Ернст Боріс Чейн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ернст Боріс Чейн
Ernst Boris Chain

Ernst Boris Chain 1945.jpg

видатний біохімік, лауреат Нобелівської премії по фізіології і медицині (1945)
Народився 19 червня 1906(1906-06-19)
Берлін, Німеччина
Помер 12 серпня 1979(1979-08-12) (73 роки)
Малрені, Мейо, Ірландія
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Alma mater Університет Фрідріха-Вільгельма
Галузь наукових інтересів біохімія
Заклад Кембриджський університет
Оксфордський університет
Член Лондонське королівське товариство, Академія наук СРСР, Французька академія наук, Національна академія деї Лінчеї, Російська академія наук, Accademia Nazionale delle Scienze detta dei XL[d] і Паризька медична академія[d]
Відомий завдяки: відкриття пеніциліну
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізіології або медицини (1945)

CMNS: Ернст Боріс Чейн на Вікісховищі

Ернст Боріс Чейн (англ. Ernst Boris Chain — Ернст Боріс Чейн, нім. Ernst Boris Chain — Ернст Боріс Хаїн, 19 червня, 1906, Берлін — 12 серпня, 1979, Малрені, Мейо) — британський біохімік німецького походження, лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини 1945 року (спільно з Александром Флемінгом і Говардом Флорі) «за відкриття пеніциліну і його цілющого впливу при різних інфекційних хворобах».

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в Берліні в єврейській сім'ї промисловця і хіміка, недавнього іммігранта з Могильова Михайла Хаїна (пом. 1919) і Маргарити Ейснер Хаїн, рідної сестри одного з керівників Баварської республіки Курта Ейснера.[1] Навчався в Luisengymnasium і ще в гімназичні роки під враженням від відвідин батьківській лабораторії і фабрики зацікавився хімією. У 1930 році закінчив Університет Фрідріха-Вільгельма і наступні три роки займався дослідженнями в області ензимології в клініці Шаріте. З приходом до влади нацистів і зростанням антисемітських настроїв, у 1933 Чейн перебрався у Велику Британію, де до 1935 року працював в Кембриджі, у лабораторії Нобелівського лауреата Фредеріка Хопкінса з вивчення фосфоліпідів. У 1935 році Чейна запросили в Оксфордський університет і в наступному році він отримав позицію лектора в університетській школі патології.

З 1954 року був членом Ради директорів Інституту Вейцмана в Ізраїлі. Вийшовши на пенсію, оселився в Ірландії.

Сім'я[ред.ред. код]

Дружина (з 1948 року) — біохімік Енн Бєлов (Anne Beloff-Chain), сестра відомого британського історика барона Макса Бєлова[en] (1913—1999) і журналістки Нори Бєлов (Nora Beloff, 1919—1997), співавтор ряду наукових робіт чоловіка. Сини — імунолог, професор Міського коледжу Лондона Бенджамін Чейн (Benjamin M. Chain) і президент ради директорів біотехнологічних і фармацевтичних компаній Mindset BioPharmaceuticals, Intellect Neurosciences та інших у США та Ізраїлі, біохімік Даніел Чейн (Daniel G. Chain).

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]