Очікує на перевірку

Уряд Дениса Шмигаля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Уряд Шмигаля)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Уряд Дениса Шмигаля
Україна Україна
21-й Кабінет міністрів України
18-й прем'єр-міністр України Денис Шмигаль
Дата формування4 березня 2020 (4 роки, 8 місяців, )
Люди та організації
Президент УкраїниЗеленський Володимир Олександрович
Прем'єр-міністр УкраїниШмигаль Денис Анатолійович
Список голів урядуСписок прем'єр-міністрів України
Партія(ї)Слуга народу
Історія
ВибориПарламентські вибори в Україні 2019
ПопереднійУряд Олексія Гончарука
Ця стаття є частиною
серії статей про
Володимира Зеленського

Вибори

Бізнес

Сім'я




Уряд Дениса Шмигаля — 21-й Кабінет Міністрів України, що було сформовано 4 березня 2020 року після відставки Уряду Олексія Гончарука.

Прем'єр-міністром призначено Дениса Шмигаля 291 голосом народних депутатів.[1]

Історія

[ред. | ред. код]

3 березня 2020 року прем'єр-міністр Олексій Гончарук подав у відставку, і відповідно до українського законодавства відставка прем'єр-міністра означала автоматичну відставку уряду Гончарука. Наступного дня Гончарук був звільнений Верховною Радою (парламентом України), а його уряд був замінений урядом Шмигаля.

Перехід від уряду Гончарука в деякій місцевій пресі розглядався як тривожний. У своєму зверненні до парламенту 4 березня президент Володимир Зеленський сподівався на сильніший уряд.

Призначення Шмигаля прем'єр-міністром

[ред. | ред. код]
Депутатська група (фракція) За Проти Утрималося Не голосувало Відсутні
▌Слуга народу 242 0 1 0 5
▌Опозиційна платформа — За життя 0 35 2 3 4
▌Європейська Солідарність 0 24 0 1 2
▌Батьківщина 0 0 20 1 3
▌За майбутнє 18 0 0 2 2
▌Голос 0 0 19 1 0
▌Довіра 17 0 0 0 0
▌Позафракційні 14 0 4 1 2
Загалом (423) 291 59 46 9 18

Після відставки Гончарука, відповідно до статті 85, 106 Конституції України та інших нормативно-правових актів, Президент України подав кандидатуру на посаду Прем'єр-міністра Дениса Шмигаля. Верховною Радою України 4 березня 2020 року було підтримано таку пропозицію і проголосовано відповідну постанову. На момент призначення Шмигаль був виконувачем обов'язків віцепрем'єр-міністра — міністра розвитку громад і територій. За його кандидатуру проголосував 291 народний депутат, а представники більшості опозиційних фракцій («Опозиційна платформа — За життя», «Європейська солідарність», «Батьківщина», «Голос») її не підтримали.

У той же день 4 березня Верховна Рада обрала персональний склад уряду.[2]

Події

[ред. | ред. код]

У новому уряді розділяються такі міністерства:

Першим рішенням Кабміну цього складу було рішення щодо посилення оперативного штабу у боротьбі з коронавірусом.[3] Через сильні карантинні обмеження ряд міст України подали позов на Уряд до Київського окружного адміністративного суду.[4]

На момент призначення уряду вакантними залишалися п'ять міністерських місць у таких міністерствах: Міністерство економічного розвитку і торгівлі, Міністерство сільського господарства, Міністерство енергетики, Міністерство культури та Міністерство освіти. Четверо міністрів залишилися на тій самій посаді, що й у попередньому уряді Гончарука: міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, міністр юстиції Денис Малюська, міністр інфраструктури Владислав Криклій та міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Двоє міністрів помінялися посадами: Вадим Пристайко залишив МЗС і став віцепрем'єр-міністром з питань євроінтеграції. Протилежне зробив Дмитро Кулеба, обійнявши посаду міністра закордонних справ.

Усі міністерські посади — окрім міністрів оборони та закордонних справ, оскільки ці посади є кандидатурами президента, — були проголосовані пакетним голосуванням за підтримки 277 народних депутатів.

17 березня 2020 року Ігор Петрашко був призначений на посаду міністра економічного розвитку і торгівлі.

30 березня 2020 року Верховна Рада звільнила міністра охорони здоров'я Іллю Ємця та міністра фінансів Ігоря Уманського. В той же день на посади були призначені відповідно Сергій Марченко та Максим Степанов.

4 червня 2020 року Олександр Ткаченко був призначений на посаду міністра культури та інформаційної політики. В той же день був відправлений у відставку віце-прем'єр-міністр з питань євроінтеграції Вадим Пристайко, а на його місце була призначена Ольга Стефанішина.

Спочатку в уряді не було окремого міністра охорони навколишнього середовища (Міненерго та охорони навколишнього середовища спочатку відповідало за екологічну політику), але 19 червня 2020 року Романа Абрамовського призначили міністром охорони навколишнього середовища та природних ресурсів.

4 липня 2020 року президент Зеленський заявив, що за тиждень в уряді може з'явитися нова посада віцепрем'єр-міністра з промислової політики. 16 липня 2020 року Олега Уруського призначили віцепрем'єр-міністром, відповідальним за нове Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості.

В уряді Гончарука (попередній уряд був створений у серпні 2019 року) міністерством, відповідальним за аграрну політику, було Міністерство економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства. Але в січні 2020 року президент Зеленський заявив про необхідність виокремити аграрну частину цього міністерства. Коли уряд Шмигаля був сформований, міністр економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства в уряді Гончарука Тимофій Милованов відмовився очолити щойно відновлене Міністерство сільського господарства. 9 липня 2020 року Зеленський спрогнозував, що «максимум у вересні» Україна знову матиме окремого міністра сільського господарства. 17 грудня 2020 року міністром аграрної політики та продовольства призначено Романа Лещенка.

Міністр ветеранів Сергій Бессараб подав у відставку 16 грудня 2020 року за станом здоров'я. Через два дні його замінила Юлія Лапутіна.

17 грудня 2020 року Сергій Шкарлет (т.в.о. з 25 червня) був призначений на посаду міністра освіти і науки.

29 квітня 2021 року Герман Галущенко був призначений на посаду міністра енергетики.

14 травня 2021 року міністр економічного розвитку і торгівлі Ігор Петрашко та міністр інфраструктури Владислав Криклій подали заяви про відставку. 18 травня Верховна Рада України звільнила обох. Через два дні наступником Петрашка став Олексій Любченко, який також був призначений першим віцепрем'єр-міністром, а наступником Криклія тоді ж став Олександр Кубраков.

18 травня 2021 року парламент звільнив міністра охорони здоров'я Максима Степанова. За два дні на посаду був призначений Віктор Ляшко.

12 липня 2021 року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков подав заяву про відставку з посади міністра внутрішніх справ, через два дні відставка була прийнята парламентом. 16 липня 2021 року Денис Монастирський був призначений наступником Авакова.

Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський, віцепрем'єр-міністр — міністр стратегічних галузей промисловості Олег Уруський, міністр оборони Андрій Таран та перший віцепрем'єр-міністр — міністр економіки Олексій Любченко були звільнені парламентом 3 листопада 2021 року. Наступного дня їх замінили відповідно Руслан Стрілець (як т.в.о., міністром призначений лише 14 квітня 2022 року), Павло Рябікін (але вже без статусу віцепрем'єра), Олексій Резніков та Юлія Свириденко. Тоді ж, 4 листопада, залишену Резніковим посаду віцепрем'єр-міністра — міністра реінтеграції тимчасово окупованих територій отримала Ірина Верещук.

24 березня 2022 міністр аграрної політики і продовольства Роман Лещенко був звільнений парламентом відповідно до його заяви через стан здоров'я. Його наступником у той же день був призначений Микола Сольський.

15 липня 2022 року міністерка соціальної політики Марина Лазебна подала заяву про відставку. 18 липня відставка була підтримана парламентом. Наступного дня новою міністеркою стала Оксана Жолнович.

3 листопада 2022 року міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов був звільнений парламентом у зв'язку з переходом на посаду голови правління НАК Нафтогаз. Його міністерство було вирішено об'єднати з міністерством інфраструктури.

1 грудня 2022 року міністр інфраструктури Олександр Кубраков став віцепрем'єр-міністром з відновлення України — міністром розвитку громад, територій та інфраструктури.

18 січня 2023 року в авіакатастрофі у Броварах загинув міністр внутрішніх справ Денис Монастирський. Його наступником став Ігор Клименко, призначений урядом т.в.о. в той же день і проголосований парламентом міністром 7 лютого.

18 березня 2023 року міністр освіти і науки Сергій Шкарлет подав у відставку. 20 березня Верховна Рада України звільнила його з посади. Наступного дня міністром був призначений Оксен Лісовий. В той же день віцепрем'єр-міністр — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров отримав нову посаду віцепрем'єр-міністра з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністра цифрової трансформації.

20 березня 2023 року міністр стратегічних галузей промисловості Павло Рябікін був відправлений у відставку парламентом. Наступного дня його місце посів Олександр Камишін.

27 липня 2023 року міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко був звільнений парламентом.[5]

4 вересня 2023 року міністр оборони Олексій Резніков подав у відставку, яка була прийнята парламентом наступного дня. 6 вересня новим міністром став Рустем Умєров.[6]

8 листопада 2023 року міністр молоді та спорту Вадим Гутцайт подав у відставку. Верховна Рада звільнила його наступного дня.

5 лютого 2024 року міністерка ветеранів Юлія Лапутіна подала у відставку. За два дні Верховна Рада звільнила її, піддавши нищівній критиці позаочі.

9 травня 2024 року віцепрем'єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков був звільнений парламентом з посади.[7] У той же день було звільнено з посади й міністра аграрної політики та продовольства Миколу Сольського, який подав заяву про відставку 25 квітня на тлі звинувачень від НАБУ щодо незаконного привласнення ним землі у 2017—2018 роках.[8]

4 вересня 2024 року парламент підтримав заяви про відставку від міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олександра Камишіна, віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної, міністра захисту довкілля та природних ресурсів Руслана Стрільця та міністра юстиції Дениса Малюськи.[9]

5 вересня 2024 року парламент підтримав заяви про відставку від міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби та віцепрем'єр-міністра — міністерки з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірини Верещук. У той же день парламент призначив:

  • Ольгу Стефанішину — віце-прем'єр-міністром з питань європейської і євроатлантичної інтеграції — міністеркою юстиції;
  • Олексія Кулебу — віце-прем’єр-міністром з відновлення України – міністром розвитку громад та територій;
  • Світлану Гринчук — міністеркою захисту довкілля та природних ресурсів;
  • Матвія Бідного — міністром молоді та спорту;
  • Миколу Точицького — міністром культури та стратегічних комунікацій;
  • Наталію Калмикову — міністеркою у справах ветеранів;
  • Германа Сметаніна — міністром з питань стратегічних галузей промисловості;
  • Віталія Коваля — міністром аграрної політики та продовольства;
  • Андрія Сибігу — міністром закордонних справ.[10]

Склад

[ред. | ред. код]
Посада Фото Міністр Час на посаді[11]
Прем'єр-міністр Шмигаль Денис Анатолійович з 4 березня 2020
Віцепрем'єр-міністри
Перший віцепрем'єр-міністр

(Міністр економіки)

Любченко Олексій Миколайович 20 травня — 3 листопада 2021[12][13]
Свириденко Юлія Анатоліївна з 4 листопада 2021[14]
Віцепрем'єр-міністр з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Пристайко Вадим Володимирович 4 березня — 4 червня 2020[15]
Стефанішина Ольга Віталіївна 4 червня 2020[16] — 4 вересня 2024
з 5 вересня 2024
Віцепрем'єр-міністр з відновлення

(Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури)

Кубраков Олександр Миколайович 1 грудня 2022  — 9 травня 2024[17]
Кулеба Олексій Володимирович з 5 вересня 2024
Посада ліквідована
Віцепрем'єр-міністр

(Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій)

Резніков Олексій Юрійович з 4 березня 2020 — 3 листопада 2021[18]
Верещук Ірина Андріївна 4 листопада 2021 — 5 вересня 2024[19]
Віцепрем'єр-міністр Федоров Михайло Альбертович
(Міністр цифрової трансформації) 		4 березня 2020 — 20 березня 2023[20]
Віцепрем'єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій з 21 березня 2023[21]
Посада ліквідована
Віцепрем'єр-міністр

(Міністр з питань стратегічних галузей промисловості)

Уруський Олег Семенович 16 липня 2020 — 3 листопада 2021[22][23]
Міністри
Міністр аграрної політики та продовольства Лещенко Роман Миколайович 17 грудня 2020[24] — 24 березня 2022[25]
Сольський Микола Тарасович 24 березня 2022 — 9 травня 2024[26]
Висоцький Тарас Миколайович (в. о.)[27] 9 травня 2024 — 5 вересня 2024
Коваль Віталій Станіславович з 5 вересня 2024
Міністр внутрішніх справ Аваков Арсен Борисович 4 березня 2020 — 15 липня 2021
Монастирський Денис Анатолійович 16 липня 2021 — 18 січня 2023
Клименко Ігор Володимирович 18 січня — 7 лютого 2023 (в. о.)
з 7 лютого 2023
Міністр економіки

(Перший віцепрем'єр-міністр)

Любченко Олексій Миколайович 20 травня — 3 листопада 2021[12][13]
Свириденко Юлія Анатоліївна з 4 листопада 2021[14]
Міністр енергетики Буславець Ольга Анатоліївна (в. о.) 3 червня — 20 листопада 2020[28][29]
Бойко Юрій Миколайович (в. о.) 20 листопада — 21 грудня 2020[30][31]
29 квітня 2021[32]
Вітренко Юрій Юрійович (в. о.) 22 грудня 2020 — 28 квітня 2021[33][34]
Галущенко Герман Валерійович з 29 квітня 2021[35]
Посада ліквідована
Міністр енергетики та захисту довкілля України 		Шубін Віталій Миколайович (в. о.) 10 березня — 16 квітня 2020[36][37][38]
Буславець Ольга Анатоліївна (в. о.) 16 квітня — 3 червня 2020[39][40]
Міністр закордонних справ Кулеба Дмитро Іванович 4 березня 2020 — 5 вересня 2024[41]
Сибіга Андрій Іванович з 5 вересня 2024
Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Абрамовський Роман Романович 19 червня 2020[42] — 3 листопада 2021[43]
Стрілець Руслан Олександрович 4 листопада 2021 — 15 квітня 2022 (в. о.)[44][45]
15 квітня 2022 — 5 вересня 2024[46]
Гринчук Світлана Василівна з 5 вересня 2024
Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Резніков Олексій Юрійович
(Віцепрем'єр-міністр) 		4 березня 2020 — 3 листопада 2021[18]
Верещук Ірина Андріївна
(Віцепрем'єр-міністр) 		4 листопада 2021[19] — 5 вересня 2024
Стельмах Анатолій Юрійович (в. о.) з 6 вересня 2024
Міністр з питань стратегічних галузей промисловості Уруський Олег Семенович
(також Віцепрем'єр-міністр) 		16 липня 2020 — 3 листопада 2021[22][23]
Рябікін Павло Борисович 4 листопада 2021 — 20 березня 2023[47][48]
Камишін Олександр Миколайович 21 березня 2023 — 4 вересня 2024[49]
Сметанін Герман Володимирович з 5 вересня 2024
Посада ліквідована
Міністр інфраструктури 		Криклій Владислав Артурович 4 березня 2020 — 18 травня 2021[50]
Кубраков Олександр Миколайович 20 травня 2021 — 1 грудня 2022[51][52]
Посада ліквідована
Міністр культури, молоді та спорту 		Максимчук Анатолій Олександрович (в. о.) 4 — 10 березня 2020
Фоменко Світлана Валеріївна (в. о.) 10 — 29 березня 2020[53][54]
Посада перейменована
Міністр культури та інформаційної політики 		Фоменко Світлана Валеріївна (в. о.) 29 березня — 10 червня 2020[55][56]
Ткаченко Олександр Владиславович 4 червня 2020[57] — 27 липня 2023[58]
Карандєєв Ростислав Володимирович (в. о.) 28 липня 2023 — 5 вересня 2024[59]
Міністр культури та стратегічних комунікацій Точицький Микола Станіславович з 5 вересня 2024
Міністр молоді і спорту Гутцайт Вадим Маркович 4 березня 2020 — 9 листопада 2023
Бідний Матвій Вікторович 9 листопада 2023 — 5 вересня 2024 (в. о.)
з 5 вересня 2024
Міністр оборони Таран Андрій Васильович 4 березня 2020 — 3 листопада 2021[60][61]
Резніков Олексій Юрійович 4 листопада 2021[62] — 5 вересня 2023
Умєров Рустем Енверович з 6 вересня 2023
Міністр освіти і науки Полюхович Юрій Юрійович (в. о.) 10 — 25 березня 2020[63][64]
Мандзій Любомира Степанівна (в. о.) 25 березня — 25 червня 2020[65][66]
Шкарлет Сергій Миколайович 25 червня — 17 грудня 2020 (в. о.)[67]
17 грудня 2020 — 20 березня 2023[68][69]
Лісовий Оксен Васильович з 21 березня 2023[70]
Міністр охорони здоров'я Ємець Ілля Миколайович 4 — 30 березня 2020[71]
Степанов Максим Володимирович 30 березня 2020[72] — 18 травня 2021[73]
Садов'як Ірина Дмитрівна (в. о.) 18—20 травня 2021
Ляшко Віктор Кирилович з 20 травня 2021[74]
Міністр розвитку громад і територій Чернишов Олексій Михайлович 4 березня 2020 — 3 листопада 2022[75]
Лозинський Василь Миронович (в. о.) 4 листопада 2022 — 9 грудня 2022[76][77]
Кулеба Олексій Володимирович з 5 вересня 2024
Посада перейменована
Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури

(Віцепрем'єр-міністр з відновлення)

Кубраков Олександр Миколайович 1 грудня 2022 — 9 травня 2024[17]
Шкураков Василь Олександрович (в. о.)[78] 9 травня 2024 — 5 вересня 2024
Посада ліквідована
Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства 		Кухта Павло Андрійович (в. о.) 10 — 18 березня 2020[79][80]
Петрашко Ігор Ростиславович 17 березня 2020 — 18 травня 2021[81]
Новікова Ірина Юріївна (в. о.) 19 — 21 травня 2021[82][83]
Міністр соціальної політики Лазебна Марина Володимирівна 4 березня 2020 — 18 липня 2022[84]
Жолнович Оксана Іванівна з 19 липня 2022[85]
Міністр у справах ветеранів Бессараб Сергій Борисович 4 березня — 16 грудня 2020[86]
Лапутіна Юлія Анатоліївна 18 грудня 2020[87] — 7 лютого 2024[88]
Порхун Олександр Володимирович (в. о.) 9 лютого — 5 вересня 2024[89]
Калмикова Наталія Фернандівна з 5 вересня 2024
Міністр фінансів Уманський Ігор Іванович 4 — 30 березня 2020[90]
Марченко Сергій Михайлович з 30 березня 2020[91]
Міністр цифрової трансформації Федоров Михайло Альбертович 4 березня 2020 — 20 березня 2023[20] (Віцепрем'єр-міністр)

з 21 березня 2023[21] (Віцепрем'єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій)

Міністр юстиції Малюська Денис Леонтійович 4 березня 2020 — 4 вересня 2024
Стефанішина Ольга Віталіївна з 5 вересня 2024
Міністр Кабінету міністрів Немчінов Олег Миколайович з 4 березня 2020

Критика

[ред. | ред. код]

Податкова і митна служби

[ред. | ред. код]

2 квітня 2020 року ексміністр фінансів Ігор Уманський звинуватив голову Державної митної служби Максима Нефьодова і голову Державної податкової служби Сергія Верланова в тому, що через їхню бездіяльність державний бюджет України щомісяця недоотримує 5 млрд грн. Зокрема, він зазначив, що про ці факти він повідомив Прем'єр-міністра Дениса Шмигаля[92]:

Я приходжу до нього, показую: «Дивіться, ми тут зараз плюшками бавимось, а ось — інформація по кожному місяцю, і це тільки на „скрутках“ з ПДВ. Це в середньому 5 мільярдів на місяць недоотримує бюджет». Як тільки я прийшов в Мінфін, мені швидко з усіх боків почали зливати інформацію — з розшифровками, по компаніям, за сумами. Де стартують, через кого проганяють, де виводять. І 5 мільярдів — це тільки по ПДВ! Клименко з Януковичем дивляться і кажуть: «Блін, а що, так можна було?».

[93][94]

24 квітня 2020 року Нефьодов і Верланов були звільнені.

Нецільове використання коштів

[ред. | ред. код]

У квітні 2020 року Урядом був створений Фонд боротьби з коронавірусною хворобою COVID-19, на який виділено 66 млрд грн.

У липні 2020 року Уряд 35 млрд з вказаного фонду виділив на ремонт доріг.[95][96]

Податкова політика

[ред. | ред. код]

Податкова політика уряду Шмигаля викликала критику з боку громадянського суспільства. Зокрема:

  • розробка закону № 466 (№ 1210) «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податків, усунення технічних і логічних неузгодженостей в податковому законодавстві», який активісти руху Save ФОП назвали «податковим терором»[97][98];
  • розробка проєкту закону № 5600, який значно збільшить податки з продажу житла та землі[99];
  • розробка проєкту закону № 4184, який, зокрема, зобов'яже інтернет-гігантів, які працюють в Україні, додатково сплачувати ПДВ до українського державного бюджету[100].

Скандал щодо виділення грошей на серіал «СМТ Інгулець»

[ред. | ред. код]

18 липня 2023 року на сайті державних закупівель Prozorro зʼявилася інформація про виділення 33,6 млн грн на розробку серіалу «СМТ Інгулець» продюсера Юрія Горбунова, що викликало бурхливу негативну реакцію в суспільстві[101]

На тлі скандалу Горбунов відмовився від державного фінансування[102]. 27 липня Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко був відправлений у відставку[103].

Податкові ініціативи

[ред. | ред. код]

На початку 2023 року премʼєр-міністр Денис Шмигаль спільно з головую комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим, подали проект Закону України № 8401 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», яким, зокрема, відновили обов'язковість введення РРО та перевірки бізнесу під час війни РФ проти України.[104]

30 червня Верховна рада України прийняла законопроєкт №8401.[105]

26 липня Президент України підписав законопроєкт №8401.

Колапс медичної системи

[ред. | ред. код]

16 листопада 2020 р. прем'єр-міністр як головну мету назвав недопущення колапсу медичної системи[106]. Разом з тим ЗМІ повідомляють про смерті людей від коронавірусу внаслідок неотримання медичної допомоги. Зокрема йдеться про нестачу у лікарнях кисневих концентраторів[107][108][109][110][111][112], відмову лікарень госпіталізувати людей з важкими симптомами через нестачу місць[113] і навіть про померлих, які годинами лежать у палатах тощо[112]. За даними системи Prozorro, станом на 16 листопада 2020 від січня було придбано 9 тисяч кисневих концентраторів на 503 млн грн[114].

29 листопада 2020 р. міністр охорони здоров'я Степанов виявив випадок некоректного ведення статистики в обласній клінічній лікарні ім. О. Ф. Гербачевського:

Виявилося, що в статистику потрапляють начебто “вільні” кисневі точки, однак вони розташовані у відділеннях, які не відведені під лікування COVID-19, наприклад, реанімаційних, де лікуються хворі з інфарктами або інсультами[115].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Денис Шмигаль – новий прем'єр України. pravda.com.ua. Українська правда. 4 березня 2020. Архів оригіналу за 22 липня 2021. Процитовано 4 березня 2020.
  2. ↑ Рада обрала новий склад уряду. Українська правда (укр.). Процитовано 23 лютого 2023.
  3. ↑ Кабмін Шмигаля прийняв перше рішення. РБК-Україна. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 30 березня 2020.
  4. ↑ Позов на Кабінет Міністрів подано: міськрада Чернівців вимагає скасувати «червону» зону - chernivtsi-city.com. chernivtsi-city.com (укр.). 15 вересня 2020. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 22 вересня 2020.
  5. ↑ Ткаченко більше не міністр культури. За що його звільнили і чим він запам'ятався. BBC News Україна (укр.). Процитовано 13 листопада 2023.
  6. ↑ Zaxid.net (6 вересня 2023). Верховна Рада проголосувала за призначення Рустема Умєрова міністром оборони. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 13 листопада 2023.
  7. ↑ Економічна правда (9 травня 2024). "Шмигаль зі мною це рішення не обговорював": Кубраков відреагував на постанову про звільнення. Економічна правда (укр.). Процитовано 10 травня 2024.
  8. ↑ Суспільне (9 травня 2024). Рада відправила у відставку міністра агрополітики Сольського. Суспільне (укр.). Процитовано 10 травня 2024.
  9. ↑ Верховна Рада України (4 вересня 2024). Перший віцеспікер Парламенту України Олександр Корнієнко проінформував про результати пленарного засідання 04 вересня 2024 року. Верховна Рада України (укр.). Процитовано 9 вересня 2024.
  10. ↑ Верховна Рада України (5 вересня 2024). Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко поінформував про результати засідання Верховної Ради України. Верховна Рада України (укр.). Процитовано 9 вересня 2024.
  11. ↑ Про формування складу Кабінету Міністрів України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 26 лютого 2023.
  12. ↑ а б Про призначення Любченка О.М. на посаду Першого віце-прем'єр-міністра України - Міністра економіки України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 26 лютого 2023.
  13. ↑ а б Про відставку Першого віце-прем'єр-міністра України - Міністра економіки України Любченка О.М. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 26 лютого 2023.
  14. ↑ а б Про призначення Свириденко Ю.А. на посаду Першого віце-прем'єр-міністра України - Міністра економіки України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 26 лютого 2023.
  15. ↑ Постанова Верховної Ради України від 4 червня 2020 року № 667-IX «Про звільнення Пристайка В.В. з посади Віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України»
  16. ↑ Постанова Верховної Ради України від 4 червня 2020 року № 668-IX «Про призначення Стефанішиної О.В. Віце-прем'єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України»
  17. ↑ а б Про призначення Кубракова О.М. на посаду Віце-прем'єр-міністра з відновлення України – Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 26 лютого 2023.
  18. ↑ а б Про звільнення Резнікова О.Ю. з посади Віце-прем'єр-міністра України - Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 26 лютого 2023.
  19. ↑ а б Про призначення Верещук І.А. на посаду Віце-прем'єр-міністра України - Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 26 лютого 2023.
  20. ↑ а б Про відставку Віце-прем'єр-міністра України - Міністра цифрової трансформації України Федорова М.А. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 23 березня 2023.
  21. ↑ а б Про призначення Федорова М.А. на посаду Віце-прем'єр-міністра України з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій - Міністра цифрової трансформації України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 23 березня 2023.
  22. ↑ а б Про призначення Уруського О.С. Віце-прем'єр-міністром України - Міністром з питань стратегічних галузей промисловості України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 26 лютого 2023.
  23. ↑ а б Про звільнення Уруського О.С. з посади Віце-прем'єр-міністра України - Міністра з питань стратегічних галузей промисловості України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 26 лютого 2023.
  24. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 грудня 2020 року № 1118-IX «Про призначення Лещенка Р.М. Міністром аграрної політики та продовольства України»
  25. ↑ Постанова Верховної Ради України від 24 березня 2022 року № 2144-IX «Про відставку Міністра аграрної політики та продовольства України Лещенка Р.М.»
  26. ↑ Постанова Верховної Ради України від 24 березня 2022 року № 2166-IX «Про призначення Сольського М.Т. на посаду Міністра аграрної політики та продовольства України»
  27. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 травня 2024 року № 425-р «Про тимчасове покладення виконання обов’язків Міністра аграрної політики та продовольства України на Висоцького Т. М.».
  28. ↑ Про тимчасове покладення виконання обов'язків Міністра енергетики України на Буславець О.А. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 26 лютого 2023.
  29. ↑ Про визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 червня 2020 р. № 604. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 26 лютого 2023.
  30. ↑ Про тимчасове покладення виконання обов'язків Міністра енергетики України на Бойка Ю.М. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 26 лютого 2023.
  31. ↑ Про визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2020 р. № 1467. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 26 лютого 2023.
  32. ↑ Про тимчасове покладення виконання обов'язків Міністра енергетики України на Бойка Ю.М. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 26 лютого 2023.
  33. ↑ Про тимчасове покладення виконання обов'язків Міністра енергетики України на Вітренка Ю.Ю. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 26 лютого 2023.
  34. ↑ Про визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2020 р. № 1603. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 26 лютого 2023.
  35. ↑ Постанова Верховної Ради України від 29 квітня 2021 року № 1425-IX «Про призначення Галущенка Г.В. Міністром енергетики України»
  36. ↑ Про тимчасове покладення виконання обов'язків Міністра енергетики та захисту довкілля України на Шубіна В.М. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 26 лютого 2023.
  37. ↑ Про визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 березня 2020 р. № 219. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 26 лютого 2023.
  38. ↑ Призначений т.в.о. 10 березня, до того виконував обов'язки міністра як перший заступник міністра (відповідно до п. 4 Наказу Мінекоенерго від 13.12.2019 № 512 «Про підпорядкування підрозділів апарату та розподіл функціональних обов'язків між керівним складом Міністерства»№ 512 від 13.12.2019.pdf).
  39. ↑ Про тимчасове покладення виконання обов'язків Міністра енергетики та захисту довкілля України на Буславець О.А. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 26 лютого 2023.
  40. ↑ Про визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 квітня 2020 р. № 430. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 26 лютого 2023.
  41. ↑ Постанова Верховної Ради України від 4 березня 2020 року № 518-IX «Про призначення Кулеби Д.І. Міністром закордонних справ України»
  42. ↑ Постанова Верховної Ради України від 19 червня 2020 року № 736-IX «Про призначення Абрамовського Р.Р. Міністром захисту довкілля та природних ресурсів України»
  43. ↑ Рада отправила в отставку Абрамовского с должности министра экологии. ЛІГА.net. 3 листопада 2021. Архів оригіналу за 4 жовтня 2023. Процитовано 10 травня 2024. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка)
  44. ↑ Про тимчасове покладення виконання обов'язків Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України на Стрільця Р.О. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 26 лютого 2023.
  45. ↑ Про визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1373. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 26 лютого 2023.
  46. ↑ Стрільця офіційно призначили міністром екології замість "в.о." 14 квітня 2021.
  47. ↑ Про призначення Рябікіна П.Б. на посаду Міністра з питань стратегічних галузей промисловості України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 26 лютого 2023.
  48. ↑ Про відставку Міністра з питань стратегічних галузей промисловості України Рябікіна П.Б. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 23 березня 2023.
  49. ↑ Про призначення Камишіна О.М. на посаду Міністра з питань стратегічних галузей промисловості України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 23 березня 2023.
  50. ↑ Постанова Верховної Ради України від 18 травня 2021 року № 1446-IX «Про звільнення Криклія В.А. з посади Міністра інфраструктури України»
  51. ↑ Постанова Верховної Ради України від 20 травня 2021 року № 1457-IX «Про призначення Кубракова О.М. на посаду Міністра інфраструктури України»
  52. ↑ Про звільнення Кубракова О.М. з посади Міністра інфраструктури України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 26 лютого 2023.
  53. ↑ Про тимчасове покладення виконання обов'язків Міністра культури, молоді та спорту України на Фоменко С.В. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 26 лютого 2023.
  54. ↑ Про визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 березня 2020 р. № 221. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 26 лютого 2023.
  55. ↑ Про тимчасове покладення виконання обов'язків Міністра культури та інформаційної політики України на Фоменко С.В. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 26 лютого 2023.
  56. ↑ Про визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 березня 2020 р. № 359. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 26 лютого 2023.
  57. ↑ Постанова Верховної Ради України від 4 червня 2020 року № 669-IX «Про призначення Ткаченка О.В. Міністром культури та інформаційної політики України»
  58. ↑ Ткаченко подав у відставку з посади міністра культури. Главком | Glavcom (укр.). 21 липня 2023. Процитовано 21 липня 2023.
  59. ↑ Призначили тимчасового виконувача обов'язків міністра культури. 24 Канал (ua) . 28 липня 2023. Процитовано 28 липня 2023.
  60. ↑ Постанова Верховної Ради України від 4 березня 2020 року № 517-IX «Про призначення Тарана А.В. Міністром оборони України»
  61. ↑ Про відставку Міністра оборони України Тарана А.В. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 26 лютого 2023.
  62. ↑ Про призначення Резнікова О.Ю. на посаду Міністра оборони України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 26 лютого 2023.
  63. ↑ Про тимчасове покладення виконання обов'язків Міністра освіти і науки України на Полюховича Ю.Ю. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 26 лютого 2023.
  64. ↑ Про визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 березня 2020 р. № 220. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 26 лютого 2023.
  65. ↑ Про тимчасове покладення виконання обов'язків Міністра освіти і науки України на Мандзій Л.С. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 23 березня 2023.
  66. ↑ Про визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 346. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 23 березня 2023.
  67. ↑ Про тимчасове покладення виконання обов'язків Міністра освіти і науки України на Шкарлета С.М. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 26 лютого 2023.
  68. ↑ Про призначення Шкарлета С.М. Міністром освіти і науки України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 23 березня 2023.
  69. ↑ Про відставку Міністра освіти і науки України Шкарлета С.М. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 23 березня 2023.
  70. ↑ Про призначення Лісового О.В. на посаду Міністра освіти і науки України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 23 березня 2023.
  71. ↑ Постанова Верховної Ради України від 30 березня 2020 року № 546-IX «Про звільнення Ємця І.М. з посади Міністра охорони здоров'я України»
  72. ↑ Постанова Верховної Ради України від 30 березня 2020 року № 550-IX «Про призначення Степанова М.В. Міністром охорони здоров'я України»
  73. ↑ Постанова Верховної Ради України від 18 травня 2021 року № 1448-IX «Про звільнення Степанова М.В. з посади Міністра охорони здоров'я України»
  74. ↑ Постанова Верховної Ради України від 20 травня 2021 року № 1456-IX «Про призначення Ляшка В.К. на посаду Міністра охорони здоров'я України»
  75. ↑ Постанова Верховної Ради України від 3 листопада 2022 року № 2702-IX «Про відставку Міністра розвитку громад та територій України Чернишова О.М.»
  76. ↑ Про тимчасове покладення виконання обов'язків Міністра розвитку громад та територій України на Лозинського В.М. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 14 листопада 2022.
  77. ↑ Про визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2022 р. № 982. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 26 лютого 2023.
  78. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 травня 2024 року № 426-р «Про тимчасове покладення виконання обов’язків Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України на Шкуракова В. О. ».
  79. ↑ Про тимчасове покладення виконання обов'язків Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на Кухту П.А. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 26 лютого 2023.
  80. ↑ Про визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 березня 2020 р. № 218. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 26 лютого 2023.
  81. ↑ Постанова Верховної Ради України від 18 травня 2021 року № 1447-IX « Про звільнення Петрашка І.Р. з посади Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України»
  82. ↑ Про тимчасове покладення виконання обов'язків Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на Новікову І.Ю. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 26 лютого 2023.
  83. ↑ Про визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 травня 2021 р. № 458. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 26 лютого 2023.
  84. ↑ Постанова Верховної Ради України від 18 липня 2022 року № 2396-IX «Про відставку Міністра соціальної політики України Лазебної М.В.»
  85. ↑ Постанова Верховної Ради України від 19 липня 2022 року № 2423-IX «Про призначення Жолнович О.І. на посаду Міністра соціальної політики України»
  86. ↑ Постанова Верховної Ради України від 16 грудня 2020 року № 1088-IX «Про відставку Міністра у справах ветеранів України Бессараба С.Б.»
  87. ↑ Постанова Верховної Ради України від 18 грудня 2020 року № 1121-IX «Про призначення Лапутіної Ю.А. Міністром у справах ветеранів України»
  88. ↑ Рада звільнила Лапутіну з посади міністерки ветеранів. Слово і діло (укр.). Процитовано 7 лютого 2024.
  89. ↑ Уряд призначив Героя України Олександра Порхуна в.о. міністра у справах ветеранів. NV (укр.). Процитовано 9 лютого 2024.
  90. ↑ Постанова Верховної Ради України від 30 березня 2020 року № 545-IX «Про звільнення Уманського І.І. з посади Міністра фінансів України»
  91. ↑ Постанова Верховної Ради України від 30 березня 2020 року № 549-IX «Про призначення Марченка С.М. Міністром фінансів України»
  92. ↑ «Контрабас как шел, так и идет». Экс-глава Минфина Уманский объяснил, почему добивался увольнения Нефьодова и Верланова (рос.)
  93. ↑ Уманский: От «скруток» с НДС бюджет недополучает 5 млрд в месяц (рос.)
  94. ↑ От «скруток» с НДС бюджет недополучает в среднем 5 миллиардов в месяц, — Уманский [Архівовано 23 лютого 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
  95. ↑ 35 млрд грн з коронавірусного фонду витратять на ремонт доріг — уряд. Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 22 серпня 2020.
  96. ↑ З коронавірусного фонду 35 млрд грн витратять на ремонт доріг. Архів оригіналу за 18 серпня 2020. Процитовано 22 серпня 2020.
  97. ↑ Президент підписав суперечливий закон, який підприємці назвали "податковим терором.
  98. ↑ Податковий кодекс України | від 02.12.2010 № 2755-VI (Сторінка 1 з 50). zakon5.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 2 березня 2016. Процитовано 24 лютого 2016.
  99. ↑ ПДВ з продажу житла та мінімальний податок на пай - законопроект № 5600 перепишуть. Архів оригіналу за 14 липня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
  100. ↑ Рада ухвалила законопроєкт про "податок на Google"//Економічна правда, 3 червня 2021. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
  101. ↑ Український держканал замовив серіал за 33,6 млн грн
  102. ↑ Продюсер Горбунов заявив, що не зніматиме серіал "Інгулець" за державні гроші
  103. ↑ Верховна Рада відправила у відставку міністра Ткаченка
  104. ↑ Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану
  105. ↑ Верховна Рада скасувала 2-відсотковий єдиний податок
  106. ↑ Кабінет Міністрів України - Прем’єр-міністр: Головна мета сьогодні — не допустити колапсу медичної системи. www.kmu.gov.ua. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2020.
  107. ↑ Хворі вмирають не дочекавшись тесту: в Одесі вже колапс медичної системи - Новини Здоров’я. 24 канал. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 18 листопада 2020.
  108. ↑ Коронавірус в Україні: нестача медичного кисню та як його покрити. Слово і Діло. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2020.
  109. ↑ В лікарнях другої та третьої хвилі Закарпаття не вистачає кисневих концентраторів. suspilne.media. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2020.
  110. ↑ У Павлограді в лікарнях не вистачає кисневих концентраторів. 34 телеканал. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2020.
  111. ↑ Проблеми COVID-лікарні на 7-му місяці епідемії: кисень, кадри, умови. www.ukrinform.ua. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2020.
  112. ↑ а б Скандал в Одесі: у лікарні пацієнти помирають без кисню, але із палат їхні тіла не поспішають забирати. ТСН.ua. 2 грудня 2020. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 2 грудня 2020.
  113. ↑ Відмова у госпіталізації з COVID-19: в чому причина і що робити. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2020.
  114. ↑ Скільки коштує дихати. Як лікарні закуповують кисневі концентратори. dozorro.org. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2020.
  115. ↑ Максим Степанов відвідав із незапланованою перевіркою COVID-лікарні на Житомирщині. moz.gov.ua. Процитовано 30 листопада 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Уряд_Дениса_Шмигаля&oldid=43605508