Голден Гартлайн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Голден Кеффер Гартлайн
англ. Haldan Keffer Hartline
Hartline.jpg
Народився 22 грудня 1903(1903-12-22)
Блумсберг, Пенсильванія, США
Помер 17 березня 1983(1983-03-17) (79 років)
Фоллстон, Меріленд, США
Громадянство Flag of the United States.svg США
Діяльність фізіолог, нейробіолог, лікар, невролог
Alma mater Університет Джонса Гопкінса
Сфера інтересів фізіологія
Заклад Університет Джонса Гопкінса
Рокфелерівський університет
Науковий керівник August Herman Pfund[d]
Член Лондонське королівське товариство, Національна академія наук США, Американська академія мистецтв і наук і Американське філософське товариство[1]
Відомий завдяки: дослідження функціонування сітківки
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізіології або медицини (1967)

Голден Кеффер Гартлайн (англ. Haldan Keffer Hartline; нар. 22 грудня 1903, Блумсберг — †17 березня 1983, Фоллстон) — американський фізіолог і нейробіолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини у 1967 році (спільно з Рагнаром Гранітом і Джорджем Волдом) «за відкриття, пов'язані з первинними фізіологічними і хімічними зоровими процесами, що відбуваються в оці». Серед його численних нагород – медаль Говарда Кросбі Воррена, Американського товариства психологів-експериментаторів (1948), премія Майкельсона Технологічного інституту (1964). Був удостоєний почесних ступенів Лафайет коледжу, Університету Пенсильванії, Рокфеллерівського університету, Фрейбурзького університету і Університету Джонса Гопкінса. Гартлайн був членом Національної академії наук, Американської асоціації сприяння розвитку наук, Американського фізіологічного товариства, Американського філософського товариства та Американської академії наук і мистецтв.

Життєпис[ред. | ред. код]

Голден Кеффер Гартлайн народився у Блумсбург, штат Пенсильванія, в сім'ї Даніела і Гаррієт Гартлайн. Його батько, професор біології державної середньої школи, прищепив йому інтерес до природничих наук.

У 1949 році Гартлайн стає керівником відділу біофізики в Університеті Джона Гопкінса. Досліди Гартлайна довели, що зорова інформація, перш ніж потрапити до головного мозку, попередньо обробляється на сітківці. На початку 50-х років йому вдалося удосконалити електричні методи реєстрації відповідних реакцій на світло окремих зорових рецепторів.

Основна частина електрофізіологічних досліджень сітківки була виконана ним разом з Ретліфом у Рокфеллерівському університеті, де Гартлайн від 1963 року до відходу у відставку 1974 року, був професором. Три сини Гартлайна стали ученими-біологами. Помер Гартлайн від серцевого нападу 17 березня 1983 року.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. NNDB — 2002.