Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (вересень 2023)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Докладніше: Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну

У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні за вересень 2023 року (включно).

Втрати з українського боку публікуються в обмеженому форматі та з затримкою! Перевага віддається офіційній інформації, озвученій органами виконавчої влади та відповідними Указами Президента України[1].

Усі списки[ред. | ред. код]

2014
2015
2016
2017
2018
2019
2020
2021
2022
2023
2024

Список загиблих за вересень 2023 року[ред. | ред. код]

№ Світлина Емблема Прізвище, ім'я,
по-батькові 		Про особу Дата смерті Обставини смерті

1 вересня[ред. | ред. код]

13875 Україна Павлюченко Віталій с. Ясениця Самбірського району. Був старшим стрільцем-оператором 93 ОМБр «Холодний Яр». 02023-09-011 вересня 2023 Загинув 1 вересня поблизу населеного пункту Кліщіївка Донецької області[2].
13876 Україна Козюк Олександр 3 травня 1997, с. Велика Кам'янка Коломийського району. Рядовий поліції, проходив службу на посаді інспектора взводу штурмового полку «Цунамі», що входить до штурмової бригади «Лють». 02023-09-011 вересня 2023 [3]
13877 Україна Ярмульський Анатолій Анатолійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
 20 березня 1988, с. Чаусове Друге Первомайського району Миколаївської області. Військовослужбовець 80-ї десантно-штурмової бригади[4][5]. 02023-09-011 вересня 2023 Загинув, отримавши поранення несумісне із життям під час бойового завдання в населеному пункті Іванівське Бахмутського району Донецькій області. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[6].
13878
…
13885 		Україна Станіслав Федоров Мешканець села Балашівка Березнівської громади. Головний сержант стрілецької роти 24-ї окремої механізованої бригада імені короля Данила 02023-09-011 вересня 2023 Загинув 1 вересня 2023 року поблизу населеного пункту Нью-Йорк на Донеччині [7]

2 вересня[ред. | ред. код]

13885 Україна Алехно Дмитро 30 жовтня 2003, м. Пирятин. Закінчив Козельщинський ліцей та здобув фахову освіту у кременчуцькому Регіональному центрі професійно-технічної освіти. У січні 2023 року хлопець отримав диплом «майстра ресторанного обслуговування та касира торговельного залу». Уклав контракт на службу в ЗСУ півроку тому 27 лютого 2023. Пройшов підготовку у навчальному центрі «Десна». Потрапив на фронт у складі розвідувального батальйону в/ч А4010. 02023-09-022 вересня 2023 Загинув під час боїв на Донеччині під час удару російських військ[8].
13886
…
13900 		Україна 02023-09-022 вересня 2023

3 вересня[ред. | ред. код]

13901 Україна Марущак Володимир Богданович 27 серпня 1984, житель м. Городок Львівської області. Із початком повномасштабного російського вторгнення став на захист України від окупанта. Служив у 80-тій окремій десантно-штурмовій бригаді Десантно-штурмових військ Збройних сил України[9][10][11]. 02023-09-033 вересня 2023 Загинув у ДТП в населеному пункті Костянтинівка на Донеччині.
13902 Україна Рябцев Василь 13 травня 2003, м. Дрогобич. Навчався в Дрогобицькому ліцеї № 4 імені Л.Українки, завершив Вище професійне училище № 19 за спеціальністю — кухар. У лави Збройних сил України вирушив добровольцем. Звернувся в місцевий військкомат з бажанням іти на фронт та захищати рідну землю. У Дрогобичі, через юний вік Героя, у проходженні військової служби йому відмовили. Відтак з товаришем поїхав у Чернівці і там вступив у лави ЗСУ. Захищав Батьківщину в 82 окремій десантно-штурмовій бригаді. Виконував складні завдання в районі Запоріжжя та інших гарячих точках[12][13]. 02023-09-033 вересня 2023 Загинув в бою в районі Роботине під час виконання бойових завдань.
13903 Україна Гончаренко Олег Михайлович 12 листопада 1999, Долинська громада, Івано-Франківська область. Служив старшим механіком-водієм-гранатометником у 3-му зенітному ракетному взводі зенітної ракетної батареї 14ОМБр. 02023-09-033 вересня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Петропавлівка Харківської області[14].
13903 Україна Федоренко Андрій 11 грудня 1990, м. Городня. Навчався у місцевій ЗОШ №1, протягом 2009-2010 років проходив строкову військову службу. У квітні 2022 року після звільнення Городнянщини долучився до лав ЗС України. Був у складі одного з підрозділів військової частини А4723 (44ОМБр) на посаді заступника командира бойової машини — навідника-оператора механізованого відділення. 02023-09-033 вересня 2023 Загинув 3 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання на Харківщині. Попрощалися з бійцем та поховали його на кладовищі в Городні [15].
13904
…
13915 		Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-09-033 вересня 2023

4 вересня[ред. | ред. код]

13916
…
13930 		Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-09-055 вересня 2023

5 вересня[ред. | ред. код]

13931 Україна Николин Іван Миронович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
 23 липня 1987, с. Кам'яне Ходорівської ТГ. Навчався в дошкільному навчальному закладі «Голубок», в Новороздільському ЗЗСО № 3 ім. А. Гергерта, працював на підприємстві «Хліб Трейд» в місті Новий Розділ. Із початком повномасштабного російського вторгнення став на захист України від окупанта. Був водієм відділення протитанкових ракетних комплексів взводу вогневої підтримки 11 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону військової частини А0284 — 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[16][17]. 02023-09-055 вересня 2023 Загинув поблизу населеного пункту Мала Токмачка Пологівського району Запорізької області[18]. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[6].
13932 Україна Мокряк Сергій Володимирович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
 28 червня 1994, житель с. Велика Виска Новоукраїнського району Кіровоградської області. У січні 2023 року був призваний до лав Збройних Сил України. Після навчання був направлений захищати країну від російського агресора на південному напрямку. Служив на посаді номера обслуги гранатометного відділення, взводу вогневої підтримки 11 десантно-штурмової роти, 3 десантно-штурмового батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[19][20][21]. 02023-09-055 вересня 2023 Загинув поблизу населеного пункту Мала Токмачка Пологівського району Запорізької області. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[6].
13933
…
13945 		Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-09-055 вересня 2023

6 вересня[ред. | ред. код]

13946 Україна Кращенко Сергій Миколайович («Красавчик») 7 червня 2000, с. Бригадирівка Ялосовецького старостату. Закінчив місцеву школу, згодом вступив до Красногорівського училища та здобув фах електрозварювальника. У Дніпрі солдат пройшов строкову службу в лавах Нацгвардії. Після демобілізації повернувся у рідне село та продовжив працю у сільському господарстві. Працював за спеціальністю на державному підприємстві. Навесні 2023 добровільно доєднався до батальйону «Сила Свободи» Бригади наступу «Рубіж», обіймав посаду командира міномета розрахунку мінометного взводу. 02023-09-066 вересня 2023 17 серпня рухався у військовій колоні на схід і потрапив в аварію на Київщині. 3 тижні боровся за життя проте так і не вийшов з коми. Похорон відбувся 12 вересня в селі Бригадирівка, Хорольський район, Полтавська область[22]
13947 Україна Гарбар Олег Васильович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
 6 липня 1986, смт Володимирець Рівненської області. Призваний по мобілізації на військову службу у березні 2023 року Першим відділом Вараського РТЦК та СП. Був солдатом ЗСУ, стрільцем-десантником у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді[23]. 02023-09-066 вересня 2023 Загинув у Краматорському районі, виконуючи військовий обов'язок. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[6].
13948 Україна Кімейчук Василь 1995, м. Верховина. Служив стрільцем-помічником гранатометника другого відділення першого взводу третьої стрілецької роти. 02023-09-066 вересня 2023 Загинув 6 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку[24].
13949
…
13960 		Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-09-066 вересня 2023

7 вересня[ред. | ред. код]

13961 Україна Різник Сергій 1989. Старший брат воротаря донецького «Шахтаря». 02023-09-077 вересня 2023 Загинув у районі населеного пункту Новоєгорівка в Луганській області підірвавшись на міні[25].
13962 Україна Смілянець Микола с. Ожидів Золочівського району. Захищав Україну в складі кулеметного взводу військової частини А4821. 02023-09-077 вересня 2023 Загинув 7 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новоєгорівка Сватівського району Луганської області[18].
13963 Україна Чепляка Валентин Анатолійович 25 червня 1983, с. Хмельове (Новоукраїнський район), підполковник поліції. Був інспектором взводу № 1, роти № 3, батальйону № 1 полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк «Цунамі») Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють». 02023-09-077 вересня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання — проведення штурмових дій на території населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області. Похований 11 вересня у м.Мала Виска[26].
13964 Україна Ботвінов Леонід 10 січня 1976, м. Василівка Запорізької області. З 1982 року по 1990 рік навчався в Ніжинській школі № 3. Після закінчення школи навчався в медичному училищі і отримав кваліфікацію фельдшера. Після училища протягом двох років проходив строкову військову службу. Працював у фірмі «Столярочка». Після повномасштабного ворожого вторгнення у березні 2022 року добровільно пішов до лав ЗСУ. Служив у складі одного з підрозділів військової частини А1815 на посаді бойового медика 02023-09-077 вересня 2023 Загинув 7 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині[27].
13965 Україна Босак Владислав Вікторович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
 8 вересня 1997, с. Трибусівка, Тульчинського району, Вінницької області. Стрілець — номер обслуги 3 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 10 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[28][29]. 02023-09-077 вересня 2023 Загинув поблизу населеного пункту Мала Токмачка Пологівського району Запорізькової області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[6].
13966 Україна Жуков Вадим 35 років, м. Калуш. Стрілець-снайпер десантно-штурмового батальйону. 02023-09-077 вересня 2023 Загинув в Запорізькій області [30]
13967
…
13980 		Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-09-077 вересня 2023

8 вересня[ред. | ред. код]

13981 Україна Нос Богдан с. Спас Кам'янка-Бузької громади. Воїн був сержантом, командиром 3 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти в/ч А4821. 02023-09-088 вересня 2023 Загинув 8 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новоєгорівка Сватівського району Луганської області[18].
13982 Україна Мара Ігор Петрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
 25 травня 1991, с. Охрамієвичі Корюківського району. Навчався в місцевій школі І-ІІІ ступеня, яку закінчив у 2008 році. Після школи вступив на навчання до Ніжинського державного педагогічного університету ім. М.Гоголя, де опанував фах вчителя. Після закінчення університету у 2012 році проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України. Працював в Охрамієвицькій ЗОШ І-ІІІ ступеня вчителем інформатики та хімії, в потім — у Корюківському міжрайонному управлінні водного господарства. Останніми роками працював в ПСП «Злагода». До лав оборонців долучився у січні цього року. Службу проходив у складі одного з підрозділів 80-ї окремої десантно-штурмової бригади на посаді командира десантно-штурмового взводу. 02023-09-088 вересня 2023 Загинув 8 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання на Запоріжжі[27]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[6].
13983 Україна Луценко Леонід Леонідович 12.05.1983, м. Кривий Ріг, навчався в школі-інтернаті КЗО "КСШ "ПЕРЛИНА", після став зварювальником. У 2007 р.переїхав до Києва, де і працював. 24 лютого вступив до ТРО Києва, здобув звання молодшого сержанта. 08.09.2023 загинув в бою за Україну, її свободу та незалежність під с.Кліщіївка, Бахмутського району, Донецької області. Без батька залишилось дві доньки, 9 років та 4 роки. Молодша дівчинка з обмеженими можливостями. 02023-09-088 вересня 2023 08.09.2023.загинув в бою в с.Кліщіївка, Бахмутський напрямок. Похований15 вересня на Берковецькому кладовищі у м. Києві, 42 ділянка 18 ряд, 33 місце.
13984
…
13995 		Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-09-088 вересня 2023

9 вересня[ред. | ред. код]

13996 Україна Чорний Василь Романович 10 січня 2000, мешканець села Лугове Заболотцівської громади Золочівського району. Захищав рідну землю з жовтня 2021 року. Був командиром відділення 80-ої окремої десантно-штурмова бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України[17][31]. 02023-09-055 вересня 2023 Загинув у бою з окупантами поблизу села Біла Гора Краматорського району Донецької області[18].
13997 Україна Шашкін Олександр м. Соснівка Червоноградської громади. Із початком повномасштабного російського вторгнення став на захист України. Служив у лавах 103-ї окремої бригади ТрО ЗСУ. 02023-09-099 вересня 2023 Загинув 9 вересня 2023 року виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Берестове Харківської області[18]
13998 Україна Зоць Олександр Михайлович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
 17 липня 1995, Ічнянська міська рада, Чернігівська область. Молодший сержант. Після повномасштабного вторгнення захищав Україну у складі одного з підрозділів військової частини А0284 — 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Обіймав посаду командира розвідувального відділення[32]. 02023-09-099 вересня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Кліщіївка Донецької області[33]. Похований 14 вересня 2023 року на кладовищі в селі Більмачівка[34]. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[6].
13999 Україна Водолазкін Олександр 25 лютого 1983, селище Сарата на Одещині. Закінчив Саратську загальноосвітню школу. Деякий час працював будівельником. Після початку повномасштабного вторгнення РФ, чоловік вступив до лав ЗСУ. Самотужки виконував доньку. 02023-09-099 вересня 2023 Помер від отриманих у бою поранень він загинув поблизу населеного пункту Терни Донецької області. Похований 20 вересня в рідному селищі[35].
13400 США Джеріко Скай Маґаллон 1995, Каліфорнія. Ветеран армії США. Вперше вирушив до України 5 березня 2022 року, лише через дев'ять днів після повномасштабного російського вторгнення в Україну. Ветеран армії США служив військовим поліцейським в 137-му підрозділі військової поліції США. Воював в Україні протягом десяти місяців, перш ніж повернутися до Каліфорнії в грудні 2022 року. Але вдома він не залишився, а через кілька місяців знову пішов на війну 02023-09-099 вересня 2023 Загинув біля Бахмута 9 вересня 2023, захищаючи Україну. Тіло Джеріко не змогли евакуювати тому він вважається зниклим безвісти. Залишилися кохана та двоє синів. Молодший син народився після смерті Джеріко[36][37][38].
14001
…
14012 		Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-09-099 вересня 2023

10 вересня[ред. | ред. код]

14013 Україна Ігнатовець Віктор Мешканець Новороздільської громади Стрийського району. Із початком повномасштабного російського вторгнення став на захист України. 02023-09-1010 вересня 2023 У боях з ворогом отримав поранення, загинув 10 вересня 2023 року. Прощання з воїном відбулося 12 вересня[39]
14014 Україна Майданик Максим Анатолійович

02023-09-1010 вересня 2023

Загинув на Запоріжжі[40]
14015 Україна Демчук Роман Володимирович 27 січня 1995, м. Львів. Здобув повну загальну середню освіту в Суховільському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Галини Столяр. У 2012—2014 роках навчався у Державному навчальному закладі «Львівське вище професійне училище харчових технологій» за професією «пекар, кондитер». Після завершення навчання працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Альянс Маркет». Був активним членом Громадської організації «Молодіжний Націоналістичний Конгрес», успішно закінчив курси режисури та мріяв написати власний сценарій для фільму. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації вступив до лав 79-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗСУ. Боронив державу від загарбників на території Донеччини[41][42]. 02023-09-1010 вересня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання у війні росії проти України.
14016 Україна Штанько Руслан Валентинович

(«Док»)

31 березня 1993 року, с. Червона Слобода біля міста Буринь Сумської області. Навчався у Червонослобідській школі. Займався 7 років на фортепіано. Після 9 класу вступив до Путивльського педагогічного коледжу, отримав диплом вчителя фізкультури. Служив у 2012-2013 роках у Донецьку у лавах МВС. Після армії працював у Києві в охороні та пекарем. Навесні 2022 року приїхав додому та отримав повістку — мобілізувався до війська. 18 жовтня 2022 після навчання його прийняли на посаду старшого бойового медика 46-ї окремої аеромобільної бригади ДШВ. 28 січня 2023 отримав важке вогнепальне поранення під Соледаром. Після поранення та лікування, ВЛК визнала Руслана частково придатним, але він повернувся до війська влітку 2023 і брав участь в штурмах на Запоріжжі. За час служби він рятував поранених у боях захисників під Соледаром та Бахмутом, а також в інших регіонах. 02023-09-1010 вересня 2023 Загинув під час боїв в районі Новопрокопівки Запорізької області, рятуючи життя свого побратима, отримавши важкі поранення. Похований 17 вересня 2023 на кладовищі у рідному селі Червона Слобода. Залишилися двоє сестер, молодший брат та 5-річна донька. [43].
14017 Україна Черншин Володимир

(«RedBull»)

21 грудня 1981. Закінчив Полтавський технічний університет імені Юрія Кондратюка. З дитинства захисник займався спортом, мав звання Майстра спорту. Останні роки працював менеджером в команді RED BULL.
  • 26 лютого 2022 року його призвали до 116-ї окремої бригади територіальної оборони. Невдовзі він продовжив бойовий шлях у лавах 3-ї Окремої штурмової бригади. Мав посаду водія 2-го штурмового відділення 2-го штурмового взводу.
 02023-09-1010 вересня 2023 Загинув в бою за Бахмут [44].
14018
…
14030 		Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-09-1010 вересня 2023

11 вересня[ред. | ред. код]

14031
Україна Гаращенко Мирослав Вікторович («Мирон») 24 січня 1981, м. Київ. Навчався в Національному технічному університеті України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Під час повномасштабного вторгнення пішов добровольцем до Збройних сил України. Лейтенант, командир зенітно-ракетного взводу 1 механізованої бригади, 65 окремої механізованої бригади. Виконував бойові завдання на найгарячіших напрямках Запоріжжя. 02023-09-1111 вересня 2023 11 вересня отримав важкі поранення, загинув під час виконання бойового завдання, в зоні проведення бойових дій, поблизу селища Роботине, Запорізької області .
14032 Україна Машина Сергій

(«Матвій»)

с. Мусійки Київської області. У 2013 році закінчив Немішаївський фаховий коледж НУБіП України та здобув кваліфікацію бакалавра технолога з агрономії. 24 лютого 2022 року чоловік був мобілізований до лав захисників. Потрапивши до 114-ої бригади ТРО, обійняв посаду стрільця-снайпера 134-го батальйону. Разом із побратимами боронив Київщину. В червні 2023-го Сергій перевівся на ту ж посаду до 47-ої окремої механізованої бригади «Маґура» та вирушив на Запорізький напрямок. 02023-09-1111 вересня 2023 Загинув 11 вересня 2023 року в бою біля села Роботине Запорізької області. Похований в рідному селі [45]
14033 Україна Скакун Віталій Миколайович с. Щпотівка. 02023-09-1111 вересня 2023 Загинув в районі населеного пункту Вербове Донецької області. Похорон відбувся 26 квітня 2024 року в селі Шпотівка [46]
14034
…
14047 		Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-09-1111 вересня 2023

12 вересня[ред. | ред. код]

14948 Україна Глодан Юрій Юрійович

(«Набат»)

23.01.1992, м. Генічеськ Херсонської області. Військовослужбовець 3-ї ОШБр. У 2008 році вступив у Національний університет «Одеська юридична академія». Ще під час навчання розпочинає кар’єру в юридичній компанії, проте в нього була ідея разом із дружиною мають ціль відкрити свою власну справу – магазин-пекарню. До повномасштабного вторгнення працював шеф-пекарем в ресторанній компанії Одеси. 4 січня 2022 народилася донька Кіра. 23 квітня 2022 втратив родину через влучання російської ракети в житловий комплекс "Тірас". Після цього вирішив долучитися до АЗОВ ССО "Київ". 02023-09-1212 вересня 2023 Під час звільнення Андріївки поблизу Бахмута, виступав у складі штурмової групи. На зайнятих позиціях вони зачищали територію і потрапили під мінометний обстріл. Незважаючи на отримане поранення, Юрій допоміг побратиму з евакуацією та отримуав друге поранення, яке було несумісне із життям. 22 лютого 2024 похований в селищі Авангард поруч із дружиною Валерією, донькою Кірою і тещею Людмилою [47][48][49]
14049 Україна Свіщ Олександр Олександрович

(«Фарш»)

5 лютого 1993, м. Одеса. До повномасштабного вторгнення працював охоронцем. Перші бої прийняв під Києвом в Мощуні в приватному секторі. Після цього став безстрашним кулеметником і знищив багатьох ворогів. Приймав участь у боях під Києвом, Запоріжжям, Херсоном та Донецькому напрямку. Під час одного зі штурмів він отримав осколкові поранення, спричинене вибухом гранати, але це зробило його ще сильнішим, бо він швидко повернувся на фронт та з ще більшою міццю та задоволенням нищив ворога. 02023-09-1212 вересня 2023 Загинув під Бахмутом під час виконання бойового завдання внаслідок ворожого влучання по бліндажу в який він вже будучи поранений дістався без сторонньої помочі.[50].
14050 Україна Барсуков Олександр Валерійович

(«Дворф»)

6 серпня 1994. Вчився у медичному коледжі у Києві, планував стати реаніматологом. Впродовж років працював у компанії "Coca Cola". 24 лютого хлопець переконав матір виїхати з Бучі, а сам став добровольцем полку "АЗОВ Київ". Брав участь в обороні Київщини, зокрема під Мощуном. Боєць планував летіти гелікоптером у Маріуполь, який тоді взяли у кільце росіяни. Пізніше Дворф служив на Херсонщині, Донеччині та Запоріжжі. Був гранатометником та медиком, оскільки мав медичну освіту. Він прижиттєво отримав нагороду "Срібний хрест" за бойову операцію в Бахмуті. Після боїв у Бахмуті Дворфу запропонували стати санітаром. Тоді він став медиком взводу та медиком відділення. Служив на посаді стрілець-санітар 1-го штурмового відділення 2-го штурмового взводу 4-ї штурмової роти 1-го штурмового батальйону 3-ї Окремої штурмової бригади. 02023-09-1212 вересня 2023 Загинув у населеному пункті Андріївка, поблизу м. Бахмут. Залишилися дівчина і матір [51][52].
14051 Україна Кирда Микола Васильович

(«Бунь»)

18.02.1987, с. Старий Кропивник Східницької громади. У ЗСУ служив оператором протитанкового відділення взводу вогневої підтримки. 02023-09-1212 вересня 2023 Загинув у населеному пункті Андріївка, поблизу м. Бахмут [53].
14052 Україна Семенюк Тарас 42 роки, с. Зелене Верховинського району. Мобілізувався до війська 20 червня 2022 року. Служив механіком-водієм механізованого відділення у 47 окремій механізованій бригаді «Маґура». 02023-09-1212 вересня 2023 Загинув на Запорізькому напрямку[54].
14053 Україна Головін Артур 38 років. Здобув освіту у Професійно-технічному училищі № 48, Державний професійно-технічний навчальний заклад "Львівське вище професійне училище комп'ютерних технологій та будівництва. Після завершення навчання працював у будівельній сфері у Львові. Із початком повномасштабного вторгнення, попри відсутність військового досвіду, став на захист України. Виконував бойові завдання на Східному напрямку у складі 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького ОК «Північ» Сухопутних військ ЗСУ. 02023-09-1212 вересня 2023 [55]
14054 Україна Кузьміна Ірина 40 років, м. Шепетівка. Старший лейтенант медичної служби 02023-09-1212 вересня 2023 Померла в лікарні міста Дніпра
14055
…
14068 		Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-09-1212 вересня 2023

13 вересня[ред. | ред. код]

14069 Україна Табак Володимир 5 травня 1994, с. Волосів Переріслянської громади. Служив кулеметником у стрілецькому батальйоні 56 окремої мотопіхотної бригади. 02023-09-1313 вересня 2023 Загинув внаслідок мінометного обстрілу військами РФ українських позицій в селі Григорівка Донецької області[56]
14070 Україна Петров Єгор Юрійович 9 червня 1999, м. Мерефа, служив водієм-радіотелефоністом. 02023-09-1313 вересня 2023 загинув під час артилерійського обстрілу.[57]
14071 Україна Полосьмак Дмитро 13 липня 1976, с. Корольча Чернігівського району. Навчався в Чернігівському радіомеханічному технікумі за спеціальністю «технік-технолог», який закінчив у 1996 році. Протягом 1996—1998 років проходив строкову військову службу. Також проходив військову службу за мобілізацією у 2014—2015 роках. Після початку повномасштабної війни, у квітні 2022 року, став до лав Захисників України. Спочатку служив у складі роти охорони 4 відділу Чернігівського РТЦК та СП, а згодом долучився до одного з підрозділів військової частини А4007. 02023-09-1313 вересня 2023 Загинув 13 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині[27].
14072 Україна Сметанський Олександр

Медаль «Захиснику Вітчизни» — 2015

19 травня 1988, с. Красносілка Бершадського району Вінницької області. Після того, як одружився переїхав у Голованівськ. До лав ЗСУ був призваний у травні 2023 року. Проходив військовий вишкіл у Великобританії, після якого воював у Донецькій області. Був нагороджений відзнакою 35 окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала М.Остроградського «За штурм» та медаллю «Захисникам вітчизни». 02023-09-1313 вересня 2023 Загинув 13 вересня в районі населеного пункту Новомайорське Донецької області під час виконання бойового завдання[58].
14073 Україна Гордієнко Віктор

(«Гордєй»)

11 листопада 1988, м. Миколаїв. 2007 році закінчив Миколаївський професійний суднобудівний ліцей імені Гречишникова, здобув професію слюсаря з ремонту автомобілів. Працював у ТОВ «Екотранс». З початком повномасштабного вторгнення чоловік приєднався до лав захисників та вирушив захищати свою Батьківщину від російських окупантів. Службу ніс у 123-ій окремій бригаді територіальної оборони Збройних Сил України. Був старшим бойовим медиком мінометної батареї. За час служби був нагороджений нагрудним знаком «Знак пошани», медаллю «Учасник територіальної оборони України» та орденом «За мужність та відвагу» від Всеукраїнського об'єднання «Країна». 02023-09-1313 вересня 2023 Загинув поблизу села Дніпровське на Херсонщині. Під час виконання бойового завдання отримав смертельні поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. Похований в селі Пересадівка на Миколаївщині [59].
14074
…
14079 		Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-09-1313 вересня 2023

14 вересня[ред. | ред. код]

14080 Україна Глебов Максим Миколайович 16 листопада 1987. Закінчив Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу. З початку повномасштабного вторгнення РФ воював у Держприкордонслужбі. 02023-09-1414 вересня 2023 Загинув під Бахмутом. Похований на Алеї Слави в Чукалівці біля Івано-Франківська[50].
14081 Україна Кошка Андрій Васильович 19 лютого 1989, м. Костопіль. Закінчив Костопільську ЗОШ № 3 та був випускником Володимирського міського училища. Останні 10 років Андрій працював у приватному підприємстві «Дизайн». Був мобілізований у березні 2022 року. Молодший сержант був командиром відділення зенітно-ракетного взводу 71-ої окремої єгерської бригади. За час війни отримав кілька контузій 02023-09-1414 вересня 2023 Загинув під час артилерійського обстрілу поблизу села Оріхове на Запоріжжі. Похований на «Новому» кладовищі у Костополі 20 вересня 2023[60].
14082 Україна Дацюк Сергій 30 років, с. Тесів Острозького району. 02023-09-1414 вересня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання в районі Новомихайлівки на Донеччині[60].
14083 Україна Воронков Олексій Юрійович 21 жовтня, м.Мерефа харківська область,сержант поліції, Департаменту поліції особливого призначення «Об’єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» 02023-09-1414 вересня 2023

[61]

14084 Україна Зюкін Олександр Олексійович («Ізюм»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
 28 років, с. Будівельне Сумської області. Поїхав навчатися до Києва та залишився там жити. Вищу освіту здобув в Національному університеті фізичного виховання і спорту України за спеціальністю «Менеджмент та логістика спорту». Працював на підприємстві, що займалося друком на тканинах. Захоплювався футболом, їздив по Україні із підтримкою збірної. Під час повномасштабного вторгнення чоловік добровольцем пішов захищати Україну. Службу ніс у складі 82-ої окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ. 02023-09-1414 вересня 2023 Загинув поблизу села Вербове Запорізької області. Під час виконання бойового завдання потрапив під мінометний обстріл та отримав смертельні травми. Посмертно солдат Зюкін Олександр Олексійович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня [62].
14085

... 14092

Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-09-1414 вересня 2023

15 вересня[ред. | ред. код]

14093 Україна Олійник Олег Миколайович («Парєньок») 10 серпня 1986, селище Володарка Білоцерківського району 02023-09-1515 вересня 2023 Загинув на Лиманському напрямку поблизу Спірного.
14094
…
14109 		Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-09-1515 вересня 2023

16 вересня[ред. | ред. код]

14110 Україна Мамедов Рустам Шахвалад Огли 9 травня 1991 02023-09-1616 вересня 2023 загинув внаслідок мінометного обстрілу точки евакуації поблизу міста Бахмут, Донецької області[63].
14111 Україна Лукаш Олександр 37 років, Сумщина. Був водієм механізованого батальйону. Військовослужбовець ЗСУ 02023-09-1616 вересня 2023 Загинув 16 вересня 2023 року в районі населеного пункту Званівка Донецької області. Прощання відбудеться у селі Томашівка, Роменського району. Похований на місцевому кладовищі[64].
14112 Україна Тимощук Ігор 46 років, м. Тростянець. Гранатометник 1 роти оперативного призначення бригади швидкого реагування НГУ «Рубіж» 02023-09-1616 вересня 2023 Загинув при виконанні бойових дій на Донецькому напрямку. З Ігорем попрощалися 21 вересня на Тростянецькому міському цвинтарі[65].
14113 Україна Фомін Іван 1988, с. Орлове Підвисоцької громади. Старший солдат. 02023-09-1616 вересня 2023 Загинув 16 вересня селі Садове Херсонської області під час виконання бойового завдання. Попрощалися з бійцем 19 вересня[58].
14114 Україна Огородник Андрій(«Сонік») У 2016 році він закінчив Волинський обласний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні. Паралельно займався боксом і у 2018 році зміг досягти високих результатів. Виграв національний Кубок у категорії до 52 кг і став бронзовим призером чемпіонату України серед чоловіків до 22 років, який відбувався в Маріуполі. Входив до складу національної збірної, а також мав звання майстра спорту України. Під час повномасштабного вторгнення служив у складі елітного спецпідрозділу «Альфа». 02023-09-1616 вересня 2023 Загинув під час виконання чергового бойового завдання[60]
14115 Україна Скорик Олександр Юрійович

(«Санчес»)

2 червня 1993 м.Мерефа , служив старшим механіком-водієм 02023-09-1616 вересня 2023 Під час мінометного обстрілу він отримав поранення в голову, несумісне з життям[66]
14116 Україна Теряник Олександр Вікторович

(«Forrest»)

20 липня 1998, с. Комсомольське (нині — Пірки) Тарасівського старостату Зіньківщини. Закінчив школу у рідному селі та продовжив навчання у Зіньківській школі №1. У 2015 році вступив до Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка». Повернувся до Зінькова, де працював у районному відділенні поліції. Згодом вирішив виїхати за кордон, проте з початку російського повномасштабного воєнного вторгнення на рідну землю, негайно повернувся на Батьківщину та добровольцем став на її захист. Службу проходив у 12-ій бригаді спеціального призначення НГУ «Азов». Був бойовим медиком у гранатометному взводі. 02023-09-1616 вересня 2023 16 вересня 2023-го року під час виконання бойового завдання на території Серебрянського лісництва у районі Кремінної Луганської області під час виконання бойового завдання. Похорон відбувся 5 жовтня 2023 [67]
14117 Україна Орищук Роман Романович 24.06.1981, м.Бучач на вулиці Вербовій, проживав у с.Рукомиш, вулиця Загородня 3, Тернопільської області, Чортківського району. Навчався у духовній академії м.Жовкви Львівської області. Роман був дуже доброю і щирою людиною, відданим і вірним побратимом, найкращим чоловіком, добрим, ніжним і чуйним. 02023-09-1616 вересня 2023 Похований у м.Бучач із почестями на кладовищі Федір-Гора. Загинув Роман у Вербовім, Запорізької області, Пологівського району від прямого попадання ракети при евакуації своїх побратимів (розтрощення тіла). Оператор телефоніст апаратної частини першого взводу зв'язку. Частина а 4030, 71 окрема єгерська бригада, десантно-штурмові війська.
14118 Україна Трофімчук Віталій

(«Снайпер»)

32 роки, м. Жмеринка. Навчався в Жмеринському вищому професійному училищі. Захоплювався автомобілями та всім, що із ними пов’язане, особливо ремонтом і фарбуванням. У 2014-2018 роках чоловік воював за Україну в російсько-українській війні. Служив у Вінницькому батальйоні особливого призначення. Брав участь в АТО/ООС на території Донецької та Луганської областей. Після повернення до мирного життя працював далекобійником. З початком повномасштабного вторгнення Віталій повернувся до війська, щоб знову захищати свою країну від ворога. Службу проходив у 14-ій штурмовій бригаді «Червона Калина» (в/ч 3028), що в складі Національної гвардії України. Був розвідником розвідувального відділення взводу розвідки спеціального призначення. 02023-09-1616 вересня 2023 Загинув 16 вересня 2023 року поблизу села Вербове Запорізької області. За тиждень воїну мало виповнитися 33 роки [68]
14119
…
14123 		Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-09-1616 вересня 2023

17 вересня[ред. | ред. код]

14124 Україна Келя Андрій Аркадійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
 1 липня 1994, житель м. Кіцмань Чернівецької області. Молодший сержант та воїн 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[69][70]. Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня (24 серпня 2023)[71]. 02023-09-1717 вересня 2023 Загинув поблизу населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області. Похований 21 вересня 2023 року в місті Кіцмань. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[6].
14125
…
14138 		Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-09-1717 вересня 2023

18 вересня[ред. | ред. код]

14139 Україна Бундзяк Іван Іванович 8 липня 1995, с. Глушків Коломийського району, на Івано-Франківщині 02023-09-1818 вересня 2023 Загинув в ході виконання бойового завдання під час мінометного обстрілу поблизу села Новопрокопівка Запорізької області[72]
14140 Україна Андрусів Олег Зіновійович 1978, с. Боднарів. Служив старшим стрільцем-оператором стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти. Мав звання молодшого сержанта. 02023-09-1818 вересня 2023 Загинув в лікарні від отриманих поранень на фронті. Помер у Дніпропетровській обласній клінічній лікарні імені Мечникова[73]
14141 Україна Чигура Василь Дмитрович 1971, м. Калуш. Старший солдат. Служив молодшим інспектором прикордонної служби. 02023-09-1818 вересня 2023 [73][74]
14142 Україна Цепенда Володимир 1967, м. Чортків, Тернопільщина. Сержант, командир стрілецького відділення. Служив у ЗСУ майже із першого дня повномасштабного вторгнення росіян — із 27 лютого 2022 року. 02023-09-1818 вересня 2023 Помер під час виконання бойового завдання на Сумщині. Похований на Алеї Героїв у Чорткові, що на вулиці Ягільницькій[75]
14143 Україна Кузмяк Роман 17 травня 1979 02023-09-1818 вересня 2023 Похований на Алеї героїв у селі Чукалівка [76].
14144
…
14152 		Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-09-1818 вересня 2023

19 вересня[ред. | ред. код]

14151 Україна Тарчинський Андрій 49 років, патрульний поліцейський Херсону. 02023-09-1919 вересня 2023 Загинув внаслідок ударів зі ствольної артилерії по Херсону. Ворог поцілив у тролейбус із пасажирами. Тарчинський перебував неподалік[77]
14152 Україна Карамушка Станіслав  Андрійович 5 серпня 1985,м. Мерефа, служив бойовим медиком. 02023-09-1919 вересня 2023

сержант загинув внаслідок розриву боєприпасу, скинутого з російського БПЛА.[78]

14153 Україна Буряк Роман Петрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
 1996 р. н., житель с. Подвірне Мамалигівської громади Дністровського району Чернівецької області. Солдат 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[70][79][80]. 02023-09-1919 вересня 2023 Загинув у російсько-українській війні. Похований 23 вересня 2023 року в с. Подвірне. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[6].
14154 Україна Гринівецький Юрій Валерійович

(«Турист»)

21 квітня 1993, Тернопільщина. Навчався в Стриївському ліцеї. 58 бригада, 15 батальйон. 02023-09-1919 вересня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання, поблизу населеного пункту Курахове, що у Донецькій області [81]
14155 Україна Грицюшко Петро 11 липня 1996. Навчався в ліцеї № 21 імені Євгена Коновальця міста Івано-Франківськ. У лавах ЗСУ служив старшим солдатом 65 окремої механізованої бригади. Воював на Запорізькому напрямку. 02023-09-1919 вересня 2023 Загинув 19 вересня 2023 року під час бойового завдання у місті Оріхів Пологівського району Запорізької області. Похорон відбувся 25 вересня на Алеї героїв у селі Чукалівка [82].
14156 Україна Максименко Володимир Іванович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
 5 грудня 1983, с. Павлівка. Навчався у місцевій школі. У 18 років був призваний до армії. Працював у м. Шостка на пилорамі. У березні 2023 року пішов добровольцем до лав Збройних Сил України. Був гранатометником. 02023-09-1919 вересня 2023 Загинув поблизу населеного пункту Новоселівське Сватівського району Луганської області [83].
14157
…
14168 		Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-09-1919 вересня 2023

20 вересня[ред. | ред. код]

14169
…
14180 		Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-09-2020 вересня 2023

21 вересня[ред. | ред. код]

14181 Україна Савчин Назар Степанович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
 8 травня 1993, с. Хриплин Івано-Франківської міськради. Служив навідником мінометного відділення роти вогневої підтримки 3 десантно-штурмового батальйону військової частини А 0284 — 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[84][85]. 02023-09-2121 вересня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання в Запорізькій області. Похований 24 вересня 2023 року в рідному селі. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[86].
14182
…
14192 		Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-09-2121 вересня 2023

22 вересня[ред. | ред. код]

14193 Україна Павелко Микола с. Прилбичі, Новояворівської громади. Став бойовим медиком, адже їхав на фронт штурмовиком у складі десантно-штурмових військ. Дружина, медсестра, спакувала воїну в дорогу велику аптечку, якою він неодноразово виручав побратимів. Тож незабаром Миколу офіційно обрали бойовим медиком. 02023-09-2222 вересня 2023 Загинув 22 вересня під час ворожого обстрілу на полі бою в Запорізькій області[87].
14194 Україна Богонос Юрій Михайлович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
 36 років, житель міста Кам'янка-Бузька Львівської області. Захищав Україну в складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[88][89]. 02023-09-2222 вересня 2023 Загинув поблизу населеного пункту Мала Токмачка Запорізької області. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[6].
14195 Україна Чура Максим Віталійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
 2000 р. н., житель м. Покровськ Донецької області. Служив стрільцем-помічником гранатометника 2 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 1 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[90][91][92]. 02023-09-2222 вересня 2023 Загинув у результаті мінометного обстрілу під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Кліщіївка, Бахмутського району Донецької області. Похований у місті Покровськ. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[93].
14196
…
14207 		Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-09-2222 вересня 2023

23 вересня[ред. | ред. код]

14208 Україна Коломійчук Анатолій Русланович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
 24 роки, с. Осламів Віньковецької тергромади Хмельницької області. Старший солдат, стрілець-помічник гранатометника 80-тої окремої десантно-штурмової бригади[94]. 02023-09-2323 вересня 2023 Загинув поблизу населеного пункту Кліщіївка, Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання. Похований у селі Калюсик. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[6].
14209 Україна Савко Андрій Васильович («Нью-Йорк»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
 14 грудня 2001, проживав у селі Панасівка Тернопільського району Тернопільської області. Навчався у місцевій школі. Згодом вступив у професійно-технічне училище, але так його і не закінчив. Працював у лікарні в місті Скалат. У квітні 2023-го добровольцем вступив до лав ЗСУ. Служив у 80-ій окремій десантно-штурмовій бригаді у відділенні вогнеметного взводу роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту[95][96]. 02023-09-2323 вересня 2023 Загинув поблизу населеного пункту Кліщіївка, Бахмутського району Донецької області. Потрапив під артилерійський обстріл і внаслідок отриманих травм помер. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[6].
14210
…
14219 		Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-09-2323 вересня 2023

24 вересня[ред. | ред. код]

14220 Україна Болотний Василь с. Почаєвичі Дрогобицької громади. Служив водієм мотопіхотного відділення у складі 10-ї Окремої гірсько-штурмової бригади ВЧ А-4267. 02023-09-2424 вересня 2023 Загинув під час виконання бойових завдань на Бахмутському напрямку фронту, потрапивши під артилерійський обстріл[87].
14221 Україна Васюк Роман Миколайович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
 1985 р. н., с. Зірне Березнівського району Рівненської області. Солдат 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[97][98]. 02023-09-2424 вересня 2023 Загинув поблизу населеного пункту Кліщіївка, Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[6].
14222 Україна Борзило Олександр 32 роки, м. Сватове, Луганська область. Мав середню освіту. Працював у Сватівській психіатричній лікарні, де був начальником реабілітаційного центру з трудотерапії. У квітні 2022 року вдалося виїхати з окупованих територій і він добровільно прийшов до військкомату та згодом був мобілізований до Збройних Сил України. Службу ніс у 65-ій окремій механізованій бригаді. Обіймав посаду командира бойової машини-командира відділення. За період служби він здійснив 26 диверсійно-розвідувальних виходів. 02023-09-2424 вересня 2023 Загинув біля села Роботине Запорізької області. Коли в бліндаж прилетів снаряд ворожого танка, він закрив собою підлеглих. Вибуховою хвилею пошкодило внутрішні органи – травми були смертельними. Похований Веселянка Запорізької області [99].
14223 Україна Котелевський Ігор Олегович 28 грудня 1991, м. Арциз Одеської області. З початку повномасштабного вторгнення добровольцем пішов на фронт 02023-09-2424 вересня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання поблизу населенного пункту Петропавлівка Куп'янського району Харківської області.

Похований 1 жовтня в рідному місті.

14224 Україна Павлов Григорій Олександрович («Флорист») 35 років, м. Миколаїв. Жив із родиною в селі Рів Вінницької області. З 16 років працював флористом, дуже любив займатися квітами. Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік був мобілізований до лав Збройних Сил України. Після навчання приєднався до 82-ої окремої десантно-штурмової бригади. Обіймав посаду заступника командира бойової машини, навідника-оператора відділення. 02023-09-2424 вересня 2023 Загинув в бою з окупантами поблизу села Вербове Запорізької області. Отримав смертельні поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. Похований в селі Рів на Вінниччині. Залишилися мама Анжела Петрівна, дружина Надія, донька Аліна 2014 р.н. та син Дмитро 2022 р.н. [100]
14225
…
14232 		Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-09-2424 вересня 2023

25 вересня[ред. | ред. код]

14233 Україна Марковець Станіслав Миколайович («Сява») 4 листопада 1974. Боєць 4-го батальйону «Сила Свобода» Бригади швидкого реагування НГУ «Рубіж» 02023-09-2525 вересня 2023 Похорон відбувся 29 вересня в селі Недра Броварського району Київської області[101]
14234 Україна Виклюк Володимир 1987, с. Криворівня Верховинської громади. Служив головним сержантом другої стрілецької роти. Перебуваючи у відпустці та прямуючи дорогою додому, потрапив у дорожньо-транспортну пригоду в Кіровоградській області. 02023-09-2525 вересня 2023 Помер 25 вересня 2023 року в Олександрівській центральній міській лікарні[24].
14235 Україна Петрусенюк Роман Іванович 1989, с. Полянки Білоберізької громади Верховинського району. Захищати країну від військових РФ пішов добровольцем на початку повномасштабного вторгнення — у березні 2022 року. 02023-09-2525 вересня 2023 Загинув військовослужбовець 25 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання у Донецькій області[102].
14236
…
14248 		Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-09-2525 вересня 2023

26 вересня[ред. | ред. код]

14249 Україна Гаранін Володимир
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
 14 червня 1978, м. Косів. У березні 2022 добровольцем вступив до ЗСУ. Служив у 65 окремій механізованій бригаді. 6 червня 2023 року бійця нагородили бойовою відзнакою «Золотий хрест» головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. 02023-09-2626 вересня 2023 Загинув 26 вересня 2023 року поблизу селища Зарічне Лиманської міської громади. У нього залишилися дружина, діти, мама[103].
14250
…
14263 		Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-09-2626 вересня 2023

27 вересня[ред. | ред. код]

14264 Україна Ганієв Магомед Інгушетія. Займався спортом, мешкав в Кривому Розі. Очолював чеченську громаду Кривого Рогу з 2021 року. 02023-09-2727 вересня 2023 Загинув в боях в Запорізькій області. Похований на мусульманському кладовищі в Києві [104].
14265
…
14275 		Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-09-2727 вересня 2023

28 вересня[ред. | ред. код]

14276 Україна Паракієвич Роман Романович 18 січня 1996, проживав у Дрогобичі, на вулиці Гончара. Закінчив ЗОШ №10 та ВПУ №15. Працював на заводі автомобільних кранів. До лав Збройних сил України чоловік долучився 24 лютого 2023 року. Був стрільцем-снайпером другого аеромобільного відділення військової частини А2120 — 81-ї окремої аеромобільної бригади[105][106]. 02023-09-2828 вересня 2023 Загинув, виконуючи бойові завдання на Сєвєродонецькому напрямку Луганської області. Похований 4 жовтня на кладовищі в Долішньому Лужку[107].
14277 Україна Ніколайчук Богдан Аркадійович 55 років. Служив на посаді номер-обслуги гірсько-штурмового відділення. 02023-09-2828 вересня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Приютне Запорізької області [108]
14278
…
14288 		Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-09-2828 вересня 2023

29 вересня[ред. | ред. код]

14289 Україна Бордун Любомир Бориславович 29 червня 1984, м. Коломия Івано-Франківської області. З травня 2022 року будучи командиром відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки, вів бойові дії на території населених пунктів Лисичанськ та Сєвєредонецьк Луганської області. 02023-09-2929 вересня 2023 Загинув в результаті важких поранень, отриманих внаслідок ворожого артилерійського обстрілу під час бою біля села Спірне Бахмутського району. Похований 28 вересня 2022 року у Коломиї на Алеї слави.
14290 Україна Олешний Володимир Петрович 21 квітня 1987 року у с. Гамаліївка Львівської області. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації, попри відсутність військового досвіду, добровольцем став на захист Батьківщини до лав 10-го окремого стрілецького батальйону. Після проходження військових навчань за кордоном вступив до складу 116-ї окремої механізованої бригади. 02023-09-2929 вересня 2023 Загинув 29 вересня 2023 року біля міста Токмак Запорізької області під час виконання бойового завдання.[109]
14291 Україна Паскалов Олег Васильович 14 березня 1979 року. Навчався в Тарутинському аграрному технікумі, строкову службу проходив в морськму флоті. З 2008 року проживав с. Веселий Кут Болградського району. 29 вересня 2023 27 вересня 2023 року отримав важке кульове поранення під час штурму ворожих позицій біля селища Невельське Донецької області. Помер в лікарні міста Новомосковськ Дніпропетровської області від отриманих поранень. Похований 2 жовтня 2023 року в с. Веселий Кут[110].
14292 Україна Філяєв Роман 11 вересня 1992, Дейкалівка, Полтавська область. Закінчив школу в рідному селі та вступив до полтавського професійно-технічного училища, де здобув фах електрогазозварювальника. Пізніше повернувся у Дейкалівку, де тривалий час працював на місцевій птахофермі. Згодом переїхав у Глобине та до початку великої війни працював на свинокомплексі. Навесні 2023 був мобілізований. Посада — стрілець-помічник гранатометника. 02023-09-2929 вересня 2023 Загинув на околицях Новодарівки, що на Запоріжжі [111].
14293 Україна Пастух Олександр

(«Добрий»)

23 травня 1981, селище Війтівці. Навчався у Війтовецькій школі. Після закінчення шостого класу Олександр з родиною переїхав до Києва. Закінчивши одну з київських шкіл вступив до київського технікуму електронних приладів. Вищу освіту здобував на кафедрі Політології Філософського факультету Київського університету ім.Т.Шевченка. За свої націоналістичні та патріотичні ідеї був політичним в'язнем у період з 2004 по 2014 рік. З 2014 року, після захоплення Росією українського Криму та частини Донецької та Луганської областей пішов добровольцем у батальйон "АЗОВ". Після повномасштабного вторгнення з 24 лютого був у складі 2 стрілецького батальйону Добровольчого Украї́нського Корпусу "Правий сектор". Був командиром третьої роти 2 го стрілецького батальйону ім.Тараса Хаммера. 02023-09-2929 вересня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності України, біля Кремінної Луганської області [112]
14294
…
14300 		Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-09-2929 вересня 2023

30 вересня[ред. | ред. код]

14301 Україна Самборський Роман Васильович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За військову службу Україні»
 1999 р. н., житель міста Радехів Львівської області. Солдат, навідник 2 десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу 3 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[107][113]. 24 серпня 2023 року нагороджений медаллю «За військову службу Україні». 02023-09-3030 вересня 2023 Загинув під час виконання бойових завдань у Донецькій області. Похований 4 жовтня 2023 року в Радехові. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[6].
14302 Україна Панайотов Микола 17 вересня 1992 року, с. Делень Болградського району Одеської області. Футболіст місцевої футбольної команди 02023-09-3030 вересня 2023 Помер від отриманих у бою поранень. Похований 4 жовтня в рідному селі[114]
14303 Україна Літвін Андрій Геннадійович

(«Літо»)

19 жовтня 2000, селище Луків, Ковельського району, Волинської області. Після школи навчався у Львівській філії Київського національного університету культури і мистецтв на факультеті Режисер телебачення, закінчивши заклад і здобувши освіту. Ще у юнному віці цікавився тематикою російсько-української війни, і навчався тактиці на тренуваннях разом із ВГО Сокіл. Після початку повномасштабної зброєної агресії Росії проти України, ринувся одним із перших на захист своєї батьківщини. Став гранатометником Роти вогневої підтримки Розвідувального батальйону. 02023-09-3030 вересня 2023 30 вересня 2023 року, отримавши наказ про евакуацію поранених побратимів — Андрій зі своєю групою загинули на бахмутському напрямку [115].
14304 Україна Стратулат Василь Іванович 12 січня 1996, селище Бородіно на Одещині.

Наприкінці 2022 року мобілізований до лав ЗСУ, служив на посаді водія-механіка мінометного взводу роти вогневої підтримки парашутно-десантного батальону 25-ї бригади.

02023-09-3030 вересня 2023 Загинув виконуючи службове завдання в районі н.п. Новоселівське Сватівського району на Луганщині. Похований 5 жовтня 2023 в с-щі Тарутине[116].
14304
…
14312 		Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-09-3030 вересня 2023

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Чому ми досі нічого не знаємо про втрати української армії у війні. BBC. 9 березня 2022. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022.
  2. ↑ 8 вересня Львівщина прощається із десятьма військовослужбовцями: що відомо про загиблих.
  3. ↑ На війні загинув 26-річний боєць полку "Цунамі" з Івано-Франківщини Олександр Козюк.
  4. ↑ Пане Президент, прошу Вас розглянути петицію на присвоєння " Героя України (посмертно)" Ярмульському Анатолію Анатолійовичу Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України. petition.president.gov.ua. Процитовано 5 жовтня 2023.
  5. ↑ Facebook. www.facebook.com. Процитовано 5 жовтня 2023.
  6. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р Указ президента України №731/2023 Про відзначення державними нагородами України. 3 листопада 2023.
  7. ↑ [1], Військовий Станіслав Федоров з Березнівської громади загинув у бою з російськими окупантами в Донецькій області  
  8. ↑ Назавжди 19: у боях на Донеччині загинув воїн з Полтавщини Дмитро Алехно (фото).
  9. ↑ Гаврилюк, Андрій (5 вересня 2023). Завтра Городоччина буде прощатися з Володимиром Марущаком, який загинув на Донеччині. Голос Сокальщини - новини Сокаля, Червонограда (укр.). Процитовано 6 вересня 2023.
  10. ↑ Сьогодні Львівщина зустрічає полеглого на війні захисника Володимира Марущака. Варта 1 (укр.). 5 вересня 2023. Процитовано 6 вересня 2023.
  11. ↑ Сьогодні Львівщина прощається із захисником Володимиром Марущаком. Український погляд (укр.). 6 вересня 2023. Процитовано 6 вересня 2023.
  12. ↑ На Запорізькому напрямку загинув Герой зі Львівщини Василь Рябцев. Що про нього відомо. tvoemisto.tv. Процитовано 7 вересня 2023.
  13. ↑ На фронті загинув воїн із Львівської області. Дивись.info. 7 вересня 2023.
  14. ↑ На війні поліг 23-річний військовослужбовець з Івано-Франківщини Олег Гончаренко.
  15. ↑ На Чернігівщині поховали трьох солдат, які загинули на фронті.
  16. ↑ У бою з кацапською ордою загинув уродженець Ходорівщини, який певний час жив у Новому Роздолі Іван НИКОЛИН. «Вісник Розділля» (укр.). 10 вересня 2023. Процитовано 12 вересня 2023.
  17. ↑ а б Сьогодні Львівщина прощається з вісьмома захисниками. Фото. tvoemisto.tv. Процитовано 12 вересня 2023.
  18. ↑ а б в г д На Львівщині 12 вересня прощаються з вісьмома захисниками України.
  19. ↑ Герої не вмирають, вони живуть у наших серцях: в Кропивницькому попрощалися з Воїнами-захисниками (Кропивницька міська рада). kr-rada.gov.ua. Процитовано 28 листопада 2023.
  20. ↑ ПРИСВОЄННЯ ЗВАННЯ ГЕРОЯ УКРАЇНИ (ПОСМЕРТНО)! Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України. petition.president.gov.ua. Процитовано 28 листопада 2023.
  21. ↑ 29-річний захисник із Кіровоградщини загинув у бою з ворогом біля Малої Токмачки. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 31 січня 2024.
  22. ↑ Полтавщина втратила молодого воїна, який пройшов військові навчання в Німеччині та загинув в аварії на Київщині.
  23. ↑ Втрата громади: десантник-брат пішов у небо. Володимирець провів Героя-земляка – Володимирець.Сity: Вісник Полісся. Володимирець.Сity (укр.). Процитовано 18 вересня 2023.
  24. ↑ а б Загинули військовослужбовці з Івано-Франківщини Василь Кімейчук та Володимир Виклюк.
  25. ↑ "Ти будеш поруч завжди": росіяни на фронті вбили брата воротаря донецького "Шахтаря".
  26. ↑ "У громаді на Кіровоградщині попрощались з військовослужбовцем".
  27. ↑ а б в На Чернігівщині 20 вересня в останню путь провели чотирьох військових ЗСУ, які загинули на Донецькому та Запорізькому напрямках.
  28. ↑ На Запоріжжі у переддень свого дня народження загинув військовий з Вінниччини Владислав Босак. naparise.com (англ.). 24 вересня 2023. Процитовано 27 листопада 2023.
  29. ↑ Про присвоєння заслуженого і почесного звання ГЕРОЯ УКРАЇНИ (посмертно) солдату Босаку Владиславу Вікторовичу Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України. petition.president.gov.ua. Процитовано 27 листопада 2023.
  30. ↑ На війні загинув 35-річний калушанин Вадим Жуков.
  31. ↑ Рагуцька, Лілія (12 вересня 2023). Повернувся на щиті: у боях за Україну загинув 23-річний захисник з Львівщини. Фото. WAR OBOZREVATEL (укр.). Процитовано 12 вересня 2023.
  32. ↑ Прилуччина провела в останню путь загиблого військового ЗСУ Олександра Зоця - ПРИЛУКИ ОПЕРАТИВНІ (укр.). 14 вересня 2023. Процитовано 18 вересня 2023.
  33. ↑ Білоус, Світлана (11 вересня 2023). Загинув воїн з Чернігівщини. ЧЕline | (ru-RU) . Процитовано 18 вересня 2023.
  34. ↑ Загинули під час виконання бойових завдань на Донеччині та Запоріжжі: у громадах поховали 3х бійців. Chernihiv Time (укр.). Процитовано 18 вересня 2023.
  35. ↑ На фронті загинув військовий батько-одинак з Одещини.
  36. ↑ Історія каліфорнійця, який загинув біля Бахмута, захищаючи Україну. youtube.com. 4 бер. 2024 р.
  37. ↑ Історія каліфорнійця, який загинув біля Бахмута, захищаючи Україну. Відео. holosameryky.com. 4 березня 2024 р.
  38. ↑ Jericho Skye Magallon. timenote.info.
  39. ↑ На Львівщині прощаються з п'ятьма військовослужбовцями.
  40. ↑ {{cite news}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  41. ↑ Роман Володимирович Демчук. Сайт пам'яті (укр.). 16 вересня 2023. Процитовано 25 грудня 2023.
  42. ↑ Львівщина втратила ще одного захисника: на фронті загинув Роман Демчук. Варта 1 (укр.). 12 жовтня 2023. Процитовано 25 грудня 2023.
  43. ↑ Вшануймо хвилиною мовчання бойового медика з Сумщини Руслана “Дока” Штанька, який загинув, рятуючи побратима (ФОТО).
  44. ↑ Полтавець з Третьої штурмової бригади прийняв останній бій: призначили дату прощання.
  45. ↑ Сергій Машина.
  46. ↑ На Конотопщині пройде прощання із захисником України.
  47. ↑ На Одещині поховали воїна Юрія Глодана: у 2022-му вся його родина загинула від російської ракети.
  48. ↑ На війні загинув доброволець Юрій Глодан: минулого року в Одесі росіяни вбили його дружину і тримісячну доньку
  49. ↑ Одесит Юрій Глодан, що втратив рік тому сім’ю через атаку рф, загинув на фронті.
  50. ↑ а б Під Бахмутом загинув воїн "Фарш", який "реально не боявся смерті", — ЗМІ (фото, відео).
  51. ↑ Воїн 3-ї ОШБр Олександр Барсуков (Дворф) загинув під час звільнення Андріївки. ФОТО Джерело: https://censor.net/ua/p3446489.
  52. ↑ "Звільняв Андріївку і планував одружитися". Історія полеглого бійця 3 ОШБр Дворфа.
  53. ↑ На війні загинув Микола Кирда з Дрогобиччини.
  54. ↑ На Запоріжжі загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Тарас Семенюк.
  55. ↑ У Львові та області 20 вересня попрощаються із двома захисниками: що про них відомо.
  56. ↑ На Донеччині загинув 29-річний військовослужбовець з Івано-Франківщини Володимир Табак.
  57. ↑ https://merefaotg.gov.ua/news/1695040102/
  58. ↑ а б У війні з РФ загинули двоє бійців з Кіровоградщини.
  59. ↑ Віктор Гордієнко.
  60. ↑ а б в Андрій Огородник.
  61. ↑ Вічна пам’ять Герою! Під час участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони країни загинув сержант поліції, Департаменту поліції особливого призначення «Об’єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», мешканець громади: ВОРОНКОВ Олексій Юрійович (21.10.1992 р. – 14.09.2023 р.). Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким загиблого. Вічна пам’ять Герою!.
  62. ↑ Олександр Зюкін.
  63. ↑ Поблизу Бахмута загинув військовий із Франківщини Рустам Шахвалад Огли Мамедов.
  64. ↑ На Сумщині поховають солдата Олександра Лукаша.
  65. ↑ На війні загинув гранатометник із Тростянця Ігор Тимощук.
  66. ↑ https://merefaotg.gov.ua/news/1695033201/
  67. ↑ На війні з окупантами загинули ще двоє військових з Полтавщини.
  68. ↑ Віталій Трофімчук.
  69. ↑ Було лише 29. У боях загинув захисник із Буковини Андрій Келя. Новини Чернівці: Інформаційний портал «Молодий буковинець». Процитовано 11 жовтня 2023.
  70. ↑ а б Дуняк, Олена. Військові з Буковини, які полягли у боях від початку повномасштабної війни. Згадуємо їх. Суспільне. Новини.
  71. ↑ Указ президента України №514/2023 Про відзначення державними нагородами України. 24 серпня 2023.
  72. ↑ На Запорізькому напрямку загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Іван Бундзяк.
  73. ↑ а б Від отриманих поранень на фронті помер молодший сержант з Івано-Франківщини Олег Андрусів.
  74. ↑ Помер прикордонник з Івано-Франківщини Василь Чигура.
  75. ↑ "На щиті" повернувся додому військовий з Чорткова Володимир Цепенда (фото).
  76. ↑ В Івано-Франківській громаді попрощаються з військовослужбовцем Романом Кузмяком.
  77. ↑ Андрій Тарчинський
  78. ↑ Меньшикова, Єлизавета (27 вересня 2023). Бойовий медик з Мерефи загинув на Донеччині. Суспільне. Архів оригіналу за 11 жовтня 2023. Процитовано 13 жовтня 2023.
  79. ↑ Знову страшна втрата: за Україну віддав життя захисник із Буковини Роман Буряк. Новини Чернівці: Інформаційний портал «Молодий буковинець». Процитовано 11 жовтня 2023.
  80. ↑ Facebook. www.facebook.com. Процитовано 11 жовтня 2023.
  81. ↑ На Тернопільщині відкрили меморіальні дошки двом воїнам.
  82. ↑ В Івано-Франківську відкрили анотаційні дошки двом загиблим воїнам Миколі Котку та Петру Грицюшку.
  83. ↑ У Білопіллі попрощалися із захисником України.
  84. ↑ Франківщина втратила на війні десятьох захисників | ВІКНА. Новини Калуша та Прикарпаття. Vikna (укр.). Процитовано 27 листопада 2023.
  85. ↑ На війні поліг військовий з Івано-Франківської громади Назар Савчин. Суспільне. Новини. 22 вересня 2023.
  86. ↑ Указ президента України №827/2023 Про відзначення державними нагородами України. 20 грудня 2023.
  87. ↑ а б Львівщина 29 вересня прощається з п'ятьма захисниками.
  88. ↑ У Запорізькій області загинув мешканець Львівщини Юрій Богонос. Leopolis.news (англ.). 24 вересня 2023. Процитовано 10 жовтня 2023.
  89. ↑ Львівщина 26 вересня прощається з п'ятьма захисниками України. Суспільне. Новини. 26 вересня 2023.
  90. ↑ Покровська міська військова адміністрація. pokrovsk-rada.gov.ua. Процитовано 11 жовтня 2023.
  91. ↑ Быстрая, Светлана (30 вересня 2023). На Дніпропетровщині провели в останню путь 23 – річного Героя з Покровська. Дніпро Регіон - новини Дніпра та регiону (укр.). Процитовано 11 жовтня 2023.
  92. ↑ Facebook. www.facebook.com. Процитовано 11 жовтня 2023.
  93. ↑ Указ президента України №796/2023 Про відзначення державними нагородами України. 1 грудня 2023.
  94. ↑ Йому було всього 24 – на фронті загинув десантник з Хмельниччини. Незалежний громадський портал (укр.). 26 вересня 2023. Процитовано 2 жовтня 2023.
  95. ↑ Лише 21 рік: під Бахмутом загинув Андрій Савко з Тернопільщини. Газета "Наш День" (укр.). 31 грудня 2023. Процитовано 1 січня 2024.
  96. ↑ Солдат Андрій Савко пострапив під артилерійський обстріл на бойовому завданні. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 1 січня 2024.
  97. ↑ Загинув Герой із села Зірне. ВІСТІ РІВНЕНЩИНИ (укр.). Процитовано 28 листопада 2023.
  98. ↑ Присвоїти звання Герой України(посмертно)військовослужбовцю ЗСУ Васюку Роману Миколайовичусолдату гранатометнику 4 аеромобільного відділення в/ч А0284 Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України. petition.president.gov.ua. Процитовано 28 листопада 2023.
  99. ↑ Борзило Олександр.
  100. ↑ Григорій Павлов.
  101. ↑ Марковець Станіслав Миколайович «Сява» 04.11.1974 — 25.09.2023.
  102. ↑ На війні загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Роман Петрусеняк.
  103. ↑ У російсько-українській війні загинув боєць з Івано-Франківщини Володимир Гаранін.
  104. ↑ У боях за Україну загинув голова чеченської громади Кривого Рогу Магомед Ганієв.
  105. ↑ Десантник і снайпер: Львівщина прощається з двома Героями, які загинули на війні. НТА (укр.). 4 жовтня 2023. Процитовано 4 жовтня 2023.
  106. ↑ Facebook. www.facebook.com. Процитовано 4 жовтня 2023.
  107. ↑ а б На Львівщині попрощались із військовими Романом Самборським та Романом Паракієвичем. Суспільне. Новини. 4 жовтня 2023.
  108. ↑ На війні загинули Богдан Ніколайчук та Олексій Масуров з Луцька.
  109. ↑ Сторінка Олешний Володимир Петрович на порталі remember.wiki.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  110. ↑ Биковська, Лілія (12 грудня 2023). Памʼяті тих, кого вбила Росія: Паскалов Олег. Махала (укр.). Процитовано 12 грудня 2023.
  111. ↑ «Мріяв про власних дітей». 31-річний воїн з Полтавщини загинув у бою на Запоріжжі.
  112. ↑ На війні загинув Олександр Пастух родом з Хмельниччини.
  113. ↑ На Донеччині загинув 24-річний воїн-навідник з Радехова Роман Самборський. DailyLviv.com (укр.). 4 жовтня 2023. Процитовано 4 жовтня 2023.
  114. ↑ АРЦИЗЬКА ГРОМАДА В ЖАЛОБІ: У БОЯХ ЗА УКРАЇНУ ЗАГИНУВ ЖИТЕЛЬ С. ДЕЛЕНЬ МИКОЛА ПАНАЙОТОВ – Болградська районна державна адміністрація (укр.). 4 жовтня 2023. Процитовано 10 листопада 2023.
  115. ↑ За два тижні до дня народження: загинув Герой Андрій Літвін. ВолиньPost (англ.). Процитовано 1 листопада 2023.
  116. ↑ Биковська, Лілія (8 грудня 2023). Памʼяті тих, кого вбила Росія: Стратулат Василь. Махала (укр.). Процитовано 1 квітня 2024.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Втрати_силових_структур_внаслідок_російського_вторгнення_в_Україну_(вересень_2023)&oldid=42407242