Ренато Дульбекко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ренато Дульбекко
Renato Dulbecco
Renato Dulbecco crop.jpg
Народився 22 лютого 1914(1914-02-22)
Катандзаро, Калабрія, Італія
Помер 20 лютого 2012(2012-02-20) (97 років)
Ла-Йолла, Сан-Дієго, Каліфорнія, США[1][2][3]
Громадянство Італія Італія
Alma mater Туринський університет
Галузь наукових інтересів вірусологія
Заклад Інститут біологічних досліджень імені Солка (1963–1972, 1977–1992, 1997 -)
Проект "Геном людини» (Італія, 1992–1997)
Каліфорнійський університет у Сан-Дієго (1977–1981)
Імперський фонд дослідження раку (1972–1977)
Каліфорнійський технологічний інститут (1949–1963)
Університет Індіани (1947–1949)
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізіології або медицини (1975)

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Ренато Дульбекко (італ. Renato Dulbecco (народився 22 лютого 1914 — † 20 лютого 2012 року, Катандзаро, Калабрія) — італійський вірусолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицині в 1975 у (спільно з Девідом Балтімором та Говардом Теміним) «за відкриття, що стосуються взаємодії між онкогенними вірусами і генетичним матеріалом клітини».

Посилання[ред.ред. код]


  1. http://www.cep911.com/tag/max-m-ller-wikiquote
  2. http://www.sciencemag.org/content/335/6076/1587
  3. http://www.washingtonpost.com/national/health-science/renato-dulbecco-who-won-a-nobel-for-virus-research-dies-at-97/2012/02/20/gIQAU9e8PR_story.html