Бернардо Альберто Усай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бернардо Альберто Усай
Bernardo Alberto Houssay
Bernado Houssay.JPG
Народився 10 квітня 1887(1887-04-10)
Буенос-Айрес, Аргентина
Помер 21 вересня 1971(1971-09-21) (84 роки)
Буенос-Айрес, Аргентина
Поховання цвинтар Ла-Чакаріта[d]
Громадянство
(підданство)
Flag of Argentina.svg Аргентина
Національність Аргентина Аргентина
Діяльність лікар, науковець, Фармацевт
Alma mater Університет Буенос-Айреса
Галузь фізіологія, ендокринологія
Заклад Університет Буенос-Айреса
Член Лондонське королівське товариство, Леопольдина, Шведська королівська академія наук, Папська академія наук[1], Американська академія мистецтв і наук, Academia Argentina de Letras[d], Buenos Aires National Academy of Medicine[d], Національна академія наук Італії[d] і Паризька медична академія[d]
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізіології або медицини (1947)

Бернардо Альберто Усай у Вікісховищі?

Берна́рдо Альбе́рто Уса́й (ісп. Bernardo Alberto Houssay, 10 квітня 188721 вересня 1971) — аргентинський фізіолог, що отримав Нобелівську премію з фізіології і медицини у 1947 році «за відкриття ролі гормонів передньої частки гіпофізу в метаболізмі глюкози». Розділив премію з подружжям Карлом і Герті Корі, які відкрили каталітичне перетворення глікогену. Він є першим аргентинським і латиноамериканським лауреатом Нобелівської премії у науці.

Біографія[ред.ред. код]

Бернардо Альберто Усай, народжений у Буенос-Айресі, був сином іммігрантів із Франції, Альберта і Клари Усай. Він, не по роках розвинутий підліток, був допущений у фармацевтичну школу при Університеті Буенос-Айреса у віці 14-ти років, а потім на медичний факультет того ж Університету з 1904 по 1910 рік, почав, коли йому було лише 17 років. У той час як Усай був студентом-медиком третій рік, він обіймав посаду науково-дослідного і викладацького асистента кафедри фізіології.

Див. також[ред.ред. код]

  • 2550 Усай — астероїд, названий на честь науковця[2].

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://www.pas.va/content/accademia/en/academicians/deceased/houssay.html
  2. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання[ред.ред. код]