Джордж Паладе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джордж Еміль Паладе
англ. George E. Palade
RO033-16.jpg
Джордж Паладе
Народився 19 листопада 1912(1912-11-19)
Ясси , Румунія
Помер 8 жовтня 2008(2008-10-08) (95 років)
Дель Мар, Каліфорнія, США
Громадянство Flag of the United States.svg США
Діяльність лікар, цитолог, хімік, винахідник, викладач університету, фізик
Відомий завдяки цитологія
Alma mater Бухарестський університет
Заклад Єльський університет
Членство Лондонське королівське товариство, Леопольдина, Папська академія наук[1], Національна академія наук США, Румунська академія і Американська академія мистецтв і наук
У шлюбі з Marilyn Farquhar[d]
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізіології або медицини (1974)
Національна наукова медаль США (1986)

Джордж Еміль Пала́де (англ. George E. Palade, народився 19 листопада 1912, місто Ясси — 8 жовтня 2008) — американський фахівець з клітинної біології, що народився в Румунії. У 1974, спільно з двома колегами отримав Нобелівську премію з фізіології і медицині «за відкриття, що стосуються структурної і функціональної організації клітини». Приз отримав за свої інновації в електронній мікроскопії і дослідженні клітин, заклавши основи сучасної молекулярної клітинної біології[2] .

Його описували як «найвпливовішого клітинного біолога»[3].

Біографія[ред. | ред. код]

Паладе народився 19 листопада 1912 року в місті Ясси, в Румунії в сім'ї професора філософії Ясського університету Еміля Паладе і Констанції (Кантемир) Паладе, вчительки початкової школи. Він здобув початкову освіту в ліцеї Хасдая в Бюзане і в 1930 р. вступив до медичної школи Бухарестського університету. Великий вплив мали на нього вчені, котрі працювали в університеті: професор біохімії Андре Бойвін і професор анатомії Френсіс Рейнер, який запропонував йому посаду асистента-дослідника. Пропрацювавши 6 років у клініці й захистивши дисертацію по мікроанатомії нирок у ряду морських ссавців, Паладе в 1940 році здобув медичний науковий ступінь. Після закінчення медичної школи він стає асистентом зі внутрішніх хвороб у Бухарестському університеті. Під час другої світової війни служив у румунській армії на посаді, яка давала йому змогу далі працювати в університеті. У 1945 році за допомогою Григора Попа, наступника Райнера, Джордж дістав місце асистента-дослідника в лабораторії біології університету Нью-Йорка. Відвідавши якось семінар Альбера Клода, Паладе відрекомендувався йому, і той запросив його в свою дослідницьку групу в Рокфеллерському інституті (тепер — Рокфеллерський університет), запропонувавши в 1946 році посаду запрошеного дослідника. Після приходу до влади комуністів у Румунії Паладе прийняв рішення залишитися в США.

Кар'єра і дослідження [ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]