Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Абреу.
| Антоніо Еґаш Моніш |
|---|
| Egas Moniz |
|---|
|
|
| Ім'я при народженні |
порт. António Caetano de Abreu Freire de Resende |
|---|
| Народився |
29 листопада 1874(1874-11-29)[1][2][…]
Аванка, Ештаррежа |
|---|
| Помер |
13 грудня 1955(1955-12-13)[1][2][…] (81 рік)
Лісабон, Португалія[4] |
|---|
| Громадянство |
 Португалія |
|---|
| Діяльність |
політик, нейробіолог, лікар, нейрохірург, викладач університету, психіатр, невролог, дипломат, науковець |
|---|
| Alma mater |
Коїмбрський університет і Лісабонський університет |
|---|
| Сфера інтересів |
Психіатрія, нейрохірургія |
|---|
| Заклад |
Коїмбрський університет і Лісабонський університет |
|---|
| Посада |
посол і міністрів закордонних справ Португаліїd |
|---|
| Член |
Національна академія наук Італіїd і Паризька медична академія |
|---|
| Відомий завдяки: |
відкриття терапевтичного впливу лоботомії при деяких психічних захворюваннях |
|---|
| Нагороди |
 Нобелівська премія з фізіології або медицини (1949) |
|---|
 Антоніо Еґаш Моніш на Вікісховищі |
Антоніо Каетану ді Абреу Фрейре Егашем Моніш (порт. António Caetano de Abreu Freire Egas Moniz, вимовляється ['ɛgɐʃ mu'niʃ] [Егашем Муніш]; 29 листопада 1874, Аванка — 13 грудня 1955, Лісабон) — португальський психіатр і нейрохірург, лауреат Нобелівської премії з медицині в 1949 році «за відкриття терапевтичного впливу лоботомії при деяких психічних захворюваннях». Розділив премію з Уолтером Гессом, нагородженим «за відкриття функціональної організації проміжного мозку як координатора активності внутрішніх органів».
|
|---|
| | 1901—1925 |
|
|---|
| | 1926–1950 |
|
|---|
| | 1951–1975 |
|
|---|
| | 1976–2000 |
|
|---|
| | 2001–2025 |
|
|---|
|
Португалія
Нобелівська премія з фізіології або медицини (1949)
Антоніо Еґаш Моніш на Вікісховищі
