Штутгарт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Штутгарт
Stuttgart collage.jpg
Герб Штутгарт
Герб
Координати: 48°47′ пн. ш. 9°11′ сх. д. / 48.783° пн. ш. 9.183° сх. д. / 48.783; 9.183
Країна Німеччина Німеччина
Земля Баден-Вюртемберг
Район
Уряд
 - мер Artem Kaminsky
Площа
 - Повна 207,36 км²
Населення (31 грудня 2016[1])
 - Усього 628 032
 - Густота 3028,7/км²
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Штутгарт. Карта розташування: Німеччина
Штутгарт
Штутгарт
Розташування на карті Німеччини

Шту́тґарт[2] (нім. Stuttgart, від нім. Stute — кобила та Garten — садок, парк) — місто у Німеччині, столиця землі Баден-Вюртемберг. За кількістю населення — шосте місто країни.

У місті розміщені численні державні установи, наприклад парламент (Landtag) та уряд землі (Landesregierung), а також головне митне управління (Hauptzollamt (HZA) Stuttgart).

Найближчі великі міста: Франкфурт-на-Майні (204 км у північному напрямку) та Мюнхен (220 км у південно-східному напрямку).

Назва і герб[ред. | ред. код]

Перший герб міста, датований 1286

На нинішньому гербі Штутґарта зображено здибленого чорного коня на жовтому тлі. Уперше у своєму теперішньому вигляді герб було використано 1938 року. До цього було досить багато варіантів дизайну, часто — з двома кіньми. На логотипі автомобільної компанії Порше зображено модифіковану версію герба Штутґарта.

В давньонімецькій мові місто називалось Stuotengarten, де stuoten — кобила, споріднене зі староанглійською. А garten давньонімецькою — місце первісного поселення.

Географія[ред. | ред. код]

Розташування[ред. | ред. код]

Штутґарт лежить на відстані 100 км від Шварцвальду і на такій же відстані від гірського масиву Швабська Юра. Розміщений посередині землі Баден-Вюртемберг. Центр міста розташований у пишній долині, між виноградниками й лісом, але не на березі річки Некар. Тому часто кажуть, що місто лежить між лісом і виноградниками (нім. Zwischen Wald und Reben).

Головна частина міста розкинулася поміж схилів і виноградників у так званому «Штутґартському котлі» — долині прорізаній струмком Незенбах, який впадає до річки Некар (притоки Рейну).

Північна частина міста простяглась до підвищень басейну Некара, західна — до Ґлемського лісу та Ґойських підвищень, на сході місто сягнуло до початків Шурвальдського хребта, а на півдні — до Фільдерської рівнини та початків Шенбузького лісу. Крізь східні частини міста протікає річка Некар.

Панорама Штутгарта — вид із південного сходу.

Штутґарт займає площу 207 км². Висота коливається від 207 м над рівнем моря на березі річки Некар до 549 м на пагорбі Бернгартсгее (Bernhartshöhe). Через такі перепади висот у місті існує більше 400 сходових про́світів (так званих Stäffele на місцевому діалекті), сумарна довжина яких дорівнює приблизно 20 км.

Нічний Штуттґарт

Райони міста[ред. | ред. код]

Місто Штутґарт поділяється на 23 міських округи, 5 внутрішніх районів і 18 периферійних районів.

Внутрішні райони: Центральний Штутґарт (Stuttgart-Mitte), Північний Штутґарт (Stuttgart-Nord), Східний Штутґарт (Stuttgart-Ost), Південний Штутґарт (Stuttgart-Süd) і Західний Штутґарт (Stuttgart-West).

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат Штутгарта — континентальний. У літні місяці, гірські масиви Шварцвальд і Швабський Альб захищають місто від серйозної негоди, однак в цей час року в місті трапляються і грози. Взимку випадає сніг, який лежить тільки кілька днів. У центрі міста, що його місцеві жителі звуть «Котел» (Kessel), влітку завжди спекотніше, а взимку менш сніжно, ніж у передмісті.

Зима в Штутгарті триває з грудня по березень. Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою близько 0° C. Сніг не випадає більше ніж на кілька днів, хоча, згідно з метеорологічними даними, 2004 року в цей період сніг пролежав кілька тижнів. Літо тепле, із середньою температурою близько 19° C в найспекотніших місяцях літа — липні й серпні. Літо зазвичай триває з травня до вересня.

Клімат Штутгарт
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 17,1 21,0 24,6 26,8 31,5 35,0 36,6 37,7 31,6 29,7 20,3 16,5 37,7
Середній максимум, °C 3,7 5,4 9,8 14,1 18,6 23,7 26,2 25,9 19,5 14,4 8,1 4,4 14,0
Середня температура, °C 0,5 1,3 5,2 9,0 13,6 16,7 18,8 18,3 14,1 9,6 4,4 1,4 9,4
Середній мінімум, °C −2,9 −2,5 0,8 3,8 8,2 11,3 13,3 12,9 9,2 5,4 1,0 −1,6 4,9
Абсолютний мінімум, °C −25,5 −20,3 −18,6 −6,3 −1,9 3,3 5,5 3,8 0,2 −6,3 −14,9 −18,5 −25,5
Норма опадів, мм 41.2 36.5 47.6 49.6 85.7 86.8 86.1 69.1 57.1 58.8 49.8 50.4 718.7
Кількість сонячних годин 79,8 96,4 137,9 177,0 216,5 216,8 232,4 224,1 169,4 122,6 74,1 60,4 1807,2


Історія[ред. | ред. код]

До XIX століття[ред. | ред. код]

Старий Замок, який датується 950 роком

Перші відомості про Штутґарт датуються кінцем I століття нашої ери зі створенням римського форту в сучасному районі Каннштатт на березі річки Некар. На початку III століття алемани витіснили римлян назад повз Рейн і Дунай. Хоча про Каннштатт у період нашестя варварів нічого не відомо, вважається, що область залишалася населеною, як це згадується в архівах Санкт-Ґалленського абатства починаючи з 700 р. н. е.

Сам Штутґарт, імовірно, засновано близько 950 р. н. е., незадовго до битви при річці Лех за участі герцога Дюка Людольфа зі Швабії, одного із синів імператора Священної Римської імперії Отто I Великого. На родючих луках, де тепер центр сучасного міста, розводили кавалерійських коней.

Близько 1300 р. Штутґарт став резиденцією графів Вюртемберзьких, які зробили його столицею своїх володінь (Territorialstaat). Статус міста Штутґарт отримав 1321 року, коли він став офіційною королівською резиденцією. Територія навколо Штутґарта була відома як графство Вюртемберг, а 1495 року Штутґарт став столицею князівства.

Назва Вюртемберг походить від крутого пагорба в Штутґарті, раніше відомого як Wirtemberg.

XIX — початок XX століття[ред. | ред. код]

Палац Вільгельма, який датується 1840 роком

У XIX столітті Штутґарт розвивався повільно через невигідне географічне розташування. Ситуація змінилася з відкриттям центрального залізничного вокзалу 1846 року — почалося економічне відродження міста, населення якого тоді налічувало близько 50 тисяч.

1871 року населення Штутґарта сягнуло 91 000 жителів. Новий поштовх до зростання місто отримало, коли Ґоттліб Даймлер винайшов автомобіль у маленькій майстерні в Каннштатті — невдовзі після цього кількість Штутґартців зросла до 176 000.

1920 року Штутґарт став резиденцією Національного уряду Німеччини.

Друга світова війна[ред. | ред. код]

За нацистського режиму зі Штутґарта було виселено євреїв. Перші партії депортованих вирушили зі Штутґарта до Риги 1 грудня 1941 року.

Під час Другої світової війни центр Штутґарта було майже повністю зруйновано повітряними нальотами. Найбільш руйнівні бомбардування здійснювалися 1944 року англійськими й американськими бомбардувальниками. Найважчий рейд відбувся 12 вересня 1944 року, коли авіація союзників бомбила стару частину Штутґарта, скинувши більше ніж 184 000 бомб, зокрема 75 дуже потужних «руйнівниць кварталів». Унаслідок «вогняної бурі» загинуло більше 1000 людей. Загалом Штутґарт зазнав 53 бомбардувань, які зруйнували 68 % будівель і позбавили життя 4477 людей.

Післявоєнний період[ред. | ред. код]

Новий палац пошкоджений під час війни і відновлений у 1956 році

Ранню концепцію плану Маршалла, спрямованого на підтримку економічного й політичного відновлення всієї Європи, було представлено Державним секретарем США Джеймсом Ф. Бірнсом (James Francis Byrnes) у Штутґартській опері. Безпосереднім результатом його промови стало об’єднання британської й американської окупаційних зон. Коли 23 травня 1949 року було створено Федеративну Республіку Німеччину, Штутґарт (як і Франкфурт) мав непогані шанси стати федеральною столицею, але врешті-решт нею став Бонн.

Транспорт[ред. | ред. код]

Вокзал Штутгарт
Порт Штутгарт на річці Неккар

Як і решта великих німецьких міст, таких як Берлін, Кельн та Ганновер, 1 березня 2008 року в Штутгарті запроваджено Зону низьких викидів[en] (ЗНВ) з метою покращення якості повітря. Це стосується всіх транспортних засобів, що потрапляють до Штутгартської зони навколишнього середовища (Umweltzone), включаючи транспортні засоби з-за кордону.

Громадський транспорт[ред. | ред. код]

Штутгарт має легкорейкову системуШтутгартський штадтбан[en]. У центрі міста та густо забудованих районах, штадтбан прокладено під землею. Станції позначаються символом 'U', що означає Untergrundbahn (метрополітен). До 2007 року в Штутгарті також працювали трамваї. Штутгарт також має розгалужену автобусну мережу. Штадтбан та автобуси є під орудою Stuttgarter Straßenbahnen AG[en] (SSB). Передмістя Штутгарта та сусідніх міст обслуговуються підземною залізничною мережею — Stuttgart S-Bahn[en], що використовує лінії національного оператора Deutsche Bahn AG (DB).

У Штутгарті також функціонує електрифікована зубчаста залізницяЦанрадбан[en], що сполучає Маринплац на півдні міста та район Дегерлох. Це єдина міська зубчаста залізниця у Німеччині. Штутгарт також має фунікулерШтандзайльбан[en] та у парку Кіллесберг[en], працює мініатюрна залізниця[en].

Залізничний транспорт[ред. | ред. код]

Штутгарт є хабом мереж Intercity-Express та Intercity[en] Deutsche Bahn AG (DB), що має сполучення з більшістю великих міст Німеччини. Штутгарт має пряме залізничне сполучення і Страсбургом, Віднем, Цюрихом та Парижем.

Потяги далекого сполучення, Interregio-Express[en], Regional-Express та Regionalbahn обслуговує станція Штутгарт.

Авіаційний транспорт[ред. | ред. код]

Аеропорт Штутгарт

Місто обслуговує аеропорт Штутгарт, міжнародний аеропорт розташований за 13 км на південь від центру міста. До аеропорту прямують потяги S-Bahn ліній S2 або S3. Аеропорт Штутгарта — єдиний міжнародний аеропорт Німеччини з однією злітно-посадковою смугою.

Автостради[ред. | ред. код]

Через місто прямує автострада А8[en], що сполучає місто з Мюнхеном та Карлсруе та автострада А 81[en], що сполучає місто з Вюрцбургом та Зінгеном.

Водний транспорт[ред. | ред. код]

Також місто має річковий порт на річці Неккар

Культура та визначні місця[ред. | ред. код]

Штутґарт і його околиці — домівка для деяких значних фігур німецької літератури, найбільш відомими з яких є Геґель, Шиллер і Гельдерлін.

У Штутґарті знаходиться Вюртемберзька земельна бібліотека, одна з найбільших бібліотек Німеччини (5,5 млн одиниць зберігання), яка була заснована 11 лютого 1765 року.

Музеї[ред. | ред. код]

Стара державна галерея

У Штутґарті знаходяться п'ять з одинадцяти державних музеїв Баден-Вюртемберга. Першим з них є Стара державна галерея (відкрита 1843 року, розширена 1984 року), де зберігаються твори мистецтва, що датуються XIV—XIX століттями, включаючи роботи Рубенса, Рембрандта, Моне, Ренуара, Сезанна і Бойса. Поруч розташована Нова державна галерея (заснована 1980 року). У галереї представлені роботи Макса Бекмана, Далі, Матісса, Міро, Пікассо, Клее, Шагала, Кандинського та інших мітців.

У Старому замку розташований Державний музей Вюртемберга, який був заснований 1862 року Вільгельмом I Вюртемберзьким. Музей простежує багату історію Вюртемберга з безліччю артефактів, які належали герцогам, графам і королям Вюртемберга.

Інші провідні музеї Штутґарта:

  • Історичний музей (заснований 1987 року),
  • Державний музей природничої історії Штутґарта в замку Розенштейн,
  • Музей Мерседес-Бенц (заснований 1936 року, у новій будівлі — з 2006 року), найбільш відвідуваний музей в Штутґарті (440 000 відвідувань на рік),
  • Штутґартський художній музей (заснований 2005 року),
  • Музей Porsche (заснований 1976 року, знову відкритий 2008 року у новому приміщенні),
  • Будинок Гегеля (Гегельхаус), місце народження філософа Георга Вільгельма Фрідріха Гегеля,
  • Музей Лінден (заснований 1911 року), один з найзначніших етнографічних музеїв Європи,
  • Штутґартський трамвайний музей.

Архітектурні пам'ятки[ред. | ред. код]

Замок Солітюд

Ряд значних замків розташовані в передмістях Штутґарта і за їх межами як нагадування про королівське минуле міста. До них відносяться:

  • Замок Солітюд у стилі бароко і рококо (1700-1800),
  • Палац Людвігсбург у стилі бароко з величезним садом (1704-1758),
  • Замок Гогенхайм (1771-1793),
  • Замок Розенштайн у стилі класицизму (1822-1830),
  • Мавзолей Вюртембергів (1824),
  • Зоопарк і ботанічний сад Вільгельма (1853).


Освіта[ред. | ред. код]

  • Гоенгаймський університет — найстаріший університет Штутґарта. Більша частина університету розташована в будівлі палацу Гоенгайм у однойменному районі міста Штутґарт. Спеціалізація університету — аграрний, біологічний і економічний напрямки. Засновано 1818 року.

Спорт[ред. | ред. код]

Домашній стадіон ФК «Штутґарт»

У Штутґарті, як і в інших містах Німеччини, найпопулярнішим видом спорту є футбол. Найвідоміший місцевий клуб — ФК «Штутґарт» (засн. 1893 року). З 1950 року ця команда здобула п’ять німецьких титулів. Менш відомий клуб — «Штутґартер Кікерс» (нім. Sportverein Stuttgarter Kickers e.V.) — спортивне товариство з району Деґерлох. Наразі виступає в третьому дивізіоні. Базується на невеликому стадіоні «Ґаці» (Gazi). Крім того, у місті є гандбольна команда, що виступала в національній лізі з 2001 по 2006 роки. Хокейна команда «Штутґартер Кікерс» (HTC Stuttgarter Kickers) — один із найуспішніших хокейних клубів у Німеччині, що виграв чемпіонат Німеччини 2005 року й чемпіонат Європи 2006 року.

Уродженці Штутґарта[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Міста-побратими[ред. | ред. код]

Міста з якими встановлені дружні відносини

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Statistisches Bundesamt – Anzahl der Einwohner in den Kommunen am 31. Dezember 2016] (нім.)
  2. Газетир географічних назв світу українською мовою. 2005.