Джон Гердон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Джон Гердон
англ. John Gurdon
Народився 2 жовтня 1933(1933-10-02)[1][2][…] (90 років)
Діппенгал, Гемпшир, Велика Британія
Місце проживання Англія
Країна  Велика Британія
Національність Велика Британія Велика Британія
Діяльність біолог, лікар, викладач університету
Alma mater Крайст Черч
Ітонський коледж
Edgeborough Schoold
Галузь біологія розвитку
Заклад Університет Оксфорда
Кембриджський університет
Каліфорнійський технологічний інститут
Науковий керівник Michaïl Fischbergd[4]
Аспіранти, докторанти Douglas A. Meltond
Членство Лондонське королівське товариство
Французька академія наук
Національна академія наук США
Американська академія мистецтв і наук
Королівська академія наук, письменства та витончених мистецтв Бельгії
Європейська академія[5]
Батько William Nathaniel Gurdond
Нагороди Нобелівська премія з фізіології або медицини (2012)
Особ. сторінка gurdon.cam.ac.uk/research/gurdon

CMNS: Джон Гердон у Вікісховищі

Сер Джон Гердон (англ. Sir John Gurdon, нар. 2 жовтня 1933, Діппенгал, Гемпшир, Велика Британія) — британський біолог, лауреат нобелівської премії з медицини за 2012 рік (спільно з японським ученим Сін'я Яманака) «за праці в галузі біології розвитку та отримання індукованих стовбурових клітин».[6]

Біографія[ред. | ред. код]

Джон Гердон народився 2 жовтня 1933 року в Великої Британії. Після навчання в Ітонському коледжі він вступив до коледжу Крайст Черч Оксфордського університету, де спочатку вивчав антикознавство, але згодом переключився на зоологію. Його дисертація на здобуття ступеня PhD була присвячена трансплантації ядер клітин шпорцевих жаб.[7]

Наукову діяльність Гердон продовжив у Каліфорнійському технологічному інституті[8]. У 1962–1971 роках він працював на кафедрі зоології Оксфордського університету. У 1971–1983 роках Гердон працював в Лабораторії молекулярної біології Кембриджського університету.

З 1983 року по теперішній час він є співробітником кафедри зоології Кембриджського університету. 1989 року Гердон заснував в Кембриджі Інститут клітинної біології та онкології й до 2001 року обіймав посаду його керівника. У 1991–1995 роках він був членом Наффілдского ради з біоетики. У 1994–2002 роках Гердон був магістром коледжу Магдалени Кембриджського університету.

Дослідницька робота[ред. | ред. код]

Трансплантація ядер[ред. | ред. код]

1958 року Гердон, що працював у той час в Оксфордському університеті, провів успішне клонування жаби з використанням інтактних клітинних ядер пуголовків[9][10]. Ця робота стала важливим розвитком дослідження з трансплантації ядер в клітинах бластул, проведеного Бріггсом та Кінгом 1952 року.[11]

Результати експериментів Гердон привернули увагу наукової спільноти, а розроблені ним методи використовуються досі. 1963 року британський біолог Джон Голдейн, описуючи результати досліджень Гердон, був одним з перших, хто застосував термін «клон» відносно до тварин.

Експресія мРНК[ред. | ред. код]

Гердон одним з перших став використоввувати яйцеклітини та ооцити шпорцевих жаб в трансляції матричної рибонуклеїнової кислоти.[12]

Останні дослідження[ред. | ред. код]

Останні дослідження, проведені Гердоном, були присвячені аналізу міжклітинних сигнальних факторів, задіяних при диференціюванні клітин, і тлумаченню механізмів перепрограмування ядер в експериментах з трансплантації, включаючи метилювання трансплантованої ДНК.[13]

Визнання та нагороди[ред. | ред. код]

1971 року Гердон став членом Лондонського королівського товариства. 1995 року він одержав лицарський титул. 2004 року інститут клітинної біології та онкології, що знаходиться під патронажем організацій Wellcome Trust та Cancer Research UK, був перейменований на Гердонський інститут[14]. 1989 року Гердон отримав премію Вольфа, 2009 року — премію Ласкера з медицини, а 2012 року — Нобелівську премію з фізіології і медицини.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Rogers K. Encyclopædia Britannica
  2. SNAC — 2010.
  3. Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
  4. Neurotree
  5. https://www.ae-info.org/ae/User/Gurdon_John
  6. The 2012 Nobel Prize in Physiology or Medicine — Press Release (англ.). Nobel Media. Архів оригіналу за 9 жовтня 2012. Процитовано 8 жовтня 2012. 
  7. Gurdon, John (1961). Studies on nucleocytoplasmic relationships during differentiation in vertebrates (англійською). University of Oxford.  {{cite web}}: Пропущений або порожній |url= (довідка)
  8. Rodney Porter Lectures: Biography (англійською). Department of Biochemistry, University of Oxford. Архів оригіналу за 11 жовтня 2012. Процитовано 2012-10-8. 
  9. Gurdon JB, Elsdale TR, Fischberg M. Sexually mature individuals of Xenopus laevis from the transplantation of single somatic nuclei // Nature. — 1958. — № 182. — С. 64-65. — DOI:10.1038/182064a0.
  10. Gurdon JB. The developmental capacity of nuclei taken from intestinal epithelium cells of feeding tadpoles // Journal of embryology and experimental morphology. — 1962. — № 10. — С. 622-640.
  11. Robert Briggs and Thomas J. King (1952 May). Transplantation of Living Nuclei From Blastula Cells into Enucleated Frogs' Eggs. Proc Natl Acad Sci U S A. 38 (5): 455–463. doi:10.1073/pnas.38.5.455. PMC 1063586. PMID 16589125. 
  12. Gurdon JB, Lane CD, Woodland HR, Marbaix G. Use of frog eggs and oocytes for the study of messenger RNA and its translation in living cells // Nature. — 1971. — № 233. — С. 177-182. — DOI:10.1038/233177a0.
  13. Simonsson S., Gurdon J. DNA demethylation is necessary for the epigenetic reprogramming of somatic cell nuclei // Nature Cell Biology. — 2004. — № 6. — С. 984-990. — DOI:10.1038/ncb1176.
  14. The Gurdon Institute (англійською). Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 2012-10-8. 

Посилання[ред. | ред. код]