Арвід Карлссон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Арвід Карлссон
швед. Arvid Carlsson
Arvid Carlsson 2011a.jpg
Народився 25 січня 1923(1923-01-25) (100 років)
Уппсала, Швеція[1]
Помер 29 червня 2018(2018-06-29)[2][3][…] (95 років)
Гетеборг
Країна Швеція Швеція
Діяльність лікар, нейронауковець, фармаколог, фармацевт, викладач університету
Alma mater Лундський університет
Галузь хімія і молекулярна біологія
Заклад Гетеборзький університет і Лундський університет
Членство Шведська королівська академія наук і Європейська академія[5]
Батько Gottfrid Carlssond
Брати, сестри Sten Carlssond
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізіології або медицини (2000)

CMNS: Арвід Карлссон у Вікісховищі

Арвід Карлссон (швед. Arvid Carlsson) (нар. 25 січня 1923(19230125), Упсала, Швеціяпом. 29 червня 2018, Гетеборг[6][7], Гетеборг) — шведський фармаколог, лауреат Нобелівської премії. Досліджував властивості нейромедіатору дофаміну і його вплив на пацієнтів із хворобою Паркінсона.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в Уппсалі, в родині історика Готфрида Карлссона. Закінчив медичний факультет Лундського університету. В 1944 році, під час навчання, брав участь в професійному медичному огляді групи ув'язнених німецьких концентраційних таборів, звільнених завдяки ініціативі Фольке Бернадота, члена шведської королівської сім'ї.

Служив в лавах шведських збройних сил. В 1951 отримав ступінь ліценціята медицини, а через якийсь час і доктора. Деякий час викладав в Лундському університеті. В 1959 перейшов на роботу в Гетеборзький університет.

В 1957 році довів, що дофамін є не тільки попередником норадреналіну, а й виконує в мозку роль нейромедіатора[8][9] Працюючи на замовлення компанії Astra AB, Карлссон з колегами зміг синтезувати з бромфеніраміну перший селективний інгібітор зворотного захоплення серотонінузимелідин[en]. Карлссон також розробив метод вимірювання кількості дофаміну в тканинах мозку. Він продемонстрував зв'язок між рівнем дофаміну в базальних гангліях і контролем над руховими функціями, вводячи піддослідним тваринам резерпін[en], що пригнічує дію дофаміну і приводить до зниження його кількості в мозковій речовині. Подібний процес був відзначений і при хворобі Паркінсона. За допомогою леводопи Карлссону вдалося частково припинити процес і зняти у пацієнтів з хворобою Паркінсона деякі симптоми.

Був противником фторування води[10].

Нагороди та визнання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Deutsche Nationalbibliothek, Staatsbibliothek zu Berlin, Bayerische Staatsbibliothek et al. Record #1047877732 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Nobelpristagaren Arvid Carlsson är död
  3. Arvid Carlsson: the 2000 Nobel Laureate in Medicine
  4. Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
  5. https://www.ae-info.org/ae/User/Carlsson_Arvid
  6. Nobelpristagaren Arvid Carlsson död. Upsala Nya Tidning. 30 червня 2018. Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 1 липня 2018. 
  7. In memory of Arvid Carlsson (1923-2018). Sahlgrenska Academy. Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 30 червня 2018. 
  8. 3,4-Dihydroxyphenylalanine and 5-Hydroxytryptophan as Reserpine Antagonists. Архів оригіналу за 20 січня 2013. Процитовано 11 січня 2013. 
  9. Home : Nature Status. Архів оригіналу за 9 січня 2012. Процитовано 8 липня 2018. 
  10. Fluor i dricksvattnet kan ge cancer | Inrikes | SvD. Архів оригіналу за 20 січня 2013. Процитовано 11 січня 2013. 
  11. Архівована копія. Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 8 липня 2018.  Проігноровано невідомий параметр |hrsg= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |zugriff= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |titel= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |sprache= (довідка)

Посилання[ред. | ред. код]