Барух Бенасерраф
Барух Бенасерраф | |
---|---|
ісп. Baruj Benacerraf | |
![]() | |
Народився |
29 жовтня 1920[1][2][…] Каракас, Венесуела[4] |
Помер |
2 серпня 2011[5][6][…] (90 років) Бостон, США[4] ·пневмонія |
Країна |
![]() ![]() |
Діяльність | фізіолог, імунолог, біолог, лікар, викладач університету |
Alma mater | Колумбійський університет і Columbia University School of Engineeringd |
Галузь | Імунологія |
Заклад | Гарвардський університет і Нью-Йоркський університет |
Членство | Національна академія наук США, Американська академія мистецтв і наук і Всесвітня академія наук[7] |
Відомий завдяки: | відкрив головний комплекс гістосумісності |
Брати, сестри | • Paul Benacerrafd |
Нагороди |
![]() Національна наукова медаль США (1990) |
![]() |
Барух Бенасерраф (ісп. Baruj Benacerraf; народився 29 жовтня 1920 року, Каракас, Венесуела — 2 серпня 2011 року, Бостон) — американський лікар-імунолог, який народився у Венесуелі. Лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини 1980 року за відкриття головного комплексу гістосумісності, групи генів, що відповідають за розпізнавання чужорідних речовин та розвиток імунної відповіді. Отримав премію разом з Жаном Доссе та Джорджем Снеллом.
Біографія[ред. | ред. код]
Барух Бенасерраф народився 29 жовтня 1920 року в Каракасі в забезпеченій іспано-єврейській родині. Коли йому виповнилося 5 років, сім'я переїхала до Парижу, де залишалася аж до Другої світової війни. Проте, в 1939 році сім'я знову повернулася до Венесуели. Для отримання хорошої освіти Бенасерраф в 1940 році поїхав до Нью-Йорку, де вступив до Колумбійського університету до Школи генеральних досліджень. У 1942 році він закінчив її, отримавши ступінь бакалавра наук та долікарські реквізити для допуску у медичну школу, після цього вступив до Вірджинського медичного коледжу у Ричмонді, штат Вірджинія, і, як всі медичні студенти того часу, був покликаний в армію. Ставши лікарем, Бенасерраф з 1946 року служив 2 роки армійським лікарем у частині, що була розквартирована у Нансі (Франція).
Після армії вирішив зайнятися науковою діяльністю, зокрема його цікавила імунологія і особливо гіперчутливість, так як він сам страждав астмою. Два роки (1948–1949) він пропрацював у нейрологічному інституті при школі лікарів і хірургів Колумбійського університету, де займався імунохімією та імунологією. Після цього він 6 років працював у Госпіталі Бруссе (Париж), вивчаючи ретикуло-ендотеліальну систему (наразі система мононуклеарних фагоцитів), але, урешті-решт, в 1956 році знову повернувся до США. У медичній школі Нью-Йоркського університету Бенасерраф отримав посаду асистента професора патології і вивчав механізм гіперчутливості, а також клітинну і гуморальну гіперчутливість, через короткий час став професором патології. Ці роботи привели до відкриття, за яке він отримав пізніше Нобелівську премію. У 1968 році він отримав посаду директора лабораторії імунології у Національному інституті алергії та інфекційних захворювань в Бетезді (Меріленд), а в 1970 році став завідувачем відділу патології Гарвардського університету, де продовжував займатися імунною відповіддю.
Був обраний президентом Американської асоціації імунологів в 1973 році, президентом Американського товариства експериментальної біології і медицини в 1974 році, президентом Міжнародного союзу імунологічних товариств в 1980 році, був обраний до Американської академії мистецтв і наук в 1972 році, Національної академії наук США в 1973 році.
У 1980 році отримав Нобелівську премію з фізіології або медицини за відкриття HLA системи (історична назва головного комплексу гістосумісності), яка має багато функцій і відповідає, зокрема, за розвиток імунної відповіді організму на чужорідний білок.
Був призначений директором (президентом) Онкологічного інституту Дейни—Фарбера у Бостоні в 1980 році і до останнього працював там.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Munzinger-Archiv — 1913.
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia Catalana, 1968.
- ↑ а б Baruj Benacerraf, Univ.Prof. Dr. — Віденський університет.
- ↑ Baruj Benacerraf, Nobel Winner in Medicine, Dies at 90 / D. Baquet — Manhattan, NYC: The New York Times Company, A. G. Sulzberger, 2011. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
- ↑ Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ https://twas.org/directory/benacerraf-baruj
Посилання[ред. | ред. код]
- Автобіографія Баруха Бенасеррафа на Нобелівському сайті (англ.)
- MHC (HLA): Головний комплекс гістосумісності
|
|
- Народились 29 жовтня
- Народились 1920
- Уродженці Каракаса
- Померли 2 серпня
- Померли 2011
- Померли в Бостоні
- Випускники Колумбійського університету
- Викладачі Гарвардського університету
- Викладачі Нью-Йоркського університету
- Лауреати Нобелівської премії з фізіології або медицини
- Імунологи США
- Члени і члени-кореспонденти Національної академії наук США
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Нагороджені Національною медаллю науки США
- Померли від пневмонії