Румунське королівство: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
|||
| Рядок 61: | Рядок 61: | ||
[[Файл:Romania 1887.JPG|thumb|250px|left|Королівство Румунія з [[1881]] по 1918 роки; так зване [[Старе королівство]]]] |
[[Файл:Romania 1887.JPG|thumb|250px|left|Королівство Румунія з [[1881]] по 1918 роки; так зване [[Старе королівство]]]] |
||
В 1913 році, за результатами [[Друга Балканська війна|Другої Балканської війни]], Румунія анексувала Південну Добруджу, що до цього належала [[Третє Болгарське царство| |
В 1913 році, за результатами [[Друга Балканська війна|Другої Балканської війни]], Королівство Румунія анексувала Південну Добруджу, що до цього належала [[Третє Болгарське царство|Болгарському царству]]. Королівство Румунія до [[Перша світова війна|Першої світової війни]] межувало з Болгарським царством, [[Королівство Сербія|Королівством Сербія]], [[Австро-Угорщина|Австро-Угорською імперією]] та [[Російська імперія|Російською імперією]]. Масштабна зміна меж відбулася в 1918 році, з [[Розпад Австро-Угорської імперії|розпадом Австро-Угорської імперії]] і [[Розпад Російської імперії|Російської імперії]]. Після розпаду цих держав до складу Королівства Румунія увійшли [[Банат]], [[Буковина]], [[Трансільванія]], [[Марамуреш]], [[Бессарабія]] (остання в [[СРСР]] вважалася окупованою територією). В результаті Першої світової війни виникли нові держави, і в XX столітті королівство межувало з Болгарським царством, Королівством Югославія, Королівством Угорщина, [[Перша чехословацька Республіка|Чехословацькою республікою]], [[Польська Республіка (1918—1939)|Польською республікою]], СРСР. З 1918 по 1940, кордони Королівства Румунія пролягали на півдні від [[Кранево]] на березі Чорного моря до [[Туртукайська гора|Туртукайської гори]] на березі Дунаю, далі на заході від Туртукайської гори на Дунаї, потім проходить прямою лінією до Чорного моря на південь від Кранево, потім по Дунаю до Баната; в Банаті межа повертала на північ (цей регіон був розділений на дві частини Румунією і [[Королівство Югославія|Королівством Югославія]]), а потім біля кордонів [[Королівство Угорщина (1920—1946)|Королівства Угорщина]] на північний схід і проходила по північних районах Трансільванії до Буковини; тут вона повертала на схід і прямувала до Дністра, а потім по Дністру на південь до [[Дністровський лиман|Дністровського лиману]] і Чорного моря. |
||
У 1940, королівство втратило низку регіонів: [[Північна Трансільванія|Північну Трансільванію]], що відійшла до |
У 1940, королівство втратило низку регіонів: [[Північна Трансільванія|Північну Трансільванію]], що відійшла до Королівства Угорщина, Бессарабію і Буковину, що увійшли до складу Радянського Союзу, Південну Добруджу, знову увійшла до складу Болгарського царства. Тепер східний кордон королівства знову проходив по Пруту і Дунаю, а кордон в Добруджі проходив по лінії 1912 року. Королівство Румунія втратила спільні кордони з Чехословацькою республікою та Польською республікою. Румунська територія значно скоротилася. Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Королівство Румунія напало на СРСР, окупувавші Бессарабію, Буковину і межиріччя Дністра і [[Південний Буг|Південного Бугу]]. Ці території, крім [[Трансністрія|Трансністрії]], були оголошені румунською владою складовою частиною Королівства Румунія. Трансністрія була окупаційною зоною. Після Другої світової війни Королівству Румунія була повернута лише Північна Трансільванія, в свою чергу [[район Герца]], [[острів Зміїний]] і кілька островів в [[Дельта Дунаю|дельті Дунаю]] відійшли до СРСР. |
||
Королівство Румунія до [[Перша світова війна|Першої світової війни]] межувало з Болгарією, [[Сербія|Сербією]], [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщиною]] та [[Російська імперія|Російською імперією]]. В результаті Першої світової війни виникли нові держави, і в XX столітті королівство межувало з Болгарією, Югославією, Угорщиною, [[Чехословаччина|Чехословаччиною]], [[Польща|Польщею]], СРСР. Напередодні Другої світової війни Румунія втратила спільні кордони з Чехословаччиною та Польщею. |
|||
=== Адміністративно-територіальний поділ === |
=== Адміністративно-територіальний поділ === |
||
[[Файл:Tinuturi Romania.svg|thumb|250px|left|[[цинут]]и |
[[Файл:Tinuturi Romania.svg|thumb|250px|left|[[цинут]]и Королівства Румунія на 1939]] |
||
Столицею королівства був [[Бухарест]]. Основною адміністративно-територіальної одиницею — [[жудець]]. Територія |
Столицею королівства був [[Бухарест]]. Основною адміністративно-територіальної одиницею — [[жудець]]. Територія Королівства Румунія за весь час його існування неодноразово змінювалася, тому в різні періоди своєї історії в королівстві було різна кількість жудеців. Наприкінці [[XIX століття|XIX]] — початку XX століття Королівство Румунія ділилася на 3 провінції ([[Валахія]], [[Добруджа]] та [[Молдова (історична область в Румунії)|Молдова]]), кожна з яких складалася з округів. Всього в державі було 32 округи, аналогічні пізніше введеному жудецю. До того моменту в складі Румунії не було [[Бессарабія|Бессарабії]], [[Південна Добруджа|Південної Добруджі]] та [[Трансільванія|Трансільванії]]. У [[1938]]–[[1940]] королівство [[цинут|ділилося]] на цинути [[Арджеш (цинут)|Арджеш]], [[Крішурь (цинут)|Крішурь]], [[Дунеря (цинут)|Дунеря]], [[Жіу (цинут)|Жіу]], [[Мерій (цинут)|Мерій]], [[Муреш (цинут)|Муреш]], [[Ністру (цинут)|Ністру]], [[Прут (цинут)|Прут]], [[Сучава (цинут)|Сучава]], [[Тіміш (цинут)|Тіміш]]. |
||
[[Файл:Romania1941.png|thumb|250px|left|Межі Румунії 1941 року]] |
[[Файл:Romania1941.png|thumb|250px|left|Межі Румунії 1941 року]] |
||
| Рядок 81: | Рядок 79: | ||
=== Населення === |
=== Населення === |
||
Кількість жителів |
Кількість жителів Королівства Румунія не було постійною, приріст населення в кінці XIX століття був високим. У 1890, у Королівстві Румунія проживало 5 300 000 осіб, у 1900 — 6 000 000 осіб, у 1910 — 6 900 000 осіб, у 1915 — 7 800 000 осіб, у 1921 населення країни різко збільшилася, переважно за рахунок розширення території в попередні роки, і склало 15 600 000 осіб. У 1939 в державі вже проживало 19 900 000 осіб. З втратою Північної Трансільванії, Південної Добруджі, Північної Буковини та Бессарабії чисельність населення держави скоротилася за рахунок втрати частини жителів, що проживали на цих територіях, і склала 13 600 000 осіб. З поверненням Північної Трансільванії напередодні ліквідації монархії у 1946 році число жителів Королівства Румунія знову зросло і становило 15 800 000 осіб<ref>{{cite web |
||
|url = http://www.tacitus.nu/historical-atlas/population/balkans.htm |
|url = http://www.tacitus.nu/historical-atlas/population/balkans.htm |
||
|title = Population of Eastern Balkans |
|title = Population of Eastern Balkans |
||
| Рядок 90: | Рядок 88: | ||
|archivedate = 2012-02-24}}</ref>. |
|archivedate = 2012-02-24}}</ref>. |
||
[[Файл:Harvest time in Romania, 1920.jpg|thumb|left|Румунські селяни, малюнок 1920 року]] |
[[Файл:Harvest time in Romania, 1920.jpg|thumb|left|Румунські селяни, малюнок 1920 року]] |
||
Основу населення держави становили [[румуни]], їх чисельність в різні роки складала від 71,9 % (1930) до 92,2 % (1899). До 1918 року друге місце за чисельністю після румун займали [[євреї]] (близько 5 %). Після 1918 року другим за чисельністю народом королівства стали трансільванські [[угорці]] ([[секеї]] та [[чангоші]]), євреї зайняли четверте місце (після [[німці]]в). В 1930 році кількість угорців в |
Основу населення держави становили [[румуни]], їх чисельність в різні роки складала від 71,9 % (1930) до 92,2 % (1899). До 1918 року друге місце за чисельністю після румун займали [[євреї]] (близько 5 %). Після 1918 року другим за чисельністю народом королівства стали трансільванські [[угорці]] ([[секеї]] та [[чангоші]]), євреї зайняли четверте місце (після [[німці]]в). В 1930 році кількість угорців в Королівстві Румунія становило 7 % або 1 400 000 осіб, німців — 4,1 %, євреїв — 4 %. Згідно з [[Перепис населення Румунії (1930)|переписом населення 1930 року]], [[русини]] та [[українці]] складали 3,2 %, [[росіяни]] — 2,3 %, [[болгари]] — 2 %. Також в Румунії проживали [[турки]], [[гагаузи]], [[чехи]], [[словаки]], [[серби]], [[хорвати]], [[словенці]], [[поляки]], [[татари]], [[вірмени]], [[албанці]] тощо.<ref name="populatia">{{cite book|title = Recensământul populaţiei din 1930|pages=XXIV|publisher = Institutul Central de Statistică|url = http://upload.wikimedia.org/wikipedia/ro/3/3d/Recensamant1930-II-XXIV.jpg|accessdate = 2008-07-20|language = Romanian}}</ref> В 1930 році 73 % жителів королівства назвали своєю рідною мовою [[Румунська мова|румунський]], 8,6 % — [[Угорська мова|угорський]], 4, 2 % — [[Російська мова|російська]], 3,6 % — [[Українська мова|український]], 2,9 % — [[їдиш]], 2 % — [[Болгарська мова|болгарський]], 1, 6 % — [[Турецька мова|турецький]] та [[татарська мова|татарський]]. Згідно з переписом населення, 72 % населення Королівства Румунія сповідували [[православ'я]], 7,9 % — [[Греко-католицька церква|греко-католицизм]], 8 % — [[Римсько-католицька церква|римо-католицизм]], 3,9 % — [[кальвінізм]], 2,2 % — [[лютеранство]]<ref name="populatia" />. |
||
== Історія == |
== Історія == |
||
Було проголошено князем ([[домнітор]]ом) Румунії у 1881 році. Під час [[Друга Балканська війна|Другої Балканської війни]] завоювало Південну Добруджу. В [[1918]] році значно розширило свою територію, включивши до свого складу [[Трансильванія|Трансильванію]], [[Банат]], Бессарабію та Буковину. У [[1940]] році втратило ряд територій, зокрема вищеперелічені (окрім півдня Трансильванії та Банату). У [[Друга світова війна|Другій світовій війні]] внаслідок [[Повстання 1941 року в Румунії|внутрішніх заворушень]] та зовнішньополітичної ізоляції [[Румунія у Другій світовій війні|виступило]] на боці [[ |
Було проголошено князем ([[домнітор]]ом) Румунії у 1881 році. Під час [[Друга Балканська війна|Другої Балканської війни]] завоювало Південну Добруджу. В [[1918]] році значно розширило свою територію, включивши до свого складу [[Трансильванія|Трансильванію]], [[Банат]], Бессарабію та Буковину. У [[1940]] році втратило ряд територій, зокрема вищеперелічені (окрім півдня Трансильванії та Банату). У [[Друга світова війна|Другій світовій війні]] внаслідок [[Повстання 1941 року в Румунії|внутрішніх заворушень]] та зовнішньополітичної ізоляції [[Румунія у Другій світовій війні|виступило]] на боці [[Третій Рейх|Третього Рейху]]. В [[1944]] році на територію держави увійшли радянські війська, а в 1947 році королівство було перетворене на [[Румунська Народна Республіка|Румунську Народну Республіку]]. |
||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
Версія за 16:43, 7 травня 2016
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.JPG)
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Королі́вство Руму́нія — історична держава, що існувала з 1881 по 1947 роки на території сучасної Румунії та окрім цього включала в себе Бессарабію, Північну Буковину, Південну Добруджу.
Географічні та демографічні дані
Територія
Королівство Румунія в різні роки свого існування охоплювало різні території. До моменту проголошення Румунії королівством до складу держави входили Валахія, Молдова, Добруджа. Східний кордон королівства проходив по річкам Прут та Дунай, південий — по річці Дунай, східний проходив вздовж західних меж Банату, північний — по верхів'ях Карпатських гір, а потім на схід до Прута, на південному сході королівство виходило до Чорного моря.
В 1913 році, за результатами Другої Балканської війни, Королівство Румунія анексувала Південну Добруджу, що до цього належала Болгарському царству. Королівство Румунія до Першої світової війни межувало з Болгарським царством, Королівством Сербія, Австро-Угорською імперією та Російською імперією. Масштабна зміна меж відбулася в 1918 році, з розпадом Австро-Угорської імперії і Російської імперії. Після розпаду цих держав до складу Королівства Румунія увійшли Банат, Буковина, Трансільванія, Марамуреш, Бессарабія (остання в СРСР вважалася окупованою територією). В результаті Першої світової війни виникли нові держави, і в XX столітті королівство межувало з Болгарським царством, Королівством Югославія, Королівством Угорщина, Чехословацькою республікою, Польською республікою, СРСР. З 1918 по 1940, кордони Королівства Румунія пролягали на півдні від Кранево на березі Чорного моря до Туртукайської гори на березі Дунаю, далі на заході від Туртукайської гори на Дунаї, потім проходить прямою лінією до Чорного моря на південь від Кранево, потім по Дунаю до Баната; в Банаті межа повертала на північ (цей регіон був розділений на дві частини Румунією і Королівством Югославія), а потім біля кордонів Королівства Угорщина на північний схід і проходила по північних районах Трансільванії до Буковини; тут вона повертала на схід і прямувала до Дністра, а потім по Дністру на південь до Дністровського лиману і Чорного моря.
У 1940, королівство втратило низку регіонів: Північну Трансільванію, що відійшла до Королівства Угорщина, Бессарабію і Буковину, що увійшли до складу Радянського Союзу, Південну Добруджу, знову увійшла до складу Болгарського царства. Тепер східний кордон королівства знову проходив по Пруту і Дунаю, а кордон в Добруджі проходив по лінії 1912 року. Королівство Румунія втратила спільні кордони з Чехословацькою республікою та Польською республікою. Румунська територія значно скоротилася. Під час Другої світової війни Королівство Румунія напало на СРСР, окупувавші Бессарабію, Буковину і межиріччя Дністра і Південного Бугу. Ці території, крім Трансністрії, були оголошені румунською владою складовою частиною Королівства Румунія. Трансністрія була окупаційною зоною. Після Другої світової війни Королівству Румунія була повернута лише Північна Трансільванія, в свою чергу район Герца, острів Зміїний і кілька островів в дельті Дунаю відійшли до СРСР.
Адміністративно-територіальний поділ
Столицею королівства був Бухарест. Основною адміністративно-територіальної одиницею — жудець. Територія Королівства Румунія за весь час його існування неодноразово змінювалася, тому в різні періоди своєї історії в королівстві було різна кількість жудеців. Наприкінці XIX — початку XX століття Королівство Румунія ділилася на 3 провінції (Валахія, Добруджа та Молдова), кожна з яких складалася з округів. Всього в державі було 32 округи, аналогічні пізніше введеному жудецю. До того моменту в складі Румунії не було Бессарабії, Південної Добруджі та Трансільванії. У 1938–1940 королівство ділилося на цинути Арджеш, Крішурь, Дунеря, Жіу, Мерій, Муреш, Ністру, Прут, Сучава, Тіміш.
| Історія Румунії | |
|---|---|
 | |
| Доісторичний час | |
| Культура Кукутені-Трипілля | |
| Культура Хаманджія | |
| Бронзова доба у Румунії | |
| Дакія | |
| Гети | |
| Римська Дакія | |
| Виведення Римських військ з Дакії | |
| Середньовіччя | |
| Етногенез румунів | |
| Переселення готів | |
| Печенізький каганат | |
| Перше Болгарське царство | |
| Золота Орда | |
| Угорське королівство | |
| Князівство Волощина Утворення Молдови | |
| Новий час у Румунії | |
| Трансильванське князівство (1570—1711) | |
| Трансильванське князівство (1711—1867) | |
| Фанаріоти | |
| Дунайські князівства | |
| Органічний регламент | |
| Молдавська революція (1848) | |
| Волоська революція (1848) | |
| Війна за незалежність Румунії | |
| Румунське королівство | |
| Румунська кампанія (1916—1917) | |
| Унія Трансильванії і Румунії | |
| Унія Бессарабії і Румунії | |
| Велика Румунія | |
| Бесарабсько-буковинський похід (1940) | |
| Румунія в Другій світовій війні | |
| Соціалістична Республіка Румунія | |
| Радянська окупація Румунії | |
| Студентський рух (1956) | |
| Румунська революція (1989) | |
| Сучасність | |
| Питання возз'єднання | |
| Румунія | |
Портал «Румунія» |
У 1918—1940, Румунія досягла максимального розширення своїх кордонів за свою історію, в цей момент в ній був 71 жудець[1]: Алба (центр — Алба-Юлія), Арад (центр — Арад), Арджеш (центр — Куртя-де-Арджеш), Бакеу (центр — Бакеу), Бая (центр — Фелтічені), Біхор (центр — Орадя), Ботошані (центр — Ботошані), Брашов (центр — Брашов), Бреїла (центр — Бреїла), Бузеу (центр — Бузеу), Белць (центр — Бєльці), Васлуй (центр — Васлуй), Влашка (центр — Джурджу), Вилча (центр — Римніку-Вилча), Горж (центр — Тиргу-Жіу), Долж (центр — Крайова), Дорохой (центр — Дорохой), Дуростор (центр — Силистра), Димбовіца (центр — Тирговіште), Ізмаїл (центр — Ізмаїл), Ілфов (центр — Бухарест), Каліакра (центр — Базарджик), Караш (центр — Оравиця), Кагул (центр — Кагул), Клуж (центр — Клуж), Ковурлуй (центр — Галац), Констанца (центр — Констанца), Кимпулунг (центр — Кимпулунг), Лепушна (центр — Кишинів), Марамуреш (центр — Сірет), Мехедінць (центр — Дробета-Турну-Северін), Муреш (центр — Тиргу-Муреш), Мусчел (центр — Кимполунг), Несеуд (центр — Бистриця), Нямц (центр — П'ятра-Нямц), Одорхей (центр — Одорхей), Олт (центр — Слатіна), Орхей (центр — Оргіїв), Прахова (центр — Плоєшті), Путна (центр — Фокшани), Роман (центр — Роман), Романаці (центр — Каракал), Римніку-Серат (центр — Римніку-Серат), Радівці (центр — Радівці), Сату-Маре (центр — Сату-Маре), Северин (центр — Лугож), Сібіу (центр — Сібіу), Сомеш (центр — Деж), Сорока (центр — Сороки), Сторожинець (центр — Сторожинець), Сучава (центр — Сучава), Селаж (центр — Залеу), Текуч (центр — Текуч), Телеорман (центр — Турну-Мегуреле), Тігіна (центр — Тигина, сучас. Бендери), Тіміш Торонтал (центр — Тімішоара), Трей Скауне (центр — Сфинту-Георге), Тулча (центр — Тулча), Турда (центр — Турда), Тутова (центр — Бирлад), Тирнава-Маре (центр — Сігішоара), Тирнава-Міке (центр — Блаж), Фегераш (центр — Фегераш), Фелчу (центр — Хуші), Хотин (центр — Хотин), Хунедоара (центр — Дева), Чернеуць (центр — Чернівці), Четатя-Албе (центр — Четатя-Албе, сучас. Білгород-Дністровський), Чук (центр — Меркур'я-Чук), Яломіца (центр — Келераші), Ясси (центр — Ясси).
У 1940 році Румунія втратила жудець Белць, Ізмаїл, Кагул, Лепушна, Орхей, Сорока, Сторожинець, Тигина, Хотин, Чернеуць, Четатя-Албе (увійшли до складу СРСР), Біхор, Клуж, Марамуреш, Муреш, Несеуд, Одорхей, Сату-Маре, Сомеш, Селаж, Трей Скауне, Чук (увійшли до складу Королівства Угорщина), Дуростор і Каліакра (увійшли до складу Болгарського царства)[1].
Населення
Кількість жителів Королівства Румунія не було постійною, приріст населення в кінці XIX століття був високим. У 1890, у Королівстві Румунія проживало 5 300 000 осіб, у 1900 — 6 000 000 осіб, у 1910 — 6 900 000 осіб, у 1915 — 7 800 000 осіб, у 1921 населення країни різко збільшилася, переважно за рахунок розширення території в попередні роки, і склало 15 600 000 осіб. У 1939 в державі вже проживало 19 900 000 осіб. З втратою Північної Трансільванії, Південної Добруджі, Північної Буковини та Бессарабії чисельність населення держави скоротилася за рахунок втрати частини жителів, що проживали на цих територіях, і склала 13 600 000 осіб. З поверненням Північної Трансільванії напередодні ліквідації монархії у 1946 році число жителів Королівства Румунія знову зросло і становило 15 800 000 осіб[2].
Основу населення держави становили румуни, їх чисельність в різні роки складала від 71,9 % (1930) до 92,2 % (1899). До 1918 року друге місце за чисельністю після румун займали євреї (близько 5 %). Після 1918 року другим за чисельністю народом королівства стали трансільванські угорці (секеї та чангоші), євреї зайняли четверте місце (після німців). В 1930 році кількість угорців в Королівстві Румунія становило 7 % або 1 400 000 осіб, німців — 4,1 %, євреїв — 4 %. Згідно з переписом населення 1930 року, русини та українці складали 3,2 %, росіяни — 2,3 %, болгари — 2 %. Також в Румунії проживали турки, гагаузи, чехи, словаки, серби, хорвати, словенці, поляки, татари, вірмени, албанці тощо.[3] В 1930 році 73 % жителів королівства назвали своєю рідною мовою румунський, 8,6 % — угорський, 4, 2 % — російська, 3,6 % — український, 2,9 % — їдиш, 2 % — болгарський, 1, 6 % — турецький та татарський. Згідно з переписом населення, 72 % населення Королівства Румунія сповідували православ'я, 7,9 % — греко-католицизм, 8 % — римо-католицизм, 3,9 % — кальвінізм, 2,2 % — лютеранство[3].
Історія
Було проголошено князем (домнітором) Румунії у 1881 році. Під час Другої Балканської війни завоювало Південну Добруджу. В 1918 році значно розширило свою територію, включивши до свого складу Трансильванію, Банат, Бессарабію та Буковину. У 1940 році втратило ряд територій, зокрема вищеперелічені (окрім півдня Трансильванії та Банату). У Другій світовій війні внаслідок внутрішніх заворушень та зовнішньополітичної ізоляції виступило на боці Третього Рейху. В 1944 році на територію держави увійшли радянські війська, а в 1947 році королівство було перетворене на Румунську Народну Республіку.
Див. також
Примітки
- ↑ а б Румунія. World Wide History Project (рос.). Процитовано 28 лютого 2009.
{{cite web}}: Недійсний|deadlink=404(довідка) - ↑ Population of Eastern Balkans (англ.). Historical Atlas. Архів оригіналу за 24 лютого 2012. Процитовано 7 березня 2009.
- ↑ а б Recensământul populaţiei din 1930 (Romanian) . Institutul Central de Statistică. с. XXIV. Процитовано 20 липня 2008.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||