Антоніо Еґаш Моніш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антоніо Еґаш Моніш
Egas Moniz
Moniz.jpg
Ім'я при народженні порт. António Caetano de Abreu Freire de Resende
Народився 29 листопада 1874(1874-11-29)[1][2][…]
Аванка, Ештаррежа
Помер 13 грудня 1955(1955-12-13)[1][2][…] (81 рік)
Лісабон, Португалія[4]
Громадянство Португалія Португалія
Діяльність політик, нейробіолог, лікар, нейрохірург, викладач університету, психіатр, невролог, дипломат, науковець
Alma mater Коїмбрський університет і Лісабонський університет
Сфера інтересів Психіатрія, нейрохірургія
Заклад Коїмбрський університет і Лісабонський університет
Посада посол і міністрів закордонних справ Португаліїd
Член Національна академія наук Італіїd і Паризька медична академія
Відомий завдяки: відкриття терапевтичного впливу лоботомії при деяких психічних захворюваннях
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізіології або медицини (1949)

CMNS: Антоніо Еґаш Моніш на Вікісховищі

Антоніо Каетану ді Абреу Фрейре Егашем Моніш (порт. António Caetano de Abreu Freire Egas Moniz, вимовляється ['ɛgɐʃ mu'niʃ] [Егашем Муніш]; 29 листопада 1874, Аванка — 13 грудня 1955, Лісабон) — португальський психіатр і нейрохірург, лауреат Нобелівської премії з медицині в 1949 році «за відкриття терапевтичного впливу лоботомії при деяких психічних захворюваннях». Розділив премію з Уолтером Гессом, нагородженим «за відкриття функціональної організації проміжного мозку як координатора активності внутрішніх органів».

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]