Тімоті Гант

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Річард Тімоті Гант
англ. Sir Richard Timothy (Tim) Hunt
Tim hunt.jpg
Тімоті Гант
Народився 19 лютого 1943(1943-02-19) (72 роки)
Нестон, Чешир, Англія
Громадянство Великобританія
Alma mater Кембриджський університет
Галузь наукових інтересів біохімія, клітинний цикл
Заклад Університетський коледж Лондона
Кембриджський університет
Імператорський фонд досліджень раку
Морська біологічна лабораторія
Відомий завдяки: циклін та циклін-залежні кінази
Дружина Мері Коллінз
Діти дві дочки
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізіології та медицини (2001)
Лицар-бакалавр
Особ. сторінка Тім Гант
Nobel prize medal.svg

Сер Річард Тімоті (Тім) Гант (англ. Sir Richard Timothy (Tim) Hunt; 19 лютого 1943, Нестон, Чешир) — британський біохімік, лауреат Нобелівської премії у галузі медицини та фізіології 2001 року. Нагороджений за відкриття регулювання клітинного циклу еукаріотів цикліном і циклін-залежними кіназами. Він показав, що концентрація циклінів змінюється в залежності від фази клітинного циклу, при цьому різні цикліни специфічно зв'язуються зі «своїми» CDK-кіназами. Член Королівського товариства, член Національної академії наук США. Лицар-бакалавр[1], кавалер «Королівської медалі».

Життєпис[ред.ред. код]

Тімоті Гант народився 19 лютого 1943 у Нестоні, Чешир, в сім'ї Річарда Вільяма Ганта, викладача палеографії у Ліверпулі, та Роуланд, фізіотерапевта, дочки лісоторговця[2].

Освіта та кар'єра[ред.ред. код]

У 1961 році Гант був прийнятий у Клер-Коледж, Кембридж, де вивчав природничі науки. Після закінчення коледжу в 1964 році, він негайно почав працювати на кафедрі біохімії університету під керівництвом Ашера Корнера. Тімотей Гант відкрив першу молекулу цикліну на початку 1980-х років.

Сексистський скандал[ред.ред. код]

9 червня 2015 Тім Гант виступав на офіційному обіді в рамках конференції з наукової журналістики в Сеулі, столиці Південної Кореї. У своєму вітальному слові він, як повідомлялося, вимовив наступну фразу щодо жінок-учених:

« «Коли вони в лабораторії, відбувається три речі: ти в них закохуєшся, вони закохуються в тебе, а коли ти починаєш їх критикувати, вони плачуть»  »

.

Потім нобелівський лауреат заявив, що виступає за поділ чоловічої і жіночої праці в лабораторіях. Після цього вчений додав, що виступає за одностатеві лабораторії, хоча і не збирається ставати на шляху у жінок у науці[3].

Слухачки образилися, цитати професора розлетілися по інтернету і обернулися справжньою кампанією по шельмуванню нобелівського лауреата на ґрунті звинувачень у сексизмі.

Тімоті Гант намагався виправдатися в пресі, говорив, що пожартував, що нікого не хотів образити, але в його словах є якась частка істини, оскільки вони засновані на особистому науковому досвіді. Скривджених дам, насамперед журналісток, це лише заохотило. Вони продовжили цькування вченого.

У результаті учений подав у відставку з поста почесного професора, про що повідомляється на сайті Університетського коледжу Лондона[4]. Надалі рядом вчених і журналістів були поставлені під сумнів як справедливість різкою суспільної реакції на те, що трапилося, так і коректність передачі слів Ганта, які, можливо, представляли собою жартівливе вступ до серйозної мови протилежного змісту.

Частина вчених (біолог Річард Докінз, Андрій Гейм Брайан Кокс та інші), серед яких були і жінки (Фіона Фокс, Афіна Дональд), встали на захист Ганта. Вони визнавали, що коментар нобелівського лауреата був надзвичайно некоректним, проте відповідні заходи як покарання за його помилку зайшли занадто далеко.

Особисте життя[ред.ред. код]

Тімоті Гант одружений на Мері Коллінз, яка також навчалася у Кембриджському університеті. Дружина професор імунології Університетського коледжу в Лондоні[5]. Вони мають двох дочок.

Вибрні праці[ред.ред. код]

  • Tim Hunt; «From cob hut to area school : a study in rural education : the centennial histories of Eweburn, Ranfurly and Gimmerburn Schools, Ranfurly District High School and the Maniototo Area School». Ranfurly [N.Z.] : Combined Ranfurly/Gimmerburn Schools' Centennial Committee, 1979
  • Tim Hunt; Steve Prentis; John Tooze; «DNA makes RNA makes protein». Amsterdam ; New York : Elsevier Biomedical Press ; New York, N.Y. : Sole distributors for the U.S.A. and Canada, Elsevier Science Pub. Co., 1983.
  • Tim Hunt; John Wilson; «Molecular biology of the cell : the problems book». New York : Garland Pub., ©1989.
  • Tim Hunt; Alan Hall; Peter J Parker; M D Waterfield; «Signalling mechanisms involved in control of cell growth : a discussion». London : Royal Society, 1993.
  • Tim Hunt; Andrew Wood Murray; «The cell cycle : an introduction». New York : W.H. Freeman, ©1993.
  • Tim Hunt; John Wilson; «Molecular biology of the cell : a problems approach». New York : Garland Science, 2002.
  • Tim Hunt; Bruce Alberts; John Wilson; «Molecular biology of the cell». New York : Garland Science, ©2008.
  • Tim Hunt; John Wilson; «Molecular biology of the cell, 5th edition. A problems approach». New York : Garland Science, ©2008.

Дивись також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Royal Medal recent winners. Процитовано 2008-11-13. 
  2. Tim Hunt – Autobiography. Nobelprize.org. Nobel Media AB. 2002. Процитовано 2008-11-13. 
  3. Нобелівський лауреат про колег-жінок: Вони плачуть у лабораторіях(англ.)
  4. Sir Tim Hunt FRS and UCL(англ.)
  5. Collins' profile in the UCL IRIS database. Процитовано 2015-06-21. 

Посилання[ред.ред. код]