Перейти до вмісту

Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (серпень 2023)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні за серпень 2023 року (включно).

Усі списки

[ред. | ред. код]

Список загиблих за серпень 2023 року

[ред. | ред. код]
ЛОНСЬКИЙ Олег Анатолійович ("Граф") 05.08.23
Світлина Емблема Прізвище, ім'я,
по-батькові
Про особу Дата смерті Обставини смерті

1 серпня

[ред. | ред. код]
13370 Україна Кріль Степан Павлович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
7 січня 1996, житель с. Мшана на Львівщині. Солдат 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[2][3]. 02023-08-011 серпня 2023 Загинув, виконуючи бойове завдання у селі Іванівське Бахмутського району Донецької області. Отримав ушкодження внаслідок вибухів та осколків[4]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[5].
13371 Україна Міськів Роман 33 роки, м. Львів. Здобув освіту на історичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка. У мирний час працював спеціалістом деревообробної справи. Із травня 2023 року проходив військову службу у складі 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». 02023-08-011 серпня 2023 [4]
13372 Україна Лашин Володими якр 40 років, м. Львів. Здобув освіту у Львівському державному університеті фізичної культури імені Івана Боберського. Після завершення навчання проходив військову службу в Харкові у лавах Національної гвардії. Спершу працював у рекламному агентстві, а згодом займався підприємницькою діяльністю. Із початком повномасштабного вторгнення увійшов до лав територіальної оборони. Боровся із військами РФ на східному напрямку у складі 125 окремої бригади територіальної оборони. 02023-08-011 серпня 2023 Загинув на східному напрямку[4]
13373 Україна Струк Роман с. Пісочна Розвадівської громади. З перших днів повномасштабної війни чоловік пішов добровольцем захищати Україну. Служив у військовій частині А4722. 02023-08-011 серпня 2023 Загинув 1 серпня під час артилерійського обстрілу на Запорізькому напрямку. Похорон відбувся у храмі Успіння Пресвятої Богородиці у Пісочному 8 серпня 2023.
13374 Україна Вольєв Сергій Вадимович Народився у місті Хмельницький 9 травня 1993 року у родині військового. Закінчив Хмельницький колегіум ім. Володимира Козубняка та Хмельницький кооперативний торговельно-економічний коледж. Працював в торгівлі, мріяв стати журналістом та письменником, писав цікаві та змістовні оповідання. У липні 2015 року одружився, з часом народилися двоє синів Дмитро та Святослав. У лютому 2023 року призваний Хмельницьким ОМТЦК до лав Збройних Сил України коли меншому сину не було ще й року. Проходив навчання у навчальному центрі на Рівненщині після якого був направлений на навчання до Естонії де проходив навчання по програмі: «Infantry 5-week Basic Combat Course». Після повернення в Україну пройшов навчання на молодшого командира і був призначений на посаду командира відділення 68-ї Окремої Єгерської Бригади імені Олекси Довбуша. З травня місяця на фронті. Виконував бойові завдання спочатку на Донеччині в районі населеного пункту Бахмут, далі на Луганщині. 02023-08-011 серпня 2023 Загинув 1 серпня 2023 року від численних уламкових поранень не сумісних з життям в наслідок ворожого артилерійського обстрілу позицій бригади поблизу населеного пункту Твердохлібове Сватівського району Луганської області. Без сина залишились батьки, без чоловіка дружина, без батька двоє синів 7 та 1,5 років.
13375 Україна Антощак Павло 8.07.1991, м. Львів. Навчався у Середній загальноосвітній школі №92 міста Львова. Здобув освіту у Львівському фаховому коледжі індустрії моди Київського національного університету технологій та дизайну. У мирний час працював торговим агентом та менеджером з продажів у місті Львові. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави від загарбників. Виконував бойові завдання із захисту територіальної цілісності та незалежності держави на південному напрямку у лавах 3-ї бригади оперативного призначення «Спартан» імені полковника Петра Болбочана Східного оперативно-територіального об’єднання НГУ 02023-08-011 серпня 2023 Похорон вдібувся 31 травня 2024 у Львові [6]
13376 Україна Лукʼяненко Олександр Олександрович

(«Лукʼян»)

19.04.1989, м. Суми. 02023-08-011 серпня 2023 Загинув в бою під час виконання бойового завдання біля н.п. Роботино в Запорізькій області від вибуху ворожого снаряду [7]
13377 Україна Антонюк Юрій Юрійович
Почесний нагрудний знак «Срібний хрест»
Почесний нагрудний знак «Срібний хрест»

Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

30 травня 1998 02023-08-011 серпня 2023
13378

13390
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-011 серпня 2023

2 серпня

[ред. | ред. код]
13391 Україна Ковальський Михайло Володимирович («Добряк»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
29 серпня 1989, Благодарівка Миколаївської області. Згодом родина переїхала до Львова. У ранньому віці втратив батька, а згодом і маму. Навчався у Комунальному закладі Львівської обласної ради «Червоноградська загальноосвітня школа-інтернат». Закінчив Державний навчальний заклад «Львівське вище професійне політехнічне училище», здобув професію «слюсар з ремонту автомобілів». У мирний час працював в Одеській області в одному із місцевих відпочинкових комплексів. З початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від окупантів. Виконував бойові завдання у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України[8][9][10][11]. 02023-08-022 серпня 2023 Загинув, виконуючи бойове завдання у селі Іванівське Бахмутського району під час артобстрілу. Похований 5 серпня 2023 року на Марсовому полі Личаківського цвинтаря у Львові. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[5].
13392 Україна Петрів Тарас 43 роки, с. Горохолина Богородчанської громади. Командир відділення кулеметного взводу 1-ї окремої танкової бригади. Долучився до ЗСУ у березні 2022. Мав звання старшого солдата. 02023-08-022 серпня 2023 Загинув під час визволення селища Старомайорське Волноваського району Донецької області[12]
13393 Україна Слюсар Михайло Антонович 1986, с. Середній Бабин. Служив водієм розвідувального відділення розвідувального взводу військової частини. 02023-08-022 серпня 2023 2 серпня 2023 року помер у лікарні в Запоріжжі[13].
13394 Україна Хлопенюк Олександр 23 лютого 1976, с. Іванівка на Сновщині. Закінчив Тихоновицьку середню школу. У 1994—1996 роках пройшов строкову військову службу. У липні минулого року долучився до лав ЗСУ. Спочатку служив в роті охорони одного з відділів Корюківського РТЦК та СП. З травня 2023 року був у складі одного з підрозділів військової частини А4007 на посаді навідника механізованого відділення. 02023-08-022 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині[14].
13395 Україна Шаравара Микола

(«Веган»)

28 травня 1987, с. Лапаївка поблизу Львова. Зголосився до Пласту 10 грудня 2000 р. Належав до гуртка «Вовкулаки» 1-го куреня імені Короля Данила у Львові. В липні 2001 року іменований пластуном-прихильником на Лисій горі у Львові. Вищу освіту здобув на історичному факультеті університету ім. І. Франка. Працював у ресторанній сфері. Після повномасштабного російського вторгнення 2022 р. добровільно зголосився до війська. З 23 квітня по 11 грудня 2022 р. воював у складі 10-го окремого стрілецького батальйону у населених пунктах Річка та Павлівка Сумської області. Був солдатом гранатометником і оператором дрону. Згодом перейшов до 116-ої окремої механізованої бригади Збройних сил України. 02023-08-022 серпня 2023 Загинув з чотирма побратимами 2 серпня 2023 р. у Пологівському районі Запорізької області під час штурмових дій внаслідок попадання ворожої протитанкової керованої реактивної ракети. Похорон відбувся 14 серпня у Львові, похований на Личаківському цвинтарі[15][16][17].
13396 Україна Родь Андрій с. Бодячів Сокальської громади. Захисник був командиром другого танкового взводу танкового батальйону військової частини А1008. Сержант. 02023-08-022 серпня 2023 Загинув у важкому бою на східному кладовищі. Похований на місцевому кладовищі в рідному селі 8 серпня 2023[18]
13397 Україна Прохоренков Мар'ян с. Бір Золочівського району. Був солдатом 1-го механізованого відділення 1-го механізованого взводу 6-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону військової частини. 02023-08-022 серпня 2023 Загинув 2 серпня 2023 року внаслідок отриманих травм під час артилерійського обстрілу[19].
13398 Україна Абубакаров Тімур Солтагірович

(«Тамерлан»)

30 червня 1994, с. Наталівка Житомирської області. Закінчив місцеву школу. Потім вивчився на маляра-штукатура. Строкову військову службу проходив у селі Дівички на Київщині, навчався там на артилериста. Згодом підписав контракт з 30-ю бригадою строком на 5 років. Обійняв посаду командира гармати. 4 місяці брав участь у миротворчій місії в Косові. Повернувся додому в 2014 році, коли почалася російсько-українська війна. Брав участь у пробитті коридору для виходу українських військ із Дебальцевого, потім воював під Бахмутом. Згодом Тімура перевели до 72-ої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Разом із побратимами боронив Донеччину. Потім протягом 7 місяців брав участь у миротворчій місії в Ліберії. Після демобілізації в 2018 році навчався в Київській школі економіки та на Міжнародній програмі REFA-International з оптимізації виробництва. Після того працював на заводі «Обербетон» у Житомирі, потім — у міжнародній компанії «Костал Україна» в Борисполі. Обіймав посаду провідного інженера з організації праці. Разом із побратимами боронив Київщину, Сумщину, Чернігівщину та Харківщину. П'ять місяців тому воїна перевели в 118-ту окрему механізовану бригаду. 02023-08-022 серпня 2023 Загинув у бою з ворогом 2 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Похований 6 серпня 2023 в місті Звягель[20][21].
13399
Україна Мажара Євген Володимирович («Джек»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
26 серпня 1990. З перших днів повномасштабного вторгнення росії записався до ТРО Київської області. Неодноразово виїздив розбирати завали у Бучі, Ірпені та Гостомелі. Був призваний до лав ЗСУ та згодом відібраний на навчання до Великобританії. Після повернення в Україну одразу відправився на передову, де ніс службу у Збройних Силах України головним сержантом 80-ї окремої десантно-штурмової бригади 5-ї роти 2-го батальйону. Марив Перемогою, мріяв про світле майбутнє для доньки у вільній, незалежній Україні[22]. 02023-08-022 серпня 2023 Загинув, виконуючи бойове завдання у с. Іванівське, Бахмутського району, Донецької області. Похований 8 серпня 2023 року на Міському кладовищі у місті Києві (17 ряд, 15 місце). Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[23].
13400
Україна Лисенко Роман Анатолійович («Лука»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
27 березня 1985 року м. Люботин. В перші дні повномасштабного вторгнення росії разом зі своїм братом Андрієм записався до лав ЗСУ. Одразу відправився на передову, де ніс службу на посаді головного сержанта 2 взводу 9 роти 3 механізованого батальйону 92-ї окремій штурмовій бригаді імені кошового отамана Івана Сірка. 02023-08-022 серпня 2023 Загинув, виконуючи бойове завдання в районі с. Кліщіївка, Бахмутського району, Донецької області. Похований 11 серпня 2023 року на Алеї героїв Міського кладовища Люботина. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[24][25].
13401 Україна Кляшторний Дмитро Васильович («Гном»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
с. Глибочок Тернопільської області. У дитинстві переїхав з батьками до міста Деражня Хмельницької області. Навчався в Деражнянському професійному аграрному ліцеї, потім – в Новоушицькому коледжі Подільського державного аграрно-технічного університету. Також вступив на економічний факультет Тернопільського інституту, але завершити не встиг. З 2015 року жив у місті Івано-Франківськ. Ще від початку Революції Гідності він відчував, що має щось зробити заради народу та держави, тому став на службу: спочатку – строкову, а згодом – і контрактну. Служив у Національній гвардії України. Отримав бойовий досвід під час АТО/ООС. Під час повномасштабної війни Дмитро був офіцером бойової групи спеціального призначення 4-го окремого штурмового загону спецпризначення Центру спеціального призначення НГУ «Омега». Разом із побратимами завжди випробовував себе на міцність, силу духу і витривалість. Брав участь у гонці Race Nation (2021), екстремальні туристичних змаганнях «Доброволець» (2021), змаганнях з високоточної стрільби (2023). Під час служби військовий отримав багато нагород, зокрема, нагороджений відзнакою «За участь в антитерористичній операції» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Майор. 02023-08-022 серпня 2023 Загинув під час виконання службових обов’язків поблизу села Благодатне на Донеччині. Російська авіабомба впала неподалік автомобіля з Дмитром та двома побратимами. Всі загинули на місці. Поховано Героя на цвинтарі в місті Деражні. У Дмитра залишилися мама та дружина [26]
13402 Україна Демчук Ігор Володимирович («Демон»)
Герой України
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «Народний Герой України»
Орден «Народний Герой України»
24 червня 1987, с. Каришків, Вінницька область. Навчався в Національній академії внутрішніх справ (спеціальність «Право»), Національній академії Національної гвардії України (спеціальність «Менеджмент»). Від 2010 — у Західному територіальному управлінні Національної гвардії України, де пройшов шлях від стрільця стрілецького батальйону до командира 1-ї групи спеціального призначення окремого загону спеціального призначення. Від 2014 — учасник бойових дій на сході України. Під час повномасштабного російського вторгнення служив у спецпідрозділі «Омега» НГУ; врятував не одне життя на полі бою. 02023-08-022 серпня 2023 Похований 4 серпня 2023 року на Полі Почесних поховань 86-а Личаківського цвинтаря. Залишилися дружина та двоє синів.
13403 Україна Зайцев Сергій Федорович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Капітан, спецпідрозділи НГУ Омега. 02023-08-022 серпня 2023 Російська авіабомба впала неподалік автомобіля. Всі загинули на місці.
13404 Україна Цуркан Олександр Георгійович
Нагрудний знак «Ветеран війни»
28.08.1981, с. Ганно-Леонтовичеве, Устинівського району. Згодом переїхав до села Велика Северинка. Був нагороджений медаллю «Ветеран війни». 02023-08-022 серпня 2023 Загинув отримавши важке бойове поранення поблизу нп. Богородичного Донецької області, перебував на довготривалому лікуванні [27].
13405

13410
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-022 серпня 2023

3 серпня

[ред. | ред. код]
13411 Україна Корпан Володимир 24 березня 1978, с. Тисів. Закінчив місцеву школу. Здобув спеціальність «Слюсар по ремонту побутової техніки» у Стрийському професійно-технічному училищі. Загинув навідник відділення спеціального призначення однієї з військових частин ЗСУ. Навчався в Академії муніципального управління в Києві, мешкав в місті Васильків. З 2014 року брав участь в АТО/ООС у Сєвєродонецьку. З перших днів повномасштабного російського вторгнення став до лав територіальної оборони Василькова. Воював навідником відділення у складі взводу спеціального призначення військової частини ЗСУ. 02023-08-033 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання у селі Веселе Соледарської територіальної громади Бахмутського району 3 серпня 2023. Похований в рідному селі Тисів[28].
13412 Україна Мовчан Михайло В'ячеславович («Мірча»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
17 січня 1999, с. Жигалівка Хмільницького району. Служив нацгвардієць кулеметником, старший солдат. 02023-08-033 серпня 2023 Загинув на Запорізькому напрямку [29]
13413 Україна Ференц Ігор Володимирович 5 лютого 1992, с. Дунів. 02023-08-033 серпня 2023 Похований в селі Дунів 7 серпня 2023[30]
13414 Україна Головченко Сергій 6 вересня 1970, м. Кропивницький. Навчався у міській школі № 32, а по її закінченню вступив до машинобудівного технікуму на спеціальність технік-технолог. Останнім часом працював будівельником у Знам'янці, де і проживав. 02023-08-033 серпня 2023 Загинув під Кліщіївкою у Донецькій області під час виконання бойового завдання. Похований на Алеї почесних поховань Далекосхідного кладовища[31].
13415 Україна Дятлюк Юрій 34 роки, Вінницька область. Випускник Факультету менеджменту та інформаційної безпеки. До повномасштабної війни виступав у чемпіонаті Вінницької області з футболу за аматорську команду Кряж-Агро. Також грав за міні-футбольний клуб Хімік. Служив старшим сапером інженерно-саперного взводу аеромобільного батальйону, 95ОДШБр. Брат футболіста Олександра Тимчика. 02023-08-033 серпня 2023 Загинув внаслідок артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Мар’їнка Донецької області. У воїна залишилася дружина, 11-річний син та чотирирічна донька [32][33].
13416 Україна Мирошниченко Сергій с. Ободи Сумської області. Закінчив там школу. Потім здобув фах електрозварювальника у Сумському професійно-технічному училищі №16. Жив і працював у Сумах. Пройшов навчання на Житомирщині та у Великобританії, обійняв посаду стрільця та разом із побратимами вирушив обороняти Донеччину. 02023-08-033 серпня 2023 Загинув 3 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу міста Мар'їнка на Донеччині. Похований на Алеї Слави Баранівського цвинтаря у Сумах [34].
13417 Україна Осипков Євген Вікторович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Відзнака Президента України «За оборону України»
Відзнака Президента України «За оборону України»
Народився 5 жовтня 1976 року у Дарницькому районі м. Києва. У мирному житті Євгеній працював директором ресторану швидкого харчування. Захисник України вже мав бойовий досвід і знав, на що здатні росіяни, бо він у 2015-2016 роках захищав державу в зоні проведення АТО/ООС. Тому 24 лютого 2022 року Євгеній був призван до лав ЗСУ та став на захист нашої Батьківщини. 02023-08-033 серпня 2023 На Донеччині, під час одного з бойових завдань отримав поранення. Та попри це, негайно повернувся на передову, щоб далі боронити країну від окупанта. Але 3 серпня Євгеній загинув в бою.

Посмертно Герой нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України» та орденом «За Мужність» 3-го ступеня.
Похований у м.Київ на Алеї Слави, Лісове кладовище.

13418 Україна Філіп'єва Дар'я Сергіївна(«Блискавка»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Почесний нагрудний знак «Сталевий хрест»
Почесний нагрудний знак «Сталевий хрест»
м. Суми. Була майстром спорту з легкої атлетики. Здобула освіту в Сумському державному університеті. Останнім часом мешкала в Києві. З 2019 служила бойовою медикинею 24ОМБр, 46ОАЕМБр та Інтернаціональному легіоні. Нагороджена відзнакою головнокомандувача ЗСУ «Сталевий хрест». 02023-08-033 серпня 2023 [35][36]
13419 Україна Сорокін Сергій Олександрович 28.06.1998, с.Червона Поляна, військовослужбовець ЗСУ. 02023-08-033 серпня 2023 [27]
13420 Україна Бойко Олег Юрійович 48 років, м. Синельникове, Дніпропетровська область. Навідник-оператор роти оперативного призначення НГУ 02023-08-033 серпня 2023 Загинув біля села Мала Токмачка Запорізької області внаслідок ворожого обстрілу [37]
13421

13424
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-033 серпня 2023

4 серпня

[ред. | ред. код]
13426 Україна Тріфонов Ярослав 7 квітня 1976 року, с. Задністрянське Бурштинської міської громади. Долучився до лав ЗСУ добровольцем у січні 2023 року. 02023-08-044 серпня 2023 Помер у Дніпрі від отриманих поранень під час мінометного обстрілу поблизу Бахмута[38].
13427 Україна Чудакоров Владислав Олегович 1998, с. Станькова, Прикарпаття. Служив молодшим інспектором прикордонної служби І категорії — інструктором кінологічної групи відділення інспекторів прикордонної групи. 02023-08-044 серпня 2023 4 серпня 2023 року загинув у Донецькій області при виконанні заходів з відсічі збройної агресії рф[13].
13428 Україна Мацук Роман Степанович 14 жовтня 1984. 02023-08-044 серпня 2023 10 серпня 2023 похований на Алеї Героїв на цвинтарі в Чукалівці поблизу Івано-Франківська[39]
13429 Україна Сліпченко Юрій 11 грудня 1979, с. Озеряни Варвинської громади У 2002 році закінчив Чернігівський педагогічний університет за напрямом «вчитель фізичного виховання». Працював за фахом у Кухарській та Озерянській загальноосвітніх школах. У 2015 році працював провідним фахівцем СТОВ «Дружба Нова». У травні минулого року долучився до ЗСУ. Служив у складі одного з підрозділів військової частини А4723 на посаді водія механізованого взводу. 02023-08-044 серпня 2023 Загинув 4 серпня 2023 року під час ворожого мінометного обстрілу на Луганщині. Похований в рідному селі[40].
13430

13439
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-044 серпня 2023

5 серпня

[ред. | ред. код]
13440 Україна Павлик Володимир Степанович 15 квітня 1976, м. Калуш. Навчався та працював в місті Калуш, але мешкав в селі Бовшів Івано-Франківського району. У 2014 брав участь в АТО. 02023-08-055 серпня 2023 Загинув в місті Куп'янськ Харківської області. Похорон відбувся у Львові 11 серпня 2023. Похований на Марсовому полі на Личаківському цвинтарі[41][42].
13441 Україна Новик Ярослав 20 жовтня 1987, Чернігів. Закінчив загальноосвітню школу № 28 після чого навчався у Чернігівському професійно-технічному училищі. Протягом 2006—2007 років проходив службу в роті почесної варти Президентського полку у Києві. Потім працював машиністом плавучого крана Кпл-3. У жовтні 2022 року почав служити у складі одного з підрозділів військової частини А4350 на посаді стрільця-снайпера, звання старший солдат. 02023-08-055 серпня 2023 Загинув 5 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку. Похований на кладовищі Яцево в Чернігові[43].
13442 Україна Баранецький Юрій Анатолійович 1979, м. Підволочиськ. Мешкав в Києві. Керував бойовою машиною «Леопардом», а також успішно пройшов навчання в Англії військової майстерності. 02023-08-055 серпня 2023 Загинув на Запорізькому напрямку. Похований у Підволочиську[30]
13443 Україна Якубовський Віктор с. Грибова, Лановецька громада. Стрілець роти охорони 2 відділу Кременецького РТЦК та СП. 02023-08-055 серпня 2023 Отримав серйозні поранення під час виконання бойового завдання, проходив лікування, переніс операцію, однак помер 5 серпня[44]
13444 Україна Кузик Петро Богданович 2 грудня 1985, м.Мерефа, боєць Національної гвардії України 02023-08-055 серпня 2023 [45]
13445 Україна Мельниченко Олександр Миколайович 1997, с. Випасне на Одещині. 02023-08-055 серпня 2023 Помер від отриманих поранень не сумісних з життям. Похований 13 серпня у рідному селі[46]
13446 Україна Шелудько Олексій Леонідович 24.09.1979, м. Біла Церква. Командир 3-го механізованого батальйону 44ОМБр. 02023-08-055 серпня 2023 Загинув в ході рекогностування, потрапивши під мінометний обстріл біля н.п. Берестове Бахмутського району [47][48]
13447 Україна Лонський Олег Анатолійович («Граф») 27.03.1992, с. Зарубинці Житомирська область. Стрілець-помічник гранатометника 2 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини А1008. Був мобілізований 4 грудня 2022. 02023-08-055 серпня 2023 Загинув в бою з окупантами, від вибухової травми в результаті мінометного обстрілу з боку противника в районі населеного пункту с. Першотравневе Куп'янського району Харківської області [49].

6 серпня

[ред. | ред. код]
13455 Україна Дзібій Віталій Іванович 2 січня 1993, с. Крихівці біля Івано-Франківська. Після закінчення середньої школи, навчався в ПТУ № 13. У грудні 2022 р. добровільно пішов на фронт захищати Україну. Воював у складі 1 полку спецпризначення «Сафарі» Національної поліції України. Згодом перейшов у 78 полк десантно-штурмових військ ЗСУ. Виконував складні бойові завдання у одній з найгарячіших точок. 02023-08-066 серпня 2023 Під час останнього завдання біля м. Оріхів Запорізької області отримав контузію та черепно-мозкову травму, від наслідків якої помер 6 серпня 2023 року. Похований на Алеї Героїв Крихівецького цвинтаря 8 серпня 2023[50]
13456 Україна Томинець Василь с. Ропавське Боринської громади. 02023-08-066 серпня 2023 Захисник загинув 6 серпня 2023 року в районі села Петропавлівка Харківської області, внаслідок отриманих поранень. Похорон відбувся 10 серпня 2023[51]
13457 Україна Муравель Богдан с. Криве Радехівської громади. Мобілізований на службу 7 вересня 2022 року. Військовий проходив службу у військовій частині А1008. Був водієм-санітаром медичного пункту мотопіхотного батальйону, солдатом. 02023-08-066 серпня 2023 Загинув 6 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання в Харківській області[51].
13458 Україна Радчук Євген 52 роки, с. Губків Соснівської тергромади. З червня 2022 року він був старшим стрільцем-оператором механізованої роти. 02023-08-066 серпня 2023 Загинув внаслідок мінометного обстрілу біля населеного пункту Авдіївка на Донеччині[52]
13459 Україна Леськів Ігор Богданович 12 березня 1972, с. Сугрів Ходорівської громади. Захищав Україну від липня 2022 року. Був гранатометником військової частини А4722. 02023-08-066 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку. 12 серпня відбувся похорон[53].
13460 Україна Лютий Олег Андрійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
с. Руда-Сілецька Кам'янка-Бузької громади. Військовослужбовець 2 батальйону оперативного призначення військової частини 3028 Західного ОТО Національної гвардії України. 02023-08-066 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Роботине Запорізької області 6 серпня 2023 року. Похорон відбувся 12 серпня[53].
13461 Україна Кічула Михайло Михайлович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
с. Сокіл Кам'янка-Бузької громади. Військовослужбовець 2 батальйону оперативного призначення військової частини 3028 Західного ОТО Національної гвардії України. 02023-08-066 серпня 2023 Загинув 6 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Роботине Запорізької області. Похорон відбувся 12 серпня[53].
13462 Україна Тищенко Андрій 20 лютого 1989, м. Рязань, Росія. З 1991 проживав в місті Чернігів, навчався у загальноосвітній школі № 3. Після отримання вищої освіти проходив службу в МВС. З першого дня повномасштабної війни долучився до оборонців України. Служив у складі одного з підрозділів військової частини А1815 на посаді головного сержанта-командира відділення кулеметної роти. Молодший сержант. 02023-08-066 серпня 2023 Загинув 6 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Попрощалися з воїном у Чернігові та поховали на кладовищі Яцево[43].
13463 Україна Петльований Андрій Миколайович 29 років. У 2013 році Андрій був призваний на строкову службу в Донецьку. В 2014 році, коли почалася війна, його взяли в полон. Після визволення з полону він підписав контракт з Нацгвардією на 3 роки і залишився служити Україні. 26 лютого 2022 року повернувся до служби. 02023-08-066 серпня 2023 Загинув на Донеччині, потрапив під сильний обстріл з своїм побратимом Олексієм Данилюком. Похований 6 серпня на Микулинецькому цвинтарі в Тернополі[54]
13464 Україна Прудивус Любомир с. Залісся, Івано-Пустенська громада. 02023-08-066 серпня 2023 [44]
13465 Україна Сенюк Богдан

(«Баґдад»)

15 березня 2001, м. Івано-Франківськ. Згодом сім'я переїхала до Тернополя. Вступив до Пласту в квітні 2012 року. Був гуртковим «Тамплієрів» 13 куреня ім. Олекси Довбуша в Тернополі. Здобував вищу освіту у Львівському університеті ім. І.Франка за спеціальністю історії та археології. Спеціалізувався на періоді середніх віків. Диплом бакалавра захищав в м. Сєвєродонецьк, коли вже був у війську. Належав до ГО «Традиція та порядок». Був прихильником ідей українського націоналізму. З початком повномасштабного російського вторгнення добровільно зголосився до війська. У складі тактичної групи «Реванш» був кулеметником, брав участь у боях за Київщину. Згодом воював чи не у всіх гарячих точках, зокрема в Бахмуті, Сєвєродонецьку, на Херсонщині. В боях отримав легку контузію. В жовтні 2022 року перейшов до іншого спеціального підрозділу. Був одним з найкращих кулеметників свого підрозділу. 13 березня 2023 року був нагороджений відзнакою за бойові заслуги від головного управління розвідки Міністерства оборони України. 02023-08-066 серпня 2023 Загинув 6 серпня під час виконання бойового завдання на лівому березі Дніпра в районі села Козачі Лагері на Херсонщині [55].
13466 Україна Школьнік Ярослав с. Княгинин Кам'янець-Подільського району. 02023-08-066 серпня 2023 Помер від отриманих поранень на фронті у шпиталі міста Дружківка Краматорського району. Поранення отримав внаслідок ураження осколками під час мінометного обстрілу у населеному пункті Північне, що на Донеччині. Похорон відбувся 15 серпня 2023 в рідному селі[56]
13467 Україна Драй Микола 53 роки 02023-08-1818 серпня 2023 Загинув на Запорізькому напрямку. Прощальну церемонію з воїном провели у селищі Нововоронцовка, а поховали у Золотій Балці Бериславського району 18 серпня 2023[57]
13468 Україна Кравчук Микола Якович 46 років, с. Ромейки Вараського району Рівненської області. Закінчив Кузнецовське технічне училище №12, здобув фах електрозварювальника 3-го розряду. Працював будівельником. Часто їздив на заробітки в інші міста. 02023-08-066 серпня 2023 Загинув в бою з окупантами біля села Роботине Запорізької області. Захисник отримав смертельні множинні уламкові поранення[58].
13469 Україна Логвиненко Владислав

(«Козак»)
Відзнака ГУР МОУ «За мужність при виконанні спецзавдань» Пам'ятна медаль «За оборону міста-героя Харків»

23 роки, м. Павлоград Дніпропетровської області. З дитинства мріяв бути військовим. У 2012 році вступив у Київський військовий ліцей імені Івана Богуна. Після закінчення став курсантом Військово-юридичного інституту Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Згодом став курсовим офіцером воєнно-юридичного факультету рідного вузу. Перебував на передових позиціях у складі угруповання військ «Харків». Брав участь в обороні та визволенні Харкова, за що був нагороджений медаллю «За оборону міста-героя Харків». З початку березня 2023 року проходив службу у військовій частині А0504, що підпорядковується Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України. Офіцер брав участь у багатьох бойових, диверсійних, коригувальних та розвідувальних операціях. Посмертно нагороджений відзнакою ГУР МО України «За мужність при виконанні спецзавдань». 02023-08-066 серпня 2023 Загинув на Херсонщині. Коли разом із побратимами повертався з бойового завдання, під час переправи через річку Дніпро човен підірвався на ворожій міні. Похований на Алеї Героїв Луганського кладовища у рідному місті [59][60].
13470 Україна Калюпін Володимир 21 квітня 1991, м. Борщів Тернопільської області. Був учасником Революції Гідності. Після закінчення військової кафедри одразу вступив до ЗСУ. Виконував бойові завдання у зоні АТО. Спершу у складі 51 окремої механізованої бригади, а згодом – 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила. Із початком повномасштабного вторгнення добровольцем повернувся на фронт, воював на Запорізькому напрямку у складі 65 окремої механізованої бригади. 02023-08-066 серпня 2023 [61].
13471 Україна Церковний Олександр 1985 р., с. Ройлянка Білгород-Дністровського району. Мобілізований в березні 2023 р. 02023-08-066 серпня 2023 Загинув в районі н.п. Урожайне Донецької обл. внаслідок отриманих в бою поранень. Похований 16 серпня в рідному селі[62].
13472 Україна Воронов Олексій Васильович

(«Фітнес»)

8 березня 2003, м. Балаклія, Харківщина. Вступив до Харківської державної академії фізичної культури, де навчався за спеціальністю «Фітнес та рекреація». У 2019 році здобув перемогу на чемпіонаті України з підйому на біцепс, у становій тязі і багатоповторному жиму. До повномасштабного вторгнення поєднував навчання в університеті, роботу в McDonald’s і тренування. Планував влаштовуватись на роботу фітнес-тренером, але не встиг. Улітку 2022 року вступив до добровольчого батальйону «Реванш». Згодом став частиною бригади Головного управління розвідки Міноборони України. Воював на Донецькому, Харківському, Запорізькому та Херсонському напрямках. Нагороджений посмертно відзнакою ГУР МОУ «За мужність при виконанні спецзавдань». 02023-08-066 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання на лівому березі Дніпра на Херсонщині. Отримав осколкове поранення в голову між селами Підстепне та Козачі Лагері. Залишились батьки, молодші сестра та брат, кохана дівчина [63]
Україна Онищенко Владислав

(«Поет»)

11 жовтня 2001, м. Кропивницький. Син офіцера ЗСУ. Навчаючись в гімназії, потрапив у патріотичну скаутську організацію «Січ».Навчався на факультеті іноземних мов у Львівському національному університеті імені Івана Франка за спеціальністю «Німецький переклад і міжкультурна комунікація». Писав пісні, давав концерти зі своєю групою. З 24 лютого доєднався до добровольців територіальної оборони у Львові. У березні 2022 року долучився до добровольчого батальйону «Реванш». У травні 2022 року стало відомо, що його батько, який захищав Маріуполь від російських загарбників, потрапив у полон. Був у найгарячіших точках: Енергодар, Бахмут, Запорізький напрямок. Брав участь у форсуванні Дніпра, захопленні та розчищенні плацдарму на Херсонщині. 02023-08-066 серпня 2023

Загинув під час виконання бойового завдання на лівому березі Дніпра в районі села Козачі Лагері на Херсонщині на водному мінному полі [64].

Україна Сіваш Антон Сергійович

(«Чівас»)

27 вересня 1998, м. Вінниця. Закінчив із золотою медаллю місцеву середню школу-гімназію №6. Потім здобув вищу освіту у Донецькому національному університеті імені Василя Стуса, Вінницькому національному аграрному університеті та у Відокремленому структурному підрозділі «Інститут інноваційної освіти Київського національного університету будівництва і архітектури». Був підприємцем. Коли почалася повномасштабна війна, знайшов спосіб потрапити до ЗСУ. У квітні 2022 року увійшов до тактичної групи «Реванш». У складі мінометного підрозділу разом із побратимами брав участь в обороні Сєвєродонецька на Луганщині. Після чого перевівся до Головного управління розвідки Міноборони України, де у складі мінометного підрозділу виконував складні операції в Донецькій, Запорізькій та Херсонській областях. У 2023-му перейшов до штурмового підрозділу. Брав участь в обороні Харківщини та створенні стратегічного плацдарму на лівому березі Дніпра. 02023-08-066 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання на лівому березі Дніпра в районі села Козачі Лагері на Херсонщині. Похований на Сабарівському кладовищі в Вінниці. Залишилися батьки, брат та кохана дівчина [65].

7 серпня

[ред. | ред. код]
13473 Україна Суботяк Ігор 29 серпня 1975, м. Коломия. Знаний на Івано-Франківщині бандурист. 15 років працював у Фінляндії столяром в місті Гельсінкі, був актором Українського народного театру, бандуристом та учасником хору Товариства українців у Фінляндії «Переспів». 24 лютого 2022 повернувся в Україну. Був військовослужбовцем Івано-Франківського зонального відділу Військової служби правопорядку. 02023-08-077 серпня 2023 Рятував постраждалих від удару по Покровську. Загинув під повторного удару по тому саму місці коли тривала рятувальна операція. Отримав поранення несумісні з життям[66][67]
13474 Україна Заверей Андрій Андрійович

(«Звір»)

7 червня 1992. Боєць 3-го батальйону «Свобода» Бригади наступу «Рубіж». Брав участь в АТО у 2014 році. Після початку повномасштабного вторгнення він долучився до батальйону «Свобода». 02023-08-077 серпня 2023 Загинув під Бахмутом. Похорон відбувся 15 серпня 2023 в селі Вільха Житомирського району Житомирської області[68][69]
13475 Україна Озарчук Володимир Васильович («Бригадир») 2 лютого 1975. Пішов добровольцем, долучився до 3-го батальйону «Свобода» Бригади наступу НГУ «Рубіж». 02023-08-077 серпня 2023 Загинув під Бахмутом. Прощання відбулося в селищі Гоща Рівненської області 12 серпня 2023[52][70]
13476 Україна Бандилко Нестор 29 років, м. Житомир. Отримав освіту в ЗОШ № 17, після чого закінчив навчання в Житомирському кооперативному коледжі. Володів кубками з бойового самбо, має дипломи та грамоти у боксі, дзюдо та вільній боротьбі. У 2015 році нагороджений золотою монетою «Учасника бойових дій». У 2014 році вирішив приєднатися до захисту України і став добровольцем у АТО. З 2015 року він служив та брав участь у бойових діях в складі полку «Азов». З початком повномасштабного вторгнення Нестор приєднався до складу ТРО «Азов-Київ», яка перетворилася у 3-тю штурмову бригаду. 02023-08-077 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання під Бахмутом[71]
13477 Україна Приходько Вадим Миколайович 29 липня 1973. Проходив службу на посаді механік-водій гармати артилерійського дивізіону Сухопутних військ України. Воював із 2015-го року. 02023-08-077 серпня 2023 Помер в місті Суми під час перебування у відпустці. Похований на Ново-Центральному Баранівському кладовищі[72].
13478 Україна Єсипенко Євгеній

(«Джексон»)

28 грудня 1998, с. Комарівка Борзнянської громади. Навчався у Комарівській школі. Після закінчення школи у 2016 році вступив до Київського будівельного училища. Працював у Києві на будівництві та кухарем у ресторані. З перших днів повномасштабної війни пішов служити. Був у складі одного з підрозділів військової частини А0504. Брав участь у боях за Бучу, Ірпінь, Бахмут та острів Зміїний. Був тяжко поранений, проходив лікування і реабілітацію за кордоном, після чого знову повернувся на бойові позиції. 02023-08-077 серпня 2023 Загинув 7 серпня 2023 року під час виконання чергового бойового завдання на Херсонщині. Похований в рідному селі[73].
13479 Україна Хімчинська Наталія Дмитрівна 1985, с. Михальча Чернівецької області. Солдатка 14ОМБр. Долучилася до лав ЗСУ у 2021 році. Залишилося двоє синів. 02023-08-077 серпня 2023 Загинула у бою під Куп'янськом. Потрапила під ворожий обстріл. Похована 11 серпня 2023 у селі Михальча на Буковині[74][75]
13481 Україна Яремчук Микола 53 роки, с. Йосипівка Вінницької області. У 1986 році закінчив Йосипівську школу. Потім вступив до Вінницького професійно-технічного училища №18, де здобув фах електромонтера електротранспорту. У 1988-1990 роках проходив строкову службу в місті Яворів Львівської області. Згодом працював електриком на Юзефо-Миколаївському цукрокомбінаті. Під час повномасштабної війни, 15 серпня 2022 року, чоловіка мобілізували до лав ЗСУ. Спочатку захищав рідну землю у складі в/ч А7020. Потім перевівся до 117-ої окремої механізованої бригади. Брав участь у запеклих боях за Мар’їнку Донецької області та Волохів Яр на Харківщині. Старший сержант. 02023-08-077 серпня 2023 Загинув 7 серпня 2023 року під час ворожого артилерійського обстрілу в районі села Мала Токмачка Запорізької області. Похований на Алеї Слави у рідному селі [76].
13482 Україна Сенюк Богдан Олегович(«Баґдад»)
Почесний громадянин міста Тернополя
Почесний громадянин міста Тернополя
15 березня 2001, м. Івано-Франківськ. Згодом разом із сім'єю переїхав до Тернополя[77]. Закінчив історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. Дипломну роботу захищав у Сєвєродонецьку[77]. Від 2012 — у Пласті. Гуртковий «Тамплієрів» 13-го куреня ім. Олекси Довбуша в Тернополі. Учасник акцій та мандрівок, зокрема «Стежками Героїв» та «День пластуна»[77]. Член ГО «Традиція та порядок»[77]. З початком широкомасштабного російського вторгнення в Україну — на фронті. Служив кулеметником тактичної групи «Реванш», разом з якою брав участь у боях за Київщину, Бахмут, Сєвєродонецьк та Херсонщину. Мав легку контузію[77]. У жовтні 2022 року перевівся в інший спецпідрозділ[77]. 02023-08-077 серпня 2023 Загинув 7 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання на лівому березі Дніпра (Херсонщина)[77]. Похований 21 серпня 2023 року на Пантеоні Героїв Микулинецького цвинтаря м. Тернополя[78].
13483 Україна Журавель Артем («Ріддік»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
19 травня 1988, м. Кам`янське. У 2003 році закінчив 9 класів середньої загальноосвітньої школи № 23, у 2007-му – Дніпродзержинський індустріальний технікум. Молодший сержант. З 2017 до 2021 року служив у ЗСУ на контракті, був учасником АТО. 02023-08-077 серпня 2023 Загинув на Херсонщині. Похорон відбувся 25 серпня на Алеї Героїв цвинтаря на вулиці Весняній [79].
13484 Україна Клименко Іван 33 роки, с. Налужжя, Тернопільщина. 02023-08-077 серпня 2023 Загинув в районі населеного пункту Вільшана, що в Харківській області [80]
13485 Україна Кужель Роман Юрійович («Ворон»)  Солдат, спецпідрозділ «Любарт». 02023-08-077 серпня 2023 Загинув в боях за населений пункт Козачі Лагері на лівобережжі Дніпра [81]
13486

13489
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-077 серпня 2023

8 серпня

[ред. | ред. код]
13490 Україна Бабінський Андрій Валерійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Закінчив Національний авіаційний університет у Києві, отримав спеціальність біохімія. Брав активну участь у Революції Гідності. З 2013 року працював молодшим науковим співробітником Інституту біохімії НАН України. Він досліджував протипухлинну дію вітаміну Е (токоферолу). У 2019—2020 роках спробував себе у Данії у сфері агробізнесу. Згодом повернувся в Україну та займався приватним підприємництвом. Багато років був співорганізатором Ше.Fest, координував логістику та влаштовував ніч кіно. З початку повномасштабного вторгнення захищав Україну у складі Сил територіальної оборони. Здобув фах бойового медика. Він воював на Харківщині та під Бахмутом, брав участь у контрнаступі на Запорізькому напрямку. Був організатором мегамаршу вишиванок з 2008 року. 02023-08-088 серпня 2023 Загинув на Запорізькому напрямку поблизу населеного пункту Червона Криниця Оріхівського району. Потрапив під артилерійський обстріл касетними боєприпасами ворога. Прощання з Андрієм відбулося 11 серпня 2023 року у його рідних Сокирянах у Чернівецькій області[82][83]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[84].
13491 Україна Федорченко Сергій 44 роки, с. Угринів Івано-Франківського району. Був мобілізований 5 травня 2022 року. Воював поблизу міста Оріхів Запорізької області. Служив парамедиком. 02023-08-088 серпня 2023 Помер від серцевого нападу коли перебував в госпіталі на реабілітації[85]
13492 Україна Сабара Ігор м. Хирів Самбірського району. Молодший брат також служить у ЗСУ. 02023-08-088 серпня 2023 Захисник загинув 8 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Петропавлівка Куп'янського району Харківської області[19].
13493 Україна Холодський Анатолій 34 роки. Був водієм гранатометного відділення взводу вогневої підтримки десантно-штурмової роти. 02023-08-088 серпня 2023 Загинув 8 серпня 2023 року внаслідок артилерійського обстрілу під час виконання бойового завдання на Донеччині[86].
13494 Україна Задорожний Олексій

(«Алік»)

22 роки, с. Полянецьке Одеської област. Пішов до армії добровольцем. 02023-08-088 серпня 2023 Загинув в Козачих Лагерях на Херсонщині. Похований в Одесі [87][88].
13495 Україна Женило Максим 18 січня 1980, м. Приозерськ (Казахстан). З часом переїхав в Україну, закінчив Чутівське СПТУ на Полтавщині за напрямом «тракторист». Проживав у Чутовому, а у 2009 році переїхав до Ічні на Чернігівщину. Після початку повномасштабної війни став на захист України. Служив у складі одного з підрозділів військової частини А1275 на посаді механіка-водія, молодший сержант. 02023-08-088 серпня 2023 Загинув 8 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Попрощалися військовим та поховали його на місцевому кладовищі Ічні[40].
13496 Україна Веремієнко Андрій

(«Монах»)

Пішов захищати Україну одразу після Майдану. Він був послушником у Києво-Печерській лаврі на початку двохтисячних. Володів англійською, польською та норвезькою мовами. Кілька років жив і працював в Польщі. Повернувся з Польщі після початку повномасштабного вторгнення. 02023-08-088 серпня 2023 Загинув від кулі снайпера в Старома йорську. 17 серпня 2023 похований на Алеї Слави на Лук'янівському цвинтарі[89][90][91].
13497 Україна Федоренко Ілля Сергійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Почесний нагрудний знак «Сталевий хрест»
Почесний нагрудний знак «Сталевий хрест»
15 січня 1989, Угорщина. Мешкав в Херсоні. Здобув вищу освіту у Національному торговельно-економічному університеті. Був учасником Революції Гідності. У мирному житті працював у ТОВ «ЦЕНТР ХЕРСОН». Коли почалася повномасштабна війна, чоловік вивіз родину в безпечне місце, а сам пішов до військкомату. Згодом Ілля був мобілізований до лав Десантно-штурмових військ ЗСУ. Проходив службу на посаді командира взводу 46-ої окремої аеромобільної бригади. Разом із побратимами воював за Херсонщину (Велика Олександрівка, Мала Олександрівка) та Донеччині (Курдюмівка, Озарянівка, Соледар). За час служби офіцер був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «Сталевий Хрест» та посмертно — орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. 02023-08-088 серпня 2023 Загинув в районі села Роботине Запорізької області. Під час штурму ворожих позицій на непідконтрольній території українські воїни потрапили під танковий обстріл. Похований на Алеї Слави центрального кладовища в селі Петропавлівська Борщагівка на Київщині[92].

13498|

Україна Леонтьєв Валерій 48 років, м. Кропивницький. Після школи вступив у місцевий машинобудівний технікум за спеціальністю «Автомобільний транспорт». Працював в автобусному парку механіком. 8 лютого 2023 року був мобілізований. 02023-08-088 серпня 2023 Загинув 8 серпня у Донецькій області, за Дружківкою. Його впізнали по ДНК, бо в нього тіло дуже понівечене[93]
13499 Україна Шейдик Василь Володимирович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
15 січня 1990, с. Теліжинці. На війні служив командиром 3 десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу 2 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону, військової частини А 0284 — 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[94]. 02023-08-088 серпня 2023 Загинув поблизу населеного пункту Іванівське Бахмутського району Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[95].
13500 Україна Бельський Вадим Анатолійович («Аркан») Молодший сержант, командир групи 02023-08-088 серпня 2023 Загинув 8 серпня 2023 року в боях за н.п. Козачі Лагері.[96]
13501 Україна Стасюк Ігор Петрович («Джокер») 27 вересня 1992, м. Рівне. Закінчив Рівненський ліцей №27. З підліткового віку займався з спортом: пауерліфтингом, бойовим самбо, змішаними єдиноборствами (ММА). Навчався у Рівненському економіко-технічному коледжі на електромеханіка. Потім родина Ігоря переїхала в село Кустин на постійне проживання. 16 серпня 2022 року мобілізований до війська. Солдат, спецпідрозділ «Любарт». 02023-08-088 серпня 2023 Загинув 8 серпня 2023 року в боях за н.п. Козачі Лагері внаслідок артилерійського обстрілу втратив праву руку, але продовжував вести бій. Помер від втрати крові на лівому березі річки Дніпро. Похований в селі Кустин. Залишилися дружина, дві доньки, брат, дві сестри, племінниці, племінники [97][98][99]
13502 Україна Карпюк Руслан Валентинович («Бєлий») Солдат, спецпідрозділ «Любарт». 02023-08-088 серпня 2023 Загинув 8 серпня 2023 року в боях за село Козачі Лагері.[100]
13503 Україна Порожній Дмитро

(«Фікус»)

26 років, селище Лисянка Черкаської області. У 2015-му закінчив Лисянський професійний аграрний ліцей, здобув професію оператора комп'ютерного набору. У 19 років пішов на контрактну службу. Служив у 35-ій окремій бригаді морської піхоти ЗСУ. Захистив берет кольору морської хвилі. У 2019-му виконував бойові завдання на території ООС у Донецькій області. Після звільнення з армії жив у Одесі, працював у компанії «Агромаркет» у відділі маркетингу. З початком повномасштабного вторгнення Дмитро відразу пішов до ТРО Одеси. Служив у 126-ій окремій бригаді територіальної оборони ЗСУ. Був командиром відділення у 224-му батальйоні. З грудня разом із побратимами боронив Миколаївщину та Херсонщину. Молодший сержант 02023-08-088 серпня 2023 Загинув поблизу села Козачі Лагері на Херсонщині. Під час виконання бойового завдання з форсування річки Дніпро ворожий снаряд потрапив у човен. Отримав смертельне осколкове поранення з ураженням головного мозку [101]
13504 Україна Кухоцький Денис Іванович («Ісус») 8.01.2002, 21 рік, Рівненська область. Проживав в місті Сарни. Був студентом факультету прокуратури та слідства Одеської юридичної академії. Став бійцем 126-ої окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Служив у гранатометному відділенні 224-го батальйону. За місяць до загибелі отримав ступінь бакалавра, складав державний іспит з окопу. 02023-08-088 серпня 2023 Загинув поблизу села Козачі Лагері на Херсонщині. Під час операції «Штурм Дніпра» отримав смертельні поранення внаслідок ворожого мінометного обстрілу. Похований в селі Городець на Рівненщині. Залишилися батьки, молодша сестра, дружина [102]
13505

13514
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-088 серпня 2023

9 серпня

[ред. | ред. код]
13515 Україна Девдюк Сергій Юрійович

(«Соловей»)

30 травня 1984, проживав у м. Бучач Тернопільської області. Учасник Революції Гідності (листопад 2013 — лютий 2014). Працював у Польщі і брав активну участь у житті української громади у Варшаві. На другий день повномасштабної війни 25 лютого 2022 року виїхав до України, боронив Київ у складі добровольчого підрозділу. З липня 2022 року вступив до лав ЗСУ. Воював у 47-маій окремій механізованій бригаді «Ма́ґура»[103]. 02023-08-099 серпня 2023 Помер у лікарні святого Пантелеймона у Львові внаслідок важких поранень, отриманих 13 червня у бою поблизу населеного пункту Оріхове на Запоріжжі. Похований 11 серпня 2023 року в Бучачі[104][105].
13516 Україна Яріш Сергій с. Шегині Мостиського району. Був молодшим сержантом Морської піхоти ЗСУ. 02023-08-099 серпня 2023 Загинув 9 серпня 2023 року поблизу селища Урожайне Волноваського району Донецької області внаслідок мінно-осколкового поранення[19]
13517 Україна Гаврилюк Роман Дмитрович 6.09.1996, м. Рені Одеська область. В 2014 році закінчив Ізмаїльський військово-морський ліцей. Молодший сержант, старший оператор, вогнеметник 3 полку ССО. 02023-08-099 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання під Красногорівкою Донецької області. Похорон відбувся 13 серпня в с. Орлівка Ренійської громади. Залишилися дружина та донечка яка норидилась після загибелі батька, а також батьки та молодший брат [106].
13518 Україна Садовий Роман м. Дрогобич Львівської області. З початком повномасштабного вторгнення добровольцем долучився до ТрО. За понад рік перебування в зоні бойових дій, воював у «гарячих» точках. 02023-08-099 серпня 2023 Помер на Куп'янському напрямку. 15 серпня похований у рідному селі Почаєвичі на місцевому кладовищі[107]
13519 Україна Луцан Василь Ігорович 1989, с. Слобідка Войнилівської громади. Матрос. 02023-08-099 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання, внаслідок поранень, несумісних із життям, в результаті мінометного обстрілу російських окупантів на Донеччині[108]
13520 Україна Вихристенко Максим Васильович 16 липня 1986, м. Кропивницький. Навчався у школі № 30, після закінчення дев'ятого класу пішов працювати на завод, опанував професію зварювальника. Був мобілізований до ЗСУ у червні 2023. Служив на посаді гранатометника першого механізованого відділення другого механізованого батальйону 02023-08-099 серпня 2023 Загинув 9 серпня поряд із селом Кліщіївка Бахмутського району на Донеччині[109]
13521 Україна Зеленюк В'ячеслав Вікторович 4 листопада 1979, с. Вільховець, Черкащина. 02023-08-099 серпня 2023 Загинув на Донеччині. Похований в рідному селі[110].
13522 Україна Колчужний Євгеній Іванович

(«Цербер»)

14.03.2001. 6 березня 2022 року поповнив ряди захисників України. Був зарахований у 128 бригаду ТРО 230 батальйону , на посаду оператора 2-го протитанкового відділення , протитанкового взводу роти вогневої підтримки військової частини А7405.

солдат, оператора 2-го протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 230 батальйону, в.ч. А7408.

02023-08-099 серпня 2023 Загинув в с. Старомайорське Донецької області внаслідок ворожого артилерійського обстрілу та прямого влучання керованої авіаційної бомби.
13523 Україна Триндусь Вадим Петрович 15 вересня 1992 р.н, уроженець м.Дубно Рівненської області. У перші дні повномасштабної війни 24.02.2022р Вадим без вагань вступив до лав ТРО м.Дубно, на захист країни та сім'ї, де проходив навчання. 28 березня 2023 р. Вадим був мобілізований до лав ЗСУ де освоїв навички сапера. Згодом 15 червня 202Зр. був відправлений на схід нашої країни, у Донецьку обл., де проявив свою мужність і героїзм. Вадим був віданим солдатом і побратимом. 02023-08-099 серпня 2023 9.08.202Зр. під час виконання бойового завдання потрапив під обстріл країни агресора біля населеного пункту Васюківка Бахмутського району, та отримав поранення несумісні з життям.
13524 Україна Царук Анатолій Петрович

(«Марк»)

10 серпня 1975, м. Сарни. З 1982 по 1992 роки навчався в Сарненській гімназії (нині ліцей №5). Після закінчення школи пішов навчатися у Рокитнівський медичний коледж. Працював у Сарненській районній стоматологічній поліклініці – зубним техніком. У 2000 році одружився,у шлюбі народилося дві доньки – Мирослава та Дана. 21 лютого 2019 року підписав трирічний контракт і проходив службу в 24 ОМБ ЗСУ. З 2019 по 2022 роки брав участь в АТО/ООС в Луганській і Донецькій областях. Після закінчення контракту повернувся до родини. А вже 24 лютого 2022 року знову став на захист України в бригаді  НГУ «Азов», гранатометником. Старший солдат, гранатометник. 02023-08-099 серпня 2023 Загинув 9 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання на території Серебрянського лісництва, Кремінського району, Луганської області. Похований на Алеї Героїв у м. Сарни [111].
13525 Україна Штилік Максим Олександрович 26.11.1990, с. Павлівка Болградського району. 02023-08-099 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання в районі н.п. Піски Сумської області. Похований 14 серпня в рідному селі[112].
13526 Україна Лісничий Денис с. Струмок, Сокирянська громада. Був солдатом військової частини А4436 57ОСБ, 65ОМБр. 02023-08-099 серпня 2023 Загинув внаслідок мінометно-артилерійського обстрілу на Донеччині. Похорон відбувся 16 серпня в селі Струмок [113]
13526

13529
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-099 серпня 2023

10 серпня

[ред. | ред. код]
13530 Україна Кришталь Тарас 44 роки, с. Підбірці Львівської області. Вищу освіту здобув у Львівському торговельно-економічному університеті. У мирний час працював у сфері торгівлі та будівництва. Після початку повномасштабного вторгнення РФ повернувся з-за кордону та пішов захищати Україну у складі 3-ї бригади оперативного призначення імені полковника Петра Болбочана Східного оперативно-територіального об'єднання НГУ. Брав участь у боях за Бахмут, де був поранений. Після лікування повернувся до військової частини. 02023-08-1010 серпня 2023 Чин похорону відбувся 13 серпня 2023 у церкві св. Миколая у с. Підбірці. Поховано військового на місцевому кладовищі[19].
13531 Україна Гасюк Богдан с. Івахни Черкаська область. 02023-08-1010 серпня 2023 Помер під час лікування від отриманих на Донеччині травм[114]
13532 Україна Горук Володимир Васильович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
22 квітня 1989, с. Рудники Заболотівської громади Коломийського району. У селищі Битків військовий проживав разом зі своєю сім'єю. У лавах ЗСУ служив снайпером. 02023-08-1010 серпня 2023 Загинув від вогневого уламкового поранення, яке він отримав під час штурму бойових позицій армії РФ поблизу села Роботине Пологівського району. Нагороджений орденом "За мужність" III ступеня. Указ про нагородження президент підписав 3 листопада 2023 року. Нагороджений медаллю "За військову службу Україні" [115][116].
13533 Україна Ращук Едуард Генріхович

(«Дід»)

24 серпня 1965. 02023-08-1010 серпня 2023 Загинув на Херсонщині. Похований в Одесі[87].
13534 Україна Шабардін Геннадій Анатолійович 9 листопада 1976, Смолінська селищна громада, солдат. 02023-08-1010 серпня 2023 Загинув під час виконання бойових завдань у районі села Вільшана Куп'янського району Харківської області. Похований 16 серпня у с.Березівка (Новоукраїнський район)[117]
13535 Україна Панін Даніїл 19 березня 1997, м. Чернігів. У дитинстві професійно займався бальними танцями, мріяв стати тренером. У 2014-му закінчив місцеву школу № 35. У 2015 році вперше уклав контракт та проходив військову службу на посаді снайпера-розвідника, кілька разів брав участь в АТО на сході України. Потім вступив до Військової академії, яка в Одесі. Закінчив її у 2020 році. Після початку повномасштабної війни служив у складі одного з підрозділів військової частини А7304, був на посаді командира стрілецької роти. Мав звання капітан. 02023-08-1010 серпня 2023 Загинув 10 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання на Луганщині[73].
13536 Україна Ковєрєнє Алла Валеріївна 3 квітня 1981, м. Житомир. Закінчила місцеву школу № 1, вищу освіту здобула у Поліському національному університеті. Працювала на державній службі головною спеціалісткою відділу державного контролю управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини. Займалася веслуванням на човнах «Дракон». Після початку повномасштабного вторгнення вступила до добровольчого батальйону «Соколи Полісся». Разом із тим проходила навчальний курс з надання першої медичної допомоги, після чого у званні молодшого лейтенанта була заступником командира роти з морально-психологічного забезпечення у складі 115 окремої бригади ТрО та проходила військову службу на варті північних кордонів Житомирщини. Наприкінці весни 2023 року після ротації несла службу на східних рубежах країни[118]. 02023-08-1010 серпня 2023 Загинула під час виконання бойового завдання біля Куп'янська на Харківщині внаслідок прямого влучання ворожого снаряду. У загиблої залишилися дві неповнолітні доньки: Габріела та Даніела [119]
13537 Україна Мацкович Олексій Васильович 22 березня 1986, с. Петрівка Перша. Здобув середню освіту у Олександрівській ЗОШ, а після – закінчив Олександрівський професійний аграрний ліцей за спеціальністю «кухар». Працював здебільшого на будівництві. Мешкав в Краматорську. Служив водієм, проходив службу на різних напрямках фронту. 02023-08-1010 серпня 2023 Загинув біля н.п. Олексієво-Дружківка.Похований на Алеї Слави в селищі Іванівка Краматорського району[120].
13538 Україна Дворнік Федір с. Скварява Золочівського району. Після повномасштабного вторгнення Росії долучився до лав ЗСУ. Воїн був оператором-розвідником взводу розвідки. 02023-08-1010 серпня 2023 Загинув в бою за територіальну цілісність України[121].
13539 Україна Балашов Олександр

(«Балаш»)

30 років, с. Іванчі Рівненської області. Жив у селищі Квасилів рідної області. Закінчив Національний університет «Острозька академія» за спеціальністю «Економічна кібернетика». Працював за кордоном на різних роботах. У вересні 2022 року приєднався до лав Військово-морських сил ЗСУ та вирушив захищати свою країну від російських окупантів. Олександр проходив службу в 35-ій окремій бригаді морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського. Був командиром роти снайперів. Мав звання молодший лейтенант 02023-08-1010 серпня 2023 Загинув неподалік селища Урожайне на Донеччині. Виконуючи бойове завдання, внаслідок ворожого обстрілу отримав смертельні осколкове поранення голови та вибухову травму. Похований в селі Полиці на Рівненщині [122]
13540 Україна Микулін Микола Васильович («Дикий»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
22 роки, с. Нижні Бистрий, Закарпаття. У 2017 році закінчив там школу І-ІІІ ст. імені Василя Вовчка. Був учнем авторської дитячої художньої школи члена Національної спілки художників України Ласло Гайду при школі мистецтв міста Хуст. Мріяв вивчати військову справу. Мешкав у селі Вучкове. Працював за кордоном. Навесні 2022 року добровільно вступив до лав Збройних Сил України, долучившись до складу 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка. Виконував бойові завдання на сході України. Був оператором-радіотелефоністом, розвідником і джавелінщиком. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня, нагрудним знаком «За зразкову службу», почесним нагрудним знаком «Сталевий хрест», відзнакою президента України «За оборону України» та медаллю «За оборону рідної держави». 02023-08-1010 серпня 2023 Під час виконання бойового завдання захисник потрапив під танковий обстріл та отримав осколкові поранення, несумісні з життям. Залишились дружина, донечка, батьки та старша сестра. Наприкінці 2023 року на фасаді Нижньобистрівського ліцею імені Василя Вовчка встановили меморіальну дошку на честь загиблого захисника [123]
13541 Україна Головєй Микола Георгійович 01.06.1994, с. Юр'ївка Болградського району. Після завершення школи переїхав в с. Нові Біляри Южненської громади. Мобілізований в грудні 2022 р.

Молодший сержант, командир відділення 46 окремої аеромобільної бригади.

02023-08-1010 серпня 2023 Загинув поблизу н.п. Роботине Запорізької області. Довгий час вважався зниклим без вісті, але у жовтні загибель військового підтвердилася. Похований 20 жовтня 2023 р. в м. Южне[124].

13542

Україна Зотік Олександр Сергійович 10 грудня 1995, с. Семенівка Білгород-Дністровського району. 02023-08-1010 серпня 2023 Загинув внаслідок отримання поранень несумісних із життям[125].
13543

13549
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-1010 серпня 2023

11 серпня

[ред. | ред. код]
13550 Україна Чурілов Олександр Володимирович 1992 р. н., житель с. Дорофіївка Підволочиської громади, Тернопільська область. Солдат 116-тої окремої механізованої бригади Сухопутних військ України[126]. 02023-08-1111 серпня 2023 6 серпня 2023 року в ході виконання бойового завдання у результаті артобстрілу противником, отримавши важке поранення, був направлений в лікарню в м. Запоріжжя і 11 серпня помер. Похований 15 серпня 2023 року в с. Дорофіївка.
13551 Україна Буйвал Дмитро Володимирович («Хім») 1 липня 1991, с. Старе Село біля Сум. Засновник громадської організації «Голос вулиць», творчої майстерні та організатор фестивалю вуличного мистецтва «Харитоненко Fest». Відомий сумський фаєрщик, жива скульптура і мім. 02023-08-1111 серпня 2023 Загинув у бою під Куп'янськом[127]
13552 Україна Петров Олександр Олексійович («Зевс») 14 травня 1996. Боєць 7-го окремого батальйону «АРЕЙ» УДА 129-ї оБр Сил ТрО ЗСУ. 02023-08-1111 серпня 2023 Помер в лікарні Кривого Рогу внаслідок отриманих поранень під час виконання бойового завдання на Донеччині.[128]
13553 Україна Колодій Ігор м. Броди Золочівського району. Був командиром танка, з вересня 2022 року захищав Україну на Сході. 02023-08-1111 серпня 2023 Помер 11 серпня 2023 року внаслідок раптового погіршення стану здоров'я. Похорон відбувся 14 серпня[15].
13554 Україна Снігірьов Василь Миколайович 1977, с. Чернятин Коломийського району. 02023-08-1111 серпня 2023 11 серпня 2023 року біля села Роботине Запорізької області боєць отримав важкі поранення. Його госпіталізували у медзаклад у Дніпро, однак лікарі не змогли врятувати життя воїна[129].
13555 Україна Смирнов Олександр м. Горішні Плавні, що на Полтавщині. У 2015-му році закінчив Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», де здобув освіту за фахом «Гірничий інженер-електромеханік». З лютого 2021-го року був співробітником Полтавського гірничо-збагачувального комбінату. Працював на посаді електромеханіка. У березні 2022 року пішов захищати Україну від наступу російських військ. 02023-08-1111 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання 11 серпня неподалік села Кліщіївка Донецької області. Похорон відбувся 15 серпня 2023 в місті Горішні Плавні[130].
13556 Україна Петрунів Олег с. Баранівці Самбірського району. Був солдатом відділення морської піхоти 36 бригади. 02023-08-1111 серпня 2023 Загинув захисник під час виконання бойового завдання 11 серпня 2023 року у Запорізькій області[131]
13557 Україна Швець Євген Михайлович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
29 років, народився та виріс в селі Новоолексіївка Чернівецької області, але разом з родиною проживав в селі Вашківці. Служив у військовій частині А0284 - 80-ій окремій десантно-штурмовій бригаді[132][133]. 02023-08-1111 серпня 2023 Загинув на Бахмутському напрямку. Похований 14 серпня у селі Вашківці[134]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[135].
13558 Україна Погребняк Дмитро Васильович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
м. Київ. В старших класах обіймав посаду Президента шкільного самоврядування (1999-2001 рр). Після закінчення школи вступив до Національного авіаційного університету. Будучи студентом, розпочав підприємницьку діяльність та вдало поєднував роботу та навчання. Отримав диплом економіста, працював за фахом в автоцентрі НАУ. З початком повномасштабного вторгнення, брав активну участь у місцевому загоні територіальної оборони на Київщині. Після звістки про загибель близького друга родини в перші дні війни, він вирішив, що потрібно стати на його місце та захищати суверенітет України в лавах ЗСУ. Став навідником у 43-й окремій артилерійській бригаді імені гетьмана Тараса Трясила. Брав участь у звільненні Миколаївщини, Херсонщини та територій на Запорізькому напрямку. 02023-08-1111 серпня 2023 Помер у військовому шпиталі від поранень, отриманих під час виконання бойових завдань у с. Мала Токмачка Запорізької області. Виконував обовʼязки командира гармати та разом з побратимами потрапив під артилерійський обстріл 4 серпня 2023 року. 29 вересня 2023 року указом Президента України нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня посмертно. Похований на Алеї героїв на Берковецькому (Міському) кладовищі у м. Києві 14 серпня 2023 року , 42 ділянка, 17 ряд. Залишилися дружина та син, якого у відпустці збирався вести до 1 класу. До відпустки не дожив 2 тижні.
13559 Україна Бакаров Тимофій 30 років, Оржиця. Після закінчення Оржицької школи навчався на кухаря у Лазірківському ПТУ, згодом працював охоронцем у Києві. 28 січня 2023-го року разом зі старшим братом Дмитром вступив на військову службу до лав Збройних Сил України. Був командиром аеромобільного відділення. 02023-08-1111 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Роботине Запорізької області. Це сталося через російський мінометний обстріл. П’ять місяців Тимофія Бакарова вважали зниклим безвісти. Пізніше його тіло винесли побратими, а 8 січня 2024-го ідентифікували за результатами експертизи. Похований на Алеї Героїв у Полтаві.
13560 Україна Прокопець Сергій 13 січня 1985, с. Іваниця, Парафіївська громада. Після початку повномасштабної війни долучився до лав оборонців України. Служив у складі одного з підрозділів військової частини А4640 на посаді навідника кулеметного взводу, 47ОМБр. 02023-08-1111 серпня 2023 Загинув під час виконання обов'язків військової служби на Запорізькому напрямку. Похований на кладовищі села Іваниця [136].
13561

13568
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-1111 серпня 2023

12 серпня

[ред. | ред. код]
13569 Україна Іщенко Іван 31 рік, м. Пологи. Капітан поліції, виїхав з окупації і продовжив нести службу в поліції на підконтрольній Україні території. 6 років присвятив службі в поліції. 02023-08-1212 серпня 2023 Загинув в Оріхові внаслідок авіаудару[137]
13570 Україна Сербін Дмитро Романович 1986, м. Калуш. Служив стрільцем-снайпером механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини. 02023-08-1212 серпня 2023 Загинув 12 серпня на Луганщині внаслідок снайперського обстрілу позиції з боку противника, отримавши вогнепальне поранення, несумісне з життям[108].
13571 Україна Деркач Олександр Васильович 13 грудня 1973, Чернігівська громада, Запорізька область 02023-08-1212 серпня 2023 [138]
13572 Україна Нікрітін Роман м. Карлівка. Мав звання солдат, був стрільцем-санітаром другої роти протитанкових ракетних комплексів протитанкового батальйону однієї із військових частин. 02023-08-1212 серпня 2023 Загинув 12 серпня 2023-го року неподалік міста Бахмут, що на Донеччині. Похорон відбувся 16 серпня 2023 в місті Карлівка[130].
13573 Україна Лалазарян Вадим Арсенович 1996, с. Білозірка Тернопільської області. У лави ЗСУ мобілізувався у серпні 2022 року. Служив командиром 3 аеромобільного відділення 2 аеромобільного батальйону 46 окремої аеромобільної бригади. 02023-08-1212 серпня 2023 Помер в одній з лікарень Запоріжжя. Отримав тяжке вогнепальне уламкове поранення внаслідок атаки дрона-камікадзе. Похований в Солотвинській громаді Івано-Франківської області[139].
13574 Україна Змій Ігор с. Глинськ Жовківської громади. Захищав Україну на східному напрямку. 02023-08-1212 серпня 2023 Загинув на Донеччині. Похорон відбувся 21 серпня 2023 у селі Глинськ Жовківської громади[140]
13575 Україна Антонов Юрій м. Київ. Бойовий медик. Займався сироварінням. Був очільником кооперативу крафтових сироварень Cheesemania, організовував сирні фестивалі. 02023-08-1212 серпня 2023 Загинув під Ямполем на Донеччині він отримав поранення, несумісні з життям[141].
13576 Україна Колеснік Михайло Юрійович («Ведмідь») 12.05.1997, м. Запоріжжя. Після закінчення школи вступив до Національного університету «Запорізька політехніка», проте через два роки, у 2018-му, залишив навчання і поїхав до Києва. Там приєднався до організації «Національні дружини» при «Азові». Займався громадською діяльністю. Мріяв після війни продовжити навчання в університеті. Був спортсменом, займався баскетболом і боксом. Захоплювався футболом, вболівав за ФК «Металург» (Запоріжжя). Має нагороди: нагрудний знак "За сприяння оборони Києва " та медаль:"За військову службу Україні ". Оператор 3 відділення протитанкових ракетних комплексів 1 взводу протитанкових ракетних комплексів 2 роти протитанкових ракетних комплексів протитанкового батальйону 3 окремої штурмової бригади. 02023-08-1212 серпня 2023 Загинув 12.08.2023 р.Бахмут, Біля Клищіївки Донецької області. Похований на кладовищі Святого Миколая у рідному Запоріжжі [142]
13577 Україна Андріянов Олексій В'ячеславович («Мечений») 12.04.1983, мешканець Сергіївської громади Білгород-Дністровського району. Служив у 46 окремій аеромобільній бригаді. 02023-08-1212 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Роботине Запорізької області. Понад рік вважався зниклим без вісті[143].
13578 Україна Бабінчук Ігор Васильович («Махно»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
13 квітня 1992, с. Вістова Івано-Франківської області. Був жителем села Володимирці Журавненської громади Львівщини. Після школи юнак вступив у коломийський коледж і здобув спеціальність слюсаря автотранспорту. Відбув строкову службу в армії та працював на заводі у Стрию. Служив на передовій заступником командира 1 механізованого взводу 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону 116 ОМБр. За час служби неодноразово отримував нагороди та подяки. 02023-08-1212 серпня 2023 Загинув 12 серпня 2023 року в селі Роботине Запорізької області [144]
13579 Україна Калішевич Олександр Володимирович 21 липня 1976, 47 років, с. Користь Корецької громади. 02023-08-1212 серпня 2023 Загинув біля села Масютівка Куп’янського району на Харківщині [145]
13580 Україна Марчук Сергій Іванович 40 років, м. Берегомет, Буковина. Старший солдат. Служив у військовій частині А4640. 02023-08-1212 серпня 2023 Загинув в районі н.п. Роботине Пологівського району Запорізької області. Вважався зниклим безвісти до кінця травня 2024 [146][147][148]
13581 Україна Місюра Олександр Юрійович

(«Бухгалтер»)

25 червня 1998. Під час повномасштабної війни був старшим навідником 3 відділення протитанкових ракетних комплексів 1 взводу протитанкових ракетних комплексів 2 роти протитанкових ракетних комплексів протитанкового батальйону 3 окремої штурмової бригади. 02023-08-1212 серпня 2023 Загинув на Донеччині [149][150].
13582

13584
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-1212 серпня 2023

13 серпня

[ред. | ред. код]
13585 Україна Дорошенко Василь Володимирович («Паладін»)
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
21 квітня 1995, м. Івано-Франківськ. Став пластуном в 19 років. Закінчив Український Католицький Університет за спеціальністю Історія. Працював у книгарні «Є». Закінчив Львівську політехніку і навчався в Сілезькому університеті в Катовіцах. З 2021 р. працював у підприємстві «Терра Ресайклінг», що займалось сортуванням відходів. З 22 травня 2022 до лютого 2023 служив у 45-й окремій артилерійській бригаді. З лютого 2023 перейшов у 3-тю штурмову бригаду. В травні 2023 отримав поранення під Бахмутом. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув на Бахмутському напрямку [151]
13586 Україна Москаленко Сергій Буринська міська рада. Молодший сержант Національної гвардії України, служив командиром обслуги міномета мінометного взводу, йдеться у повідомленні. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув під час бою з російськими військовими на Луганщині в районі Стельмахівки[152]
13587 Україна Тарасюк Гнат Ігорович 16 серпня 1995, солдат[153] з[154] м. Надвірна. Закінчив Надвірнянський ліцей № 4. Був учасником АТО. З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну воював у складі штурмової групи 126 окремої бригади територіальної оборони на Херсонському напрямку. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув поблизу села Козачі Лагері Херсонської області під час штурму військами РФ лівого берега Дніпра [155][156]
13588 Україна Сахарук Ярослав Васильович

(«Ярік»)

31 січня 1991, с. Красне Калуського району. Там жив перші три роки. Згодом батьки розлучилися, і мати Лідія із сином переїхала у Бурштин. У 2006 році закінчив Бурштинську середню школу № 2 і вступив у Бурштинський енергетичний технікум на спеціальність «Теплотехнік». Після його закінчення у 2010 році працював на м'ясокомбінаті. За два роки Ярослав відкрив майстерню з ремонту побутової техніки. У 2014 році одружився з Наталею. Вони разом працювали на АЗС. Окрім основної роботи, продовжував ремонтувати побутову техніку. Згодом почав працювати водієм-експедитором. У березні 2021 року від коронавірусу померла мати Ярослава. Цього ж року 30 листопада у Ярослава і Наталії народився синочок Роман. З 28 лютого 2022 року пішов добровольцем і проходив військовий вишкіл в Івано-Франківську де 24 березня 2022 прийняв присягу на вірність українському народові. З 15 квітня 2022 року його відправили на передову у Харківську область Наприкінці лютого 2023 почав воювати на Лиманському напрямку. За короткий час на війні пройшов шлях від рядового до старшого солдата та став командиром 1-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти військової частини А7091, 7-й стрілецький батальйон. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув під час артобстрілу при виконанні бойового завдання у селі Невське Красноріченської селищної громади, що на Луганщині[157].
13589 Україна Андрусишин Віталій 1988, м. Калуш. Був мобілізований у червні 2022. Гранатометник стрілецького відділення стрілецького взводу. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув під час мінометного обстрілу, здійсненого окупаційними військами російської федерації на Запоріжжі[158]
13590 Україна Онішко Андрій («Вікінґ»)
Нагрудний знак «За доблесну службу»
Нагрудний знак «За доблесну службу»
м. Донецьк. Здобув освіту у Донецькому державному університеті внутрішніх справ (тоді — Інститут). Під час навчання пройшов спеціальну підготовку на військовій кафедрі. Протягом останнього періоду працював маркетинговим директором IT-компанії. Був кандидатом у майстри спорту України з бодібілдінгу та пауерліфтингу. Із початком агресії Росії разом із сім'єю переїхав до Львова. Після повномасштабного вторгнення РФ вирішив захищати Україну, але чоловіку відмовляли чотири рази. Згодом йому вдалося вступити до Національної гвардії України. Спершу виконував завдання у 2-й окремій Галицькій бригаді Західного оперативно-територіального об'єднання НГУ. Згодом вступив до 14-ї бригади оперативного призначення імені Івана Богуна (колишній спецпідрозділ «Ягуар»). Під час проходження служби був нагороджений відомчими відзнаками, зокрема, нагрудним знаком Національної гвардії України «За доблесну службу». 02023-08-1313 серпня 2023 Виконуючи бойове завдання, власним тілом прикрив побратимів від вибухової хвилі та загинув 13 серпня 2023 року внаслідок отриманих поранень. Похований 17 серпня 2023 у Львові на Личаківському цвинтарі[159].
13591 Україна Костишин Андрій Андрійович 23 листопада 1972, Новосільці Жидачівського району Львівської області. У 1992 році закінчив Самбірське медичне училище за спеціальністю фельдшер. З 1995 року по 2011 рік працював фельдшером станції швидкої медичної допомоги ПС-5 м. Львів. Проживав у селі Стара Ропа Старосамбірської територіальної громади Львівської області. Був мобілізований в травні 2023 року. Сержант, служив фельдшером медичного пункту військової частини А7394, 5-го батальйону 125 бригади ТРО у м. Сіверськ Бахмутського району Донецької області.. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання 13 серпня 2023 року в районі населеного пункту Сіверськ Бахмутського району Донецької області. Похорон відбувся 17 серпня 2023[159].
13592 Україна Вербіцький Дмитро Олександрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
27.07.1997, мешканець с. Плахтіївка Одеської області. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув поблизу н.п. Вербове на Запорізькому напрямку під час артилерійського обстрілу[160]. Нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ст. (посмертно)[161].
13593 Україна Смоленська Світлана Сергіївна («Лана»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Селище Коцюбинське біля Києва. Закінчила тодішню школу 18. Після початку повномасштабного вторгнення пішла разом з чоловіком захищати Україну від окупантів. Служила на посаді кулеметниці. 02023-08-1313 серпня 2023 Отримала тяжке поранення 9 липня 2023, не сумісне з життям, померла у лікарні. Похорон відбувся 15 серпня в Коцюбинському[162][163].
13594 Україна Горевич Микола Вікторович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
22 травня 1994, м. Почаїв Тернопільської області. Під час АТО/ООС воював у складі 14-тої окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого. Із повномасштабним вторгненням рф поповнив ряди 80-тої окремої десантно-штурмової бригади. Старший солдат, медик взводу вогневої підтримки 8 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону 80-ї ОДШБ[164]. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув поблизу населеного пункту Іванівське, Бахмутського району, Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[135].
13595 Україна Берещак Василь Андрійович («Бумер»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
19 березня 1997, м. Стебник. Закінчив Стебницьку ЗОШ № 11 та Стебницький професійний ліцей. Останні роки проживав у Дрогобичі на вулиці Коновальця. Працював на фірмі «Грейнпласт». У березні 2023 року був мобілізований до лав Збройних сил України. Служив старшим солдатом 80-ї десантно-штурмової бригади. Останні місяці перебував на нульових позиціях фронту[165][166][167]. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув під час виконання бойових завдань з захисту України на Бахмутському напрямку фронту. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[135].
13596 Україна Баб'як Любомир Степанович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За військову службу Україні»
25 вересня 1976, житель с. Зимна Вода. Захищав Україну, воюючи в лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[168]. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (23 грудня 2022)[169]. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув поблизу населеного пункту Іванівське Бахмутського району Донецької області. Чин похорону та громадське прощання відбулися в церкві Свв. апп. Петра і Павла в с. Зимна Вода. Похований 16 серпня на цвинтарі села Зимна Вода[170]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[135].
13597 Україна Часовських Дмитро Сергійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За військову службу Україні»
16 вересня 1989, м. Червоноград Львівської області. Навчався у середній школі номер 12. Після закінчення навчання відбув строкову службу в армії. З червня 2021 року працював на шахті «Степова» ДП «Львіввугілля» на дільниці з видобування вугілля. Мобілізований у квітні 2022 року. Солдат 2 розрахунку 1 артилерійського взводу артилерійської батареї 2 десантно-штурмового батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[171][172][173]. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (28 листопада 2022)[174]. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув поблизу населеного пункту Іванівське, Бахмутського району, Донецької області. Похований 16 серпня 2023 року на Алеї Слави Бендюзького кладовища. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[135].
13598 Україна Шевчук Віталій Васильович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
1990 р. н., житель м. Червоноград Львівської області. Проходив військову службу у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді (в/ч А0284)[175][176]. 02023-08-1313 серпня 2023 ? Загинув на східному напрямку під час ворожого обстрілу. Похований 16 серпня 2023 року на Алеї Слави Бендюзького кладовища[177]. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[178].
13599 Україна Грицей Ігор Анатолійович 30 вересня 1984, м. Долина. Під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну боєць служив водієм 5 гранатометного відділення протитанкового взводу 116 окремої механізованої бригади. 02023-08-1313 серпня 2023 Помер 13 серпня 2023 року у військовій частині під час несення служби[179].
13600 Україна Коваленко Денис 22 роки, селище Великий Бурлук Харківської області. До 2020 року навчався у Харківському педагогічному коледжі, працював у Харкові на будівельних майданчиках. Після деокупації Великобурлуцької громади, у жовтні 2022 року, як справжній патріот пішов добровольцем захищати Україну. Брав участь у боях на бахмутському та куп'янському напрямках. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув на Бахмутському напрямку[180].
13601 Україна Дешко Василь Володимирович 14 серпня 1991, с. Лавки Мукачівського району Закарпаття. Служив у військовій частині 21-го окремого мотопіхотного батальйону «Сармат», що обороняв Маріуполь, Піски, Волноваху, Вугледар та інші міста і села на передовій. 02023-08-1313 серпня 2023 20 серпня 2023 відбувся похорон в рідному селі[181]
13602 Україна Рубан Сергій 28 років, с. Оріхівка Лубенської громади. Брав участь в АТО в Донецькій та Луганській областях. У жовтні 2014-го отримав поранення під час виконання бойового завдання в районі Донецького аеропорту. З перших же днів повномасштабного вторгнення знову став до лав Збройних Сил. Звільняв Макарів на Київщині. У складі 46-ї десантно-штурмової бригади захищав Батьківщину на Бахмутському, Херсонському та Запорізькому напрямках. Мав звання сержант. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув 13 серпня 2023-го під час виконання бойового завдання біля села Роботине Запорізької області[182]
13603 Україна Подоляка В'ячеслав 27 років, с. Попівка. Навчався в місцевій школі. Після її закінчення вступив до Полтавського національному університетові ім. Ю.Кондратюка, де навчався за спеціальністю «Будівельна справа». У квітні 2022 був мобілізований до лав ЗСУ. Мав звання Старший солдат. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув виконуючи бойове завдання на Луганщині поблизу села Стельмахівка. Похорону відбувся в рідному селі 19 серпня 2023[183]
13604 Україна Янченко Валентин 46 років. Служив у механізованому батальйоні. Служив бойовим медиком. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув 13 серпня біля населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області. Похований у Северинівці Сумського району[184].
13605 Україна Чешня Олександр 17 січня 2002, с. Виблі, Куликівщина. У 2017 році закінчив дев'ять класів місцевої школи, а 10-11 клас закінчив у Горбівській школі. Професію електрозварювальника опанував у Чернігівському професійному ліцеї залізничного транспорту. Проходив строкову військову службу. Після демобілізації повернувся до цивільного життя, але у перший день повномасштабної війни, знову повернувся до служби. Був у складі одного з підрозділів військової частини А4722. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув 13 серпня 2023 року на Запоріжжі під час виконання бойового завдання[73]
13606 Україна Марко Анатолій Євгенович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
20 вересня 1969, м. Львів. Навчався у Середній школі № 85. Здобув професію «слюсар-інструментальник» у колишньому Середньому професійно-технічному училищі № 25 у місті Львові. Після завершення навчання проходив військову службу. У мирний час працював на Телевізійному заводі «Електрон» у Львові. Один із засновників Всеукраїнської громадської організації «Українська Народна Самооборона». Брав активну участь у подіях під час Помаранчевої революції та Революції Гідності, де був поранений. Виконував бойові завдання у зоні проведення АТО у складі розвідувального батальйону УНСО. Із початком повномасштабного вторгнення боровся із російськими окупантами на східному напрямку у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України[185]. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув, захищаючи Україну від російських окупантів. Похований 24 серпня 2023 року на Личаківському цвинтарі у Львові[186]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[135].
13607 Україна Музика Богдан Олегович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
1 лютого 1996 року, с. Улашанівка. З 2002 по 2013 рік навчався в Улашанівському навчально-виховному комплексі. Після закінчення вступив до Острозьського вищого професійно-технічного училища № 33, де здобув фах тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва, слюсаря-ремонтника, водія автотранспортних засобів. Трудову діяльність розпочав у приватній фірмі, а згодом, з 2016 року працював за кордоном. На початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Богдан брав участь у місцевій теробороні. 20 березня 2023 року був призваний на військову службу по мобілізації. Був стрільцем-снайпером десантно-штурмового батальйону військової частини А 0284 — 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[187][188]. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув поблизу населеного пункту Іванівське Бахмутського району Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[135].
Україна Хаборський Андрій Сергійович 13.08.1993, мешканець с. Приморське Білгород-Дністровського району. Військовослужбовець 82-ї ОДШБр. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув на Запорізькому напрямку. Похований 31 серпня в с. Приморське[189].
Україна Бурдужа Євген Миколайович 22.08.1977, с. Старосілля Білгород-Дністровського району. Після строкової служби працював у сільському господарстві, в подальшому уклав контракт із ЗСУ, брав участь в АТО/ООС. Останні роки проживав на Донеччині. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув на Харківщині. Похований 21 серпня у рідному селі[190].

14 серпня

[ред. | ред. код]
13600 Україна Чорний Олексій Павлович 21 рік, м. Дунаївці. Солдат, помічник гранатометника 02023-08-1414 серпня 2023 Загинув на території Серебрянського лісництва Кремінського району Луганської області[191]
13601 Україна Беля Богдан 2 вересня 2003. Молодший сержант, служив санітарним інструктором медичного пункту 1 стрілецького батальйону. 02023-08-1414 серпня 2023 Загинув 14 серпня 2023 року районі населеного пункту Пискунівка, Донецької області. Похований у селі Артюхівка, Роменського району[192].
13602 Україна Наточий Максим Олександрович 31 серпня 1986, м. Кропивницький. Закінчив школу № 32 та Міжнародний університет розвитку людини за спеціальністю «Фінанси та банківська справа», працював будівельником, робив ремонти. В лютому 2023 пішов у навчальний підрозділ, дуже швидко опанував професію снайпера, отримав кваліфікацію — і його відправили під Мар'їнку в район Костянтинівки. став командиром другого протитанкового відділення взводу вогневої підтримки другої десантно-штурмової роти. Місяць тому отримав осколкове поранення в плече. 02023-08-1414 серпня 2023 На бойове завдання був відправлений 13 серпня, 14-го артобстріло накрило його позиції. Загинув біля села Новомихайлівка Покровського району Донецької області[109].
13603 Україна Павловський Денис 7 вересня 2002, с. Пудлівці, Гуменецької громади, Кам'янець-Подільського району. До п'ятого класу хлопець навчався у Кам'янець-Подільській спеціалізованій школі, згодом батьки перевели його у Голосківську ЗОШ. Після закінчення школи вступив у ПТУ на Хмельниччині й здобув спеціальність «маляр-штукатур». 19 жовтня 2020 року добровільно вступив до лав ЗСУ й ніс службу в прикордонних військах в Ужгороді. У червні 2023 підписав акт на взятті участі в бойових діях. І через півтора місяця він загинув 02023-08-1414 серпня 2023 Загинув при виконанні заходів з відсічі збройної агресії внаслідок артилерійського обстрілу позицій сил оборони в районі населеного пункту Курдюмівка, Донецької області. Похований 17 серпня в рідному селі[193].
13604 Україна Мороз Богдан с. Ожидів Золочівського району. Був навідником у складі 79-ї окремої десантно-штурмової бригади. 02023-08-1414 серпня 2023 Загинув 14 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новомихайлівка Покровського району Донецької області[131]
13605 Україна Кіяніченко Костянтин 32 роки, м. Кам'янське. У 2011 році закінчив місцевий індустріальний технікум. Тривалий час працював у річковому порту. Від початку лютого 2023 року був у лавах Збройних сил України. 02023-08-1414 серпня 2023 Попрощалися з військовим 20 серпня в Козацькій церкві Пресвятої Покрови у Кам'янському[194].
13606 Україна Комісарчук Борис Борисович 37 років. Був навідником механізованого відділення другого механізованого взводу сьомої механізованої роти третього механізованого батальйону військової частини А1008. 02023-08-1414 серпня 2023 Загинув в результаті ворожого обстрілу в районі населеного пункту Лиман Перший Куп'янського району Харківської області. Похований на місцевому цвинтарі в селищі Понінка[195]
13607 Україна Земськов Данило Вікторович («Даня») 22 липня 1990. Парамедик, сапер, розвідник. Був членом організації «Тризуб», добровольцем у формуванні «Правий сектор» з 2014 року, заступником командира по медичному забезпеченню в 23 РС. Здобував нагороди та мав декілька своїх Яхт. Член яхт-клубу «Стугна» в м. Українка. 02023-08-1414 серпня 2023 Загинув під час артобстрілу на Лиманському напрямку. Прощання та поховання відбулося в місті Українка, Київської області 20 серпня[196]
13608 Україна Бульба Микола 1998, м. Бердичів. Навчався у 4-й та 1-й школах, а потім у Бердичівському коледжі промисловості, економіки та права на спеціальності “Розробка програмного забезпечення”. Після закінчення коледжу він вступив до Київського національного університету будівництва і архітектури. У 2022 році, вирішив внести свій внесок у захист своєї країни. Пішов на війну добровольцем і був призначений головним сержантом-командиром гармати 1 артилерійського взводу 1 артилерійської батареї артилерійського дивізіону військової частини А4350. 02023-08-1414 серпня 2023 14 серпня 2023 року Микола героїчно загинув під час ведення бойових дій в районі населеного пункту Роботине Запорізької області. Він підірвався на міні противника, виконуючи свій військовий обов’язок [197].
13609 Україна Гончаров Олександр

(«Єгер»)

Нагрудний знак «За зразкову службу» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «За зразкову службу» (Міністерство оборони України)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль Командувача ООС «За звитягу та вірність»
Медаль Командувача ООС «За звитягу та вірність»
25 років, с. Темирівка Запорізької області. Після школи закінчив медичних коледж за спеціальністю «Фармація». Під час строкової служби в армії навчався у приватному університеті Запоріжжя, де здобув отримав освіту фахівця з фізичної реабілітації, вчителя з основ здоров'я. Захищав країну з 2019 року. Підписав контракт і вступив до лав 3-го окремого полку спеціального призначення імені Святослава Хороброго. Повномасштабну війну зустрів на фронті. Пройшов військових шлях від розвідника до заступника командира групи. 02023-08-1414 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Роботине Запорізької області. Похований на Алеї Слави Далекосхідного кладовища міста Кропивницького. Залишились батьки, брат, племінник та кохана дівчина [198]
13610

13614
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-1414 серпня 2023

15 серпня

[ред. | ред. код]
13615 Україна Нагорняк Михайло Ярославович 19 серпня 1964, с. Красна. На війні служив головним сержант-командиром взводу радіаційної, хімічної, біологічної розвідки та захисту. 02023-08-1515 серпня 2023 Загинув на Луганщині у результаті мінометного обстрілу в селі Діброва Кремінської міської громади[199].
13616 Україна Фесенко Сергій 35 років. Служив на посаді водія зенітної ракетної батареї. 02023-08-1515 серпня 2023 Загинув 15 серпня 2023 року в місті Ізюмське, Харківська область. Військовослужбовця поховають на Алеї Слави у місті Буринь, Конотопського району[192].
13617 Україна Мазур Михайло с. Лівчиці Гніздичівської громади. Був старшим вогнеметником вогнеметного взводу роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини А3719. 02023-08-1515 серпня 2023 15 серпня 2023 року, під час виконання бойового завдання загинув на Луганщині внаслідок обстрілу[131].
13618 Україна Весна Зеновій c. Вороняки Золочівського району. Був стрільцем-помічником гранатометника стрілецького відділення стрілецького взводу військової частини. 02023-08-1515 серпня 2023 Загинув 15 серпня 2023 року в районі населеного пункту Першотравневе Ізюмського району Харківської області[131].
13619 Україна Федик Микола Олексійович 2001, м. Тисмениця. На війні служив командиром відділення однієї з військових частин. Був молодшим сержантом. 02023-08-1515 серпня 2023 Загинув внаслідок мінометного обстрілу українських позицій армією РФ поблизу села Шипилівка Сєвєродонецького району Луганської області[200].
13620 Україна Цубера Михайло 53 роки, селище Дубове Тячівського району, Закарпаття. Був мобілізований до лав ЗСУ у березні 2022. Служив у 128-й окремій гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді. 02023-08-1515 серпня 2023 Помер від важкого поранення, отриманого під час бойового завдання на Донецькому напрямку. Після тривалої реабілітації не зміг одужати[201].
13621 Україна Ваврін Ігор Андрійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Житель Самбірської громади. Був стрільцем десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти десантно-штурмового батальйону військової частини А2582. 02023-08-1515 серпня 2023 Загинув 15 серпня 2023 року біля населеного пункту Вербове, Пологівського району Запорізької області[202]. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[203].
13622 Україна Харків Андрій с. Куликів Львівського району. Став на захист Батьківщини з перших днів березня 2022 року. Був офіцером ЗСУ, командиром 3 взводу 2 роти 1 механізованого батальйону 116 бригади. 02023-08-1515 серпня 2023 Загинув 15 серпня 2023 року у районі села Роботине Пологівського району Запорізької області[204]

13623

Україна Дєміров Семен Михайлович 1980 р.н., с. Криничне Болградського району Одеської області 02023-08-1515 серпня 2023 Загинув внаслідок артилерійського обстрілу в районі села Урожайне Волноваського району Донецької області. Похований 26 серпня 2023 року в рідному селі[205].
13624 Україна Колесниченко Дмитро Олександрович 12.11.1990, м. Арциз Одеської обл. 02023-08-1515 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання в районі н.п. Оріхово-Василівка Бахмутського району Донецької області[206].
13625 Україна Кузь Андрій 30.05.1978, м. Львів. Навчався у Середній загальноосвітній школі №34 імені М. Шашкевича. У 1993 році закінчив Професійно-технічне училище №26 (сьогодні – Державний навчальний заклад «Львівське вище професійне училище інформаційно-комп'ютерних технологій»). Після завершення навчання проходив військову службу у лавах 28-го корпусу протиповітряної оборони. З 2006 року працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Львівська кондитерська фабрика «Світоч», де обіймав посади транспортувальника, а згодом – варника харчової сировини та продуктів. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави від окупантів спершу до складу військової частини А4221, згодом виконував бойові завдання у лавах 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого 02023-08-1515 серпня 2023 Залишилися батьки та тітка. Похорон відбувся 17 жовтня 2024 у Львові [207]
13626

13629
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-1515 серпня 2023

16 серпня

[ред. | ред. код]
13630 Україна Бакум Іван 8 січня 1992, с. Стара Скварява, Львівщина. З 2012 року проживав у Яремчі на Франківщині. Бійця мобілізували до Збройних сил України у жовтні 2022 року. 02023-08-1616 серпня 2023 Загинув 16 серпня 2023[208].
13631 Україна Савка Остап 36 років, м. Львів. Закінчив Техніко-економічний фаховий коледж Львівської політехніки. Згодом здобував освіту на економічному факультеті ЛНУ імені Івана Франка. Після цього проходив військову службу на Львівщині та Полтавщині. Працював на одному із місцевих приватних підприємств. Із початком повномасштабного вторгнення РФ став на захист України. Виконував бойові завдання на східному напрямку у лавах першого окремого Феодосійського батальйону 36 окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського. 02023-08-1616 серпня 2023 Похорон відбувся 22 серпня 2023. Похований на Личаківському цвинтарі[140]
13632 Україна Кривенький Роман Іванович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
2 листопада 1986, житель села Великий Кучурів Чернівецької області. Був солдатом військової частини А2582 — 87 ОАеМБ 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[209]. 02023-08-1616 серпня 2023 Загинув на території Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[203].
13633 Україна Дембровський Олександр («Дембрик») 42 роки, Херсонщина. 02023-08-1616 серпня 2023 Загинув в бою на Куп`янському напрямку [210]
13634 Україна Саганов Роман («Пірат») 40 років, Херсонщина. 02023-08-1616 серпня 2023 Загинув в бою на Куп`янському напрямку [210]
13635 Україна Коротошин Іван Іванович 26 лютого 1997, Степова Долина, Миколаївська обл. В 19 років вступив до ЗСУ, брав участь в АТО. Після трьох років служби звільнився в запас, пізніше поступив в Уманський державний педагогічний університет на факультет філології та журналістики. В березні 2022 року долучився до лав 79 ОДШБр. 02023-08-1616 серпня 2023 Загинув на Донеччині під час виконання бойового завдання. Похований 25 серпня в рідному селі[211].
13636 Україна Кондратюк Євген Михайлович 04.09.1992, с. Випасне Білгород-Дністровського району. 02023-08-1616 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Петропавлівка, Куп’янського району, Харківської області[212].
13637

13644
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-1616 серпня 2023

17 серпня

[ред. | ред. код]
13645 Україна Баран Валерій с. Рата Рава-Руської громади. Мав звання молодшого сержанта 02023-08-1717 серпня 2023 Загинув в районі селища Шуми Донецької області. Похований 20 серпня 2023 в селі Рата[213].
13646 Україна Кепещук Микола Михайлович 29 серпня1983, с. Гвізд. Старший солдат, гранатометник 2-го гранатометного відділення гранатометного взводу 02023-08-1717 серпня 2023 Загинув поблизу села Дорожнянка Запорізької області[214].
13647 Україна Нявкевич Інна Віталіївна

(«Солдат Джейн»)

15 серпня 2003, селище Летичів, Хмельниччина. Ще підлітком вирішила, що стане військовою, активно займалася спортом. Намагалася вступити в Житомирський військовий інститут ім. Корольова, але їй трохи не вистачило балів. У 2020 році підписала контракт з ЗСУ, молодший сержант. Інструктор з фізичної підготовки, пізніше оператор штабу у 53-й ОМБр. Зустріла повномасштабне вторгнення під Волновахою. Брала участь у битвах за Авдіївку, Базмут, Херсонщину, Миколаївщину. 02023-08-1717 серпня 2023 Загинула виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Покровськ Донецької області. Похорон відбувся 21 серпня 2023 в Летичеві. Залишилися батьки і старша сестра Діана [215][216]
13648 Україна Майборода Костянтин 12 липня 1987, Новомосковський район. Його мобілізували до лав Збройних сил України 10 квітня 2023 року. Він перебував на посаді стрільця-снайпера одного з підрозділів. 02023-08-1717 серпня 2023 Загинув 17 серпня поблизу Бахмута на Донеччині[217].
13649 Україна Танчик Едуард 55 років, м. Нікополь. 02023-08-1717 серпня 2023 [218]
13650 Україна Зенич Сергій Віталіович 23 роки, м. Попасна, Луганська область. Був солдатом, механіком відділення технічного забезпечення, військової частини ЗСУ. 02023-08-1717 серпня 2023 Загинув внаслідок ракетного обстрілу села Орлівщина, Новомосковського району, Дніпропетровської області. Похований в Смілі куди переїхала його матір тікаючи від війни. Похований на Алеї Слави на Загреблянському кладовищі[219].
13651 Україна Авдєєв В'ячеслав 32 роки. Проживав у селі Сидоряче Котелевської громади. Мав звання солдат 02023-08-1717 серпня 2023 Загинув від артилерійського обстрілу поблизу селища Маньківка на Донеччині[220].
13652 Україна Гілевич Вадим Валерійович 1995, с. Лозова, Волочиська громада, Хмельниччина. 02023-08-1717 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку в результаті обстрілу вогневої позиції від осколкових поранень[221]
13653 Україна Саржин Тарас Селище Малокатеринівка Запорізької області. Випускник гімназії «Мрія». Молодший сержант, командир відділення. Учасник АТО в 2014 році. З початку повномасштабного вторгнення Тарас працював у Польщі. Але повернувся, щоб захищати Україну. 02023-08-1717 серпня 2023 Загинув біля селища Велика Новосілка Волноваського району Донецької області під час мінометно-артилерійського обстрілу[222]
13654 Україна Хільський Олексій 35 років. Багато років пропрацював у Дніпровському драматичному молодіжному театрі «Віримо!». Пізніше переїхав до Києва де працював у Дитячому музично-драматичному театрі «ВІВАТ». До війни він знімався в кіно та популярних серіалах, серед яких «На твоєму боці», «Квочка», «Кріпосна», «Лікар Ковальчук», «Опер за викликом», «Загадка для Анни». Пішов у військо з перших днів повномасштабної війни. За його плечима — розвідувальні й штурмові дії на Херсонському напрямку, «гарячі» точки на карті Донеччини — Бахмут і Соледар, три поранення. 02023-08-1717 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку[223].
13655 Україна Кріль Олег Борисович 1977, с. Зеленче. 02023-08-1717 серпня 2023 Загинув під час повернення з бойового завдання внаслідок ворожих дій поблизу населеного пункту Мала Токмачка Запорізької області[224]
13656 Україна Шурпета Микола Житель Мостищини. Військовий був головним сержантом, інспектором прикордонної служби. 02023-08-1717 серпня 2023 Загинув 17 серпня під час виконання бойового завдання внаслідок поранень. Це трапилось в районі села Григорівка Донецької області. Похорон відбувся 22 серпня 2023 в селі Твіржа[140]
13657 Україна Довбня Микола Володимирович 31 рік, м. Кривий Ріг. Житель Кривого Рогу Дніпропетровської області. 02023-08-1717 серпня 2023 Загинув 17 серпня під час виконання бойового завдання внаслідок артилерійського обстрілу. Це трапилось в районі населеного пункту Бахмут Похований 26.08.2023 у м.Кривий Ріг
13658 Україна Майборода Костянтин Миколайович

(«Борода»)

12.07.1987, с. Сухий Хутір. Мобілізований у квітні 2023 Проходив службу на посаді стрільця-снайпера 02023-08-1717 серпня 2023 Загинув 17.08.2023 біля н.п. Бахмут. Похований у селі Сухий Хутір Криничанської територіальної громади Кам’янського району [225].
13659 Україна Таран Андрій

(«Деймос»)

23 роки, с. Саксагань Дніпропетровської області. Закінчив Криворізький обласний ліцей-інтернат для сільської молоді. Потім навчався у Льотній академії Національного авіаційного університету, яку закінчив у 2023 році. Здобув професію інженера з управління повітряним рухом. У 2021-му під час навчання пройшов військову кафедру та став офіцером запасу. Паралельно працював у ПрАТ «Авіакомпанія «Українські вертольоти» на посаді диспетчера пункту забезпечення польотів та перельотів департаменту льотної експлуатації. У березні 2023 мобілізований до лав ЗСУ, 118 бригада. Обійняв посаду помічника начальника штабу-командира розвідувального взводу. 02023-08-1717 серпня 2023 Загинув біля села Роботине Запорізької області. Під час виконання бойового завдання проводив медичну евакуацію поранених бійців під масованим мінометним обстрілом. Його життя обірвала ворожа керована авіабомба [226].
Україна Огнєв Віктор Сергійович 4.04.1993, селище Черняхів Житомирської області. У 2014 році успішно закінчив вище професійне училище Житомирського державного технологічного університету і здобув професію верстатник широкого профілю. 18 січня 2023 року вступив до лав ЗСУ, а після підготовки у Великобританії доєднався до бойового підрозділу 82-ї десантно-штурмової бригади, військова частина А2582. Cтарший солдат 02023-08-1717 серпня 2023 Загинув в Запорізькій області біля Роботиного [227]
Україна Гаврилюк Богдан Леонідович 2 червня 2000. Будучи ще зовсім маленьким, втратив своїх батьків. Відтак виховувався у сім’ї тітки на Волині – у селі Угринів Городищенської громади. З 2006 по 2015 рік навчався в ЗОШ І-ІІІ ст. с.Угринів. Служив у складі 57 окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнко як гранатометник. 02023-08-1717 серпня 2023 Загинув в місті Дружківка Донецької області [228]
Україна Гук Андрій Анатолійоивч 12.08.1989, с. Біленьке Білгород-Дністровського району 02023-08-1717 серпня 2023 Загинув в районі н.п. Курдюмівка Донецької області. Похований 23 серпня 2023 року в рідному селі[229].
Україна Галета Анатолій Володимирович 11 травня 1978, с. Онуфріївка Кіровоградської області. Закінчивши 8 класів місцевої школи, одразу влаштувався працювати на Кременчуцький автозавод. Одночасно з роботою навчався у вечірній школі. У Кременчуці познайомився зі своєю майбутньою дружиною, у 2002 одружився. Працював у приватній фірмі збиральником меблів. У 2020 році влаштувався молодшим приймальником товарів в мережі супермаркетів АТБ. У січні 2023 року став до лав ЗСУ. Солдат, помічник гранатометника механізованого взводу 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура» (в/ч А4699). 02023-08-1717 серпня 2023 26 червня отримав поранення, які виявилися занадто важкими — після майже двох місяців боротьби серце захисника зупинилося. Помер у лікарні в Вінниці. Залишилися батьки, дружина, син та брат [230]
Україна Ковенєв Юрій Олексійович («Кіп»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
29 серпня 1990, селище Врадіївка Миколаївської області. Закінчив Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» за спеціальністю «Бухгалтерський облік». Із братом займався бджільництвом, у міжсезоння займався фрілансом. З 2018 року жив у Миколаєві. Останнє місце роботи – «АТБ-маркет». У 2014-2015 роках брав участь в АТО у складі 79-ої окремої аеромобільної бригади, у 2016-2017 – був в Українській добровольчій армії. Тож, маючи бойовий досвід, знову пішов на фронт і в 2022-му, під час повномасштабної війни. Спочатку служив у 406-ій окремій артилерійській бригаді імені генерал-хорунжого Олексія Алмазова ВМСУ ЗСУ, у 2023 році перевівся до 12-ої бригади спеціального призначення НГУ «Азов», старший солдат. 02023-08-1717 серпня 2023 Загинув на території Серебрянського лісництва поблизу Кремінної Луганської області. У бою з ворогом отримав смертельні поранення внаслідок гранатометного обстрілу. Залишилися дружина, батьки, брат [231][232]

18 серпня

[ред. | ред. код]
13660 Україна Місюра Олександр 25 років. Був навідником протитанкових ракетних комплектів. 02023-08-1818 серпня 2023 Загинув на Бахмутському напрямку [233]
13661 Україна Зелінський Володимир 51 рік, м. Чернівці. Народився у родині військових. У 1993 році закінчив Калінінградське вище інженерне училище інженерних військ та здобув звання «старший лейтенант». Військовослужбовець обіймав посади від начальника відділення радіаційного, хімічного, біологічного захисту та екологічної безпеки, до командира взводу. У 2013 році йому присвоїли звання «капітан». Згодом виконував бойові завдання у зоні АТО. Від початку повномасштабної війни воював у лавах 101 окремої бригади територіальної оборони. 02023-08-1818 серпня 2023 Похорон відбувся 22 серпня 2023. Похований на Личаківському цвинтарі[140]
13662 Україна Богдан Підгайний с. Руданці Новояричівської громади. Добровільно вступив до лав оборонців та понад рік захищав Україну. У воїна залишились батьки і сестра. 02023-08-1818 серпня 2023 Загинув 18 серпня 2023 року біля Бахмута Донецької області. Похорон відбувся 22 серпня в рідному селі[140]
13663 Україна Пелих Ілля Євгенійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
27 липня 1983, м. Ходорів Львівської області. Навчався у Комунальному закладі загальної середньої освіти I-III ступенів № 3 імені Героя України Романа Точина міста Ходорів, згодом — у Опорному комунальному закладі загальної середньої освіти I-III ступенів № 1. Закінчив Українську академію друкарства. Після завершення навчання проходив військову службу у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Протягом 10-ти років пропрацював інженером виробництва у компанії «Ен Джі Метал Україна». Згодом обіймав посаду «Senior Java Developer» у компанії «Luxoft». Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини від російських окупантів до лав 14-ї бригади оперативного призначення імені Івана Богуна НГУ. Виконував бойові завдання на південному напрямку. 02023-08-1818 серпня 2023 [186]
13664 Україна Гордон Ігор 4 лютого 1998. Навчався у Львівській загальноосвітній школі I-III ступенів № 82 Львівської міської ради Львівської області. Згодом здобував освіту за спеціальністю «монтаж, обслуговування устаткування і систем газопостачання» у Відокремленому структурному підрозділі "Техніко-економічний фаховий коледж Національного університету «Львівська політехніка». Працював автомеханіком на станції технічного обслуговування "Тойота Центр Львів «Діамант». Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини від російських окупантів. Виконував бойові завдання у складі 14-ї бригади оперативного призначення імені Івана Богуна Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України. Під час проходження служби здобув звання «молодший сержант». 02023-08-1818 серпня 2023 [186]
13665 Україна Слюсарчук Валентин Федорович 15 лютого 2003, с. Тюдів Косівського район. 02023-08-1818 серпня 2023 Загинув на Запорізькому напрямку у результаті мінометного обстрілу військовими РФ під час ведення бойових дій поблизу села Вербове Пологівської міської громади[234].
13666 Україна Слабошевський Віктор м. Фастів Київської області. Навчався у місцевій школі №2. Потім здобув фах оглядача-ремонтника вагонів у Київському вищому професійному училищі залізничного транспорту. Пройшов строкову військову службу. Після повернення працював за спеціальністю в «Укрзалізниці», згодом – слюсарем-інструментальником у компанії ПраТ «Вентс». Під час повномасштабної війни, у квітні 2022 року поповнив лави захисників. Спочатку був оператором механізованої роти в одному з підрозділів ЗСУ та воював на різних напрямках. Влітку 2023-го пройшов навчання в Естонії, обійняв посаду навідника у бойовій бригаді та вирушив боронити Донеччину. 02023-08-1818 серпня 2023 Загинув виконуючи бойове завдання в районі міста Костянтинівка на Донеччині. Під час ворожого мінометно-артилерійського обстрілу захисник отримав смертельні поранення. Похований на Новому кладовищі у рідному Фастові.[235].
13667 Україна Туляков Сергій Сергійович

(«Шахтар»)

08.10.1999, м. Торецьк Донецької області. Навчався у місцевій школі, згодом продовжив навчання у вищому профтехучилищі. Деякий час працював за цивільними професіями у рідному місті. З травня 2022 року став на захист України 02023-08-1818 серпня 2023 Загинув 18.08.2023р. поблизу м.Бахмут. Похований в Житомирі [236]
13668 Україна Цикановський Владислав Віталійович

(«Троєщина»)

28.04.2001, м. Черкаси. навчався у Черкаському колегіумі «Берегиня» та в міській гімназії №9. Після закінчення гімназії закінчив Черкаський комерційний технікум за фахом технолога харчування. У 2020 році Владислав Віталійович став на захист України, підписав контракт із ЗСУ і брав участь у бойових діях у зоні АТО. 02023-08-1818 серпня 2023 Загинув поблизу н.п.Андріївка Донецької області [237].
13669 Україна Гусаков Віталій Вікторович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Мешканець м. Ізмаїл, навчався в ізмаїльській школі №3. Після строкової служби служив (до 2016 р.) у Морській охороні Держприкордонслужби. 02023-08-1818 серпня 2023 Помер на наступний день після отриманих внаслідок артилерійського обстрілу поранень у Херсонській області. Похований 21 серпня 2023 року в Ізмаїлі[238]. Нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ст. (посмертно)[239].
13670 Україна Трохимчук Ігор В'ячеславович («Прапор»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
27 вересня 1988, м. Рівне. В 2010 прийнятий на службу за контрактом, який закінчився в 2021. 6 червня 2022 мобілізований. Отримав поранення та контузію на одному з найважчих напрямків Запорізької області, в районі села Роботине. Головний сержант 8 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини А4674, 117ОМБр. 02023-08-1818 серпня 2023 Загинув внаслідок ракетного обстрілу під час бою. Залишились дружина та син.[240].
13671

13679
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-1818 серпня 2023

19 серпня

[ред. | ред. код]
13680 Україна Бринський Остап Богданович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
30 липня, м. Івано-Франківськ. Навчався в Українській гімназії №1. Закінчив Києво-Могилянську Академію, вивчав філософію. Аналітик Благодійного фонду «Пацієнти України». Фахівець з публічних закупівель у сфері охорони здоров'я. Раніше працював аналітиком у Центрі «Антикорупційна платформа», регіональним координатором з медичних закупівель у мережі DOZORRO. Працював в компанії «Агенція відновлення та розвитку», згодом став її керівником. Батьки Остапа — відомі митці Богдан та Оксана Бринські. Його брат також воює на фронті. Молодший сержант 94-го прикордонного загону ДПСУ. Виконував бойові завдання у складі 3ОШБр. 02023-08-1919 серпня 2023 Загинув у бою під Бахмутом від мінометного обстрілу. Уламок від снаряду змусив його серце зупинитися. Похорон відбувся 24 серпня в місті Івано-Франківськ. Похований на території меморіального комплексу "Дем'янів Лаз".

[241][242][243]

13681 Україна Чабарай Олександр («Татарін») 7 грудня 1979, c. Зелене Компаніївської громади Кропивницького району. Після закінчення школи здобув спеціальність токаря у професійно-технічному училищі №8. Працював трактористом у колгоспі імені Тельмана. У 2003 році переїхав до Кропивницького, де працював далекобійником. З 2015 по 2016 рік брав участь в антитерористичній операції. Був мобілізований до Збройних сил України з перших днів повномасштабного російського вторгнення. 02023-08-1919 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання на Куп`янському напрямку [244].
13682 Україна Стринадко Петро («Чиж») 45 років, с. Банилів Чернівецької області. 02023-08-1919 серпня 2023 Загинув на Куп'янському напрямку на Харківщині. Похорон відбувся 22 серпня 2023 [245]
13683 Україна Глієвий Микола Іванович

(«Прапор»)

16 листопада 1982. Закінчивши школу в Розкопанцях, вступив до Богуславського педагогічного коледжу, де здобув диплом юриста, хоча за професією не працював жодного дня. Трудився у одній із охоронних структур столиці та паралельно займався зведенням будинків "із нуля" й до вручення господарям ключів.штаб-сержант, командир протитанкового взводу вогневої підтримки 3 штурмової роти 1 окремого штурмового батальйону військової частини А 4123. В 2019 році москалі вбили його брата молодшого брата Карлаша Олексія Анатолійовича. 02023-08-1919 серпня 2023 Загинув при виконанні бойового завдання біля н. п. Вільшана Куп'янського району Харківської області
13684 Україна Добровольський Віталій Віталійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
14.01.1994, м. Донецьк. У 2009 році закінчив Донецьку гімназію №92. Згодом здобув кваліфікацію «Слюсар з ремонту автомобілів» у Донецькому професійному ліцеї автотранспорту. У 2017 році вступив до Навчального центру імені Василя Вишиваного Національної гвардії України та здобув спеціальність «Сапер». роходив строкову військову службу у складі військової частини 3023, далі підписав контракт із 15-тою бригадою оперативного призначення НГУ та виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції. Після повернення до цивільного життя працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія “Львівхолод”». Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації добровольцем вступив до лав територіальної оборони. Згодом приєднався до складу 3-ї окремої штурмової бригади. 02023-08-1919 серпня 2023 Загинув 19.08.2023 р. у селі Андріївка поблизу м.Бахмут. Похорон відбувся 8 грудня у Львові [246][247][248].
13685 Україна Савельєв Валерій Михайлович («Азімут»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
15 січня 2004, Гола Пристань. Після закінчення Голопристанського навчального закладу, успішно склавши ЗНО, був зарахований студентом до Дніпропетровського Державного університету Внутрішніх справ України на правоохоронну діяльність. З початком повномасштабного вторгнення Росії приєднався до Збройних Сил України. Взвод Десиптикони, 3ОШБр. 02023-08-1919 серпня 2023 Загинув 19 серпня 2023 року захищаючи с. Кліщіївка. Похований в місті Дніпро [249][247].
13686 Україна Присекар Сергій 35 років, с. Старокозаче Одеська область. Брав участь у наступальних діях у Куп’янському районі Харківській області. 02023-08-1919 серпня 2023 Загинув біля населеного пункту Петропавлівка. Майже оік вважався зниклим безвісти [250]
13687 Україна Забіла Нікіта Сергійович («Джобс»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
23 роки, м. Ніжин Чернігівської області. Закінчив Ніжинський ліцей при НДУ імені Миколи Гоголя. Потім навчався в Інституті геології Київського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Науки про Землю» (геоінформатика). Працював спортивним аналітиком, мріяв стати розробником додатків Apple. Долучився до лав захисників у квітні 2023 року. Служив у 3-ій окремій штурмовій бригаді Збройних Сил України. Був кулеметником. 02023-08-1919 серпня 2023 Загинув в бою з окупантами біля села Андріївка на Донеччині. Похований у рідному Ніжині на Гуньківському кладовищі [251][247].
13688 Україна Хвостик Костянтин Сергійович («Бєлка»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
11.11.1999, м. Київ. Водій 2-го штурмового відділення 1-го штурмового взводу 3-ї штурмової роти штурмового батальйону військової частини А4638. 02023-08-1919 серпня 2023 Загинув під час штурму 19.08.2023 року поблизу села Андріївка м. Бахмут. Похований на Алеї Слави (Берковецьке кладовище, м. Київ) [247]
13689 Україна Басюк Едуард 45 років, селище Рокитне Рівненська область. Здобув освіту за спеціальністю «Прикладна механіка» в Рівненському національному університеті водного господарства та природокористування. У цивільному житті тривалий час працював в ПрАТ «Рокитнівський склозавод». Під час повномасштабного вторгнення став на захист України, долучившись до лав 3-ої бригади оперативного призначення імені полковника Петра Болбочана. Обіймав посаду оператора 2-го протитанкового відділення. 02023-08-1919 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання у селі Роботине Запорізької області. Внаслідок ворожого артилерійського обстрілу він отримав травми, несумісні з життям. Залишилися батько, двоє дітей та сестра [252].
13690

13699
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-1919 серпня 2023

20 серпня

[ред. | ред. код]
13700 Україна Ціммерман Сергій м. Коломия. Він служив у Державній спеціальній службі транспорту, охороняв важливі об'єкти. 02023-08-2020 серпня 2023 [253]
13701 Україна Романюк Тарас Михайлович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
2001, с. Іванівка Тернопільської області. Випускник бакалаврату історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Навчався за спеціальністю «Середня освіта (Історія)». З лютого 2023 року добровольцем долучився до «Азову». Воював на Бахмутському, Слов‘янському та Запорізькому напрямках[254][255]. 02023-08-2020 серпня 2023 Загинув внаслідок важкого поранення, отриманого в бою за Батьківщину. Похований 25 серпня в рідному селі. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[256][257][258][259][260].
13702 Україна Унгурян Олександр В'ячеславович 41 рік, народився в смт Серпневе Одеської області, проживав в м. Чорноморськ. Сапер інженерно-саперного взводу 3 аеромобільного батальйону 20 серпня 2023 Загинув внаслідок мінометного обстрілу поблизу м. Бахмут. Похований 17 грудня 2023 року в м. Чорноморськ[261].
13703 Україна Ляшкевич Олександр Андрійович («Кий»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
2 жовтня 1980, м. Київ. Закінчив загальноосвітню школу № 296 м. Києва. З 2019 року проживав в селі Хотів. 15 травня 2023 року був мобілізований до 95-ої окремої десантно-штурмової бригади. Проходив навчання на полігоні у Великій Британії. Після повернення до України був переведений до 80-ї окремої десантно-штурмової бригади у складі Десантно-штурмових військ Збройних сил України, яка вела наступальні дії на Бахмутському напрямку[262][263]. 02023-08-2020 серпня 2023 Загинув поблизу н.п. Іванівське Бахмутського району Донецької області. Похований у селі Хотів на Київщині. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[264].
13704 Україна Бучковський Андрій 13.12.1974, с. Лозино Львівської області. Згодом його родина переїхала до Львова. Навчався у Львівській середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 44 імені Тараса Григоровича Шевченка. Здобув освіту у колишньому Львівському технікумі промислової автоматики. Після завершення навчання проходив військову службу. Працював у сфері надання послуг з охорони власності у Львові. Протягом 2015-2016 років виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції у складі 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від загарбників. Виконував бойові завдання спершу на Сумщині, а згодом – на південному напрямку у лавах 116-ї окремої механізованої бригади 10-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України. 02023-08-2020 серпня 2023 Залишилися дідусь, мама, вітчим, дружина та 18-річна донька [265]
13705 Україна Сікорський Данило («Марк»)
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
20 років, м. Херсон. Навчався у фізико-математичному ліцеї. Вступив до Льотної академії в Кропивницькому, але закінчити не встиг. Працював на Новій Пошті. Під час окупації Херсону потайки від батьків був учасником руху спротиву. У червні 2022-го коли з`явилася можливість виїхав на вільну територію. В липні 2022 пройшов відбір і підписав контракт з 3ОШБр. Був кулеметником. 02023-08-2020 серпня 2023 Загинув під Бахмутом. Врятував побратима із підбитого ворогом танка, але згодом отримав смертельні поранення. Похований в рідному місті 29 серпня 2023 [266].
13706 Україна Оліферчук Микола Федорович
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
12 грудня 1990, с. Новожуків, Рівненська область. У 2014-2015 роках воював під час АТО. Першим етапом було визволення міст Слов’янськ, Краматорськ в 51 ОМБР, далі пекло Волновахи, Савур-Могила , Іловайський котел. Пройшовши ротацію, ще певний час служив в 24 ОМБР отримав відзнаку. Отримав медаль за службу Україні. З 24 лютого знову пішов захищати нашу Незалежність, проходив навчання в Словаччині, в червні 2023 отримав нагрудний знак від Головнокомандувача ЗСУ В.Залужного “Золотий Хрест“. Служив у 54 окремому стрілецькому батальйоні, потому виконував обов’язки головного сержанта взводу у 117 окремій механізованій бригаді, воював у Запорізькій області. 02023-08-2020 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Роботине [267].
13707

13714
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-2020 серпня 2023

21 серпня

[ред. | ред. код]
13715 Україна Денис Ігор 8 жовтня 1977, с. Заплатин Стрийської громади. Закінчив Стрийську школу № 1. Навчався у ВПТУ № 34. Працював у Стрийському коледжі слюсарем-сантехніком. У квітні цього року став на захист Батьківщини. Навідник 1-го єгерського відділення військової частини. 02023-08-2121 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання на Луганщині[268].
13716 Україна Саєнко Олександр 27 років, м. Краматорськ. З березня 2022 переїхав з родиною в Ужгородський район в село Вишка. Служив командиром 3-го десантно-штурмового відділення 2-го десантно-штурмового батальйону військової частини А0224. 02023-08-2121 серпня 2023 Отримав важкі поранення у ході виконання бойового завдання 3 серпня у Новомихайлівці Донецької області. 21 серпня у лікарні Вінниці військовий помер від отриманих поранень. 29 серпня похований в селі Вишка Ужгородського району[269]
13717 Україна Шиковець Олександр

(«Шрек»)

15 серпня 1970, c. Велике Село Мінської області. Здобув середню спеціальну освіту за фахом слюсаря-судноремонтника. Пройшов строкову військову службу. У 1991 році оселився у місті Ніжин Чернігівської області. У 1992—2004 роках працював дизелістом у Ніжинській експедиції глибокого буріння. Потім був будівельником, бурильником за кордоном. Під час повномасштабного російського вторгнення, в березні 2022 року, чоловік добровільно мобілізувався до Збройних Сил України. Служив у 30-му батальйоні 117-ої окремої бригади територіальної оборони. Обійняв посаду командира відділення та вирушив боронити Сумщину. У січні 2023-го перевівся до 117-ої окремої механізованої бригади. Спочатку був водієм, а з березня став командиром відділення інженерно-саперної роти. У складі свого підрозділу боронив південний напрямок. 02023-08-2121 серпня 2023 Загинув 21 серпня 2023 року біля села Роботине Запорізької області. Виконуючи службові обов'язки, боєць отримав смертельні поранення внаслідок ворожого обстрілу керованими авіаційними бомбами[270].
13718 Україна Адамчук Назарій Миколайович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
6 грудня 1981, м. Бережани Тернопільської області. Служив у військовій частині А0284 — 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді, був розвідником-сапером взводу інженерної розвідки[271][272]. 02023-08-2121 серпня 2023 Загинув у бою за Україну. Похований 25 серпня 2023 року в родинному містечку. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[264].
13719 Україна Липадату Юрій Тимофійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
7 травня 1995, с. Червона Гірка Одеського району Одеської області. Закінчив Кам'янську школу. На захист країни він став 21 березня 2023 року. Пройшов перепідготовку та направився до зони проведення бойових дій. Служив навідником у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[273]. 02023-08-2121 серпня 2023 Загинув поблизу села Іванівське Бахмутського району в Донецькій області. Похований 29 серпня 2023 року в рідному селі. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[264].
13720 Україна Котинін Олександр Володимирович («Котинін»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
11.05.1997, м. Біла Церква. Майстер спорту з панкратіону, багаторазовий переможець чемпіонатів Київської області та м. Білої Церкви з панкратіону, рукопашного бою та джиу-джитсу; переможець Всеукраїнського турніру з панкратіону серед юнаків 2013 року, Чемпіон та срібний призер чемпіонату України з панкратіону серед юнаків 2014 року. Вихованець Білоцерківської ДЮСШ № 2. Солдат, старший навідник 1 гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини А4638, 02023-08-2121 серпня 2023 Помер у Дніпропетровській обласній клінічній лікарні ім. І. І. Мечникова від отриманих поранень біля н.п. Бахмут[274]
13721 Україна Кватюра Роман Ярославович («Морті»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
03.01.2003, с. Хомівка Тернопілського району. Служив у 4 штурмовій роті 2 штурмового батальйону 02023-08-2121 серпня 2023 Загинув 21.08.2023 під час бойового завдання у н.п. Андріївка поблизу Бахмуту[275].
13722 Україна Оніщук Тарас Володимирович («Квас»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
19 січня 1986, м. Ізяслав Хмельницької області. Закінчив Плужненський професійний аграрний ліцей за професією водія-автомеханіка. Також здобув фах столяра у Хмельницькому ВПУ-4. Працював столярем на ДП «Ізяславський лісгосп». Під час повномасштабного російського вторгнення 2 травня 2023 року став на захист своєї держави, поповнивши лави Збройних Сил України. Проходив службу у 80-ій окремій десантно-штурмовій бригаді. Був водієм[276][277][94]. 02023-08-2121 серпня 2023 Загинув поблизу села Іванівське Бахмутського району в Донецькій області. Отримав смертельне вибухове уламкове поранення грудної клітки внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. Похований 24 серпня 2023 року на Алеї почесних поховань міського кладовища м. Ізяслав. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[264].
13723