Отто Генріх Варбург

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Отто Генріх Варбург
нім. Otto Heinrich Warburg
Bundesarchiv Bild 102-12525, Otto Heinrich Warburg.jpg
Народився 8 жовтня 1883(1883-10-08)
Фрайбург, Німецька імперія
Помер 1 серпня 1970(1970-08-01) (86 років)
Берлін, ФРН
Поховання Далемський цвинтар
Громадянство Flag of Germany.svg ФРН
Діяльність біохімік, хімік, викладач університету
Alma mater Гумбольдтський університет Берліна
Галузь Біохімія, фізіологія
Заклад Гумбольдтський університет Берліна
Науковий керівник Еміль Фішер
Член Лондонське королівське товариство, Леопольдина і Академія наук НДР
Відомий завдяки: відкрив механізм дії дихального ферменту
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізіології або медицини (1931)

Отто Генріх Варбург у Вікісховищі?

О́тто Ге́нріх Ва́рбург (нім. Otto Heinrich Warburg; 8 жовтня 1883, Фрайбург, Баден — 1 серпня 1970, Західний Берлін) — син Еміля Варбурга, німецький біохімік, доктор і фізіолог, учень Ернста Фішера, лауреат Нобелівської премії, член Лондонського королівського товариства. Один із видатних вчених двадцятого століття у галузі цитології.

Біографія[ред. | ред. код]

  • Отто Варбург навчався хімії в Берліні у видатного вченого Ернста Фішера і в 1906 року захистив докторську дисертацію з хімії. Продовжив навчання у Людольфа фон Креля в Гейдельберзі і у 1911 — заслужив ступінь доктора медицини.
  • Між 1908 і 1914 роками працював на морській біологічній станції Неаполя (Stazione Zoologica). Дружба з директором цієї станції збереглася у нього на все життя.
  • Під час Першої світової війни, служачи на фронті офіцером в уланському полку, заслужив орден Залізного хреста. Варбург був вдячний долі за цю можливість побачити справжнє життя поза академією.
  • Ближче до кінця війни, коли кінець війни був очевидним, Альберт Ейнштейн, друг батька Отто, написав на прохання своїх друзів лист Отто, в якому просив того повернутися до академії, оскільки втратити такий талант було б трагедією для науки.

Наукова робота і Нобелівська премія[ред. | ред. код]

Варбург вивчав окислювально-відновні процеси в живій клітині. Ним розроблені і удосконалені багато приладів та інструментів, методи дослідження біологічних об'єктів, які широко використовуються в хімії та фізіології. Варбург вивчав обмін речовин в клітинах пухлин, питання фотосинтезу і хімії бродіння.

За відкриття природи і функцій «дихальних ферментів» Варбург був удостоєний Нобелівської премії у галузі фізіології і медицини у 1931 році.

Ракова гіпотеза[ред. | ред. код]

"Рак, на відміну від інших захворювань, має незліченну кількість вторинних причин виникнення. Але навіть для раку є всього одна основна причина. Грубо кажучи, основна причина раку — це заміна дихання з використанням кисню в тілі нормальної клітини на інший тип енергетики — ферментацію глюкози "- цитата з лекції Отто Варбурга[1].

Пізні роки й визнання[ред. | ред. код]

Медаль Отто Варбурга[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]