Джозеф Леонард Голдштейн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джозеф Леонард Голдштейн
англ. Joseph Leonard Goldstein
Джозеф Леонард Голдштейн
Джозеф Леонард Голдштейн
Джозеф Леонард Голдштейн
Народився 18 квітня 1940(1940-04-18)[1][2][…] (83 роки)
Кінгстрі, Південна Кароліна, США
Країна США США
Діяльність генетик, викладач університету, біохімік, біолог, лікар
Alma mater Університет Вашингтона і Ліd
University of Texas Southwestern Medical Centerd
Галузь біохімія
Заклад University of Texas Systemd
Членство Лондонське королівське товариство
Національна академія наук США
Американська академія мистецтв і наук
Американське філософське товариство[4]
Нагороди Нобелівська премія з фізіології або медицини (1985)
Національна наукова медаль США (1988)

CMNS: Джозеф Леонард Голдштейн у Вікісховищі

Джозеф Леонард Голдштейн (англ. Joseph Leonard Goldstein; народився 18 квітня 1940, Кінгстрі, Південна Кароліна) — американський біохімік, піонер досліджень генетики людини. Він отримав Нобелівську премію з фізіології або медицини в 1985 році разом із колегою-дослідником з Південно-Західного медичного центру Техаського університету Майклом Брауном за дослідження холестерину.[5] Вони виявили, що людські клітини мають рецептори ліпопротеїнів низької густини (ЛПНГ), які прибирають холестерин із крові, і що коли рецептори ЛПНГ відсутні в достатній кількості, у людей розвивається гіперхолестеринемія та підвищуються ризики захворюваннь, пов’язаних з холестерином, зокрема ішемічна хвороба серця[6]. Їхні дослідження привели до розробки статинів.[5]

Біографія[ред. | ред. код]

Джозеф Голдштейн народився 18 квітня 1940 р. у місті Кінгстрі (Південна Кароліна, США).

Гольдштейн здобув ступінь бакалавра наук в Університеті Вашингтона і Лі в 1962 році, а ступінь доктора медицини в Південно-Західній медичній школі Техаського університету в 1966 році[5]. Після закінчення клінічної ординатури, Гольдштейн перейшов до Національного інституту охорони здоров'я (NIH) в Бетесді, штат Меріленд, де працював у галузі біохімічної генетики.[5] 1972 року повернувся в Південно-Західний медичний центр, де обійняв посаду керівника відділу медичної генетики.

В 1985 р. за свої дослідження спадкової гіперхолестеринемії та відкриття рецептора ліпопротеїнів низької щільності отримав Нобелівську премію з медицини і фізіології (разом з Майклом Стюартом Брауном). Його внесок у вивчення спадкових хвороб приніс йому безліч інших наукових нагород.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Encyclopædia Britannica
  2. Енциклопедія Брокгауз
  3. Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
  4. NNDB — 2002.
  5. а б в г Badge, Peter (2007) "Joseph Goldstein". Nobel Faces. John Wiley & Sons. ISBN 9783527406784. p 300.
  6. Encyclopedia of Global Health, Volume 1 by Luca Prono, edited by Yawei Zhang

Посилання[ред. | ред. код]