |
![]() |
16 червня 1991, м. Київ. Офіцер, командир роти ударних БПЛА і аеророзвідки 80 ОДШБр. Навчався у Київському національному університеті ім. Т. Г. Шевченка за спеціальністю «соціологія». Після завершення навчання Кирило працював у місцевих підприємствах. Видання «Хрещатик» — кореспондент, видання «Кореспондент» — редактором. Декілька років працював викладачем англійської мови в Китаї. З 2020 року служив у Французькому Легіоні. Із початком повномасштабного вторгнення добровільно став на захист України. 3 березня 2022 року був призваний до ЗС України. Виконував бойові завдання на найгарячіших напрямках ведення бойових дій поблизу Апостолове, Лисичанська, Ізюму, Слов'янська, Авдіївки, Кліщіївки, Андріївки. | 26 липня 2023 | 26 липня, при виконанні бойового завдання поблизу м. Бахмут (п. Іванівське), отримав важкі поранення не сумісні з життям. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно). Похований 31 липня на Берковецькому кладовищi у м. Києвi. 42 ділянка, 15 ряд. | |
13292 | ![]() |
![]() |
1989 р. н., житель села Дорофіївка Підволочиської селищної громади Тернопільської області. Солдат 116-тої окремої механізованої бригади ЗСУ[275]. | 26 липня 2023 | Загинув у бою з російськими окупантами. До 30 квітня 2024 року вважався зниклим безвісти. За результатами експертизи ДНК ідентифікований та визнаний як загиблий[276]. | |
13293 | ![]() |
![]() ![]() |
16 жовтня 2003, Миколаїв. Займався різними видами спорту: дзюдо, боксом, карате. Неодноразово брав участь у змаганнях з ММА та регбі. Належав до ультрас миколаївського футбольного клубу «Миколаїв». З 2020 року грав за миколаївський регбійний клуб «Вітовка»[277]. Цікавився військовою підготовкою, постійно вдосконалював власні навички у складі підрозділу «Авангард»[278][279]. З перших днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну долучився до лав Збройних сил України, беручи участь у бойових діях у складі 123-ї окремої бригади територіальної оборони. Після року служби перевівся до 78-го полку десантно-штурмових військ «Ґерць» військової частини А7788[280]. | 26 липня 2023 | Загинув 26 липня 2023 року під час виконання бойового завдання в Запорізькій області на східних околицях селища Роботине, де отримав поранення не сумісні з життям[280][281]. | |
13294 | ![]() |
![]() |
40 років, Березнівська громада, Рівненщина. Долучився до оборони України у липні 2022. Старший інструктор медичного пункту загону спеціальних операцій. | 26 липня 2023 | Помер 26 липня 2023 перебуваючи на військовій службі[282][283] | |
13295 | ![]() |
![]() |
47 років, м. Костопіль. Після закінчення школи займався ремонтом автомобілів. Вступив до лав ЗСУ у травні 2023 року. З липня 2023 вважався зниклим безвісти. | 26 липня 2023 | У 2024 році експертиза ДНК встановила, що, ймовірно, старший сержант загинув на Луганщині 28 липня 2023 року[284][285] | |
13296 | ![]() |
![]() ![]() |
11.08.1999, м. Очаків. Навчався в місцевій школі, займався карате. У 2019 вирішив пов'язати долю з військовою службою. Служив у 801-му окремому підводному протидиверсійному загоні ВМС ЗСУ. Був водієм-кулеметником. Під час повномасштабного вторгнення обіймав посадку старшого стрільця в 78 полку ДШВ «Ґерць», був командиром вогневої групи. | 26 липня 2023 | Загинув біля села Роботине. Отримав смертельні поранення внаслідок влучання ворожої міни[286]. | |
13297 | ![]() |
![]() |
47 років, Кіровоградщина | 26 липня 2023 | Загинув біля населеного пункту Роботине Запорізької області. Майже рік вважався зниклим безвісти[287] | |
13298 | ![]() |
![]() |
9.10.1969, с. Єрки, Черкаська область. Учасник АТО на сході України. Був нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ст. Голова Катеринопільської районної ради (2015-2020). Під час широкомасштабного вторгнення — капітан, командир танкової роти танкового батальйону. | 26 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Роботине Пологівського району Запорізької області. Похований в с. Єрки на Черкащині.[288] Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІ ст. (посмертно). | |
13299 | ![]() |
![]() |
Військовослужбовці ЗС України. | 26 липня 2023 | ||
13300 | ![]() |
![]() |
1995, с. Воронів, Городенківська міська громада | 27 липня 2023 | Загинув поблизу селища Ямпіль Краматорського району Донецької області. Під час танкового обстрілу українських позицій військовими РФ боєць отримав поранення, несумісні з життям[289]. | |
13301 | ![]() |
![]() |
51 рік, старший солдат. | 27 липня 2023 | Помер внаслідок нещасного випадку у Козятині Вінницької області[210]. | |
13302 | ![]() |
![]() |
44 роки. Старший сержант. | 27 липня 2023 | Загинув під час бою в районі населеного пункту Бунякине Сумської області. Похований у Бурині[210]. | |
13303 | ![]() |
![]() |
16 січня 1997 р., мешканець села Чорнобаївка. Здобув вищу освіту у Херсонському національному технічному університеті. Після навчання служив у Національній гвардії України. До початку війни працював у торговельній сфері, а також водієм медичної клініки. Майстерно водив річкові судна. Після повномасштабного вторгнення перевіз родину із села Чорнобаївка Херсонської області до Львова. Працював в одному з районних ТЦК та СП. Згодом добровільно вступив до Збройних Сил України. Був командиром бойової машини у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила ОК «Захід» Сухопутних військ ЗСУ. Під час проходження служби на східному напрямку здобув звання «молодший сержант». | 27 липня 2023 | Загинув у бою[246][290] | |
13304 | ![]() |
![]() |
37 років, м. Львів. Вивчав програмування у Національному університеті «Львівська політехніка». У мирний час працював у сфері перевезень у Львові. Учасник Революції Гідності. Протягом 2014—2016 років виконував бойові завдання у зоні проведення АТО. Повернувшись до цивільного життя, продовжив працювати у сфері перевезень. Із початком повномасштабного вторгнення виконував бойові завдання у складі територіальної оборони. Згодом воював проти російських військових на східному напрямку у складі 42-ї окремої механізованої бригади ОК «Захід» Сухопутних військ ЗСУ. | 27 липня 2023 | Загинув від осколкових поранень 27 липня 2023 року,під час виконання бойового завдання в Кремінському районі, Луганської області[246]. | |
13305 | ![]() |
![]() |
м. Золочів Золочівського району. Був молодшим сержантом, головним сержантом-командиром гранатометного відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки. | 27 липня 2023 | Загинув 27 липня 2023 поблизу населеного пункту Першотравневе Харківської області під час виконання бойового завдання[259]. | |
13306 | ![]() |
![]() |
м. Дрогобич, Львівської області. 9 травня 2023 року доєднався до ЗСУ. Служив в 42-му батальйоні 57-ої бригади ВЧ А-4472. | 27 липня 2023 | 22 липня 2023 року, під час виконання бойового завдання, отримав поранення та потрапив до лікарні, однак врятувати чоловіка не вдалось. 27 липня, внаслідок отриманих травм, військовий помер[260]. | |
13307 | ![]() |
![]() |
51 рік, м. Львів. Проходив військову службу в Миколаєві у лавах військ протиповітряної оборони. У 1998 році закінчив Львівський державний університет внутрішніх справ за спеціальністю «Правознавство». Пропрацював на керівних посадах у слідчому управлінні колишнього Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, займався розслідуванням злочинів у сфері службової та господарської діяльності. Під час проходження служби здобув звання «підполковник». Із 2017 року працював керівником служби безпеки на одному із підприємств Хмельниччини. Із початком повномасштабного вторгнення став на захист України у складі 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського Військово-морських сил ЗСУ. Виконував бойові завдання на південному та східному напрямках. | 27 липня 2023 | Загинув 27 липня 2023. Похорон відбувся 4 серпня 2023[291] | |
13308 | ![]() |
![]()
|
28 років, м. Мелітополь. Мелітопольській школі № 7, потім закінчив ДНЗ «Мелітопольське вище професійне училище» № 40. Рано залишився сиротою. У 2014 році пішов добровольцем у зону АТО. Є учасником бойових дій у Києві, полетів на гелікоптері захищати Маріуполь, учасник бойових дій на Донецькому напрямку. Був поранений у Маріуполі. Гелікоптер на якому мав евакуйовуватися Данило підбили. Він в останній момент пересів у інший. Документи були втрачені в окупованому Мелітополі та Маріуполі, тому в Данила немає жодних нагород крім грамоти і значка ГУР. | 27 липня 2023 | Загинув на Бахмутському напрямку. Похований в Києві[292][293]. | |
13309 | ![]() |
![]() |
23 березня 1979, с. Бубнище. Був командиром 3 відділення полку спеціального призначення. Батько 9-х дітей. Старший сержант. У березні 2023 ненадовго повернувся з війни додому. 8 травня 2023 знову підписав контракт. | 27 липня 2023 | Загинув поблизу села Ямпіль на Донеччині від поранення в шию спричиненого мінометним обстрілом. Похований в селі Бубнище у серпня 2023[294] | |
13310 | ![]() |
![]() |
7 листопада 1970, м. Червоноград Львівської області. Молодший сержант. | 27 липня 2023 | Загинув поблизу села Серебрянка Донецької області[295]. | |
13311 | ![]() |
![]() |
30.12.1988, с. Селище, Буковина. Їздив на заробітки за кордон. До війська був призваний у квітні 2022-го року. Мав звання сержант. На фронті воїн був навідником-оператором механізованої роти. | 27 липня 2023 | Загинув внаслідок артилерійського обстрілу в селі Роботине Запорізької області. Похований на кладовищі рідного села Селище [296][297]. 1 січня 2024 народилася донечка Романа. | |
13312 | ![]() |
![]() |
24 роки. Старший солдат. У перші дні повномасштабної війни приєднався до лав Національної гвардії України. Воював у складі 14-ої бригади оперативного призначення (також відомої як 14-та штурмова бригада «Червона Калина»). Був кулеметником. | 27 липня 2023 | Загинув в Запорізькій області. | |
13313 | ![]() |
![]() |
4 серпня 1979. Закінчив Підволочиський ліцей. Кадровий військовий, офіцер, підполковник 118-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. | 27 липня 2023 | [298] Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[299]. | |
13314 | ![]() |
![]() |
Український актор-ляльковод, художник-оформлювач ігрових ляльок, провідний майстер сцени Київського муніципального академічного театру ляльок, професійний художник-конструктор ігрових ляльок. У другому класі прийшов навчатися до гуртка театру ляльок у театральній студії "Барвінок". З 1994 року почав професійно займатися театром ляльок. Протягом 30 років виходив на сцену Київського муніципального театру ляльок. Працював конструктором ляльок для київських муніципального та державного театрів ляльок, навчальної сцени Кафедри мистецтва театру ляльок КНУТКіТ ім. Івана Карпенка-Карого. З 2004 по 2016 роки викладав технологію виготовлення театральної ляльки у КНУТКіТ ім. Івана Карпенка-Карого. З початку повномасштабного російського вторгнення пішов добровольцем на фронт. Служив у 118-й окремій механізованій бригаді. | 27 липня 2023 | 27 липня 2023 року зник на Запорізькому напрямку, з того часу вважався зниклим безвісті. 20 травня 2024 ДНК-експертиза підтвердила загибель [300] | |
13315 | ![]() |
![]() |
29 серпня 1973, с. Монастирище на Чернігівщині. Закінчив Ніжинське СПТУ-35 за спеціальністю “електрозварювальник”. Головний сержант, командир бойової машин, командир механізованого відділення [301] | 27 липня 2023 | Загинув під час штурму позицій рашистів на схід від села Роботине | |
13316 | ![]() |
![]() («Тихий») |
32 роки, м. Київ. Працював у юридичному відділі однієї з найбільших торговельно-промислових груп України. Коли почалася повномасштабна війна в перший же день пішов до Солом’янського ТЦК і СП, саме при ньому, як боєць роти охорони ніс службу деякий час. Згодом опинився на передовій. Останні місяці 2022-го року зі своїм батальйоном брав участь у бойових діях під Бахмутом. Потім їх вивели на ротацію, підрозділ розформували і він опинився у складі тільки-но створеної 118-ї окремої механізованої бригади. Потім було навчання у Франції та нетривала відпустка, під час якої одружився. Став заступником командира відділення й оператором-навідником БМП. | 27 липня 2023 | Загинув під час штурму позицій рашистів на схід від села Роботине [302][303] | |
13317 | ![]() |
![]() («Аляска») |
26.11.1981, м. Буськ. Був учнем Буського ЗЗСО №2. Закінчивши школу, вступив до Львівського електротехнікуму зв’язку де у 1999-2001 роках навчався за спеціальністю “Монтаж, обслуговування та ремонт обладнання автоматичного електрозв’язку” та отримав диплом молодшого спеціаліста. Згодом здобув освіту інженера телекомунікаційних мереж у Львівському державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій. Певний час працював за професією в Укртелекомі. Одружився і виховував двох дітей. З початком повномасштабного вторгнення залишив перспективну роботу в США, штат Аляска. Навесні 2022 року добровольцем приєднався до 47-ої окремої механізованої бригади «Маґура». | 27 липня 2023 | Загинув біля с.Роботине Токмацької громади Пологівського району Запорізької області [304]. | |
13318 … 13319 |
![]() |
![]() |
Військовослужбовці ЗС України. | 27 липня 2023 | ||
13320 | ![]() |
![]() |
20 жовтня 1989, Івано-Франківська область, інспектор Держприкордонслужби. Навчався в Іванівецькій філії Коломийського ліцею №8. Його бойовий шлях почався до повномасштабної війни в АТО. Старший солдат, водій відділу прикордонної служби "Чоп". | 28 липня 2023 | Загинув у запеклих боях біля селища Курдюмівка Донецької області внаслідок артилерійського обстрілу[305][306] | |
13321 | ![]() |
![]() |
4 липня 1988, селище Краснопавлівка Харківської області. Навчався у Комунальному закладі «Краснопавлівський ліцей» Харківської області. Після завершення навчання проходив строкову військову службу. Згодом здобув вищу освіту. Усе своє життя присвятив військовій справі. Протягом 2018—2020 років виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції/операції Об'єднаних сил у лавах батальйону спеціального призначення «Донбас» Національної гвардії України. У 2020 році родина перебралася до Львова. Тут Олександр Лисенко вступив до складу 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Із початком повномасштабного вторгнення рф виконував бойові завдання на території Миколаївщини, Херсонщини, Харківщини, Донеччини та Луганщини[307]. | 28 липня 2023 | Загинув, захищаючи Україну від російських окупантів. Похований 1 серпня 2023 року на Личаківському цвинтарі у Львові[259]. | |
13322 | ![]() |
![]() |
44 роки, с. Майдан Львівської області. Згодом з родиною переїхав до Львова. У мирний час працював у будівельній сфері та взуттярем. Протягом 2015—2016 років виконував бойові завдання у зоні проведення АТО у складі 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського Військово-морських сил ЗСУ. Із початком повномасштабного вторгнення виконував бойові завдання на східному напрямку у складі 103-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ. На фронті опанував професію бойового медика. | 28 липня 2023 | Похований 3 серпня 2023 на Личаківському цвинтарі у Львові[260] | |
13323 | ![]() |
![]() |
с. Новосілка Перемишлянської громади. Захищав Україну з лютого 2023 року, був старшим механіком у відділенні техобслуговування автівок. | 28 липня 2023 | 28 липня загинув неподалік села Глинське, що на Харківщині. Похорон відбувся 4 серпня 2023[291] | |
13324 | ![]() |
![]() |
27 грудня 1989 року. Мешкав у селищі Гірник Червоноградського району Львівської області. У 2011—2021 роках працював на дільниці з видобутку вугілля, інших дільницях шахти «Межирічанська» ДП «Львіввугілля». Брав участь в АТО у 2015—2016 роках. Учасник бойових дій. З перших днів повномасштабної війни став на оборону України в лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України[308][309]. | 28 липня 2023 | Загинув у боротьбі з російським агресором на Донеччині. | |
13325 | ![]() |
![]() |
16 жовтня 1993, м. Ковель. Працював тренером у фітнес-клубі "Brutal"/ Служив з 7 травня 2022. Навідник кулеметного відділення роти вогневої підтримки, 100БрТрО. У червні 2023 був нагороджений відзнакою Західного управління ТРО. | 28 липня 2023 | Загинув о 5:30 ранку біля міста Лиман в районі села Торське Донецької області[310] | |
13326 | ![]() |
![]() ![]() ![]() |
Черкащина. Штурмовик 3-ї окремої штурмової бригади | 28 липня 2023 | Загинув під час штурму, у ближньому стрілковому бою. Похований на кладовищі в Лисянці. Залишилося троє дітей[311] Герой України (посмертно, 5 грудня 2024). | |
13327 | ![]() |
![]() |
1975, с. Придністровʼя. Служив гранатометником механізованого взводу механізованого батальйону однієї з військових частин. | 28 липня 2023 | 28 липня 2023 року під час бойового завдання Сергій Журавський зник безвісти поблизу села Роботине Пологівського району Запорізької області. 19 липня 2024 року відбувся похорон. Вважався зниклим безвісти близько року [312]. | |
13328 | ![]() |
![]() |
7.10.1975, с. Корделівка. Сержант, стрілець–санітар | 28 липня 2023 | Загинув під час мінометного обстрілу на Донеччині [313][314] | |
13329 … 13334 |
![]() |
![]() |
Військовослужбовці ЗС України. | 28 липня 2023 | ||
13335 | ![]() |
![]() |
2003, м. Богородчани. Старший сержант, командир відділення Національної гвардії України. | 29 липня 2023 | Загинув внаслідок мінометного обстрілу поблизу села Шипилівка Луганської області, в районі Серебрянського лісництва[315]. | |
13336 | ![]() |
![]() |
27 жовтня 1984, с. Волсвин Червоноградського району. Захищав Україну з лютого 2022 року. Проходив військову службу у в/ч А7975. | 29 липня 2023 | Загинув 29 липня 2023 року в бою біля с. Берестове Харківської області[259]. | |
13337 | ![]() |
![]() ![]() |
10 грудня 1979, с. Ворона, Отинійської громади на Коломийщині. У лавах Збройних сил України воював з квітня 2022 року. Служив командиром відділення та командиром бойової машини. Вивів 44 побратимів з мінного поля під Бахмутом і за цей подвиг був нагороджений відзнакою Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного «Золотий хрест». Сержант, служив у новій бригаді 33ОМБр. | 29 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Мала Токмачка Пологівського району Запорізької області[316]. | |
13338 | ![]() |
![]() |
31 жовтня 1990, м. Новояворівськ. Закінчив Самбірський технікум економіки та інформатики. Також заочно навчався в Тернопільському науково-економічному університеті на спеціальності «комп'ютерна інженерія». Працював оператором у товаристві з обмеженою відповідальністю, а 23 березня 2023 року став на захист України. | 29 липня 2023 | Загинув біля Бахмуту. 2 серпня похований на Львівщині[317] | |
13339 | ![]() |
![]() |
с. Волиця, що на Львівщині. Був командиром відділення управління штабу дивізіону І самохідного артилерійського дивізіону військової частини А7015. | 29 липня 2023 | Загинув 29 липня 2023 року внаслідок ворожого обстрілу в Харківській області[260]. | |
13340 | ![]() |
![]() |
7 червня 1976, с. Чагор Глибоцького району, а мешкав у Молодії. Був навідником мінометного взводу. | 29 липня 2023 | Загинув від артобстрілу на Запорізькому напрямку[318] | |
13341 | ![]() |
![]() |
47 років, с. Солонка поблизу Львова. Здобув вищу освіту в Львівській політехніці за спеціальністю «Інформатика». Після завершення навчання проходив військову службу у селі Перевальне в Криму. У 2003 році одружився та переїхав до Львова. Протягом життя захоплювався автомобілями і працював у цій сфері. Із початком повномасштабного вторгнення РФ Ростислав Руденко став на захист України. Захисник виконував бойові завдання у лавах 33 окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. | 29 липня 2023 | Похований на Личаківському кладовищі. Похорон відбувся 9 серпня 2023[319]. | |
13342 | ![]() |
![]() |
24 квітня 1995, с. Гвардійське Хмельницької області. Навчався у ЗОШ № 6 в Хмельницькому. До повномасштабного вторгнення він працював на фірмі металопластикових конструкцій. У травні 2023 був мобілізований. На початку червня поїхав на навчання до Великої Британії де отримав диплом снайпера. | 29 липня 2023 | Загинув під час артилерійського обстрілу в Красногорівці на Донеччині. Похований 7 серпня 2023 у рідному селі[320] | |
13343 | ![]() |
![]() |
26 червня 2000, с. Гаврилівці Жванецької громади, на Кам'янеччині. У 2018 році Артем закінчив ВПУ 14 за професією «Елекрогазозварник». У 2019 році його призвали служити до лав ЗСУ. За відмінні показники у бойовій та тактичній підготовці Артема запросили на навчання до Львівської Національної академії сухопутних військ України. З перших днів війни став на захист рідної країни. В березні 2022 року разом з побратимами знищив чимало російських танків під час деокупації Київщини. | 29 липня 2023 | [321] | |
13344 | ![]() |
![]() |
Військовослужбовці ЗС України. | 29 липня 2023 | ||
13345 | ![]() |
![]() |
1971, селище Кушугум Запорізької області | 30 липня 2023 | Загинув під час артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Роздольне Донецької області. Похорон відбувся 2 серпня в Кушугумі[322]. | |
13346 | ![]() |
![]() |
38 років, м. Львів. Здобув вищу освіту у колишньому Львівському інституті банківської справи. Після завершення навчання працював у сфері продажів та на будівництві, згодом протягом певного періоду проживав у Королівстві Бельгія. Із початком повномасштабного вторгнення добровільно пішов захищати Україну від російських військ. Виконував бойові завдання у складі 117-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ на Донеччині та Запоріжжі. | 30 липня 2023 | Похорон відбувся 4 серпня 2023[291] | |
13347 | ![]() |
![]() |
23 серпня 1977, м. Львів. Навчався в школі № 27 міста Львова. Закінчив "Львівське вище професійне училище інформаційно-комп'ютерних технологій, де здобув професію «слюсар-електрик з ремонту електрообладнання». Після завершення навчання проходив службу у Десантно-штурмових військах. Працював електриком у Приватному акціонерному товаристві. Займався стрибками з парашутом. Із перших днів повномасштабного вторгнення пішов захищати Україну. Виконував бойові завдання у складі 116-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ. | 30 липня 2023 | Похорон відбувся 4 серпня 2023[291][323] | |
13348 | ![]() |
![]() |
6 квітня 1980, с. Вершинова Муравійка на Куликівщині. Після закінчення школи навчався в Куликівському ПТУ № 30. З 1998 по 1999 років проходив строкову військову службу. Після неї продовжив службу у прикордонних військах на кордоні з Білоруссю. У 2014 був у зоні проведення АТО. Був важко поранений. Переніс чотири операції. Після демобілізації працював охоронцем у Чернігові. З перших днів повномасштабного російського вторгнення став на захист держави у складі одного з підрозділів військової частини А1815. Боронив Чернігів, потім вирушив на східні рубежі держави. Молодший сержант. | 30 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання біля села Старомайорське на Донеччині. Похований в селі Вершинова Муравійка[324]. | |
13349 | ![]() |
![]() |
селище Запитів Новояричівської громади. Пішов захищати країну добровольцем. Воював на східному напрямку. | 30 липня 2023 | Загинув 30 липня 2023 біля міста Ямпіль Донецької області внаслідок ворожого обстрілу. Похорон відбувся 10 серпня у Храмі Архистратига Михаїла в Запитові[325]. | |
13350 | ![]() |
![]() ![]() ![]() |
1 квітня 1989, Коцюбинське. Воювала з 2014 року. Мешкала у селищі Коцюбинське Київської області. У 2011 році закінчила Військовий інститут КНУ імені Тараса Шевченка. 15 червня 2022 року, указом Президента України № 414/2022, підполковника Дідковську Елеонору Сергіївну було нагороджено орденом Данила Галицького. Залишився син Тимофій. | 30 липня 2023 | Загинула внаслідок ворожої ракети під час виконання службового завдання[326][327]. Нагороджена орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)[328]. | |
13351 | ![]() |
![]() |
21 липня 1971, м. Гірське Луганської області. Здобула фах кухаря у професійно-технічному училищі. Працювала за спеціальністю у школах і ресторанах. Любила рукоділля, дуже багато виставкових виробів зробила для Гірської багатопрофільної гімназії № 12. Її роботи возили по області, де на конкурсах вони займали призові місця. Незадовго до загибелі вступила до Луганського національного університету імені Тараса Шевченка на спеціальність військового психолога, але закінчити навчання їй не судилося. З 2018 року служила у 93-й окремій механізованій бригаді «Холодний Яр» Збройних Сил України. Під час повномасштабного вторгнення перевелася до 47-ої окремої механізованої бригади «Маґура». Обійняла посаду командира взводу технічного забезпечення механізованого батальйону. Мала військове звання сержант[329][330]. | 30 липня 2023 | Загинула під час виконання службових обов'язків в районі міста Оріхів Запорізької області. Померла під завалами будівлі внаслідок ворожого авіаційного удару по місцю дислокації штабу підрозділу. Похована на Таїровському кладовищі в Одесі[331]. | |
13352 | ![]() |
![]() («Турбо») |
27 років, м. Київ. Активний учасник Революції Гідності. Був випускником Географічного інституту та Військового інституту КНУ ім.Т.Г.Шевченка. Працював в барі. У 2022 році, як офіцер пішов служити у 47 ОМБР «Ма́ґура», лейтенант. Киянин у шостому поколінні. | 30 липня 2023 | Загинув від удару КАБу по місцю дислокації штабу підрозділу [332] | |
13353 | ![]() |
![]() («Мажор») |
20 років, с. Бурчак, Запорізької області. Жив у Запоріжжі. Закінчив Михайлівське вище професійне училище, здобув фах оператора з обробки інформації та програмного забезпечення. До 2022 працював в Польщі. Зустрів кохану під час служби в 47ОМБр. | 30 липня 2023 | Прилетіли дві керовані авіабомби. Завали розбирали три доби. Похований на Капустяному кладовищі у Запоріжжі [333] | |
13354 | ![]() |
![]() |
6.10.1983. Старший механік-водій 3-го відділення 2-го взводу оперативного призначення 4-ї роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 2-го батальйону оперативного призначення старшому солдату в/ч 3018, 4БрОП. | 30 липня 2023 | Загинув в районі села Григорівка Бахмутського району Донецької області [334]. | |
13355 | ![]() |
![]() |
25 років, селище Великі Коровинці Житомирської області. Закінчив Великокоровинецьку загальноосвітню школу. Потім навчався в Київському професійно-технічному училищі на столяра, гіпсокартонщика. Заробляв здебільшого за кордоном. В Україні працював будівельником. Також був співробітником «Нової пошти». | 30 липня 2023 | Загинув поблизу села Григорівка на Донеччині. Під час ворожого артилерійського обстрілу отримав смертельне поранення: осколок влучив у грудну клітку [335]. | |
13356 | ![]() |
![]() («Батя») |
28 серпня 1965, м. Луцьк. Колишній народний депутат України (2002—2006 рр.) був головою підкомітету з питань діяльності судів, судочинства та судово-правової реформи Комітету Верховної Ради України з питань правової політики. Із 2006 по 2009 працював заступником голови Атестаційної палати Волинської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, а з 2015 по 2020 рік був депутатом Волинської обласної ради, членом постійної комісії з питань використання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області. | 30 липня 2023 | Загинув у війні проти рашистської навали 30 липня 2023 під час боїв на Запорізькому напрямку[336][337][338] | |
13357 | ![]() |
![]() |
13 грудня 1988, м.Коростишів на Житомирщині. Жив та працював в Ужгороді. Працював в ювелірній майстерні «Кочут». Офіцер відділення розвідки штабу військової частини А4699. | 30 липня 2023 | Загинув на Запорізькому напрямку. Похований на Пагорбі Слави в Ужгороді [339] | |
13358 | ![]() |
![]() |
1 травня 1973, с. Оболоня. З 2005-го року проживав в місті Київ. З перших днів повномасштабного вторгнення повернувся з Індії. Спочатку воював в 112ТрО. Наприкінці весни 2023 проходить відбір в 47 Бригаду ЗСУ "Маґура". Старший лейтенант, офіцер служби радіоелектронної та кіберборотьби. | 30 липня 2023 | Загинув під час виконання завдання поблизу міста Оріхів Пологівського району Запорізької області[340]. | |
13359 | ![]() |
![]() |
19 лютого 1981, Донеччина. У 2014 році переїхав до Харкова. На початку повномасштабного вторгнення Олексій перебрався до Тернополя, де вирішив доєднатись до Збройних сил України. Він був розвідником. | 31 липня 2023 | У нього зупинилося серце під час виконання бойового завдання на Сумському напрямку. Похований 4 серпня 2023 на Алеї Героїв Микулинецького кладовища в місті Тернопіль[341] | |
13360 | ![]() |
![]() |
1985, с. Хмільна, Канівська громада. Молодший сержант, командир мінометного відділення, командир міномета мінометного взводу аеромобільного батальйону. | 31 липня 2023 | Загинув 31 липня 2023 року на Бахмутському напрямку Донеччини[342]. | |
13361 | ![]() |
![]() |
40 років, м. Балта, Одещина. 17 років він віддав службі в правоохоронних органах. Працював у різних підрозділах, зокрема, в патрульній поліції, батальйоні поліції особливого призначення, кримінальній поліції. Останні декілька років обіймав посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 4 Одеського районного управління поліції № 1. Із початком повномасштабного вторгнення російських військ на територію України оперативник у складі зведеного загону Головного управління Нацполіції в Одеській області виконував на звільненій частині Херсонщини службові завдання, пов'язані з протидією окупантам і злочинності, підтримував правопорядок. | 31 липня 2023 | Загинув під час виконання службового завдання в Херсоні внаслідок удару артилерії[343]. | |
13362 | ![]() |
![]() |
18 червня 1999, м. Київ. Навчалася у ліцеї № 241. Під час Революції гідності допомагала медикам на Майдані. В 2020 закінчила Національну академію Національної гвардії. З початку 2021 року працювала в управлінні проведення обов'язкових повних перевірок НАЗК. В 2022 закінчила Харківський національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого з відзнакою і стала аспіранткою кафедри кримінального права. З травня 2022 проходила службу в 47ОМБр на посаді заступника командира роти з морально-психологічного забезпечення. Взимку 2022—2023 виконувала обов'язки командира механізованої роти[344]. | 31 липня 2023 | Загинула внаслідок обстрілів в районі населеного пункту Оріхів на Запорізькому напрямку[345]. Нагороджена орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[328]. | |
13363 | ![]() |
![]() |
30 серпня 1982, Мереф'янська міська громада харківська область. | 31 липня 2023 | [346] | |
13364 … 13369 |
![]() |
31 липня 2023 | ||||
Померлі демобілізовані учасники ато https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Гуменюк_Ігор_Володимирович#:~:text=Стабільну%20версію%20було%20перевірено%207,заворушень%2031%20серпня%202015%20року. https://varta1.com.ua/amp/suditimut-pravoohoronciv-yaki-ne-pomitili-shcho-igor-gumenyuk-vigotoviv-poyas-shahida_368387.html https://lb.ua/society/2023/07/12/564873_sin_hotiv_zahishchati_batkivshchinu_i.html https://zaborona.com/zvynuvachuvanyj-u-pidryvi-granaty-bilya-rady-u-2015-roczi-vchynyv-terakt-u-sudi/
- ↑ Чому ми досі нічого не знаємо про втрати української армії у війні. BBC. 9 березня 2022. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022.
- ↑ Димніч, Наталія (4 липня 2023). На Луганщині загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Олег Вислоцький. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 18 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Димніч, Наталія (4 липня 2023). У російсько-українській війні військовослужбовець з Драгомирчан Ігор Антонян. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 4 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Дежкіна, Маргарита (5 липня 2023). Боєць Андрій Журавель з Харківщини загинув на фронті. Суспільне Харків. Архів оригіналу за 7 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Забазнова, Наталя (7 липня 2023). У Львові попрощаються із захисником Тарасом Дацком. Суспільне Львів. Архів оригіналу за 7 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Вважався зниклим безвісти: біля Соледару загинув волинський солдат Владислав Величко. Волинська служба новин. 8 липня 2023. Архів оригіналу за 11 липня 2023.
- ↑ Богдан Сидоренко. Платформа пам'яті Меморіал.
- ↑ Завтра Львів попрощається із захисниками Вадимом Павлюком, Павлом Биковим та Андрієм Колодою. Львівська міська рада. 18 лютого 2024. Архів оригіналу за 23 лютого 2024.
- ↑ Мелешко, Ірина (19 лютого 2024). Львівщина 19 лютого попрощається із чотирма захисниками. Суспільне Львів. Архів оригіналу за 19 лютого 2024. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Яців, Діана (7 травня 2024). У Франківську попрощаються з полеглим у Роботиному воїном Любомиром Вахняком. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 10 травня 2024. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Дежкіна, Маргарита (5 липня 2023). Боєць Андрій Журавель з Харківщини загинув на фронті. Суспільне Харків. Архів оригіналу за 27 липня 2024. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Боденчук, Богдан (20 грудня 2024). У Тернополі відкрили меморіальну дошку бійцю Андрію Олекшію. Суспільне Тернопіль. Архів оригіналу за 21 грудня 2024. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Обстріл Первомайського: кількість постраждалих зросла до 43, серед них 12 дітей, — ОВА. Фокус. 4 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Після важкого поранення біля Бахмута помер командир розвідвзводу з Харківщини.
- ↑ а б Завтра у Львові попрощаються ще з двома Героями. Що про них відомо. tvoemisto.tv. Процитовано 5 липня 2023.
- ↑ У боях під Бахмутом загинув львівський ресторатор Андрій Гудима. Варіанти (укр.). Процитовано 5 липня 2023.
- ↑ Боєць Андрій Гудима загинув біля Бахмута. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 5 липня 2023.
- ↑ а б в г д е ж и к Указ президента України №514/2023 Про відзначення державними нагородами України. 24 серпня 2023.
- ↑ Загинув стрілець-снайпер Дмитро Маліч із Хотина, бійця вважали зниклим безвісти.
- ↑ Каразуб, Ірина (7 липня 2023). На війні загинув військовий з Івано-Франківської громади Роман Василенко. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 8 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Басалига, Маріана (3 липня 2024). У Франківську відкрили меморіальну дошку бійцю Роману Василенку-Бабію. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 3 липня 2024. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Клята війна відібрала найдорожче - життя сержанта Олександра Сергійовича Бортніка.
- ↑ Сергій Куций. Платформа пам'яті Меморіал.
- ↑ Олійник, Маргарита; Дмитрієва, Вікторія (16 жовтня 2023). 5 км ніс тіло з поля бою: батько про загиблого поблизу Бахмута сина. Суспільне Чернівці. Архів оригіналу за 3 лютого 2024. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Олександр Лисиця. Платформа пам'яті Меморіал.
- ↑ На війні загинули два Герої з Волині Богдан Янчишин і Віталій Пилипчук.
- ↑ Старший солдат Дмитро Дерека поліг у бою з окупантами. Платформа пам'яті Меморіал.
- ↑ Швед, Оксана (4 липня 2023). Отримав смертельне поранення під час обстрілу: на війні загинув шполянин. Суспільне Черкаси. Архів оригіналу за 5 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ facebook.com/apostrophe.ua. Син хотів жити як ніхто інший - військовий Василь Кардаш про загиблого сина-розвідника. Апостроф (укр.). Процитовано 4 серпня 2023.
- ↑ Присвоєння звання «Герой України» (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України, старшому солдату розвіднику 80 ОДШБ військової частини А0284 Кардашу Василю Васильовичу 07.07.1986 р.н. Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України. petition.president.gov.ua. Процитовано 4 серпня 2023.
- ↑ Указ президента України №674/2022 Про відзначення державними нагородами України. 28 вересня 2022.
- ↑ Водницька, Ганна (6 липня 2023). У лікарні помер військовослужбовець з Рогатинської громади Петро Ганусин. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 8 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ а б в Стримував ворога до останнього: на Чернігівщині загинув молодий прикордонник із Кривого Рогу Владислав Шевченко.
- ↑ На Чернігівському напрямку загинув 41-річний захисник із Сарненщини.
- ↑ Рекун, Ксенія (5 липня 2023). На Чернігівщині попрощалися із загиблим прикордонником Олександром Турченком. Суспільне Чернігів. Архів оригіналу за 7 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ На війні загинув Олександр Сорока, житель села Липне.
- ↑ Під Кремінною загинув 25-річний захисник із Криворіжжя Сергій Недря.
- ↑ а б в Захищаючи рідну землю, у бою на Східному фронті поблизу н.п Ягідне, смертю Героїв полягли бійці 4-го батальйону «Сила Свободи» 4 Бригади оперативно призначення НГУ «Рубіж».
- ↑ а б Куницька, Ірина (19 липня 2023). У війні з РФ загинули семеро захисників з Кіровоградщини. Суспільне Кропивницький. Архів оригіналу за 19 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ а б в г Куницька, Ірина (23 липня 2023). У російсько-українській війні загинули семеро захисників з Кіровоградщини. Суспільне Кропивницький. Архів оригіналу за 4 жовтня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Присвоїти почесне звання Герой України (посмертно) старшому солдату Мутруку Сергію Афанасійовичу. Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України. petition.president.gov.ua. Процитовано 9 жовтня 2023.
- ↑ Указ президента України №450/2023 Про відзначення державними нагородами України. 26 липня 2023.
- ↑ Васеленко Денис. Платформа пам'яті Меморіал.
- ↑ Парай, Олена (17 червня 2024). Втрати Волині: на фронті загинули ще четверо військовослужбовців. Суспільне Луцьк. Архів оригіналу за 25 липня 2024. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Жук, Юлія (27 вересня 2024). У Франківську відкрили меморіальні дошки трьом бійцям. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 15 січня 2025. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Книга пам'яті | ЦПРПП Чернівці.
- ↑ Повернулися додому навіки: в Чернівцях попрощалися з трьома військовими, які загинули на Донеччині | БукІнфо.
- ↑ Басалига, Маріана (5 липня 2023). На Донеччині загинув військовослужбовець з Долини Микола Воронцов. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 5 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Димніч, Наталія (5 липня 2023). У лікарні помер військовослужбовець з Івано-Франківщини Роман Павлечко. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 6 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Ульянова, Ольга (5 липня 2023). Під Бахмутом загинув харківський спортсмен. Суспільне Харків. Архів оригіналу за 7 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Пішов добровольцем: на фронті загинув 41-річний захисник зі Стрийщини.
- ↑ Каразуб, Ірина (7 липня 2023). Загинули військові з Франківщини Микола Бородайлюк та Михайло Замулінський. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 10 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Маловисківська громада втратила свого захисника, працівника Новокостянтинівської шахти Олександра Волобоя.
- ↑ Водницька, Ганна (1 березня 2024). У Франківську відкрили пам'ятні дошки воїнам Миколі Котку та Петру Грицюшку. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 3 березня 2024. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ а б в г Карнаух, Наталія (13 липня 2023). На Львівщині попрощаються із десятьма захисниками України: що про них відомо. Суспільне Львів. Архів оригіналу за 27 вересня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Водницька, Ганна (13 липня 2023). На війні загинув військовослужбовець з Калуської громади Олег Саламаха. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 13 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ а б Забазнова, Наталя (14 липня 2023). На Львівщині попрощались із трьома захисниками. Суспільне Львів. Архів оригіналу за 14 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ ПРОЩАННЯ З ГЕРОЄМ.
- ↑ На щиті на Полтавщину повернулося двадцять воїнів. kolo.news (укр.). Архів оригіналу за 22 серпня 2023. Процитовано 22 серпня 2023.
- ↑ Назавжди в строю. 19-річний Богдан Думанський з Полтавщини повертається додому на щиті. ЗМІСТ (укр.). 6 липня 2023. Процитовано 22 серпня 2023.
- ↑ Навіки у строю: у Кропивницькому попрощалися з загиблими Воїнами (Кропивницька міська рада). kr-rada.gov.ua. Процитовано 30 серпня 2023.
- ↑ Боденчук, Богдан (19 лютого 2024). На Тернопільщині відкрили меморіальні дошки двом воїнам. Суспільне Тернопіль. Архів оригіналу за 23 лютого 2024. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Боденчук, Богдан; Гадомська, Любов (19 лютого 2024). Вдова бійця з Тернополя народила двійню. Суспільне Тернопіль. Архів оригіналу за 23 лютого 2024. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Тернопільщина зустрічає ще одного полеглого воїна: на Донеччині загинув Богдан Тленюк.
- ↑ Вічна пам'ять загиблим Героям, які віддали своє життя за Україну!.
- ↑ З-за парти на фронт: родина загиблого 18-річного морпіха з Одещини не може його поховати.
- ↑ Ульянова, Ольга (7 липня 2023). Студент Харківського юридичного університету загинув на запорізькому напрямку. Суспільне Харків. Архів оригіналу за 12 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Воїн з Голованівської громади загинув на війні з росією.
- ↑ На війні загинув кулеметник з Херсонщини Роман Пирог. Суспільне Херсон. 8 липня 2023. Архів оригіналу за 8 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Загинув за день до свого 43-річчя: на війні поліг прикарпатець Роман Пушкар.
- ↑ На Донеччині загинув працівник харківського заводу.
- ↑ а б Забазнова, Наталя (12 липня 2023). На Львівщині прощаються із трьома захисниками України. Суспільне Львів. Архів оригіналу за 13 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ У боротьбі з російським окупантом загинув червоноградець Юрій Шурпета.
- ↑ Артем Бабич. Платформа пам'яті Меморіал.
- ↑ Рагуцька, Лілія (8 липня 2023). "Одним із перших пішов обороняти державу": під Бахмутом загинув воїн із Хмельниччини. Обозреватель. Архів оригіналу за 4 грудня 2024. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Солдат Максим Басистий отримав смертельні поранення на бойовому завданні. Платформа пам'яті Меморіал.
- ↑ На Запоріжжі загинув 46-річний сержант з Волині Петро Літвинець.
- ↑ На Донеччині загинув воїн з Луцького району.
- ↑ Дочка залишилася без батька, а батьки без єдиного сина: на Запоріжжі провели в останню путь 32-річного захисника.
- ↑ Димніч, Наталія (12 липня 2023). На Донеччині загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Василь Юрійчук. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 13 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ а б в Горнова, Вікторія (14 липня 2023). На Чернігівщині попрощалися з трьома військовими. Суспільне Чернігів. Архів оригіналу за 14 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ а б в Садловська, Катерина (19 липня 2023). У Львові 19 липня попрощаються з трьома військовослужбовцями. Суспільне Львів. Архів оригіналу за 23 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Золочів.нет (8 липня 2023). На фронті загинув воїн із Золочівського району. Золочів.нет (укр.). Процитовано 29 серпня 2023.
- ↑ Гаврилюк, Андрій (8 липня 2023). У боротьбі з російським окупантом загинув мешканець Добротвора Троцишин Ростислав. Голос Сокальщини - новини Сокаля, Червонограда (укр.). Процитовано 29 серпня 2023.
- ↑ Євген Струцький. Платформа пам'яті Меморіал.
- ↑ Під Бахмутом загинув бучанець Давід «Фугас» Гасимов.
- ↑ Його геройський шлях починався з АТО. Укрінформ. 12 жовтня 2024. Архів оригіналу за 3 грудня 2024. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Народився в Криму, виріс на Луганщині, загинув на фронті на Донеччині. Історія бійця 3-ї ОШБр Максима Бабарикіна Ексклюзивно.
- ↑ Басалига, Маріана (13 липня 2023). На Донеччині загинув військовослужбовець з Городенківської громади Іван Москалик. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 13 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ На фронті загинув воїн з Острозької громади.
- ↑ фронті загинув снайпер з Одещини https://suspilne.media/526887-na-fronti-zaginuv-snajper-z-odesini/=На фронті загинув снайпер з Одещини.
{{cite news}}
: Пропущений або порожній|title=
(довідка) - ↑ а б в г Забазнова, Наталя (18 липня 2023). У Львові та області попрощаються із чотирма захисниками. Суспільне Львів. Архів оригіналу за 23 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Андрій Гусак. Платформа пам'яті Меморіал.
- ↑ Рятував побратимів на Bradley: 28-річному “Лицарю” із Дніпра просять присвоїти звання Героя України посмертно.
- ↑ Грем'яче у скорботі: на війні загинув захисник Олександр Макарук.
- ↑ Каразуб, Ірина (11 липня 2023). На Донеччині загинув військовослужбовець з Франківщини Іван Кочержат. suspilne.media.
- ↑ Соколан, Наталі (10 липня 2023). Не дожив чотири дні до 45-річчя: на фронті загинув бойовий медик із Черкащини. Суспільне Черкаси. Архів оригіналу за 10 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Руденко Олексій Григорович «Лисий» 18.03.1987 - 08.07.2023.
- ↑ Василь Петришин. Платформа пам'яті Меморіал.
- ↑ Коршак, Наталія (11 липня 2023). На війні загинув військовий з Одеської області. Суспільне Одеса. Архів оригіналу за 17 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Забазнова, Наталя (12 серпня 2023). На Львівщині 12 серпня прощаються із 4 захисниками. Суспільне Львів. Архів оригіналу за 13 серпня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ На війні загинув наш земляк з міста Бар, мужній захисник та Герой Дмитро Бондар. БарNews.City (укр.). Процитовано 27 серпня 2023.
- ↑ На війні загинув командир стрілецького відділення з Бару - 20 хвилин. vn.20minut.ua (укр.). Процитовано 27 серпня 2023.
- ↑ Валерій Гнатишин. Платформа пам'яті Меморіал.
- ↑ Кричфалуший І.В. до останнього залишився вірним присязі військового (ВІДЕО).
- ↑ Андрій Рибіцький. Платформа пам'яті Меморіал.
- ↑ ЗА ОСТАННІЙ ТИЖДЕНЬ СТАЛО ВІДОМО ПРО ЗАГИБЕЛЬ 19 ЗАХИСНИКІВ З ПОЛТАВЩИНИ.
- ↑ Дашківська, Ірина (11 листопада 2023). Воїн полку спецпризначення "Ґерць" Вадим Юхименко загинув, допомагаючи під ворожим обстрілом евакуювати пораненого побратима. ФОТО. Цензор.нет. Архів оригіналу за 11 листопада 2023.
- ↑ Втрати України: на війні загинув захисник із Нікополя Вадим Юхименко | Новини Нікополя | Дніпро Оперативний.
- ↑ Забазнова, Наталя (11 липня 2023). На фронті загинула бойова медикиня зі Львова Наталія Депа. Суспільне Львів. Архів оригіналу за 13 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Вітко, Ірина (14 липня 2023). На війні загинув боєць ЗСУ Олег Бондар, родом з Хмельниччини. Суспільне Хмельницький. Архів оригіналу за 14 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Юрій Куций. Платформа пам'яті Меморіал.
- ↑ а б Указ Президента України №515/2023 «Про відзначення державними нагородами України». Президент України. 24 серпня 2023. Архів оригіналу за 3 грудня 2024. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ На війні загинув пластун Петрук Володимир.
- ↑ Присвоєння почесного звання‘Герой України‘(Посмертно)військовослужбовцю,старшому саперу-старшому солдату 703 ОПОЗ в/ч А3817 Гречці Віталію Андрійовичу,який загинув 10 липня 2023 року. Петиції до Президента України. 11 вересня 2023. Архів оригіналу за 10 жовтня 2023.
- ↑ На війні загинув самбірчанин Гречка Віталій.
- ↑ Водницька, Ганна (13 липня 2023). На Волині поховали 29-річного бійця із Загвіздянської громади Романа Драганчука. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 13 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Рибалка, Валерія (14 липня 2023). Анатолій Тимошенко загинув під час захисту України від російських військ. Суспільне Полтава. Архів оригіналу за 14 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Волкова, Кароліна (10 липня 2023). На фронті загинув військовослужбовець з Одещини. Суспільне Одеса. Архів оригіналу за 30 листопада 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Димніч, Наталія (26 серпня 2023). Загинув командир мінометного взводу з Калуської громади Любомир Дуляновський. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 26 серпня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Соломко, Олександр; Грамм, Вікторія (14 липня 2023). У Ямполі на Сумщині поховали військового Дмитра Козюру. Суспільне Суми. Архів оригіналу за 14 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Карнаух, Наталія (15 липня 2023). У Львові попрощаються із захисником Олександром Лізуновим. Суспільне Львів. Архів оригіналу за 16 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ а б Каразуб, Ірина (14 липня 2023). Загинули бійці з Бурштинської громади Богдан Пархуць та Ігор Стральський. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 27 вересня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ НАША ПАМ’ЯТЬ СИЛЬНІША ЗА СМЕРТЬ.
- ↑ а б в г Горнова, Вікторія (17 липня 2023). Попрощалися з чотирма військовими, які загинули на Запоріжжі та Донеччині. Суспільне Чернігів. Архів оригіналу за 24 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Шепель, Іванна (13 липня 2023). Без батька залишилися троє дітей: у боях за Україну загинув захисник із Львівщини. Фото. WAR OBOZREVATEL (укр.). Процитовано 29 серпня 2023.
- ↑ Золочів.нет (15 липня 2023). На Львівщині прощаються із захисниками. Золочів.нет (укр.). Процитовано 29 серпня 2023.
- ↑ а б в г д Указ президента України №578/2023 Про відзначення державними нагородами України. 12 вересня 2023.
- ↑ Андрій Гирський. Платформа пам'яті Меморіал.
- ↑ Димніч, Наталія (13 липня 2023). На війні загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Андрій Виваль. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 13 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Водницька, Ганна (20 листопада 2023). У селі Верхня Липиця відкрили анотаційні дошки трьом полеглим воїнам. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 21 листопада 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Димніч, Наталія (13 липня 2023). Загинув керівник Верховинського управління соцзахисту населення Микола Максим'юк. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 13 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Під Бахмутом загинув фанат київського Динамо.
- ↑ Басалига, Маріана; Пенкалюк, Степан (17 липня 2023). У селі Живачів Олешанської громади поховали військовослужбовця Віталія Слезюка. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 21 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Ліпич, Ольга (16 липня 2023). Навчався у Британії: у боях на Запоріжжі загинув воїн із Прикарпаття. Обозреватель. Архів оригіналу за 17 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Яців, Діана (16 липня 2023). У російсько-українській війні загинув боєць з Олешанської громади Віталій Слезюк. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 20 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ а б Садловська, Катерина (17 липня 2023). На Львівщині 17 липня попрощаються з двома військовими. Суспільне Львів. Архів оригіналу за 23 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Михайло Євтушинський. Платформа пам'яті Меморіал.
- ↑ Загинули в боях за Україну: у Полтаві попрощалися з двома розвідниками.
- ↑ Коник, Андрій (19 січня 2025). Був безвісти зниклим понад рік: стало відомо про смерть військового з Луганщини. Суспільне Донбас. Архів оригіналу за 19 січня 2025. Процитовано 24 січня 2025.
- ↑ Волкова, Кароліна (14 липня 2023). На фронті загинув капітан стрілецького батальйону з Одещини. Суспільне Одеса. Архів оригіналу за 14 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ У Чернівецькій області прощаються з трьома загиблими на війні військовими. Суспільне. Новини. 18 липня 2023.
- ↑ Сьогодні у Глибоцькій громаді попрощалися із Богданом Замелюком. hlyboka-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 27 липня 2023.
- ↑ Павло Овсюков. Платформа пам'яті Меморіал.
- ↑ Татарбунарська міська рада з сумом повідомляє про загибель мешканця міста Татарбунари.
- ↑ [unian.ua/war/karpatska-sich-v-rayoni-bahmuta-zaginuv-komandir-anatoliy-tegza-12330651.html В районі Бахмута загинув командир Анатолій Тегза].
{{cite news}}
: Перевірте схему|url=
(довідка) - ↑ Ціною власного життя врятував командира підрозділу: під Бахмутом героїчно загинув Анатолій Тегза. 24 Канал. 16 липня 2023. Архів оригіналу за 16 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Яців, Діана (21 липня 2023). На Донеччині загинув сержант Юрій Палійчук з Гвіздецької громади. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 22 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Андрій Рольський. Платформа пам'яті Меморіал.
- ↑ Марчук, Іван (20 липня 2023). На фронті загинув 19-річний рівнянин Анатолій Власенко. Суспільне Рівне. Архів оригіналу за 7 жовтня 2024. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ «Був хіміком від Бога»: у бою за Україну поліг 22-річний випускник Львівської політехніки Роман Іллюк.
- ↑ 14 липня роковини загибелі на війні Олега «Кекса» Смірнова, який народився лише у 2004 році.
- ↑ Вячеслав Толмачьов. Платформа пам'яті Меморіал.
- ↑ На війні загинув мужній герой Віталій Козинець з Миргородщини.
- ↑ Садловська, Катерина (21 липня 2023). У Львові та області 21 липня попрощаються з чотирма воїнами. Суспільне Львів. Архів оригіналу за 22 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Яців, Діана (21 липня 2023). В Івано-Франківську попрощалися з полеглим військовослужбовцем Остапом Пітчуком. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 21 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Філоненко, Елла (19 липня 2023). У селищі Балабине попрощалися із полеглим захисником Максимом Поспеловим. Суспільне Запоріжжя. Архів оригіналу за 31 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Чобіт, Ольга (18 липня 2023). У госпіталі помер молодий Герой Роман Яворський зі Львівщини. Varta1. Архів оригіналу за 20 липня 2023.
- ↑ Владислав Лиховша. Платформа пам'яті Меморіал.
- ↑ "Його рідне селище було окуповане": на фронті загинув медійник та військовий Максим Шварцман. 24 Канал. 28 липня 2023. Архів оригіналу за 1 серпня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ БІЛЯ БАХМУТУ ЗАГИНУВ БОЄЦЬ СЕРГІЙ МАТВІЄНКО З ПОЛТАВЩИНИ.
- ↑ Микола Наконечнюк. Платформа пам'яті Меморіал.
- ↑ Іван Підгурський. Платформа пам'яті Меморіал.
- ↑ Як загинув Герой з Буковини Віталій Нікіфоров («Рибак»), якому сьогодні виповнилося б 36 років.
- ↑ Указ Президента України №401/2024 «Про відзначення державними нагородами України». Президент України. 28 червня 2024. Архів оригіналу за 4 грудня 2024. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Грамчук Іван Анатолійович.
- ↑ Два роки тому був створений 57-й окремий стрілецький батальйон, до складу якого ввійшли здебільшого жителі Чернівецької області.
- ↑ Димніч, Наталія (21 липня 2023). На війні загинули прикарпатці Ростислав Зяя, Руслан Приймак та Ігор Пілецький. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 22 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Артем Десятник. Платформа пам'яті Меморіал.
- ↑ Димніч, Наталія (25 квітня 2024). У селі Битків відкрили анотаційні дошки трьом полеглим воїнам. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 27 квітня 2024. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Львівщина втратила захисника із Крехова Володимира Дитюка. portal.lviv.ua (укр.). Процитовано 25 січня 2024.
- ↑ Биковська, Лілія (7 вересня 2023). Памʼяті тих, кого вбила Росія: Чеботаєв Олександр. Махала (укр.). Процитовано 19 серпня 2024.
- ↑ Бобик Микола Віталійович. kostopil-rada.gov.ua (укр.). Процитовано 3 травня 2024.
- ↑ Будемо пам’ятати … не пробачимо!. Ворскла. 27 липня 2023. Процитовано 28 серпня 2024.
- ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2024 року № 566/2024 « Про присвоєння В. Богатиренку звання Герой України»
- ↑ Басалига, Маріана (20 жовтня 2023). На війні загинув старший лейтенант з Калуського району Іван Барнич. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 16 січня 2025. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Татарбунарська міська рада з сумом повідомляє про загибель мешканця села Білолісся.
- ↑ а б Карнаух, Наталія (26 липня 2023). На Львівщині попрощаються із двома захисниками: що про них відомо. Суспільне Львів. Архів оригіналу за 27 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Яців, Діана (26 липня 2023). У Рогатині попрощаються з полеглим військовослужбовцем Миколою Котнюхом. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 28 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Сьогодні на Львівщині попрощаються із 8 Героями. Що відомо про загиблих. tvoemisto.tv. Процитовано 25 серпня 2023.
- ↑ Пархоменко, Лілія (24 липня 2023). На Полтавщині попрощалися із захисником України Максимом Бардіним. Суспільне Полтава. Архів оригіналу за 20 листопада 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Степан Дивоняк. Архів оригіналу за 8 березня 2024. Процитовано 27 квітня 2024.
- ↑ Молодший сержант Євгеній Цаберябий загинув на Луганщині. Платформа пам'яті Меморіал.
- ↑ Віталій Баклан. Платформа пам'яті Меморіал.
- ↑ НА ФРОНТІ ЗАГИНУВ ЖУРНАЛІСТ ДМИТРО РИБАКОВ, ЯКИЙ СТАВ НА ЗАХИСТ УКРАЇНИ.
- ↑ У бою загинув командир відділення 47-ї ОМБР Дмитро Рибаков.
- ↑ а б На війні загинув український актор Євген Світличний. УНІАН. 31 липня 2023. Архів оригіналу за 20 вересня 2024. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Сабадишина, Юлія (31 липня 2023). Захищаючи Україну, загинув розробник із 1000GEEKS Олексій Найда. Він воював у батальйоні «Вовки Да Вінчі». DOU. Архів оригіналу за 26 січня 2025. Процитовано 23 лютого 2025.
- ↑ На війні загинув розробник із 1000GEEKS Олексій Найда. Він воював у батальйоні «Вовки Да Вінчі».
- ↑ Ковальова, Анастасія (30 липня 2023). "Світлий і талановитий": у боях за Україну загинув актор із фільму Сенцова "Носоріг" Євген Світличний. Обозреватель. Архів оригіналу за 28 вересня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ а б в Повернути додому. Посмертно…. Дзеркало тижня. 23 грудня 2023. Архів оригіналу за 6 серпня 2024. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Поблизу Тернополя поховали бійця "Вовків Да Вінчі" Юрія Крісу (фото).
- ↑ Володимир Паращишин.
- ↑ На щиті додому повернувя захисник Володимир Паращишин.
- ↑ Закарпаття: Війна забрала життя ще одного захисника. www.golos.com.ua (укр.). 27 липня 2023. Архів оригіналу за 27 липня 2023. Процитовано 27 липня 2023.
- ↑ Ужгород попрощався з загиблим воїном сил спецоперацій Романом Риляковим (ФОТО). MUKACHEVO.NET (укр.). Процитовано 27 липня 2023.
- ↑ Шановний Президенте! Прошу Вас присвоїти звання Герой України (посмертно) хороброму захиснику нашої Батьківщини, військовослужбовцю Луцику Володимиру Сергійовичу 06.07.2001 року народження жителю Донецької області був в лавах захисника України з 28 лютого 2023 року в 1 аеромобільна рота аеромобільного батальйону військової частини А0284 був двічі контуженим та після другої контузії і реабілітації загинув 19 липня 2023 року так і не дочекавшись народження своєї дочки та брата Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України. petition.president.gov.ua. Процитовано 20 грудня 2023.
- ↑ Facebook. www.facebook.com. Процитовано 20 грудня 2023.
- ↑ Указ президента України №601/2023 Про відзначення державними нагородами України. 28 вересня 2023.
- ↑ Водницька, Ганна (26 липня 2023). На війні загинув сержант з Івано-Франківської громади Володимир Семчук. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 28 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Пархоменко, Лілія (28 липня 2023). На війні з Росією загинув Олександр Яременко з Полтавщини. Суспільне Полтава. Архів оригіналу за 28 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Черевата, Ганна (29 липня 2023). У селищі Кушугум попрощалися із полеглим на війні Русланом Сурановичем. Суспільне Запоріжжя. Архів оригіналу за 31 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Із воїном Юрієм Юрченком (Вікінг), який загинув під час виконання бойового завдання на Луганщині, попрощалися в Києві. ВІДЕО+ФОТОрепортаж. Цензор.нет. 3 серпня 2023. Архів оригіналу за 12 серпня 2023.
- ↑ Биковська, Лілія (8 березня 2024). Памʼяті тих, кого вбила Росія: Казаков В’ячеслав. Махала (укр.). Процитовано 10 березня 2024.
- ↑ Військовослужбовець Андрій Удовик отримав смертельне осколкове поранення на бойовому завданні. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 24 липня 2024.
- ↑ Петиція про просвоєння почесного звання Герой України ( посмертно) солдату Удовик Андрію. 16 жовтня 2023.
- ↑ Валерій Одинець. Платформа пам'яті Меморіал.
- ↑ Захищаючи Україну, загинув воїн Сергій Волощук. ФОТО. Цензор.нет. 22 липня 2023. Архів оригіналу за 23 липня 2023.
- ↑ Дурова, Дар'я (2 серпня 2023). Загинув зі зброєю в руках: у боях за Україну отримав смертельне поранення молодий захисник із Кривого Рогу. Фото. Обозреватель. Архів оригіналу за 6 червня 2024. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ а б в г Ворона, Катерина (28 липня 2023). 29 липня на Сумщині поховають чотирьох військових. Суспільне Суми. Архів оригіналу за 29 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ У Сваляві попрощаються із вбитим на війні Олександром Корчевським, який загинув у 2023 році.
- ↑ Пилипко, Михайло (9 жовтня 2024). На Закарпатті прощатимуться з полеглим захисником Олександром Корчевським. Суспільне Ужгород. Архів оригіналу за 9 жовтня 2024. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Володимир ШНАЙДЕР. berezne-miskrada.gov.ua (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
- ↑ Скотнікова, Ольга (25 липня 2023). Київський Університет імені Тараса Шевченка сповістив про смерть від поранень студента-політолога Кирила Кротова. Вечірній Київ. Архів оригіналу за 2 грудня 2024. Процитовано 27 лютого 2025.
- ↑ Олексій Аратовський. Платформа пам'яті Меморіал.
- ↑ Яців, Діана (26 липня 2023). На Запоріжжі загинув бойовий медик з Рожнятівської громади Дмитро Бойчук. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 28 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Про присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) молодшому сержанту Збройних Сил України – Бойчуку Дмитру Васильовичу. Роки життя: 07.06.1993р.- 23.07.2023р. Петиції до Президента України. 09 серпня 2023. Архів оригіналу за 4 грудня 2024.
- ↑ Бойчук Дмитро - позивний «Дикий», молодший сержант, бойовий медик взводу 47-ої ОМБ с. Топільське. YouTube. Спогади України. 29 жовтня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Коновалова, Олена (27 липня 2023). На Харківщині загинув командир механізованого батальйону Сергій Перебейнос. Суспільне Хмельницький. Архів оригіналу за 28 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Демчак, Олена; Левицький, Василь (27 липня 2023). У Кропивницькому попрощались із військовим ЗСУ. Суспільне Кропивницький. Архів оригіналу за 28 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Книш, Анна; Грамм, Вікторія (27 липня 2023). На Охтирщині Сумської області поховали солдата Володимира Ткаченка. Суспільне Суми. Архів оригіналу за 4 грудня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Грамм, Вікторія (28 липня 2023). У Буринській громаді на Сумщині поховали військового Юрія Дорошенка. Суспільне Суми. Архів оригіналу за 29 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ а б Карнаух, Наталія (28 липня 2023). У Львові відбудеться прощання із Степаном Лозінським та Станіславом Савочкою. Суспільне Львів. Архів оригіналу за 29 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Михайло Грицак. Платформа пам'яті Меморіал.
- ↑ а б Своїх героїв пам’ятаємо.
- ↑ Скотнікова, Ольга (26 липня 2023). На фронті загинув співробітник Київського університету імені Тараса Шевченка В'ячеслав Соболев. Вечірній Київ. Архів оригіналу за 4 грудня 2024. Процитовано 27 лютого 2025.
- ↑ Водницька, Ганна (27 липня 2023). На війні загинув боєць з Івано-Франківської громади Микола Веприк. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 27 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ а б в Іванов, Павло (28 липня 2023). На війні з РФ загинули бійці з трьох громад Кіровоградщини. Суспільне Кропивницький. Архів оригіналу за 29 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Вітко, Ірина (28 липня 2023). На Хмельниччині прощаються із полеглим військовослужбовцем Євгеном Ткачуком. Суспільне Хмельницький. Архів оригіналу за 30 вересня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Забазнова, Наталя (29 липня 2023). У Львові попрощаються із захисником Олегом Добрянським. Суспільне Львів. Архів оригіналу за 29 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ У бою, захищаючи Україну, загинули жителі Херсонщини Володимир Жогло та Данило Звонарьов
- ↑ Вархол, Віра (18 серпня 2023). На Чернігівщині попрощалися з чотирма військовослужбовцями. Суспільне Чернігів. Архів оригіналу за 20 серпня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Данило Звонарьов. Платформа пам'яті Меморіал.
- ↑ Під час контрнаступу на Запоріжжі загинув 51-річний старший сержант штурмової роти з Хмельниччини - Незалежний громадський портал - Новини Хмельницького.
- ↑ Роменська громада попрощалася із захисником Олександром Мельником, який загинув улітку 2023-го — SumyToday.
- ↑ Нікітін Сергій Юрійович | Новобасанська громада, Чернігівська область, Ніжинський район.
- ↑ Указ Президента України №6/2024 «Про відзначення державними нагородами України». Президент України. 8 січня 2024. Архів оригіналу за 20 липня 2024. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Сеник Микола Михайлович. kostopil-rada.gov.ua (укр.). Процитовано 3 травня 2024.
- ↑ Яців, Діана (28 липня 2023). На Запорізькому напрямку загинув воїн з Отинійської громади Іван Мосійчук. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 28 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Білоус, Світлана (28 липня 2023). На Запорізькому напрямку загинув житель Херсонщини Іван Олійник. Суспільне Херсон. Архів оригіналу за 29 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Йому було лише 22: у селі Бистричі попрощалися з молодим захисником України. ВІСТІ РІВНЕНЩИНИ (укр.). Процитовано 29 липня 2023.
- ↑ Мріяв грати у військовому оркестрі: історія загиблого героя з позивним “Музикант”. ТСН.ua (укр.). 28 липня 2023. Процитовано 29 липня 2023.
- ↑ Старший солдат Олександр Рицький не повернувся з бойового завдання. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 4 грудня 2023.
- ↑ Указ президента України №807/2022. 28 листопада 2022.
- ↑ Рівненська районна державна адміністрація рівненської області - 27 липня у Рівненському районі попрощалися з полеглими на полі бою Героями – Романом Козиревим, Олександром Рицьким та Андрієм Кібаловим. rrda.rv.gov.ua (ua) . Процитовано 29 липня 2023.
- ↑ а б в Забазнова, Наталя (31 липня 2023). У Львові 31 липня прощаються із двома захисниками. Суспільне Львів. Архів оригіналу за 31 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Олександр Курій.
- ↑ Загинув Герой із села Велика Любаша. ВІСТІ РІВНЕНЩИНИ (укр.). Процитовано 5 серпня 2023.
- ↑ Загинув воїн із Костополя Сергій Шевцов. ФОТО. rivne.rayon.in.ua (укр.). 1 серпня 2023. Процитовано 5 серпня 2023.
- ↑ Молодший сержант Сергій Шевцов поліг на Донеччині. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 15 травня 2024.
- ↑ Шевцов Сергій Васильович. kostopil-rada.gov.ua (укр.). Процитовано 15 травня 2024.
- ↑ Новини — Баштанка. bashtanka.mk.gov.ua. Процитовано 10 грудня 2023.
- ↑ Присвоєння звання героя Украіни Хмельницькому Едуарду В'ячеславовичу Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України. petition.president.gov.ua. Процитовано 10 грудня 2023.
- ↑ Данило Буряк - один з тих, хто здійснив найсміливіший чин в сучасній війні (Дмитро Кухарчук). Цензор.НЕТ. 10 серп. 2023 р.
- ↑ Погорилко, Марина (29 лип. 2023 р.). Ему навсегда будет 28: в боях под Бахмутом погиб воин из Мелитополя с позывным "Голливуд". Фото. WAR OBOZREVATEL.
- ↑ Гордич, Валентина (26 липня 2023). На фронті загинув доброволець з Рівненщини Роман Козирєв. Суспільне Рівне. Архів оригіналу за 4 червня 2024. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ У Глухові попрощалися із захисником Олексієм Руденком, який загинув влітку минулого року.
- ↑ Старший сержант поліції Сергій Смоляк загинув у районі Кліщіївки. Платформа пам'яті Меморіал.
- ↑ а б в г д Забазнова, Наталя (1 серпня 2023). У Львові та області 1 серпня попрощаються із 8 захисниками. Суспільне Львів. Архів оригіналу за 30 вересня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ а б в г Забазнова, Наталя (3 серпня 2023). На Львівщині 3 серпня прощаються із п'ятьма захисниками. Суспільне Львів. Архів оригіналу за 29 листопада 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ В бою з російським окупантом загинув Заливанський Дмитро з Червонограда.
- ↑ ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ! – Сновська міська рада. snovmr.gov.ua. Процитовано 3 травня 2024.
- ↑ Михалюк Олександр Володимироч. kostopil-rada.gov.ua (укр.). Процитовано 3 травня 2024.
- ↑ У школах Василькова відкрили меморіальні дошки на честь полеглих випускників.
- ↑ а б Водницька, Ганна (27 липня 2023). Загинули воїни з Галицької та Снятинської громад Ігор Вознюк та Петро Савойко. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 16 січня 2025. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Яців, Діана (27 липня 2023). На Запоріжжі загинув боєць з Бурштинської громади Микола Олійник. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 9 грудня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Горнова, Вікторія (28 липня 2023). У Чернігові попрощалися з головним сержантом Романом Бубенком. Суспільне Чернігів. Архів оригіналу за 30 вересня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Димніч, Наталія (31 липня 2023). На Донеччині загинув старший стрілець-оператор з Витвицької громади Іван Данків. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 31 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Колеснік, Діана (31 липня 2023). У Хмельницькому попрощались з Вадимом Юзьковим й Євгеном Квятковським. Суспільне Хмельницький. Архів оригіналу за 31 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Сергій Рудий. Платформа пам'яті Меморіал.
- ↑ Меньшикова, Єлизавета (2 серпня 2023). 24-річний сержант з Харківщини загинув у бою. Суспільне Харків. Архів оригіналу за 2 серпня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Руденко, Ірина (11 серпня 2023). Загинули бійці Анатолій Холодський і Анатолій Стрєлов з Дніпропетровщини. Суспільне Дніпро. Архів оригіналу за 28 вересня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Іванов, Павло; Левицький, Василь (17 серпня 2023). У Кропивницькому попрощалися з трьома загиблими на війні з РФ військовими. Суспільне Кропивницький. Архів оригіналу за 11 жовтня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ На фронті загинув житель Вараша.
- ↑ ДНК-тест підтвердив загибель Воїна з Підволочиської громади. 1540.com.ua (укр.). 2024. Процитовано 1 травня 2024.
- ↑ Facebook. www.facebook.com. Процитовано 1 травня 2024.
- ↑ Ще одна болюча втрата в нашій регбійній родині. Федерація регбі України. 30 липня 2023. Процитовано 13 лютого 2024.
- ↑ Загинув 19-річний захисник із Миколаєва: побратими домагаються присвоєння ордену, подали петицію. Херсон Daily. 25 листопада 2023. Процитовано 13 лютого 2024.
- ↑ Просимо підтримати петицію про присвоєння Ордену «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) Ярославу В'ячеславовичу Мамулієву. Межа. 4 вересня 2023. Процитовано 13 лютого 2024.
- ↑ а б Дворцова, Олена (29 жовтня 2023). Вшануй воїна своїм голосом: Миколаївців просять підписати петицію, аби загиблому захисникові присвоїли орден «За мужність». 0512 — Сайт міста Миколаєва. Процитовано 13 лютого 2024.
- ↑ Гурова, Валентина; Місайлов, Максим (13 лютого 2024). У 18 років став на захист України: історія загиблого бійця «Карабаса» з Миколаєва. Суспільне. Процитовано 13 лютого 2024.
- ↑ Микола ДУЦЬ. berezne-miskrada.gov.ua (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
- ↑ Марчук, Іван (30 липня 2023). На фронті помер військовий з Рівненщини Микола Дуць. Суспільне Рівне. Архів оригіналу за 17 червня 2024. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Лапікоцька, Крістіна (20 березня 2024). На війні загинули Іван Шадурський, Олександр Кожарко та Олександр Данилюк. Суспільне Рівне. Архів оригіналу за 7 жовтня 2024. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Захищаючи Україну, загинули двоє бійців з Рівненщини. Еспресо TV. 21 березня 2024. Архів оригіналу за 13 липня 2024. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Андрій Люц. Платформа пам'яті Меморіал.
- ↑ На щиті: чотири громади з Кіровоградщини повідомили про загибель захисників.
- ↑ Верета Віталій Іванович. Катеринопільська громада. Процитовано 6 грудня 2024.
- ↑ Водницька, Ганна (28 липня 2023). На війні загинув солдат з Городенківської громади Роман Дубина. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 28 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ У бою загинув мешканець села Чорнобаївка на Херсонщині Владислав Корнійчук
- ↑ а б в г Забазнова, Наталя (4 серпня 2023). На Львівщині 4 серпня прощаються із сімома захисниками: що про них відомо. Суспільне Львів. Архів оригіналу за 4 серпня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Погорілко, Марина (29 липня 2023). Йому назавжди буде 28: у боях під Бахмутом загинув воїн із Мелітополя із позивним "Голлівуд". Фото. Обозреватель. Архів оригіналу за 3 грудня 2024. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ У боях під Бахмутом загинув боєць із Мелітополя (фото).
- ↑ Водницька, Ганна; Василик, Оксана (3 серпня 2023). У Бубнищі Болехівської громади поховали воїна Володимира Кондрата. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 3 серпня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ На війні з російським окупантом загинули Майбук Ростислав та Мерега Ярослав з Червонограда.
- ↑ Ткачищен Роман Васильович.
- ↑ Герой Буковини: у запеклих боях на фронті загинув Роман Ткачищен.
- ↑ Боденчук, Богдан (25 квітня 2024). У громаді на Тернопільщині відкрили меморіальні дошки загиблим воїнам. Суспільне Тернопіль. Архів оригіналу за 28 квітня 2024. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Указ президента України №237/2024 Про відзначення державними нагородами України. 23 квітня 2024.
- ↑ Кабацій, Марія (20 травня 2024). На фронті загинув актор-лялькар Євген Невинський. Українська правда: Життя. Архів оригіналу за 21 травня 2024. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Прилуччина попрощалася із загиблим військовим ЗСУ Володимиром Голубовським.
- ↑ На війні загинув фанат «Динамо» Олександр Товстенко.
- ↑ Злощасний пагорб під Роботиним: рідні загиблого бійця не можуть домогтися офіційного підтвердження смерті.
- ↑ Роман Дзюба: наш випускник і захисник, який віддав життя за свободу України - ІТ коледж Львівської політехніки.
- ↑ Білоброва, Катерина (30 липня 2023). Без батька залишилася донька: на Донеччині у боях з РФ загинув прикордонник із Прикарпаття. Обозреватель. Архів оригіналу за 10 грудня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Каразуб, Ірина (26 квітня 2024). На Коломийщині відкрили пам'ятну дошку прикордоннику Назару Христану. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 27 квітня 2024. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ У Львові попрощаються ще з двома загиблими на війні Героями. Ким вони були. tvoemisto.tv. Процитовано 1 серпня 2023.
- ↑ Десантники, морпіхи, воїн 42-ї ОМБр. Львівщина прощається з вісьмома Героями. НТА (укр.). 1 серпня 2023. Процитовано 5 серпня 2023.
- ↑ ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЮ, ВОЇНУ РОСТИСЛАВУ... - ДП "Львіввугілля". www.facebook.com (укр.). Процитовано 5 серпня 2023.
- ↑ Погорілко, Марина (29 липня 2023). У боях за Україну загинув молодий захисник із Волині: батько показав останнє фото Героя, зроблене на фронті. Обозреватель. Архів оригіналу за 28 вересня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Іщенко, Анна (29 липня 2023). На Черкащині попрощалися з військовослужбовцем третьої окремої штурмової бригади. Суспільне Черкаси. Архів оригіналу за 21 серпня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Димніч, Наталія (18 липня 2024). Вважався зниклим безвісти. У Галицькій громаді попрощаються з Сергієм Журавським. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 5 серпня 2024. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ На війні загинув житель Корделівки Юрій Юрчук | Калинівська міська рада Вінницька область, Хмільницький район.
- ↑ Герої живі, поки жива пам’ять про них | Калинівська міська рада Вінницька область, Хмільницький район.
- ↑ Яців, Діана (30 липня 2023). На Луганщині загинув 20-річний нацгвардієць Роман Приймак з Богородчан. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 31 липня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Димніч, Наталія (2 серпня 2023). На Запоріжжі загинув воїн з Отинійської громади Андрій Задорожний. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 3 серпня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Забазнова, Наталя (2 серпня 2023). Загинув біля Бахмуту: на Львівщині прощаються із захисником Олегом Антошко. Суспільне Львів. Архів оригіналу за 8 серпня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Під час виконання бойового завдання загинув буковинець Віктор Придій.
- ↑ Карнаух, Наталія (9 серпня 2023). У Львові попрощаються із захисником України Ростиславом Руденком. Суспільне Львів. Архів оригіналу за 15 січня 2024. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Фищук, Юлія (11 серпня 2023). На Хмельниччині поховали 28-річного снайпера Руслана Шулепова. Суспільне Хмельницький. Архів оригіналу за 12 серпня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Вітко, Ірина (30 липня 2023). На війні загинув військовослужбовець з Хмельниччини Артем Латюк. Суспільне Хмельницький. Архів оригіналу за 20 листопада 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Черевата, Ганна (31 липня 2023). На Донеччині загинув військовослужбовець з Запорізької області В'ячеслав Ісаєв. Суспільне Запоріжжя. Архів оригіналу за 27 вересня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Володимир Тучапський.
- ↑ Горнова, Вікторія (7 серпня 2023). На Чернігівщині попрощалися з Олегом Киселем та Олександром Хлопенюком. Суспільне Чернігів. Архів оригіналу за 6 грудня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Карнаух, Наталія (10 серпня 2023). На Львівщині прощаються із шістьма захисниками України. Суспільне Львів. Архів оригіналу за 12 серпня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ! ЕЛЕОНОРА ДІДКОВСЬКА (МАЛЬЦЕВА).
- ↑ Загинула за день до відпустки: вшануймо військову Елеонору Дідковську з Київщини.
- ↑ а б Указ президента України №515/2023 Про відзначення державними нагородами України. 24 серпня 2023.
- ↑ На Запорізькому напрямку загинула захисниця з Луганщини Вікторія Дарій. Східний Варіант. 3 вересня 2023.
- ↑ Сержант Вікторія Дарій загинула внаслідок ворожого авіаційного удару. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 5 вересня 2023.
- ↑ Вікторія Дарій. Платформа пам'яті Меморіал.
- ↑ Скотнікова, Ольга (11 вересня 2023). Жив кожну хвилину: історія киянина Олександра Сокоренка, який загинув під час контрнаступу на Запоріжжі. Вечірній Київ. Архів оригіналу за 15 грудня 2024. Процитовано 27 лютого 2025.
- ↑ Черевата, Ганна; Пасічник, Дар'я (18 листопада 2023). "Не дізнався, що стане татом": історія загиблого військового Андрія Чертова. Суспільне Запоріжжя. Архів оригіналу за 15 грудня 2024. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ ОШИТА ОЛЕКСАНДР ГРИГОРОВИЧ.
- ↑ Чуднівщина: загинув воїн Іванченко Олексій.
- ↑ Глущенко, Ольга (7 серпня 2023). На фронті загинув екснардеп. Українська правда. Архів оригіналу за 12 вересня 2024. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Пам’яті Сергія Слабенка.
- ↑ Воскресенська, Наталія (10 серпня 2023). "За першим покликом пішов на фронт": у Луцьку попрощалися Сергієм Слабенком. Суспільне Луцьк. Архів оригіналу за 4 грудня 2024. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ В Ужгороді попрощалися із 34-річним лейтенантом Андрієм Вовченком.
- ↑ Димніч, Наталія (8 серпня 2023). Під час виконання бойового завдання загинув Андрій Галич з Долинської громади. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 8 серпня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Боденчук, Богдан (4 серпня 2023). У Тернополі в останню дорогу провели розвідника Олексія Ничика. Суспільне Тернопіль. Архів оригіналу за 14 серпня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ НА ВІЙНІ ЗАГИНУВ 38-РІЧНИЙ ЖИТЕЛЬ КАНІВСЬКОЇ ГРОМАДИ ОЛЕКСАНДР ХАРИТОНЧУК.
- ↑ Юрій Коваш. Платформа пам'яті Меморіал.
- ↑ Захисниця Юлія Шевченко загинула внаслідок ворожого авіудару. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 30 серпня 2023.
- ↑ На війні загинула співробітниця НАЗК Юлія Шевченко. Лівий берег. 1 серпня 2023. Архів оригіналу за 10 серпня 2023. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Під час участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони країни загинув - військовослужбовець Національної Гвардії України, мешканець громади: ЛЕГЕЗА Данило Юрійович (30.08.1982 р. – 31.07.2023 р.) Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким загиблого. Вічна пам’ять Герою!.
- Книга Пам'яті полеглих за Україну [Архівовано 12 березень 2022 у Wayback Machine.]