Джордж Уолд

Джордж Волд
Джордж Волд
George Wald
Народився	18 листопада 1906; Нью-Йорк
Помер	12 квітня 1997 (90 років); Кембридж
Поховання	Woods Hole Village Cemeteryd
Країна	США
Діяльність	біолог, нейронауковець, лікар, біохімік, хімік, фізіолог, дослідник
Alma mater	Колумбійський університет
Галузь	нейронаука, фізіологія, медицина
Заклад	Гарвардський університет
Членство	Національна академія наук США; Американська академія мистецтв і наук; Американське філософське товариство; AAAS
Відомий завдяки:	дослідження перетворення родопсину в сітківці
У шлюбі з	Френсіс Кінґслі; Рут Габбард
Нагороди	Премія Румфорда (1959); Нобелівська премія з фізіології або медицини (1967)
	Джордж Уолд у Вікісховищі

Джордж Уолд^[3]^[4]^[5], Джордж Волд^[6]^[7]^[8], Георг Валд^[9] (18 листопада 1906, Нью-Йорк — 12 квітня 1997, Кембридж, Массачусетс, США) — вчений у галузі фізіології та медицини. Лауреат Нобелівської премії (за відкриття, пов'язані з первинними фізіологічними та хімічними візуальними процесами ока, 1967) разом з Рагнаром Гранітом і Голденом Гартлайном.

Життєпис

Батько Джорджа Волда народився в українському селі поблизу Перемишля (тепер Польща). Джордж народився в Нью-Йорку, ступінь бакалавра здобув у Нью-Йоркському університеті 1927 року. Ступінь доктора здобув у Колумбійському університеті за праці з зоології 1932 року^[10]. Дослідницьку діяльність почав у лабораторії Отто Варбурга в Берліні. Але 1934 року через загрозу нацистського переслідування повернувся до США й оселився у Гарварді, де розкрився його талант. З 1934 року викладав біологію в Гарвардському університеті, де у 1948–1980 роках був професором.

У 1959 році отримав премію Румфорда Американської академії мистецтв і наук за ідентифікацію біохімічної основи зору.

Помер 12 квітня 1997 року у місті Кембридж, Массачусетс, США.

Основні праці Джорджа Волда присвячено біохімії, фізіології та еволюції зору, питанням кольорового зору у людини, проблемам виникнення життя й біологічної еволюції. Джордж Волд виявив у рецепторах сітківки ока (паличках і колбочках) вітаміни А й А₂ й з'ясував їхню роль в утворенні зорових пігментів.

Примітки

↑ Find a Grave — 1996.
d:Track:Q63056
↑ ^а ^б NNDB — 2002.
d:Track:Q1373513
↑ Лозова Г. І., Серебровська К. Б. Вивчення фотосенсибілізуючої активності хлорофіл-білково-ліпоїдних комплексів (коацерватів) // Український біохімічний журнал. — 1967. — Вип. 1.
↑ Душейко А. А., Великий М. М. Про біологічну роль вітаміну А // Український біохімічний журнал. — 1970. — Вип. 42 (4).
↑ Віталій Абліцов. Вчені України — лауреати міжнародних премій і нагород / редкол.: Я. С. Яцків, О. М. Гузь, О. С. Онищенко, А. І. Радченко; НАН України. — Київ : Академперіодика, 2011. — 192 с. — (Наука України у світовому інформаційному просторі. Вип. 4) — ISBN 978-966-360-180-9.
↑ Фатула М. І., Фатула Ю. М. Нобелівська премія в галузі фізіології та медицини // Науковий вісник Ужгородського національного університету, серія «Медицина». — 2008. — Вип. 34. — С. 203. Архівовано з джерела 12 листопада 2013. Процитовано 2019-05-30.
↑ Володимир Притула (2 травня 2011). Приклад мужності і солідарності. «Омський процес» проти Мустафи Джемілєва. radiosvoboda.org. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 17 червня 2025. Процитовано 7 вересня 2021.
↑ Нобелівські лауреати: Волд (Wald), Джордж // Біологія: науково-методичний журнал. — 2010. — № 6. — С. 38—39.
↑ Галактика «Україна», 2007, с. 66.
↑ George Wald. Biographical. nobelprize.org (англ.). Nobel Prize Outreach. Архів оригіналу за 19 липня 2025. Процитовано 7 вересня 2025.

Література

Віталій Абліцов. Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті / В. Г. Абліцов. — Київ : КИТ, 2007. — 436 с. — ISBN 978-966-8550-56-0.
Уолд (Wald) Джордж // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.. — т. 11. кн. 1. — С. 490.
John E. Dowling George Wald 1906—1997 // A Biographical Memoir. — Washington: The National Academy press (National Academy of Sciences), 2000. — Volume 78. — PP. 298—317. (англ.)

Посилання

George Wald. Nobel Lecture: «The Molecular Basis of Visual Excitation» (PDF). nobelprize.org (англ.). Nobel Prize Outreach. Архів оригіналу (PDF) за 22 грудня 2024. Процитовано 7 вересня 2025. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 22 листопада 2024? (довідка)
John E. Dowling. George Wald 1906—1997. A Biographical Memoir (PDF). nasonline.org (англ.). National Academy of Sciences. Архів (PDF) оригіналу за 15 липня 2025. Процитовано 7 вересня 2021.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076_citetype_Q5535082_citetype_Q33270056_citetype_Q43229_citetype_Q107553922"_data-entity-id="Q63056">[http://www.findagrave.com/cgi-bin/fg.cgi?page=gr&GRid=172297423_Find_a_Grave]<span_class="wef_low_priority_links">_—_1996.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q63056]]</div>-1] Find a Grave — 1996.
d:Track:Q63056

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076_citetype_Q35127_citetype_Q36524_citetype_Q43229"_data-entity-id="Q1373513">NNDB<span_class="wef_low_priority_links">_—_2002.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q1373513]]</div>-2] а ^б NNDB — 2002.
d:Track:Q1373513

[3] Лозова Г. І., Серебровська К. Б. Вивчення фотосенсибілізуючої активності хлорофіл-білково-ліпоїдних комплексів (коацерватів) // Український біохімічний журнал. — 1967. — Вип. 1.

[Душейко-4] Душейко А. А., Великий М. М. Про біологічну роль вітаміну А // Український біохімічний журнал. — 1970. — Вип. 42 (4).

[5] Віталій Абліцов. Вчені України — лауреати міжнародних премій і нагород / редкол.: Я. С. Яцків, О. М. Гузь, О. С. Онищенко, А. І. Радченко; НАН України. — Київ : Академперіодика, 2011. — 192 с. — (Наука України у світовому інформаційному просторі. Вип. 4) — ISBN 978-966-360-180-9.

[6] Фатула М. І., Фатула Ю. М. Нобелівська премія в галузі фізіології та медицини // Науковий вісник Ужгородського національного університету, серія «Медицина». — 2008. — Вип. 34. — С. 203. Архівовано з джерела 12 листопада 2013. Процитовано 2019-05-30.

[7] Володимир Притула (2 травня 2011). Приклад мужності і солідарності. «Омський процес» проти Мустафи Джемілєва. radiosvoboda.org. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 17 червня 2025. Процитовано 7 вересня 2021.

[8] Нобелівські лауреати: Волд (Wald), Джордж // Біологія: науково-методичний журнал. — 2010. — № 6. — С. 38—39.

[FOOTNOTEГалактика_«Україна»200766-9] Галактика «Україна», 2007, с. 66.

[10] George Wald. Biographical. nobelprize.org (англ.). Nobel Prize Outreach. Архів оригіналу за 19 липня 2025. Процитовано 7 вересня 2025.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

п о р Лауреати Нобелівської премії з фізіології або медицини
1901—1925	Берінг (1901) • Росс (1902) • Фінзен (1903) • Павлов (1904) • Кох (1905) • Гольджі / Рамон-і-Кахаль (1906) • Лаверан (1907) • Мечников / Ерліх (1908) • Кохер (1909) • Коссель (1910) • Гульстранд (1911) • Каррель (1912) • Ріше (1913) • Барані (1914) • Борде (1919) • Крог (1920) • Гілл / Меєргоф (1922) • Бантинг / Джон Маклеод (1923) • Ейнтховен (1924)
1926—1950	Фібігер (1926) • Вагнер-Яурегг (1927) • Ніколь (1928) • Ейкман / Гопкінс (1929) • Ландштейнер (1930) • Варбург (1931) • Шерінгтон / Едріан (1932) • Морган (1933) • Віпл / Майнот / Мерфі (1934) • Шпеман (1935) • Дейл / Леві (1936) • Сент-Дьйорді (1937) • Гейманс (1938) • Домагк (1939) • Дам / Дойзі (1943) • Ерлангер / Гассер (1944) • Флемінг / Чейн / Флорі (1945) • Мюллер (1946) • К. Корі / Г. Корі / Усай (1947) • Мюллер (1948) • Гесс / Моніш (1949) • Кендалл / Райхштайн / Генч (1950)
1951—1975	Тейлер (1951) • Ваксман (1952) • Кребс / Ліпман (1953) • Джон Ендерс / Веллер / Роббінс (1954) • Теорель (1955) • Курнан / Форсман / Річардс (1956) • Бове (1957) • Бідл / Тейтем / Ледерберг (1958) • Очоа / Корнберг (1959) • Бернет / Медавар (1960) • Георг Бекеші (1961) • Крік / Вотсон / Вілкінс (1962) • Екклс / Годжкін / Гакслі (1963) • Блох / Лінен (1964) • Жакоб / Львов / Моно (1965) • Роус / Гаґґінс (1966) • Граніт / Гартлайн / Волд (1967) • Голлі / Корана / Ніренберг (1968) • Дельбрюк / Герші / Лурія (1969) • Кац / Ейлер / Аксельрод (1970) • Сазерленд (1971) • Едельман / Портер (1972) • Фріш / Лоренц / Тінберген (1973) • Клод / Дюв / Паладе (1974) • Балтімор / Дульбекко / Темін (1975)
1976—2000	Бламберг / Гайдашек (1976) • Гіймен / Шаллі / Ялоу (1977) • Арбер / Натанс / Сміт (1978) • Кормак / Гаунсфілд (1979) • Бенасерраф / Доссе / Снелл (1980) • Сперрі / Г'юбел / Візел (1981) • Бергстрем / Самуельсон / Вейн (1982) • Мак-Клінток (1983) • Єрне / Келер / Мільштейн (1984) • Браун / Голдштейн (1985) • Коен / Леві-Монтальчині (1986) • Тонеґава (1987) • Блек / Елайон / Гітчінгс (1988) • Бішоп / Вармус (1989) • Маррі / Томас (1990) • Неєр / Закман (1991) • Фішер / Кребс (1992) • Робертс / Шарп (1993) • Гілман / Родбелл (1994) • Льюїс / Нюсляйн-Фольгард / Вішаус (1995) • Догерті / Цинкернагель (1996) • Прузінер (1997) • Ферчготт / Ігнаро / Мурад (1998) • Блобель (1999) • Карлссон / Грінгард / Кендел (2000)
2001—2025	Гартвелл / Гант / Нерс (2001) • Бренер / Горовітц / Салстон (2002) • Лотербур / Менсфілд (2003) • Ексел / Бак (2004) • Маршалл / Воррен (2005) • Фаєр / Мелло (2006) • Капеччі / Смітіз / Еванс (2007) • Монтаньє / Барре-Сінуссі / Гаузен (2008) • Блекбурн / Грейдер / Шостак (2009) • Едвардс (2010) • Гоффман / Бетлер / Стейнман (2011) • Гердон / Яманака (2012) • Ротман / Шекман / Зюдгоф (2013) • О'Кіф / М. Мозер / Е. Мозер (2014) • Кемпбелл / Омура / Ту (2015) • Осумі (2016) • Голл / Росбаш / Янг (2017) • Еллісон / Хондзьо (2018) • Келін / Реткліфф / Семенза (2019) • Альтер / Гоутен / Райс (2020) • Джуліус / Патапутян (2021) • Паабо (2022) • Каріко / Вайсман (2023) • Амброс / Равкін (2024) • Рамсделл / Бранков / Сакаґуті (2025)

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	Discogs · Internet Movie Database · MusicBrainz
Генеалогія та некрополістика	Find a Grave · Geni.com · The Academic Family Tree
Література та бібліографія	Biodiversity Heritage Library
Наука	NobelPrize.org · Національна академія наук США
Тематичні сайти	SNAC · Архів Єльського університету
Словники та енциклопедії	Велика данська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Універсальна литовська енциклопедія · Хорватська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Электронная еврейская энциклопедия · Энциклопедия Кругосвет · Brockhaus Enzyklopädie · De Agostini · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Lur Hiztegi Entziklopedikoan
Довідкові видання	Deutsche Biographie · Munzinger IBA · NNDB · SNAC
Нормативний контроль	BNF: 12193753q · FAST: 62149 · Freebase: /m/03j8ww · GND: 1112494162 · GTAA: 167755 · ISNI: 0000000083820055 · KRNLK: KAC201904416 · LCCN: n80132034 · NLA: 1561292 · SUDOC: 158977629 · VIAF: 51735465