Шарль Ніколь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шарль Жуль Анрі Ніколь
фр. Charles-Jules-Henri Nicolle
Charles Jules Henri Nicolle. Photograph. Wellcome V0026919.jpg
Ім'я при народженні фр. Charles Jules Henri Nicolle
Народився 21 вересня 1866(1866-09-21)
Руан, Франція
Помер 28 лютого 1936(1936-02-28) (69 років)
Туніс
Громадянство Франція Франція
Національність француз
Місце проживання Франція, Туніс
Діяльність біолог, лікар, професор[1], бактеріолог[d], мікробіолог[d]
Сфера роботи бактеріологія, паразитологія
Alma mater Руанський університет
Науковий ступінь доктор медицини
Мова творів французька[2]
Заклад Пастерівський інститут
Членство Французька академія наук
Шведська королівська академія наук
Паризька медична академія[d]
Відомий завдяки: дослідження епідеміології епідемічного висипного тифу
Брати, сестри  • Maurice Nicolle[d]
 • Marcel Nicolle[d]
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізіології або медицини (1928)
Звання професор

Шарль Жуль Анрі Ніколь (фр. Charles-Jules-Henri Nicolle; 21 вересня 1866 — 28 лютого 1936) — французький лікар, бактеріолог і паразитолог, удостоєний у 1928 році Нобелівської премії з фізіології або медицини.

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Народився 21 вересня 1866 в Руані. Закінчив Руанський університет (1893). Працював у Пастерівському інституті в Парижі у І. І. Мечникова і Е. Ру, в 1893—1902 роках був професором мікробіології Руанського університету. У 1903 році заснував і очолив Пастерівський інститут у Тунісі. З 1933 року професор Колеж де Франс. Основні роботи присвячені багатьом інфекційним хворобам: епідемічному висипному тифу, епідемічному поворотному тифу, бруцельозу, лейшманіозу, токсоплазмозу, марсельській гарячці, скарлатині тошо. У 1909 році показав можливість експериментального зараження збудником епідемічного висипного тифу морської свинки, що відкрило широкі можливості для вивчення і діагностики цієї інфекційної хвороби. У 1916 році разом з Блезо розробив спосіб лікування цієї хвороби. Створив вакцину проти м'якого шанкра, запропонував спосіб лікування кору за допомогою сироватки реконвалесцентів, довів можливість вакцинації тварин від бруцельозу.

У 1928 році був нагороджений Нобелівською премією з фізіології або медицини за встановлення того факту, що переносником епідемічного висипного тифу є платтяна воша. Однак у вітчизняній літературі зустрічаються описи того, що цей факт був встановлений ще за три десятиліття (у 1892 році) до дослідів Ніколя, професором Київського університету Григорієм Мінхом.

Помер Шарль Ніколь у Тунісі 28 лютого 1936 року.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Список професорів Колеж де Франс
  2. data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.