Пол Лотербур

Пол Крістіан Лотербур
англ. Paul Christian Lauterbur
Народився	6 травня 1929; Сідней, Огайо, США
Помер	27 березня 2007 (77 років); Урбана, Іллінойс, США; ·захворювання нирок
Країна	США
Діяльність	хімік, професор, фізик, біофізик, дослідник
Alma mater	Університет Піттсбурга, Західний резервний університет Кейза і Sidney High Schoold
Галузь	хімія
Заклад	Університет Іллінойсу в Урбана-Шампейн, Іллінойський університет в Чикагоd і Університет штату Нью-Йорк в Стоуні-Брук
Членство	Леопольдина, Національна академія наук США, AAAS і Американське фізичне товариство
Нагороди	Національна медаль технологій та інновацій США (1988) Премія Ласкера-Дебейкі за клінічні медичні дослідженняd (1984) Міжнародна премія Фонду Гайрднера (1985) Медаль пошани IEEE (1987) премія Гарві (1986) медаль Говарда Поттсаd (1983) Dr A.H. Heineken Prize for Medicined (1989) Національна зала слави винахідників США (2007) X-ray badged (1987) Премія Кіото в галузі передових технологійd (1994) Charles F. Kettering Prized (1985) Dickson Prize in Scienced (1993) Max Delbruck Prized (1983, 1983) премія Бовераd (1990) NAS Award for Chemistry in Service to Societyd (2001)
	Пол Лотербур у Вікісховищі

Пол Крістіан Лотербур (англ. Paul Christian Lauterbur, 6 травня 1929, Сідней, Огайо — 27 березня 2007, Урбана, Іллінойс) — американський хімік, лауреат Нобелівської премії в області медицини 2003 року «За винахід методу магнітно-резонансної томографії».

Біографія[ред. | ред. код]

Пол Лотербур народився в невеликому містечку Сідней в Огайо 6 травня 1929 року, закінчив Пітсбурзький університет у 1962 році. Початкова ідея, що врешті-решт призвела до створення магнітно-резонансної томографії, народилася під час бурхливої дискусії на вечері у передмісті Пітсбургу^[2]. Наступні роботи зі створення методу Лотербур проводив в Нью-Йоркському університеті в Стоуні-Брук^[3] у 1970-х роках. Після цього Лотербур все життя пропрацював в Іллінойському університеті в Урбана — Шампейн.

Науковий внесок[ред. | ред. код]

Відомий раніше метод ядерного магнітного резонансу (ЯМР), за розвиток якого Фелікс Блох та Едвард Перселл отримали Нобелівську премію з фізики в 1952 році, використовувався до робіт Лотербура в основному для дослідження молекулярної структури. Роботи Лотербура і Пітера Менсфілда дозволили використовувати метод для отримання зображень цілого організму.

Лотербур винайшов як використовувати градієнт магнітного поля, що дозволяє визначати походження радіохвиль, які випромінюються ядрами атомів об'єкта, що досліджується. Ця інформація дозволяє відтворити двомірну картину організму. Перший магнітно-резонансний томограф, створений Лотербуром, досі знаходиться в Нью-Йоркському університеті в Стоуні-Брук.

У 2003 році Лотербур разом з Менсфілдом отримав Нобелівську премію в галузі медицини «за винахід методу магнітно- резонансної томографії».

У 2007 році Лотербур був включений в Зал слави національних винахідників.

Примітки[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б Paul C. Lauterbur — 2002.
d:Track:Q1373513
↑ pitt.edu/pittmag/fall2004/feature1.html Magnetic Personality^{[недоступне посилання з липня 2019]}
↑ cgi? archive = 5 & num = 755 Nobel Prize Awardee Paul Lauterbur Returns To SBU Where His Winning Research Was Conducted In The '70s^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Див. також[ред. | ред. код]

Реймонд Дамадьян

Посилання[ред. | ред. код]

Інформація з сайту Нобелівського комітету (англ.)
Nobel Prize 2003 Press Release (англ.)

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076_citetype_Q35127_citetype_Q36524_citetype_Q43229"_data-entity-id="Q1373513">Paul_C._Lauterbur<span_class="wef_low_priority_links">_—_2002.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q1373513]]</div>-1] а ^б Paul C. Lauterbur — 2002.
d:Track:Q1373513

[2] tt.edu/pittmag/fall2004/feature1.html Magnetic Personality^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[3] ? archive = 5 & num = 755 Nobel Prize Awardee Paul Lauterbur Returns To SBU Where His Winning Research Was Conducted In The '70s^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[1]

[2]

[3]