Ервін Неєр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ервін Неєр
нім. Erwin Neher
Erwin neher 2007 lindau.jpg
Народився 20 березня 1944(1944-03-20) (79 років)
Ландсберг-на-Леху, Німеччина
Країна Німеччина Німеччина
Діяльність біофізик, викладач університету, хімік
Alma mater Університет Вісконсин-Медісон, Геттінгенський університет, Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана і Мюнхенський технічний університет
Галузь Біофізика
Заклад Геттінгенський університет
Членство Леопольдина, Національна академія наук США[1], North Rhine-Westphalia Academy for Sciences and Artsd, Європейська академія наук і мистецтв, Геттінгенська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Баварська академія наук, Європейська організація молекулярної біології, Європейська академія[2], Real Academia Nacional de Medicina de Españad, Словенська академія наук та мистецтв і Лондонське королівське товариство[3]
Відомий завдяки: розробник методу локальної фіксації потенціалу
Діти Richard A. Neherd
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізіології або медицини (1991)

CMNS: Ервін Неєр у Вікісховищі

Ервін Неєр (нім. Erwin Neher; нар. 20 березня 1944, Ландсберг-на-Леху, Німеччина) — німецький біофізик, член Геттінгенської академії наук, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 1991 року за розробку методу локальної фіксації потенціалу.


Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]