Жак Моно

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жак Моно
фр. Jacques Monod
Jacques Monod nobel.jpg
Народився 9 лютого 1910(1910-02-09)[1][2]
Париж, Сена[d], Франція
Помер 31 травня 1976(1976-05-31)[1][2] (66 років)
Канни
·лейкоз
Поховання Гран-Жас
Громадянство Франція Франція
Національність француз
Діяльність біолог, біохімік, генетик, лікар
Alma mater Паризький університет
Галузь біологія
Заклад Колеж де Франс[3]
Член Лондонське королівське товариство, Леопольдина, Шведська королівська академія наук, Американська академія мистецтв і наук і Національна академія наук Італії[d]
Відомий завдяки: лактозний оперон
Рід Q3024269?
Батько Lucien Monod[d]
У шлюбі з Odette Monod-Bruhl[d]
Нагороди

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах
Жак Моно у Вікісховищі?

Жак Моно́ (фр. Jacques Lucien Monod; 9 лютого 1910, Париж — 31 травня 1976) — французький біохімік, Нобелівський лауреат з фізіології або медицини (премія 1965 року разом з дослідником бактеріофагів Андре Львовим). Вперше встановив механізми генетичного контролю синтезу білків через дію регуляторних генів.

Наукова діяльність біолога Жака Люсьєна Моно була тісно пов'язана з інститутом Луї Пастера, у якому він працював. Призначений керівником відділу кліткової біології, Моно почав працювати з Франсуа Жакобом. Науковцям вдалося довести існування інформаційної РНК, тобто молекули РНК, яка переносить генетичну інформацію від ДНК ядра клітини до цитоплазми. Іншим їхнім дослідом показано, що ДНК організована в набори генів, які називають оперонами. 1965 року Жак Моно та Франсуа Жакоб розділили Нобелівську премію з фізіології і медицини. Їхня праця відкрила нову сферу дослідження — молекулярну біологію.

Див. також[ред. | ред. код]

  • 59388 Моно — астероїд, названий на честь науковця[4].

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]