Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (червень 2023)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні за червень 2023 року (включно).

Усі списки[ред. | ред. код]

Список загиблих за червень 2023 року[ред. | ред. код]

Світлина Емблема Прізвище, ім'я,
по-батькові
Про особу Дата смерті Обставини смерті

1 червня[ред. | ред. код]

11805 Україна Бомко Микола Дмитрович(«Монгол») 22 травня 1973, Вінниччина. Проживав у Дрогобичі, працював у Державній прикордонній службі України на пункті пропуску Рава-Руська. Декілька років тому разом із сім'єю переїхав до Болехова. Після початку повномасштабної війни разом з двома синами пішли захищати країну. Він служив штаб-сержантом, головним сержантом 1 взводу оперативного призначення 3-го батальйону «Свобода» 4 Бригади швидкого реагування НГУ «Рубіж» Національної гвардії України. 02023-06-011 червня 2023 Загинув поблизу Спірного Бахмутського району. Прощання відбулося 7 червня на цвинтарі м. Болехів[2].
11806 Україна Дячук Ігор Володимирович 41 рік, с. Чорний Потік. Учасник АТО у 2014 році. Воював старшим стрільцем 108 батальйону 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». Рідний брат Ігоря також у складі ЗСУ. 02023-06-011 червня 2023 Загинув неподалік селища Спірне Бахмутського району Донецької області[3].
11807 Україна Верещагін-Янко Станіслав Олегович («Яник») 30 вересня 1982. Мешкав в Києві. У червні 2022 року долучився до батальйону «Свобода» Бригади швидкого реагування НГУ «Рубіж». 02023-06-011 червня 2023 Прощання відбулося 8 червня у київському крематорії (Байковий цвинтар)[4].
11808 Україна Левко Руслан(«Бандера») 32 роки, м. Стрий Львівської області. Навчався у Стрийському фаховому коледжі Львівського національного університету природокористування. Тривалий час працював у Чехії. Був учасником Революції Гідності. Із початком військової агресії РФ вступив до НГУ та проходив службу у лавах батальйону оперативного призначення імені Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького. Неодноразово виконував бойові завдання у зоні АТО/ООС. За особистий героїзм військового нагородили відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції», медаллю «За оборону гори Карачун», відзнаками Верховної Ради України, Національної гвардії України та Міністерства внутрішніх справ. Після 24 лютого 2022 виконував завдання у столиці та на території Київської області, згодом боровся із військовими РФ на східному напрямку. 02023-06-011 червня 2023 Прощання відбулося 7 червня 2023 у гарнізонному храмі. Похований на Личаківському цвинтарі[5].
11809 Україна Штил Ерік Владиславович 2 лютого 1998, м. Ужгород. У 2015 році закінчив Багатопрофільний ліцей «Інтелект». Під час навчання в школі займався туризмом й отримав звання «Кандидата у майстри спорту України». У 2019 році був призваний до строкової військової служби, закінчив службу у 2020 році. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну долучився до лав територіальної оборони. З 2 квітня 2022 року пішов на захист України та до останнього дня свого життя боронив Батьківщину. 02023-06-011 червня 2023 Загинув на полі бою від отриманого вогнепально-осколкового поранення голови[6].
11810 Україна Ковальчук Микола Віталійович 4 вересня 1983, селище Колки, Луцького району, Волинської області. Старший водій 1-стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти в/ч А7086, 2-й окремий стрілецький батальйон. З 2014 року брав активну участь в АТО на Сході країни. 02023-06-011 червня 2023 Був нагороджений: відзнакою і нагрудним знаком Президента України «ЗА УЧАСТЬ В АНТИТЕРОРИСТИЧНІЙ ОПЕРАЦІЇ» указ Президента від 17 лютого 2016 року. Нагороджений нагрудним знаком "Учасник бойових дій в російсько-українській війні.(від 24 серпня 2019 р.) Нагороджений грамотою і нагрудним знаком «Учасник АТО» від 14 жовтня2020 року. Загинув під час обстрілу позиції в районі населеного пункту Степове Василівського району Запорізької області. Отримавши множинні наскрізьні та сліпі поранення тулуба та кінцівок з ушкодженням внутрішніх органів[7][8].
11811 Україна Легач Василь Васильович

(«Паяльник»)

27.07.1989. Нагороджений званням "Почесний громадянин Тячівської міської територіальної громади" посмертно. Отримав відзнаку почесний нагрудний знак Головнокомандувача Збройних сил України "Хрест хоробрих". Посмертно нагороджений почесною нагородою "Захисник рідної землі" згідно розпорядження №425 виконавчого комітету Мукачівської міської ради. 02023-06-011 червня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання в околицях н.п. Ступочки Донецької області (Бахмутський напрямок) [9]
11812

11815
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-06-011 червня 2023

2 червня[ред. | ред. код]

11816 Україна Вавелюк Володимир 36 років, Камінь-Каширський, Волинь. Матрос. Житель с. Галузія. 02023-06-022 червня 2023 Загинув внаслідок мінометного поранення, отриманого в Донецькій області[10].
11817 Україна Оністрат Остап Андрійович («Бендер»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
21 рік, м. Київ. Навчався у Києво-Могилянській академії, але призупинив навчання через повномасштабне вторгнення. Добровільно долучився до ЗСУ 1 червня 2022 року. Оператор БПЛА, 68-ма окрема єгерська бригада. Син українського бізнесмена та банкіра Андрія Оністрата. 02023-06-022 червня 2023 Загинув під Вугледаром. Похований 6 червня 2023 на київському кладовищі «Берковці»[11]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[12].
11818 Україна Савєльєв Владислав Михайлович («Nomad»)

Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

Пілот, майор повітряних сил України. 02023-06-022 червня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання в Донецькій області[13]. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно)[14].
11819 Україна Горонді Едуард Олександрович 9 лютого 1992, м. Мукачево. Учасник АТО 2014 року. Долучився знову до ЗСУ після повномасштабного вторгнення. З 2022 служив у військовій частині А7084, 101-ша окрема бригада територіальної оборони, молодший сержант. 02023-06-022 червня 2023 Загинув на «нулі». Похорон відбувся 11 червня 2023 в Мукачеві[15][16].
11820 Україна Бак Юрій
Нагрудний знак «Учасник АТО»
Нагрудний знак «Учасник АТО»
54 роки, м. Львів. Закінчив колишнє Харківське вище військове училище та Харківський національний університет внутрішніх справ. Більшу частину життя присвятив службі у Національній гвардії України. Військовий перебував у складі 45 полку імені Олександра Красіцького, 2 окремої Галицької бригади та Навчального центру імені Василя Вишиваного. Зокрема, працював заступником командира з озброєння-начальником технічних частин НГУ. Також обіймав посаду начальника автомобільних та бронетанкових служб технічного забезпечення внутрішніх військ МВС. Виконував бойові завдання у зоні АТО у складі однієї з військових частин Західного територіального управління. За особисту мужність захисника нагородили нагрудним знаком «Учасник АТО». Після початку повномасштабної війни полковник був заступником командира 2 стрілецького батальйону військової частини Нацгвардії України. 02023-06-022 червня 2023 Прощання відбулося 5 червня 2023. Похований на Сихівському кладовищі у Львові[17].
11821 Україна Майорчак Микола 30 років, с. Вовків Львівської області. Закінчив історичний факультет ЛНУ імені Івана Франка. У 2021 році чоловік вступив на аспірантуру до Інституту українознавства імені Івана Крип'якевича НАН України та вивчав археологію. Науковець брав участь у археологічних експедиціях, досліджував античну епоху, історію раннього християнства та поселення липицької культури. Також був учасником проєкту «Локальна історія», де записував свідчення очевидців національно-визвольних змагань в Україні. Крім того, обіймав посаду старшого наукового співробітника Львівського історичного музею. Був учасником Революції Гідності. Із початком повномасштабного вторгнення став на захист України. Спочатку перебував на військовій службі в одному з відділів Львівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Згодом виконував бойові завдання у лавах 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». 02023-06-022 червня 2023 6 червня похований на Личаківському цвинтарі у Львові[18].
11822 Україна Кукін Геннадій 47 років, м. Новий Розділ. Був мобілізований на військову службу 11 грудня 2022 року. Проходив службу в складі 3 механізованого батальйону військової частини А0501. 02023-06-022 червня 2023 Загинув в районі населеного пункту Новоселівське Луганської області[19].
11823 Україна Колубатко Василь 52 роки, м. Лозова. З перших днів вторгнення став на захист України, сиротами лишились двоє доньок. 02023-06-022 червня 2023 Загинув під час артобстрілу. 7 червня відбувся похорон в місті Лозова[20].
11824
Україна Сікорський Антон Миколайович 29 травня 1984 р, м. Первомайськ Миколаївської обл. Молодший сержант, командир третього єгерського взводу третьої єгерської роти 1 єгерського батальйону 68 окремої єгерської бригади ім. Олекси Довбуша. Закінчив ТНУ ім. Вернадського за спеціальністю Біохімія. Строкова служба в 2007—2008 в бригаді берегової оборони в АРК. Працював у фармацевтичних компаніях «Дарниця», «Артеріум», «Асіно», Київський вітамінний завод, Соффарма. Розробляв і патентував нові лікарські засоби. 24 лютого 2022 року був в Мадриді у відрядженні, але повернувся в Україну і 6 березня 2022 року пішов добровольцем захищати Україну. Спочатку був медиком роти, потім командиром взводу. Виконував бойові завдання біля Вугледару, Пречистівки, Павлівки. Без батька залишився 2-річний син. 02023-06-022 червня 2023 2 червня 2023 року загинув під час виконання бойового завдання. Похований 15 червня 2023 року на Берковецькому міському кладовищі Києва. 42 ділянка, 14 ряд.
11825 Україна Кобір Григорій 1969, с. Тинів поблизу Дрогобича, але багато років жив у  місті Самбір. Брав участь у врегулюванні конфлікту в Нагірному Карабаху. Після армії він 10 років пропрацював на заводі у Дрогобичі, потім — займався приватним бізнесом. Був активним учасником Революції Гідності. Входив до складу «Самооборони Самбірщини», а у найгарячіші моменти розстрілів Небесної Сотні перебував на Майдані. З 2014 року регулярно почав їздити на схід допомагати нашим захисникам. На Самбірщині Григорія знали як футболіста. Він грав за багато різних клубів, останній з яких ФК «Стріла». До ігор команда підготувала нову форму, але Григорій не встиг ї приміряти, бо почалась повномасштабна війна. У перші дні після вторгнення він добровольцем зголосився патрулювати вулиці міста, а на початку травня 2022 року доєднався до лав Збройних сил України. Служив старшим техніком роти понтонно-мостового батальйону в/ч А 3817. Саме він оглядав, готував та ремонтував техніку для виконання бойових завдань. 02023-06-022 червня 2023 Під час одного з них, 2 червня 2023 року, внаслідок артилерійського обстрілу загинув. У пам'ять про Героя у Самборі заснували щорічний футбольний турнір. Перший відбувся у липні 2023 року[21].
11826 Україна Проценко Олег Васильович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
25 липня 1992, с. Переволочна Прилуцького району Чернігівської області. У 1998 року пішов до 1 класу Переволочнянської школи. У 2002 році разом з сім'єю переїхав до с. Охіньки. У 2009 році закінчив 11 класів Охіньківської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Протягом 2009—2010 років навчався в Дігтярівському СПТУ. У 2010 році пішов трактористом працювати до СТОВ «Батьківщина». У 2012 році вперше став до лав ЗС України, службу та навчання проходив у Житомирі. Одружився у 2014 році. Після початку повномасштабної війни чоловік долучився до Захисників України. Був призваний на військову службу Прилуцьким РТЦК та СП 27 грудня 2022 року. Був водієм розвідувального відділення розвідувального взводу десантно-штурмового батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[22]. 02023-06-022 червня 2023 Загинув поблизу населеного пункту Іванівське Бахмутського району Донецької області. Похований на місцевому сільському кладовищі у селі Охіньки Прилуцького району Чернігівської області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[23].
11827 Україна Багно Сергій

(«BAGGI»)

24 роки, м. Охтирка Сумської області. Після закінчення школи здобув фах тракториста-машиніста у Богодухівському професійно-технічному ліцеї. Пройшов строкову військову службу, а згодом вирішив залишитися в армії, тому підписав контракт. На момент повномасштабного російського вторгнення Сергій служив у 72-ій окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців. Був у складі самохідного артилерійського дивізіону. 02023-06-022 червня 2023 Загинув біля селища Катеринівка на Донеччині. Під час виконання бойового завдання отримав смертельні поранення внаслідок ворожого обстрілу. Похований на Алеї Слави цвинтаря у рідному місті[24].
11828

11829
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-06-022 червня 2023

3 червня[ред. | ред. код]

11830 Україна Довган Ігор 42 роки, м. Стрий. 4 березня 2022 року долучився до лав ЗСУ. 3 серпня 2022 року обороняв Миколаївщину, Херсонщину, Кремінну, а з кінця січня 2023 року брав участь у боях Бахмутського району Донецької області. Служив бойовим медиком. 02023-06-033 червня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Іванівське Бахмутського району. Похований на Алеї Слави у Стрию 8 червня 2023 року[25].
11831 Україна Рибак Ігор 35 років, м. Лозова. Навідником-оператор. 02023-06-033 червня 2023 Загинув поблизу Берестового Куп'янського району[26].
11832 Україна Чепець Андрій 27 років. На фронті перебував з 2016 року. Старший солдат. 02023-06-033 червня 2023 Загинув поблизу Берестового Куп'янського району. Прощання із захисником відбулось 6 червня у селі Мар'ївка[27]
11833 Україна Магазінов Сергій

(«Чіф»)

42 роки, м. Горлівка Донецької області. Закінчив автотранспортний технікум. Працював автомеханіком. У 2014 році, коли російські військові окупували Донбас та рідне місто, він із родиною був змушений переїхати до Вишгорода на Київщині. 24 березня 2022 долучився до ТРО Київської області. У жовтні 2022 перейшов на службу в 81-шу окрему аеромобільну бригаду. 02023-06-033 червня 2023 Загинув біля селища Білогорівка на Луганщині. Під час виконання бойового завдання боєць отримав смертельні поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. Похований у Вишгороді на Київщині[28]
11834 Україна Максимець Тарас 10 березня 1994, м. Червоноград. Старший солдат, майстер-номер обслуги 148-го окремого гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону. З 2014 року працював гірничомонтажником на шахті «Великомостівська». 02023-06-033 червня 2023 Помер в районі села Перлявка Житомирської області[29]
11835 Україна Войтюк Дмитро(«Чечен») 30 років, м. Сарни Рівненської області. Після школи вступив у вище професійне училище № 21, а потім — у Мирогощанський аграрний фаховий коледж. Згодом переїхав до Києва за коханою, там і жив далі. Закінчив Національний університет біоресурсів і природокористування і став магістром енергетики. Тривалий час служив у поліції. Був старшим екіпажу й офіцером — лейтенантом поліції. Згодом обійняв посаду менеджера з продажу в ТОВ «Електросистеми України». Під час повномасштабного вторгнення записався у добровольці ТРО. Далі вони стали 104-ою окремою бригадою ТРО ЗСУ. Спочатку захищали периметр міста, потім вирушили до кордону з Білорусією. Там чоловік став командиром відділення, а вже згодом — командиром взводу. У квітні 2023-го їхній підрозділ перемістили на Бахмутський напрямок. 02023-06-033 червня 2023 Загинув в районі села Дачне на Донеччині. Виконуючи бойове завдання, отримав смертельні поранення під час ворожого артилерійського обстрілу. Похований у рідному місті Сарни[30].
11836

11839
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-06-033 червня 2023

4 червня[ред. | ред. код]

11840 Україна Кава Тарас Михайлович 14 березня 1983, с. Чесники Рогатинського району. Навчався в місцевій школі, згодом продовжив здобувати освіту в Рогатинському СПТУ № 35, де отримав професію тракториста-машиніста. З 1999 по 2001 пройшов військову службу. У мирний час працював у СВК ім. Михайла Грушевського та за кордоном. До лав ЗСУ був мобілізований 14 березня 2002 (у свій день народження). Проходив службу у військовій частині Т0950. Був гранатометником 1-го штурмового відділення, 1-го штурмового взводу штурмової роти. 28 лютого був спрямований на оборону фортеці Бахмут. 23 березня 2023 отримав контузію. 3 травня отримав осколкове поранення. 4 травня померла його мама після важкої хвороби. 02023-06-044 червня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання на околицях Іванівського Бахмутського району на Донеччині. Отримав осколкові поранення близько 15:45[31].
11841 Україна Зелінський Сергій с. Кізомис Херсонської області. Був в окупації в Херсоні, співпрацював з СБУ. За його допомоги підривали колаборантів. Він виготовляв вибухівку. Після того як виїхав з окупації вступив до лав ССО. 02023-06-044 червня 2023 Загинув під Бахмутом. Прощання відбулося 8 червня в Хмельницькому[32].
11842 Україна Стефанишин Микола 49 років, с. Мостище Олешанської громади. Останні кілька років проживав в Івано-Франківську. На захист країни військовослужбовець став на початку повномасштабного вторгнення РФ. Спочатку працював у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, проходив військовий вишкіл. У лавах ЗСУ служив старшим солдатом. Воював на Донеччині. На початку травня 2023 року був у відпустці, приїздив до рідного села. 02023-06-044 червня 2023 Загинув під час чергування на контрольному пункті поблизу села Новокалинове Покровського району Донецької області. Похований на Алеї героїв в Чукалівці біля Івано-Франківська[33].
11843 Україна Куценко В'ячеслав Володимирович 1 березня 1980, м. Українка. Долучився до лав ЗСУ 17 січня 2023 року. 02023-06-044 червня 2023 Загинув поблизу населеного пункту Сторожеве Волноваського району в Донецькій області під час виконання обов'язків військової служби при захисті Батьківщини[34].
11844 Україна Чудівський Сергій 21 червня 1997, селище Березна Чернігівської області. Навчався у місцевій школі. У 2017 році закінчив Чернігівський кооперативний фаховий коледж, де вчився на технологічному відділенні. Працював кондитером. З перших днів повномасштабного російського вторгнення захищав країну в одній із бригад Національної гвардії України. Був розвідником. 02023-06-044 червня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання біля села Білогорівка на Донеччині. Похований у рідному селищі[35]
11845 Україна Савлук Павло («Рудий») 39 років, селище Кирнасівка Вінницької області. Навчався в Брацлавському училищі, де здобув професію слюсара-електрика. Одружився і згодом з родиною переїхав до міста Приморськ Запорізької області. Усе життя працював будівельником. З 2014 року займався волонтерською діяльністю. У лютому 2022 року став бійцем 114-го батальйону 110-ї окремої бригади територіальної оборони Збройних Сил України. Служив у протитанковому взводі роти вогневої підтримки. 02023-06-044 червня 2023 Загинув поблизу села Новопіль на Донеччині. Під час виконання бойового завдання отримав смертельні поранення внаслідок влучення в його окоп бомби ФАБ-500 з боку російських окупантів. Похований в рідному селі[36]
11846 Україна Скоблій Іван («Прапор») 48 років, м. Новий Розділ. Навчався у місцевій школі № 4. У 1993 році закінчив Новороздільське ПТУ № 5, здобув фах слюсаря з ремонту автомобілів. Останнім місцем роботи був супермаркет «Сільпо», де чоловік був охоронником. В 2020 році підписав контракт із ЗСУ. Служив оператором-навідником БМП у 109-му батальйоні 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Виконував бойові завдання на території ООС. Під час повномасштабного вторгнення продовжував разом із побратимами захищати Україну від окупантів. 02023-06-044 червня 2023 Загинув біля села Званівка на Донеччині. Вирушаючи на бойове завдання, боєць підірвався на ворожій міні. Похований на Малехівському кладовищі у рідному місті[37].
11847 Україна Дунай Сергій 1 серпня 1971, с. Карначівка на Тернопільщині. Усе життя займався футболом: спочатку виступав за місцеву команду «Каменяр», потім входив до складу «Стандарта» (Вишгородок), а також грав у ветеранському чемпіонаті Тернопільської області за клуб «Ветеран» з Ланавців. До початку повномасштабного вторгнення Сергій брав участь у російсько-українській війні, але повернувся до мирного життя, у якому був вчителем математики та інформатики Лопушненської школи. У березні 2022 року Сергій став на захист України знову. Був командиром механізованого взводу 3 механізованої роти військової частини А3719, мав звання капітана. 02023-06-044 червня 2023 Загинув унаслідок ворожого мінометно-артилерійського обстрілу поблизу села Діброва на Луганщині[38]
11848 Україна Удод Віктор 49 років, с. Богуші Рівненської області. Жив у селищі Новопаволоцьке Житомирської області. Здобув фах столяра, будівельника, паркетника у Соснівському професійно-технічному училищі № 8. Пройшов строкову військову службу. Одружився, виховував чотирьох дітей. Був механізатором. Під час повномасштабного російського вторгнення був мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив у військовій частині А4773. Обіймав посаду старшого навідника 02023-06-044 червня 2023 Загинув виконуючи військові обов'язки біля села Володине на Донеччині. Загинув в селі Паволоч на Житомирщині[39].
11849
Україна Тімукін Іван Анатолійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
11 листопада 1987 р.н. ВПО з Херсонській області, Голопристанського району, с. Бехтери, солдат, водій-кулеметник 23 ОМБР, 1 батальйону, окремого кулеметного взводу. Закінчив Бехтерську ЗОШ, після закінчення 9 класу змушений був працювати, так як батьки померли. Із початком повномасштабного вторгнення виїхав з Харківської області де працював,як ВПО до сестри в м.Ужгород і добровільно пішов на захист України. 1 червня 2022 року був призваний до лав ЗСУ. Виконував бойові завдання на найгарячіших напрямках спочатку у складі 53 ОМБр на Донецькому напрямку: Бахмут, Мар'янка, Костянтинівка, потім на Херсонському, а з січня 2023 року перевівся в нову 23 ОМБр. Загинув виконуючи бойове завдання на Запорізькому напрямку, при звільнені н.п. Левадне Пологівського району 04 червня 2023 року. Залишилася молодша сестра, яка також несе службу в лавах ЗС та кохана дівчина Юлія,яка вірно чекала Івана з війни. 02023-06-044 червня 2023 04 червня 2023 року, при виконанні бойового завдання на Запорізькому напрямку поблизу н.п. Левадне потрапив під мінометний обстріл ворога і отримав поранення не сумісне з життям. Похований 21 червня на Берковецькому кладовищі у м. Київ, 42 ділянка, 17 ряд. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
11849

11849
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-06-044 червня 2023

5 червня[ред. | ред. код]

11850 Україна Ковтун Василь Михайлович 20 жовтня 1974 року в сім'ї колгоспників, с. Атюша Коропської громади. У 1992 році закінчив 10 класів Атюшівської середньої школи й пішов навчатися до Ніжинського сільськогосподарського технікуму. Відслужив у армії. Після служби пішов працювати в СВК «Правда» трактористом, де і працював до реорганізації. Останній час працював опалювачем Атюшівської ЗОШ I—III ступенів ім. Станіслава Ковтуна. Із 16 січня 2023 року був мобілізований і перебував на військовій службі, захищав Україну у складі 31-ї окремої механізованої бригади. 02023-06-055 червня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання в Донецькій області поблизу населеного пункту Новоочеретувате[40].
11851 Україна Максимчук Юрій 31 жовтня 1993, с. Бистриця Надвірнянського району. 02023-06-055 червня 2023 Загинув військовослужбовець 5 червня 2023 під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку[41].
11852 Україна Тарасіч Олександр Олександрович 34 роки, житель м. Вараш. Молодший сержант, командир відділення однієї із рот 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Мобілізований у січні 2023 року[42]. 02023-06-055 червня 2023 Загинув у бою біля м. Мар'їнка Донецької області під час виконання бойового завдання. Похований 10 червня на Алеї Героїв на кладовищі у с. Стара Рафалівка.
11853 Україна Ярецький Мирон Богданович 6 липня 1984 02023-06-055 червня 2023 Похований на Алеї Героїв кладовища с. Чукалівка 20 червня 2023[43].
11854 Україна Сахнік Станіслав 29 грудня 1999. Лейтенант. 02023-06-055 червня 2023 Похований 22 червня на цвинтарі в селі Хриплин[44].
11855 Україна Голубка Іван 1996, с. Дебеславці Коломийського району. Був командиром БМП 109 батальйону у складі 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». 02023-06-055 червня 2023 Загинув поблизу села Григорівка Бахмутського району під час штурму позицій РФ. Похорон відбувся 21 червня в рідному селі[45]
11856 Україна Слющенко Олексій Багаторазовий чемпіон України з бодібілдінгу та паверліфтінгу служив у розвідпідрозділі 123-ї бригади територіальної оборони. 02023-06-055 червня 2023 5 червня 2023 брав участь в операції на дніпровських островах, поблизу Херсона. Отримав смертельне поранення, коли намагався витягнути свого пораненого командира[46].
11857 Україна Савчин Ігор Михайлович 14 червня 1983. Мешкав в м. Долина. На військову службу чоловіка 18 грудня 2022 року призвав Калуський територіальний центр комплектування та соціальної допомоги. Служив навідником гранатометного відділення взводу вогневої підтримки десантно-штурмової бригади морської піхоти. 02023-06-055 червня 2023 Загинув поблизу селища Велика Новосілка Волноваського району. Разом із побратимами штурмували позиції військових РФ[47].
Україна Дімчев Дмитро Володимирович 1 лютого 1995, с. Теплиця Болградського району Одеської області. Середню освіту здобув в ДНЗ “Арцизький професійний аграрний ліцей”. З 2015 року на службі в ЗСУ, останні роки служив у підрозділі морської піхоти. 02023-06-055 червня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання. Похований 10 червня в рідному селі[48].
11858 Україна Кривко Віктор с. Теофіпілка. 02023-06-055 червня 2023 Загинув на Запорізькому напрямку, під час обстрілу[49].
11859 Україна Чайка Олександр 33 роки, м. Переяслав Київська область. Був мобілізований 18 травня 2022. 02023-06-055 червня 2023 Загинув біля Бахмута. Похорон відбувся 9 червня 2023 в місті Переяслав[50][51].
Україна Іванов Олександр

(«Опер»)

47 років, м. Суми. Закінчив будівельний коледж. Пройшов строкову військову службу. Після армії служив у міліції на посадах оперуповноваженого та слідчого. Мав високі показники з пошуку і затримання правопорушників. Звільнився у званні капітана і почав реалізовувати свій потенціал у цивільному житті. Працював на підприємстві, яке спеціалізувалось на металах. З початком повномасштабної війни Олександр вирішив, що має захищати Україну. Приєднався до лав 31-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. Обійняв посаду командира машини-командира відділення та вирушив на передову. 02023-06-055 червня 2023 Загинув поблизу села Новосілка на Донеччині. Під час ведення наступальної операції отримав смертельні поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. Похований на Алеї Слави в Сумах[52]
Україна Крушельницький Андрій Михайлович 24 листопада 1999, с. Тудорів Чортківського району. 02023-06-055 червня 2023 Загинув в районі населеного пункту Північне Донецької області [53]
11859

11859
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-06-055 червня 2023

6 червня[ред. | ред. код]

11860 Україна Рудак Андрій Тарасович 30 листопада 1998, с. Парище у Надвірнянській громаді. З 2005 по 2012 навчався в школі. Лейтенант 02023-06-066 червня 2023 Загинув у бою з військовими формуваннями РФ поблизу Яковлівки Донецької області[54].
11861 Україна Доценко Ілля

(«Грек»)

28 років, м. Сватове на Луганщині. Закінчив Луганський національний аграрний університет за спеціальністю «Облік та оподаткування». Працював в агросекторі. Коли почалося повномасштабне російське вторгнення разом із рідними переїхав на Хмельниччину і вже там вирушив до військкомату, щоб приєднатися до лав захисників. Воював у складі 132-го окремого розвідувального батальйону Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Був розвідником-гранатометником. Під час війни одружився. 02023-06-066 червня 2023 Загинув внаслідок ворожого авіаудару в районі села Омельник Запорізької області. Похований на Алеї Слави кладовища мікрорайону Ракове у Хмельницькому[55].
11862 Україна Вієнко Руслан

(«Розвідка»)

Липень 2003, с. Мала Білозерка Запорізької області. Після школи здобув фах електрика у Запорізькому машинобудівному вищому професійному училищі № 27. Після повномасштабного вторгнення приєднався до лав ЗСУ. Служив у 5-й окремій штурмовій бригаді. Обіймав посаду стрільця-зенітника. 02023-06-066 червня 2023 Загинув в бою з окупантами за місто Бахмут на Донеччині. Під час ворожого артилерійського обстрілу боєць отримав уламкове поранення в голову, відкриту черепно-мозкову травму і кулеве поранення плеча. Ці травми стали смертельними. Похований на Алеї Слави Кушугумського кладовища у Запоріжжі[56]
11863 Україна Головєй Олег («Професор») 37 років, с. Сурсько-Михайлівка Дніпропетровської області. Мав незакінчену вищу освіту. Займався виготовленням виробів з дерева, шив чохли на ножі та пістолети. З 2016 року чоловік служив у ЗСУ за контрактом. Брав участь в АТО/ООС на Донбасі. Повномасштабне вторгнення зустрів разом із побратимами. На той момент обіймав посаду старшини батареї зенітно-ракетного дивізіону одного з підрозділів. 02023-06-066 червня 2023 Загинув виконуючи бойове завдання біля селища Золочів на Харківщині. Боєць підірвався на ворожій міні та отримав смертельні вибухові травми. Похований в селищі Надіївка на Дніпропетровщині[57].
11864

11869
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-06-066 червня 2023

7 червня[ред. | ред. код]

11870 Україна Твардовський Юрій Михайлович 1992, с. Кам'янки (Тернопільський район) Тернопільська область. старший солдат 44 окремої артилерійської бригади імені Данила Апостола[58]. 02023-06-077 червня 2023 Загинув на запорізькому напрямку від отриманих поранень внаслідок артобстрілу.
11871 Україна Кавуліч Володимир 33 роки, м. Кременчук. Школу закінчив у селі Супрунівка Полтавської громади. 2013-го військовий переїхав до Києва. Був учасником Революції гідності. З початку московсько-української війни служив (Володимир Кавуліч -ред.) у складі свободівських добровольчих батальйонів «Січ» та «Карпатська Січ». Після початку повномасштабного вторгнення став до лав Добровольчого батальйону «Феміда-Чорнобаївка». Був начальником координаційного штабу батальйону. 02023-06-077 червня 2023 Загинув рятуючи жителів Херсонщини, які постраждали через підрив російською армією Каховської ГЕС. Сильна течія затягнула його човен під баржу[59].
11872 Україна Войтина Владислав
Почесний нагрудний знак «Сталевий хрест»
Почесний нагрудний знак «Сталевий хрест»
16 лютого 1998, м. Львів. Навчався у львівській школі № 62. Здобував освіту в Інституті права, психології та інноваційної освіти Львівської політехніки. Потім проходив військову службу у місті Кам'янка-Бузька Львівської області. Із початком агресії росії виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції/операції Об'єднаних сил у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ. За особистий героїзм і відвагу був нагороджений Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Сталевий хрест». Початок повномасштабного вторгнення російської федерації зустрів на передовій. Боровся із російськими окупантами на Херсонщині, Миколаївщині, Харківщині та Донеччині[60][61]. 02023-06-077 червня 2023 Загинув у бою з російськими окупантами. Похорон відбувся 10 червня 2023. Похований на Личаківському цвинтарі[62].
11873 Україна Задерей Денис Русланович 9 лютого 2022, с. Прип'ять, Ковельський район. Був сиротою, виховувався в прийомній сім'ї. Після навчання в Прип'ятській школі здобував освіту в Одеському військово-морському ліцеї, згодом — в Одеській військовій академії (спеціалізація «Морська піхота»). Лейтенант. З 17 липня 2019 року уклав контракт на проходження військової служби, був командиром десантно-штурмової роти. Разом з побратимами проходив навчання в Республіці Польща, де вдосконалював практичні навички та вміння для захисту своєї держави[63]. 02023-06-077 червня 2023 З 7 червня 2023 року воїн вважався зниклим безвісти. Незабаром підтвердилася його смерть. Загинув на Донеччині[64]
11874 Україна Христенко Олег Андрійович («Крилов») 19 жовтня 2001, м. Львів. Здобував освіту у Національному університеті «Львівська політехніка». З юного віку був учасником різноманітних патріотичних рухів та ініціатив. У мирний час працював у ІТ-сфері. У перші дні повномасштабного вторгнення Росії, попри відсутність військового досвіду, самостійно поїхав до столиці та вступив до лав 3-ї окремої штурмової бригади Сухопутних військ ЗСУ (колишній окремий полк спеціального призначення «Азов»). Спочатку виконував бойові завдання на Київщині, згодом боронив територіальну цілісність та незалежність держави на південному та східному напрямках. Працював над новою ІТ-розробкою для покращення боєздатності українських снайперів, однак свій останній проєкт завершити не встиг. 02023-06-077 червня 2023 Загинув на Бахмутському напрямку. Похорону відбувся 17 червня у Львові[65][66]
11875 Україна Тонконог Олександр Олександрович 25 травня 1984, м. Запоріжжя. Закінчивши школу пішов навчатися до Запорізького професійного ліцею залізничного транспорту за спеціальністю помічник машиніста. З 2005 до 2017 року здобув нову професію — токаря. З 2018—2022 роки працював на АТ «Запорізький завод феросплавів» помічником машиніста. Долучився до лав ЗСУ 2 грудня 2022. Служив командиром мінометного відділення роти морської піхоти батальйону морської піхоти в військовій частині А4548, молодший сержант. 02023-06-077 червня 2023 Загинув в районі населеного пункту Велика Новосілка під час штурмових дій з боку противника[67]
11876 Україна Кобас Ігор 45 років, с. Калинове Золочівської громади. Став на захист України з перших днів повномасштабного вторгнення. 02023-06-077 червня 2023 Загинув від осколкового поранення на фронті[68].
11877 Україна Пендерецький Андрій («Дюхан») 28 червня 1976, м. Івано-Франківськ. Сапер 3-ї Штурмової Бригади. 2-й штурмовий батальйон. 02023-06-077 червня 2023 Похований на кладовищі в Дем'яновому Лазі в Івано-Франківську[69]
11878 Україна Колесник Геннадій Григорович

(«Підкова»)

30 квітня 1973, м. Бердянськ. Долучився до полку Азов в 2015 році. Потім був начальником штабу «Національного корпусу» в рідному Бердянську. З перших днів повномасштабного вторгнення долучився до лав ССО Азов Київ. (3ОШБР). Старший сапер 2-го штурмового батальйону. 02023-06-077 червня 2023 Загинув під час розмінування логістичних шляхів. Похорон відбувся 14 червня на Алеї Слави на Лук'янівському цвинтарі в Києві[70]
11879 Україна Бортков Андрій

(«Цитрамон»)

30 років, родом з Дніпропетровщини, проте виріс та прожив усе життя у місті Славутич Київської області. Закінчив там школу № 2. Працював на атомних електростанціях по всій Україні. У жовтні 2022 року, чоловік був мобілізований до Збройних Сил України. Ніс службу у 128-ій окремій гірсько-штурмовій бригаді. За час служби молодший сержант Бортков нагороджений медаллю «За хоробрість в бою». Він неодноразово рятував побратимів з поля бою, тому що служив бойовим медиком. 02023-06-077 червня 2023 Загинув біля села Лобкове Запорізької області. Під час евакуації пораненого потрапив під артилерійський і танковий обстріли з боку окупантів. Осколки пробили його каску. Похований на Алеї Слави у місті Славутич Київської області[71].
Україна Дуденко Назар

(«Guffi»)

23 роки, м. Кодима Одеської області. Після закінчення школи поїхав до Львова навчатися на перукаря. Працював діджеєм у молодіжному таборі «Лінія відриву». У 2019 році вирішив піти на військову службу за контрактом до ЗСУ. Служив у 9-му батальйоні 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. Був заступником командира бойової машини — навідником-оператором. Виконував бойові завдання на території ООС, зокрема, брав участь у боях на Світлодарській дузі. Під час повномасштабного вторгнення Назар разом із побратимами боронив Миколаївщину, Херсонщину й Донеччину. 02023-06-077 червня 2023 Загинув 7 червня 2023 року під час відбиття ворожого штурму в районі села Первомайське на Донеччині. Воїн місяць не дожив до свого 24-річчя. Похований Шершенці Одеської області. Вдома на нього чекали дружина та син, який народився у 2021 році[72].
Україна Білошицький Сергій Вікторович 10 березня 1983, смт Сарата Одеської області. Навчався в Одеському професійному ліцеї будівництва та архітектури. Мобілізований до лав ЗСУ 11 січня 2023 року. 02023-06-077 червня 2023 Довгий час вважався зниклим без вісті. Похорон відбувся 29 грудня 2023 року в селищі Сарата[73].
11879

11879
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-06-077 червня 2023

8 червня[ред. | ред. код]

11880 Україна Бобров Олександр м. Полонне, Хмельницька область. Воював у складі 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура». До повномасштабного російського вторгнення активно працював на користь громади у рідному місті Полонне, працював депутатом Полонської міської ради, очолював у міськраді фракцію партії «Громадянська позиція». 02023-06-088 червня 2023 Загинув поблизу населеного пункту Новоданилівка на Запоріжжі [74].
11881 Україна Мазур Олексій(«Родео») 11 березня 1995, м. Липовець. Маленьким переніс онкологічне захворювання, після чого вирішив, що обов''язково стане лікарем. Став на захист України до лав полку Азов у 2015 році. Служив бойовим медиком. Одружився цієї весни. Він був поранений і отримав травму ніг, міг залишитися в тилу, але не захотів — продовжив рятувати поранених і був професіоналом своєї справи. 02023-06-088 червня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання в селі Мала Токмачка на Запоріжжі. Снаряд влучив у авто медичної евакуації. Похований в місті Липовець. Мав останнє прохання: якщо загине, то нехай на прощанні із ним лунає пісня Nokturnal Mortum «Україна»[75].
11882 Україна Тихий Роман 15 травня 1975, Нові Стрілища Львівської області. Згодом переїхав на Херсонщину, навчався в Антонівській загальноосвітній школі. Після завершення навчання проходив військову службу лавах морської піхоти у Севастополі. У мирний час із сім'єю проживав у Скадовську Херсонської області, працював слюсарем газового устаткування. Після початку повномасштабного вторгнення родина перебралася до Львова. У Львові Роман вступив до складу 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». 02023-06-088 червня 2023 Похований 12 червня 2023 на Личаківському цвинтарі[76]
11883 Україна Джаман Василь 1990, проживав у селі Кулачківці. Служив навідником 35 окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Остроградського[77]. 02023-06-088 червня 2023 Помер від смертельного поранення, отриманого поблизу села Сторожове Волноваського району на Донеччині[78].
11884 Україна Ківінський Сергій 1979, селище Клевань. 02023-06-088 червня 2023 Загинув в районі населеного пункту Мала Токмачка Запорізької області. Похований в селищі Клевань[79].
11885 Україна Мельник Олександр с. Чудель. Проживав у селі Стрільськ Сарненської громади. У лавах Збройних Сил України служив стрільцем-санітаром. 02023-06-088 червня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Свобода Запорізької області[79].
11886 Україна Амброзяк Дмитро 1988, с. Забережжя. Служив сапером. З початку червня 2023 року вважався зниклим безвісти. 02023-06-088 червня 2023 Загинув біля села Роботине Пологівського району Запорізької області[80].
11887 Україна Мороз Сергій с. Волиця. Був гранатометником військової частини А4447. 02023-06-088 червня 2023 Загинув у Запорізькій області[81]
11888 Україна Ткач Денис Вікторович

(«Макді»)

02023-06-088 червня 2023 Загинув на Бахмутському напрямку
11889 Україна Щербань Михайло Русланович 15 липня 1994, м. Ладижин. Закінчив Ладижинську ЗОШ № 2. Навчався в Одеській Державній Академії Архітектури та Будівництва. Працював у ТОВ «Профсталь» в місті Києві. З 25 лютого 2022 року добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Служив кулеметником в одній з військових частин.

З серпня 2022 року приймав участь в боях під Миколаєвом, на Херсонщині та Донецьких напрямках.

02023-06-088 червня 2023 Помер в шпиталі 8 червня 2023 року[82].
11890 Україна Думінкевич Роман Степанович 1981, с. Студінка. Служив стрільцем-помічником гранатометника штурмового відділення штурмового взводу штурмової роти військової частини. 02023-06-088 червня 2023 8 червня 2023 року загинув у Запорізькій області під час виконання бойових завдань, пов'язаних із захистом Батьківщини[83]
11891 Україна Цимбалій Анатолій Миколайович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
1990 р.н., с. Глеюватка Криворізького району[84]. 02023-06-088 червня 2023 Загинув при виконанні бойового завдання поблизу села Іванівське Бахмутського району Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[85].
Україна Савицький В'ячеслав («Сава») с. Купчичі Чернігівської області. Навчався у Спаській школі. У 2020 році закінчив Національний університет «Чернігівська політехніка». З дитинства захоплювався футболом та вирішив присвятити себе спорту. Останні роки грав за ФК «Кудрівка» на позиції захисника. У 2022 році разом зі своєю командою став чемпіоном і володарем Кубка Чернігівської області. У червні 2022-го чоловіка мобілізували до лав Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. В'ячеслав служив навідником у 81-ій окремій аеромобільній бригаді. Виконував бойові завдання на різних напрямках фронту. 02023-06-088 червня 2023 Загинув 8 червня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу селища Білогорівка на Луганщині[86].
Україна Зорський Сергій («Бармалєй»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
52 роки, м. Запоріжжя. Здобув фах інженера-будівельника у Запорізькому будівельному технікумі. Пройшов строкову службу в Німеччині. Коли повернувся додому, працював на різних підприємствах свого регіону, зокрема, в «ЗапоріжАлюміньбуд», «Запоріжпромбуд», «Інтерпромбуд». Брав участь у будівництві Запорізького трансформаторного заводу, ПрАТ «Плутон», заводу «Перетворювач», ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат», бізнес-центру «Eco Tower», веж-близнюків «Four Points by Sheraton». З 2012-го працював інженером у компанії «Запоріжкокс». У 2014—2015 роках воював в АТО на Донбасі у складі ЗСУ. Після звільнення повернувся на посаду головного спеціаліста відділу УБ ТОВ «БСГ». У 2018 році заочно закінчив навчання у Запорізькій державній інженерній академії на факультеті «Промислове та цивільне будівництво». Отримав диплом магістра з відзнакою. 25 лютого 2022 долучився до НГУ. В квітні 2022 його нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня. 02023-06-088 червня 2023 Загинув поблизу села Червона Криниця Запорізької області. Виконуючи бойове завдання, отримав смертельні поранення під час ворожого артилерійського обстрілу. Похований на кладовищі Святого Миколая у рідному місті. 8 жовтня 2023 вулицю Гагаріна в Запоріжжі перейменували в вулицю Сергія Зорського[87].
11892

11889
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-06-088 червня 2023

9 червня[ред. | ред. код]

11890 Україна Хрупіна Надія Олександрівна 6 червня 1971. Санітарний інструктор медичного пункту 1-го гірсько-штурмового батальйону, 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. 02023-06-099 червня 2023 Загинула захищаючи Батьківщину та всіх нас від підступного та безжального ворога. 13 червня 2023 відбувся похорон в Ужгороді[88].
11891 Україна Сопіга Руслан Олександрович с. Залісці. Солдат, військовослужбовець ЗСУ, 68-ма бригада 02023-06-099 червня 2023 Загинув на Донеччині поблизу населеного пункту Благодатне внаслідок мінно-вибухової травми[89]
11892 Україна Данайтис Олександр 53 роки, м. Красилів, Хмельниччина. Солдат, військовослужбовець ЗСУ, 68-ма бригада 02023-06-099 червня 2023 Загинув під час штурмових дій, внаслідок артилерійського обстрілу, поблизу населеного пункту Сторожеве. Сторожове було офіційно звільнене 12 червня[90].
11893 Україна Левицький Олег 15 травня 1978, Брошнів-Осада. Закінчив загальноосвітню школу I—III ступенів в Брошнів-Осаді. Служив гранатометником. 02023-06-099 червня 2023 Загинув на Запоріжжі[91].
11894 Україна Русановський Ігор 22 вересня 1993, с. Зашків Львівської області. Навчався у Зашківській середній загальноосвітній школі I—III ступенів імені Євгена Коновальця Львівської міської ради. Згодом здобував професійно-технічну освіту у Львові. У мирний час працював у Брюховицькому лісництві та Львівському лісовому господарстві. Захоплювався рибальством. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави від окупантів. Боронив її територіальну цілісність та незалежність у лавах 95-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ Збройних Сил України[92]. 02023-06-099 червня 2023 Загинув, захищаючи Україну від російських окупантів. Похований 16 червня в рідному селі[93].
11895 Україна Жмур Олександр

(«Віки»)

26 липня 2003, м. Бровари. Випускник середньої загальноосвітньої школи № 186 м. Києва. Навчався на факультеті землевпорядкування Національного університету біоресурсів і природокористування України. Закінчив Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України «Боярський коледж екології та природних ресурсів», ще з часів коледжу мріяв долучитися до лав ЗСУ, адже батько спецпризначенець. служив у мінометній бригаді. 02023-06-099 червня 2023 Загинув від обстрілу ворожої артилерії біля населеного пункту Спірне Бахмутського району[94].
11896 Україна Здоров Роман Валерійович 14 травня 1999, с. Костянтинівка. 02023-06-099 червня 2023 Загинув в районі населеного пункту Левадне Пологівського району Запорізької області.
11897 ШЕВРОН 33 ОМБР (створений у січні 2023р) Україна Бойко Андрій Йосипович («FANTOM») 5 квітня 1979 р.н.

Випускник Академії Прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького.

З квітня 2014 року служив в Збройних силах України у різних частинах ОК "Захід" .

З 2015р по 2019 р приймав участь в бойових діях на сході країни.

З січня 2023р служив у 33-ій окремій механізованій бригаді оперативного командування «Захід» Сухопутних військ ЗСУ. Підполковник, заступник командира бригади з морально-психологічного забезпечення, 33 ОМБР .

Дисциплінований,професійно підготовлений, сумлінний та уважний офіцер. Під час виконання своїх службових обов'язків зарекомендував себе як відповідальний, зібраний цілеспрямований офіцер, який готовий захищати територіальну цілісність України, виконуючи будь-які задачі від командування. Остання нагорода - Нагрудний знак "Срібний хрест" від Головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного повинна була вручена у червні 2023 р, отримана дружиною Тетяною у листопаді 2023 р.

02023-06-099 червня 2023 Загинув на Запорізькому напрямку, поблизу с.Мала Токмачка виконуючи службові обов'язки внаслідок отриманих смертельних поранень під час ворожого артилерійського обстрілу. 3 місяці проводилася ДНК-експертиза. Похований на Алеї Героїв Микулинецького кладовища в місті Тернополі [95].
11898 Україна Унгурян Василь м. Татарбунари Одеської області. Старший матрос, командир розвідувального відділення розвідувального взводу 35 бригади морської піхоти. Після навчання в Ізмаїльському ВПУ №9 залишився працювати на проживати в Ізмаїлі. Строкову службу проходив матросов в Севастополі, пізніше за контрактом у Болграді. В мирний час працював зварювальником на різних будівництвах. Після повномасштабного вторгнення мобілізувався до лав ЗСУ. 02023-06-099 червня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання в н.п. Сторожове Донецької області. Довгий час вважався зниклим без вісті. Похований 2 березня 2024 року в м. Ізмаїл[96]
11899 Україна Гаврилов Руслан 28 років, с. Новопавлівське Миколаївської області. Навчався у Миколаївському ПТУ на зварювальника, потім здобув фах тракториста у Снігурівському ліцеї. Був призваний на військову службу до Збройних Сил України під час мобілізації 21 грудня 2022 року. Служив у 67-ій окремій механізованій бригаді. Обіймав посаду кулеметника. 02023-06-099 червня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання в районі села Діброва на Луганщині. Похований в селі Павлівка Миколаївської області [97].
11900 Україна Дмитрієв Максим Сергійович ("Філ") 31 липня 1984, с. Нова Некрасівка Ізмаїльського району. Навчався на зварювальника, працював на ізмаїльському судноремонтному заводі, пізніше займався будівництвом та ремонтом. Учасник АТО у складі 28-ї бригади.

28 лютого мобілізувався до 88 окремого батальону морської піхоти.

02023-06-099 червня 2023 Загинув поблизу н.п. Сторожове Донецької області внаслідок прямого влучання в броенавтомобіль "Козак 2" керованої авійційної протитанкової ракети випущеної з гелікоптера Ка-52[98].

Похований 19 червня в рідному селі.

11900

11900
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-06-099 червня 2023

10 червня[ред. | ред. код]

11901 Україна Микуляк Іван 38 років, с. Гута, Івано-Франківська область. Військовослужбовець 10 гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» з Івано-Франківщини Іван Микуляк.

Іван Микуляк — родом із села Гута. Воїн поліг 10 червня 2023 року

«Молодий, рішучий, вільний — таким залишиться навіки Іван у серцях своїх рідних, друзів та побратимів. Зі скорботою висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким героя. У цей скорботний час ми разом з вами відчуваємо тяжку втрату для вашого дому та всієї України», — написали на сторінці Солотвинської селищної ради у Facebook.

02023-06-1010 червня 2023 Загинув внаслідок танкового обстрілу поблизу селища Білогорівка Донецької області[99].
11902 Україна Приймак Андрій Тарасович 26 вересня 1981, Надвірнянська громада. Сержант. 02023-06-1010 червня 2023 Загинув неподалік села Новоданилівка Запорізької області під час обстрілу позицій[100].
11903 Україна Бабій Володимир 13 червня 1991, с. Дубівці. 02023-06-1010 червня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання[101].
11904 Україна Шипітко Ігор Анатолійович 2001, с. Зозулинці Тернопільської області. Оператор 3 відділення взводу протитанкових керованих ракет[102]. 02023-06-1010 червня 2023 Загинув внаслідок обстрілу позиції із РСЗР «Град» біля н. п. Новоданилівка Запорізької області.
11905 Україна Тимошенко Андрій 46 років, м. Львів. Велику частину свого життя прожив у Сполучених Штатах Америки, звідки повернувся у 2010 році. У мирний час працював водієм у комунальному підприємстві Львова. Протягом 2015—2016 років виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції у складі 2 окремої Галицької бригади Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України. Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини до лав 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування «Захід» Сухопутних військ ЗСУ. 02023-06-1010 червня 2023 Похорон відбувся 17 червня у Львові[65].
11906 Україна Квасун Сергій

(Квас)

26 років, с. Українка Острозької громади.

Він був стрільцем-оператором підрозділу 4 роти 2 єгерського батальйону 68 оєбр імені Олекси Довбуша

02023-06-1010 червня 2023 Загинув внаслідок мінно-вибухової травми під час виконання бойового завдання з "зачистки" в районі населеного пункту Благодатне Донецької області. Похований в селі Українка[79][103].
11907 Україна Суванов Володимир 45 років, с. Бабин. Все свідоме життя Володимир жив і працював у Рівному. У травні 2023 отримав повістку з викликом на службу. Спочатку служив на Волині, потім — на Харківщині. Молодший сержант, старший навідник мінометної батареї. 02023-06-1010 червня 2023 Загинув у районі міста Куп'янськ Харківської області. Похований на кладовищі «Нове» в Рівному[79].
11908 Україна Павловський Петро 1985, с. Новий Корець. Сержант 02023-06-1010 червня 2023 Загинув в районі населеного пункту Торецьк Донецької області[79].
11909 Україна Герасимчук Іван

(Гера)

Орден «За мужність» ІІІ ступеня

с. Тріскині Сарненської громади. З листопада 2022 став на захист рідної землі у лавах Збройних Сил України, був командиром відділення.старшим сержантом, командиром відділення в/ч А4056 (68-а окрема єгерська бригада ім.Олекси Довбуша).

У героя залишилися дружина, мама, брати та сестри.Похований на кладовищі у рідному с. Тріскині, Ремчицького Cтаростинського округу.

02023-06-1010 червня 2023 Загинув 10 червня під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Благодатне Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[79][104].
11910 УкраїнаДемченко Володимир Володимирович

(Демон)

м. Київ. Народився в сім'ї, де по батьківській лінії всі чоловіки були військовими офіцерами — тато, дядько, дід і прадіди. Навчався в Технічному ліцеї, був старанним, та справедливим. Вирішив вступати в НТУУ «КПІ ім. І. Сікорського», в грудні 2021 року закінчив університет і отримав диплом з відзнакою по спеціальності «Теплоенергетика. Енергетичний менеджмент та інжиніринг теплоенергетичних систем». 11 лютого 2022 року підписав контракт з теробороною і почав тренуватись. 24 лютого хотів бігти в військкомат, але захворів і зміг приступити до служби тільки 1 березня. Потрапив до 242-го окремого батальйону територіальної оборони 241-ї окремої бригади територіальної оборони. Професійно підготовлений, скрупульозний, сумлінний та уважний офіцер. Під час виконання своїх службових обов'язків зарекомендував себе як відповідальний, зібраний цілеспрямований офіцер, який готовий захищати територіальну цілісність України, виконуючи будь-які задачі від командування. Безпосередньо займався плануванням оборонної операції, допомагав батальйону з організацією оборони та підготовкою відповідних документів. 02023-06-1010 червня 2023

В липні батальйон відправили в зону бойових дій в Харківську область, де їх обстріляли іскандерами. Володю засипало уламками, він отримав тяжку черепно-мозкову травму, забої, переломи. Довго лежав в реанімації, переніс декілька операцій на головному мозку. Але 23 травня зробили операцію по закриттю дефекту і поставили пластину. Після цієї нескладної операції, Володі стало гірше, він впав у кому і помер в реанімації. Похований в Києві на Лук'янівському військовому кладовищі. Нагороджений медалями «За оборону міста-героя Харків», «За вірну службу» ІІІ ступеня, відзнакою «За відвагу».

Україна Мисан Дмитро 23 роки, м. Славута Хмельницької області. Рано залишився сиротою. Здобув фах електрозварювальника у професійно-технічному училищі. Ніс службу у 35-ій окремій бригаді морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського. 02023-06-1010 червня 2023 Загинув біля села Сторожеве на Донеччині. Рятуючи побратимів під ворожим артилерійським обстрілом, сам отримав смертельне осколкове поранення. Похований у рідному місті[105]
Україна Хаустов Владислав 33 роки, м. Павлоград Дніпропетровської області. У 2012 році закінчив Національний гірничий університет. Працював на Західно-Донбаській шахті на посаді гірничого робітника очисного вибою. У червні 2022 року чоловік добровільно вступив до лав ЗСУ. Служив у 46-ій окремій аеромобільній бригаді. Обіймав посаду навідника гаубичного артилерійського дивізіону. Брав участь у боях за Херсон, Соледар, Бахмут і Запоріжжя. 02023-06-1010 червня 2023 Загинув поблизу села Білогір'я Запорізької області. Виконуючи службові обов'язки, потрапив під ворожий артилерійський обстріл. Похований у рідному місті[106]

11 червня[ред. | ред. код]

11911 Україна Леськів Сергій Богданович 1973, житель с. Кам'янки[107]. Служив у ремонтно-відновлювальному батальйоні. 02023-06-1111 червня 2023 Помер внаслідок контузій отриманих на війні. Похований 13 червня в рідному селі.
11912 Україна Бать Андрій Іванович
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
28 травня 1993, с. Верхня Липиця. У 2009 закінчив Верхньолипицький ліцей і вступив до коледжу електронних приладів Івано-Франківського технічного університету нафти і газу на спеціальність «Комп'ютеризовані технології». У 2012—2013 роках пройшов підготовку в армії. З вересня 2013 виконував обов'язки інспектора патрульної служби. Був учасником АТО/ООС. У 2022 чоловік повернувся з-за кордону й одразу пішов до територіального центру комплектування і соціальної підтримки. Воював на Сумщині, Харківщині, Полтавщині. Згодом боронив країну від військових РФ на Запорізькому напрямку. Був командиром 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти, молодший сержант. 13 березня 2023 року отримав від Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного почесний нагрудний знак «Золотий хрест». 02023-06-1111 червня 2023 Загинув на Запорізькому напрямку поблизву міста Гуляйполе внаслідок обстрілу російськими військовими бойових позицій ЗСУ[108].
11913 Україна Кривокінь Ігор 47 років, м. Донецьк. Після закінчення 10 класу вступив на військову службу до лав прикордонників, яку проходив у Чернівецькій області. Повернувшись, працював токарем у Приватному акціонерному товаристві. Із початком агресії Росії Ігор Кривокінь з родиною був змушений покинути рідне місто та перебратися до міста Павлоград Дніпропетровської області, де працював на місцевому заводі. Із початком повномасштабного вторгнення став на захист України до лав 17-ї окремої танкової Криворізької бригади імені Костянтина Пестушка оперативного командування «Схід» Сухопутних військ ЗСУ. Воював на південному та східному напрямках на посаді стрільця-снайпера механізованого батальйону. 02023-06-1111 червня 2023 Похорон відбувся 20 червня у Львові[109].
11914 Україна Овчарук Сергій 1980, село Мала Любаша. Солдат. 02023-06-1111 червня 2023 Загинув від осколкового поранення голови, отриманого під час здійснення наступальних дій у районі населеного пункту Мала Токмачка Запорізької області. Похований в селі Мала Любаша[79]
11915 Україна Славинський Михайло

(«Сержант»)

27 років, с. Тютюнники Житомирської області. У дитинстві з родиною переїхав де селища Борова Фастівського району на Київщині. Закінчив місцеву школу. Згодом навчався у Бердичівському деревообробному училищі та Київському професійно-технічному училищі № 17. З початком набору до Школи поліцейських чоловік вирішив піти туди. Коли почалося повномасштабне російське вторгнення, став на захист Київської області у лавах місцевої територіальної оборони. Після звільнення столичного регіону пройшов навчання та вирушив обороняти місто Бахмут на Донеччині. У березні 2023 року пройшов відбір та перевівся до лав ОЗСП «Азов», що у складі НГУ. Наприкінці травня вирушив у Запорізьку область 02023-06-1111 червня 2023 Загинув біля села Мала Токмачка Запорізької області. Похований у рідному селі[110].
11916 Україна Гарджала Микола

(«Гага»)

28 років, с. Озютичі Волинської області. Жив у Луцьку. Навчався у Луцькому вищому професійному училищі будівництва та архітектури. Згодом закінчив Луцький національний технічний університет. Працював столяром на меблевій фабриці «ВНД». У 2014—2015 роках був учасником АТО на Донбасі. 02023-06-1111 червня 2023 біля села Іванівське під Бахмутом на Донеччині. Рятуючи побратима на полі бою, сам отримав смертельні поранення в результаті ворожого артилерійського обстрілу. Похований в селі Полонка на Волині[111]
11917 Україна Отрощенко Віталій («Хижак») 25 вересня 1984, м. Хабаровськ, РФ. З раннього дитинства і до 22 років мешкав в селі Радолівка Запорізької області. Потім переїхав до Житомирщини, жив у селі Старі Вороб'ї. Працював на різних роботах, зокрема, був водієм, трактористом, зварювальником. До вторгнення був вальником лісу в Привітнянському лісництві ДП «Малинський лісгосп АПК». Під час повномасштабної війни чоловік поповнив лави Військово-морських сил ЗСУ. Служив у новоствореній 37-ій окремій бригаді морської піхоти. Був гранатометником штурмової роти «Вірні завжди». 02023-06-1111 червня 2023 Загинув 11 червня 2023 року біля селища Велика Новосілка на Донеччині. Виконуючи бойове завдання, потрапив під ворожий обстріл та отримав смертельні поранення. Похований в селі Старі Вороб'ї на Житомирщині. Вдома на нього чекали дружина і двоє синів, яким на момент загибелі тата було 12 і 3,5 роки[112].
11918

11920
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-06-1111 червня 2023

12 червня[ред. | ред. код]

11921 Україна Бохонок Олег Олегович 17 листопада 1996, с. Сарнів, Волочиський район. Там закінчив середню школу і вступив до Підволочиського ліцею за фахом радіомеханіка. Після закінчення навчання проходив строкову службу в Національній гвардії України, працював в ТОВ «Агробізнес». У перші дні повномасштабного вторгнення, 26 лютого 2022 року, був призваний до лав Збройних сил України. У червні 2022 року одружився зі своєю нареченою Іриною[113]. 02023-06-1212 червня 2023 Загинув у районі населеного пункту Новоданилівка Оріхівського району Запорізької області.
11922 Україна Белей Володимир 22 травня 1979, с. Братківці Івано-Франківської громади. На фронті був водієм-слюсарем одного з військових формувань. 02023-06-1212 червня 2023 Загинув поблизу Краматорська Донецької області[114].
11923 Україна Бабак Ігор 31 жовтня 1975, с. Загвіздя. Служив у 102 окремій бригаді Сил територіальної оборони ЗСУ, в 75 батальйоні. Боронив країну від військових РФ на Запорізькому напрямку. 02023-06-1212 червня 2023 Отримав важке поранення під час ракетного обстрілу прифронтового Гуляйполя. Його госпіталізували до медзакладу в Запоріжжі. Лежав у реанімації, помер в лікарні[115].
11924 Україна Кожушко Юрій 1983. Старший солдат, Бучацька громада 02023-06-1212 червня 2023 Загинув поблизу Малої Токмачки Запорізької області[116]
11925 Україна Паньків Ярослав Васильович 19 липня 1982, м. Жидачів Львівської області. Служив на посаді стрілець-помічник гранатометника 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини А4821 02023-06-1212 червня 2023 Загинув поблизу населеного пункту Хромове Бахмутського району Донецької області[117]
11926 Україна Гербін Євгеній 39 років, Харківщина. Жив в обласному центрі. Закінчив Харківський національний автомобільно-дорожній університет, здобув фах оператора лінії. Під час повномасштабної війни, у серпні 2022 року, чоловік був мобілізований до лав ЗСУ. Ніс службу у лавах 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи. Обіймав посаду стрільця-снайпера. Разом із побратимами обороняв Луганщину й Донеччину. 02023-06-1212 червня 2023 Загинув виконуючи бойове завдання в районі села Яковлівка на Донеччині. Похований на цвинтарі № 18 у Харкові.[118]
11927

11932
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-06-1212 червня 2023

13 червня[ред. | ред. код]

11933 Україна Клюфас Олег Мирославович Народився 9 червня 1980 року у селі Волостків Львівської області. Старший навідник мінометного взводу. Закінчив філософський факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка.

Філософ, поет-інноватор, перекладач, творець більш як 300 унікальних паліндромів. Мав фантастичну харизму, «сковородинську» натуру. Яскравий символ життя богемного й мистецького Львова. Писав поезію з кінця 1990-х, постійно експериментуючи з формами та створюючи нові сенси. Творив вірші з неологізмів під назвою «неохопія». Відомий як творець та генератор унікальних паліндромів #рак_літеральний. Також був співтворцем нового літературного жанру «жук поетичний». Перекладав пісні світової класики та сучасності з англійської, португальської, іспанської, французької, італійської, грузинської, литовської, польської, чеської, болгарської, угорської на українську, а також з української на інші мови[119]. Був учасником гурту «Миклухо Маклай» та хорової капели «Прометей».

02023-06-1313 червня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання у районі н. п. Роздолівка Бахмутського району Донецької області[120].
11934 Україна Жигайло Андрій Володимирович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
12 грудня 1996, народився і жив у місті Червоноград Львівської області. Закінчив Львівський військовий коледж сержантського складу НАСВ та Володимирський педагогічний фаховий коледж імені А. Ю. Кримського. У мирному житті працював на приватному підприємстві, також був співробітником компанії «Нова пошта». У 2015 році брав участь в АТО. З початком повномасштабної війни без роздумів став на захист своєї країни від ворога. Служив у військовій частині 0284 — 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді[121][122]. Молодший сержант, командир розвідувального відділення[123]. 02023-06-1313 червня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Іванівське біля Бахмута. Похований 16 червня на Алеї Героїв Бендюзького цвинтаря[124]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[85].
11935 Україна Гіль Ігор 27 листопада 1989, м. Львів. Навчався у Львівській спеціалізованій школі I-III-го ступенів № 15 з поглибленим вивченням англійської та французької мов Львівської міської ради (сьогодні — Ліцей № 15 Львівської міської ради). Здобував освіту за спеціальністю «Якість, стандартизація та сертифікація» у Національному університеті «Львівська політехніка». Із 2012 року працював за фахом. У вільний час займався комп'ютерним програмуванням, захоплювався вивченням фізики. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини до складу 95-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України[125]. 02023-06-1313 червня 2023 Загинув, захищаючи Україну від російських окупантів. Похований 20 червня на Личаківському цвинтарі у Львові.
11936 Україна Яцків Володимир 57 років, м. Львів. Навчався у Ліцеї № 66 Львівської міської ради. У 1989 році закінчив Українську академію друкарства за спеціальністю «Інженер-механік». Після завершення навчання проходив військову службу в артилерії у Монголії. Самостійно опанував столярство, працював у фірмах із виготовлення меблів. Згодом розпочав власну справу у сфері деревообробки та виробництва меблів. Із перших місяців повномасштабного вторгнення Росії добровільно вступив до лав територіальної оборони. Боровся із російськими окупантами у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони ЗСУ. 02023-06-1313 червня 2023 За значний особистий внесок у зміцнення обороноздатності держави, був нагороджений нагрудним знаком Міністерства оборони України «Знак пошани». Похорон відбувся 17 червня у Львові[65].
11937 Україна Гвоздецький Тарас 26 років, Борислав. 02023-06-1313 червня 2023 [126]
11938 Україна Лазарєв Михайло 39 років, м. Коломия. Навчався у «Львівському професійно політехнічному ліцеї». Впродовж 10 років проживав у Іспанії, де працював у будівельній сфері. Згодом повернувся в Україну, був керівником місцевого авіамодельного клубу. Із початком повномасштабного вторгнення Росії добровольцем став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та незалежність України у лавах 125-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Виконував бойові завдання на Сумщині, Харківщині та Донеччині. 02023-06-1313 червня 2023 Похорон відбувся 20 червня у Львові[109].
11939 Україна Дідух Богдан 33 роки, м. Львів. Навчався у Середній загальноосвітній школі I—III ступенів № 55 Львова. Здобував вищу освіту на кафедрі електроенергетики та систем управління НУ «Львівська політехніка». У мирний час працював у Регіональній філії «Львівська залізниця», потім — у будівельній сфері. Був головним арбітром Федерації футболу Кам'янеччини та членом багатьох аматорських футбольних і футзальних клубів Львова. Із початком повномасштабного вторгнення Росії активно займався волонтерською діяльністю. Згодом став на захист Батьківщини до лав 1-го окремого Феодосійського батальйону морської піхоти 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського Військово-Морських Сил ЗСУ. 02023-06-1313 червня 2023 Похорон відбувся 19 червня у Львові[127].
11940 Україна Данів Іван 41 рік. Мешкав у селі Дем'янів Бурштинської громади. На фронті служив старшим навідником гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». Мав звання Старший сержант. 02023-06-1313 червня 2023 Загинув поблизу села Берестове Донецької області[128].
11941 Україна Фартушинський Орест Володимирович 12 червня 1998, смт Делятин Надвірнянського району Івано-Франківської області. Старший матрос взводу морської піхоти роти морської піхоти 88 окремого батальйону морської піхоти 35 ОБрМП[129]. 02023-06-1313 червня 2023 Загинув під час штурму ворожих позицій в районі населеного пункту Старомайорське Донецької області.
11942 Україна Витак Микола Володимирович 22 роки (2001 р.н.), Гніздичів. 02023-06-1313 червня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Білогорівка, Луганської області[130].
11943 Україна Чорномаз Роман Богданович(«Корсар») 11 травня 1976, Умань. Народився та виріс в особливій патріотичній сім'ї. Батько — Богдан Чорномаз — відомий історик, дисидент і в'язень сумління, письменник і громадський діяч, мама — Тетяна — також відома активістка і борчиня за незалежність України, певний час очолювала Черкаську обласну організацію ВО «Свобода», нині волонтерка, яка допомагає війську. Багато років працював у Києві журналістом і фотокореспондентом у багатьох столичних інформагенціях. Активний учасник Революції Гідності. Після початку повномасштабного вторгнення долучився до лав батальйону «Свобода», став снайпером. 02023-06-1313 червня 2023 Загинув поблизу населеного пункту Курдюмівка Бахмутського району. Похорон відбувся 31 серпня 2023[131]
11944 Україна Плечій Ростислав Зіновійович 22 серпня 1992. Випускник Стрийського ліцею імені Івана Франка 02023-06-1313 червня 2023 Загинув поблизу Курдюмівки Бахмутського району[132]
Україна Овсієнко Євген Андрійович м. Черкаси. Закінчив школу № 11 міста Черкас. Після цього навчався у професійному ліцеї № 17, де здобув фах муляра та електрозварювальника. Після початку повномасштабного вторгнення, був мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив у артилерійському взводі. 02023-06-1313 червня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання на території Луганської області[133].
Україна Поліщук Леонід Валерійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
16 березня 1996, с. Дядьковичі, що на Дубенщині. Середню освіту здобув у Сатиївському ліцеї. Згодом вступив до Рівненського ВПУ № 1, де вивчився на муляра-бруківника. Після навчання працював, а згодом — проходив строкову військову службу у Національній гвардії України. Потім був учасником АТО, отримав звання старшого солдата. У 2019 році одружився, у сім'ї народилося двоє синів. Працював на будівництві у столиці. Захищати Україну пішов 6 січня 2023 року. У складі 80-ї десантно-штурмової бригади потрапив на Донеччину, де й проходив службу[134][135]. 02023-06-1313 червня 2023 Загинув у бою біля н.п. Іванівське Донецької області. Похований у рідному селі. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[23].
Україна Садик Олег Анатолійович

(«Молот»)

8 січня 1994, с. Леляки. Закінчив Семенівську школу, а після дев'ятого класу навчався та проживав в місті Києві, де ним опікувалася старша сестра Інна. Долучився до ОЗСП «Азов» з 2014 року. Мешкав з сім'єю в Маріуполі. У 2022 після оборони Маріуполя потрапив в полон. У вересні 2022 був визволений з полону і знову став в стрій. 02023-06-1313 червня 2023 Загинув на Запорізькому напрямку. Похорон відбувся 18 червня 2023[136]
Україна Юзьков Вадим 38 років, м. Хмельницький. До повномасштабного вторгнення працював у банківській сфері. На фронт пішов добровольцем, служив у десантно-штурмових військах. Був тричі поранений. Проходив військові навчання за кордоном, був командиром взводу. 02023-06-1313 червня 2023 Загинув на Луганщині внаслідок ракетного обстрілу. Похорон відбувся 31 липня 2023 на Алеї Слави в Хмельницькому[137]
Україна Анопрієнко В'ячеслав 43 роки, м. Чернігів. Закінчив Чернігівський державний інститут економіки і управління. Пройшов строкову військову службу. У 2002—2005 роках служив за контрактом у ЗСУ. Останні роки життя працював на будівництві. З початком повномасштабного російського вторгнення служив у 35-й окремій бригаді морської піхоти у 88-му окремому батальйоні імені контрадмірала Михайла Остроградського. Обіймав посаду командира відділення-командира машини. 02023-06-1313 червня 2023 Загинув на Донеччині біля села Старомайорське. Похований в Чернігові на кладовищі «Ялівщина»[138]
Україна Абажи Олександр Федорович 7 квітня 1979, м. Болград Одеської області. Строкову службу проходив в м. Дніпро. В 2014 році мобілізований до ЗСУ. З 2020 року служив за контрактом у 88 ОБМП. В 2022 році виконував бойові завдання на Одещині, пізніше був залучений до звільнення Херсонщини, виконував бойові завдання на Авдіївському напрямку. 13 червня 2023 Загинув під час штурмових дій поблизу населеного пункту Макарівка Донецької області[139]. Похований 18 червня 2023 на міському цвинтарі Болграда.
Україна Крижанівський Артем Анатолійович 27 років, м. Фастів Київської області. Навчався у школі № 1. Потім здобув фах повара-офіціанта у Фастівському центрі професійно-технічної освіти. Під час повномасштабного російського вторгнення у червні 2022 року, чоловік став військовослужбовцем 26-го окремого стрілецького батальйону Збройних Сил України. Обіймав посаду стрільця-помічника гранатометника. Майже рік воював пліч-о-пліч з побратимами на передовій та був надійним товаришем. 02023-06-1313 червня 2023 Загинув на Донеччині. Похований на Алеї Слави Інтернаціонального кладовища в рідному Фастові[140].
Україна Витак Микола 22 роки, селище Гніздичів Львівської області. Здобув фах механіка у Львівському професійному ліцеї. Працював на паперовій фабриці «Кохавинка». Захоплювався автомобілями. Під час повномасштабної війни, 25 квітня 2023 року, приєднався до лав Десантно-штурмової бригади ЗСУ. Служив у 81-й окремій аеромобільній бригаді. Після навчання вирушив на передову. 02023-06-1313 червня 2023 Загинув біля селища Білогорівка на Луганщині. Під час ворожого обстрілу снаряд влучив у приміщення, де боєць виконував службові обов'язки. Поранення виявилися смертельними[141].
Україна Кекіш Василь Володимирович

(«Док»)

17 лютого 1994, м. Червоноград. Молодший сержант, старший бойовий медик, 81 ОАеМБр 2 аеромобільної роти 1 аеромобільного батальйону в/ч А2120. Закінчив Тернопільський національний університет ім. І. Я. Горбачевського. За часів АТО був волонтером в організації «Тризуб Дентал». З початком повномасштабної війни, він самостійно пішов у військкомат, щоб стати на захист своєї Батьківщини та вже від 28 лютого 2022 року поповнив ряди захисників України. Брав участь у Харківській операції, Сватівський напрямок, звільняв н.п. Богородичне, Святогірськ, Білогорівка. Був двічі поранений, уламок від снаряда біля плечового сплетіння лікарі так і не змогли витягнути, мав контузію, але завжди повертався на передову. Отримав відзнаку Головнокомандувача Збройних Сил України «Сталевий хрест» за вправне командування. 02023-06-1313 червня 2023 Загинув в районі бойових дій біля н.п. Білогорівка Сєвєродонецького району, Луганської області[142].
Україна Коваленко Антон Ростиславович
Герой України
01997-04-2828 квітня 1997, м. Чигирин, Черкаська область. Закінчив Чигиринський економіко-правовий фаховий коледж (2015). У 2015-2021 брав участь в АТО на схорді України. Молодший сержант, з березня 2023 служив на посаді командира мотопіхотного взводу мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону. 02023-06-1313 червня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання в районі с. Роздолівка Бахмутського району Донецької області. Похований у м. Чигирин.[143] Герой України (посмертно)[144].
Україна Буяло Олег Юрійович
Герой України
02002-04-1212 квітня 2002, м. Славутич, Київська область. Закінчив Військову академію міста Одеса. Лейтенант, служив командиром роти вогневої підтримки одного з батальйонів 37-ої ОБрМП. 02023-06-1313 червня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання в районі біля смт Велика Новосілка (Волноваський район, Донецька область). Похований у м. Славутичі. Герой України (посмертно)[145].
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-06-1313 червня 2023

14 червня[ред. | ред. код]

11945 Україна Сікиринський Юрій Олексійович

(«Адвокат») Герой України

3 лютого 1971, м. Львів, мешкав у с. Солонка, що біля Львова. Навчався у Середній загальноосвітній школі № 53 міста Львова (сьогодні — Львівська гімназія «Престиж»). Закінчив історичний та юридичний факультети Львівського національного університету імені Івана Франка, адвокат. Активний учасник двох Майданів, з 2014 року — волонтер українського війська. З перших днів повномасштабної війни вступив до лав Сил національної оборони: служив у 125-й окремій бригаді територіальної оборони[125][146]. 02023-06-1414 червня 2023 Загинув у бою в районі населеного пункту Роздолівка Бахмутського району. Похорон відбувся 20 червня у Львові[109][147].
11946 Україна Козакевич Дмитро Володимирович 14 червня 1987, селище Широке Криворізького району. Під час повномасштабного вторгнення чоловік був військовослужбовцем частини А0693. Останнім часом захисник виконував бойові завдання на сході України. 02023-06-1414 червня 2023 Загинув поблизу Білогорівки Луганської області. Прощання із загиблим воїном відбулося 22 червня у Свято-Покровському храмі смт Широке[148].
11947 Україна Яськов Ігор Олександрович 7 лютого 1980, м. Запоріжжя. У 2002 рокці закінчив Металургійний технікум Запорізької державної інженерної академії, до 2019 року працював на Запорізькому титано-магнієвому комбінаті. З 2019 року брав участь в ООС, в 2020 - підписав контракт з 88 окремим батальоном морської піхоти та переїхав до Болграду. З початку повномасштабного вторгнення перебував у м. Вугледар та Покровськ Донецької області.

Восени 2022 року був залучений до звільнення Херсонщини.

02023-06-1414 червня 2023 13 червня в районі населеного пункту Макарівка Донецької області під час запеклого бою отримав важкі кульові поранення. Помер наступного дня на стабілізаційному пункті.[149][150] 21 червня матроса Яськова провели в останню путь в м. Болград.
11948

11956
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-06-1414 червня 2023

15 червня[ред. | ред. код]

11957 Україна Хомко (Куштинець) Олег Васильович 1973, житель с. Богданівка Тернопільського району. Боєць 44-ї окремої артилерійської бригади[151]. 02023-06-1515 червня 2023 Загинув у Донецькій області[49].
11958 Україна Куриленко Сергій Андрійович («Честер»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
23 роки, с. Добре Баштанський район Миколаївської області. Сержант, командир гранатометного відділення десантно-штурмової роти 95 ОДШБр. Закінчивши Добренську ЗОШ вступив до Миколаївського політехнічного інституту. Після закінчення працював у Миколаєві. Під час повномасштабної війни був призваний на військову службу за контрактом Заводським РТЦК та СП Миколаївська області[152]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (13 січня 2023)[153]. 02023-06-1515 червня 2023 Загинув поблизу Кремінної, що на Луганщині внаслідок ворожого артилерійського обстрілу.
11959 Україна Грицьків Василь 55 років, м. Львів. Після закінчення школи служив прикордонником. Потім працював у приватних охоронних компаніях. Із початком повномасштабного вторгнення РФ добровільно пішов захищати Україну. Служив на Харківщині та Донеччині у складі 125 окремої бригади ТрО регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони ЗСУ. 02023-06-1515 червня 2023 Похорон відбувся 21 червня у Львові[154].
11960 Україна Переклита Володимир 11 серпня 1975, с. Липівка Тисменицької громади. У 2022 році боєць вступив до війська. На фронті був водієм десантно-штурмового відділення 79 окремої десантно-штурмової бригади. 02023-06-1515 червня 2023 Загинув в Новомихайлівці Донецької області[155].
11961 Україна Райда Олександр Вікторович 30 серпня 1988, м. Івано-Франківськ. Старший солдат. 02023-06-1515 червня 2023 Похований 22 червня на Алеї героїв в Чукалівці[44].
11962 Україна Дзірун Володимир Васильович 24 листопада 2022, с. Коритня Уманського району Черкаської області. 02023-06-1515 червня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Мар'їнка Донецької області. Похований 21 червня у рідному селі[156].
11963 Україна Беспалов Олексій Вікторович 14 липня 1977 року. Проживав у с. Велика Шкарівка. 02023-06-1515 червня 2023 Загинув під час бою в населеному пункті Мала Токмачка Запорізької області. Похорон відбувся 21 червня[157]
11964 Україна Очкуренко Олександр 26 років, с. Лутище. Був командиром мінометного взводу, старшим офіцером — звання молодший лейтенант. Служив у мінометній батареї 1 батальйону морської піхоти. 02023-06-1515 червня 2023 Загинув поблизу населеного пункту Левадне, що у Запорізькій області[158].
11965 Україна Ступак Віктор(«Гучі») 4 травня 1991, с. Вовчинець біля Івано-Франківська. Служив у 47-мій окремій механізованій бригаді «Ма́ґура». До війни засновник автомайстерні по ремонту вм'ятин без фарбування в місті Івано-Франківськ. Одружився в червня 2021 року. 02023-06-1515 червня 2023 Похований на кладовищі в селі Вовчинець[159][160].
11966 Україна Дзьоба Ігор Вишнівецька громада. Був мобілізованим у жовтні 2022 року. Служив водієм-радіотелефоністом 02023-06-1515 червня 2023 Помер у госпіталі у Києві. Отримав важке поранення 10 травня виконуючи бойове завдання у Запорізькій області[49].
11967 Україна Горбатюк Валерій 53 роки, с. Літовище, Шумська громада. Служив в АТО. До повномасштабного вторгнення працював кочегаром у Літовищенській гімназії. Молодший сержант. Служив старшим техніком ремонтно-відновлювального батальйону. Пройшов важкі випробування війною у зоні ведення бойових дій 02023-06-1515 червня 2023 Загинув внаслідок ворожих обстрілів поблизу міста Авдіївка Донецької області[81].
11968 Україна Корнієнко Дмитро 8 листопада 1993, м. Червоноград. Проходив військову службу у в/ч А0216. Матрос, стрілець номеру обслуги 35-ї окремої бригади морської піхоти. 02023-06-1515 червня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Старомайорське Донецької області[161].
11969 Україна Панчишин Владислав Ігорович

(«Італієць»)

27 вересня 1999, с. Ничипорівка Яготинського району. Був круглим сиротою. Виховувався в дитячому будинку сімейного типу родини Бурдун в місті Березань, Київської області. Проживав в Італії, досконало володів італійською мовою. З 2014 р. по 2019 р. навчався в Херсонській Державній Морській Академії на факультеті судноводіння. З моменту повномасштабного вторгнення проживав в селі Карапиші, Обухівського району, Київської області (Миронівська територіальна громада). У перші дні війни одним із перших приєднався до Миронівської територіальної оборони. 02023-06-1515 червня 2023 Загинув в районі населеного пункту Спірне Бахмутського району, Донецької області. 23 червня похований в селі Карапиші, Миронівський район, Київська область[162].
11970 Україна Цюпер Михайло 24 січня 1971, с. Красилівка Тисменицької громади. Мешкав у селі Старі Кривотули. Вступив до війська у лютому 2022 року. Був старшим сержантом. На фронті служив бійцем протитанкового взводу роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». 02023-06-1515 червня 2023 Загинув отримавши смертельні поранення поблизу села Берестове Донецької області[163].
11971 Україна Бахмач Станіслав Сергійович 28 травня 2000, м. Мала Виска. Закінчив Маловисківську школу № 4. Був обдарованою дитиною — навчався по класу «Гітара» та по класу «Театральне мистецтво» у дитячій школі мистецтв. Навчався у ПТУ № 16, де здобув професію перукаря. У 2021 році був призваний на строкову військову службу, а з 2022 — уклав контракт на службу в лавах ЗСУ. Служив зв'язківцем на Півдні України. 02023-06-1515 червня 2023 Загинув під час виконання військового обов'язку[164].
Україна Мельник Сергій

(«Мудрий»)

55 років, селище Попільня Житомирської області. Закінчив Донецьке вище військово-політичне училище інженерних військ і військ зв'язку. Згодом здобув фах економіста. Працював провідним спеціалістом з благоустрою у Попільнянській ОТГ. Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік поповнив лави Збройних Сил України. Служив у 31-ій окремій механізованій бригаді (в/ч А4773). Командував взводом. 02023-06-1515 червня 2023 Загинув біля села Рівнопіль на Донеччині. Виконуючи бойове завдання, отримав смертельні поранення під час ворожого артилерійського обстрілу[165].
11971

11971
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-06-1515 червня 2023

16 червня[ред. | ред. код]

11972 Україна Дідух Олег 52 роки, м. Львів. Навчався у львівській Середній загальноосвітній школі № 60. Після завершення навчання працював слюсарем-збірником радіоелектронної апаратури у Приватному акціонерному товаристві «Львівський електроламповий завод „Іскра“». Проходив військову службу у місті Санкт-Петербург (тоді — Ленінград). У мирний час працював наладником склоформуючої машини. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації Росії вступив до лав територіальної оборони. Виконував завдання у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони ЗСУ. 02023-06-1616 червня 2023 Похорон відбувся 19 червня у Львові[127].
11973 Україна Тимків Василь 1972. проживав у селі Підмихайля Новицької громади. Служив стрільцем у Збройних силах України. 02023-06-1616 червня 2023 Загинув внаслідок танкового обстрілу[166].
11974 Україна Рильчук Сергій 29 липня 1991, м. Чернівці. Проживав разом із дідусем та бабусею в селі Полянки Верховинського району. 02023-06-1616 червня 2023 Загинув в Луганській області[167].
11975 Україна Філатов Андрій 36 років, м. Озерськ Челябінської області РФ. Коли йому був рік його родина переїхала в Славутич на Київщині. Закінчив Славутицьку школу № 3. Здобув вищу освіту. Працював в електроцеху ВП «АРС» та на Чорнобильській АЕС. Брав участь в АТО на Донбасі. З 2021 мешкав у Вараші на Рівненщині. До лав ЗСУ він потрапив наприкінці серпня 2022. Служив бойовим медиком, солдатом 1-ї штурмової роти військової частини А4640. 02023-06-1616 червня 2023 Загинув біля села Новоданилівка Запорізької області від артобстрілу. Похований в селі Сопачів на Рівненщині[168][169].
11976 Україна Романенко Владислав 21 рік, с. Гладковичі, Житомирщина. Проходив службу в 9 прикордонному загоні з 2020 року. Закінчивши Київське вище професійне училище залізничного транспорту, хлопець не пішов за освітою, а вибрав для себе професію — захищати кордони Батьківщини. Служив старшим сержантом. Спершу обороняв Київщину, стояв на шляху просування окупантів на столицю України. 02023-06-1616 червня 2023 Загинув в районі Ковалівки Луганської області мужньо обороняючи українську землю від російських окупантів[170].
11977 Україна Комарницький Володимир 28 липня 1972, с. Ляхівці Ужгородського району. Проходив строкову службу в армії протягом 1990—1992 років. У вересні 2022 року вступив до лав Збройних сил України. Був навідником 3-го штурмового відділення 2-го штурмового взводу 1-ї штурмової роти військової частини А4640 02023-06-1616 червня 2023 Загинув у районі населеного пункту Новоданилівка Оріхівського району Запорізької області під час виконання бойового завдання. Похорон відбувсія 23 червня 2023[171].
11978 Україна Прокопишин Ярослав 28 років, с. Ріпинці Бучацької громади 02023-06-1616 червня 2023 Загинув внаслідок обстрілу, він отримав поранення несумісне з життям, поблизу населеного пункту Левадне Запорізької області[81].
11979 Україна Рудий Дмитро с. Білий Камінь Золочівського району. Був стрільцем-помічником гранатометника гірсько-штурмового взводу гірсько-штурмової роти гірсько-штурмового батальйону військової частини. 02023-06-1616 червня 2023 Загинув неподалік населеного пункту П'ятихатки Запорізької області під час танкового обстрілу[161].
11980 Україна Балицький Микола с. Стрільбичі Старосамбірської громади. Військовослужбовець частини А4674. 02023-06-1616 червня 2023 Загинув в населеного пункту Червона криниця Запорізької області[161].
11981 Україна Суходольський Віктор Тарасович(«Дідусік»)
Медаль "За хоробрість в бою"
55 років. Був приватним підприємцем. Свого часу служив у військово-транспортній авіації під Москвою та Арцизі, під Одесою. Був активним учасником Революції Гідності, перебував на Майдані у найгарячіші дні протистоянь. На війну пішов добровольцем ще у вересні 2014 року. Воював у розвідці. Там під час підготовки набув спеціальності снайпера. Вів власний YouTube-канал Didusik.TV, який відеохостинг зніс через «ворожі висловлювання». Вивчав екологію в Національному університеті водного господарства та природокористування, був власником садово-опоряджувального центру в селі Жадківка на Рівненщині. 02023-06-1616 червня 2023 14 червня 2023 року старший солдат Віктор Суходольський 2-ї ГШБ військової частини А1556 отримав високу нагороду — медаль «За хоробрість у бою», а за кілька днів дістав смертельне поранення. Похований в Рівному[172][173].
11982 Україна Парфенов Олександр Сергійович («Флеш»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
13 грудня 1995, Вінницька область. У дитинстві з мамою та сестрою переїхав у село Сказинці, де закінчив школу. У 2011 році вступив до Могилів-Подільського технолого-економічного коледжу на спеціальність «Харчові технології». На другому курсі познайомився з майбутньою дружиною Оленою. Після випуску у 2015 році пара переїхала до Вінниці. Там Олександр влаштувався на роботу в піцерію. Мав досвід роботи у Києві, Одесі та Коблево. Також працював у Польщі й Чехії. Останнім місцем роботи був дитячий розважальний центр «Країна Мрій» у Вінниці. Під час повномасштабної війни, 11 березня 2023 року, Олександр приєднався до лав Збройних Сил України. Служив у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді[174][175]. 02023-06-1616 червня 2023 Загинув біля села Іванівське під Бахмутом на Донеччині. Він потрапив під артилерійський обстріл під час виконання бойового завдання. Похований у селі Сказинці на Вінниччині. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[85].
11983 Україна Дудчекно Анатолій («Учитель») 49 років, с. Онішки Полтавської області. Закінчив Кременчуцьке педагогічне училище. Працював учителем молодших класів в Оржицькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів. З початком повномасштабного вторгнення чоловік мобілізувався до лав Збройних Сил України. Служив у 72-ій окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців. Був розвідником зенітного артилерійського взводу мотопіхотного батальйону. 02023-06-1616 червня 2023 Загинув під час штурмових дій в районі міста Вугледар на Донеччині. Отримав смертельні поранення внаслідок ворожого обстрілу[176].
11984
Україна Дімітров Іван Іванович 28 червня 1983, с. Виноградне Болградського району. В березні 2023 року мобілізований до Десантно-штурмових військ 16 червня 2023 Згинув в Донецькій області, похований 22 червня 2023 року в рідному селі[177].
11983

11983
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-06-1616 червня 2023

17 червня[ред. | ред. код]

11984 Україна Кава Роман Миколайович 29 років. Був мобілізований у грудні 2022 року. Боєць служив навідником аеромобільного взводу. 16 січня 2023 року під час ворожого мінометного обстрілу на Донеччині поліг його батько — сержант Микола Кава. 02023-06-1717 червня 2023 [178].
11985 Україна Романюк Михайло 1974, с. Долішнє Залуччя Коломийського району. У лавах ЗСУ служив стрільцем-помічником гранатометника. 02023-06-1717 червня 2023 Загинув під час звільнення села П'ятихатки у Запорізькій області[179]
11986 Україна Герінго Богдан 6 листопада 1984, селище Тересва. Зростав у багатодітній родині. Навчався у Тересвянській загальноосвітній школі I—III ступенів та професійно-технічному училищі, після закінчення якого отримав спеціальність столяра. Служив у лавах української армії, працював на приватному підприємстві селища Тересва. Був мобілізований на військову службу 20 квітня 2022 року. Служив старшим солдатом механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини А7013. 02023-06-1717 червня 2023 Помер 17 червня 2023 року у лікарні міста Запоріжжя від отриманих поранень[180].
11987 Україна Стольніцький Олександр м. Ковель. Навчався в ліцеї № 10. Долучився до лав ЗСУ в травні 2022. 02023-06-1717 червня 2023 Похорон відбувся 21 червня в Ковелі[181].
11988 Україна Тиміцький Володимир Ярославович 41 рік, смт. Щирець, Львівська область. 02023-06-1717 червня 2023 Загинув внаслідок обстрілу зі ствольної артилерії та танку у районі н. п. Веселе Бахмутського району Донецької області[182]
11989 Україна Тур Олександр 8 червня 1977. Житель села Довгошиї Млинівської громади Дубнівського районі 02023-06-1717 червня 2023 Загинув населеного пункту Діброва Сєвєродонецького району[183].
11990 Україна Чорний Сергій Гримайлівська громада. Був солдатом, стрільцем, снайпером єгерського батальйону військової частини А4056. 02023-06-1717 червня 2023 Загинув на Донеччині[184].
11991 Україна Шаргут Володимир 34 роки, м. Пустомити Львівського району. Був учасником антитерористичної операції на сході України. У 2022 році був мобілізований на військову службу до Збройних Сил України Нововолинським РВК на посаду "Стрілець-санітар 9 роти військової частини А1008. 02023-06-1717 червня 2023 12 травня отримав важке поранення під час бойового зіткнення на території Куп'янського району Харківської області. 17 червня 2023 року помер в медичному закладі[161]
11992 Україна Грабовець Дмитро («Круглий») 37 років, м. Сновськ Чернігівської області. Після закінчення школи здобув фах кухаря-кондитера у Сновському професійно-технічному училищі № 7. Пройшов строкову військову службу. Працював начальником цеху з виготовлення пінопласту у ТОВ «СіверЕкоПолімер». Під час повномасштабної війни чоловік був мобілізований до лав Військово-морських сил ЗСУ. Служив у 37-ій окремій бригаді морської піхоти. 02023-06-1717 червня 2023 Загинув під час штурмових дій в районі селища Велика Новосілка на Донеччині. Похований на кладовищі «Яцево» у Чернігові[185].
11993 Україна Чумак Дмитро

(«Чувак»)

3 березня 1992, с. Кам'янка Попільнянського району на Житомирщині. Отримав середню освіту у Кам'янецькій загальноосвітній школі. Далі — строкова військова служба у Збройних силах України та робота в Головному управлінні Національної поліції Києва. Після переїзду до Житомира з 2017 року працював у сфері приватного бізнесу. З квітня 2022 року — у лавах ЗСУ, добровільно став на захист Батьківщини від російських загарбників. 02023-06-1717 червня 2023 Майже через пів року Герой на щиті повернувся до рідного міст. 4 грудня 2023 відбувся похорон [186]
11994 Україна Хомик Богдан -Михайло Романович
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
«Хрест Сухопутних військ»
Народився 14.11.1994 року у м. Винники Львівської області. Військову службу проходив у складі 128 бригади, 15 ОГШБ. Був нагороджений орденом за мужність II та III ступеня, отримав відзнаку медаль «Хрест Сухопутних військ». 02023-06-1717 червня 2023 Загинув під час звльнення н.п. П'ятихатки, Запорізьської області. Похований на Алеї Героїв у Львові

18 червня[ред. | ред. код]

11995 Україна Матлак Назар Тарасович («Штахета»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
м. Борщів. Брав активну участь у Революції Гідності, і коли у 2014 році долучився до лав волонтерів. Працював у видавництві «Наш Формат» з 2019 року — спершу як верстальник, а згодом став технічним редактором. Голова Київського осередку Молодіжного Національного Конгресу, організатор вишкільних та освітніх заходів МНК. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Назар без вагань у перший же день пішов добровольцем в ЗСУ. Отримав орден «За мужність» III ступеня. 02023-06-1818 червня 2023 Загинув на фронті [187][188]
11996 Україна Попович Михайло 16 листопада 1996, с. Кострина. Солдат. 02023-06-1818 червня 2023 Загинув виконуючи бойове завдання[189]
11997 Україна Вовчук Віктор Борисович с. Угринів біля Івано-Франківська. Командир відділення розвідувального взводу, сержант. 02023-06-1818 червня 2023 Загинув біля населеного пункту Роботине Запорізької області
11998 Україна Береза Вадим Іванович 4 січня 1990, с. Ліпляве Черкаського району Черкаської області. Водій автомобільного відділення, автомобільного взводу підвозу боєприпасів автомобільної роти батальйону логістики. 02023-06-1818 червня 2023 Загинув 18 червня 2023 року на Луганщині під Кремінною[190].
11999 Україна Лук'яненко Павло

(«Лисий»)

24 роки, с. Соловіївка Житомирської області. Здобув середню освіту. Працював на СТО. У вільний час любив відпочивати з друзями та їздити на риболовлю. Служив у 72-ій окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців. 02023-06-1818 червня 2023 Загинув під час бою з окупантами за місто Вугледар на Донеччині[191].
11201

12005
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-06-1818 червня 2023

19 червня[ред. | ред. код]

12006 Україна Соколянський Олександр 47 років, с. Катеринівка колишнього Сахновщинського району. Трудовий шлях розпочав у Катеринівському радгоспі. Потім довгий час працював на залізорудній шахті у Кривому Розі. Останні кілька років проживав у Лозовій. Коли розпочалася повномасштабна агресія росії, не вагаючись пішов до лав ЗСУ. 02023-06-1919 червня 2023 Загинув поблизу населеного пункту Берхівка Бахмутської громади. Похорон відбувся 23 червня на кладовищі в Лозовій[192].
12007 Україна Мельничук Микола Васильович 19 грудня 1992, м. Мукачево. Солдат, військовослужбовець в/ч А 1778 — 15-го окремого гірсько-штурмового батальйону 128 ОГШБр[193]. 02023-06-1919 червня 2023 Загинув, захищаючи Батьківщину від підступного та безжального ворога. Прощання відбулося 24 червня у Кафедральному Соборі Різдва Божої Матері, в мікрорайоні Росвигово[194]
12008 Україна Тихонець Олександр Олександрович

(«Тихон»)

10 квітня 2002. Відомий український футзаліст. Був вихованцем ДЮСШ «Славута». Змалку любив футзал і не сумнівався з приводу вибору професії. Встиг пограти у складі юнацької команди «Сокола» із Хмельницького, а також за «Славуту». Тренери високо відзначали його професіоналізм та талант. Служив у протитанковому батальйоні 3-ї ОШБр. 02023-06-1919 червня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання у районі Бахмута[195][196]
12009 Україна Веклюк Микола Миколайович м. Рахів. 02023-06-1919 червня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Новоданилівка Запорізької області. Похорон відбувся 25 червня. Похований на міському цвинтарі міста Рахів[197][198]
12010 Україна Лебедєв Дмитро 37 років, м. Львів. Закінчив Національний університет "Львівська політехніка. У мирний час займався приватним підприємництвом у сфері торгівлі та послуг. Із початком повномасштабного вторгнення Росії добровольцем став на захист України. Виконував бойові завдання на Сумщині, Харківщині та Донеччині у лавах 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Не зважаючи на те, що був двічі важко поранений, повертався на фронт. 02023-06-1919 червня 2023 Похорон відбувся 22 червня. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові[199].
12011 Україна Шморгун Станіслав(«Вишня») 51 рік, м. Судова Вишня Львівської області. Здобував освіту у колишній Львівській школі міліції (сьогодні — Львівський державний університет внутрішніх справ). Після завершення навчання працював вчителем фізкультури. Велику частину свого життя присвятив роботі у правоохоронних органах, у 2013 році вийшов на пенсію. Згодом працював у ресторанній сфері. У вільний час захоплювався кулінарією, займався виноградарством. Із перших днів повномасштабного вторгнення Росії добровольцем вступив до лав територіальної оборони. Боронив державний суверенітет та територіальну цілісність у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на східному напрямку. 02023-06-1919 червня 2023 Похорон відбувся 22 червня. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові[199].
12012 Україна Гусак Олесь Андрійович («Флойд»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
30 березня 1995, с. Баня Лисовицька Львівської області. Боєць 3-го батальйону «Свобода» Бригади швидкого реагування НГУ «Рубіж». Його батько Андрій продовжує служити в 3-му батальйоні «Свобода». 02023-06-1919 червня 2023 Похорон відбувся 27 червня 2023 року в Гарнізонному храмі у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі[200][201].
12013 Україна Барабець Валерій Миколайович 25 травня 1977, селище Козлів. Майор ЗСУ. 02023-06-1919 червня 2023 Загинув внаслідок мінометного обстрілу позицій ЗСУ в районі населеного пункту Діброва Луганської області[202]
12014 Україна Бобик Ігор с. Мишків Тернопільщина. 02023-06-1919 червня 2023 Загинув на Лиманському напрямку, що на Донеччині. Похорон відбувся 23 червня 2023[203]
12015 Україна Холмогоров Ярослав Леонідович

(«Холм»)

20 грудня 1988, Київ. Молодший лейтенант, служив командиром взводу 1-ї роти протитанкового батальйону. До війни був відомим фанатом ЦСКА (Київ), який почав активно підтримувати клуб ще в нульових. На початку повномасштабного вторгнення потрапив у підрозділ Територіальної оборони «АЗОВ», який згодом перетворився у Полк «Сил Спеціальних Операцій Азов», а в подальшому переріс у 3-тю окрему штурмову бригаду (3 ОШБр). 02023-06-1919 червня 2023 Загинув поблизу Бахмуту[196].
12016 Україна Козловський Володимир Ігорович 21 липня 1968, м. Львів. Навчався у Львівській середній загальноосвітній школі № 2. Закінчив кафедру фізіології та екології рослин біологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Після першого року навчання проходив два роки строкової військової служби. Протягом 1993—1996 років навчався в аспірантурі Інституту екології Карпат НАН України. Кандидат біологічних наук за спеціальністю «Екологія», український дослідник ґрунтів і екосистем України. Обіймав посади від інженера до старшого наукового співробітника (з 2018 року) відділу екосистемології Інституту екології Карпат НАН України, а також старшого наукового співробітника Наукового центру Інституту гірничо-хімічної промисловості за сумісництвом. У 2005—2006 роках — постдокторант у Корнелльському університеті (США). Автор численних наукових публікацій. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації добровольцем став на захист Батьківщини до лав 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на східному напрямку фронту[204][205]. 02023-06-1919 червня 2023 Загинув внаслідок танкового обстрілу по бойових позиціях під м. Кремінна. Похований 26 червня на Личаківському цвинтарі у Львові.
12017 Україна Корольчук Олег Сергійович 26 березня 1998, м. Луцьк на Волині. Закінчив Луцьку школу № 25. У травні 2022 пішов добровольцем до військомату. Був направлений до Одеси. Потім проходив короткотривале навчання в Бердичеві, 25 вересня 2022 вирушив в зону бойових дій. 8 місяців без ротації виконував свій громадянський обов'язок. 02023-06-1919 червня 2023 Загинув в районі населеного пункту Курахове Донецької області[206]
Україна Пустовіт Антон

(«Генрі»)

29 років, м. Ірпінь Київської області. Мав юридичну освіту. Під час повномасштабного російського вторгнення Антон взяв до рук зброю, щоб захистити свою сім'ю та країну від окупантів. Приєднався до лав Військово-морських сил ЗСУ. Служив у 501-му окремому батальйоні морської піхоти, що у складі 36-ї ОБрМП. Обіймав посаду кулеметника роти вогневої підтримки. 23 травня 2023 року склав клятву та отримав право носити берет морського піхотинця. А наступного місяця загинув. 02023-06-1919 червня 2023 Загинув виконуючи бойове завдання біля села Левадне Запорізької області. Похований на Алеї Героїв Ірпінського міського кладовища[207].
12017

12017
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-06-1919 червня 2023

20 червня[ред. | ред. код]

12017 Україна Кондрат Святослав

(«Кишка»)

у 17 років він став одним із засновників патріотичної організації «Карпатська Січ». Наприкінці 2016 брав участь в АТО на Донеччині. Повномасштабне вторгнення у 2022 застало Святослава у Польщі, звідки він поспіхом повернувся з друзями з Азовського руху, щоб захищати Україну. Воював на чотирьох напрямках фронту: захищав Київщину, Херсонщину, Харківщину та Донеччину. Був командиром відділення управління мінометної батареї підрозділу «Карпатська Січ». Під час контрнаступу перейшов у штурмовики на чолі штурмового відділення. 02023-06-1616 червня 2023 Загинув під час штурму на Південному фронті, прикриваючи відхід своєї бойової групи[208].
12018 Україна Нінадовський Микола 42 роки, м. Борислав. Закінчив Бориславську ЗОШ № 6, а згодом Бориславський професійний ліцей. Упродовж 2015—2016 років ніс службу в зоні АТО. У 2022 знову долучився до лав ЗСУ. 02023-06-2020 червня 2023 Загинув в Бахмутському районі Донецької області[209].
12019 Україна Горобець Євген 1 березня 1970, с. Шелудьківка. У 1985 році закінчив вісім класів Слобожанської ЗОШ № 2, після вступив до Зміївського професійного енергетичного ліцею. У 1988—1990 роках проходив строкову військову службу. Після цього працював зварювальником на різних підприємствах в Україні та закордоном: на Зміївській ТЕС, ТОВ «Теплоенергопром», ПП «Енергомонтаж», ТОВ «Спецгазбуд», ТОВ «Буденерго». З початку повномасштабного вторгнення російської федерації записався до тероборони. 9 травня 2022 року добровольцем пішов до лав Збройних Сил України. Служив у 93 військовій частині, обороняв Бахмут. 02023-06-2020 червня 2023 Загинув на Бахмутському напрямку[210].
12020 Україна Шевчук Володимир 1969, с. Сарники. 21 березня 2022 року був мобілізований до війська. Служив стрільцем-зенітником ракетного відділення одного з військових формувань. 02023-06-2020 червня 2023 Загинув у бою з військовими РФ поблизу міста Сіверськ Бахмутського району на Донеччині[211].
12021 Україна Кочелаб Дмитро Ігорович Стрілець третього відділення, першого стрілецького зводу, першої стрілецької роти військової частини А7170. 02023-06-2020 червня 2023 Загинув у Харківській області в населеному пункті Вінницькі Івани[212]
12022 Україна Тішков Мирослав 43 роки, с. Сімер Ужгородський район. Навчався у Сімерській загальноосвітній школі та продовжив освіту в Ужгородському національному університеті на інженерно-технічному факультеті. З перших днів повномасштабного вторгнення чоловік був призваний за мобілізацією та у складі Львівського прикордонного загону боронив Україну від російських окупантів. 02023-06-2020 червня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині, внаслідок осколкового поранення. Похорон відбувся 24 червня 2023[213]
12023 Україна Мовчан Михайло Анатолійович

(«Тінь»)

Вихованець гуртка тренер, турист, Майстер спорту України зі спортивного туризму, командир та відважний захисник 02023-06-2020 червня 2023 Загинув поблизу Бахмуту[196].
12024 Україна Москаль Юрій 17 серпня 1984. Навчався у Львівській середній загальноосвітній школі № 33. Здобув освіту у Вищому професійно–технічному училищі № 48 міста Львова (сьогодні — Державний професійно-технічний навчальний заклад «Львівське вище професійне училище комп'ютерних технологій та будівництва»). Після завершення навчання проходив військову службу, входив до складу миротворчого контингенту в Іраку. У мирний час працював у львівському представництві Товариства з обмеженою відповідальністю «Онур Конструкціон Інтернешнл» та на місцевому будівництві. Із початком повномасштабного вторгнення рф добровільно став на захист Батьківщини. Боровся із російськими загарбниками на східному напрямку у лавах 42-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. 02023-06-2020 червня 2023 Похорон відбувся 29 червня у Львові[214].
12025 Україна Капіж Олександр Петрович

(«Кіпіш»)

с. Биківка, Романівська громада. 02023-06-2020 червня 2023 Загинув біля населеного пункту Мала Токмачка Запорізької області[215].
12026 Україна Казанджі Олександр («Одеса»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
20 вересня 1993, м. Одеса. У 2013 році закінчив Одеську національну юридичну академію. Паралельно навчався на військовій кафедрі, де отримав звання молодшого лейтенанта запасу. У вільний час займався єдиноборствами та боксом, брав участь у боях без правил у клубі «Заруба». Останні два роки працював у морському порту «Південний». Також навчався в Національному університеті кораблебудування імені адмірала Макарова в Миколаєві. Хотів стати інженером. Ніс службу у 35-ій окремій бригаді морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського. Командував танковою ротою. Брав участь у боях на Херсонщині, Миколаївщині й Донеччині. За місяць до загибелі був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. 02023-06-2020 червня 2023 Загинув під час бойових дій поблизу села Макарівка на Донеччині. Похований на Фонтанському кладовищі у рідному місті[216].
12027 Україна Дуброва Андрій 1978, м. Сміла. Був солдатом, стрільцем 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти в/ч ЗСУ (254 окремого батальйону територіальної оборони 118 окремої бригади територіальної оборони). 02023-06-2020 червня 2023 Загинув поблизу населеного пункту Іванівське, Бахмутського району, Донецької області внаслідок мінометного обстрілу противника з міномета великого калібру[217].
12027

12027
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-06-2020 червня 2023

21 червня[ред. | ред. код]

12028 Україна Серебряков Ілля 17 червня 1988, м. Івано-Франківськ 02023-06-2121 червня 2023 Похований 26 червня на Алеї героїв на міському кладовищі у Чукалівці[159].
12029 Україна Фегер Алік 35 років, с. Лалово Мукачівського району. 02023-06-2121 червня 2023 Загинув на Запорізькому напрямку[218]
12030 Україна Ісмайілов Віталій Батирович с. Каноничі, Рівненщина. Був стрільцем-снайпером 1-го десантно-штурмового відділення 1-го десантно-штурмового взводу 2-ї десантно-штурмової роти 1-го десантно-штурмового батальйону військової частини А0281. 02023-06-2121 червня 2023 Загинув внаслідок артилерійського обстрілу в Луганській області[219].
12031 Україна Степанюк Григорій-Гайк 5 жовтня 1991, м. Тирасполь (Республіка Молдова). З ранніх років покинув Молдову через початок Придністровського конфлікту. Навчався у Середній загальноосвітній школі села Кошелівка Хмельницької області, згодом вступив до Хмельницького спеціалізованого ліцею-інтернату поглибленої підготовки в галузі науки (сьогодні — Хмельницький ліцей ІІ-ІІІ ступенів Хмельницької обласної ради), який закінчив з відзнакою. Після завершення навчання вступив на юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, там здобув освітню кваліфікацію «Магістр права». Протягом 8-ми років жив та працював у Казахстані на керівних посадах. У червні 2022 року повернувся до України, вступив до лав 79-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на східному напрямку[220]. 02023-06-2121 червня 2023 Загинув у боях із російськими окупантами. Чин похорону відбувся 28 червня у Вірменському катедральному соборі Успіння Пресвятої Богородиці у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі[221].
12032 Україна Вовків Богдан 15 березня 1970, с. Нагуєвичі, Львівської області. Закінчив Івано-Франківське училище, за спеціальністю — столяр. Із повномасштабним вторгненням приймав ВПО, підтримував та допомагав їм і військовим. У лютому був мобілізований до лав ЗСУ. Попри недугу виявив бажання іти на фронт та захищати рідний край. Проходив навчання на Яворівському полігоні. Відтак, з квітня виконував бойові завдання на Бахмутському напрямку. 02023-06-2121 червня 2023 Загинув виконуючи бойові завдання поблизу с. Хромове, Бахмутського району. Похорон відбувся 4 липня в селі Нагуєвичі на цвинтарі[222].
12033 Україна Крулів Роман 38 років, с. Черніїв. 02023-06-2121 червня 2023 Похований на кладовищі у селі Черніїв[223]
12034 Україна Конончук Данило 19 червня 1991, м. Ніжин Чернігівської області. Навчався у місцевій школі № 1 та ліцеї при Ніжинському університеті. У 2013 році навчався на військовій кафедрі та здобув первинне офіцерське звання. У 2015-му році закінчив із відзнакою Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя та здобув фах викладача соціальної педагогіки. Через три роки закінчив аспірантуру. Працював соціальним педагогом у Ніжинській гімназії № 3. У 2021-му влаштувався оператором відеоспостереження у компанію «SMART TEAM». Писав вірші, пісні і музику, створив рок-гурт «ВИРІЙ», який у 2018 році випустив альбом «Грані сновидінь». Служив у військовій частині А4883. 02023-06-2121 червня 2023 Загинув на Харківщині. Під час виконання бойового завдання офіцер підірвався на ворожій міні[224]
12035 Україна Васалатій Олександр Володимирович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
18 травня 1988, житель с. Яланець Томашпільської громади Вінницької області. 15 березня 2023 року став на захист Батьківщини. Службу ніс у званні солдат, був навідником 1 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу 1 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[225][226]. 02023-06-2121 червня 2023 Загинув поблизу населеного пункту Іванівське, Бахмутського району Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[85].
12036 Україна Білий Едуард («Едос») 48 років, с. Мизинівка Черкаської області. Більшу частину життя прожив у Черкасах. Закінчив Шевченківський гідромеліоративний коледж, де отримав спеціальність техніка-гідромеліоратора. Після строкової служби в армії працював у Черкасах помічником слідчого, потім був інспектором у податковій поліції, згодом — старшим інкасатором у ПриватБанку. Останні три роки працював у зерновій компанії «Хорс» начальником охорони. Цікавився мисливством, мав дозвіл на персональну рушницю, яку придбав за рік до війни, але так і не встиг використати. Під час повномасштабної війни чоловік добровільно поповнив лави ЗСУ. Служив у 67-ій окремій механізованій бригаді. Був командиром відділення протитанкових керованих ракет. 02023-06-2121 червня 2023 Загинув біля села Діброва на Луганщині. Коли українські захисники тримали позиції під час наступу ворога, в них влучила міна, внаслідок чого боєць отримав смертельні поранення. Похований на Алеї Слави кладовища № 4 у Черкасах[227].
12037 Україна Сайтарли Іван Іванович
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За військову службу Україні»
6 листопада 1993 року, с. Владичень Одеської області. З листопада 2014 року в ЗСУ, в липні 2015 вирушив у свою першу ротацію в сектор М. В 2018 році демобілізувався та влаштувався водолазом на підприємство у Миколаєві[228].

З початком повномасштабного вторгнення вступив до 123 окремої бригади ТРО, став командиром 3 розвідувального взводу 189 батальону бригади. 2 червня 2023 року нагороджений медаллю «За військову службу Україні».

21 червня 2023 Загинув в районі острова Великий Потьомкін Херсонського району Херсонської області. Декілька місяців вважався зниклим без вісті. Похований 8 жовтня у рідному селі. 6 листопада 2023 року у школі відкрили меморіальну дошку на його честь.[229]

12038
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-06-2121 червня 2023

22 червня[ред. | ред. код]

12039 Україна Дячишин Віктор 9 лютого 1987, м. Єзупіль. Вступив до війська 20 лютого 2023. Служив у 8-му окремому гірсько-штурмового батальйоні 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». 02023-06-2222 червня 2023 Після поранень військовий лікувався в Чернівецькому обласному госпіталі ветеранів війни. Помер 22 червня 2023 року в Чернівецькій лікарні швидкої медичної допомоги[230].
12040 Україна Кохан Роман Віталійович 32 роки, мешкав в місті Белз. 02023-06-2222 червня 2023 Загинув біля населеного пункту Іванівське, що у Бахмутському районі Донецької області[231]
12041 Україна Шимко Віталій 14 березня 1993, м. Стебник. Був випускником стебницької гімназії № 6 імені Героїв АТО. Перед початком повномасштабного вторгнення чоловік мешкав в Ужгороді. Там був мобілізований у лави ЗСУ. Був матросом десантно-штурмового відділення військової частини А4210 (18ОБМП). 02023-06-2222 червня 2023 Загинув в Донецькій області[232]
12042 Україна Петришин Михайло Іванович 23 листопада 1991. Був мобілізований 8 березня 2023 року. Служив стрільцем аеромобільного відділення, військова частина А0281. 02023-06-2222 червня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання під Мар'їнкою Донецької області. Похорон відбувся 26 червня в Тернополі. Похований на Микулинецькому цвинтарі на Алеї Героїв[233].
12043 Україна Осолінський Олег 29 років, с. Чумалі. Стрілець-санітар взводу морської піхоти роти морської піхоти прослужив лише трохи більше місяця. 02023-06-2222 червня 2023 Загинув від ран, отриманих під час штурму ворожої позиції поблизу Макарівки Донецької області. Похорон відбувся 29 червня[234].
12044 Україна Борщовський Володимир м. Золочів, що на Львівщині. Був водієм-радіотелефоністом 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини. 02023-06-2222 червня 2023 Загинув біля населеного пункту Хромове Бахмутського району Донецької області[201].
12045 Україна Гордієнко Олександр Васильович 17 листопада 1973. У лавах Збройних Сил України з січня 2023 року був старшим сапером інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу механізованого батальйону однієї з військових частин. 02023-06-2222 червня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Новодарівка Пологівського району Запорізької області[235].
12046 Україна Васін Ілля Олександрович 1 серпня 1988. Був сапером інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу механізованого батальйону однієї з військових частин. 02023-06-2222 червня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Новодарівка Пологівського району Запорізької області.
12047 Україна Цокурова Наталія Станиславівна Молодша сержантка, бойова медикиня. Вступила до лав ЗСУ 26 лютого 2022 року. 02023-06-2222 червня 2023 Загинула у бою від поранень після артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Берегове Херсонської області [236].
12048

12049
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-06-2222 червня 2023

23 червня[ред. | ред. код]

12050 Україна Каленіченко Павло Олексійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Активний учасник Революції гідності. 18 лютого 2014 року отримав вогнепальне поранення на Майдані. Згодом лікувався у Чехії. 17 лютого 2016 року Президент України Петро Порошенко підписав указ про нагородження орденом «За мужність» III ступеня. Після Революції гідності став одним із засновників громадської організації «Ініціативна група постраждалих/поранених на Майдані». Окрім того, допомагав створювати центр для учасників АТО та їхніх сімей «Бандерівський Схрон». На початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну пішов служити у Сили спеціальних операцій ЗСУ. Згодом воював у розвідувальному батальйоні. Дивом вижив під Запоріжжям влітку 2022 року, коли автомобіль з б/к наїхав на протитанкову міну. Отримав поранення ноги та ока. Вилікувався і знову повернувся у бій. 02023-06-2323 червня 2023 Загинув на Сумщині потрапивши у засідку ДРГ [237].
12051 Україна Осадчук Роман 1990, с. Сороки Коломийського району. В лавах ЗСУ служив молодшим сержантом. 02023-06-2323 червня 2023 Загинув під час бойового завдання поблизу села Іванівське Бахмутського району Донецької області, потрапив під мінометно-артилерійський обстріл військових РФ[238].
12052 Україна Гевці Василь Олександрович селище Чинадійово. 02023-06-2323 червня 2023 [239]
12053 Україна Свирид Василь Васильович м. Нікополь. Працював понад 20 років у Нікопольській міський лікарні № 4 в акушерсько-гінекологічному відділенні лікарні. Був фахівцем своєї справи та уважним до своїх пацієнток. 02023-06-2323 червня 2023 Похорон відбувся 27 червня 2023[240]
12054 Україна Грицак Андрій 1987, с. Сімерки. Воював у складі 95 ОДШБ 02023-06-2323 червня 2023 [241].
12055 Україна Трофімов Анатолій 14 липня 1981, с. Орлівка, АР Крим. У 1984-му родина переїхала до Срібного, що на Прилуччині, де Анатолій закінчив місцеву загальноосвітню школу. З 1999 року проходив військову службу, йому присвоїли військове звання «сержант». Далі працював у Срібнянському відділенні АТ «Укртелеком». З часом чоловік переїхав до села Пирогівці того ж Прилуцького району, а у 2010 році одружився. Працював на Прилуцькій тютюновій фабриці. У грудні 2022 року чоловік долучився до оборонців України. Службу ніс у складі одного з підрозділів військової частини А4123, був на посаді стрільця. 02023-06-2323 червня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання на Луганщині. Похорон відбувся 27 червня, похований на цвинтарі в Прилуках[242].
12056 Україна Гонтар Олександр Випускник історичного факультету університету Шевченка 1999 року. До повномасштабної війни працював завідувачем Сектору освітньої роботи Музею Історії Десятинної Церкви. 02023-06-2323 червня 2023 Загинув на Донецькому напрямку[243]
12057 Україна Кобилюх Володимир с. Скнилів Золочівського району. Служив навідником десантно-штурмового батальйону. 02023-06-2323 червня 2023 Загинув поблизу населеного пункту Кремінна Луганської області, внаслідок стрілецького бою[244]
12058 Україна Сохан Любомир 35 років, с. Жирова Ходорівської громади. Служив у 18 окремому батальйоні морської піхоти. 02023-06-2323 червня 2023 Загинув в районі населеного пункту Старомайське Донецької області під час виконання бойового завдання. Чин похорону відбудеться у селі Жирова[201].
12059 Україна Костюк Дмитро Петрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
10 травня 1992, житель села Лука-Мелешківська Вінницької області. Старший солдат 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[245][246]. 02023-06-2323 червня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання в районі Бахмутського напрямку. Похований 29 червня 2023 року в с. Лука-Мелешківська. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[85].
12060 Україна Ковальчук Юрій Петрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
17 квітня 1993, житель с. Перемиль Берестечківської громади Луцького району. Призваний на військову службу 2 травня 2023 року. Солдат, стрілець-номер обслуги 4, десантно-штурмового відділення 1, десантно-штурмового взводу 2, десантно-штурмової роти 1, десантно-штурмового батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[247][248]. 02023-06-2323 червня 2023 Загинув поблизу села Іванівське Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання. Похований у с. Вербень Демидівської громади Рівненської області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[249].
12061

12061
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-06-2323 червня 2023

24 червня[ред. | ред. код]

12060 Україна Наумчук Віталій 42 роки, м. Ковель. 02023-06-2424 червня 2023 Загинув на Донеччині[250].
12061 Україна Кузів Олександр 42 роки, с. Слобода-Рівнянська Калуського району Івано-Франківської області. Був мобілізований у 2022 році. 02023-06-2424 червня 2023 Помер на Закарпатті в лікарні після отриманих травм на війні. Похорон відбувся 29 червня 2023[251]
12062 Україна Рибалко Михайло с. Максимівка Харківської області. 02023-06-2424 червня 2023 Загинув в районі села Миньківка Бахмутського району під час штурмових дій[252]
12063 Україна Шукаль Михайло Михайлович 14 вересня 1994, с. Оноківці Закарпатської області. Після повномасштабного вторгнення росії на українські землі добровільно пішов на війну, бажаючи захистити рідну землю від ворога. 02023-06-2424 червня 2023 Загинув біля міста Кремінна Сіверськодонецького району Луганської області. Похорон відбувся 29 червня в селі Оноківці[253].
12064 Україна Гайдучок Роман-Дмитро 9 жовтня 1991. Закінчив Ліцей № 74 імені Марійки Підгірянки Львівської міської ради. Навчався у Національному лісотехнічному університеті України, згодом вступив до Міжрегіонального центру професійно-технічної освіти художнього моделювання і дизайну міста Львова, здобув професію «Кухар; кондитер». Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації, попри відсутність військового досвіду, став на захист Батьківщини. Виконував бойові завдання на східному напрямку у лавах 13-го окремого десантно-штурмового батальйону імені Героя України полковника Тараса Сенюка 95-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. 02023-06-2424 червня 2023 Похований 30 червня на Личаківському цвинтарі[254][255]
12065 Україна Боровський Дмитро Станіславович 1983. м. Подільськ Одеської області. 02023-06-2424 червня 2023 Загинув у боях на Донеччині. Похорон відбувся 29 червня на головній площі міста Подільськ[256].
12066 Україна Гурський Андрій 45 років, м. Будапешт, Угорщина. Батько Андрія був військовим льотчиком і служив в Будапешті. Навчався у середній школі № 52 міста Львова. У 1996 році закінчив колишнє Професійно-технічне училище № 1 за професією «електромонтер з ремонту та обслуговування промислового електрообладнання». Протягом останнього періоду працював старшим менеджером з продажу у мережі магазинів. Із початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну, попри відсутність військового досвіду, став на захист Батьківщини до лав військової частини А4821 Збройних Сил України. 02023-06-2424 червня 2023 Похорон відбувся 3 липня 2023 на Личаківському цвинтарі[257]
12067 Україна Стан Сергій («Тайсон») 41 рік, місто Кишинів, Молдова. У 3 роки переїхав із родиною до села Золоті Пруди Донецької області. Там навчався у школі. Згодом закінчив Донецьке культурно-просвітницьке училище. Працював за робітничими професіями в Донецьку, потім — на шахті «Свято-Покровська». Захоплювався спортом, зокрема, важкою атлетикою та воркаутом. Брав участь у змаганнях. До повномасштабної війни чоловік пішов на службу за контрактом до лав Військово-морських сил ЗСУ. Служив у 35-ій окремій бригаді морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського. Від початку вторгнення разом із побратимами продовжував воювати проти окупантів. Брав участь у звільненні Херсонщини, потім виконував бойові завдання під Вугледаром та Авдіївкою на Донеччині. Старший матрос. 02023-06-2424 червня 2023 Загинув в районі села Сторожеве на Донеччині. Захисник отримав смертельні осколкові поранення під час виконання бойового завдання. Похований в селі Золоті Пруди на Донеччині[258].
12068 Україна Мельник Микола 1976, с. Пациків Вигодської громади. Служив стрільцем-санітаром штурмового відділення однієї з військових частин. 02023-06-2424 червня 2023 Загинув у Запорізькій області під час бойового завдання [259].
12069 Україна Скірин Дмитро Анатолійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
1 листопада 2000, м. Івано-Франківськ. Навчався у ліцеї № 2 Івано-Франківської міської ради. У січні 2023 року долучився до лав Збройних сил України. Служив у 10 окремій гірсько-штурмовій бригаді "Едельвейс". 02023-06-2424 червня 2023 Загинув у бою 24 червня 2023 року поблизу села Берестове Донецької області. Нагороджений орденом "За мужність" 8 листопада 2023 року.
12069

12069
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-06-2424 червня 2023

25 червня[ред. | ред. код]

12070 Україна Саманюк Юрій Юрійович («Тринадцятий»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
10 квітня, м. Ворохта. У цивільному житті він був тренером з рукопашного спорту, виготовляв меблі. Був відомим бійцем із фрі-файту, рукопаш-гопака, займався спортивним туризмом, грав на народних музичних інструментах. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2022). Очолював Івано-Франківський обласний осередок ВГО «Всеукраїнська федерація фрі-файту, контактних єдиноборств та змішаних бойових мистецтв», а також очолював обласну організацію партії «Пряма дія». Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну служив у складі Української добровольчої армії та 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Брав участь у боях за Київщину, Харківщину і Бахмут. Перевівся із 93-ї окремої механізованої бригади ЗСУ «Холодний Яр» у 78-й полк спеціального призначення «Герць». 02023-06-2525 червня 2023 Загинув у боях поблизу села Мала Токмачка Запорізької області[260][261][262]
12071 Україна Данько Олег Геннадійович 1968, с. Жабка Луцької громади. Був мобілізований на військову службу по мобілізації до складу військової частини на посаду головного сержанта — командира відділення зенітно-ракетного взводу стрілецького батальйону. 02023-06-2525 червня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання щодо захисту територіальної цілісності та незалежності України в районі населеного пункту Степова Новоселівка Харківської області. Похорон відбувся 29 червня на цвинтарі в селі Дачне[263].
12072 Україна Сакулич Юрій Служив у 5 окремій штурмовій бригаді, 3 окрема штурмова рота. 02023-06-2525 червня 2023 [264]
12073 Україна Семенович Сергій 1975, м. Березне. Був мобілізований 26 лютого 2022 року. 02023-06-2525 червня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Степова Новоселівка Куп'янського району Харківської області[265].
12074 Україна Войцеховський Сергій 29 років, м. Вінниця. Закінчив школу із золотою медаллю. Отримав червоний диплом у Харківській Національній академії Нацгвардії України. Брав участь в АТО/ ООС, воював у найгарячіших точках операції. На війні з 2014 року. У 2021 році через травму та підірване здоров'я, був змушений звільнитися. З початком повномасштабного вторгнення добровільно повернувся у лави Національної гвардії, у військову частину 3008, 40-й полку НГУ імені Данила Нечая. Побратими відмічають, що він був професіоналом БТРів. Вмів добре їх лагодити та влучно стріляти. До свого 30-ліття воїн не дожив лише три тижні. 02023-06-2525 червня 2023 Загинув при виконанні бойового завдання. Похований на Алеї Слави Сабарівського кладовища[266]
12075 Україна Цимбарович Антон Олександрович 24 квітня 1996, проживав у Полтаві. Призваний Полтавським об'єднаним міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки 1 травня 2023 року до військової частини А 0281 — 95 ОДШБр на посаду стрілець-снайпер 2 десантно-штурмового відділення, 1 десантно-штурмового взводу, 5 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону[267][268]. 02023-06-2525 червня 2023 Загинув біля населеного пункту Діброва Лиманського району Донецької області.
12076 Україна Беген Степан 8 травня 1966, с. Колодруби Львівської області. Навчався у Колодрубівському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів. Закінчив Державний навчальний заклад «Львівське вище професійне училище торгівлі та сфери послуг». Після завершення навчання проходив військову службу у лавах десантно-штурмових військ. Протягом 15-ти років працював на фабриці із виготовлення виробів із хутра у Львові, згодом — у сфері торгівлі. Із перших місяців повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини від російських загарбників. Боронив суверенітет та територіальну цілісність держави на східному напрямку у складі військової частини Т0910. Під час проходження служби Степану Бегену було присвоєно звання «молодший сержант». 02023-06-2525 червня 2023 Похований 30 червня на Личаківському цвинтарі[254][255]
12077 Україна Орлова Ілона 17 лютого 1993, с. Жовчів Івано-Франківської області. Навчалась у Калуському ліцеї № 5 Калуської міської ради Івано-Франківської області, згодом вступила до Середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 48 міста Львова. Закінчила Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького. Проходила інтернатуру у столиці. У мирний час працювала сімейним лікарем у селищі міського типу Драбів Черкаської області. Старший лейтенант медичної служби. У грудні 2019 року добровільно вступила до лав 2-ї окремої Галицької бригади Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України. Згодом проходила службу у Вінниці. Із початком повномасштабного вторгнення виконувала завдання у «гарячих точках» фронту у лавах 14-ї бригади Національної гвардії «Червона Калина». 02023-06-2525 червня 2023 Похорон відбувся 29 червня у Львові[214].
12078 Україна Тріщ Володимир 15 вересня 1990. Навчався у Середній загальноосвітній школі № 64 міста Львова. У 2008 році закінчив Вище професійне училище № 20 міста Львова, згодом — Українську академію друкарства. Учасник Революції Гідності, у 2014 році приєднався до лав «Правого сектору». Виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції у складі 5-го окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Потім вступив до підрозділу патрульної поліції особливого призначення «Гарпун». Постійно навчався військовій справі: проходив підготовку на базі 197-го центру підготовки сержантського складу Сухопутних військ ЗСУ, у 2020 році здобув кваліфікацію «Інструктор І рівня БАрС» та закінчив навчання у Військовому коледжі сержантського складу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Протягом 2021—2022 років входив до 18-го окремого вертолітного загону ЗСУ Місії ООН у Демократичній Республіці Конго. Із початком повномасштабного вторгнення проходив військову службу на посаді командира підрозділу у складі військової частини А4002, виконував завдання на східному напрямку фронту. У вільний час озвучував аніме і серіали українською мовою, любив комп'ютерні ігри та був затятим колекціонером. 02023-06-2525 червня 2023 Похорон відбувся 29 червня у Львові[214].
12079 Україна Браславський Руслан 1978, с. Уланів. Мешкав в місті Хмільник. 02023-06-2525 червня 2023 Похорон відбувся 30 червня[269]
12080 Україна Клітний Антон У 2015 року закінчив факультет соціології і права КПІ за спеціальністю «право» 02023-06-2525 червня 2023 Загинув під час виконання завдання під Запоріжжям. Був смертельно вражений кулею ворога[270].
12081 Україна Завольський Іван Михайлович

(«Танк»)

13 червня 1980, м. Ужгород. Закінчив місцеву школу № 12 міста Ужгород, після чого вступив в ПТУ № 6, де здобув освіту столяра. Тривалий час працював за кордоном та в рідному місті, постійно вдосконалював свої професійні навички, мав золоті руки. Був нащадком Фірцака-Кротона, найсильнішої людини ХХ століття. Пишався цим і сам мав спортивні досягнення та хорошу фізичну форму, здобув кандидата майстра спорту з важкої атлетики. Був волонтером та допомагав постраждалим. Але в один момент він чітко вирішив для себе, що більше не може дозволити собі бути просто спостерігачем, тому пішов боронити нашу державу. був старшим стрільцем 4-го десантно-штурмового відділення військової частини А0281 02023-06-2525 червня 2023 Загинув в Луганській області внаслідок артилерійського обстрілу, захищаючи Україну від російських окупантів. Похорон відбувся 4 липня в Ужгороді[271]
12082 Україна Марцевич Вадим Вікторович 26 листопада 1996, с. Гаївка (Смолінська селищна громада). У ЗСУ служив старшим солдатом. У бійця залишились батьки й брат. 02023-06-2525 червня 2023 Загинув під час артилерійського обстрілу позицій російськими військовими біля населеного пункту Новоданилівка Запорізької області[272].
Україна Кобешов Дмитро Працював гірничим майстром шахтоуправління гірничого департаменту підприємства «АрселорМіттал Кривий Ріг». До лав Збройних сил його мобілізували 21 березня 2023. 02023-06-2525 червня 2023 Деякий час його вважали зниклим безвісти. Втім наразі вдалося встановити, що військовий загинув 25 червня цього року в боях біля села Роздолівка у Бахмутському районі Донеччини[273].
12082

12082
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-06-2525 червня 2023

26 червня[ред. | ред. код]

12083 Україна Лазарев Ігор Миколайович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
1987, с. Дорофіївка Підволочиської селищної громади. Молодший сержант 79-тої десантної-штурмової бригади ЗСУ[274]. 02023-06-2626 червня 2023 Загинув на Донеччині. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[275].
12084 Україна Дзендзя Юрій 31 грудня 1976. Був старшим лейтенантом. На фронті служив командиром протитанкового взводу 2 єгерського батальйону одного з військових формувань. 02023-06-2626 червня 2023 Загинув внаслідок мінно-вибухової травми поблизу села Павлівка Волноваського району Донецької області[276].
12085 Україна Пархоменко Ростислав(«Рос») 17 травня 1993, м. Чернігів. Закінчив військовий ліцей у Києві та пізніше став розвідником. На військовій службі із серпня 2010 року. 02023-06-2626 червня 2023 Похований у селі Хмільниця Чернігівської області[277].
12086 Україна Оніщук Олександр Олексійович 18 березня 1975, м. Первомайськ. Проживав у с. Корпилівка. 02023-06-2626 червня 2023 Загинув під час наступальних дій в населеному пункті Яковлівка, Бахмутського району[278].
12087 Україна Парфанюк Ростислав 36 років, м. Львів. Навчався у Середній загальноосвітній школі № 23 міста Львова. Здобув вищу освіту у Національному лісотехнічному університеті України. У мирний час працював за фахом у сфері деревообробки та виробництва меблів. Із початком повномасштабного вторгнення Росії став на захист Батьківщини від російських окупантів. Виконував бойові завдання на східному напрямку у лавах 68 окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша оперативного командування «Захід» Сухопутних військ ЗСУ. 02023-06-2626 червня 2023 Загинув на фронті. Похований 5 липня у Львові[279]
12088 Україна Кошелєв Юрій Закінчив Таврійський державний агротехнологічний університет, де здобув професію інженера-енергетика. До початку повномасштабного вторгнення працював на АТ «Херсонобленерго». У вересні 2022 року евакуювався разом з родиною до Новояворівська Львівської області. До квітня 2023 року працював на ПрАТ «Львівобленерго». Потім — захищав Україну у складі 81 окремої аеромобільної бригади. 02023-06-2626 червня 2023 Загинув біля Кремінної Луганської області. Похований в місті Новояворівськ Львівської області[280].
12089 Україна Роговець Олег с. Підберізці Львівського району. Мав звання сержанта. Захищав Україну від військ РФ на східному напрямку. 02023-06-2626 червня 2023 Воїн загинув 26 червня 2023 року біля Старомайорівського Волноваського району Донецької області[281].
Україна Дмітрієв Дмитро(«Денчик») 28 років, м. Миколаїв. Закінчив загальноосвітню школу № 1 імені Олега Ольжича. Потім навчався в Одеській морській академії та Миколаївському національному аграрному університеті, але так і не закінчив навчання, оскільки не відчував тяги до обраних професій. Працював на будівництві, допомагав у виготовленні та укладанні тротуарної плитки. Грав на ударних, гітарі, мав відмінний слух. Любив музику. Попри прагнення захищати рідну країну, його не взяли до лав ЗСУ через відсутність досвіду. Через рік він прийшов знову та був відправлений на військові навчання до Великобританії, де потрапив у п'ятірку кращих. Коли повернувся до України, став кулеметником 35-ї окремої бригади морської піхоти і вирушив на Донбас. Матрос. 02023-06-2626 червня 2023 Загинув прикриваючи відхід побратимів в районі села Старомайорське на Донеччині. Ворожий снаряд влучив прямо в окоп, з якого він відстрілював позиції окупантів з кулемета[282].
12089

12089
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-06-2626 червня 2023

27 червня[ред. | ред. код]

12090 Україна Сенич Володимир м. Рахів. Був військовослужбовцем 69-го батальйону ТрО. З перших днів повномасштабного вторгнення захисник добровільно приєднався до територіальної оборони міста Рахів, надалі — до лав Збройних сил України. За час проходження служби гідно виконував бойові завдання та разом з побратимами обороняв українську землю від російських загарбників. 02023-06-2727 червня 2023 Загинув у Сімській області[283].
12091 Україна Суховій Артем Олегович

(«Сухий»)

23 липня 2000 (22 роки), м. Черкаси. Боровся з несправедливістю в судах по справі Сергієнка, незаконних забудов, з браконьєрами, розливайками, та наркоторгівлею в місті. Кілька останніх років жив в Європі та повернувся в Україну, щоб стати на захист. Бойовий медик 1-го штурмового батальйону 3ОШБр. 02023-06-2727 червня 2023 Загинув внаслідок ракетного удару по піцерії RIA Pizza в центрі Краматорська. Похорон відбувся 4 липня[284].
12092 Україна Шумінський Андрій с. Вороняки Золочівського району. Був водієм-електриком 1 стрілецького взводу. 02023-06-2727 червня 2023 Загинув під час виконання військового обов'язку. У Андрія залишилося дві сестри[244].
12093 Україна Ковальчук Зоряна м. Броди, Золочівського району. Служила у ЗСУ з 2016 року. Старший солдат 16-ї окремої бригади армійської авіації «Броди». 02023-06-2727 червня 2023 Загинула на сході України[244]
12094 Україна Вража Олександр 24 роки, м. Кривий Ріг. До повномасштабного вторгнення він працював прохідником на АТ «Криворізький залізорудний комбінат». До початку великої війни він працював підземним гірником, а згодом став прохідником на шахті «Криворізька». У 2018—2020 роках пройшов строкову службу у лавах Збройних Сил України. Мобілізований 8 березня 2022 року. Служив гранатометником, отримав звання старшого солдата. 02023-06-2727 червня 2023 Загинув на Донеччині. Останні бойові завдання захисник виконував у населеному пункті Роздолівка, Бахмутського району, де під час боїв 27 червня загинув, виконуючи свій обов'язок до останнього подиху[285].
12095 США Ян Торторичі(«Френк») 23 роки. Ветеран морської піхоти США. Приїхав в Україну 15 місяців до загибелі. Воював у складі Інтернаціонального легіону 02023-06-2727 червня 2023 Загинув внаслідок ракетного удару по піцерії RIA Pizza в центрі Краматорська[286][287].
12096
Україна Саприкін Павло Анатолійович 28 червня 1976 року, м. Київ. Солдат, стрілець 241 бригада 243 батальйону ТРО м. Київ. Закінчив Національний авіаційний університет за напрямом «Психологія». Працював, мав власний бізнес. Із початком повномасштабного вторгнення увійшов до лав 243 батальйону територіальної оборони м. Києва. Без батька залишився 10-річний син. 02023-06-2727 червня 2023 27 червня 2023 року загинув біля м. Бахмуту, внаслідок отриманого поранення при виконанні бойового завдання. Похований 12 липня 2023 року на Берковецькому кладовищі у м. Києві. 42 ділянка, 17 ряд.
12096

12099
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-06-2727 червня 2023

28 червня[ред. | ред. код]

12028 Україна Філон Олександр Русланович(«Вірний») 17 липня 1997, м. Ковель. У 2015 році прийшов до Азову, потім був на посаді Голови Ковельського осередку Національного Корпусу. Був тренером з рукопашного гопаку у спортивному клубі «СІЧ», керівником ГО Цивільний Корпус «АЗОВ» Ковель, керівником Ковельського осередку ПП «Національний Корпус». У 2019 році заснував та очолив Правильний простір «ВАТРА». 24 лютого він зібрав найкращих і пішов воювати. Служив командиром 4-го взводу, 2-ї роти, 2-го штурмового батальйону 3ОШБр. 02023-06-2828 червня 2023 Загинув під час штурму ворожих позицій у стрілковому бою на Бахмутському напрямку[288].
12029 Україна Кротич Кирило Геннадійович(«Моднік») 23 роки, м. Черкаси. Служив кулеметником штурмового батальйону. 02023-06-2828 червня 2023 Загинув при штурмі позицій ворога. Похорон відбувся 4 липня в селі Хутори[289].
12030 Україна Будзанович Микола Миколайович («Будз»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
10 квітня 1974, с. Бистрець Зеленської громади. Був гранатометником стрілецького відділення одного з військових формувань ЗСУ. 02023-06-2828 червня 2023 Загинув поблизу Бахмута Донецької області під час танкового обстрілу військами РФ[290].
12031 Україна Сидляр Володимир Іванович 42 роки, Підгайцівська громада Луцького району. 02023-06-2828 червня 2023 Похований на місцевому кладовищі[291]
12032 Україна Демченко Володимир 26 років, Первомайський. Навчався у місцевій школі № 5. Потім закінчив ПТУ № 29, де здобув спеціальність газозварювальника. До лав ЗСУ хлопець вступив 18 квітня 2022 року. На війні отримав спеціальність помічника гранатометника 02023-06-2828 червня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання у Лугівському Запорізької області[292].
12033 Україна Вірстюк Василь Степанович 15 листопадп 1986, Солотвинська громада. 02023-06-2828 червня 2023 [293][294].
12034 Україна Лисенко Дмитро Миколайович 25 серпня 1995, м. Лисичанськ. Снайпер. Вперше на війну він потрапив у 2016 році, відслужив трирічний контракт і повернувся до цивільного життя — працював айтівцем. З початком повномасштабного російського вторгнення знову пішов до лав, 25 лютого долучився до лав ТРО Харкова. Брав участь у звільненні Харківщини. Мріяв повернутись у Лисичанськ у перші дні після звільнення. 02023-06-2828 червня 2023 Російський танк влучив у бліндаж, де він перебував. Загинув на місці від травм несумісних з життям. Пару днів не могли вивезти його тіло, бо були щільні обстріли. Похований 5 липня на харківському кладовищі № 18[295]
12035 Україна Созонюк Юрій 37 років, м. Кривий Ріг. Працював прохідником шахтобудівельного управління «Сухої Балки». Працював підривником, завзято опановував новітню техніку. Служив стрільцем-зенітником, звання старший солдат. Із початку червня, разом з побратимом почав один за одним звільняти захоплені окупантами містечка та села на Запорізькому напрямку 02023-06-2828 червня 2023 [296]
12036 Україна Ратніков Юрій Євгенійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
1986 р. н., житель м. Вінниця. Став до лав ЗСУ в березні 2023 року. Служив у 80-й десантно-штурмовій бригаді[297][298]. 02023-06-2828 червня 2023 Загинув на Донецькому напрямку під час масованого обстрілу позицій наших захисників. Похований 1 липня 2023 року у Вінниці. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[85].
12037 Україна Чепіль Андрій

(«Кріс»)

У цивільному житті був музикантом, учасником кавер-гуртів «Frisson Band» і «Smerichka». З 2018 року він грав на трембіті в фолк-рок гурті «КораЛЛі». З 2001 року Андрій Чепіль був членом скаутської організації «Пласт». Після вторгнення РФ в Україну в березні 2022 року Андрій Чепіль пішов боронити українську землю. Воював на Харківщині поблизу Ізюма та Куп'янська як кулеметник в одному з підрозділів ЗСУ. Згодом перевівся до 47 окремої механізованої бригади «Маґура». 02023-06-2828 червня 2023 Загинув поблизу села Роботине на Запоріжжі[299].
12038 Україна Плохих Олександр Вікторович

(«Плохой»)

15.05.1978, м. Маріуполь.Загинув 28.06.2023 під час виконання бойового завдання поблизу міста Бахмут Донецька область. 02023-06-2828 червня 2023
12038

12038
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-06-2828 червня 2023

29 червня[ред. | ред. код]

12028 Україна Брус Микола 9 жовтня 1968. У 1987 році закінчив Дніпродзержинський металургійний технікум. Упродовж 1987—1989 рр. проходив строкову військову службу. Тривалий час працював на Дніпровському металургійному комбінаті. Останнє місце роботи — «Метінвест-Промсервіс». 30 серпня 2022 був мобілізований до НГУ. 02023-06-2929 червня 2023 Похований 1 липня на кладовищі на вулиці Романківській[300].
12029 Україна Горб Олег Іванович(«Кемел»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
13 березня 1976, с. Лихоліти Ірліївської громади, Черкащина. Після закінчення школи Олег навчався в Київській поліцейській академії. Певний час пропрацював у Черкаській поліції. з 2014 року служив в добробаті «Дніпро», а потім в 93-й бригаді. Пройшов Піски, Авдіївку, Грозові ворота в районі Кримського. У мирному житті був підприємцем у галузі деревообробки. З початком повномасштабної війни служив у ТрО. Водій-електрик штурмового батальйону бригади ТРО. 02023-06-2929 червня 2023 Загинув виконуючи штурмові дії. Похований на Алеї Героїв у Черкасах[301]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[302].
12030 Україна Змієвський Олексій

(«Змій»)

41 рік, селище Ворзель Київської області. У дитинстві переїхав з батьками до столиці. Там закінчив школу та здобув фах столяра у професійно-технічному училищі № 7. Згодом оселився у місті Буча. Працював за спеціальністю на заводі «Антонов», потім — на будівництві. З перших днів повномасштабного російського вторгнення чоловік приєднався до Бучанської ТРО та брав участь в обороні Бучі й Ірпеня на Київщині. Влітку приєднався до 241-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ та вирушив обороняти інші напрямки фронту. 02023-06-2929 червня 2023 Загинув біля села Іванівське під Бахмутом на Донеччині. Виконуючи бойове завдання, група захисників потрапила під ворожий мінометний обстріл. Змій отримав смертельне осколкове поранення[303].
12031 Україна Івашків Василь Михайлович 52 роки, с. Гумниська, Львівська область. Страший лейтенант. 02023-06-2929 червня 2023 Загинув у Волноваському районі отримавши поранення [304]
12032

12038
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-06-2929 червня 2023

30 червня[ред. | ред. код]

12028 Україна Дзебчук Дмитро Васильович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
8 листопада 1993, с. Максимець Надвірнянського району. Отримав нагороду «Золотий Хрест» та орден «За мужність 3-го ступеня». 2 роки був у АТО. За 2 місяці до війни виїхав за кордон і коли дізнався, що 24 лютого розпочалась війна, то повернувся додому, і 2 березня 2022 року вступив до лав ЗСУ «Добровольцем». Воював у складі 10 ОГШБ «Едельвейс». 12 липня 2023 року мав одружитися, а 4 липня мав приїхати додому. 02023-06-3030 червня 2023 Загинув внаслідок авіадару в селі Роздолівка Бахмутського району [305]
12029 Україна Соколенко Олександр 38 років, м. Лозова. Служив кулеметником. 02023-06-3030 червня 2023 Загинув поблизу села Новосілка Волноваського району на Донеччині. Похорон відбувся 4 липня[306].
12030 Україна Митюк Дмитро м. Кривий Ріг. У цивільному житті працював на Криворізькому залізорудному комбінаті. До лав військовослужбовців був мобілізованим 15 травня 2023 року. Служив стрільцем-санітаром. 02023-06-3030 червня 2023 Загинув біля населеного пункту Приютне Пологівського району Запорізької області[307].
12031 Україна Прохорович Максим м. Кривий Ріг. Служив у 174-й зенітній ракетній бригаді. 02023-06-3030 червня 2023 Загинув біля населеного пункту Рівнопіль Донецької області від поранень[308].
12032 Україна Бойза Адальберт 8 січня 1978, с. Ратівці Ужгородського району. Загинув 30 червня 2023 року виконуючи свій обов'язок. 02023-06-3030 червня 2023 Похований на місцевому цвинтарі[309]
12033 Україна Вітковський Олександр Романович

(«Іскандер»)

22 червня 1997, м. Калуш. Навчався в ЗОШ I-III ступенів №6 та ліцеї №10. Закінчив природничий факультет, Національний університет "Києво-Могилянська Академія". Закінчив кіношколу в Києві і працював на одному з телеканалів. 25 лютого 2022 року долучився до лав ТРО. Брав участь у звільненні Бучі та Ірпеня. Служив навідником механізованого відділення. Обороняв кордон в Чорнобильській зоні. Потім був направлений на Бахмутський напрямок. 02023-06-3030 червня 2023 Зник безвісти внаслідок влучання КАБ по школі після повернення з бойового завдання в селі Роздолівка Бахмутскього району. В школі зберігався БК, тому вибух був такий сильний, що загинули всі крім одного хлопця, котрий не зняв бронжилет. В квітні 2024 підтверджено ДНК збіг [310][311][312][313].
12034 Україна Левченко Сергій Володимирович 24 жовтня 1985, с. Семенівка, Кременчуцький район. Закінчив Семенівський НВК №2. Після повернення зі строкової служби чоловік працював вантажником на Глобинському цукрозаводі. 14 веренся 2022 був мобілізований до військової частини А7376. 02023-06-3030 червня 2023 Загинув біля н.п. Роздолівка поблизу Бахмута [314].
12035 Україна Мединський Ігор Едуардович 9 вересня 1997, м.Селидове. Навчався в Селидівській загальноосвітній школі № 6, потім – у Селидівській загальноосвітній гімназії. Закінчив Національний технічний університет «Дніпровська політехніка». Після закінчення навчання пішов служити до армії та півтора року відслужив у Президентському полку. З початку повномасштабної війни долучився до лав тероборони, а до лав Збройних Сил України став у серпні 2022 року. 02023-06-3030 червня 2023 Загинув 30 червня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі н.п. Роздолівка Бахмутського району Донецької області [315].
12036 Україна Колесников Артем Іванович 5 липня 1988, м. Ніжин Чернігівської області. В перші дні пішов у ТРО. Стрілець, помічник-гранатометника 1-го відділення 3-го взводу 1-ї роти СП в/ч А4219. 01.05.2022 року прийняв військову присягу та вступив до лав Збройних Сил України, проходив службу у в/ч А3160. Із 30.05.2023 року солдат разом із побратимами боронив Україну на Бахмутському напрямку. 02023-06-3030 червня 2023 Виконуючи чергове бойове завдання, під час мінометно-артилерійського обстрілу позицій противником у Донецькій області, с. Яковлівка та с. Роздолівка, 30 червня 2023 року Артем Колесник отримав несумісні з життям поранення [316].
12037

12038
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-06-3030 червня 2023

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Чому ми досі нічого не знаємо про втрати української армії у війні. BBC. 9 березня 2022. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022.
  2. Під Бахмутом загинув боєць Нацгвардії з Івано-Франківщини Микола Бомко.
  3. Вважався зниклим безвісти: загинув боєць з Прикарпаття (ФОТО).
  4. Прощання з Станіславом Олеговичем «Яник» Верещагіном-Янко 30.09.1982 — 01.06.2023.
  5. У Львові попрощаються із захисником Русланом Левком із позивним "Бандера".
  6. В Ужгороді попрощаються із загиблим на війні Еріком Штилом.
  7. На війні загинув Герой з Луцького району Віталій Ковальчук.
  8. Просимо розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України Ковальчуку Миколі Віталійовичу.
  9. На війні загинув відважний воїн Василь Легач: у героя лишилися дружина та двоє малих дітей.
  10. У боях за Україну на Донбасі загинув морпіх з Волині.
  11. «Час зупинився». На фронті загинув син банкіра Андрія Оністрата.
  12. Указ президента України №709/2023 Про відзначення державними нагородами України. 24 жовтня 2023.
  13. Під час виконання бойового завдання загинув пілот винищувача Владислав Савєльєв (NOMAD). ФОТО Джерело: https://censor.net/ua/p3422975.
  14. Указ Президента України від 4 серпня 2023 року № 471/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
  15. У Мукачеві попрощалися із загиблим у війні Героєм Едуардом Горонді (ФОТО).
  16. На війні загинув закарпатець Едуард Горонді.
  17. У Львові прощаються із полковником Юрієм Баком.
  18. У Львові попрощаються із захисниками Ігорем Крілем та Миколою Майорчаком.
  19. ДВОЄ БІЙЦІВ ІЗ ЛЬВІВЩИНИ ЗАГИНУЛИ НА ВІЙНІ ІЗ ОКУПАНТАМИ.
  20. У Бахмутському районі загинув військовий з Лозівської громади.
  21. Григорій Кобів.
  22. Прилуцька РДА. pladm.cg.gov.ua. Процитовано 21 вересня 2023.
  23. а б Указ президента України №514/2023 Про відзначення державними нагородами України. 24 серпня 2023.
  24. Сергій Багно.
  25. На Львівщині попрощаються з бойовим медиком Ігорем Довганом.
  26. У Лозівській громаді попрощаються з навідником-оператором, який загинув на Куп'янщині.
  27. На куп'янському напрямку загинув старший солдат з Сахновщинської громади.
  28. Сергій Магазінов.
  29. На війні з окупантами загинув 29-річний шахтар з Львівщини.
  30. Дмитро Войтюк.
  31. Біля Бахмута загинув прикарпатець Тарас Кава.
  32. В бою за Україну загинув херсонець Сергій Зелінський.
  33. На Донеччині загинув воїн з Івано-Франківська Микола Стефанишин.
  34. В Українці попрощалися із бійцем, котрий загинув на Донбасі.
  35. Сергій Чудівський.
  36. Руслан Савлук.
  37. Іван Скоблій.
  38. Сергій Дунай.
  39. Віктор Удод.
  40. На фронті загинув Герой із Коропської громади.
  41. На Запорізькому напрямку загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Юрій Максимчук.
  42. https://www.facebook.com/volyn.com.ua (6 червня 2023). В боях біля Мар'їнки загинув командир Олександр Тарасіч з Вараша. www.volyn.com.ua. Процитовано 13 червня 2023.
  43. На війні загинули бійці з Івано-Франківщини Мирон Ярецький та Михайло Остап'юк.
  44. а б На війні загинули військовослужбовці з Івано-Франківської громади Олександр Райда та Станіслав Сахнік.
  45. Вважався зниклим безвісти. На Івано-Франківщині поховали 27-річного воїна Івана Голубку.
  46. У боях на Херсонщині загинув чемпіон України з бодібілдінгу.
  47. На Донеччині поліг військовий з Івано-Франківщини Ігор Савчин.
  48. Теплицька громада Болградського району провела в останню путь загиблого військового. Махала. 10 червня 2023.
  49. а б в На Тернопільщині у чотирьох громадах попрощалися із загиблими воїнами.
  50. Під Бахмутом загинув 33-річний захисник із Переяслава Олександр Чайка.
  51. У Переяславі провели в останню путь бійця 3 ОШБр Олександра Чайку (відео).
  52. Олександр Іванов.
  53. На Тернопільщині відкрили меморіальну дошку захиснику України Андрію Крушельницькому.
  54. На Донеччині загинув 24-річний лейтенант Андрій Рудак з Івано-Франківщини.
  55. Ілля Доценко.
  56. Руслан Вієнко.
  57. Олег Головєй.
  58. На війні загинув Юрій Твардовський з Тернопільщини. ПОГЛЯД (укр.). 8 червня 2023. Процитовано 8 червня 2023.
  59. У Херсоні загинув воїн із Полтавщини Володимир Кавуліч.
  60. Львів попрощається із загиблим воїном 80-ї ОДШБр Владиславом Войтиною. zahid.espreso.tv (укр.). Процитовано 9 червня 2023.
  61. На війні загинув 25-річний львів'янин. Завтра із ним попрощаються. tvoemisto.tv. Процитовано 9 червня 2023.
  62. У Львові прощаються із десантником 80 бригади Владиславом Войтиною.
  63. Воїн з Прип'яті загинув, не встигнувши зробити пропозицію коханій. shatsk.rayon.in.ua (укр.). 13 червня 2023. Процитовано 15 червня 2023.
  64. На Донеччині загинув командир-десантник Денис Задерей.
  65. а б в У Львові 17 червня попрощаються з трьома військовослужбовцями.
  66. У боях за Україну загинув 21-річний воїн зі Львова.
  67. У Донецькій області в бою за Україну загинув уродженець Запоріжжя.
  68. Житель Калинового Золочівської громади загинув на фронті.
  69. На війні загинув франківець Андрій Пендерецький.
  70. Двоє синів залишились без батька: на Донеччині загинув захисник із Бердянська Геннадій Колесник.
  71. Андрій Бортков.
  72. Назар Дуденко.
  73. Сергєєва, Олександра (28 грудня 2023). Понад півроку вважався зниклим безвісти: на щиті до Саратської громади повертається захисник Сергій Білошицький. Махала (укр.). Процитовано 25 лютого 2024.
  74. Воював з ворогом з перших днів: на Запоріжжі загинув депутат з Хмельниччини Олександр Бобров.
  75. "Рани, які ніколи не заживуть": щемливі кадри прощання з азовцем "Родео".
  76. У Львові провели в останню путь Романа Тихого, який загинув в бою з окупантами.
  77. На Донеччині загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Василь Джаман. Суспільне. Новини. 21 червня 2023.
  78. На війні загинув прикарпатець Василь Джаман.
  79. а б в г д е ж На Рівненщині назавжди попрощалися з сімома Героями.
  80. На Запоріжжі загинув боєць 10 гірсько-штурмової бригади з Івано-Франківщини Дмитро Амброзяк.
  81. а б в У трьох громадах Тернопільщини попрощалися із загиблими військовослужбовцями.
  82. вічно-у-памяті-міської-громади.
  83. На війні загинув прикордонник з Івано-Франківщини Владислав Чудакоров.
  84. ЛАПОЧКІНА, Юлія (10 червня 2023). Герой з Криворізького району загинув в бою під Бахмутом 8-го червня. Новости Кривого Рога (uk-ua) . Процитовано 29 серпня 2023.
  85. а б в г д е Указ президента України №514/2023 Про відзначення державними нагородами України. 24 серпня 2023.
  86. В'ячеслав Савицький.
  87. Сергій Зорський.
  88. Наступного тижня відбудеться чин похорону загиблої Героїні.
  89. Мати втратила єдиного сина: загинув Герой з Кременеччини Руслан Сопіга.
  90. Під час звільнення села на Донеччині загинув солдат з Красилова.
  91. На Запоріжжі загинув гранатометник з Івано-Франківщини Олег Левицький.
  92. На війні загинув мешканець Львівщини. Завтра із ним попрощаються. tvoemisto.tv. Процитовано 17 червня 2023.
  93. У Львівській громаді попрощаються із захисником Ігорем Русановським. Суспільне. Новини. 16 червня 2023.
  94. На Донеччині загинув першокурсник факультету землевпорядкування НУБіП Олександр Жмур.
  95. Чекали на результати ДНК-експертизи три місяці: у Тернополі попрощалися із підполковником. suspilne.media. 10 жовтня 2023.
  96. На фронті героїчно загинув ізмаїльчанин Василь Унгурян. Ізмаїл.City (укр.). Процитовано 1 березня 2024.
  97. Руслан Гаврилов.
  98. Биковська, Лілія (14 березня 2024). Пішов добровольцем на фронт: історія військового з Ізмаїльщини Максима Дмитрієва, який віддав своє життя за Україну. Махала (укр.). Процитовано 3 квітня 2024.
  99. На Донеччині загинув боєць 10 гірсько-штурмової бригади з Івано-Франківщини Іван Микуляк.
  100. На Запоріжжі загинув сержант Андрій Приймак з Івано-Франківщини.
  101. У російсько-українській війні загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Володимир Бабій.
  102. На війні загинув житель Заліщицької громади Ігор Шипітко | Тернополіс новини Тернополя (укр.). 14 червня 2023. Процитовано 16 червня 2023.
  103. Солдат із Нетішина загинув, звільняючи село на Донеччині - vsim.ua. vsim.ua (укр.). Процитовано 23 квітня 2024.
  104. Герасимчук Іван Васильович. lib.sowa.com.ua. Процитовано 23 квітня 2024.
  105. Дмитро Мисан.
  106. Владислав Хаустов.
  107. На війні з окупантами загинув ще один Герой з Тернопільщини. ПЕРШИЙ онлайн (укр.). Процитовано 12 червня 2023.
  108. На Запорізькому напрямку загинув молодший сержант з Івано-Франківщини Андрій Бать.
  109. а б в У Львові 20 червня прощаються з чотирма військовослужбовцями.
  110. Михайло Славинський.
  111. Микола Гарджала.
  112. Віталій Отрощенко.
  113. Рік тому одружився, бо вірив в перемогу: на фронті загинув 26-річний військовий з Хмельниччини. Суспільне. Новини. 14 червня 2023.
  114. На Донеччині загинув боєць з Івано-Франківщини Володимир Белей.
  115. У госпіталі в Запоріжжі помер військовий 102 бригади з Івано-Франківщини Ігор Бабак.
  116. На війні загинув молодий Герой з Тернопільщини Юрій Кожушко.
  117. Війна продовжує приносити горе у родини: виконуючи бойове завдання поліг у бою солдат з Львівщини.
  118. Євгеній Гербін.
  119. У бою під Бахмутом загинув львівський поет Олег Клюфас. tvoemisto.tv. Процитовано 17 червня 2023.
  120. IgnBor (16 червня 2023). Під Бахмутом загинув львівський поет та філософ Олег Клюфас. Leopolis.news (англ.). Процитовано 17 червня 2023.
  121. На Львівщині 16 червня проведуть в останню путь сімох загиблих Героїв. LVIV.MEDIA (укр.). 16 червня 2023. Процитовано 17 червня 2023.
  122. У бою на Донеччині 13 червня загинув воїн з Львівщини. Варта 1 (укр.). 14 червня 2023. Процитовано 17 червня 2023.
  123. Молодший сержант Андрій Жигайло загинув від російської кулі. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 18 листопада 2023.
  124. Гаврилюк, Андрій (16 червня 2023). Сьогодні у Червонограді відбудеться чин похорону Андрія Жигайла. Голос Сокальщини - новини Сокаля, Червонограда (укр.). Процитовано 17 червня 2023.
  125. а б У Львові попрощаються з чотирма загиблими на війні захисниками. Ким вони були. tvoemisto.tv. Процитовано 20 червня 2023.
  126. На Львівщині зустріли загиблого воїна Тараса Гвоздецького.
  127. а б У Львові прощаються з воїнами Олегом Дідухом та Богданом Дідухом.
  128. На Донеччині загинув старший сержант з Івано-Франківщини Іван Данів.
  129. На війні загинули морські піхотинці з Івано-Франківщини Орест Фартушинський та Володимир Жданов. Суспільне. Новини. 17 червня 2023.
  130. У боях за Україну загинув 22-річний Герой зі Львівщини.
  131. У бою загинув уманчанин – снайпер Роман Чорномаз.
  132. На фронті загинув випускник Стрийського ліцею.
  133. На Луганщині загинув військовий з Черкас.
  134. Провели в останню дорогу ще одного Героя. 7 днів (укр.). 23 червня 2023. Процитовано 23 листопада 2023.
  135. Герої не вмирають!. Здолбунівська міська рада - офіційний сайт (укр.). Процитовано 23 листопада 2023.
  136. Переяславщина у скорботі: на війні загинув воїн полку «Азов» Олег Садик.
  137. У Хмельницькому порощались з Вадимом Юзьковим й Євгеном Квятковським.
  138. Вячеслав Анопрієнко.
  139. Поклав життя заради нас: трагічна історія сім’ї Абажи з Болграда. Махала (укр.). 18 січня 2024.
  140. Артем Крижанівський.
  141. Микола Витак.
  142. НА ВІЙНІ ЗАГИНУВ БОЙОВИЙ МЕДИК ІЗ ЛЬВІВЩИНИ.
  143. Знову Чигиринщина у смутку і жалобі: сьогодні попрощалися із захисником Антоном Коваленко. Чигиринська ТГ. 16 вересня 2023. Процитовано 26 лютого 2024.
  144. Указ Президента України від 24 лютого 2024 року № 123/2024 «Про присвоєння А. Коваленку звання Герой України»
  145. Указ Президента України від 24 лютого 2024 року № 101/2024 «Про присвоєння О.Буялу звання Герой України»
  146. Захищаючи Україну, загинув випускник Університету Юрій Сікиринський - Львівський національний університет імені Івана Франка. lnu.edu.ua. Процитовано 17 червня 2023.
  147. На війні загинув батько п'ятьох дітей зі Львівщини. tvoemisto.tv. Процитовано 17 червня 2023.
  148. На Луганщині загинув уродженець Криворіжжя Дмитро Козакевич.
  149. Під час виконання бойового завдання загинув 43-річний військовий з Одещини.
  150. Биковська, Лілія (20 лютого 2024). Наважилася на штучне запліднення після смерті чоловіка: Як живе родина Яськових з Болграда після загибелі голови сімʼї?. Махала (укр.). Процитовано 20 лютого 2024.
  151. На Донеччині обірвалося життя бійця з Тернопільщини. Тернополяни – головні новини міста Тернополя та Тернопільської області. Незалежний інформаційний ресурс Тернополяни (uk-ua) . 17 червня 2023. Процитовано 17 червня 2023.
  152. Вічна пам'ять загиблим Героям, які віддали своє життя за Україну! | Новини | Баштанська міська територіальна громада. bashtanskaotg.gov.ua. Процитовано 21 червня 2023.
  153. Указ президента України №21/2023 Про відзначення державними нагородами України. 13 січня 2023.
  154. У Львові прощаються із захисниками Ігорем Дашком та Василем Грицьківом.
  155. На Донеччині загинув військовий з Івано-Франківщини Володимир Переклита.
  156. Монастирище Алекс | Знову Монастирищенський край у жалобі. uk-ua.facebook.com (укр.). Процитовано 21 червня 2023.
  157. У громаді на Шепетівщині попрощалися із багатодітним Героєм, який загинув у бою в Запорізькій області.
  158. На війні загинув військовий Олександр Очкуренко з Чернеччинської громади на Сумщині.
  159. а б На війні загинули військовослужбовці з Івано-Франківської громади Віктор Ступак та Ілля Серебряков.
  160. У БОЮ ЗА УКРАЇНУ ГЕРОЇЧНО ЗАГИНУВ ВОЇН З ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ВІКТОР СТУПАК.
  161. а б в г Сьогодні на Львівщині прощаються із захисниками.
  162. На Сході загинув вірний син України Владислав Панчишин.
  163. На Донеччині загинув боєць з Івано-Франківщини Михайло Цюпер.
  164. Загинув воїн-захисник із Маловисківської громади Станіслав Бахмач.
  165. Сергій Мельник.
  166. На Донеччині загинув боєць з Івано-Франківщини Василь Тимків.
  167. На Луганщині загинув військовий з Івано-Франківщини Сергій Рильчук.
  168. Андрій Філатов.
  169. На війні з російськими окупантами загинув 36-річний бойовий медик ЗСУ Андрій Філатов, який проживав на Рівненщині.
  170. На Житомирщині попрощались з прикордонником Владиславом Романенко, що загинув на війні.
  171. На Закарпатті попрощалися із загиблим військовим Володимиром Комарницьким.
  172. На фронті загинув активний учасник Революції Гідності, атовець та блогер Віктор Суходольський.
  173. У боях за Україну загинув рівненський воїн-блогер "Дідусік": чим був відомий Герой.
  174. Старший стрілець Олександр Парфенов потрапив під артилерійський обстріл. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 3 серпня 2023.
  175. https://www.facebook.com/meryem.lekhova?fref=ts. Під Бахмутом загинув 27-річний військовий з Могилів-Подільської громади - 20 хвилин. vn.20minut.ua (укр.). Процитовано 3 серпня 2023.
  176. Анатолій Дудченко.
  177. Биковська, Лілія (13 грудня 2023). Памʼяті тих, кого вбила Росія: Дімітров Іван. Махала (укр.). Процитовано 18 грудня 2023.
  178. "Загинув за Україну, як і батько!" На війні поліг військовий з Франківщини Роман Кава.
  179. На Запоріжжі загинув стрілець з Івано-Франківщини Михайло Романюк.
  180. На війні загинув закарпатець Богдан Герінго.
  181. Ковельська громада попрощалась з Героєм Олександром Стольніцьким, який загинув на Донеччині.
  182. ЗНОВУ ТРАГІЧНА ЗВІСТКА СКОЛИХНУЛА НАШУ ГРОМАДУ...
  183. Загинув поблизу Кремінної: волинян просять зустріти Героя Олександра Тура.
  184. У трьох громадах Тернопільщини попрощалися із загиблими воїнами.
  185. Дмитро Грабовець.
  186. Добровільно став на захист Батьківщини: у Житомирі попрощалися з загиблим за Україну військовослужбовцем.
  187. Тримає над нами небо: у бою за Україну загинув борщів'янин Назар Матлак.
  188. ВОЇН ЧЕСТІ. НАЗАР МАТЛАК, ДРУГ ШТАХЕТА.
  189. Під час російсько-української війни, виконуючи бойове завдання, загинув солдат Михайло Попович. Йому було 26 років.
  190. На Канівщині попрощались із загиблим під Кремінною захисником.
  191. Павло Лук`яненко.
  192. У бою з окупантами загинув захисник із Лозової.
  193. У Мукачеві прощатимуться із загиблим військовим Миколою Мельничуком. Суспільне. Новини. 21 червня 2023.
  194. На війні загинув захисник із Мукачева Микола Мельничук.
  195. У боях за Бахмут загинув відомий український спортсмен.
  196. а б в На війні з росією в один день загинули представник ультрас та двоє українських спортсменів.
  197. На Закарпатті попрощалися із полеглим на війні Миколою Веклюком.
  198. Отримав важкі поранення: на війні загинув закарпатець.
  199. а б У Львові прощаються з воїнами 125 бригади ТрО Дмитром Лебедєвим та Станіславом Шморгуном.
  200. У боях за Україну загинув 28-річний Герой зі Львова.
  201. а б в На Львівщині прощаються із п’ятьма захисниками України.
  202. Тернопільщина знову у скорботі – загинув майор ЗСУ Валерій Баранець.
  203. На Тернопільщині попрощались із загиблим бійцем Ігорем Бобиком.
  204. Львів попрощається з загиблим на війні Героєм (ФОТО). Варта 1 (укр.). 25 червня 2023. Процитовано 29 червня 2023.
  205. У бою проти російських окупантів загинув старший науковий співробітник Інституту екології Карпат НАН України кандидат біологічних наук Володимир Козловський. www.nas.gov.ua (uk-UA) . Процитовано 29 червня 2023.
  206. Останній день народження зустрів в окопах: на війні загинув 25-річний Герой з Луцька Олег Корольчук.
  207. Антон Пустовіт.
  208. На війні, прикриваючи відхід своєї бойової групи, загинув воїн "Карпатської Січі" Святослав Кондрат.
  209. У Бахмутському районі загинув Воїн із Львівської області.
  210. На фронті загинув харківський військовий із бригади "Холодний Яр".
  211. На Бахмутському напрямку загинув боєць з Івано-Франківщини Володимир Шевчук.
  212. У Тернополі попрощалися із загиблим бійцем Дмитром Кочелабою.
  213. На Закарпатті попрощалися із полеглим на війні прикордонником Мирославом Тішковим.
  214. а б в У Львові 29 червня попрощаються із чотирма захисниками та захисницями України.
  215. На війні загинув житель Биківки Капіж Олександр.
  216. Олександр Казанджі.
  217. У Смілі попрощалися із загиблим воїном.
  218. На війні загинув захисник із Закарпаття Алік Фегер.
  219. На війні з російськими окупантами, захищаючи Україну та її незалежність, загинув житель села Каноничі, що на Рівненщині, воїн Віталій Батирович Ісмайілов.
  220. Народився в Молдові, працював на керівних посадах в Казахстані, віддав життя за Україну: 28 червня у Львові прощання з десантником. Варта 1 (укр.). 27 червня 2023. Процитовано 29 червня 2023.
  221. У Львові 28 червня попрощаються із Героєм Григорієм-Гайком Степанюком. LVIV.MEDIA (укр.). 28 червня 2023. Процитовано 29 червня 2023.
  222. Скорботна звістка з фронту: на війні загинув Герой зі Львівщини (ФОТО).
  223. 28 червня було б 38 років. На війні загинув військовий з Івано-Франківської громади Роман Крулів.
  224. Данило Конончук.
  225. Тече сльоза у неньки на щоках, сльоза нещасна, небажана. tulchin-rda.gov.ua (укр.). Процитовано 30 серпня 2023.
  226. Facebook. www.facebook.com. Процитовано 30 серпня 2023.
  227. Едуард Білий.
  228. Ковальова, Ганна (7 серпня 2023). “Пташка за Болгарина”: родина безвісти зниклого на війні уродженця села Владичень збирає кошти на дрон для побратимів. Махала (укр.). Процитовано 20 листопада 2023.
  229. Гайдаржи, Валерій (6 листопада 2023). В день народження захисника: в селі Владичень відкрили меморіальну дошку загиблому воїну-земляку. Махала (укр.). Процитовано 20 листопада 2023.
  230. Перебуваючи на лікуванні, помер військовослужбовець з Івано-Франківщини Віктор Дячишин.
  231. Під час виконання бойового завдання загинув військовий із Львівщини.
  232. Йому було 30 років: на війні загинув стебничанин Віталій Шимко.
  233. У Тернополі поховали бійця Михайла Петришина.
  234. Стрілець-санітар зі Збаражчини загинув під час штурму ворожої позиції на Донеччині.
  235. У боях на Запорізькому напрямку загинув солдат з Дніпропетровської області Олександр Гордієнко.
  236. Загинула захисниця України, молодший сержант, бойовий медик - Цокурова Наталія Станіславівна.
  237. На війні загинув один із засновників ГО "Ініціативна група постраждалих на Майдані" Павло Каленіченко.
  238. Під Бахмутом загинув молодший сержант з Івано-Франківщини Роман Осадчук.
  239. Стало відомо, що на війні загинув житель Чинадієва: ім’я та фото полеглого Героя.
  240. Знову тяжка втрата: на війні загинув лікар з Нікополя (фото).
  241. На війні загинув закарпатець Андрій Грицак.
  242. На Чернігівщині попрощалися з Анатолієм Трофімовим, який загинув при виконанні бойового завдання на Луганщині ОНОВЛЕНО.
  243. На Донецькому напрямку загинув випускник КНУ Олександр Гонтар.
  244. а б в На Львівщині попрощаються із двома захисниками та захисницею.
  245. 29 червня Лука-Мелешківська громада попрощалася із загиблим Героєм, Костюком Дмитром. luka-meleskivska (ru-RU) . 21 липня 2023. Процитовано 29 серпня 2023.
  246. На війні загинув Дмитро Костюк: Лука-Мелешківська громада зустріне полеглого воїна - 20 хвилин. vn.20minut.ua (укр.). Процитовано 29 серпня 2023.
  247. Під Бахмутом загинув Юрій Ковальчук з Луцького району. konkurent.ua (укр.). Процитовано 9 жовтня 2023.
  248. Надати почесне звання "Героя України" (Посмертно)! Ковальчуку Юрію Петровичу 17.04.1993р.н Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України. petition.president.gov.ua. Процитовано 9 жовтня 2023.
  249. Указ президента України №601/2023 Про відзначення державними нагородами України. 28 вересня 2023.
  250. Загинув 42-річний захисник з Волині.
  251. У лікарні на Закарпатті помер військовослужбовець з Івано-Франківщини Олександр Кузів.
  252. Під час штурму на Донбасі загинув захисник із Харківщини.
  253. У боях за Україну загинув закарпатець Михайло Шукаль.
  254. а б Працювали у ресторанній сфері і торгівлі, захоплювалися футболом і рибальством: Львів 30 червня попрощається із захисниками, які загинули на війні.
  255. а б У Львові 30 червня прощаються із двома захисниками.
  256. В Одеській області попрощались з військовим, який загинув на Донеччині.
  257. У Львові попрощаються з воїном Андрієм Гурським.
  258. Сергій Стан.
  259. На війні загинули воїни з Франківщини Микола Мельник та Михайло Николайчук.
  260. На війні загинув колишній командир групи "Оріль" 93 бригади "Холодний Яр" з Франківщини Юрій Саманюк.
  261. У боях за визволення України загинув боєць фрі-файту, воїн із 93 омбр Юрій Саманюк.
  262. Загинув розвідник, відомий боєць з фрі-файту, прикарпатець Юрій Саманюк.
  263. На війні загинув мешканець Луцької громади Олег Данько.
  264. На війні загинув закарпатець Юрій Сакулич.
  265. Загинув воїн із Березного Сергій Семенович.
  266. «Майор був Богом БТРів». Вінниця прощається із 29-річним військовим Сергієм Войцеховським.
  267. У Полтаві попрощаються із 27-річним десантником Антоном Цимбаровичем. ptv.ua (англ.). Процитовано 29 червня 2023.
  268. https://np.pl.ua/author/oksana (29 червня 2023). У Полтаві попрощалися з 27-річним воїном Антоном Цимбаровичем. Новини Полтавщини (укр.). Процитовано 29 червня 2023.
  269. На Бахмутському напрямку загинув військовий з Хмільника Руслан Браславський.
  270. Загинув випускник КПІ Антон Клітний.
  271. В Ужгороді попрощалися із полеглим на війні Іваном Завольським.
  272. На війні з РФ загинули бійці з семи громад Кіровоградщини.
  273. Дмитро Кобешов та Костянтин Фадєєв. У боях за Україну загинули двоє бійців з Дніпропетровщини.
  274. https://www.facebook.com/profile.php?id=100000070815630&fref=ts. На Донеччині героїчно загинув десантник з Підволочищини - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 29 червня 2023.
  275. Указ президента України №698/2023 Про відзначення державними нагородами України. 19 жовтня 2023.
  276. На Донеччині загинув командир протитанкового взводу з Івано-Франківщини Юрій Дзендзя.
  277. Мріяв побачити доньку, що ще не народилася, і навчити сина риболовлі: окупанти вбили українського розвідника.
  278. На Шепетівщині прощались з батьком чотирьох дітей, який загинув на війні.
  279. У Львові попрощаються з воїнами Ростиславом Парфанюком та Максимом Николишиним.
  280. На Львівщині попрощаються із захисником з Херсонщини.
  281. На Львівщині попрощаються із трьома захисниками України.
  282. Дмітрієв Дмитро.
  283. На війні загинув захисник із Закарпаття Володимир Сенич.
  284. "Він любив життя": на війні з Росією загинув 22-річний бойовий медик з Черкас.
  285. На Донеччині загинув молодий хоробрий воїн з Кривого Рогу Олександр Вража.
  286. У Краматорську під час ракетного удару РФ загинув ветеран морської піхоти США.
  287. U.S. Marine Corps veteran from Orange County killed in Ukraine.
  288. На війні з росією загинув ковельчанин Олександр Філон.
  289. "Мав світлу душу": при штурмі російських позицій загинув 23-річний черкащанин.
  290. На війні загинули три бійці з Івано-Франківщини — Микола Будзанович, Тарас Тимура та Дмитро Скірин.
  291. На війні загинув Герой із Луцького району Володимир Сидляр.
  292. У Запорізькій області загинув помічник гранатометника з Первомайського.
  293. НА ЩИТІ: СОЛОТВИНСЬКА ГРОМАДА ЗУСТРІЛА ТІЛО ПОЛЕГЛОГО ГЕРОЯ. ФОТО.
  294. На війні загинув військовий з Франківщини Василь Вірстюк.
  295. "Знищив дев'ятьох російських військових". У Харкові попрощалися із загиблим снайпером.
  296. Відповідальний, завзятий, досвідчений: на фронті загинув гірник із Кривого Рогу Юрій Созонюк.
  297. Йому назавжди 37: сьогодні вінничани віддають останні почесті полеглому Захиснику Юрію Ратнікову. Вінницька міська рада. 1 липня 2023. Архів оригіналу за 1 липня 2023. Процитовано 30 серпня 2023.
  298. Вінниця прощається з полеглим військовим Юрієм Ратніковим. Йому було 37... - 20 хвилин. vn.20minut.ua (укр.). Процитовано 30 серпня 2023.
  299. "У всьому був світлом і глибою". Пам'яті воїна, музиканта гурту "КораЛЛі" з Івано-Франківська Андрія Чепіля.
  300. Захищаючи Україну, загинув воїн із Кам'янського Микола Брус.
  301. "Цей біль невгамовний": на війні загинув захисник із Черкащини.
  302. Указ Президента України від 25 вересня 2023 року № 588/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
  303. Олексій Змієвский.
  304. Страшна звістка прибула на Львівщину: на війні загинув старший лейтенант (ФОТО).
  305. У російсько-українській війні загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Дмитро Дзебчук.
  306. На Донеччині загинув житель Лозової: з ним попрощаються у його 38-й день народження.
  307. У боях за свободу і майбутнє України загинув криворізький воїн Дмитро Митюк.
  308. Кривий Ріг втратив захисника Максима Прохоровича на війні.
  309. Захищаючи Україну від російських загарбників, загинув воїн з Ужгородщини Адальберт Бойза.
  310. Згорьована мати понад пів року не може поховати сина, що загинув під Бахмутом.
  311. Зниклі громадяни.
  312. На війні загинули прикарпатці Олександр Вітковський та Андрій Тимочко.
  313. Вважали зниклим безвісти. На Донеччині загинув воїн з Івано-Франківщини Олександр Вітковський.
  314. На війні з російськими загарбниками загинув захисник з Кременчуцького району Сергій Левченко.
  315. Селидівська громада просить долучитися до збору підписів на присвоєння звання Герой України Мединському Ігорю Едуардовичу.
  316. Захиснику з Чернігівщини просять присвоїти звання Героя України посмертно.

Посилання[ред. | ред. код]