Берт Закман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Берт Закман
нім. Bert Sakmann
Берт Закман
Берт Закман
Берт Закман
Народився 12 червня 1942(1942-06-12) (81 рік)
Штутгарт, Німеччина
Країна Німеччина Німеччина
Діяльність біолог, біофізик, викладач університету, лікар, фізіолог
Alma mater Університетський коледж Лондона
Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Тюбінгенський університет
університет Фрайбурга
Геттінгенський університет[1]
Галузь Фізіологія
Заклад Гейдельберзький університет
Науковий ступінь докторський ступінь[2]
Аспіранти, докторанти Moritz Helmstädterd[1]
Членство Лондонське королівське товариство
Леопольдина
Національна академія наук США[3]
Баварська академія наук
Гайдельберзька академія наук
Геттінгенська академія наук
Європейська академія[4]
Американська академія мистецтв і наук
Угорська академія наук
Європейська організація молекулярної біології
Відомий завдяки: дослідження функцій поодиноких іонних каналів в клітинах
розробка методу локальної фіксації потенціалу
Нагороди Нобелівська премія з фізіології або медицини (1991)

CMNS: Берт Закман у Вікісховищі

Берт Закман (нім. Bert Sakmann; нар. 12 червня 1942, Штутгарт, Німеччина) — німецький фізіолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини в 1991 році разом з Ервіном Неєром «За відкриття, що стосуються функцій поодиноких іонних каналів в клітинах» і розробку методу локальної фіксації потенціалу. Професор; обіймав посаду виконуючого обов'язки директора Інституту медичних досліджень Товариства Макса Планка в Гейдельберзі (у даний час — почесний науковий співробітник). Займався викладанням у Гейдельберзькому університеті. Член Гайдельберзької академії наук, Геттінгенської академії наук.

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #123085357 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. NNDB — 2002.
  4. https://www.ae-info.org/ae/User/Sakmann_Bert