Альбрехт Коссель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альбрехт Коссель
нім. Albrecht Kossel
Kossel, Albrecht (1853-1927).jpg
Альбрехт Коссель
Ім'я при народженні нім. Ludwig Karl Martin Leonhard Albrecht Kossel
Народився 16 вересня 1853(1853-09-16)
Росток, Німецький союз[1]
Помер 5 липня 1927(1927-07-05) (73 роки)
Гайдельберг, Баденська республіка[d], Веймарська республіка[1]
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany (3-2 aspect ratio).svg Німеччина
Діяльність хімік, лікар, викладач університету, фізіолог
Alma mater Страсбурзький університет
Науковий керівник Felix Hoppe-Seyler[d]
Вчителі Felix Hoppe-Seyler[d]
Володіє мовами німецька
Заклад Марбурзький університет і Гейдельберзький університет Рупрехта-Карла
Членство Леопольдина, Гайдельберзька академія наук, Шведська королівська академія наук, Російська академія наук, Паризька медична академія[d] і Академія наук Турина[d]
Брати, сестри  • Hermann Kossel[d]
Діти Вальтер Коссель
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізіології або медицини (1910)

Альбрехт Коссель (нім. Albrecht Kossel, 16 вересня 1853, Росток — 5 липня 1927 Гейдельберг) — німецький медичний доктор, біохімік і фізіолог, удостоєний у 1910 році Нобелевскої премії з фізіології або медицини за значний вклад в розуміння хімічного складу білків та нуклеїнових кислот. Батько фізика Вальтера Косселя.

Біографія[ред. | ред. код]

Після закінчення Страсбурзького університету Коссель в 18771881 працював асистентом у Гоппе-Зейлера в Страсбурзі. З 1883 завідував хімічним відділенням Фізіологічного інституту Дюбуа-Реймона в Берліні. З 1887 року призначений екстраординарним професором у Берлінському університеті, у 1895 отримав кафедру ординарного професора в Марбурзькому університеті, з 1901 в Гейдельберзькому університеті. З 1923 року працював в організованому ним в Гейдельберзі Інституті по вивченню білків, був його директором.

Став членом Гайдельберзької академії наук.

Дослідження[ред. | ред. код]

Косселю належить ряд досліджень хімічної будови рослинних і тваринних клітин, особливо нуклеїну, при цьому йому вдалося відкрити деякі нові складові частини (наприклад, аденін і тимін). У 1894 висунув теорію, що амінокислоти є головними структурними елементами білків. У 1896 році він відкрив амінокислоту гістидин. Він вперше висловив припущення, що амінокислоти служать «будівельними блоками» при синтезі білків. Численні експерименти, поставлені шляхом знов запропонованих ним методів розкладання білкових речовин, внесли зчначний внесок до вчення про хімічної будови білків. Велику частину своїх робіт Коссель помістив у видаваному ним журналі «Zeitschrift für physiolog. Chemie». Окремо видані його роботи: «Die Gewebe des menschlichen Körpers und ihre mikroskopische Untersuchung» (спільно з Беренсом і Шиффердекером, 18891891) і «Leitfaden fur mediz. chem. Kurse» (5-е видання, Берлін, 1904).

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]