Шарль Робер Ріше

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шарль Робер Ріше
фр. Charles Robert Richet
Charles Robert Richet 5.jpg
Ім'я при народженні англ. Charles Robert Richet
Псевдоніми Charles Epheyre
Народився 25 серпня 1850(1850-08-25)
Париж
Помер 4 грудня 1935(1935-12-04) (85 років)
Париж
Громадянство Франція Франція
Діяльність лікар, психолог, есперантист, фізіолог
Alma mater Паризький університет
Сфера інтересів фізіологія
Заклад Паризький університет
Науковий керівник Charles-Philippe Robin[d]
Член Французька академія наук, Академія наук СРСР, Петербурзька академія наук, Російська академія наук, Паризька медична академія і Академія наук Турина[d]
Відомий завдяки: дослідження анафілаксії
Батько Alfred Richet[d]
Діти Charles Richet[d]
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізіології або медицини (1913)

Шарль Робер Ріше у Вікісховищі?

Шарль Робер Ріше (фр. Charles Robert Richet) (25 серпня 1850, Париж — 4 грудня 1935, Париж) — французький фізіолог, піонер у багатьох областях досліджень, таких як нейрохімія, травлення, терморегуляція у гомойотермних тварин і дихання. Лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини за 1913 рік.

Біографія[ред. | ред. код]

Французький фізіолог Шарль Ріше народився 26 серпня 1850 року в Парижі, в сім'ї професора клінічної хірургії медичного факультету Паризького університету Альфреда і Ежен (Руар) Ріше. Після закінчення звичайної національної та середньої школи Шарль вирішив слідувати по кроках батька і зайнятися медициною. Він вступив в Паризький університет.

В 1877 році Шарль Ріше одержав медичний диплом і одружився з Амелією Оббрій, у них було дві дочки і два сини (один з них також став професором медицини в Паризькому університеті, по стопах Ріше пішов і його онук).

В 1878 році він захистив докторську дисертацію, де вперше довів наявність соляної кислоти в секреті шлунку ссавців, птахів і безхребетних. Крім того, він визначив, що під час травлення в шлунку утворюється одна з форм молочної кислоти. У цьому ж році він стає професором медичного факультету Паризького університету, де вивчає різні види м'язових скорочень.

В 1883 році Шарль Ріше досліджував механізми підтримки постійної температури внутрішнього середовища гомойотермних тварин.

В 1888 році він вивчає властивості крові заражених тварин. Ріше, працюючи з Ж. Ерікуром, вирішив застосувати сироваткову терапію як лікувальний засіб. Протягом 10 років вони безуспішно намагалися розробити сироваткову терапію для ліквання туберкульозу. У цей час Шарль Ріше бере участь у різних дослідженнях, які не мали відношення до фізіології (зокрема, безуспішно намагався побудувати аероплан).

В 1901 році він отримав можливість вдосконалити свої пізнання в токсикології, беручи участь у науковій експедиції по Середземному морю з принцом Монако Альбером, досліджуючи отруйні щупальця португальського кораблика. Після повернення до Франції він веде порівняльні дослідження отрути морської анемони і відкриває явище анафілаксії — алергічну реакцію на сторонні білки.

В 1911 році Шарль Ріше підбив підсумки своїх робіт у монографії «Анафілаксія». Шарль розробив специфічні діагностичні проби для виявлення реакцій гіперчутливості.

В 1913 році Шарлю Ріше була присуджена Нобелівська премія в області фізіології і медицини «на знак визнання його робіт з анафілаксії». Під час Першої світової війни Ріше вивчав ускладнення процесів переливання крові.

В 1923 році у перекладі англійською мовою вийшла його книга «Тридцять років дослідження психіки», в якій він описав свої досліди в цій галузі.

Шарль Ріше помер у Парижі 4 грудня 1935.

Посилання[ред. | ред. код]