Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (жовтень 2023)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Докладніше: Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну

У статті, наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні за жовтень 2023 року (включно).

Втрати з українського боку публікуються в обмеженому форматі та з затримкою! Перевага віддається офіційній інформації, озвученій органами виконавчої влади та відповідними Указами Президента України[1].

Усі списки[ред. | ред. код]

2014
2015
2016
2017
2018
2019
2020
2021
2022
2023
2024

Список загиблих за жовтень 2023 року[ред. | ред. код]

№ Світлина Емблема Прізвище, ім'я,
по-батькові 		Про особу Дата смерті Обставини смерті

1 жовтня[ред. | ред. код]

14313 Україна Мосорук Анатолій 42 роки, військовослужбовець ЗСУ, призваний на військову службу по мобілізації до особового складу військової частини на посаду командира взводу зв'язку 02023-10-011 жовтня 2023 помер у Київській міській лікарні швидкої медичної допомоги від важких поранень[2]
14314 Україна Діденко Вячеслав Дмитрович

Медаль «Захиснику Вітчизни» — 2015

26 років, м.Мерефа, Харківська область.Нагороджений медаллю «Захиснику вітчизни». 02023-10-011 жовтня 2023 [3][4]
14315 Україна Євген Кравцов Народився у смт Білокуракине Луганської області 4 грудня 1995 року. Закінчив місцеву школу та по досягненню 18-ліття відразу пішов захищати Батьківщину. Зі 109 окремим гірсько-штурмовим батальйонам «Едельвейс» юнак пройшов Авдіївку, Попасну, Бахмут… та шлях від солдата до сержанта.З перших днів перебував на передовій у складі 115-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. Бої на Сумщині, Донеччині, Харківщині… Спочатку воював на посаді взводного та вже незабаром його підвищили до ротного, а згодом заступника командира батальйону. 02023-10-011 жовтня 2023 Чин поховання воїна відбудеться на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
14316 Україна Похиленко Ігор Валерійович 28 січня 1992, житель Солоного[5]. Приймав участь у обороні Бахмута. Служив в ССО, в/ч А4788. 02023-10-011 жовтня 2023 Загинув Герой під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Оріхів[5].
14317 Україна Мазняк Володимир Солдат, навідник гірсько-штурмового взводу гірсько-штурмової роти гірсько-штурмового батальйону. 02023-10-011 жовтня 2023 Загинув 01 жовтня 2023 року внаслідок ворожого мінометного артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Новоданилівка, Запорізької області [6]
14318
…
14325

2 жовтня[ред. | ред. код]

14326 Україна Новицький Віталій 38 років, патрульний поліцейський Херсону 02023-10-022 жовтня 2023 Отримав чисельні поранення під час артилерійського обстрілу. Під вогонь потрапило його авто патрульної поліції. Удар був такої сили, що пробило броню. Помер у лікарні.[7]
14327
…
14340 		Україна Валерій Дейнеко підполковник, кандидат наук. Командир штурмової роти штурмового батальону 92-ї бригади. Пішов на війну добровольцем, узяв до рук зброю з перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну. Петиція присвоїти звання Героя України (посмертно) набрала необхідну кільність голосів та знаходиться на розгляді 02023-10-022 жовтня 2023 Загинув очолюючи штурмову групу під час штурму позицій ворога біля села Андріївка на Донбасі [8]

3 жовтня[ред. | ред. код]

14341 Україна Староста Іван Іванович рядовий поліції, боєць взводу № 1 полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк «Цунамі») Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» 02023-10-033 жовтня 2023 під час виконання бойового розпорядження в ході бойових дій, отримав несумісне з життям поранення, перебуваючи поблизу села Курдюмівка Бахмутського району Донецької області[9]
14342 Україна Олександр Русавський Народився 17 вересня 1997 року. Навчався у 31-й міській школі, потім – у Вінницькому фаховому коледжі будівництва, архітектури та дизайну, по завершенню якого здобув й дві вищі освіти: у Вінницькому національному технічному університеті та Національній академії Національної гвардії України.Був старшим лейтенантом, командиром мінометної батареї військової частини 3028 Національної гвардії України 02023-10-033 жовтня 2023 Поховають Олександра Русавського о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
14342
…
14353 		Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-10-033 жовтня 2023

4 жовтня[ред. | ред. код]

14354 Україна Масуров Олексій

(«Дніпро»)

47 років. Служив на посаді номер обслуги артилерійського взводу в батальйоні «Вовки Да Вінчі» 02023-10-044 жовтня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Кліщіївка Донецької області. Похорон відбувся 9 жовтня 2023 в місті Луцьк[10]
14355

Україна Георгій Голубов

35 рокiв. Мешкав у Вінниці. Був сапером у 128-ій окремій гірсько-штурмовій бригаді. Бойовий шлях воїна розпочався понад рік тому у пекельному Бахмуті, а закінчився на Запорізькому напрямку 02023-10-044 жовтня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання 4 жовтня– під селом Копані Пологівського району. Поховали Георгія Голубова на Алеї Слави Сабарівського кладовища,12 жовтня[11]
14356 Україна Нестеренко Віталій Миколайович ("Віто") Народився 24 червня 1983 в Одесі. Закінчив Одеський національний університет "Одеська морська академія". В березні 2022 року добровольцем пішов у військо та виконував бойові завдання у складі 126 бригади ТРО. Старший лейтенант, командир розвідувального взводу 222 батальону. 4 жовтня 2023 Загинув під час зіткнення з російською диверсійною групою в районі села Козачі Лагері на Херсонщині[12].

Похований 9 жовтня в с. Крижанівка Одеського району

14357
…
14370 		Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-10-044 жовтня 2023

5 жовтня[ред. | ред. код]

14371 Україна Гребень Ігор Анатолійович («Шмель»)
Відзнака Президента України «За оборону України»
Відзнака Президента України «За оборону України»
 11 жовтня 2000, селище Колки Волинської області. Народився у родині військовослужбовців. Мешканець с. Наварія біля Львова. Навчався у Ліцеї № 18 Львівської міської ради. Згодом вступив до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Під час навчання здобув військове звання «лейтенант». У вільний час активно займався спортом, отримав звання чемпіона України з кікбоксингу. Після завершення навчання в академії проходив військову службу у зоні проведення антитерористичної операції у складі 79-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Вторгнення рф зустрів на передовій. Виконував бойові завдання поблизу населених пунктів Сіверодонецьк, Лиман, Зарічне, Мар'їнка та здобув звання «капітан». Двічі зазнавав контузії, однак щоразу повертався на фронт до побратимів. За особисту мужність був нагороджений численними відзнаками, зокрема, відзнакою Президента «За оборону України»[13][14]. 02023-10-055 жовтня 2023 Загинув у боротьбі з російськими окупантами. Похований 10 жовтня 2023 року на Личаківському цвинтарі у Львові[15].
14372 Україна Казаков Віталій Володимирович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
 9 грудня 1988. Народився за кордоном. Протягом свого життя проживав у різних населених пунктах України: у селі Миропілля і містах Канів та Корсунь-Шевченківський Черкаської області, у столиці та поблизу Борисполя. У мирний час разом із друзями активно займався волонтерською діяльністю, зокрема, роздачею їжі нужденним. Також допомагав у соціальному служінні в місцях позбавлення волі та поширенню там християнських цінностей. Із початком повномасштабного вторгнення рф боронив державу на південному напрямку фронту на посаді стрільця-снайпера 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗСУ. Ріс без батьків. Із рідних у нього нікого не залишилося[16]. 02023-10-055 жовтня 2023 Загинув від рук окупантів, захищаючи Україну. Похований 14 жовтня 2023 року на Личаківському цвинатрі у Львові[17]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[18].
14373
…
14385 		Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-10-055 жовтня 2023

6 жовтня[ред. | ред. код]

14386 Україна Соломчак Святослав 29 липня 1986, с. Мокряни Дрогобицького району. Навчався в Малій академії мистецтв у Підбужі, потім у Львівській національній академії мистецтв. Влітку 2022 долучився до лав ЗСУ. Наприкінці серпня 2022 року поїхав на полігон, згодом був на навчанні у Великій Британії, після чого відправився на передові позиції фронту. Захищав Україну в складі 1 окремої бригади спецпризначення імені Івана Богуна, ВЧ А-4626. Близько року перебував на Харківському напрямку фронту. Останні кілька місяців виконував бойові завдання з захисту України на Донеччині. 02023-10-066 жовтня 2023 Загинув потрапивши під російський обстріл на Донеччині [19]
14387

...
14400

Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-10-066 жовтня 2023

7 жовтня[ред. | ред. код]

14401 Україна Ратновський Костянтин 3 квітня 1981, м. Тернопіль. Навідник 3-го відділення кулеметного взводу, 35-й Окремий стрілецький батальйон (в/ч А4048). 02023-10-077 жовтня 2023 Загинув в Харківській області [20]
14402
…
14412 		Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-10-077 жовтня 2023

8 жовтня[ред. | ред. код]

14413 Україна Борецький Олександр Володимирович («Бурий»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
 23 червня 1988, с. Карапиші Миронівського району Київської області. Проживав 3 роки в с. Старі Петрівці. Був членом Сил територіальної оборони. Був мобілізований 5 серпня 2023 року. Проходив навчання за кордоном та на війні був 1 місяць і 1 день. Солдат, помічник кулеметника 1 взводу 18 роти 3 батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[21][22][23]. 02023-10-088 жовтня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Мала Токмачка Запорізької області. Похований на кладовищі в Петрівській громаді на Алеї загиблих героїв. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[24].
14414
…
14426 		Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-10-088 жовтня 2023

9 жовтня[ред. | ред. код]

14427
…
14440 		Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-10-099 жовтня 2023

10 жовтня[ред. | ред. код]

14441 Україна Дзьоба Михайло Романович («Мікус») 42 роки, мешканець Брюховичів біля Львова. Стрілець-снайпер 2 десантно-штурмового відділення 79-ї окремої десантно-штурмової бригади[25]. 02023-10-1010 жовтня 2023 Загинув у ході виконання бойового завдання в районі села Новомихайлівка, Покровського району, Донецької області.
14442 Україна Петрів Юрій 17 липня 1983, м. Нетішин Хмельницької області. Навчався у Середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 2 міста Нетішин. Після закінчення 9-го класу вступив до Нетішинського професійного ліцею. У середині 2000-х років закінчив колишній Львівський інститут економіки і туризму. Завершивши навчання, працював у ресторанній сфері, а після переїзду до столиці займався торгівлею. Протягом 2015—2016 років виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції у складі 39-го окремого мотопіхотного батальйону «Дніпро-2». Після повернення до цивільного життя продовжив працювати у торгівельній сфері. У вільний час захоплювався вирощуванням квітів, колекціонуванням марок та монет. Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини від окупантів до лав 67-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. Боронив державу на північному та східному напрямках фронту[16]. 02023-10-1010 жовтня 2023 Загинув на війні проти російських окупантів. Похований 14 жовтня 2023 року на Личаківському цвинатрі у Львові [17].
14443 Україна Прокопчук Іван Петрович 4 жовтня 1990, житель селища Антоніни Хмельницького району Хмельницької області. Навідник 2 десантно-штурмового відділення 1 десантно–штурмового взводу 8 десантно–штурмової роти 2 десантно–штурмового батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[26]. 02023-10-1010 жовтня 2023 Загинув у результаті обстрілу ворогом позицій у Бахмутському районі Донецької області, отримавши ушкодження не сумісні з життям від вибухів та осколків.
14444 Україна Бадюл Сергій 23 січня 1966, м. Вінниця. Вчився у школі №26, служив в армії. Працював електриком. Перед повномасштабним вторгненням працював на Вінницькому заводі «Маяк». Воював із з 2022 року, пішов добровольцем. Захищав Україну у складі 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. 02023-10-1010 жовтня 2023 Загинув під час артобстрілу позицій 10 жовтня у Покровському районі Донецької області [27]
14445 Україна Жупанов Олексій Олегович 1 вересня 1989, м. Вінниця. Навчався у 22 школі, а потім – Вінницький національний технічний університет, який закінчив за спеціальністю технології та засоби телекомунікацій. Встиг відслужити і строкову армійську службу. Деякий час він працював на телекомунікаційних мережах, а останні роки перед повномасштабним вторгненням – на Укрзалізниці. Був бійцем 59-ї окремої мотопіхотної бригади ім. Якова Гандзюка боронив Україну на Донецькому напрямку 02023-10-1010 жовтня 2023 Смертельне поранення отримав у бою 10 жовтня у Покровському районі. Життя Захисника обірвалося у 34 роки [28]
14446 Україна Тищенко Ігор 1975, м. Миргород. Боронив Україну на посаді головного сержанта й поліг під час ворожого штурму 02023-10-1010 жовтня 2023 Загинув біля Авдіївки [29]
14447 Україна Коліогло Віталій 12 жовтня 1993, м. Рені Одеської області. Навчався у міській школі №5. З 2017 по 2021 рік служив за контрактом в ЗСУ. Брав участь в АТО-ООС. Після повномасштабного вторгнення брав участь у визволенні Ізюма, воював у Новій Каховці, Бахмуті. 02023-10-1010 жовтня 2023 Загинув у м. Чугуєві на Харківщині під час виконання бойового завдання. Похований 15 жовтня 2023 року на міському цвинтарі в Рені[30].
14448 Україна Сенчак Ігор Романович 21.12.1974, с. Підгайчики. Працював будівельником. Працював в Польщі, повернувся захищати Україну. 21 травня 2022 року його мобілізовували на військову службу. Солдат, водій реактивного артилерійського взводу 02023-10-1010 жовтня 2023 Загинув біля міста Гуляйполе Запорізької області [31]
14449
…
14453 		Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-10-1010 жовтня 2023

11 жовтня[ред. | ред. код]

14453 Україна Максим Науменко

(«Діджей»)

Максим Науменко у 2014 році переїхав з родиною з Донецька до Ужгорода і став активним учасником як музичного, так і громадського життя міста. Серед ужгородців він знайшов чимало друзів, адже мав відкриту, щиру і позитивну вдачу.На початку повномасштабного вторгнення Росії, незважаючи на те, що був переконаним пацифістом, Максим Науменко взяв до рук зброю і став на захист України у лавах ДПСУ. 02023-10-1111 жовтня 2023 Загинув при виконанні бойового завдання під Донецьком.[32][33]
14454 Україна Молчанов Сергій Олексійович

(«Пельмень»)

7 липня 2002, смт. Селекційне Харківський район, Харківська область. Належав до Харківської округи Пласту з 2020 р. Мав пластове псевдо та військовий позивний «Пельмень». Пройшов крайовий вишкіл виховників УПЮ ч.189. Робив спроби започаткувати Пласт в містах Мерефа та Зміїв Харківської області. Учасник крайового військово-патріотичного вишколу «Триангула». Був сержантом 2 стрілецького батальйону 67-ої окремої Механізованої бригади. 7 березня 2023 отримав контузію, після нетривалого лікування повернувся на фронт. 02023-10-1111 жовтня 2023 Загинув з побратимом під час виконання військового завдання в Серебрянських лісових масивах поблизу м.Кремінна Луганської області внаслідок прицільного ворожого обстрілу.[34][35]
14455 Україна Олександр Пархонюк 1967, родом із Центральної Азії. Виріс у Туркменському містечку Байрамали. Пройшов службу в армії. Згодом переїхав до Вінниці, де одружився. Мав трьох дітей. Працював монтером дороги у Вінницькій транспортній компанії. Влітку 2022 року став у стрій 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. Пройшов пекло боїв на Херсонщині та у Бахмуті. 02023-10-1111 жовтня 2023 Загинув поблизу села Макіївка Луганської області.
14456 Україна Георгій Квеселевич Народився 1988 році, у Житомирі. Повну середню освіту успішно здобув у ЗОШ №12. Вступив до Європейського університету та отримав освіту. Працював у сфері ремонтно-будівельного бізнесу. Георгій після смерті матері виховувався у родині дідуся і бабусі, які багато років викладали на факультеті іноземних мов ЖДУ ім. Івана Франка. З дитинства захоплювався театром, займався театрально-цирковим мистецтвом у студії «Диваки», любив спорт, малював, грав у футбол і був чудовим вболівальником. У березні 2023 року став на захист України у лавах ЗСУ. 02023-10-1111 жовтня 2023 Героїчно загинув 11 жовтня 2023 року біля Вугледара на Донеччині»
14457 Україна Мамай Олександр Сергійович

(«Мамай»)

12 жовтня 1978, м. Краматорськ, Донецька область. Молодший сержант, бойовий медик стрілецького взводу 02023-10-1111 жовтня 2023 11 жовтня 2023 року північніше с. Лук'янці, Харківської області захисник в складі евакуаційної групи здійснював бойове чергування на точці евакуації позицій підрозділу. Внаслідок артилерійського обстрілу по точці евакуації отримав поранення несумісні з життям.
14458 Україна Замковий Володимир Олександрович

(«Зама»)

15 травня 1983, м. Львів. Сержант, технік стрілецької роти 02023-10-1111 жовтня 2023 11 жовтня 2023 року в районі виконання бойового завдання за призначенням відбувся мінометний обстріл, внаслідок якого сержант Володимир Замковий отримав поранення несумісне з життям, взявши увесь удар міни на себе.

12 жовтня[ред. | ред. код]

14470 Україна Сікіра Олександр Сергійович 23 червня 1983, м. Мерефа харківська область, служив бойовим медиком. 02023-10-1212 жовтня 2023 [36]Загинув У районі Новомихайлівки Донецької області[37]
14471 Україна Олег Манжос 51 рік. Старший сержант, воював у складі 59-ї окремої мотопіхотної бригади ім. Якова Гандзюка, 9-го окремого мотопіхотного батальйону «Вінницькі скіфи». Його батько був офіцером. Це і гарнізонне дитинство, і часті переїзди. Із 1980 року сім’я жила у Вінниці. Навчався у вінницькій 10-й школі, а по її завершенні проходив строковий вишкіл у радянській армії. І залишився у ній, підписавши контракт. Певний час працював, але знову повернувся на службу. Цього разу проходив її у полку спеціального призначення «Ягуар». 02023-10-1212 жовтня 2023 Загинув 12 жовтня під час виконання бойового завдання поблизу селища Первомайське Донецької області [38].
14472 Україна Бондарь Олександр 30 вересня 1973. Працював на Хорольському механічному заводі. У війську служив водієм-радіотелефоністом стрілецького відділення 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Мав звання солдата. 02023-10-1212 жовтня 2023 Загинув внаслідок російського обстрілу позицій підрозділу в районі населеного пункту Солодке на Донеччині. Смерть настала в стабілізаційному пункті, куди бійця доставили після отриманих тяжких поранень. Залишилася дружина, троє синів, брат та невістка. Похований на Алеї Слави центрального міського кладовища міста Хорол [39].
14473 Україна Стукало Олександр

(«Парадокс»)

7 жовтня 1993, с. Теліжинці Хмельницької області. Через 2,5 роки його всиновили, відтоді жив у селі Слобідка Рівненської області. Навчався на електрогазозварника в професійно-технічному училищі. До вторгнення працював комірником у магазині «Mobil the parts». Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік захищав свою країну в лавах 23-го інженерно-позиційного полку Збройних Сил України. Разом із побратимами виконував складні бойові завдання та до останнього вірив у перемогу над окупантами. 02023-10-1212 жовтня 2023 Загинув біля села Малинівка Запорізької області. Виконуючи бойове завдання, зазнав смертельних поранень внаслідок ворожого мінометного обстрілу. Похований в селі Слобідка на Рівненщині [40].
Україна Приймаченко Андрій Васильович
Герой України 		Під час російського вторгнення в Україну — полковник, командир 1-го окремого штурмового загону спеціального призначення «Омега» Центру спеціального призначення Національної гвардії України. 02023-10-1212 жовтня 2023 Загинув у бою. Герой України (посмертно)[41].

13 жовтня[ред. | ред. код]

14485 Україна Владислав Гриневич Народився 16 серпня 2002 року. Навчався у Переорській школі. Закінчив професійне училище № 4. У 2020 році після навчання був призваний на строкову військову службу. 23 лютого 2023 року перевівся до Львівської військової частини 4114. Цього ж року підписав контракт та перевівся до військової частини в місто Калинівку, в нову бригаду «Червона калина». Молодий воїн був розвідником-кулеметником першого розвідувального відділення взводу розвідки спеціального призначення п'ятого батальйону оперативного призначення військової частини 3028 Західного ОТО Національної гвардії України. Проходив навчання у Києві, Львові, Івано-Франківську, Великобританії. 02023-10-1313 жовтня 2023 Захисник загинув 13 жовтня 2023 року, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Вербове Запорізької області.
14486 Україна Іконніков Сергій Русланович 25 років, командир роти 72-ї ОМБр. У мирному житті — помічник депутата Київради, член партії «Європейська Солідарність». 02023-10-1313 жовтня 2023 Загинув на свій день народження — 13 жовтня під час штурму військ РФ на вугледарському напрямку[42]
14487 Україна Мирошниченко Євген Володимирович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
 1998 р. н., житель села Гальчин Бердичівського району Житомирської області. Стрілець-номер обслуги 3 десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу 3 десантно-штурмової роти десантно-штурмового батальйону військової частини А 0284 — 80-ї окремої десантно-штурмової бригади, був призваний на військову службу 29 липня 2023 року Бердичівським РТЦК та СП[43][44][45]. 02023-10-1313 жовтня 2023 Загинув поблизу населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[46].
14488 Україна Плюснін Павло 29 червня 1992, м. Львів. У мирний час працював у сфері перевезень, згодом разом із друзями започаткував власну справу із монтажу систем вентиляції та кондиціонування. З початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації добровольцем став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність держави у складі 53-ї ОМБр імені князя Володимира Мономаха оперативного командування «Схід». Не зважаючи на те, що двічі отримував поранення, щоразу повертався на передову. 02023-10-1313 жовтня 2023 Похорон відбувся 23 жовтня у Львові [47].
14489
…
14500 		Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-10-1313 жовтня 2023

14 жовтня[ред. | ред. код]

14501 Україна Болдін Ігор Леонідович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
 11 грудня 1989, с. Дубові Махаринці Хмільницького району Вінницької області. Закінчив школу в рідному селі, далі вступив в залізничне училище, працював на станції Козятин–1. Був дуже вмілим майстром по дереву. 25 серпня 2023 року, був призваний на військову службу. Стрілець–помічник гранатометника 3–го десантно–штурмового відділуння, 3–го десантно–штурмового взводу, 6–ї десантно–штурмової роти, 2–го десантно–штурмового батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[48]. 02023-10-1414 жовтня 2023 Загинув поблизу населеного пункту Кліщіївка, Бахмутського району, Донецької області, отримавши поранення несумісне з життям. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[46].
14502 Україна Данилів Роман с. Труханів, Сколівської громади. Матрос, снайпер, стрілець І штурмового відділення ІІІ взводу десантно- штурмової роти однієї з в/ч ЗСУ. 02023-10-1414 жовтня 2023 Загинув 14 жовтня поблизу села Кринки на Херсонщині під час виконання бойового завдання [49].
14503
…
14517 		Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-10-1414 жовтня 2023

15 жовтня[ред. | ред. код]

14518 Україна Максюта Ігор Мешканець Тростянця, 1990 р.н. 02023-10-1515 жовтня 2023 загинув у бою Авдіївки Донецької області[50]
14519 Україна Родіонов Ярослав Михайлович 7 серпня 1992, м. Чернігів. У 2008 році закінчив місцеву середню школу № 28. Навчався у Державному професійно-технологічний ліцеї деревообробної промисловості за напрямом «столяр, виробник художніх виробів з дерева». Працював водієм у «ЮКО», за цим же напрямом — у фірмі «Наша Ряба». Після початку повномасштабної став на захист України. Службу ніс у складі одного з підрозділів військової частини А1376 на посаді кулеметника. 02023-10-1515 жовтня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині. Попрощалися з воїном в Чернігові в Катерининській церкві, поховали на кладовищі Яцево.
14520 Україна Полтава Світлана 29 червня 1974, м. Первомайськ Миколаївської області. З 1981 по 1989 роки навчалася у Первомайській школі. З 1982 року — у Вівсяниківській. Після закінчення школи здобула освіту «Швачки-мотористки». У 1995 році одружилася, народила п'ятеро дітей. Працювала соціальною працівницею відділення соціальної допомоги, допомагала одиноким літнім людям по господарству. Потім — на фермі. З 2017 по 2023 роки служила у Збройних силах України за контрактом. На фронті була санітаркою лікувального відділення медичної роти. Витягувала поранених з поля боя та супроводжувала їх до госпіталю. 02023-10-1515 жовтня 2023 Загинула внаслідок російського авіаудару за місцем розташування особового складу медичної роти в Ізюмському районі на Харківщині[51].
14521 Україна Дерментлі Анатолій Миколайович («Албанець») 3 вересня 1980, с. Каракурт Болградського району Одеської області. Наприкінці грудня 2022 року мобілізований до ЗСУ в 118 ОМБр на посаду вогнеметника. 02023-10-1515 жовтня 2023 Загинув на Запорізькому напрямку під час виконання бойового завдання. Похований 22 жовтня в рідному селі. 8 грудня 2023 року на фасаді Каракуртського ліцею встановлено меморіальну дошку на його честь[52].
14522 Україна Євстафієв Володимир 13 грудня 1968, с. Жовта Круча Запорізької області. Навчався у Комунальному закладі «Жовтокручанська загальноосвітня школа I—II ступенів». Здобував освіту у Державному навчальному закладі «Запорізький професійний торгово-кулінарний ліцей». Проходив військову службу у лавах зенітно-ракетних військ за кордоном. Після повернення на Батьківщину спершу працював зварювальником, а згодом у аграрній сфері. Захоплювався спортом: активно займався атлетичною гімнастикою, протягом останніх років був тренером з вільної боротьби для своєї доньки, що навчається в одному зі спортивних коледжів Львова. Із початком повномасштабного вторгнення рф добровольцем став на захист Батьківщини до лав 15-ї бригади оперативного призначення імені Героя України лейтенанта Богдана Завади Південного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України. Виконував бойові завдання із захисту суверенітету та територіальної цілісності держави на південному та східному напрямках фронту. 02023-10-1515 жовтня 2023 Залишилися дружина, дві доньки, син, дві онучки та брат[53].
14523 Україна Піцик Олександр 16 березня 1982, м. Калуш Івано-Франківської області. Навчався у Калуському ліцеї № 7, згодом вступив до Калуського ліцею імені Дмитра Бахматюка. Здобув вищу освіту у Національному університеті «Львівська політехніка» за освітньою програмою «Комп'ютерна інженерія». Вирізнявся активною громадянською позицією: брав активну участь в акції «Україна без Кучми», подіях під час Помаранчевої революції та Революції Гідності. Усе життя пропрацював у сфері меблевого конструювання та дизайну у Львові, Києві та Одесі. Протягом певного періоду займався підприємницькою діяльністю. Із перших місяців повномасштабного вторгнення російської федерації добровольцем став на захист Батьківщини від загарбників. Боронив державу на південному напрямку у складі 15-ї бригади оперативного призначення імені Богдана Завади НГУ. 02023-10-1515 жовтня 2023 Похорон відбувся 29 лютого 2024 у Львові[54][55][56].
14524 Україна Кучерук Євген 25 жовтня 1981. Солдат 15 бригади оперативного призначення НГУ 02023-10-1515 жовтня 2023 Загинув на Запоріжжі. Похорон відбувся 1 березня 2024 року в Одесі.
14525 Україна Чорний Валерій Володимирович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
 1999 р. н., с. Кам'яний Міст Кіровоградської області. Жив у місті Кропивницький. Закінчив Кіровоградське вище професійне училище № 4, де здобув професію верстатника широкого профілю, оператора верстатів з програмним керуванням. Працював на заводі «Червона зірка», а також на Соколівському м'ясокомбінаті. Після призову на строкову службу до ЗСУ відразу підписав контракт. Під час повномасштабного російського вторгнення Валерій воював за Україну в лавах 80-ої окремої десантно-штурмової бригади. Старший солдат. Разом із побратимами виконував бойові завдання на найгарячіших ділянках фронту[57][58]. 02023-10-1515 жовтня 2023 Загинув, обороняючи Бахмутський напрямок Донеччини. Біля села Кліщіївка отримав смертельне осколкове поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. Похований у місті Новомиргород на Кіровоградщині. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[46].
14525

… 14533

16 жовтня[ред. | ред. код]

14534 Україна Одинець Дмитро

(«Айті»)

4 березня 2000, м. Рівне Рівненська область. 02023-10-1616 жовтня 2023 Похорон відбувся 19 жовтня в місті Рівне на кладовищі Нове.
14535 Україна Кушнарьов Андрій Юрійович 22 листопада 1994, м. Мерефа Харківська область. 02023-10-1616 жовтня 2023 [59]
14536 Україна Балуш Степан 47 років, с. Нагуєвичі. Закінчив Київську академію МВС. Певний час працював у пожежно-рятувальній частині в Дрогобичі, а згодом — у Дрогобицькій виправній колонії. Також їздив на заробітки за кордон. На початку повномасштабного вторгнення повернувся в Україну та пішов у військкомат, щоб долучитися до захисту України. 02023-10-1616 жовтня 2023 Під час виконання бойового завдання отримав сильну черепно-мозкову травму. Похований 24 жовтня 2023 в селі Нагуєвичі [60]
14537 Україна Цап Ігор селище Щирець Львівської області. Був старшим солдатом підрозділу морської піхоти військової частини А0216. 02023-10-1616 жовтня 2023 Загинув внаслідок російського артилерійського обстрілу поблизу села Кринки, Херсонської області [49].
14538 Україна Коваль Мирослав Олександрович 51 рік, м. Нововолинськ Волинської області. Здобув фах фрезерувальника у Нововолинському СПТУ-11. У 1992-му одружився та переїхав з дружиною до Білорусі. Певний час працював формувальником на Брестському заводі залізобетонних конструкцій. Але наприкінці того ж року подружжя повернулося на Батьківщину. Працював у різних сферах до 1995-го, а тоді приєднався до лав МВС. Там пропрацював більше 20 років, брав участь в АТО та вийшов на пенсію за вислугою років. 23 березня 2023 року, знову став на захист своєї країни від окупантів. Приєднався до 100-ої окремої бригади територіальної оборони (в/ч А7063). Був водієм стрілецького відділення. Спочатку ніс службу на Волині, а згодом вирушив на Лиманський напрямок Донеччини. 02023-10-1616 жовтня 2023 Загинув в бою біля села Торське на Донеччині. Життя захисника обірвала куля ворожого снайпера. Похований в селі Скиби на Волині, де він жив із родиною. У місті Любомль Волинської області загиблому встановили меморіальну дошку [61].
14539

... 14550

Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-10-1616 жовтня 2023

17 жовтня[ред. | ред. код]

14551 Україна Микола Дерун Народився 4 січня 1999 року у Вінниці. Після закінчення третьої міської загальноосвітньої школи, вступив до Вінницького національного аграрного університету на факультет економіки та підприємництва. Його бойовою родиною стала 15-та бригада оперативного призначення Національної гвардії України, що згодом отримала назву «Кара-Даг». У Миколи був позивний — «Хаскі». Молодий воїн знищував ворога на Запорізькому напрямку: від Оріхова до Мелітополя. Захиснику назавжди 24 роки… Із війни на нього чекали мама, тато та брат. 02023-10-1717 жовтня 2023 Останній бій прийняв під селом Вербове 17 жовтня 2023 року.
14552 Україна Чучак Роман Володимирович
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
 5 жовтня 1991, с. Підзамче Радивилівської громади Рівненської області. 9 травня 2022 року був призваний до Збройних Сил України другим відділом Дубенського РТЦК та СП. Молодший сержант, командир десантно-штурмового відділення 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[62][63]. 02023-10-1717 жовтня 2023 Загинув у тяжких боях під Бахмутом на Донеччині. Вважався зниклим безвісти два місяці. Похований 15 грудня 2023 року в рідному селі[64]. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[65].
14553
…
14567 		Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-10-1717 жовтня 2023

18 жовтня[ред. | ред. код]

14568 Україна Андрушків Назарій 20 серпня 1990, м. Козова, Тернопільська область. Інспектор спецпідрозділу TacTeam Управління патрульної поліції у Львівській області[66]. Закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка за фахом «історик-археолог», також здобув юридичну освіту. Був майстром спорту України з хортингу та активним учасником марафонів у Львові. З перших днів повномасштабного вторгнення виконував бойові завдання із оборони та звільнення Київщини. Згодом боровся із російськими окупантами на території Миколаївської та Херсонської областей. Наприкінці 2022 року боронив державу на східному напрямку фронту. 02023-10-1818 жовтня 2023 Повертаючись з бойових позицій під Кремінною, потрапив під ворожий артилерійський обстріл і отримав поранення не сумісні з життям. Похорон відбувся 23 жовтня у Львові [47].
14569 Україна Панарін Сергій Михайлович 13 квітня 1980, м. Мерефа Харківська область 02023-10-1818 жовтня 2023 [67]
14570 Україна Бендера Володимир Володимирович 1983 р. н., житель с. Кам'янки Тернопільського району Тернопілської області. Пішов воювати у вересні[68]. 02023-10-1818 жовтня 2023 Загинув на Донеччині.
14571 Україна Лєщєнко Олександр 11 листопада 1990, м. Прилуки Чернігівської області. Здобув освіту у Прилуцькому гідромеліоративному технікумі, згодом вступив до Національного університету біоресурсів і природокористування України. У 2018 році переїхав до Львова, де зустрів майбутню дружину. У мирний час працював спершу керівником магазинів «ROZETKA», потім створював україномовний контент на платформах «Twitch» і «YouTube». Добровільно став на захист держави від окупантів. Виконував бойові завдання на території Харківської та Донецької областей у складі 3-ї ОШБр. 02023-10-1818 жовтня 2023 Похорон відбувся 23 жовтня у Львові [47].
14572 Україна Бессараб Владислав Вікторович 26 липня 1995, м. Арциз Одеської області. 02023-10-1818 жовтня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання. Похорон відбувся 29 жовтня в Арцизі[69].
14572

... 14586

Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-10-1818 жовтня 2023

19 жовтня[ред. | ред. код]

14587 Україна Артеменко Артем Олександрович 2 серпня 1993, м. Полтава. З початком повномасштабного вторгнення вступив добровольцем до лав ЗСУ. Служив в 14 окремій механізованій бригаді імені князя Романа Великого 19 жовтня 2023 Загинув внаслідок російського обстрілу біля села Лиман Перший Харківської області[70]
14588 Україна Дерев'янченко Владислав Олександрович

(«Groot») Відзнака 80 ОДШБР «За участь у бойових діях в зоні АТО»

21 вересня 1997, Комсомольськ, Полтавська область. 19 жовтня 2023 Загинув поблизу села Пречистівка, Волноваський район, Донецька область під час виконання бойового завдання.
14589 Україна Бочковський Василь Ігорович

(«Проктор»)

с. Волиця Шегинівськоі громади. У 2023 році добровільно вступив до лав ЗСУ. Проходив службу у складі 47 окремої механізованої бригади. 02023-10-1919 жовтня 2023 Військовий загинув 19 жовтня 2023 року поблизу населеного пункту Красногорівка на Авдіївському напрямку Донецької області. З цього часу вважався зниклим безвісти. Похорон відбувся 19 лютого 2024 [71].
145890 Україна Діденко Анатолій 27 вересня 1993, м. Кілія Одеської області. У 2014-2016 роках працював у Кілійському відділені поліції. Моблізований в березні 2022 року. Загинув під час виконання бойвого завдання в районі населеного пункту Кринки на Херсонщині. Похований 24 жовтня у рідному місті.
14590
…
14599 		Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-10-1919 жовтня 2023

20 жовтня[ред. | ред. код]

14600 Україна Новосад Сергій м. Броди Золочівського району. Воїн був командиром вертольота вертолітної ескадрильї військової частини. 02023-10-2020 жовтня 2023 Загинув при виконанні бойового завдання на Донецькому напрямку. Похований на міському центральному кладовищі у Бродах [72].
14601 Україна Поліщук Олександр м. Сокаль. Захисник служив механіком-водієм третього штурмового відділення у військовій частині А4010. 02023-10-2020 жовтня 2023 Загинув в районі села Іванівське Донецької області внаслідок мінометного обстрілу. Похований на Алеї Слави у Сокалі [72]
14602 Україна Марчєв Євген Іванович 27 травня 1982, с. Табаки Болградського району Одеської області. 02023-10-2020 жовтня 2023 Старший солдат Євген Марчєв загинув на Донецькому напрямку під час виконання бойового завдання[73].
14603 Україна Шишко Андрій Володимирович 53 роки, м. Кривий Ріг. Був мобілізований. Молодший сержант, 35-й окремий стрілецький батальйон. 02023-10-2020 жовтня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання, на Харківщині від пострілу снайпера [74]
14604 Україна Кузьменко Костянтин 26.08.1997, м. Житомир. Середню освіту здобув у Житомирському екологічному ліцеї №24. Вступив до Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова, навчався на кафедрі радіоелектроніки. Займався гирьовим спортом, був кандидатом в майстри спорту, мав відзнаки і нагороди. Після третього курсу перевівся до Державного університету «Житомирська політехніка» на факультет інженерно-комп'ютерних технологій. На п'ятому курсі за програмою обміну студентами був направлений на навчання в Туреччину, де виявив глибокі знання й успішно опанував нові. Працював в рідному Університеті, паралельно працював інженером на приватному підприємстві.  Як офіцер запасу був мобілізований до лав ЗСУ в червні 2023 року. 02023-10-2020 жовтня 2023 Молодший лейтенант, мужньо виконавши військовий обов'язок, загинув у Запорізькій області 20 жовтня 2023 року [75]
14605 Україна Гордійчук Євген

(«Джаконда»)

25 грудня 1999, с. Лукачани Чернівецької області. У 2018-му закінчив Кельменецький професійний ліцей та здобув фах слюсаря з ремонту автомобілів. У 2019-2020 роках проходив строкову службу в ДПСУ. У 2021-2022 роках навчався в коледжі «COSINUS» польському місті Лодзь і працював у компанії «S.I.C». У перші дні повномасштабної війни чоловік повернувся з Польщі на Батьківщину та вже наступного дня, 28 лютого 2022 року, приєднався до ТРО Макарівського району Київщини. Допомагав вивозити українців з окупації. А вже 25 квітня мобілізувався до Збройних Сил України. Службу проходив у 5-ій окремій штурмовій бригаді на посаді навідника роти вогневої підтримки. 02023-10-2020 жовтня 2023 Загинув 20 жовтня 2023 року біля села Кліщіївка, що під Бахмутом на Донеччині. Під час виконання спецзавдання отримав смертельні поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. Похований на Лісовому цвинтарі в Києві [76].
14606
…
14614 		Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-10-2020 жовтня 2023

21 жовтня[ред. | ред. код]

14615 Україна Кришталь Роман Васильович 5 листопада 1987, с. Пилипівка. Повну середню освіту успішно здобув у ЗОШ №27. Після закінчення школи вступив до Державного університету «Житомирська політехніка». Закінчивши третій курс, працевлаштувався. Служив навідником-оператором розвідувального відділення військової частини А0409. 02023-10-2121 жовтня 2023 Загинув у бою, внаслідок танкового обстрілу, по взводному опорному пункту противником зі сторони збройних сил російської федерації у районі н.п. Васюківка Бахмутського району Донецької області. Похорон відбувся 26 жовтня в місті Житомир [77].
14616 Україна Олійник Радомир Іванович 14.07.2005, Тернопільщина. Був солдатом, стрільцем 2 аеромобільного відділення, 1 аеромобільного взводу, 9 аеромобільної роти, 3 аеромобільного батальйону. 02023-10-2121 жовтня 2023 Загинув в результаті мінометно-артилерійського обстрілу, у Запорізькій області [78].
14617
…
14624 		Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-10-2121 жовтня 2023

22 жовтня[ред. | ред. код]

14625
…
14635 		Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-10-2222 жовтня 2023

23 жовтня[ред. | ред. код]

14636 Україна Сергій Свинарчук Народився 11 серпня 1987 року у Сальнику. Тут пройшли його шкільні роки та юність. Після закінчення місцевої школи навчався на зварювальника в ПТУ №21 м.Калинівка.

До війни працював на одному з приватних підприємств Вінниччини. До війська був мобілізований 1 серпня 2023 року.

До останнього свого подиху нацгвардієць залишався вірним військовій присязі та українському народу.

У загиблого залишилися батько та брат. Поховають Героя у Сальнику.

02023-10-2323 жовтня 2023 Загинув захисник 23 жовтня, але лише в листопаді побратимам вдалося забрати його тіло.
14637 Україна Смук Надія Дмитрівна 40 років, с. Василів, Чернівецька область. У 2002 завершила Чернівецький педагогічний коледж імені Юрія Федьковича. Певний час жила і працювала у Варшаві, де була учасницею Клубу українських жінок. Під час пандемії коронавірусу повернулась в Україну, працювала репетиторкою польської мови, а також була вчителькою у школі в Кулівцях. Після початку повномасштабної війни займалась волонтерством, а у липні 2022 року вступила в ЗСУ. Була старшою солдаткою військової частини А4699. 02023-10-2323 жовтня 2023 Загинула на Авдіївському напрямку [79][80]
14638 Україна Король Олександр Іванович 24.05.1983, с. Оратів. 02023-10-2323 жовтня 2023 [81]
14639
…
14648 		Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-10-2323 жовтня 2023

24 жовтня[ред. | ред. код]

14649 Україна Дмитро Гоголь 47 років,мешкав у Вінніці.Дмитро Гоголь із початком повномасштабного російського вторгнення вступив до Медичного Добровольчого Батальйону «Госпітальєри». Дмитро працював з екіпажем поблизу Кремінної. Усі ротації відбув на самому нулі.У цивільному житті був професійним пауерліфтером та тренером, переможцем міжнародних змагань. 02023-10-2424 жовтня 2023 Загинув на східному напрямку війни. Йому було лише 47 років…
14650
…
14661 		Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-10-2424 жовтня 2023

25 жовтня[ред. | ред. код]

14662 Україна Сорока Андрій Михайлович
Почесний нагрудний знак «Сталевий хрест»
Почесний нагрудний знак «Сталевий хрест»
 1990, м. Самбір Львівської області[82]. Випускник відділення фізичного виховання Самбірського фахового педагогічного коледжу імені Івана Филипчака. Молодший сержант. Нагороджений почесним нагрудним знаком «Сталевий хрест» (15 січня 2023)[83]. 02023-10-2525 жовтня 2023 Загинув поблизу Куп'янська Харківської області.
14663 Україна Андрій Гайліс Народився 16 грудня 1986 року. Атестат про середню освіту здобув у 32-й міській школі. Потім закінчив ДНЗ «Центр професійно-технічної освіти № 1» за спеціальністю слюсар-механік. Працював на будівництві. А у вільний від роботи час захоплювався комп'ютерною технікою.

Андрій став до лав Збройних сил України у червні 2023 року. Служив у складі 57-ї окремої мотопіхотної бригади ім. кошового отамана К. Гордієнка (в/ч А 1736).

Військовий учасник бойових дій на Харківському напрямку. У воїна залишилася мама та брат.

02023-10-2525 жовтня 2023 Життя воїна обірвалося 25 жовтня під час зіткнення із ворогом поблизу села Синьківка Куп'янського району. Йому навічно залишилось 36 років…
14664 Україна Гринішак Олег Юрійович («Гуцул»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
 9 квітня 2002, с. Назавизів Надвірнянського району Івано-Франківської області. Служив у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Виконував службові обов'язки на багатьох напрямках [84]. 02023-10-2525 жовтня 2023 Загинув поблизу населенего пункту Кліщіївка, Бахмутського району, Донецької області. Похований 1 листопада 2023 року в рідному селі[85]. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) [46].
14665 Україна Матіїв Михайло Васильович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «Захиснику Вітчизни» — 2015 		19 вересня 2002, с. Тухля Славської громади Львівської області. До війни працював на залізниці та коли розпочалася повномасштабна війна пішов добровольцем у лави ЗСУ. Служив у роті снайперів 80-ої окремої десантно-штурмової бригади[86][87][88]. 24 серпня 2023 року нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» [89]. 02023-10-2525 жовтня 2023 Підірвався на ворожій міні. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[46].
14666
…
14677 		Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-10-2525 жовтня 2023

26 жовтня[ред. | ред. код]

14678 Україна Гоша Олександр 23 березня 1995, м. Бердичів. Навчався у 12-й школі, після закінчення навчання вирішив пов’язати себе з будівництвом. Його спеціалізацією були внутрішні будівельні роботи. Свою справу молодий чоловік любив, знався на ній, і ці його якості приносили радість та втіху людям, які прагнули оточити себе сучасністю, надійністю, комфортом, затишком. Наприкінці грудня 2022-го був мобілізований. За оцінкою керівництва частини, служив він гідно, чітко виконуючи усі поставлені завдання. Мав заслужений авторитет серед побратимів, був по-справжньому вмотивованим бійцем. 02023-10-2626 жовтня 2023 Героїчно загинув в одному з боїв, що точилися на Запорізькому напрямку.
14679 Україна Богдан Ярослав Євгенійович 4 жовтня 1973. Батько азовця Андрія Богдана, котрий зараз у полоні РФ та Анатолія Богдана, котрий зараз на фронті. На початку повномасштабного вторгнення вирішив, що має долучитися до ЗСУ як і його сини. 02023-10-2626 жовтня 2023 Помер 26 жовтня 2023 року у лікарні Львова внаслідок важкого поранення на фронті [90][91]
14680
…
14690 		Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-10-2626 жовтня 2023

27 жовтня[ред. | ред. код]

14691 Україна Дубчак Сергій Володимирович 4 січня 1975, м. Вінниця. Навчався у 22-й школі, після — у політехнічному технікумі. У мирному житті виготовляв меблі. Воював у складі 65-ї окремої механізованої бригади (в/ч А7013). У гранатометному взводі був водієм: евакуйовував поранених, підвозив бійців на позиції тощо.Вінничанина відзначили нагородами: Хрестом Українського козацтва, почесним нагрудним знаком Начальника Генштабу «За досягнення у військовій службі», нагрудним знаком «Ветеран війни – учасник бойових дій», численними грамотами та подяками 02023-10-2727 жовтня 2023 Загинув Сергій у бою поблизу села Роботине 27 жовтня. Йому було 48 років [92]
14692 Україна Паращук Максим

(«Лунтік»)

28 років, селище Арбузинка Миколаївської області. Навчався в місцевому професійному ліцеї. З 2017 року працював складальником в компанії «БаДМ». Службу ніс у лавах 26-го окремого стрілецького батальйону Збройних Сил України. 02023-10-2727 жовтня 2023 Загинув під час штурму ворожих позицій в районі міста Авдіївка на Донеччині. Похований в рідному селищі [93].
14693
…
14705 		Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-10-2727 жовтня 2023

28 жовтня[ред. | ред. код]

14706 Україна Анатолій Кисіль Народився та зростав у Вінниці.42 роки Навчався у 29-й школі, а потім у ДНЗ «Центр професійно-технічної освіти №1», де здобув спеціальність «Штукатур, лицювальник-плиточник, маляр».

Пішов на війну. Служив у складі 57-ї окремої мотопіхотної бригади ім. кошового отамана К. Гордієнка (в/ч А 1736).

02023-10-2828 жовтня 2023 Загинув воїн 28 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання,поблизу села Синьківка Куп’янського району.
14707
…
14719 		Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-10-2828 жовтня 2023

29 жовтня[ред. | ред. код]

14720 Україна Іваньков Віктор Анатолійович 41 рік, мешканець м. Сокиряни Чернивецької області. 21 рік пропрацював у комунальному підприємстві "Сокиряни-благоустрій". Солдат в/ч А4856. 02023-10-2929 жовтня 2023 Загинув на Луганщині[94]. Бійця поховали 2 листопада в Сокирянах.
14721 Україна Кобзар Володимир 28 років, м. Біляївка Одеської області. Закінчив місцеву школу №1. Потім навчався в Одеському професійному ліцеї морського транспорту. Захоплювався риболовлею та комп’ютерними іграми. Після одруження переїхав до Чернігова. До вторгнення працював продавцем-менеджером на продуктовій оптовій базі. Коли почалася повномасштабна війна, виїхав з міста разом із вагітною дружиною. Після народження доньки родина повернулася до Чернігова, а 27 липня 2022 року чоловік мобілізувався до Збройних Сил України. Службу проходив у 92-й окремій штурмовій бригаді імені кошового отамана Івана Сірка. Був командиром саперного відділення. Перебував у найгарячіших точках – Куп'янський напрямок Харківщині, Сватівський – на Луганщині, Бахмут – на Донеччині. Молодший сержант. 02023-10-2929 жовтня 2023 Загинув в Донецькій області. Після успішного виконання бойового завдання потрапив разом із побратимами у ворожу засідку та поліг у бою. Посмертно Герой нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня [95]
14722
…
14732 		Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-10-2929 жовтня 2023

30 жовтня[ред. | ред. код]

14733 Україна Панькович Олександр Сергійович 38 років, м. Мукачево. Молодший сержант 02023-10-3030 жовтня 2023 Похорон відбувся 6 листопада [96]
14734 Україна Осташ Роман Степанович

(«Хав’єр»)

17 березня 1992, с. Воскресинці. Головний сержант. Служив в військовій частині А7091, головний сержант 1-го зводу, 3-ї стрілецької роти. 7-й стрілецький батальйон, 65ОМБр, м. Івано-Франківськ. У 2013-2014 роках пройшов підготовку в армії. Потім працював на Захід-Агро МХП (Воскресинцівський елеватор), а згодом тривалий час підзаробляв на життя за кордоном. 02023-10-3030 жовтня 2023 Загинув на схід від населеного пункту Невське Луганської області від артилерійського обстрілу [97]
14735 Україна Патра Юрій

(«Патрік»)

28 років, с. Струсів Тернопільської області. Там виріс та здобув середню освіту. У 2018 році пройшов строкову військову службу. У 2021-му одружився із коханою Галиною та переїхав до села Лучка рідної області. На початку повномасштабної війни, у березні 2022-го, чоловік був призваний до лав Збройних Сил України. Службу ніс у 16-му окремому стрілецькому батальйоні (в/ч А7100) на посаді стрільця. Разом із побратимами боронив Запорізький напрямок. 02023-10-3030 жовтня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Левадне Запорізької області внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. Похований в селі Лучка на Тернопільщині. Вдома на нього чекали дружина Галина та донька Ілона 2023 р.н. [98].
14736
…
14747 		Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-10-3030 жовтня 2023

31 жовтня[ред. | ред. код]

14748 Україна Володимир Медведєв 25 квітня 1980, м. Вінниця. Навчався у Вінницькому ліцеї №30 ім. Тараса Шевченка. Згодом здобув фах автослюсаря в училищі №13 Вінниці. Працював у місті за фахом. 02023-10-3131 жовтня 2023 Життя воїна обірвалося 31 жовтня 2023 року під час бою у Запорізькій області. Йому було 43 роки. У чоловіка залишився 19-річний син.
14759 Україна Гальчук Борис 50 років, с. Цеценівка. Був мобілізований в липні 2023. Виконував обов’язки стрільця-санітара мотопіхотного взводу. 02023-10-3131 жовтня 2023 Загинув в Запорізькій області [99]
14760 Україна Шестопалов Олег Володимирович Житель Чернівців, військовослужбовець 56 бригади. 02023-10-3131 жовтня 2023 Загинув в бою в районі населеного пункту Григорівка Бахмутського району Донецької області. Похорон відбувся 4 листопада у Чернівцях[100].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Чому ми досі нічого не знаємо про втрати української армії у війні . BBC. 9 1 березня 2022. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 10 1 березня 2022.
  2. ↑ Від отриманих травм загинув військовослужбовець з Луцька Анатолій Мосорук
  3. ↑ Вічна пам’ять Герою! Під час участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони країни загинув - військовослужбовець Збройних Сил України, мешканець громади: ДІДЕНКО Вячеслав Дмитрович (1997 р. – 01.10.2023 р.) Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким загиблого. Про місце та час прощання з Героєм буде повідомлено додатково. Вічна пам’ять Герою!.
  4. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №696/2022 Про відзначення державними нагородами України.
  5. ↑ а б Похиленко Ігор Валерійович, 28.01.1992 р.н. Загинув 1 жовтня 2023 року. solonyanska-gromada.gov.ua (UA) . Процитовано 2 грудня 2023.
  6. ↑ На війні з окупантами загинули ще двоє військових з Полтавщини.
  7. ↑ Віталій Новицький
  8. ↑ [1], На війні загинув підполковник 92-ї бригади Валерій Дейнеко
  9. ↑ Захищаючи Україну, на Донеччині загинув поліцейський з Закарпаття Іван Староста (ФОТО)
  10. ↑ Повідомили про загибель ще двох бійців з Волині.
  11. ↑ У Вінниці попрощалися з воїном Георгієм Голубовим.
  12. ↑ Під час виконання бойового завдання зі звільнення лівого берега Дніпра загинув командир розвідгрупи з Одеси Віталій Нестеренко. odesa.rayon.in.ua (укр.). 20 листопада 2023. Процитовано 17 грудня 2023.
  13. ↑ У Львові попрощаються із 22-річним Героєм. Що відомо про нього. tvoemisto.tv. Процитовано 10 жовтня 2023.
  14. ↑ Львів прощається із 22-річним захисником Ігорем Гребенем. portal.lviv.ua (укр.). Процитовано 10 жовтня 2023.
  15. ↑ У Львові прощаються із військовим Ігорем Гребенем.
  16. ↑ а б Гаврилюк, Андрій (14 жовтня 2023). Сьогодні Львів попрощався із захисниками Юрієм Петрівим та Віталієм Казаковим. Голос Сокальщини - новини Сокаля, Червонограда (укр.). Процитовано 15 жовтня 2023.
  17. ↑ а б Львів попрощався з загиблими військовослужбовцями Юрієм Петрівим та Віталієм Казаковим (ФОТО, ВІДЕО). Варта 1 (укр.). 14 жовтня 2023. Процитовано 15 жовтня 2023.
  18. ↑ Указ президента України №796/2023 Про відзначення державними нагородами України. 1 грудня 2023.
  19. ↑ На Львівщині 9 жовтня попрощаються з воїном Святославом Соломчаком.
  20. ↑ Завтра Тернопіль прощатиметься зі своїм Героєм, який загинув на Харківщині.
  21. ↑ Прощання з військовим | Офіційний сайт Петрівської сільської ради. novipetrivtsi-rada.gov.ua. Процитовано 28 листопада 2023.
  22. ↑ Присвоєння звання Героя України (посмертно) солдату,помічнику кулеметника,Борецькому Олександру Володимировичу Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України. petition.president.gov.ua. Процитовано 28 листопада 2023.
  23. ↑ Меморіал українцям, яких вбила росія у війні. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 7 квітня 2024.
  24. ↑ Указ президента України №827/2023 Про відзначення державними нагородами України. 20 грудня 2023.
  25. ↑ У Донецькій області під час виконання бойового завдання загинув мешканець Брюховичів Михайло Дзьоба. DailyLviv.com (укр.). 15 жовтня 2023. Процитовано 15 жовтня 2023.
  26. ↑ Знову втрати: на фронті загинуло шестеро військових з Хмельниччини. Незалежний громадський портал (укр.). 12 жовтня 2023. Процитовано 15 жовтня 2023.
  27. ↑ Сьогодні вінничани проводжають у вічність Героя на щиті Сергія Бадюла.
  28. ↑ Вінниця прощається із 34-річним воїном Олексієм Жупановим. Без батька залишилась трирічна донечка.
  29. ↑ На полі бою під Авдіївкою загинув сержант з Полтавщини.
  30. ↑ Загинув під час виконання бойового завдання: сьогодні Ренійська громада прощатиметься з Віталієм Коліоглу. Махала (укр.). 15 жовтня 2023.
  31. ↑ На Тернопільщині відкрили меморіальну дошку воїну Ігорю Сенчаку.
  32. ↑ Ще одна втрата для Ужгорода: загинув діджей Максим Науменко.
  33. ↑ На війні загинув діджей з Ужгорода Максим Науменко.
  34. ↑ Лише 4 місяці тому одружився: на війні загинув 21-річний Сергій Молчанов.
  35. ↑ Під час участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони країни загинув - військовослужбовець Збройних Сил України, мешканець громади: МОЛЧАНОВ Сергій Олексійович (18.07.2002 р. – 11.10.2023 р.) Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким загиблого. Прощання з загиблим Героєм відбудеться завтра – 14 жовтня об 11-00 біля к/ц «Спутник». Вічна пам’ять Герою!.
  36. ↑ Вічна пам’ять Герою! Під час участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони країни загинув - військовослужбовець Збройних Сил України, мешканець громади: СІКІРА Олександр Сергійович (23.06.1983 р. – 12.10.2023 р.) Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким загиблого. Вічна пам’ять Герою!.
  37. ↑ районі Новомихайлівки Донецької області на війні проти російських окупантів загинув Олександр Сікіра. Чоловік наближав перемогу України як бойовий медик. Трагедія сталась 12 жовтня, коли українець виконував бойове завдання. Смерть воїна підтвердила пресслужба Мереф'янської громади (Харківська область) у Facebook-акаунті. "Під час участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки й оборони країни загинув військовослужбовець Збройних сил України, мешканець громади Сікіра Олександр Сергійович", – написали представники місцевої влади. Народився наш захисник 23 червня 1983 року. Сікіра служив бойовим медиком в одній із десантних рот ЗСУ. Життя за Україну він віддав у 40-річному віці.
  38. ↑ «Боронив Україну заради майбутнього дітей». Провели в останню путь воїна Олега Манжоса.
  39. ↑ У стабілізаційному пункті помер воїн з Полтавщини: позиції його підрозділу обстріляв ворог.
  40. ↑ Олександр Стукало.
  41. ↑ Указ Президента України від 25 березня 2024 року № 174/2024 «Про присвоєння А. Приймаченку звання Герой України»
  42. ↑ Загинув у день свого 25-річчя: у Києві попрощалися з наймолодшим командиром роти Сергієм Іконніковим
  43. ↑ dasha (26 жовтня 2023). Під Бахмутом в боях поблизу Кліщіївки загинув Захисник з Житомирщини. Субота Інтернет-видання (укр.). Процитовано 29 жовтня 2023.
  44. ↑ Під Бахмутом в боях поблизу Кліщіївки загинув Захисник з Житомирщини. ruporzt.com.ua. Процитовано 29 жовтня 2023.
  45. ↑ Facebook. www.facebook.com. Процитовано 29 жовтня 2023.
  46. ↑ а б в г д Указ президента України №826/2023 Про відзначення державними нагородами України. 20 грудня 2023.
  47. ↑ а б в У Львові провели в останню путь трьох воїнів.
  48. ↑ 17 жовтня Козятинська громада прощалася з Болдіним Ігорем Леонідовичем. Козятинська міська рада — офіційний сайт, гаряча лінія (04342) 2-01-05. Петиції та звернення, документи міської ради, ЦНАП, ОСББ (укр.). Процитовано 18 жовтня 2023.
  49. ↑ а б На Львівщині 23 жовтня прощаються з шістьма захисниками.
  50. ↑ https://twitter.com/pogrebeckij/status/1714708353245417538. X (formerly Twitter) (укр.). Процитовано 18 жовтня 2023.
  51. ↑ На війні загинула військова з Кіровоградщини, матір п'ятьох дітей Світлана Полтава.
  52. ↑ В Каракуртському ліцеї встановили пам’ятну дошку на честь загиблого односельця Дерментлі Анатолія. 8 грудня 2023.
  53. ↑ Завтра Львів попрощається із захисниками Володимиром Євстафієвим та Геннадієм Михальовим.
  54. ↑ Бойовий медик Ігор Ожибко, нацгвардієць Олександр Піцик, енергетик Андрій Кісельов: завтра Львів попрощається із полеглими захисниками.
  55. ↑ 29 лютого на Львівщині поховають чотирьох військових.
  56. ↑ У Львові поховають військовослужбовця з Івано-Франківщини Олександра Піцика.
  57. ↑ Новини Новомиргорода | Новомиргородські Вісті. novomyrgorod.com. Процитовано 17 березня 2024.
  58. ↑ Старший солдат Валерій Чорний загинув, обороняючи Бахмутський напрямок. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 17 березня 2024.
  59. ↑ Вічна пам’ять Герою! Під час участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони країни загинув - військовослужбовець Збройних Сил України, мешканець громади: КУШНАРЬОВ Андрій Юрійович (22.11.1994 р. – 16.10.2023 р.) Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким загиблого. Вічна пам’ять Герою!.
  60. ↑ На Львівщині попрощаються із 47-річним захисником Степаном Балушем.
  61. ↑ Мирослав Коваль.
  62. ↑ Командир десантно-штурмового відділення з Рівненщини, який був зниклим безвісти, повертається додому «на щиті» . Україна - Новини Рівного та області. Рівне Вечірнє (укр.). Процитовано 10 січня 2024.
  63. ↑ Присвоєння звання " Герой України" (посмертно) Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України. petition.president.gov.ua. Процитовано 10 січня 2024.
  64. ↑ На Радивилівщині попрощалися із загиблим бійцем Романом Чучаком. dubno.rayon.in.ua (укр.). 15 грудня 2023. Процитовано 10 січня 2024.
  65. ↑ Указ президента України №9/2024 Про відзначення державними нагородами України. 11 січня 2024.
  66. ↑ Захищаючи Україну, загинув випускник Університету Назарій Андрушків
  67. ↑ Під час участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони країни загинув – військовослужбовець Збройних Сил України, мешканець громади: ПАНАРІН Сергій Михайлович (13.04.1980 р. – 18.10.2023 р.) Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким загиблого. Вічна пам’ять Герою!.
  68. ↑ На фронті загинув солдат з Тернопільщини Володимир Бендера - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 27 жовтня 2023.
  69. ↑ Терзі, Тетяна (28 жовтня 2023). Завтра в Арцизі попрощаються з загиблим воїном Бессарабом Владиславом. Махала (укр.). Процитовано 10 березня 2024.
  70. ↑ На фронті поліг Артем Артеменко – воїн і син депутата Полтавської міської ради. ЗМІСТ (uk-UA) . 21 жовтня 2023. Процитовано 27 листопада 2023.
  71. ↑ Львівщина 19 лютого попрощається із чотирма захисниками.
  72. ↑ а б На Львівщині 25 жовтня прощаються із п'ятьма захисниками.
  73. ↑ Болградська громада знову у жалобі: на війні загинув уродженець села Табаки Євген Марчев. 26 жовтня 2023.
  74. ↑ Кривий Ріг втратив молодшого сержанта Андрія Шишка.
  75. ↑ У боях на Запорізькому напрямку загинув молодий житомирянин Костянтин Кузьменко.
  76. ↑ Євген Гордійчук.
  77. ↑ Чуднівщина: загинув Воїн Роман Кришталь.
  78. ↑ Зареєстрували петицію про присвоєння звання Героя України загиблому воїну з Тернопільщини.
  79. ↑ На Буковині прощаються із полеглою бойовою медикинею Надією Смук.
  80. ↑ На війні загинула активна учасниця Клубу українських жінок у Варшаві Надія Смук.
  81. ↑ 23 жовтня 2023 року на 41 році життя помер воїн Збройних сил України Король Олександр Іванович.
  82. ↑ Львівщина втратила ще одного Героя на фронті: загинув Сорока Андрій. Варта 1 (укр.). 26 жовтня 2023. Процитовано 29 жовтня 2023.
  83. ↑ Герої не гинуть. Герої живуть у серцях…. Педагогічний коледж імені Івана Филипчака Самбір (укр.). 27 жовтня 2023. Процитовано 29 жовтня 2023.
  84. ↑ На щиті востаннє повертається додому 21-річний прикарпатець Олег Гринішак (ФОТО). ПІК. Процитовано 10 листопада 2023.
  85. ↑ Навіки 21: на Івано-Франківщині провели в останню путь молодого воїна (ФОТО). ПІК. Процитовано 10 листопада 2023.
  86. ↑ Сьогодні Львівщина прощається із сімома захисниками. НТА (укр.). 31 жовтня 2023. Процитовано 28 листопада 2023.
  87. ↑ У бою за Україну загинув 21-річний захисник зі Львівщини. tvoemisto.tv. Процитовано 28 листопада 2023.
  88. ↑ Прошу Вас присвоїти звання героя України (посмертно)захиснику нашої Батьківщини солдату окремої роти снайперів військової частини АО284 Матіїв Михайло Васильович(19.09.2002р.н) Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України. petition.president.gov.ua. Процитовано 28 листопада 2023.
  89. ↑ Указ президента України №514/2023 Про відзначення державними нагородами України. 24 серпня 2023 року.
  90. ↑ Богдан Ярослав Євгенійович.
  91. ↑ ОДИН СИН ВОЮЄ, ІНШИЙ – У ПОЛОНІ: НА ВІЙНІ ЗАГИНУВ ВОЛИНЯНИН ЯРОСЛАВ БОГДАН.
  92. ↑ Вінниця проводжає в останню путь воїнів-добровольців Сергія Дубчака та Дениса Куклінського.
  93. ↑ Маким Паращук.
  94. ↑ Захищаючи рідну землю від ворога, загинув 41-річний Герой Віктор Іваньков із Сокирян. promin.cv.ua (укр.). Процитовано 15 березня 2024.
  95. ↑ Вадим Кобзар.
  96. ↑ В місті Мукачево 6 листопада прощатимуться із полеглим на війні молодшим сержантом Олександром Паньковичем.
  97. ↑ На Луганщині поліг головний сержант Роман Осташ з Івано-Франківщини.
  98. ↑ Юрій Патра.
  99. ↑ На Тернопільщині в останню дорогу провели бійця Бориса Гальчука.
  100. ↑ У Чернівцях прощаються із полеглим на війні військовим Шестопаловим. Суспільне.

Посилання[ред. | ред. код]

2014
2015
2016
2017
2018
2019
2020
2021
2022
2023
2024
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Втрати_силових_структур_внаслідок_російського_вторгнення_в_Україну_(жовтень_2023)&oldid=42403277