Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (вересень 2022)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні, починаючи з 1 вересня 2022 року по лютий 2023 року (включно).

Усі списки[ред. | ред. код]

Список загиблих за вересень 2022 року[ред. | ред. код]

Світлина Емблема Прізвище, ім'я,
по батькові
Про особу Дата смерті Обставини смерті

1 червня[ред. | ред. код]

8401 Україна Жорновий Микола 01968-08-1313 серпня 1968, м. Кривий Ріг Дніпропетровська область. Військовослужбовець 128 ОГШБр. Кіборг (2015). Попри проблеми зі здоров'ям 24 лютого 2022 року знову долучився до ЗС України. Залишилися дружина, діти та онуки. 02022-09-011 вересня 2022 Загинув в боях з російськими окупантами на криворізькому напрямку[2].
8402 Україна Фурманов Геннадій Анатолійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
48 років, м. Гвардійське Дніпропетровська область. Головний сержант, командир мотопіхотного відділення 93 ОМБр. Брав участь у миротворчих місіях у Косові та Іраку. Учасник АТО. 02022-09-011 вересня 2022 Загинув під час евакуації з поля бою пораненого військовослужбовця на Донеччині[3]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4].
8403 Україна Ганжа Василь Володимирович 01984 1984. Мешканець с. Москаленки Золотоніський район Черкаська область. Солдат, старший водій — радіотелефоніст 93 ОМБр. На військову службу до ЗС України був призваний за мобілізацією 30 березня 2022 року. 02022-09-011 вересня 2022 Загинув під час запеклого бою на Донеччині. Похований у рідному селі[5].
8404 Україна Леонов Сергій 41 рік, м. Кремінна Луганська область. Стрілець-санітар 93 ОМБр. У 2022 році переїхав до міста Краматорськ Донецької області. У березні приєднався до лав 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Після бойової підготовки вирушив на фронт. 02022-09-011 вересня 2022 Загинув у бою поблизу м. Бахмуту Донецької області[6]. Після прямого влучення снаряда в укриття отримав важке поранення ніг. Вивезти його з поля бою терміново не вдалося, оскільки окупанти обстріляли санітарну машину.
8405 Україна Гайдаєнко Руслан Іванович
(«Док»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
35 років. Мешканець м. Тального Звенигородського району Черкаської області. Молодший сержант, бойовий медик механізованої роти 72 ОМБр 02022-09-011 вересня 2022 Загинув від отриманих поранень несумісних із життям внаслідок мінометного обстрілу на Донеччині. Похований у рідному селі[7]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[8].
8406 Ізраїль Фіалка Дмитро Богданович

(«Шип»)

39 років, м. Львів. Навчався у львівській школі № 61. Командир взводу 2-го окремого батальйону ДУК ПС ім. Тараса Хаммера. До 15 років проживав в Україні, потім переїхав в Ізраїль. Служив в Збройних силах Ізраїлю. Останні два роки мешкав в Україні, працював дитячим тренером з футболу. Останнім місцем роботи була ДЮШ «Львів». Перед тим він був старшим тренером у ДЮФА «Динамо» (Львів). На фронт пішов добровольцем. Залишилася дружина та двоє дітей. 02022-09-011 вересня 2022 Загинув від кульового поранення в голову біля Бахмуту на Донеччині. Згідно повідомлення керівника Офісу Президента України Андрія Єрмака, тіло загиблого військовослужбовця було повернуто під час обміну полонених[9]. Похований 21 жовтня 2022 року на єврейській дільниці Янівського цвинтаря у Львові.
8407 Україна Алієв Рустам Рамазан оглу Балакенський район Азербайджан. Військовослужбовець Сил ТрО ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-09-011 вересня 2022
(орієнтовно)
Загинув внаслідок артилерійського обстрілу села Князівка, що на Херсонщині[10].
8408 Україна Кравець Сергій Іванович 55 років, майстер-сержант 57 бригади 2 стрілецького батальйону, 1 роти, 1 взводу. Ветеран Збройних сил України, 20 років вислуги у ВПС України. Народився і проживав у місті Вінниця. Залишилась дружина та син. 02022-09-011 вересня 2022 Загинув поблизу населеного пункту Андріївка Херсонської області внаслідок авіаудару.
... Україна Ізраїль Фіалка Дмитро 21 червня 1983, м. Львів. З дитинства захоплювався футболом. У 15 років за програмою репатріації виїхав до Ізраїлю. Закінчив там школу, відслужив у армії й отримав громадянство. Став тренером юнацької команди «Маккабі» у місті Беер-Шева. Під його керівництвом клуб потрапив у вищий юнацький дивізіон. У 2014-му повернувся до Львова доглядати за хворою бабусею. Наступного року познайомився із Євою, яка стала його дружиною. У подружжя народилося двоє дітей. У Львові працював тренером дитячої футбольної команди «Локомотив». Згодом перейшов працювати у ФК «Львів». В останньому кубку України команда під його керівництвом обіграла київське «Динамо» і потрапила до фіналу. Після початку повномасштабного російського вторгнення вступив у підрозділ Добровольчого українського корпусу. Був інструктором і командиром взводу. Пізніше підписав контракт із ЗСУ. Воював у складі Інтернаціонального легіону територіальної оборони ЗСУ. 02022-09-011 вересня 2022 Загинув в бою за місто Бахмут Донецької області. Під час виконання бойового завдання за лінією зіткнення на ворожій території він отримав смертельне кульове поранення. Тіло чоловіка забрали росіяни. Переговори про обмін тривали більше місяця. Похований 21 жовтня 2022 на Янівському цвинтарі у Львові [11].
Україна Гудзенко Віталій 1990, с. Левківка Новоархангельської громади. 02022-09-011 вересня 2022 Загинув у боях на Херсонському напрямку[12]. 19 січня похований у селі Левківка.

2 вересня[ред. | ред. код]

8409 Україна Сушко Микола Васильович
(«Гюрза»)
01990-10-1414 жовтня 1990, с. Широка Гребля Вінницька область. Старший солдат, старший стрілець 128 ОГШБр. Учасник АТО. 02022-09-022 вересня 2022 Загинув під час визволення населеного пункту Нововознесенське Херсонської області[13][14].
8410 Україна Мізин Вячеслав Григорович 01968-01-1010 січня 1968, с. Широка Гребля Вінницька область. Військовослужбовець 128 ОГШБр. 02022-09-022 вересня 2022 Загинув під час визволення населеного пункту Нововознесенське Херсонської області[13].
8411 Україна Бізілія Михайло 4 березня 1967, м. Мукачево Закарпатська область. Старший солдат 128 ОГШБр. 02022-09-022 вересня 2022 Загинув у Херсонській області[15].
8412 Україна Сіляєв Вадим 8 вересня 1994, с. Лаврів Волинська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-09-022 вересня 2022 Загинув під час ведення бойових дій в районі населеного пункту Сухий Ставок Херсонської області в результаті танкового обстрілу з боку противника[16].
8413 Україна Ломоносов Євген м. Козятин Вінницька область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-09-022 вересня 2022 Загинув при спробі розмінування території поблизу с. Андріївка Херсонської області[17].
8414 Україна Брикалов Олександр с. Калинівка Кіровоградська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-09-022 вересня 2022 Загинув в населеному пункті Сухий Ставок Херсонської області під час бойового зіткнення з ворогом[18].
8415 Україна Голуб Леонід Григорович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Вінниччина. Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Працював у всеукраїнському фізкультурно-спортивному товаристві «Колос» Бершадської громади. 02022-09-022 вересня 2022 Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[19].
8415 Україна Військовослужбовці ЗС України. 02022-09-022 вересня 2022 (для доповнення за 2 вересня 2022 року)

3 вересня[ред. | ред. код]

8412 Україна Омельченко Андрій Ігоревич 45 років, м. Київ. Полковник, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 1999 року закінчив Київський інститут Сухопутних військ. Проходив службу в СБУ, учасник Учасник АТО (2014—2015). 24 лютого 2022 року був мобілізований до ЗС України. Сиротами залишились двоє дочок. 02022-09-033 вересня 2022 Загинув під час виведення особового складу з-під шквального вогню артилерії противника (місце — не уточнено)[20].
8413 Україна Кучугурний Євгеній Володимирович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
24 роки, мешканець с. Червона Слобода Черкаський район Черкаська область. Молодший лейтенант, командир стрілецької роти 118 ОБрТрО. Випускник Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького. 02022-09-033 вересня 2022 Загинув під час виконання бойового завдання в результаті артилерійського обстрілу в Луганській області. Похований у рідному селі[21]. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно)[22].
8414 Україна Созонюк Олена Василівна
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01993 1993, 28 років, с. Обенижі Ковельський район Волинська область. Бойовий медик, військовослужбовець 14 ОМБр. Стала на захист України у квітні 2015 року. За роки військової служби оволоділа декількома спеціальностями, зокрема медичною. В лютому 2022 року на війні втратила батька. Залишилася трирічна донька[23]. 02022-09-033 вересня 2022 Загинула в боях з російськими окупантами на Харківщині[24]. Нагороджена орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[25].
8415 Україна Чорний Олег Вікторович с. Вихватнівці Кам'янець-Подільський район Хмельницька область. Офіцер, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-09-033 вересня 2022 Загинув в боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[26].
8416 Україна Пласконь Тарас 01990-10-2626 жовтня 1990. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-09-033 вересня 2022 Загинув в боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[27].
8417 Україна Довбня Василь 01996-01-1414 січня 1996, мешканець с. Блистова (Новгород-Сіверський район) Чернігівська область. Військовослужбовець 17-го батальйону 57 ОМПБ. Випускник історичного факультету і кафедри новітньої історії України КНУ. Навчався у КНУ впродовж 2013—2019 років. Брав участь у Революції гідності, КВК та Лізі сміху, грав у футбол, виступав на Днях історика і на різних заходах. Брав участь в обороні Києва, у боях на Донбасі та Херсонщині. 02022-09-033 вересня 2022 Загинув в боях з російськими окупантами на Херсонщині[28].
8418 Україна Наливайко В'ячеслав Володимирович 01965-08-1212 серпня 1965, м. Харків. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Директор компанії «Українська Броня». 02022-09-033 вересня 2022 Загинув в боях з російськими окупантами поблизу м. Миколаєвом[29].
8419 Україна Прохнич Володимир Васильович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «Захиснику Вітчизни» — 2015
Медаль «За сприяння Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «За сприяння Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
01978-03-2727 березня 1978, м. Ірпінь Київська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Був оператором шведського протитанкового гранатомета NLAW, пізніше брав участь у бойових діях за іншими напрямками[30]. Учасник АТО. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (2015). 02022-09-033 вересня 2022 Загинув зранку в боях на сході України (місце — не уточнено)[31].
8420 Україна Божко Андрій 25 років. Військовослужбовець 30 ОМБр. Випускник Факультету податкової міліції Державного податкового університету 2017 року. 02022-09-033 вересня 2022 Загинув під час артилерійського обстрілу та штурму позицій з боку противника поблизу м Ізюму, що на Харківщині[32].
8421 Україна Савицький Віталій Сергійович 25 років. Мешканець Черкаської області. Старший солдат, водій відділення безпілотних авіаційних комплексів розвідувального взводу окремого мотопіхотного батальйону ЗС України (підрозділ — не уточнено) 02022-09-033 вересня 2022 Загинув в боях з російськими окупантами на Херсонщині. Похований у с. Білозір'я Черкаського району Черкаської області[33]
8422 Україна Глушко Олександр Васильович
(«Апостол»)
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Нагрудний знак «За військову доблесть» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «За військову доблесть» (Міністерство оборони України)
Відзнака «Знак пошани» (Міністерство оборони України)
Відзнака «Знак пошани» (Міністерство оборони України)
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
Нагрудний знак «Учасник АТО»
Нагрудний знак «Учасник АТО»
31 травня 1994, с. Іванів Вінницька область. Майор, командир батальйону 24 ОМБр. Закінчив Національну академію сухопутних військ імені Петра Сагайдачного. Учасник АТО. Молодим лейтенантом одразу потрапив на передові позиції Донбасу. 02022-09-033 вересня 2022 Загинув під час артилерійського обстрілу у Миколаївській області[34][35].
8423 Україна Поляков Віталій Станіславович 35 років, м. Знам'янка Кіровоградська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-09-033 вересня 2022 Загинув 3 вересня у селі Сухий Ставок Херсонської області[36].
8424 Україна Синоверський Андрій Ярославович 29 років, с. Лісна Тарновиця. Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Залишилися батько та матір. 02022-09-033 вересня 2022 Загинув під час ведення бойових дій у населеному пункті Зайцеве Бахмутського району на Донеччині[37].
8425 Україна Циб Василь Сергійович («Механік»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
08 травня 1994, с. Буди, мешкав в місті Кривий Ріг. Молодший сержант. Воював на Миколаївському напрямку, а потім його перевели на Херсонський разом зі своїм батьком. З 2014 до 2017 року воював у зоні АТО. 25 лютого пішов разом з батьком та двома друзями до лав тероборони. 02022-09-033 вересня 2022 7 травня відбувся похорон на Центральному кладовищі міста Кривий Ріг. Позицію де перебував Василь з батьком накрили мінометним обстрілом. Батько захисника на собі виніс тіло сина з місця обстрілу, намагаючись його врятувати, поки син ще був живий, проте рани були несумісні із життям[38]. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[39].
8426 Україна Купрієнко Андрій Володимирович («Дрон») 03.02.1978 р.н. м.Київ. 25.02.2022 разом з батьком добровільно вступив до ТРО ЗСУ, 206 батальйон 4 рота 2 взвод, солдат, кулеметник, обороняв Київ, надалі виконував бойові завдання в Миколаївській та Херсонській областях. 02022-09-033 вересня 2022 Загинув 03.09.2022р. під час виконання бойового завдання (танковий обстріл) біля с. Правдино, Херсонська обл., нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно). Похований на Берковецькому кладовищі в м. Києві (42 ділянка, 6 ряд).
8426

8435
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02022-09-033 вересня 2022 (для доповнення за 3 вересня 2022 року)

4 вересня[ред. | ред. код]

8436 Україна Безпалий Василь Григорович 53 роки. Мешканець м. Черкаси. Головний сержант, бойовий медик розвідувального взводу 118 ОБрТрО 02022-09-044 вересня 2022 Загинув в боях з російськими окупантами на Донеччині. Похований у м. Черкаси[40].
8437 Україна Власенко Артем Іванович 32 роки. Мешканець м. Черкаси. Солдат, старший розвідник 118 ОБрТрО 02022-09-044 вересня 2022 Загинув внаслідок ворожого обстрілу, під час евакуації пораненого на Донеччині. Похований у м. Черкаси[40].
8438 Україна Кучерявий Анатолій Анатолійович
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня

Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01989 1989, с. Водяне Шполянський район Черкаська область. Старший солдат, навідник штурмового відділення окремого штурмового батальйону «Айдар». Був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. 02022-09-044 вересня 2022 Загинув під час запеклого бою на Донеччині. Похований у рідному селі[33]. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[41].
8439 Україна Зозуля Віталій 44 роки, Кіровоградська область. Стрілець-санітар, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-09-044 вересня 2022 Загинув неподалік селища Піски Донецької області[42].
8440

8445
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02022-09-044 вересня 2022 (для доповнення за 4 вересня 2022 року)

5 вересня[ред. | ред. код]

8446 Україна Малецький Володимир Вікторович
(«Маорі»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
м. Маріуполь Донецька область. Матрос, військовослужбовець підрозділу розвідки 35 ОБрМП. Навчався на винороба в м. Бердянську Запорізької області. З 2015 року — на війні, учасник оборони м. Маріуполя. 02022-09-055 вересня 2022 Загинув під час боїв з російськими окупантами за звільнення м. Херсону[43]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[44].
Україна Мочульський Костянтин Володимирович
(«Фінт»)

Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

31 рік, с. Малаківщина Хмельницька область. Старший лейтенант, командир взводу зв'язку 68 ОЄБр. У 2013 році закінчив Одеську національну академію зв'язку. Навчався на військовій кафедрі, отримав звання молодшого лейтенанта запасу. Працював у міжнародній ІТ-компанії VAIMO. Під час повномасштабного вторгнення повернувся з-за кордону та приєднався до лав 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша. 02022-09-055 вересня 2022 Загинув внаслідок ракетного обстрілу поблизу м. Курахового Донецької області[45]. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно)[46].
8447 Україна Городецький Антон 01986-04-2121 квітня 1986, м. Київ. Мешканець м. Вишгороду Київської області. Військовослужбовець 68 ОЄБр. З перших днів російського вторгнення в Україну відправився на передову. 02022-09-055 вересня 2022 Загинув під час ракетного удару в районі с. Богоявленки Донецької області[47].
8448 Україна Тулін Євген
(«Зоря»)
49 років, м. Київ. Молодший сержант, військовослужбовець 68 ОЄБр. З початком російського вторгнення в Україну добровольцем відправився на війну. 02022-09-055 вересня 2022 Загинув під час ракетного удару в районі с. Богоявленки Донецької області[48].
Україна Савіцький Олександр
(«Сова»)
38 років, м. Здолбунів Рівненська область. Старший оператор-зв'язківець 68 ОЄБр. Здобув фах інженера-механіка у Львівському національному аграрному університеті. Під час повномасштабного вторгнення вирушив захищати Україну у лавах 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша 02022-09-055 вересня 2022 Загинув під час ракетного удару в районі с. Богоявленки Донецької області[48].
Україна Лісний Влас («Йоль») 33 роки, м. Харків. Зв'язківець, головний технік 68 ОЄБр. Закінчив кафедру медіакомунікацій соціологічного факультету Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. З початком повномасштабного вторгнення добровільно приєднався до 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша. 02022-09-055 вересня 2022 Загинув під час ракетного удару в районі с. Богоявленки Донецької області[49].
Україна Логвіненко Валентин («Качка») 33 роки, м. Харків. Зв'язківець, оператор відділення засекреченого зв'язку 68 ОЄБр імені Олекси Довбуша. У 2011 році закінчив факультет Комп'ютерних наук Харківського національного університету радіоелектроніки. Приєднався до лав 68-ї окремої єгерської бригади з початком повномасштабного російського вторгнення в Україну. 02022-09-055 вересня 2022 Загинув під час ракетного удару в районі с. Богоявленка Донецької області.

Похований на Краснопільському цвинтарі м. Дніпро.

8449 Україна Годованець Роман 01985-03-066 березня 1985, с. Микуличин Яремчанської громади. Мешкав в м. Києві. Стрілець-помічника гранатометника, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-09-055 вересня 2022 Загинув під час артилерійського обстрілу на Миколаївщині[50].
8450 Україна Серовецький Сергій Сергійович
(«Боксер»)
01995-12-1717 грудня 1995, м. Миколаїв. Військовослужбовець 7-го окремого батальйону «Арей» Української добровольчої армії 129 ОБрТрО. З перших днів російського вторгнення в Україну став на захист України. 02022-09-055 вересня 2022 Загинув в боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[51].
8451 Україна Третяк Ілля Сергійович
(«Михайлович»)
8 грудня 1999, м. Кременчук Полтавська область. Старший солдат, кулеметник 24 ОМБр. Закінчив гімназію № 5 у Кременчуку. Вступив до університету, але не встиг отримати диплом. У 18-річному віці вирішив пов'язати своє життя з захистом України. У 2019-му «Михайлович» підписав контракт з ЗСУ і у лавах 24 ОМБр імені Короля Данила захищав рідну землю у гарячих точках Донецької та Луганської областей. А згодом — разом з побратимами зупиняв ворога на інших напрямках повномасштабної війни Росії проти України. Влітку Ілля отримав серйозне поранення голови. Переніс дві операції, лікарі поставили спочатку пластикову пластину, а потім — титанову замість частини лобової кістки. Не дочекавшись повного загоєння рани, Ілля знову поїхав на передову, де віддав своє життя, врятувавши побратима. 02022-09-055 вересня 2022 Загинув під час виконання бойового завдання на Миколаївщині. Під час обстрілу отримав смертельне поранення, закривши собою побратима[52][53].

Похований на Свіштовському кладовищі.

Україна Піпаш Олексій Михайлович 28 липня 1973, м. Збараж Тернопільська область. Військовослужбовець 24 ОМБр. Учасник АТО (2015—2016). З початком повномасштабного вторгнення був призваний до роти охорони при військкоматі, а згодом — до 24 бригади. 02022-09-055 вересня 2022 Загинув під час артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Сухий Ставок Херсонської області[54].
8452 Білорусь
(«Тед»)
Білорусь. Водій батальйону «Терор» ЗС України. 02022-09-055 вересня 2022 Під час наступу на Херсонщині, машина з білоруськими бійцями була підбита міною або снарядом[55].
8453 Україна Ангелуш Володимир Петрович
Медаль «Захиснику Вітчизни» — 2015
01979-07-099 липня 1979, с. Могилівка (Чернівецький район) Чернівецька область. Сержант, військовослужбовець 56 ОМПБр. Раніше служив в ОЗСП «Азов». Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (10.06.2015). 02022-09-055 вересня 2022 Загинув під час штурму російського опорного пункту біля селища Піски, що на Донеччині. Під час бою отримав важке поранення і попросив побратима себе добити[56][57].
8454 Україна Аврамишин Ігор Миколайович
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За військову службу Україні»
01982-03-3030 березня 1982. Молодший сержант, військовослужбовець 56 ОМПБр. 02022-09-055 вересня 2022 Загинув під час штурму російського опорного пункту біля селища Піски, що на Донеччині[56][58]. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (06.09.2022)[59].
8455 Україна Єрах
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За військову службу Україні»
Солдат, військовослужбовець 56 ОМПБр. 02022-09-055 вересня 2022 Загинув під час штурму російського опорного пункту біля селища Піски, що на Донеччині[56][58]. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (06.09.2022)[59].
8456 Україна Камардін Едуард
(«Ярий»)
23 роки, смт Заболоття Волинська область. Капітан, командир роти 11-го окремого мотопіхотного батальйону 59 ОМПБр. Закінчив Львівську національну академію Сухопутних військ імені Петра Сагайдачного. 02022-09-055 вересня 2022 Отримав смертельні поранення під час танкового обстрілу в районі села Тернові Поди Миколаївської області[60].
8457 Україна Присяжнюк Віктор Сергійович 8 квітня 2002, м. Почаїв Тернопільська область. Старший солдат, старший навідник гармати артилерійського взводу 44 ОАБр. 02022-09-055 вересня 2022 Загинув під час виконання бойового завдання[61].
8458 Україна Ремарчук Олександр Дмитрович 12 серпня 1977, с. Лука-Мелешківська Вінницька область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). В перші дні повномасштабного вторгнення повернувся з-за кордону та пішов добровольцем на війну. 02022-09-055 вересня 2022 Загинув біля с. Білогірка Херсонської області[62].
8459 Україна Анікєєнко Олександр 8 жовтня 1988, м. Ніжин Чернігівська область. Мешканець м. Київ. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-09-055 вересня 2022 Загинув біля м. Курахове Донецької області[63].
8460

8460
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02022-09-055 вересня 2022 (для доповнення за 5 вересня 2022 року)

6 вересня[ред. | ред. код]

8460 Україна Романенко Євген Васильович
(«Перукар»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
33 роки, м. Дніпрорудне Дніпропетровська область. Молодший сержант, військовослужбовець 25 ОПДБр. Учасник АТО. В 2014—2017 роках проходив військову службу в 93 ОМБр. Брав участь у боях за Донецький аеропорт. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (15.04.2022)[64]. 02022-09-066 вересня 2022 Загинув в результаті смертельних осколкових поранень від ворожої міни поблизу с. Вербівки Харківської області[65].
8461 Росія Петровичев Сергій
(«Рубін»)
01987-04-099 квітня 1987, м. Ульяновськ Росія. Боєць окремої роти спеціального призначення добровольчого батальйону «ОУН-Immitis» 71 ОЄБр. Проходив строкову службу в ЗС РФ. З рідного міста переїхав до м. Москви, де прожив два роки. Був учасником антиавторитарних організацій «Вольница» та «Народная воля». У січні 2014 року приїхав до Києва і долучився до Революції гідності. 2014 року після початку російської агресії добровольцем долучився до батальйону «Шахтарськ». Після боїв за Іловайськ та деякої перерви, на початку лютого 2015 року вступив до батальйону «ОУН». Брав участь у боях в Пісках, Донецькому аеропорту, Красногорівці, Мар'їнці, виходив з Іловайська. У вересні 2015 року підірвався на протипіхотній міні у «сірій зоні» поблизу Пісків, коли евакуйовував побратимів. В результаті йому ампутували ліву ногу, і він ходив на протезі. Дев'ять місяців пролежав у лікарні імені Мечникова. Переніс п'ятнадцять операцій. 2017 року був нагороджений медаллю «За любов та жертовність до України». Працював програмістом, одружився. Після початку російського вторгнення в Україну знову пішов боронити Україну. 02022-09-066 вересня 2022 Загинув у боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[66].
8462 Україна Юдочкін Олексій 22 роки, Кіровоградська область. Оператор-вогнеметник групи спеціального призначення (підрозділ — не уточнено). 02022-09-066 вересня 2022 Отримав несумісні з життям поранення неподалік с. Долини Донецької області[42].
8463 Україна Лукаш Олексій Григорович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01972-07-088 липня 1972, с. Довгалівка Миргородський район Полтавська область. Старший сержант, головний сержант — командир відділення взводу радіорозвідки розвідувальної роти 92 ОМБр. В 1998 році закінчив Дніпропетровський юридичний інститут МВС України та працював у Великобагачанському відділі міліції. В подальшому свою кар'єру пов'язав з юриспруденцією, більше 13 років пропрацював начальником юридичного відділу Великобагачанської районної ради. На військовій службі за контрактом — з 27 жовтня 2021 року. Залишилася дружина та донька. 02022-09-066 вересня 2022 Загинув в боях з російськими окупантами поблизу с. Вовчий Яр Харківської області[67]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[68].
8464

8466
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02022-09-066 вересня 2022 (для доповнення за 6 вересня 2022 року)

7 вересня[ред. | ред. код]

8466 Україна Ракосій Дмитро Олегович

Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

29 років, мешканець смт Орілька Харківська область. Майор, 15 ОП НГУ. Гравець футбольного клубу «Слов'янськ АТО». 2020 року виконував обов'язки заступника командира 15 ОП. Залишилися батьки, сестра, дружина та 1,5-річна донька. 02022-09-077 вересня 2022 Загинув під час звільнення Харківщини[69]. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» II ступеня (посмертно)[70].
8467 Україна Лизенко Микола Сергійович
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
м. Слов'янськ Донецька область. Молодший сержант, командир відділення зв'язку батальйону спецпризначення «Донбас» 15-го Слов'янського полку НГУ. Працював на машинобудівному заводі, у 2018 році вступив до лав Національної гвардії України. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (26.05.2022). 02022-09-077 вересня 2022 Загинув внаслідок авіаудару під час звільнення м. Балаклія Харківської області[71]. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[70].
Україна Бондарчук Михайло 29 років, с. Колом'є Хмельницька область. Майстер-сержант 15-го Слов'янського полку НГУ. Учасник АТО/ООС. 2016 року вступив до лав Національної гвардії України. 02022-09-077 вересня 2022 Загинув внаслідок авіаційного удару біля с. Волохів Яр Харківської області[72].
8468 Україна Швець Олександр Васильович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Головний сержант 2 БОП 4 БрОП НГУ. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (24.05.2022). Звання : Майстер - сержант. 02022-09-077 вересня 2022 Загинув внаслідок авіаудару під час звільнення м. Балаклія Харківської області (Волохів Яр). Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно, 2023)
8469 Україна Королевський Дмитро В'ячеславович
(«Тактик»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01985-03-1212 березня 1985, Кіровоградська область. Сержант, старший оператор-вогнеметник 3 оп СпП. Захищав Україну з 2014 року. Кіборг. Захищав ДАП і с. Піски в складі ОДЧ «Карпатська Січ», отримав поранення. Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту». Згодом воював у складі 93 ОМБр. Студент групи Мз-31-20 ХНАДУ. В 2021 році уклав контракт з 3 ОПСпП. Брав участь у звільненні Київської і Харківської областей, обороні Сєвєродонецька. Залишилися дружина та маленький син. 02022-09-077 вересня 2022 Загинув внаслідок прямого влучання ворожого танку в машину під час звільнення м. Балаклії Харківської області[73]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[74].
8470 Україна Благовісний Вадим Андрійович
Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
01995-09-1414 вересня 1995, с. Перепис Чернігівська область. Майор, військовий льотчик 299 БрТА. Закінчив Харківський національний університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба. Від початку російського вторгнення в Україну здійснив 95 бойових вильотів, під час яких (в умовах протидії ППО та винищувачів противника) брав участь у знищенні скупчення броньованої техніки та живої сили противника, складів РАО та паливно-мастильних матеріалів (ПММ). За цей час знищив близько 100 одиниць броньованої техніки, понад 80 одиниць автотранспортних засобів, близько 40 автоцистерн ПММ та близько 800 чоловік живої сили противника. Неодноразово здійснював виведення авіаційної техніки з-під авіаційних та ракетних ударів противника. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІ і ІІІ ступенів. 02022-09-077 вересня 2022 Загинув під час виконання бойового завдання (місце — не уточнено)[75].
8471 Україна Лавриченко Іван Анатолійович 42 роки. Мешканець с. Іскрене Звенигородського району Черкаської області. Військовослужбовець ЗС України, старший навідник самохідного артилерійського дивізіону. 02022-09-077 вересня 2022 Загинув на Харківщині. Похований у рідному селі. Залишились дружина, син та донька[76].
8472 Україна Шурман Геннадій Михайлович («Алігатор»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01980-06-044 червня 1980, м. Шахтарськ Донецька область. Молодший сержант, військовослужбовець 80 ОДШБр. Навчався у Шахтарській загальноосвітній школі I—III ступенів № 19 Шахтарської міської ради Донецької області. Після завершення навчання здобув професійно-технічну освіту. У мирний час займався шиномонтажем. 2014 року добровольцем став на захист Батьківщини. Приходив службу у Збройних Силах України та Національної поліції України. 2014—2016 рр. — у складі батальйону «Свята Марія», 2016—2021 рр. — 8 оп СпП. Із початком російського вторгнення в Україну боронив державу у складі 80 ОДШБр. 4 серпня 2022 року був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня[77]. Залишилися мати, дружина, сестра та племінниця. 02022-09-077 вересня 2022 Загинув під час звільнення Харківської області[78].
8473 Україна Хижняк Олексій Леонідович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
34 роки, Кіровоградська область. Капітан, командир групи спеціального призначення (підрозділ — не уточнено). 02022-09-077 вересня 2022 Загинув в боях з російськими окупантами в районі с. Чорнобаївки Харківської області[42]. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[74].
8474 Україна Авілов Андрій Костянтинович
(«Паломник»)
26 років, м. Харків. Військовослужбовець окремого розвідувально-диверсійного підрозділу «Kraken» ГУР МО України. Закінчив Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого. Учасник АТО. 26 лютого приєднався до лав новоствореного спеціального підрозділу «Кракен», 02022-09-077 вересня 2022 Загинув під час звільнення м. Балаклія Харківської області[79][80].
8475 Україна Колчев Ігор Олександрович
(«Малімон»)
Військовослужбовець окремого розвідувально-диверсійного підрозділу «Kraken» ГУР МО України. 02022-09-077 вересня 2022 Загинув під час звільнення м. Балаклія Харківської області[80].
8476 Україна Сіньков Віталій Юрійович
(«Діп»)
Військовослужбовець окремого розвідувально-диверсійного підрозділу «Kraken» ГУР МО України. 02022-09-077 вересня 2022 Загинув під час звільнення м. Балаклія Харківської області[80].
8477 Україна Сліпцов Денис 28 років, Луганська область. Сержант Національної поліції України. Учасник ООС. Закінчив Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля. 02022-09-077 вересня 2022 Загинув під час виконання бойового завдання в районі села Вербівка Харківської області. Отримав смертельні поранення під час ворожого авіаційного удару[81].
8478 Україна Крикун Василь Романович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
18 травня 1992, с. Мар'ївка Компаніївської громади. Навчався у місцевій школі, після завершення якої вступив до Кіровоградського будівельного фахового коледжу. З червня 2016 року проходив службу в лавах Збройних Сил України, старший солдат. 02022-09-077 вересня 2022 Загинув в селі Вербівка (Балаклійської міської громади). Похорон відбувся 9 листопада 2022. Нагороджений орденом «За мужність» IIІ ступеня (посмертно)[82].
8479 Україна Дудко Вадим Вікторович («Дуда»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За військову службу Україні»
01999-05-1818 травня 1999, селище Дубище Волинської області. Закінчив Дубищенську загальноосвітню школу та Здолбунівське вище професійне училище. У дитинстві захопився спортом та грав у футбол, згодом почав займатися бойовим хортингом. Був багаторазовим чемпіоном українських змагань. Став майстром спорту України з бойового хортингу. Хотів відкрити свій власний спортивний клуб і тренувати дітей.

У 2018 році разом із двома братами Вадим пішов на військову службу за контрактом до ЗСУ. Служив у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Після закінчення контракту повернувся до мирного життя. Коли почалася повномасштабна війна, став до лав 80-ї бригади ДШВ ЗСУ. Старший солдат, командир розвідувального відділення десантно-штурмового батальйону[83][84][85]. Кавалер ордена «За мужність» IIІ ступеня (21 квітня 2022)[86].

02022-09-077 вересня 2022 Загинув поблизу села Максимівка на Харківщині. Його розвідувальна група була уражена осколками від пострілу ворожої техніки. Всі п'ять воїнів загинули. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[87].
8480 Україна Ковтунович Володимир Сергійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01994-01-2929 січня 1994, с. Тимошівка Полтавської області. До війни проживав в селі Святилівка, разом з дружиною та донькою. 1 липня 2022 року добровольцем мобілізований до лав ЗСУ. Служив у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді, був солдатом[88][89]. 02022-09-077 вересня 2022 Загинув під час бойових дій в районі населеного пункту Максимівка Харківської області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[87].
8481 Україна Злочевський Олександр Вікторович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01997-06-1010 червня 1997. Випускник факультету історії та міжнародних відносин Донецького національного університету імені Василя Стуса. З вересня 2021 року — інженер-підривник інженерно-саперного взводу 2-го батальйону 80-ої окремої десантно-штурмової бригади. Брав участь в обороні Вознесенська на Миколаївщині, бойових діях на Криворізькому напрямі в межах Дніпропетровської та Херсонської областей, на Донеччині в районах Лисичанськ–Бахмут, Святогірська, Богородичного і Соледара, на Харківщині — в операції з визволення Балаклії[90][91]. 02022-09-077 вересня 2022 Загинув поблизу с. Максимівка Первомайського району Харківської обл. Похований в с. Агрономічне Вінницького району Вінницької обл. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[87].
8482 Україна Бочарников Дмитро Миколайович

(«Кайман»)
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

24 січня 1994, м. Павлоград. Начальник штабу 2 БОП 4-ї бригади оперативного призначення НГУ (в/ч 3018), звання капітан. 02022-09-077 вересня 2022 Загинув внаслідок авіаудару під час звільнення м. Балаклія Харківської області (Волохів Яр). Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно, 2023)[92][93][94]
8482 Україна Військовослужбовці ЗС України. 02022-09-077 вересня 2022 (для доповнення за 7 вересня 2022 року)

8 вересня[ред. | ред. код]

8479 Україна Юрченко Олексій
Почесний нагрудний знак «Срібний хрест»
Почесний нагрудний знак «Срібний хрест»
Оператор телеканалу «Прямий». Мав бойовий досвід у 2015 та 2016 роках брав участь у боях за Мар'їнку і Піски. Був командиром взводу гранатометників. Нагороджений Почесним нагрудним знаком «Срібний хрест»[95] 02022-09-088 вересня 2022 Загинув у боях з російськими окупантами за м. Балаклію Харківської області[96].
8480 Україна Бандура Роман Степанович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
51 рік, с. Пуків на Рогатинщині. У шість років залишився сиротою. Його виховували сестри, брати, дідусь та бабуся. Закінчив Рогатинське професійно-технічне училище. Працював водієм у кількох місцевих підприємствах, останнім часом — далекобійником. У 2015 році воював у складі 80 бригади. З початку російського вторгнення в Україну знову став на захист держави. Солдат. 02022-09-088 вересня 2022 Загинув у Бахмутському районі на Донеччині від вогнепальних поранень, які отримав під час виконання бойового завдання. Нагороджений орденом «За мужність» IIІ ступеня (посмертно)[97][98].
8481 Україна Остронос Сергій Військовослужбовець 24 ОШБ «Айдар». 02022-09-088 вересня 2022 Загинув в боях з російськими окупантами в смт Зайцевому на Донеччині[99].
8482 Україна Галушка Богдан 02000 2000, м. Олександрія Кіровоградська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Займався гандболом. 02022-09-088 вересня 2022 Загинув під час виконання бойового завдання на території Миколаївської області[100].
8483 Україна Шаульський Ігор
(«Лис»)
27 років, с. Василівка Одеська область. Мешканець м. Одеса. Старший солдат, військовослужбовець 35 ОБрМП. 02022-09-088 вересня 2022 Загинув у боях з російськими окупантами на Херсонщині[101].
8484 Україна Шишов Євгеній Андрійович 7 грудня 1993, м. Івано-Франківськ. У 1999 році пішов у перший клас до школи #13, потім перейшов в 24 школу до футбольного спец класу. Грав у футбольній команді Ніка, разом з хлопцями із команди об'їхав пів Європи беручи участь у багатьох міжнародних футбольних турнірах. Додому привозили багато нагород за призові місця, найцінніша з яких за перше місце у турнірі який проходив в Австрії, де Євген був капітаном команди. Після закінчення школи вступив до університету нафти і газу. Працював на різних підприємствах та приватних фірмах Івано-Франківська, також за кордоном. В тяжкий час для України, на початку березня пішов добровольцем в тероборону м.Калуша, 14 березня прийняв присягу на вірність Україні, 25 квітня вирушив на фронт. 02022-09-088 вересня 2022 Загинув внаслідок вогневого зіткнення, під час виконання бойового завдання даючи відсіч ворогу у с. Зелений Гай, Запорізької області [102].
8485 Україна Савчук Олександр Олександрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
45 років, с. Хоцьки, Переяславщина. Був учасником АТО. Працював водієм. Після повномасштабного вторгнення пішов добровольцем. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-09-088 вересня 2022 Загинув під час здійснення ворогом штурмових дій на Харківському напрямку. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Похований в селі Ревне Бориспільського району[103][104].
8486 Україна Лук'яненко Олег Вікторович Народився 11.04.1981 р. в м. Київ. Мав спеціальність столяра, працював у виробництві меблів. З дитинства захоплювався туризмом, спелеологією, альпінізмом, тому згодом закінчив КНУ ім.Тараса Шевченка за спеціальністю «Географія», отримав сертифікат інструктора з туризму, і працював в цій сфері. До лав ЗСУ долучився добровільно в березні 2022 р. Служив сапером в 46 оаембр ДШВ, 1 батальйон, інженерно-саперний взвод. Виконував бойові завдання під час звільнення Херсонської області у вересні 2022 року. Без чоловіка та батька залишилася дружина та двоє синів 8 та 3 років. 02022-09-088 вересня 2022 Загинув в н.п. Березнегувате, Баштанського району, Миколаївської області, 08.09.2022 р., від тяжкого поранення в голову під час виконання бойового завдання. Нагороджений Орденом за мужність III ступеню (посмертно) - Указ Президента України #310/2023 від 30.05.2023 р. Похований 14.09.2022 р. на Міському кладовищі у м. Києві (Берковецьке) на 42 ділянці, 7 ряд.
8485 Україна Військовослужбовці ЗС України. 02022-09-088 вересня 2022 (для доповнення за 8 вересня 2022 року)

9 вересня[ред. | ред. код]

8485 Україна Розвадовський Анатолій Миколайович 27 листопада 1997, с. Кривопілля Верховинський район Івано-Франківська область. Навчався в Івано-Франківську, за освітою — лісівник. У Верховині почав займатися рукопаш гопаком, потім досконало опанував техніку бразильського джиу-джитсу, був вихованцем тренера Віталія Стасів, а згодом і сам почав тренувати дітей. Здобув два золота на Міжнародному чемпіонаті з бразильського джіу-джитсу в Румунії. 02022-09-099 вересня 2022 Загинув від влучання ворожого снаряду на сході України[105][106].
8486 Україна Бурий Євгеній Військовослужбовець 126 ОБрТрО. 02022-09-099 вересня 2022 Загинув внаслідок ворожого мінометного обстрілу, отримавши масивне осколкове поранення (місце — не уточнено)[107].
8487 Україна Прокопенко Олексій Борисович 01958-03-2828 березня 1958, с. Сніжків Харківська область. Полковник у відставці, був начальником розвідки штабу Харківського інституту Військово-Повітряних Сил. Не зважаючи на військове звання полковника, пішов боронити Україну рядовим добровольцем. 02022-09-099 вересня 2022 Загинув внаслідок ракетного удару на бойовому посту у м. Харкові[108].
8488 Україна Мокрицький Анатолій Степанович
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01987-08-2020 серпня 1987, 35 років, с. Шипівці Чортківський район Тернопільська область. Старший сержант, командир відділення взводу снайперів (підрозділ — не уточнено). Учасник АТО. З початком російського вторгнення в Україну повернувся з-за кордону та став на захист Батьківщини. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (04.08.2022)[109]. 02022-09-099 вересня 2022 Загинув в бою з російськими окупантами поблизу населеного пункту Гороховатка Харківської області[110]. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[111].
8489 Україна Куцій Василь Володимирович 8 квітня 1984. Бойовий медик механізованого взводу. 02022-09-099 вересня 2022 Загинув під час штурмових дій поблизу населеного пункту Мазанівка Донецької області [112].
Україна Махота Юлія Олександрівна
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
1998. Старший сержант, інспектор Державної прикордонної служби. 02022-09-099 вересня 2022 Загинула від ворожого обстрілу 9 вересня 2022 року. Похована на кладовищі с. Мусійки, Богодухівського району. Нагороджена орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[113].
Україна Тонкошкур Віталій 30 років, с. Зимна Вода біля Львова. Здобував освіту у Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. У 2016 році виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції у складі 11-ї окремої бригади армійської авіації "Херсон" Сухопутних військ ЗСУ. Після повернення до цивільного життя займався ремонтом та обслуговуванням автомобілів. Із початком повномасштабного вторгнення пішов захищати Україну на східному напрямку у складі 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша ОК "Захід" Сухопутних військ ЗСУ. 02022-09-099 вересня 2022 15 серпня 2023 похований на Личаківському цвинтарі [114]
Україна Діденко Михайло Михайлович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
17 лютого 1991, м. Ізмаїл. Вихованець Ізмаїльської загальноосвітньої школи-інтернату. 02022-09-099 вересня 2022 Загинув в районі селища Спірне Бахмутського району внаслідок підриву БМП на міні. Похований 16 вересня на Алеї слави Нового кладовища в Ізмаїлі[115]. Нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ст. (посмертно)[116].
8490 Україна Військовослужбовці ЗС України. 02022-09-099 вересня 2022 (для доповнення за 9 вересня 2022 року)

10 вересня[ред. | ред. код]

8490 Україна Ткачук Тарас м. Чортків Тернопільська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Після початку російського вторгнення в Україну повернувся з Парижу і добровольцем пішов на фронт. 02022-09-1010 вересня 2022 Загинув у боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[117].
8491 Україна Самойленко Юрій Олегович
(«Кріг»)
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
м. Чорнобиль Київська область. Старший лейтенант 4 БрОП НГУ. Випускник Обухівського ліцею № 1 імені А. С. Малишка. В 2014—2015 роках обороняв м. Щастя, що на Луганщині. Залишилися батьки, дружина та 5-річна донька. 02022-09-1010 вересня 2022 Загинув від кульового поранення під час звільнення м. Балаклії у Харківській області[118]. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[103].
4492 Україна Сімчук Ілля Сергійович 01995 1995, 27 років. Військовослужбовець 45-го окремого стрілецького батальйону Оперативного командування «Північ» ЗС України. 02022-09-1010 вересня 2022 Загинув в боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[119].
8493 Україна Митринюк Владислав Васильович
(«Фотік»)
Військовослужбовець окремого розвідувально-диверсійного підрозділу «Kraken» ГУР МО України. 02022-09-1010 вересня 2022 Загинув під час звільнення м. Балаклія Харківської області[80].
8494 Україна Бандурін Владислав Сергійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
02000-02-011 лютого 2000, м. Дніпро. Солдат, військовослужбовець 93 ОМБр. 02022-09-1010 вересня 2022 Загинув в районі м. Соледару Донецької області[120]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4].
8495 Україна Михайлюк Олександр Юрійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01995-09-099 вересня 1995, с. Копачівка Луцький район Волинська область. Сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-09-1010 вересня 2022 Загинув в боях з російськими окупантами поблизу с. Кіндрашівки Харківської області[121]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[68].
8496 Україна Безкровна Олена 44 роки, м. Кяхта, Бурятія. З дитинства жила в місті Бердичів Житомирської області. Навчалась у Бердичівській школі № 4. Потім вступила до Бердичівського медичного коледжу. Спочатку працювала медсестрою в осередку Червоного Хреста, потім у хірургічному відділенні міської лікарні та у фізіотерапевтичному кабінеті Центру соціально-психологічної реабілітації. У 2019 році підписала контракт із ЗСУ, служила у 26-й артилерійській бригаді імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича. Обіймала посаду бойового медика. З початком повномасштабного вторгнення продовжила служити. 02022-09-1010 вересня 2022 Загинула під час контрнаступу біля села Бугаївка на Харківщині отримавши смертельне осколкове поранення внаслідок ворожого обстрілу. Похована у Бердичеві[122].
8497 Україна Ходорчук Сергій Сергійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
6 жовтня 1979, с. Берестяне. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-09-1010 вересня 2022 Загинув в боях біля населеного пункту Кіндрашівка Харківської області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[68].
8498 Україна Ольхович Олександр

(«Професор»)

с. Глухівці Вінницької області. Жив у Вінниці. Закінчив Вінницький національний технічний університет та здобув професію інженера-механіка. Працював на приватному підприємстві "Козак+". Під час повномасштабної війни чоловік поповнив лави Збройних Сил України, щоб захищати рідну країну. Служив у 101-му батальйоні 61-ої окремої механізованої бригади. 02022-09-1010 вересня 2022 Виконуючи бойове завдання, боєць отримав смертельні поранення внаслідок ворожого танкового обстрілу поблизу села Лозове на Херсонщині [123]
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02022-09-1010 вересня 2022 (для доповнення за 10 вересня 2022 року)

11 вересня[ред. | ред. код]

8495 Україна Алфімов Сергій Олександрович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
смт Безлюдівка Харківська область. Майстер-сержант ОЗСП «Омега» НГУ. 02022-09-1111 вересня 2022 Загинув під час звільнення н.п. Уди Харківської області[124]. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[70].
8496 Україна Мармус Василь Володимирович («Музикант»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01992-04-2626 квітня 1992, м. Чортків Тернопільська область. Військовослужбовець 80 ОДШБр. 02022-09-1111 вересня 2022 Загинув під час звільнення Харківської області[125].
8497 Україна Товт Віктор Карольович 53 роки. Мешканець смт Катеринопіля Звенигородського району Черкаської області. Солдат, водій-слюсар відділення технічного обслуговування бронетанкової техніки окремої танкової бригади (підрозділ — не уточнено). 02022-09-1111 вересня 2022 Загинув внаслідок артилерійського обстрілу на Харківщині. Похований у рідному селищі[126].
8498 Україна Ролдугін Євгеній Олександрович
(«Тунгус»)
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
01995-08-1515 серпня 1995, м. Хмельницький. Старший солдат, командир взводу і парамедик батальйону «Братство». У дитинстві певний час грав у футбол, потім захопився бразильським джіу-джитсу, отримавши пурпуровий пояс. Ставав призером та переможцем різних змагань. Учасник Революції гідності. 2014 року будучи студентом другого курсу ЧНУ ім. Ю. Федьковича добровольцем пішов на фронт. У складі добровольчих батальйонів воював під Маріуполем, в Пісках, в Авдіївці, в Опитному, на шахті Бутівка. Нагороджений шістьма нагородами, зокрема відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції», орденом «Лицарський хрест добровольця», медаллю батальйону «Святої Марії», почесною відзнакою «За оборону Маріуполя», відзнакою Хмельницького міського голови «Воля і мужність». Навчався у Технологічному багатопрофільному ліцеї імені Артема Мазура. Є автором книги «Час відважних». Перші примірники вийшли 2022 року. Після початку російського вторгнення в Україну знову добровольцем долучився до захисників України. Командував підрозділом батальйону «Братство»[127]. Був поранений у боях під Києвом в кінці березня 2022 року. Відновившись, закінчив курси тактичної медицини і уже в подальших боях працював як парамедик, врятував кількох своїх побратимів. 02022-09-1111 вересня 2022 Загинув від пострілу ворожого танку по санітарному автомобілю, коли вивозив важкопораненого побратима на Харківщині[128].
8499 Україна Дядюра Михайло
(«Ведмідь»)
с. Кузьмина Гребля Черкаська область. Старший механік-водій взводу оперативного призначення роти оперативного призначення 8-го полку оперативного призначення НГУ. 02022-09-1111 вересня 2022 Загинув біля смт Білогорівка Луганської області. Наїхав БТРом на ворожу міну та отримав важкі травми голови і вибухову травму[129].
8500 Україна Кучук Ігор Олегович
(«Хмурий»)
Військовослужбовець окремого розвідувально-диверсійного підрозділу «Kraken» ГУР МО України. 02022-09-1111 вересня 2022 Загинув під час звільнення м. Балаклія Харківської області[80].
8501 Україна Лучко Іван Олексійович
(«Буль»)
Військовослужбовець окремого розвідувально-диверсійного підрозділу «Kraken» ГУР МО України. 02022-09-1111 вересня 2022 Загинув під час звільнення м. Балаклія Харківської області[80].
8502 Україна Мурзенко Ігор Олександрович
(«Грек»)
1961, с. Свидівок Черкаська область. Штаб-сержант, військовослужбовець окремого розвідувально-диверсійного підрозділу «Kraken» ГУР МО України. Учасник АТО. 02022-09-1111 вересня 2022 Загинув під час звільнення м. Балаклія Харківської області[80].
8503 Україна Мочернюк Василь Васильович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
с. Черче, Рогатинський район. Молодший сержант 02022-09-1111 вересня 2022 Загинув під час артилерійського обстрілу, завданого військом ворога, в Бахмутському районі Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» IIІ ступеня (посмертно)[98].
Україна Ступак Віктор Анатолійович 1991, с. Білки Романівської громади. Мешкав в Житомирі. Військовий 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького. 02022-09-1111 вересня 2022 Загинув у Харківській області біля населеного пункту Червоне [130].
8503 Україна Військовослужбовці ЗС України. 02022-09-1111 вересня 2022 (для доповнення за 11 вересня 2022 року)
8504 Україна Сірий Володимир
(«Вовк»)
Село Пиріжна Одеської області. Старший лейтенант 8-го полку оперативного призначення НГУ. 02022-09-1111 вересня 2022 Загинув біля смт Білогорівка Луганської області.
8505 Україна Биць Максим
(«Мак»)
Село Неменка Вінницької області. Старший солдат 8-го полку оперативного призначення НГУ. 02022-09-1111 вересня 2022 Загинув біля смт Білогорівка Луганської області.
Україна Рожков Іван Васильович 17 серпня 1992, с. Богородичин Коломийського район, Івано-Франківська область. Військовослужбовець військової частині А4599. 02022-09-1111 вересня 2022 Загинув при виконанні службових обов’язків [131].

12 вересня[ред. | ред. код]

8504 Україна Лебединець Олександр Віталійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01986-04-1818 квітня 1986, с. Бродецьке Катеринопільський район Черкаська область. Учасник АТО. Був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (2016). Солдат ЗС України (підрозділ — не уточнено) 02022-09-1212 вересня 2022 Загинув у Донецькій області[132][133].
8505 Україна Шаповал Олександр Миколайович
(«Шапік»)
01975-02-099 лютого 1975, м. Київ. Гранатометник підрозділу 112 ОБрТрО. Заслужений артист України. Соліст балету Національної опери України ім. Шевченка. Грав у спектаклях «Кармен-сюїта», «Юлій Цезар» та інших, був викладачем дуетно-класичного танцю KSBC. Після початку російського вторгнення в Україну добровольцем долучився до тероборони ЗС України. Залишилося дружина та двоє дітей. 02022-09-1212 вересня 2022 Загинув у боях з російськими окупантами біля ст. Майорська на Донеччині[134].
8506 Україна Савчук Володимир Дмитрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01974-07-2727 липня 1974, м. Тернопіль. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Випускник Тернопільської загальноосвітньої школи № 11 (1985). Не маючи бойового досвіду, навіть строкової служби, у перші ж дні російського вторгнення в Україну, добровільно прибув до ТЦК та СП. Почесний громадянин міста Тернополя (3 жовтня 2022, посмертно)[135]. 02022-09-1212 вересня 2022 Загинув в результаті підриву на ворожій міні в ході відбиття російського вторгнення в Україну на Сумщині[136]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[137].
8507 Україна Дехтярук Вадим Іванович
(«Саїд»)
01985-10-1111 жовтня 1985, м. Полонне Хмельницька область. Розвідник розвідувального взводу 24 ОМБр. 02022-09-1212 вересня 2022 Загинув біля села Зелений Гай Миколаївської області. Потрапив у ворожу засідку та прийняв бій, у результаті якого отримав поранення. Був евакуйований та доставлений до шпиталю, однак поранення були занадто серйозними[138][139].
8508 Україна Курський Олег 35 років, м. Донецьк. Мешканець м. Львів. Військовослужбовець 24 ОМБр. Був одним із засновників ГО «Коло честі» та головою відокремленого підрозділу громадської організації «Українська народна рада Донеччини та Луганщини» у Львові. Після початку повномасштабного вторгнення приєднався до лав 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила та вирушив на передову. 02022-09-1212 вересня 2022 Загинув під час виконання бойового завдання на Херсонщині[140].
8509 Україна Мітреньга Любомир 40 років, смт Великий Любінь Львівська область. Молодший сержант, командир танку 24 ОМБр. Після початку повномасштабного вторгнення приєднався до лав 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. 02022-09-1212 вересня 2022 Загинув під час наступальних дій під селом Тернові Поди Миколаївської області[141].
8510 Україна Герцунь Ігор Андрійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
12 квітня 1995 року у с. Галущинці Підволочиського району. Ігор був гарним будівельником, про таких кажуть 02022-09-1212 вересня 2022 Загинув на Сумщині
8511 Україна Банк Іван Андрійович
(«Банкір»)
Герой України
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «Народний Герой України»
Орден «Народний Герой України»
36 років, с. Вільний Степ Полтавська область. Головний сержант розвідувального взводу 46 ОДШБр. Брав участь у миротворчих місіях в Косово, Югославії. Учасник АТО. Був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (11.10.2018) та отримав звання Народний герой України. 02022-09-1212 вересня 2022 Помер внаслідок поранень, отриманих напередодні біля села Білогірка Херсонської області[142].
Україна Алексеєнко Максим Вікторович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
17 березня 1986, м. Берегове, Закарпаття. Штаб-сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-09-1212 вересня 2022 Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[111].
Україна Буштрук Григорій Анатолійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
21 серпня 1987, с. Калинівка на Солонянщині. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-09-1212 вересня 2022 Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[111].
8512 Україна Військовослужбовці ЗС України. 02022-09-1212 вересня 2022 (для доповнення за 12 вересня 2022 року)

13 вересня[ред. | ред. код]

8513 Україна Сімонова Ольга Сергіївна
(«Сімба»)
Герой України
Медаль «Захиснику Вітчизни» — 2015
01988-07-1212 липня 1988, м. Челябінськ Росія. Сержант, командир БМП 24 ОМБр. 7 березня 2017 року була прийнята до українського громадянства. Вона стала першим контрактником ЗС України — іноземцем, який отримав паспорт громадянина України під час служби. 02022-09-1313 вересня 2022 Загинула в результаті підриву машини на вибуховому пристрої, виконуючи бойове завдання в Херсонській області[143].
8514 Україна Гаркавий Сергій Вікторович 01984-06-011 червня 1984, с. Розсохуватка Катеринопільський район Черкаська область. Старший стрілець 1 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону (підрозділ — не уточнено). Жив у селі Новоселиця. Працював у Катеринопільському районному відділі УМВС, згодом — на сільгосппідприємстві. З перших днів російського вторгнення став на захист країни. 02022-09-1313 вересня 2022 Загинув від отриманих поранень несумісних із життям в результаті артилерійського обстрілу позицій його підрозділу на Донеччині. Похований у рідному селі. Залишилися батьки, дружина, дві доньки, брат, сестра та бабуся[144].
8515 Україна Галецький Володимир Геннадійович
(«Варшава»)
24 роки, м. Бердичів Житомирська область. Військовослужбовець окремого розвідувально-диверсійного підрозділу «Kraken» ГУР МО України. 02022-09-1313 вересня 2022 Загинув під час звільнення Харківської області[80].
8516 Україна Рисай Сергій
(«Юрист»)
49 років, с. Григорівка Харківська область. Мешканець м. Курахове Донецької області. Молодший сержант 503 ОБМП. Здобув вищу освіту у Донецькому інституті підприємництва. 02022-09-1313 вересня 2022 Загинув під час виконання бойового завдання біля села Водяне Донецької області[145].
8517 Україна Дикань Володимир Олександрович 5 вересня 1990, м. Балаклія. 02022-09-1313 вересня 2022 Загинув в селі Руські Тишки Харківської області [146].
8517 Україна Військовослужбовці ЗС України. 02022-09-1313 вересня 2022 (для доповнення за 13 вересня 2022 року)

14 вересня[ред. | ред. код]

8517 Україна Гнот Анатолій Іванович («Єнот»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Старший солдат. Під час контрнаступу звільняв свою Малу Батьківщину — Балаклію. Залишилися дружина і маленька донька. Привів у підрозділ Фрайкор свого молодшого брата Артема Панченка («Іскра»). Брат загинув в жовтні 2023. 02022-09-1414 вересня 2022 Загинув виконуючи бойове завдання на Харківщині під час контрнаступу
8518 Україна Гіркий Микола Степанович м. Краматорськ. Лейтенант. 02022-09-1414 вересня 2022 Загинув виконуючи бойове завдання[147].
8518 Україна Військовослужбовці ЗС України. 02022-09-1414 вересня 2022 (для доповнення за 14 вересня 2022 року)

15 вересня[ред. | ред. код]

8519 Україна Венченко Олексій Геннадійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01979-12-011 грудня 1979, смт Рогань Харківська область. Майстер-сержант, військовослужбовець 302 ЗРП. 02022-09-1515 вересня 2022 Загинув під час виконання бойового завдання поблизу с. Гракове Харківської області. Похований в смт Рогань[148]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[149].
8520 Україна Сливчук Юрій Миколайович
(«Мультик»)
01987-09-099 вересня 1987, м. Долина Івано-Франківська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Мобілізований на військову службу 13 березня 2022 року. Залишилися дружина та син. 02022-09-1515 вересня 2022 Загинув під час вогневого контакту з противником в районі населеного пункту Варварівка на території Запорізької області[150].
8521 Україна Талімонов Олександр Валерійович
(«Лімон»)
40 років, с. Угорники Івано-Франківська область. Розвідник, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Учасник АТО. З початком повномасштабного вторгнення знову пішов боронити Україну. 02022-09-1515 вересня 2022 Загинув під час виконання бойового завдання в районі села Пристін Харківської області[151].
8522 Україна Бодякін Сергій Семенович
(«Тяж»)
Харківська область. Військовослужбовець окремого розвідувально-диверсійного підрозділу «Kraken» ГУР МО України. 02022-09-1515 вересня 2022 Загинув під час звільнення Харківської області[80].
8523 Україна Машта Юрій Служив водієм 1-го розвідувального відділення розвідувального взводу 2-го десантно-штурмового батальйону. Був призваний на військову службу 15 вересня 2022 року. 02022-09-1515 вересня 2022 Загинув під час виконання бойового завдання, в районі населеного пункту Новомихайлівка, Донецької області [152].
Україна Везденецький Сергій Михайлович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
49 років. Пішов воювати добровільно, сержант. Один з його синів служить в ЗСУ. 02022-09-1515 вересня 2022 Отримав поранення 11 вересня на Херсонському напрямку. Помер у лікарні 15 вересня. Похорон відбувся 26 вересня в Хмельницькому, похований на Алеї слави на кладовищі в мікрорайоні Ракове. [153][154]
8523 Україна Військовослужбовці ЗС України. 02022-09-1515 вересня 2022 (для доповнення за 15 вересня 2022 року)

16 вересня[ред. | ред. код]

8524 Україна Демидов Руслан Анатолійович 24 роки, с. Витачів Київська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Випускник Витачівської гімназії 2013 року. 02022-09-1616 вересня 2022 Загинув у боях поблизу м. Херсону[155].
8525 Україна Галецький Володимир 24 роки, м. Бердичів Житомирська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Здобув професію медика. Після початку російського вторгнення в Україну повернувся з Польщі і добровольцем долучився до ЗС України. Витягував поранених в найгарячіших точках. Разом з друзями віддав усі свої заощадження на позашляховик. У кінці жовтня мало виповнитися 25 років. 02022-09-1616 вересня 2022 Загинув у боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[156].
8526 Україна Стецюк Олександр Олександрович 01985-03-3030 березня 1985, с. Великий Стидин Рівненська область. Стрілець-зенітник 1-го зенітно-ракетного взводу зенітно-ракетної батареї 115 ОМБр. Мобілізований добровольцем 10 березня 2022 року. 02022-09-1616 вересня 2022 Загинув під час виконання бойового завдання по виявленню та знищенню сил противника неподалік с. Опитне Покровського району Донецької області[157].
8527 Україна Колісник Олександр Юрійович 01971 1971. Мешканець Леськівської громади Черкаського району Черкаської області. Військовослужбовець ЗС України, головний сержант механізованої роти механізованого батальйону (підрозділ — не уточнено) 02022-09-1616 вересня 2022 Загинув у бою з російськими окупантами на Донеччині. Похований у рідному селі[158].
8528 Україна Жиловський Богдан 01981-06-088 червня 1981, с. Сидинівка Львівська область. Мешкав у м. Львові. Військовослужбовець 24 ОМБр. Учасник АТО. 02022-09-1616 вересня 2022 Загинув на Херсонщині[159].
8529 Україна Наумович Артем Анатолійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01987-09-1818 вересня 1987, м. Єнакієве Донецька область. Майстер-сержант, стрілець-помічник гранатометника 6 механізованої роти 2 механізованого батальйону 72 ОМБр. Пройшов службу в прикордонних військах. Учасник АТО. З початком російської вторгнення в Україну, разом з дружиною, оселився на батьківщині своєї родини в Черкаській області та одразу ж став на захист країни. Залишилися дружина, батьки та брат. 02022-09-1616 вересня 2022 Загинув від отриманих поранень у результаті здійснення противником артилерійського обстрілу позицій підрозділу поблизу с. Водяне Мар'їнського району Донецької області. Похований в с. Скибин на Черкащині[160]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[161].
8530 Україна Савко Іван Володимирович 28 років, м. Апостолове Дніпропетровська область. Солдат, водій інженерно-саперного взводу 28 ОМБр. 02022-09-1616 вересня 2022 Загинув під час штурму українськими силами Херсонського напрямку. Отримав смертельні поранення під час обстрілу біля села Правдине Херсонської області[162].
8531 Україна Мірошниченко Владислав Віталійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
м. Білопілля Сумська область. Сержант, військовослужбовець прикордонної комендатури швидкого реагування прикордонного загону ДПСУ (підрозділ — не уточнено). Залишилися батьки та наречена. 02022-09-1616 вересня 2022 Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[163]. Похований в м. Білопіллі. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[113].
8532 Україна Бойко Тимофій(«Аякс») Працював реквізитором у фільмах Одеської кіностудії "Фортеця Хаджибей" та "Край ріки". 02022-09-1616 вересня 2022 Зв'язок з військовим з позивним "Аякс" зник під час звільнення селища Правдине на Херсонщині. Похований на Західному кладовищі в Одесі [164]
Україна Цуканов Юрій Генадійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
10 липня 1988. Призваний на військову службу в Миколаєві, солдат 79 ОДШБр. 16 вересня 2022 Загинув внаслідок важких поранень в районі с. Новомихайлівка Донецької області. Похований 20 вересня 2022 року в с. Нова Іванівка Болградського району[165]. 18.07.2023 нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно).
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02022-09-1616 вересня 2022 (для доповнення за 16 вересня 2022 року)

17 вересня[ред. | ред. код]

8532 Україна Жарких Сергій
(«Кашель»)
м. Донецьк. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Після окупації рідного Донецька пішов на фронт і з 2014 року боронив Україну. Воював у складі окремої добровольчої чоти «Карпатська Січ». 02022-09-1717 вересня 2022 Загинув у боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[166].
8533 Україна Дубовенко Сергій Сергійович
(«Бізон»)
20 років, с. Загальці Київська область. Військовослужбовець військової служби за контрактом ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-09-1717 вересня 2022 Загинув у боях з російськими окупантами на Донеччині[167].
8534 Україна Андреєв Олексій Олександрович
(«Курт»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01999-05-1616 травня 1999, м. Сарни Рівненська область. Солдат 130-го батальйону територіальної оборони міста Києва. Колишній студент аерокосмічного факультету НАУ. За часів навчання в НАУ був головою СРГ #7 та членом команди ТОСА АКФ. Тричі намагався потрапити на фронт добровольцем, з третього разу був призваний до Тероборони. 02022-09-1717 вересня 2022 13 вересня під час виконання бойового завдання на Харківщині отримав тяжкі поранення в результаті вибуху російської міни ОЗМ-72. Лікарі боролися за його життя впродовж чотирьох діб, але 17 вересня Олексій помер[168]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[169].
8535 Україна Толочко Артем 01986-07-011 липня 1986, м. Львів. Військовослужбовець 101 ОБрТрО. Закінчив Національний університет «Львівська політехніка». З початком російського вторгнення в Україну добровольцем пішов на війну. 02022-09-1717 вересня 2022 Загинув під час боїв за Харківську область[170].
8536 Україна Попов Юрій 01976-07-099 липня 1976, м. Львів. Військовослужбовець 101 ОБрТрО. Із початком російського вторгнення в Україну добровольцем пішов на війну. 02022-09-1717 вересня 2022 Загинув під час боїв за Харківську область[170].
8537 Україна Панченко Микола 01983-11-2727 листопада 1983, м. Львів. Військовослужбовець 101 ОБрТрО. Закінчив Львівський державний університет внутрішніх справ. Кадровий військовий. Учасник АТО (2014—2015) у складі 24 ОМБр. 02022-09-1717 вересня 2022 Загинув під час боїв за Харківську область[170].
8538 Україна Матуш Мар'ян Йосифович 01989-08-066 серпня 1989, м. Мостиська Львівська область. Військовослужбовець військової частини А4220. Батьки — поляки. Був парафіянином римо-католицької громади храму Народження Св. Йоана Хрестителя, в якому у свої дитячі та юні роки був міністрантом. Після навчання в Дрогобицькому педагогічному університеті проходив службу в ДПСУ. 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України. У червні 2022 року знову був мобілізований. 02022-09-1717 вересня 2022 Загинув в боях з російськими окупантами (місце не уточнено)[171].
8539 Україна Яцуник Віктор Васильович «Британець»
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За військову службу Україні»
Почесний громадянин міста Тернополя
Почесний громадянин міста Тернополя
11.04.1978, с. Верняки Збаразького району. Батальйон розвідки «Скала», в.ч. А0891. Навчався в Тернополі на столяра. У 1998 емігрував до Великої Британії. Після переїзду до Англії здобув фах сантехніка. Служив у британській армії, працював за контрактом на Кіпрі. У 2021-му з армійським другом Денні відкрив власну фірму з ремонту й оновлення будинків. Залишив родину й службу в армії Великої Британії та після 25 років еміграції повернувся захищати Україну. Після початку війни, у 2014-му, став волонтером. 2 березня 2022 вночі вилетів з Британії до Польщі, там купив автівку, пересів на неї, перетнув кордон і вранці 4 березня вже був у Львові. Після оборони Києва подав рапорт до Британської армії щодо припинення контракту, бо мав чітке бажання вступити до лав ЗСУ. 02022-09-1717 вересня 2022 Загинув під Ізюмом від розриву міни МОН-50. Згідно заповіту його тіло кремували. Частину заповів поховати у Лондоні, ще одну — на батьківщині, у с. Верняки на Тернопільщині, де народився. Ще одну частину праху поховати у братській могилі.і[172].
8540 Україна Шпилєвий Іван Олександрович

«Садист»

26 січня 1990, м. Черкаси. Батальйон розвідки «Скала». Здобув середню освіту у школі № 5. Цивільна спеціальність — фахівець з реклами в інтернеті. До армії займався боксом. З травня служив у батальйоні розвідки «Скала», спеціалізація — штурмовик, оператор ПТРК Javelin. 02022-09-1717 вересня 2022 Загинув під Ізюмом від розриву міни МОН-50[172]. Був похований 21 вересня з почестями на Алеї Героїв у Черкасах[173].
Україна Гичко Олег Сергійович
Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна) Медаль «Захиснику Вітчизни» — 2022
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
Нагрудний знак «За досягнення у військовій службі» II ступеня
Нагрудний знак «За досягнення у військовій службі» II ступеня
Капітан, командир артбатареї 30-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. 02022-09-1717 вересня 2022 Загинув 17.09.2022 під Бахмутом[174].
Україна Ніколайчук Андрій Валерійович 41 рік, м. Дніпро. Майор, замполіт. Був викладачем військової кафедри Університету митної справи та фінансів. До цього працював у холдингу «Наше місто». Захищав Батьківщину з 2014 року, пройшов АТО/ООС. З перших днів повномасштабного вторгнення росії пішов боронити Україну добровольцем, служив у 93 бригаді «Холодний Яр» офіцером управління механізованого батальйону. Звільняв Охтирку і Тростянець у Сумській області, а також тримав оборону Барвінково у Харківській області. 02022-09-1717 вересня 2022 Загинув під час виконання бойового завдання під Бахмутом. Залишилася дружина та троє дітей[175].
Україна Гулик Юрій Ярославович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
1986, м. Золочів. Закінчив Золочівську школу № 2. Більшість життя віддав службі у внутрішніх військах. Майор. 02022-09-1717 вересня 2022 Загинув на Харківщині. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[176]
Україна Киянець Олександр Михайлович 4 березня 1983, м. Чернігів. У 2000-му році закінчив чернігівську загальноосвітню школу №30, а у 2006-му - Одеський інститут Сухопутних військ ЗС України. З 2014-го року Олександр проходив службу у 13-му батальйоні територіальної оборони «Чернігів-1» та був безпосереднім учасником антитерористичної операції на сході нашої держави. З початком повномасштабного ворожого вторгнення військовослужбовець долучився до складу військової частини А4008 Ніжинського стрілецького полку. Майор, офіцер командування сил логістики. 02022-09-1717 вересня 2022 Загинув на Донбасі [177]
8539 Україна Військовослужбовці ЗС України. 02022-09-1717 вересня 2022 (для доповнення за 17 вересня 2022 року)

18 вересня[ред. | ред. код]

8540 Україна Коваль Микола 01977 1977, м. Березне Рівненська область. Майор, заступник командира дивізіону 92 ОМБр. З 2015 року боронив Україну. 02022-09-1818 вересня 2022 Загинув поблизу м. Куп'янська, що на Харківщині[178].
8541 Нідерланди Бенджамін Джорджіо Галлі 01995-01-2727 січня 1995, Бедеро-Валькувія провінція Варезе Італія. Солдат, військовослужбовець Інтернаціонального легіону територіальної оборони України. Батько — італієць, мати — нідерландка. Виріс між Італією, Бельгією та Нідерландами, мав нідерландське громадянство і багато років жив у Вінтерсвейку, нідерландському місті на кордоні з Німеччиною. Він працював токарем, грав у команді зі страйкболу. 3 березня записався до Інтернаціонального легіону. 02022-09-1818 вересня 2022 Загинув під час контрнаступу від вибуху касетної бомби на південь від Харкова[179].
8542 Україна Пелиш Василь Петрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01995-02-1010 лютого 1995, м. Старий Самбір Львівська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-09-1818 вересня 2022 17 вересня отримав важке поранення поблизу м. Костянтинівки Донецької області. На наступний день помер від отриманих травм в лікарні м. Дніпра[180].
8543 Україна Новіков Олексій м. Гуляйполе Запорізька область. Військовослужбовець 93 ОМБр. Сім років провів на війні. 02022-09-1818 вересня 2022 Загинув у боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[181].
8544 Україна Самсон Володимир Васильович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
м. Гуляйполе Запорізька область. Головний сержант, військовослужбовець 55 ОАБр. З 2015 року захищав Україну. Загинув у переддень свого народження. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня[182]. 02022-09-1818 вересня 2022 Загинув у боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[183].
8545 Україна Жовтий Микола 01980-02-2828 лютого 1980, м. Одеса. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Працював рекламником в компанії Поверхность ТВ. 02022-09-1818 вересня 2022 Загинув у боях з окупантами на півдні України[184].
8546 Україна Клименко Ігор Юрійович 01984 1984. Мешканець с. Лозівок Черкаського району Черкаської області. Сержант, водій кулеметного відділення взводу вогневої підтримки окремого батальйону окремої бригади територіальної оборони Харківщини 02022-09-1818 вересня 2022 Загинув на Харківщині. Похований у рідному селі[158].
8547 Україна Рубець Олександр Григорович 46 років, м. Краматорськ Донецька область. Військовослужбовець 109 ОБрТрО. У квітні 2022 року пішов добровольцем на фронт. 02022-09-1818 вересня 2022 Загинув від влучання ворожого снайпера під час звільнення міста Лиман Донецької області[185].
8548 Україна Кияненко Дмитро Васильович

(«Грек»)

25 років, с. Урзуф. Прикордонник з Маріуполя. Наприкінці березня під час бойового завдання він з побратимами потрапили у засідку і опинився під завалами. Перебував під завалами 8 годин з осколковими пораненнями в животі і спині. 19 травня потрапив у полон під час виходу з Азовсталі. З того часу перебував в Оленівці. 02022-09-1818 вересня 2022 Загинув в полоні в Оленівці. Похований 17 грудня 2022 у селі Рожнів Косівського району, у березні 2022 року тут знайшли прихисток від війни батьки та дружина Дмитра з тримісячним сином[186].
Україна Рубцов Олексій

(«Солдат»)

31 травня 1982. Воював у складі полку «Азов». Через зразкову службу став зам. командира 3 роти. Мав офіцерське звання. Відданий фанат ФК Динамо Київ.

Після повномасштабного вторгнення у 2022 році і до звільнення Ірпеня знаходився у лавах «Карпатської Січі». Потім тримали позиції біля Ізюму. Повернувшись до Києва вступив в розвідвзвод «Чорних Запорожців». Під час одного з бойових виходів отримав поранення разом з більшістю хлопців зі своєї групи. Відновившись, Олексій продовжив воювати.

02022-09-1818 вересня 2022 18 вересня під час серйозного бою знову був поранений. Опинившись в оточенні росіян не просив у них милості [187].
8548 Україна Військовослужбовці ЗС України. 02022-09-1818 вересня 2022 (для доповнення за 18 вересня 2022 року)

19 вересня[ред. | ред. код]

8549 Україна Пилипенко Олександр 01994-11-1313 листопада 1994, м. Лисичанськ Луганська область. Військовослужбовець 24 ОМБр. Учасник АТО та ООС. 02022-09-1919 вересня 2022 Загинув в боях з російськими окупантами на Донеччині[159].
8450 Україна Волгін В'ячеслав («Батюшка») 01999-05-044 травня 1999, Львів. Навчався у початковій школі «Дивосвіт» Львівської міської ради та у середній загальноосвітній школі № 90 міста Львова. Під час навчання був дитячим аніматором, прислуговував при храмі Зіслання Святого Духа УГКЦ. У 2016 році вступив на підготовчий курс до Львівської духовної семінарії Святого Духа УГКЦ. Згодом протягом двох років навчався у Національному університеті «Львівська політехніка». Працював у товаристві з обмеженою відповідальністю «Нова пошта». Надихався військовою справою, пробував власні сили при вступі до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. У 2019 році вступив до лав 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України. У 2020—2021 роках виконував бойові завдання із стримування агресії росії на території Донецької та Луганської областей. Із першого дня повномасштабного вторгнення російської федерації боровся із окупантами у «гарячих точках»[188]. 02022-09-1919 вересня 2022 Загинув біля села Оскіл на Харківщині. Під час виконання бойового завдання у транспортний засіб українських захисників влучив ворожий снаряд. Похований 18 жовтня на Марсовому полі Личаківського кладовища у Львові[189].
8450 Україна Целуйко Нікіта Сергійович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
01999-10-011 жовтня 1999, м. Семенівка Чернігівської області. Навчався в Семенівській гімназії № 2, після закінчення 9 класів у 2015 році пішов навчатися до Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою. Після закінчення ліцею у 2017 році став курсантом Військового інституту телекомунікацій та інформатизації. Військову службу проходив у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді (в/ч А0284) на посаді командира взводу зв'язку 1 десантно-штурмового батальйону[190][191][192]. 02022-09-1919 вересня 2022 Загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Оскіл, Ізюмського району Харківської області. Похований 16 жовтня на місцевому кладовищі Семенівки. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)[193].
8451 Україна Харкавий Юрій

5 травня 1988, м. Івано-Франківськ. Був наймолодшим у багатодітній сім`ї, дванадцятою дитиною. Навчався у загальноосвітній школі № 10, яку закінчив у 2003 році. Після закінчення школи, навчався у професійному технічному ліцею № 1 і здобув професію провідника пасажирського вагону. У 2006 році проходив військову службу у місті Мукачеве, Закарпатської області. Після закінчення служби в армії працював у торговому центрі «Арсен» - охоронцем. У 2014 році брав участь в зоні проведення АТО, раніше боєць 128-ї бригади, був у Попасній, Біловодську, Дебальцевому. У 2015 році нагороджений пам'ятним знаком учасника подій «Дебальцеве» та відзнакою «Учасник АТО». Після початку повномасштабного вторгнення служив у лавах 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади у 109 окремому гірсько-штурмовому батальйоні. 02022-09-1919 вересня 2022 Загинув у результаті ракетного обстрілу під час бойових дій з військовими формуваннями російської федерації поблизу населеного пункту Дорожнє Донецької області. Посмертно нагороджено медаллю «За заслуги перед Прикарпаттям» (2022 р.) та відзнакою міського голови Івано-Франківська «За честь і звитягу» (2023 р.) [194].
8551 Україна Військовослужбовці ЗС України. 02022-09-1919 вересня 2022 (для доповнення за 19 вересня 2022 року)

20 вересня[ред. | ред. код]

8550 Україна Гриценко Владислав Олександрович
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
20 січня 1998, с. Пархимів Чернігівська область. Молодший сержант 95 ОДШБр. У 2019 році долучився до лав Збройних Сил України. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (22.05.2022). 02022-09-2020 вересня 2022 Загинув під час виконання бойового завдання поблизу с. Яцківка Донецької області[195]. Нагороджений орденом «За мужність» ІІ ступеня (посмертно)[196].
8551 Україна Головчанський Єгор Іванович
(«Єгер»)

Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

01996 1996, м. Молодогвардійськ Луганська область. Молодший лейтенант, командир взводу (підрозділ — не уточнено). Єгор родом із Луганщини, двічі переселенець. 26 лютого 2022 добровільно пішов до військомату. Мав декілька контузій, але, провівши у шпиталі всього два тижні, знову був відправлений на передову. 02022-09-2020 вересня 2022 Загинув разом з Артемом Савіним («Койот»)[197]. Загинув у боях з російськими окупантами поблизу смт Архангельського Бериславського району Херсонської області. Тіло загиблого було важко опізнати, тому було проведено експертизу ДНК та 12 грудня 2022 року підтверджено його смерть[198][199]. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[200].
8552 Україна Савін Артем Сергійович
(«Койот»)
29 липня 1992, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область. Воював в АТО/ООС з 18 років. Закінчив криворізьку гімназію № 84. Після російського вторгнення в Україну отримав на фронті поранення, але й після цього повернувся до виконання бойових завдань. Брав участь у звільненні Херсонської області. 02022-09-2020 вересня 2022 Загинув о 6:30 ранку разом з Єгором Головчанський («Єгер») внаслідок підриву на потужному вибуховому пристрої поблизу с. Архангельське, Бериславського району, Херсонської області.[197]. Їхні тіла дуже сильно обгоріли, Артем був без кінцівок, м'яких тканин обличчя, зубів. Опізнати було неможливо, тому довелось чекати експертизу ДНК майже три місяці[201]. Прощання з героєм відбулося 13 грудня 2022 року в с. Новий Шлях. Похований на Веселівському кладовищі[202].
8553 Україна Поліщук Олександр Олександрович 01986-08-2323 серпня 1986. Мешканець м. Тального Черкаська область. Військовослужбовець ЗС України, оператор протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки (підрозділ — не уточнено). Навчався у Тальнівській школі № 1, відслужив у ЗС України. Потім здобув професію верстатника деревообробних верстатів при Східноєвропейському університеті економіки і менеджменту. Призваний на військову службу 4 травня 2022 року. 02022-09-2020 вересня 2022 Загинув у ході бою з переважаючими силами противника в напрямку Донецької області — отримав поранення, несумісні з життям. Похований у м. Тальному. Залишилась дружина та дві доньки[203].
8554 Україна Місніков Ігор Володимирович 01994 1994. Мешканець с. Ліпляве Черкаського району Черкаської області. Солдат, оператор розвідувального відділення підрозділу мотопіхотної бригади (підрозділ — не уточнено) 02022-09-2020 вересня 2022 Загинув у результаті поранень, отриманих унаслідок масованого обстрілу села Калинове на Донеччині. Похований у рідному селі[158].
8555 Україна Линський Володимир Іванович
(«Фенікс»)
01965-08-066 серпня 1965, м. Краматорськ Донецька область. Військовослужбовець 109 ОБрТрО. Учасник АТО. Очолював комітет з питань АТО/ООС громадської ради при Донецькій ОДА. 02022-09-2020 вересня 2022 Загинув під час боїв за звільнення міста Лиман Донецької області[204][205].
8556 Україна Печерський Іван Донецька область. Командир підрозділу гранатометного відділу 109 ОБрТрО. Учасник АТО. 26 лютого 2022 року пішов добровольцем на фронт. 02022-09-2020 вересня 2022 Загинув під час боїв за звільнення міста Лиман Донецької області[206].
8557 Україна Целік Олександр 9 липня 1977, Кривий Ріг. Сержант. Перше місце роботи — комбінат «Криворіжсталь». Протягом 1996—1998 років ніс строкову військову службу у Збройних силах України. Потім трудився монтажником з монтажу сталевих і залізобетонних конструкцій в ДП «Криворізьке спеціалізоване управління Мо1». У 1999-му вирішив кардинально змінити свою роботу — служив в органах внутрішніх справ аж до 2011-го. Заочно закінчив два вищі навчальні заклади -Криворізький технічний університет та Дніпропетровський державний університет. 29 жовтня 2019 року Олександр пішов служити за контрактом в Збройні сили України. Ніс службу командиром танкового взводу танкової роти танкового батальйону у в/ч АЗ3283. 02022-09-2020 вересня 2022 Загинув під час боїв[207]
8558 Україна Лонський Владислав Олегович
(«Страйк»)[208]
Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

Герой України

13 травня 1998, м. Ківерці Волинської області. У 2013 році закінчив Ківерцівську загальноосвітню школу № 4, а з 2014 по 2015 рік навчався у Волинському обласному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. Після закінчення ліцею обрав для навчання Одеську військову академію за спеціальністю «Управління діями підрозділів десантно-штурмових військ». На 1 курсі отримав звання молодший сержант. У 2019 році з відзнакою закінчив Одеську військову академію, отримавши звання лейтенант. Для проходження подальшої військової служби отримав призначення у 80-ту окрему десантно-штурмову бригаду на посаду командира взводу. Згодом очолив роту. У складі 3 БТГр 80 ОДШБр м. Чернівці з 2019 року неодноразово брав участь в ООС на сході України. У червні 2021 року отримав звання старшого лейтенанта, а в квітні 2022 року — звання капітана та отримав статус учасника бойових дій. З перших днів повномасштабної війни його місцем служби був схід та південь України, де точилися найзапекліші бої: Херсон, Бахмут, Піски, Краматорськ, Білогорівка, Ізюм[209]. Кавалер ордена Богдана Хмельницького ІІ[210] та ІІІ ступенів[86]. 02022-09-2020 вересня 2022 Загинув поблизу населеного пункту Оскіл Ізюмського району Харківської області внаслідок танкового обстрілу. Похований 24 вересня[211].
8559 Смірнов Богдан Павлович (« Хасім»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
28 березня 1987, с. Дніпровокам'янка. Доброволець. Солдат 13 окремого десантно-штурмового батальйону ім. Т.Сенюка 02022-09-2020 вересня 2022 Загинув у с. Яцківка Донецької область. Похований у с. Калужине Верхньодніпровської територіальної громади Кам'янського району[212]. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[213].
8560 Україна Михайловський Микола Миколайович («Сатурн»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
14 грудня 2003, с. Зарічанка Хмельницької області. Навчався у Більській ЗОШ I—III ст. ім. К. І. Геренчука. Закінчив Мукшо-Китайгородський ліцей, що в Кам'янці-Подільському. Потім пішов на службу за контрактом[214]. Був гранатометником в/ч А2582 — 87 ОАеМБ 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[215][216]. 02022-09-2020 вересня 2022 Загинув поблизу населеного пункту Оскіл Ізюмського району Харківської області внаслідок танкового обстрілу. Похований на Алеї Слави цвинтаря в місті Кам'янець-Подільський на Хмельниччині. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[217].

21 вересня[ред. | ред. код]

8556 Україна Куцолабський Владислав Петрович
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
1995. Молодший сержант, розвідник-кулеметник батальйону спеціального призначення НГ України (підрозділ — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (04.08.2022). 02022-09-2121 вересня 2022 Загинув внаслідок отримання поранень несумісних з життям в населеному пункті Дробишеве Краматорського району Донецької області[218]. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[213].
8557 Україна Грошов Сергій Леонідович
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
2 червня 1983, с. Панівці, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область. Старший сержант, військовослужбовець 80 ОДШБр. Учасник АТО. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (04.04.2022)[219]. 02022-09-2121 вересня 2022 Брав участь у боях під Ізюмом. Там отримав важке осколкове поранення в голову та вправ у кому[220]. Помер в лікарні. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[111].
8558 Україна Кирпа Максим Анатолійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
29 років. Мешканець с. Красенівки Золотоніського району Черкаської області. Розвідник батальйону спеціального призначення Національної Гвардії України. 02022-09-2121 вересня 2022 Загинув внаслідок запеклого бою на Донеччині. Похований у рідному селі[221]. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[213].
8559 Україна Шиповський Дмитро Валерійович 7 листопада 1968, м. Харків. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Український оператор кіно та телебачення. До кінця 1990-х працював у Харкові, у 2001 році переїхав у Київ. Знімав дитячі програми «Дітвора», «Вечірня казка», «В гостях у Дрьоми».Був активним учасником Революції Гідності. Працював над фільмами «Одного разу в Україні (2015), «Війна на нульовому кілометрі (2017), «Юкі», що потрапив до короткого списку AIPS Sport Media Awards 2020. Під час ковіду працював в Чехії. Останнім часом співпрацював із «Приват ТБ: Харків» й телеканалом «Аль Джазіра». Був призваний на військову службу до ЗСУ в березні 2022 року. 02022-09-2121 вересня 2022 Потрапив під мінометний обстріл в районі села Дружба на Донеччині. Похований у Харкові на Алеї слави кладовища №18. [222][223][224].
8560 Україна Яловцов Максим Вадимович («Регбіст»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
5 серпня 1990. Був фундатором організації «Громадська безпека». До початку війни Максим в академії навчав греплінгу, будучи чемпіоном України 2021. Був одним з лідерів фанатського руху київського «Динамо». 02022-09-2121 вересня 2022 Загинув в тилу ворога під час виконання бойового завдання. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[213].
8561 Україна Іпатій Іван Юрійович 32 роки, с. Лукавці, Чернівецької області. Закінчив Лукавецький заклад загальної середньої освіти. У 2014 році його мобілізували в групу резервістів. Учасник АТО. Брав участь у бойових діях поблизу міста Щастя та поблизу Донецького аеропорту. У мирному житті проживав на Київщині у селі Карапиші. 02022-09-2121 вересня 2022 Загинув у боях з окупантами в районі села Шахтарське Донеччині. Поховали захисника у селі Лукавці Чернівецької області.
8562 Україна Мидлик Ярослав Ростиславович 02 червня 1972, Кременецький район. Старший солдат, командир відділення кулеметного взводу 4 стрілецької роти в.ч. А0998 02022-09-2121 вересня 2022 Деталі загибелі не повідомлялися[225].
8563 Україна Ушков Віктор Валерійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
27 грудня 1985, м. Винники Львівської області, згодом переїхав з родиною до Львова. Там закінчив місцеву школу № 29. Вищу освіту здобув у Львівському торговельно-економічному університеті. Працював у відділі фізичного захисту Державної податкової служби у Львівській області та на приватному підприємстві «Львів-Пласт». Був експедитором. Після повномасштабного вторгнення, як учасник АТО, одразу знову став на захист України. Боровся з російськими окупантами у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[226]. 02022-09-2121 вересня 2022 Загинув під час боїв з російськими окупантами за Харківську область. Похований 26 вересня на Личаківському цвинтарі у Львові[227]. Нагороджений орденом «За мужність» IІI ступеня (посмертно)[111].
8564 Україна Озеров Микола Володимирович («Крим»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
1977, м. Генічеськ. Пройшов військову службу від курсанта до командира. Мешкав в Стрию Львівської області з 2004 року. З 2014 року брав участь у АТО. Захищав Донецький аеропорт, кіборг. Підполковник, військовослужбовець 65-го окремого батальйону територіальної оборони, 103 ОБрТрО. 02022-09-2121 вересня 2022 Загинув при штурмі міста Ямпіль Донецької області. Похорон відбувся 25 вересня 2022 в місті Стрий. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) [228][229].
8565 Україна Стасів Владислав Володимирович(«Динамо»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
22 роки. У 2017 році Владислав закінчив Стрийську школу №3, вступив у Івано-Франківський НТУ нафти і газу. Після повномасштабного вторгнення пішов добровольцем до лав ЗСУ. Військовослужбовець 65-го окремого батальйону територіальної оборони, 103 ОБрТрО, був навідником гранатометного відділення взводу вогневої підтримки. 02022-09-2121 вересня 2022 Загинув при штурмі міста Ямпіль Донецької області від кулі снайпера. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[228][230].
8566 Україна Дохленко Олександр 27 років, с. Могриця, Юнаківська громада. Був фельдшером КНП СОР "Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медичних катастроф". З 2019 року став на захист України. Старший солдат, бойовий медик. Спочатку звільняв Сумську область, Конотоп, потім Чернігів, потім Донбас. Воював в Пісках і в Зайцевому на Бахмутському напрямку. 02022-09-2121 вересня 2022 Загинув на Бахмутському напрямку виконуючи завдання забрати пораненого [231][232].
8566 Україна Військовослужбовці ЗС України. 02022-09-2121 вересня 2022 (для доповнення за 21 вересня 2022 року)

22 вересня[ред. | ред. код]

8563 Україна Колєснік Ярослав Олександрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
48 років, Харківська область. Старший солдат, військовослужбовець 92 ОМБр. Учасник Революції Гідності. Учасник АТО. Пройшов бої за Іловайськ. 24 лютого 2022 року повернувся до лав рідної бригади та став на захист Харківської області та Харкова. У березні був у боях за Малу Рогань та Вільхівку. У вересні брав участь у Харківському контрнаступі, йшов у першому ешелоні. Рота, у складі якої він був, першою заходила в місто Куп‘янськ. 02022-09-2222 вересня 2022 Загинув у боях за Куп‘янськ-Вузловий та Ківшарівку Харківської області[233]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[68].
8564 Україна Башта В'ячеслав
(«Грівас»)
01995-10-2727 жовтня 1995, мешканець м. Дніпро. Військовослужбовець 25 ОПДБр. Повернувся з Польщі, щоб укласти контракт із ЗС України. З 2019 по 2022 рік проходив військову службу у складі 80 ОДШБр. Звільнився в запас за місяць до російського вторгнення в Україну. З першого дня вторгнення — без зайвих сумнівів доєднався до 25 ОПДБр. За час своєї служби прикривав відхід українських військ з Лисичанську, брав участь в боях за Кодему та інші населені нашої Донеччини, у контрнаступальної операції українського воїнства на Харківщині (під час якої за його участі відбувся знаменитий інцидент з тараном російської БМП-2 за допомогою танкового трала). 02022-09-2222 вересня 2022 Загинув в боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[234].
8565 Україна Котух Юрій Олександрович 01981-05-2020 травня 1981, м. Біла Церква Київська область. Сержант, командир відділення 24 ОШБ «Айдар». Захищав Україну з 2014 року. 02022-09-2222 вересня 2022 Загинув від ворожого обстрілу в місті Бахмуті на Донеччині[235][236].
8566 Україна Борецький Сергій м. Біла Церква Київська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Захищав Україну з 2014 року. 02022-09-2222 вересня 2022 Загинув від ворожого обстрілу в м. Бахмуті, що на Донеччині[236][237].
8567 Україна Дмитрук Микола м. Біла Церква Київська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). З початку російського вторгнення в Україну став до захисту України. 02022-09-2222 вересня 2022 Загинув від ворожого обстрілу в м. Бахмуті, що на Донеччині[236].
8568 Україна Радучич Олексій Миколаївська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Після початку російського вторгнення в Україну повернувся з Польщі, щоб захищати Україну. 02022-09-2222 вересня 2022 Загинув у боях з окупантами на півдні України[238].
8569 Україна Томило Станислав 48 років. Мешканець с. Сушки Черкаського району Черкаської область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено) 02022-09-2222 вересня 2022 Загинув від поранень, несумісних з життям, які він отримав у результаті артобстрілу поблизу міста Бахмут Донецької області. Похований у рідному селі. Залишилась дружина, донька та три сини[239].
8570 Україна Вісич Андрій Олексійович 01984 1984. Мешканець Смілянської громади Черкаського району Черкаської області. Солдат, стрілець-зенітник зенітного ракетного взводу стрілецького батальйону ЗС України (підрозділ — не уточнено) 02022-09-2222 вересня 2022 Загинув під час артилерійського обстрілу, отримавши поранення, несумісні з життям на Донеччині. Похований на батькіщині[158].
8571 Україна Доброцький Юрій Миколайович м. Ворохта Івано-Франківська область. Навідник мотопіхотного відділення 10 ОГШБр. 02022-09-2222 вересня 2022 Загинув під час артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Берестове Донецької області[240].
8572 Україна Мокрійчук Юрій Ананійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
с. Бабухів. Головний сержант. 02022-09-2222 вересня 2022 Загинув під час артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Берестове Бахмутського району Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» IIІ ступеня (посмертно)[98].
8573 Україна Матвійчук Валерій Анатолійович («Дорожник»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
1 січня 1964, м. Самбір. Підполковник, військовослужбовець 93ОМБр. 02022-09-2222 вересня 2022 Загинув під час виконання бойового завдання. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[228][241].
Україна Шилов Олександр

(«Монах»)

26 років, м. Кривий Ріг. Після школи навчався у Криворізькому ліцеї-інтернаті з посиленою військово-фізичною підготовкою. Захоплювався військовою справою та мріяв захищати рідну країну. 2017 року здійснив мрію і пішов на військову службу до лав Збройних Сил України. Воював в АТО/ООС на Донбасі і щиро вірив у перемогу над ворогом. Під час повномасштабного вторгнення Олександр був бійцем 81-ї окремої аеромобільної бригади ЗСУ. На початку травня 2022 року отримав важке поранення, важку контузію, був у госпіталі приблизно 2 тижні, повернувся на фронт. Його відправили під Бахмут, він там ще отримував поранення то в ногу, то в руку. Але в госпіталь не їхав. Через контузію він страждав від головного болю, ночами не спав. 02022-09-2222 вересня 2022 Загинув в бою з окупантами під Бахмутом на Донеччині. З важкими пораненнями не встигли евакуювати, оскільки окупанти не припиняли обстріли. Він помер від втрати крові. Похований у рідному місті [242].
8573 Україна Синов'ят Павло Васильович 30 червня 1998,с.Буяни волинська область. 02022-09-2222 вересня 2022 загинув в результаті вибухової травми.[243]

23 вересня[ред. | ред. код]

8574 Україна Зуєв Валентин Олександрович

(«Афганець»)Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

1 липня 1974, мешканець м. Чернігова. Майор, командир взводу 3-ї стрілецької роти 21 окремого стрілецького батальйону[244]. Проходив військову службу в ЗС України протягом 25 календарних років та шість років тому звільнився. З початком російського вторгнення в Україну знову став на захист держави. Залишилися дружина та син. 02022-09-2323 вересня 2022 Загинув під час ворожого артилерійського обстрілу поблизу м. Бахмуту на Донеччині. Похований на кладовищі «Яцево» в м. Чернігові[245]. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня указом президента України (посмертно)[246].
8575 Україна Ааб Микола
(«Абба»)
м. Краматорськ Донецька область. Військовослужбовець 109 ОБрТрО. Працював в супермаркеті АТБ. 02022-09-2323 вересня 2022 Загинув в боях з російськими окупантами під Лиманом, що на Донеччині[247].
8576 Україна Віхарєв Юрій Едуардович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
35 років, мешканець м. Славутича Київської області. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-09-2323 вересня 2022 Загинув в бою з російськими окупантами поблизу с. Петропавлівки на Харківщині[248]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[68].
8577 Україна Лопушанський Юрій Романович 06.09.1990, смт. Підволочиськ. Лейтенант, командир кулеметного взводу 2-го стрілецького батальйону 24-ї окремої механізованої бригади. У 2008 році закінчив Підволочиську гімназію імені Івана Франка, Національний університет водного господарства та природокористування в місті Рівне. Був майстром по металу. Займався парашутним спортом. 02022-09-2323 вересня 2022 Загинув на Херсонщині[249].
8578 Україна Бордун Любомир Бориславович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
29 червня 1984, Івано-Франківська область. Військовослужбовець 10 ОГШБр. Закінчив Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника. Був депутатом Коломийської міської ради двох скликань. До 2016 року був заступником директора з навчально-виховної роботи у рідній Коломийській гімназії. Потім став начальником Управління освіти Коломийської міської ради. З перших днів повномасштабного вторгнення вирушив захищати Україну. Брав участь у боях за Київську та Луганську області, у боях за Сєвєродонецьк. 02022-09-2323 вересня 2022 Загинув у Донецькій області[250]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня указом президента України (посмертно)[251].
8579 Україна Литвин Мирослав Орестович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01987-10-1111 жовтня 1987, с. Великі Грибовичі Львівської області. Навчався у Великогрибовицькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Жовківської районної ради Львівської області. У 2004—2005 рр. навчався у Львівському ВПУ комп'ютерних технологій та будівництва за спеціальністю «слюсар з ремонту автомобілів». Після завершення навчання проходив службу у військах протиповітряної оборони у Києві. У мирний час спільно з братом займався сімейним бізнесом, був малярем-штукатуром. У 2015—2016 році виконував бойові завдання в зоні проведення Антитерористичної операції у складі Національної гвардії України. Опісля повернувся до цивільного життя, вів власний блог під псевдонімом «Олександр Сніжко». Із початком повномасштабного вторгнення росії боронив державу у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України[252][253]. 02022-09-2323 вересня 2022 Загинув у бою з російськими окупантами. Похований 27 вересня на Личаківському кладовищі у Львові. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[111].
8580 Україна Матвіяс Роман Романович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01987-08-2222 серпня 1987, м. Львів. Проживав у селі Гряда Львівської області. Навчався у Куликівському опорному закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Куликівської селищної ради та Великогрибовицькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Жовківської районної ради. Вищу освіту здобував у ЛНУ імені Івана Франка та Львівському національному університеті природокористування. У 2004—2005 роках проходив військову службу у складі 79-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України. Згодом протягом 6-ти років працював у правоохоронних органах. У 2014—2015 роках захищав Україну у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України. Після повернення до цивільного життя працював у товаристві з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта». Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації повернувся до лав 80-ї бригади[254][255]. 02022-09-2323 вересня 2022 Загинув біля села Вовчий Яр на Донеччині. Після вдалої контрнаступальної операції на Харківщині українські військові просувалися вперед у напрямку Луганщини. В одному із боїв прийняв останній бій. Похований 27 вересня на Личаківському кладовищі у Львові. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[111].
8581 Україна Ковальський Іван Михайлович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01992-02-1313 лютого 1992, Винники-Львів. Після закінчення школи вступив на навчання до Львівської політехніки в Інститут дистанційного навчання, де здобув кваліфікацію бакалавра з транспортних технологій. У 2014 — отримав кваліфікацію спеціаліста в Інституті механічної інженерії та транспорту[256]. У 2010 році вступив на строкову службу до внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, перебував у складі 2 окремої Галицької бригади Національної гвардії України. У 2022 році вступив до складу 95 окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ. У серпні 2022 року проходив військові навчання у Сполученому Королівстві. Із початком повномасштабного вторгнення захищав Україну у складі 80 окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ. Брав участь у наступальних діях на харківському напрямку[257]. 02022-09-2323 вересня 2022 Загинув під час підриву транспортного засобу. У машині перебувало семеро українських захисників. П‘ятеро загинуло, ще двоє отримали поранення[258]. Похований 27 вересня на Личаківському кладовищі у Львові. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[111].
8582 Україна Мовчан Євген Володимирович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
1992, житель села Гардишівка. Стрілець номер обслуги десантно-штурмового батальйону 80-ї ОДШБр (в/ч А-0284)[259]. 02022-09-2323 вересня 2022 Загинув у Донецькій області, виконуючи бойове завдання із захисту України. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[111].
8583 Україна Військовослужбовці ЗС України. 02022-09-2323 вересня 2022 (для доповнення за 23 вересня 2022 року)

24 вересня[ред. | ред. код]

8581 Україна Король Тимофій Андрійович 53 роки. Мешканець м. Умані Черкаської області область. Військовослужбовець ЗС України, командир взводу 72 ОМБр 02022-09-2424 вересня 2022 Загинув в результаті поранень, отриманих внаслідок мінометного обстрілу на на Донеччині[260].
8582 Україна Тряско Мар'яна Василівна
(«Квітка»)
01985-06-077 червня 1985, с. Тростянець (Калуський район) Івано-Франківська область. Бойовий медик підрозділу 102 ОБрТрО. Останні 14 років мешкала в Італії, працювала медиком. Там вона вийшла заміж та народила двох дітей. До того працювала медсестрою у Долинській лікарні. В селі Тростянець будувала будинок і планувала приїздити сюди з рідними. Після початку російського вторгнення в Україну, коли по телебаченню в Італії побачила сюжет про те, що в Україні не вистачає медиків, приїхала і у квітні стала на захист Вітчизни. 02022-09-2424 вересня 2022 Потрапила під великокаліберний артилерійський обстріл в Запорізькій області. Укриття, в якому вона перебувала, не витримало потужного удару. Жінка отримала множинні поранення й важкі травми. Кілька днів військові лікарі боролися за її життя, але вона таки померла у лікарні в Запоріжжі[261].
8583 Україна Мальований Олександр Іванович 01976-05-088 травня 1976, м. Київ. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Займався туризмом. Учасник Революції гідності. Захищав Україну ще 2014 року, але отримав важке поранення і демобілізувався. Після початку російського вторгнення в Україну повернувся до ЗС України. 02022-09-2424 вересня 2022 Загинув в боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[262].
8584 Україна Рустем Мамут оглу Аблятіфов
(«Ногай»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Ювілейна медаль «25 років незалежності України»
Ювілейна медаль «25 років незалежності України»
Відзнака «За оборону Авдіївки»
Відзнака «За оборону Авдіївки»
01964-12-033 грудня 1964, м. Одеса. Військовослужбовець 24 ОМБр. Український кримськотатарський громадський діяч, політолог, експерт з питань етнополітики, член громадської організації «Кримський Інститут громадянського суспільства». Голова Ради громадської організації «Арбій вє вєтанпєрвєрлік бірлігі „Девлєт Ґірай“ єдек такими». Доктор філософії з Історії. Учасник АТО. 25 лютого 2022 року був призваний до ЗС України. 02022-09-2424 вересня 2022 Загинув в боях з російськими окупантами в Херсонській області[263][264].
8585 Україна Довгань Євген 01963-03-066 березня 1963, с. Сновичі Львівська область. Військовослужбовець 24 ОМБр. Навчався у Сновицькому закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів. Закінчив відокремлений структурний підрозділ «Львівський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування». Після завершення навчання протягом 1981—1983 років проходив службу у військах протиповітряної оборони. Працював на колишньому Львівському домобудівному комбінаті № 2 та у будівельній компанії ПАТ "Холдингова компанія «Еко-Дім». З початком російського вторгнення в Україну став на захист Батьківщини. Залиш