Альфред Гілман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Альфред Гудман Гілман
англ. Alfred Goodman Gilman
Alfred Goodman Gilman (cropped).jpg
Народився 1 липня 1941(1941-07-01)
Нью-Гейвен, Коннектикут, США
Помер 23 грудня 2015(2015-12-23) (74 роки)
Даллас, США
·рак підшлункової залози
Країна США США
Діяльність біолог, фармаколог, фармацевт, викладач університету, біохімік, хімік, фізіолог
Alma mater Єльський університет
Галузь фармакологія
Заклад Техаський університет
Членство Національна академія наук США і Американська академія мистецтв і наук
Відомий завдяки: G-білки
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізіології або медицини (1994)

CMNS: Альфред Гілман у Вікісховищі

Альфред Гудман Гілман (англ. Alfred Goodman Gilman; 1 липня 1941 року, в Нью-Гейвені, Коннектикут, США — 23 грудня 2015) — американський науковець, професор фармакології Південно-Західного медичного центру (Техаського університету, Даллас). У 1994 році разом із Мартіном Родбеллом він отримав Нобелівську премію з фізіології або медицини «За відкриття G-білків та ролі цих білків у сигнальної трансдукції в клітині».

Життєпис[ред. | ред. код]

Альфред Гілман народився 1 липня 1941 року у місті Нью-Гейвен, штат Коннектикут. Його батько, Альфред Гілман, який викладав у медичній школі Єльського університету, разом із Луїсом Ґудманом випустив у тому ж 1941 році підручник для студентів «Фармакологічні основи терапії» (згодом підручник багаторазово перевидавався і редагувався, у тому числі і Гілманом-молодшим. Це найвідоміший підручник з фармакології для студентів медичних шкіл). На честь свого співавтора Альфред Гілман і назвав новонародженого сина — Альфред Гудман Гілман. Сам Гілман згадував, що його друг Майкл Браун жартував, що той — «… єдина людина, названа на честь підручника».

Альфред Гілман закінчив Єльський університет в 1962 році, і після нетривалої роботи в лабораторії Аллена Конні в Нью-Йорку вступив до аспірантури Університету Західного резерву — Кейса (Клівленд (Огайо)), де займався цАМФ. У 1971 році Гілман отримав посаду в Вірджинському університеті у Шарлотсвіллі. У 1981 році став завідувачем відділу фармакології в медичній школі Техаського університету (Даллас), а із 2005 — деканом Південно-Західного медичного центру цього університету.

У 1989 році Гілман отримав премію Альберта Ласкера за фундаментальні медичні дослідження, а в 1994 — Нобелівську премію з фізіології або медицини за відкриття G-білків.

Посилання[ред. | ред. код]