Альфред Гілман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Альфред Гудман Гілман
англ. Alfred Goodman Gilman
Alfred Goodman Gilman (cropped).jpg
Народився 1 липня 1941(1941-07-01)
Нью-Гейвен, Коннектикут, США
Помер 23 грудня 2015(2015-12-23) (74 роки)
Даллас, США
·рак підшлункової залози
Громадянство Flag of the United States.svg США
Діяльність біолог, фармаколог, фармацевт, викладач університету, біохімік, хімік, фізіолог
Alma mater Єльський університет
Сфера інтересів фармакологія
Заклад Техаський університет
Член Національна академія наук США і Американська академія мистецтв і наук
Відомий завдяки: G-білки
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізіології або медицини (1994)

Альфред Гілман у Вікісховищі?

Альфред Гудман Гілман (англ. Alfred Goodman Gilman; 1 липня 1941 року, в Нью-Гейвені, Коннектикут, США — 23 грудня 2015) — американський науковець, професор фармакології Південно-Західного медичного центру (Техаського університету, Даллас). У 1994 році разом із Мартіном Родбеллом він отримав Нобелівську премію з фізіології або медицини «За відкриття G-білків та ролі цих білків у сигнальної трансдукції в клітині».

Життєпис[ред. | ред. код]

Альфред Гілман народився 1 липня 1941 року у місті Нью-Гейвен, штат Коннектикут. Його батько, Альфред Гілман, який викладав у медичній школі Єльського університету, разом із Луїсом Ґудманом випустив у тому ж 1941 році підручник для студентів «Фармакологічні основи терапії» (згодом підручник багаторазово перевидавався і редагувався, у тому числі і Гілманом-молодшим. Це найвідоміший підручник з фармакології для студентів медичних шкіл). На честь свого співавтора Альфред Гілман і назвав новонародженого сина — Альфред Гудман Гілман. Сам Гілман згадував, що його друг Майкл Браун жартував, що той — «… єдина людина, названа на честь підручника».

Альфред Гілман закінчив Єльський університет в 1962 році, і після нетривалої роботи в лабораторії Аллена Конні в Нью-Йорку вступив до аспірантури Університету Західного резерву — Кейса (Клівленд (Огайо)), де займався цАМФ. У 1971 році Гілман отримав посаду в Вірджинському університеті у Шарлотсвіллі. У 1981 році став завідувачем відділу фармакології в медичній школі Техаського університету (Даллас), а із 2005 — деканом Південно-Західного медичного центру цього університету.

У 1989 році Гілман отримав премію Альберта Ласкера за фундаментальні медичні дослідження, а в 1994 — Нобелівську премію з фізіології або медицини за відкриття G-білків.

Посилання[ред. | ред. код]