Ренато Дульбекко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ренато Дульбекко
Renato Dulbecco
Renato Dulbecco crop.jpg
Народився 22 лютого 1914(1914-02-22)
Катандзаро, Калабрія, Італія
Помер 20 лютого 2012(2012-02-20) (97 років)
Ла-Йолла, Сан-Дієго, Каліфорнія, США[1][2][3]
Місце проживання США, Імперія, Мілан і Ла-Йолла
Громадянство Італія Італія
Національність Італійці і Італоамериканці
Alma mater Туринський університет
Галузь наукових інтересів вірусологія
Заклад Інститут біологічних досліджень імені Солка (1963—1972, 1977—1992, 1997 -)
Проект "Геном людини» (Італія, 1992—1997)
Каліфорнійський університет у Сан-Дієго (1977—1981)
Імперський фонд дослідження раку (1972—1977)
Каліфорнійський технологічний інститут (1949—1963)
Університет Індіани (1947—1949)
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізіології або медицини (1975)


CMNS: Ренато Дульбекко на Вікісховищі

Ренато Дульбекко (італ. Renato Dulbecco (народився 22 лютого 1914 — † 20 лютого 2012 року, Катандзаро, Калабрія) — італійський вірусолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицині в 1975 у (спільно з Девідом Балтімором та Говардом Теміним) «за відкриття, що стосуються взаємодії між онкогенними вірусами і генетичним матеріалом клітини».

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]