Очікує на перевірку

2-й інтернаціональний легіон (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
2-й інтернаціональний легіон
Нарукавний знак батальйону
Засновано2022
Країна Україна
Вид Сухопутні війська
ЧисельністьБатальйон
Війни/битвиРосійське вторгнення в Україну (2022)
Вебсайт2legion.com
Командування
Поточний
командувач
Мирошниченко Руслан Миколайович

2-й Інтернаціональний Легіон оборони України — окремий батальйон спеціального призначення у складі Сухопутних військ Збройних сил України.

Історія

[ред. | ред. код]

Легіон почав своє активне формування у жовтні 2022 року. Основою командного складу батальйону стали представники колишньої Першої інтернаціональної роти спеціального 1 ОБРСПП ім. Івана Богуна Збройних сил України, які брали участь у бойових діях з відсічі збройної агресії Російської Федерації на сході України, зокрема у боях за Лисичанськ, Григорівку, Сіверськ та Бахмут.

Передумови створення

[ред. | ред. код]

Метою створення Другого інтернаціонального легіону оборони України є надання можливостей іноземним добровольцям взяти участь у відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України, відповідно до звернення Президента України до всього цивілізованого світу, яке було оголошено 27 лютого 2022 року з початком вторгнення Російської Федерації в Україну[1].

Для бійців батальйону принциповим є відновлення історичної справедливості шляхом подолання усіх проявів російського імперіалізму.

Основу 2-го Інтернаціонального легіону складають українці, білоруси та грузини (картвели) — представники народів, які протягом століть ведуть боротьбу проти загарбницької політики, військової агресії та культурної експансії Російської імперії, Радянського Союзу, Російської Федерації.

У складі батальйону також проходять службу представники понад 30 держав. Іноземні військовослужбовці Збройних сил України, особливо представники країн розвинених демократій, вважають, що вони беруть участь у боротьбі за демократичні цінності та право кожного народу відстоювати їх, а тому, цю боротьбу вони вважають своєю особистою. Для білорусів, наприклад, це усвідомлення того, що деокупація Білорусі можлива лише після перемоги України.

Бойовий шлях Легіону

[ред. | ред. код]

З квітня 2023 року підрозділи 2-го Інтернаціонального легіону приєдналися до Сил оборони на півночі України. Район відповідальності легіонерів охоплює частину російсько-українського кордону, що є районом відповідальності тактичної групи Легіону по теперішній час.

У червні 2023 року командиром 2-го Інтернаціонального легіону сформовано тактичну групу для виконання бойових завдань на найгарячішому напрямку східного фронту. Протягом року в лавах Легіону воювали добровольці з понад 30 країн світу, яким вдалося за період з червня 2023 по липень 2024 побудувати з початку взводний, потім ротний опорний пункт, а згодом батальйонний район оборони. Загалом, рік легіон тримав оборону на ділянці довжиною понад кілометр в Серебрянському Лісництві біля Кремінної[2]. Наприкінці липня 2024 року Легіон зайняв позиціі під селом Терни Лиманської міської громади Краматорського району Донецької області та тримав оборону до початку серпня.

Символіка

[ред. | ред. код]

Теперішній патч

[ред. | ред. код]

У червні 2023 року командування 2-го Інтернаціонального легіону затвердило новий нарукавний знак, який виконаний у двох кольорах — червоно-чорні кольори бойового прапора борців за свободу України.

На нарукавному знаку зображено стилізований римський шолом та спис воїна-легіонера, який символізує добровольців зі всього світу, які долучилися до Сил оборони України і протидіють агресії Російської Федерації. Легіонери повстали на захист демократичних цінностей, які намагається знищити Росія, здійснюючи акти агресії і терору по всьому світу.

Спис — традиційний символ війни, його пов'язують з високою військовою доблестю, мужністю, честю, гідністю. Це сила єдиної мети і чіткого напрямку, подолання будь-яких перешкод, здатність заради блага інших досягати великих звершень.

Над воїном-легіонером напис лат. Viribus Unitis, що означає «Об'єднаними силами».

Попередній патч

[ред. | ред. код]

На попередньому нарукавному знаку 2-го Інтернаціонального легіону оборони України було зображено три прапори.

Це відображає той факт, що основу 2-го Інтернаціонального легіону оборони України складають представники України, Грузії (Сакартвело) та Білорусі.

Синє поле символізує вільний світ та його боротьбу з темрявою.

На нарукавному знаку зображений гладіус, меч римських легіонерів, на фоні синього поля — це символізує підтримку України зброєю з боку країн розвинених демократій, а також це відсилка на боротьбу всього цивілізованого світу проти орд варварів.

Полковник Руслан Мирошниченко та Генерал Валерій Залужний під час прийняття рішення про формування 2-го Інтернаціонального Легіону оборони України
Полковник Руслан Мирошниченко та Генерал Валерій Залужний під час прийняття рішення про формування 2-го Інтернаціонального Легіону оборони України

Напис лат. Viribus Unitis означає «Об'єднаними силами».

Командування

[ред. | ред. код]
  • Підполковник Фролов Володимир Васильович (червень-листопад 2022), загинув під час виконання бойового завдання на сході України.
  • Полковник Мирошниченко Руслан Миколайович (листопад 2022 — теперішній час)

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Звернення до громадян іноземних держав, які прагнуть допомогти Україні у її боротьбі проти російської агресії. president.gov.ua. Офіс Президента України. 27 лютого 2022.
  2. Hicks, Tyler (17 квітня 2024). Looking for a Fight. www.nytimes.com (англ.). New York Times. Процитовано 17 квітня 2024.
  3. Яковенко, Сергій (9 Серпня 2022). Бійці першої інтернаціональної роти спецпризначення ведуть бої за село Григорівка на Донеччині. Джерело: https://censor.net/ua/v3359578. censor.net (Ukr) . Процитовано 9 Серпня 2022.
  4. Hicks, Tyler (17 квітня 2024). Looking For A Fight. https://www.nytimes.com/ (англ.). Процитовано 17 квітня 2024.
  5. Chimoy, Carolina (13 березня 2024). Meet the Colombians fighting in Ukraine's Intl. Legion. Deutche Welle (англ.). Процитовано 13 березня 2024.
  6. Скрипник, Михайло (27 Вересня 2024). Командир 2 інтернаціонального легіону: «Ми здатні перемогти. За умови, що ця війна стане війною всього українського й західного суспільства». Український Тиждень (UKR) . Процитовано 27 Вересня 2024.
  7. Негода, Тетяна (09.10.2024). Руслан Мирошниченко, позивний Санта, командир 2-го Інтернаціонального Легіону Коли ми з легіоном прибули на Схід, я сказав: «Хлопці, вас до цього готувало все ваше життя». www.ukrinform.ua (UKR) . УКРІНФОРМ. Процитовано 09.10.2024.