Бенгт Самуельсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

(Самуельсон)

Бенгт Самуельсон Інгемар
швед. Bengt Ingemar Samuelsson
Народився 21 травня 1934(1934-05-21) (84 роки)
Гальмстад, Швеція
Громадянство Швеція Швеція
Діяльність біохімік, викладач університету, хімік
Відомий завдяки біохімія
Alma mater Каролінський Інститут, Лундський університет і Стокгольмський університет
Науковий керівник Суне Бергстрем
Заклад Стокгольмський університет
Членство Лондонське королівське товариство, Національна академія наук США[1], Французька академія наук, Шведська королівська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Європейська академія, Буенос-Айреська Національна Академія Медицини[d] і Real Academia Nacional de Medicina[d]
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізіології або медицини (1982)

Бенгт Інгемар Самуельсон (швед. Bengt Ingemar Samuelsson; * 21 травня 1934, Гальмстад, Швеція) — шведський біохімік. Професор Стокгольмського університету з 1967 року. Отримав в 1982 році Нобелівську премію з фізіології і медицини «за відкриття, що стосуються простагландинів і близьких до них біологічно активних речовин» зі Суне Бергстремом та Джоном Вейном.

Досліджуючи метаболізм холестерину і продукти трансформації арахідонової кислоти, Самуельсон відкрив і охарактеризував серед цих продуктів, такі важливі компоненти як простагландини, тромбоксани та лейкотрієни.

Посилання[ред. | ред. код]


  1. NNDB — 2002.