Бернардо Альберто Усай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бернардо Альберто Усай
Bernardo Alberto Houssay
Bernado Houssay.JPG
Народився 10 квітня 1887(1887-04-10)
Буенос-Айрес, Аргентина
Помер 21 вересня 1971(1971-09-21) (84 роки)
Буенос-Айрес, Аргентина
Поховання цвинтар Ла-Чакаріта[d]
Громадянство Flag of Argentina.svg Аргентина
Національність Аргентина Аргентина
Місце проживання Q55970747?
Діяльність лікар, хімік, фармацевт
Сфера роботи фізіологія, ендокринологія
Alma mater Університет Буенос-Айреса
Заклад Університет Буенос-Айреса
Членство Лондонське королівське товариство
Леопольдина
Шведська королівська академія наук
Папська академія наук[1]
Американська академія мистецтв і наук
Academia Argentina de Letras[d]
Буенос-Айреська Національна Академія Медицини[d]
Національна академія наук Італії[d]
Паризька медична академія[d]
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізіології або медицини (1947)

Берна́рдо Альбе́рто Уса́й (ісп. Bernardo Alberto Houssay, 10 квітня 1887 — 21 вересня 1971) — аргентинський фізіолог, що отримав Нобелівську премію з фізіології і медицини у 1947 році «за відкриття ролі гормонів передньої частки гіпофізу в метаболізмі глюкози». Розділив премію з подружжям Карлом і Герті Корі, які відкрили каталітичне перетворення глікогену. Він є першим аргентинським і латиноамериканським лауреатом Нобелівської премії у науці.

Біографія[ред. | ред. код]

Бернардо Альберто Усай, народжений у Буенос-Айресі, був сином іммігрантів із Франції, Альберта і Клари Усай. Він, не по роках розвинутий підліток, був допущений у фармацевтичну школу при Університеті Буенос-Айреса у віці 14-ти років, а потім на медичний факультет того ж Університету з 1904 по 1910 рік, почав, коли йому було лише 17 років. У той час як Усай був студентом-медиком третій рік, він обіймав посаду науково-дослідного і викладацького асистента кафедри фізіології.

Див. також[ред. | ред. код]

  • 2550 Усай — астероїд, названий на честь науковця[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://www.pas.va/content/accademia/en/academicians/deceased/houssay.html
  2. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання[ред. | ред. код]