Ульф фон Ейлер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ульф Сванте фон Ейлер
швед. Ulf Svante von Euler
Народився 7 лютого 1905(1905-02-07)
Стокгольм, Швеція
Помер 9 березня 1983(1983-03-09) (78 років)
Стокгольм, комуна Стокгольм
Поховання цвинтар Солна[d][1]
Громадянство
(підданство)
Швеція
Alma mater Каролінський Інститут
Галузь наукових інтересів фізіологія
Заклад Каролінський Інститут
Член Лондонське королівське товариство, Леопольдина, Шведська королівська академія наук, Американська академія мистецтв і наук і Американське філософське товариство[d][2]
Батько Ганс Карл Август Симон фон Ейлер-Хельпін
Мати Astrid Cleve[d][3]
У шлюбі з Dagmar Cronstedt[d]
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізіології або медицини (1970)

CMNS: Ульф фон Ейлер на Вікісховищі
Nobel prize medal.svg

Ульф Сванте фон Ойлер (швед. Ulf Svante von Euler; народився 7 лютого 1905 року, в Стокгольмі, Швеція — помер 9 березня 1983 року) — шведський фізіолог та фармаколог, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицині 1970 року «за відкриття, що стосуються гуморальних передавачів у нервових закінченнях і механізмів їхнього зберігання, виділення та інактивації». Ейлер відкрив простагландин, піперидин та норадреналін.

Родинні зв'язки[ред.ред. код]

Ульф фон Ейлер є сином Ханса фон Ейлер-Хелпін — члена Королівської шведської академії наук, іноземного члена АН СРСР. Також він є нащадком великого математика Леонарда Ейлера

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Ulf Svante Euler von FinnGraven.se.
  2. NNDB — 2002.
  3. Ogilvie M. B. The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th Century Routledge, 2003. — Vol. 1. — P. 272. — 798 p. — ISBN 978-1-135-96342-2

Див. також[ред.ред. код]