Любомир (Гузар): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Виправлено джерел: 3; позначено як недійсні: 1. #IABot (v2.0beta14) |
м замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на кирилічні літери |
||
Рядок 149: | Рядок 149: | ||
1 грудня 2013 блаженнійший Любомир (Гузар) під час свого виступу на Майдані Незалежності ([[Євромайдан]]) закликав усіх чинити добро: |
1 грудня 2013 блаженнійший Любомир (Гузар) під час свого виступу на Майдані Незалежності ([[Євромайдан]]) закликав усіх чинити добро: |
||
{{Цитата| |
{{Цитата| |
||
: ''«Ми мусимо бути того свідомі, що у нашому народі є група людей, для яких найважливіша їхня власна вигода». «Яка на це може бути ефективна відповідь? Серед нас дуже багато добрих людей. Але замало бути добрим — треба чинити добро. Якщо хочете жити у нормальній державі, передати її дітям і внукам — чинімо добро».<ref>{{cite web|url=http://news.ugcc.org.ua/news/ |
: ''«Ми мусимо бути того свідомі, що у нашому народі є група людей, для яких найважливіша їхня власна вигода». «Яка на це може бути ефективна відповідь? Серед нас дуже багато добрих людей. Але замало бути добрим — треба чинити добро. Якщо хочете жити у нормальній державі, передати її дітям і внукам — чинімо добро».<ref>{{cite web|url=http://news.ugcc.org.ua/news/blazhennіshiy_lyubomir_guzar_treba_chiniti_dobro_68376.html|назва=Блаженніший Любомир (Гузар): «Треба чинити добро!»|дата=01-12-2013|веб-сайт=Інформаційний ресурс [[УГКЦ]]}}</ref>''}} |
||
== Кандидат на папський престол == |
== Кандидат на папський престол == |
Версія за 05:40, 24 травня 2019
Любомир Гузар | |||||
Любомир Гузар | |||||
Блаженніший Любомир, Глава УГКЦ | |||||
| |||||
---|---|---|---|---|---|
21 серпня 2005 — 10 лютого 2011 | |||||
Церква: | Українська греко-католицька церква | ||||
Попередник: | він сам як Верховний Архієпископ Львівський | ||||
Наступник: | Святослав (Шевчук) | ||||
Зречення: | 10 лютого 2011 | ||||
| |||||
21 лютого 2001 — 31 травня 2017 | |||||
Обрання: | 21 лютого 2001 | ||||
Попередник: | Мирослав (Любачівський) | ||||
| |||||
28 січня 2001 — 20 серпня 2005 | |||||
Обрання: | 25 січня 2001 | ||||
Інтронізація: | 28 січня 2001 | ||||
Попередник: | Мирослав (Любачівський) | ||||
Наступник: | він сам як Верховний Архієпископ Києво-Галицький | ||||
| |||||
14 грудня 2000 — 24 січня 2001 | |||||
Обрання: | 14 грудня 2000 | ||||
Народження: | 26 лютого 1933 Львів, Польська Республіка | ||||
Смерть: | 31 травня 2017 (84 роки) Київ, Україна [1] | ||||
Похоронений: | Київ, крипта Патріаршого собору Воскресіння Христового | ||||
Батько: | Ярослав | ||||
Мати: | Ростислава | ||||
Прийняття священичого сану: | 30 березня 1958 | ||||
Єпископська хіротонія: | 2 квітня 1977 | ||||
Нагороди: |
|
Любоми́р Гу́зар (26 лютого 1933 — 31 травня 2017) — український релігійний діяч, патріарх-предстоятель Української Греко-Католицької Церкви (2001—2011). Священик (з 1958), єпископ (з 1977), кардинал (з 2001). Верховний архієпископ Львівський (з 2001), Києво-Галицький (з 2005), архієпископ-емерит (з 2011). Представник українського роду Гузарів.
У 1944 виїхав до Австрії, 1949 — до США. Випускник Католицького університету Америки, Великої Духовної Семінарії Святого Йосафата в Римі, Фордгамського університету. Доктор богослов'я (1972). У 1972 прийняв чернецтво. Був сподвижником Йосипа Сліпого. Голова Львівської архієпархії в Римі (1984—1991). 1993 року повернувся до незалежної України, став її громадянином (2002), призначений очільником греко-католицького Києво-Вишгородського екзархату (з 1996). 2005 року повернув резиденцію голів Греко-католицької церкви до Києва після 450-річної перерви. Ініціював побудову Патріаршого собору Воскресіння Христового на київському Лівобережжі. У 2011 вийшов у відставку, передавши свої повноваження Святославу Шевчуку. Був одним із моральних авторитетів українців у 1990—2010-х, членом ініціативної групи «Першого грудня». Помер у Києві, Україна. Похований у київському Патріаршому соборі. Почесний громадянин Тернополя та Львова.
Життєпис
Ранні роки
Народився 26 лютого 1933 в родині Ярослава Гузара та Ростислави Демчук у Львові, де закінчив народну школу та перший клас гімназії. Прадідом Любомира був о. Дмитро Гузар — священик УГКЦ, парох у містечку Завалів, батько Лева Гузара і тесть письменника, нотаріуса Володимира Левицького (більше відомий за пседонімом Василь Лукич).[2]
У 1944 році сім'я його батьків виїхала до Австрії: у місті Зальцбурзі продовжив навчання в українській гімназії, а переїхавши у 1949 в уСША, закінчив середню освіту в малій духовній семінарії (St. Basil College Seminary) в Стемфорді, штат Коннектикут. Член Пласту. Капелан молодечих таборів Спілки Української Молоді (СУМ) у Елленвілі, штат Нью Йорк.
Вивчав філософію в Колегії св. Василія та 1954 року здобув ступінь бакалавра.
Богословські студії та перші призначення
Богословські студії відбув у Католицькому університеті Америки у Вашингтоні, а в 1958, як питомець Великої Духовної Семінарії Святого Йосафата, здобув ліцензіат богослов'я. 30 березня того ж року Владика Амвросій Сенишин висвятив Любомира Гузара на священика для праці в Стемфордській єпархії.
У 1958—1969 — вчитель і префект у Стемфордській Духовній Семінарії Святого Василія. Також служив у Кергонксоні (штат Нью-Йорк) як душпастир оселі «Союзівка» Українського Народного Союзу та виховної оселі Спілки української молоді Америки в Елленвілі, штат Нью-Йорк. 3 1965 — настоятель парохії Пресвятої Трійці в Кергонксоні.
Продовжив філософські студії у Фордгамському університеті Нью-Йорка і 1967 року здобув ступінь маґістра.
У 1969 переїхав до Рима для продовження богословських студій, які завершив доктором богослов'я 1972 року (дисертація на тему «Митрополит Андрей Шептицький — провісник екуменізму»). У 1972 вступає в монастир св. Теодора Студита у Ґроттаферрата в Італії.
У 1975—1985 Любомир Гузар викладав догматику в Папському Місійному університеті «Урбаніана»[it] в Римі, виконував різні доручення Патріарха Йосипа.
2 квітня 1977 в монастирі Студійського Уставу в Кастель-Гандольфо поблизу Рима висвячений Верховним Архієпископом Йосипом Сліпим на єпископа без згоди Римського Архієрея (тому аж до 1996 не діяв як єпископ)[3].
У 1978 Патріарх Йосип призначає єпископа Гузара архімандритом цього монастиря, а також відповідальним за монастирі студійського уставу за межами України.
У 1984—1991 — протосинкел Львівської Архієпархії в Римі.
Повернення до України
У 1993 з усією монастирською спільнотою з Гроттаферрата повернувся до України. Єпископ Гузар після повернення з довготривалої еміграції зі США мешкав у передмісті Львова — селі Зимна Вода на вул. Сірка[4].
У 1995 закладено монастир Св. Теодора Студита в селі Колодіївка на Тернопільщині.
У 1993—1994 служив духівником у Львівській духовній семінарії Святого Духа.
2 квітня 1996 призначений на Екзарха Києво-Вишгородського екзархату з титулярним престолом Ніси Ликійської.
14 жовтня 1996, у зв'язку з поганим станом здоров'я Кардинала Любачівського, Синод Єпископів УГКЦ обрав Блаженнійшого Любомира Єпископом Помічником Глави Української греко-католицької церкви з делегованими правами.
З 14 грудня 2000 (день смерті блаженнішого Мирослава Івана кардинала Любачівського) виконував обов'язки Апостольського адміністратора УГКЦ.
25 січня 2001 на надзвичайному Синоді Єпископів Української греко-католицької церкви обраний Архієпископом Львівським та Главою Української греко-католицької церкви.
26 січня 2001 Папа Римський Іван-Павло II затвердив цей вибір. 21 лютого того ж року Любомир Гузар став Кардиналом Католицької церкви з титулом святої Софії на Віа Боччеа.
У 2002 прийняв українське громадянство[5].
2004 у м. Тернополі за участи Преосвященнішого кардинала Любомира Гузара відкрито, освячено пам'ятник патріарху Йосипу Сліпому (скульптор Роман Вільгушинський, архітектор Анатолій Водоп'ян).
21 серпня 2005 офіційно змінив свій титул на «Верховний Архієпископ Києво-Галицький», переніс свій осідок до Києва, який був центром греко-католицької церкви до захоплення Московією.
9 лютого 2011 в українських ЗМІ з'явилася інформація про те, що Папа Римський Бенедикт XVI прийняв відставку Любомира Гузара з посади глави УГКЦ[6][7].
10 лютого на прес-конференції у Києві Блаженніший Любомир (Гузар) повідомив, що цього дня Папа Бенедикт XVI прийняв його зречення з уряду Верховного Архієпископа Української греко-католицької церкви. Відповідне прохання до Святішого Отця Глава УГКЦ подав, коли йому виповнилося 75 років[8].
Останні роки проживав у селі Княжичі Броварського району Київської області.[9]
Смерть
Помер о 18.30[10] 31 травня 2017 року у клінічній лікарні «Феофанія» після важкої недуги (цукрового діабету)[11],[12],[13]
Прощальна та поховальна церемонії
Поминальні літургії відбулися 1—3 червня у Львові, 3 червня відбулася піша скорботна хода вулицями Львова від Собору Святого Юра до церкви Св. Михаїла, яка належить до монастиря монахів-студитів, одним з яких був кардинал Гузар.[14] Після цього траурний кортеж виїхав до Києва, де тіло спочилого патріарха було виставлено у архікафедральному Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ. Протягом Зелених свят 4-5 червня відбувалося прощання. Попрощатися з Патріархом прийшли тисячі киян, не лише греко-католики, а й люди інших віросповідань. Президент України Петро Порошенко[15], Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман та Секретар РНБОУ Олександр Турчинов 4 червня 2017 року попрощалися з Любомиром Гузаром та висловили слова пошани до визначного релігійного діяча[16].
Увечері 4 червня в Соборі під проводом Верховного Архієпископа Києво-Галицького Святослава Шевчука у співслужінні з Патріархом УПЦ КП Філаретом відслужено чин Архієрейського похорону спочилого владики.
Похований за участі найповажніших архиєреїв УГКЦ, представників інших конфесій та віросповідань, дипломатичного корпусу 5 червня 2017 року в День св. Духа у крипті Патріаршого собору Воскресіння Христового УГКЦ в місті Києві[17]. Участь у Заупокійній літургії взяли посланець Папи Франциска архієпископ Циріл (Василь), Секретар Конгрегації Східних Католицьких Церков, Апостольський Нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті, єпископи УГКЦ та РКЦ, близько 600 священиків, представники УП КП та УАПЦ, родина покійного, численні вірні. Під час промови Блаженніший Святослав подякував усім присутнім та назвав покійного Любомира кобзарем незалежної України.[18]
Офіційні співчуття
- Керівництво держави. Президент України Петро Порошенко і прем'єр-міністр Володимир Гройсман висловили співчуття з приводу смерті Любомира Гузара.[19][20]. Від імені парламенту держави співчуття висловив Голова Верховної Ради України Андрій Парубій[21]. Також співчуття висловив Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов[22]. Співчуття висловило Міністерство культури України[23].
- Органи місцевого самоврядування. Від імені громади міста Львова співчуття висловив міський голова Андрій Садовий. 1 червня оголошено у Львові днем жалоби з приводу смерті видатного релігійного діяча.[24]. Співчуття також висловили: Київська міська рада[25], Львівська обласна рада[26],Тернопільська обласна рада[27], Луцька міська рада[28], Тернопільська міська рада[29].
- Папа Римський. Папа Римський Франциск надіслав Главі УГКЦ телеграму співчуття з приводу відходу у вічність Любомира Гузара[30],[31]. Папа Франциск призначив особистого посланця для участі в похоронних богослужіннях світлої пам'яті Блаженнішого Любомира — Архієпископа Васіля Кирила, Секретаря Конгрегації Східних Католицьких Церков[32]. Повноважний посланець під час поховальної літургії зачитав особисте послання Папи Римського до Глави УГКЦ Святослава Шевчука, у якому дав високу оцінку життєвому духовному шляху Л.Гузара[33]. Папа Римський офіційно висловився про те, що Л.Гузар був одним з найбільших моральних авторитетів останніх десятиліть у всьому християнському світі[34].
- Релігійні організації. Від імені Української православної церкви Київського Патріархату, співчуття висловив Патріарх Філарет.[35] Конференція єпископів римо-католицької церкви України надіслала лист-співчуття Главі УГКЦ.[36]
- Навчальні заклади Співчуття висловили: Києво-Могилянська Академія, у якій він часто виступав з духовними лекціями-настановами[37], Львівська Духовна семінарія Святого Духа, де він був духівником[38], Київська Трьохсвятительська Духовна семінарія УГКЦ, засновником і духівником якої він був і поруч з якою проживав останні роки[39], Дрогобицька Духовна семінарія[40], Івано-франківська Духовна семінарія[41].
- Дипломатичні установи. Посольство США в Україні висловило сум через смерть Любомира Гузара[42]
- Заява Глави УГКЦ. 1 червня у Патріаршому соборі в місті Києві Глава УГКЦ Блаженніший Святослав (Шевчук) в присутності представників засобів масової інформації зробив офіційну заяву з приводу смерті Блаженнішого Любомира Гузара, а також коротко розповів про його життєвий місійний духовний шлях.[43]
Громадська діяльність
Ініціативна група «Першого грудня»
Один з засновників та активних учасників ініціативної групи «Першого грудня»[44].
Усі члени ініціативної групи підписали співчуття-звернення з приводу смерті Любомира Гузара. Вони відзначили велику роль архієрея у створенні цього важливого для України духовно-морального громадського утворення. Члени групи пообіцяли продовжувати духовну справу визначного релігійного діяча[45],[46].
Євромайдан
1 грудня 2013 блаженнійший Любомир (Гузар) під час свого виступу на Майдані Незалежності (Євромайдан) закликав усіх чинити добро:
|
Кандидат на папський престол
Розглядався як один з можливих наступників Папи Римського Івана Павла ІІ (з-поміж 16 кандидатів). Найбільшою перешкодою до обрання називали східноєвропейське походження — кардинали могли не проголосувати за другого поспіль папу з цього регіону Європи. Серед інших перешкод називали колишнє громадянство США, потребу в разі обрання перейти в Римо-католицьку церкву. З поміж його переваг відзначали ясність розуму, високу духовність, популярність серед кардиналів. Також звертали увагу на його головування у Церкві, де дозволені шлюби священиків, і те, що це могло позитивно вплинути на скасування целібату в Римо-католицькій церкві[48].
Після зречення престолу Бенедикта XVI Любомир Гузар не міг стати учасником виборів нового папи, позаяк за кілька днів до початку конклаву йому виповнилося 80 років[49]. Згідно з апостольською конституцією, кардинали, яким за 80 років, не можуть брати участі у виборах Папи.
Нагороди та відзнаки
- Орден князя Ярослава Мудрого III ст. (26 лютого 2008) — за визначний особистий внесок у духовне відродження українського народу, багатолітню церковну діяльність та з нагоди 75-річчя від дня народження[50]
- Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (29 вересня 2006) — за значний особистий внесок у соціально-економічний і духовний розвиток Львова та з нагоди 750-річчя заснування міста[51]
- Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (26 лютого 2003) — за визначний особистий внесок перед Українською державою у відродження духовності, утвердження ідей милосердя і злагоди в суспільстві, багаторічну плідну церковну діяльність[52]
- Орден «За заслуги» III ст. (21 серпня 2001) — за значний особистий внесок у соціально-економічний та культурний розвиток України, вагомі трудові досягнення та з нагоди 10-ї річниці незалежності України[53]
- Почесний громадянин Тернополя і Львова.
- Міжнародна премія імені Івана Франка (2016)[54]
Увічнення пам'яті
26 травня 2018 року у селі Княжичі на Київщині Патріарх УГКЦ Святослав відкрив та освятив меморіальну дошку на честь світлої пам'яті Блаженнішого Любомира на будинку, де він прожив останні десять років свого життя. Подія відкриття меморіальної дошки відбулася в рамках пам'ятних заходів відзначення року відходу у вічність Блаженнішого Любомира[55].
Примітки
- ↑ День жалоби за Любомиром Гузаром //ТСН,1+1, 01.06.2017
- ↑ Чистух В. Завалівські приятелі Каменяра // Вільне життя плюс. — 2016. — № 73 (15809) (16 вер.). — С. 6. (Тернопільський альманах)
- ↑ С. Міранда, Біографічний словник кардиналів Католицької Церкви (англ.)
- ↑ Петрівський Ю. Зимна Вода 640 / Історико-краєзнавчий нарис…с. 27
- ↑ 93-річний єпископ УГКЦ прийняв українське громадянство // Західна інформаційна корпорація, zik.ua, 7 листопада 2013
- ↑ Любомир Гузар іде у відставку
- ↑ Україна пізнала і полюбила стиль Любомира Гузара
- ↑ Блаженніший Любомир (Гузар) залишає уряд Глави УГКЦ //Офіційний сайт УГКЦ. Архів оригіналу за 13 лютий 2011. Процитовано 17 лютий 2011.
- ↑ Архієпископ Любомир Гузар не радить дивитися телевізор /Газета по українськи, 22.02.2017/
- ↑ Помер Блаженніший Любомир Гузар // Українська правда. — 2017. — 31 травня.
- ↑ День жалоби за Любомиром Гузаром /ТСН,1+1, 01.06.2017|
- ↑ Архієпископ-емерит УГКЦ помер учора ввечері в лікарні Феофанія/7 днів, 01.06.2017/
- ↑ Сайт Київської архиєпархії УГКЦ, 31.05.2017
- ↑ Твоє Місто. facebook (укр.). Процитовано 3 червня 2017.
- ↑ Сайт Президента України, 04.06.2017
- ↑ Перші особи держави прощаються з Любомиром Гузаром // Укрінформ, 04.06.2017
- ↑ Релігійно-інформаційна служба України, 05.06.2017
- ↑ Блаженнішого Любомира поховали у Києві | CREDO. Процитовано 9 червня 2017.
- ↑ Президент висловив співчуття у зв'язку зі смертю Любомира Гузара /Сайт Президента України, 31.05.2017/
- ↑ Порошенко і Гройсман висловили співчуття у зв'язку зі смертю Блаженнішого Любомира Гузара /Укрінформ, 31.05.2017/
- ↑ Сайт Верховної Ради України, 02.06.2017
- ↑ /Сайт РНБОУ, 31.05.2017/
- ↑ Сайт Міністерства культури України, 31.05.2017
- ↑ Сайт Міської ради Львова /31.05.2017/
- ↑ Сайт Київської міської ради, 01.06.2017/
- ↑ Сайт Львівської ОР, 31.05.2017
- ↑ Cайт Тернопільської обласної ради, 01.06.2017
- ↑ Сайт Луцької міської ради, 01.06.2017
- ↑ Сайт Тернопільської міської ради
- ↑ Співчуття Папи Франциска з приводу відходу до вічності Любомира Гузара /Радіо Ватикану,01.06.2017 /
- ↑ Сайт УГКЦ, 01.06.2017
- ↑ Сайт УГКЦ, 04.05.2017
- ↑ Релігійно-інформаційна служба України, 05.06.2017
- ↑ Папа Римський назвав Л.Гузара одним з найбільших моральних авторитетів /Українські національні новини, 05.06.2017/
- ↑ Сайт Релігійно-інформаційної служби України, 31.05.2017
- ↑ Сайт релігійно-інформаційної служби України, 01.06.2017
- ↑ Саййт КМ Академії, 01.06.2017
- ↑ Сайт Львівської Духовної семінарії Святого Духа, 01.06.2017
- ↑ Cайт Київської Трьохсвятительської семінарії, 31.05.2017
- ↑ Сайт Дрогобицької Духовної семінарії, 01.06.2017
- ↑ Сайт Івано-Франківської Духовної семінарії, 01.06.2017
- ↑ Посольство США висловило сум через смерть Любомира Гузара /Главком, 01.06.2017/
- ↑ «Любомир любив мир»: спогади Блаженнішого Святослава /Сайт УГКЦ, 01.06.2017/
- ↑ Ініціатива «Першого грудня». Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 16 грудня 2011.
{{cite web}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|3=
(довідка) - ↑ Ініціативна група «Першого грудня» продовжуватиме справу свого духовного батька Любомира Гузара /Релігійно-фнформаційна служба України, 02.06.2017/
- ↑ Брюховецький: Гузар був квінтесенцією групи «Першого грудня» /Укрінформ, 05.06.2017/
- ↑ Блаженніший Любомир (Гузар): «Треба чинити добро!». Інформаційний ресурс УГКЦ. 01-12-2013.
- ↑ Barbara Bradley Hagerty. Potential Successors to Pope John Paul II [] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога)
- ↑ Кардинал Гузар не братиме участі у виборах нового Папи Римського // «Zik», 12 лютого 2013
- ↑ Указ Президента України від 26 лютого 2008 року № 164/2008 «Про нагородження Л. Гузара орденом князя Ярослава Мудрого»
- ↑ Указ Президента України від 29 вересня 2006 року № 793/2006 «Про нагородження працівників підприємств, установ та організацій міста Львова»
- ↑ Указ Президента України від 26 лютого 2003 року № 167/2003 «Про нагородження орденом князя Ярослава Мудрого»
- ↑ Указ Президента України від 21 серпня 2001 року № 697/2001 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, організацій та установ»
- ↑ Любомир Гузар став лауреатом Міжнародної премії імені Івана Франка.
- ↑ У Княжичах відкрили меморіальну дошку на честь Любомира (Гузара)
Джерела
- Некролог на Сайті УГКЦ, 31.05.2017
- Некролог на сайті Київської архиєпархії УГКЦ
- Відійшов у вічність Патріарх Любомир (Гузар) /Релігійно-інформаційна служба України, 31.05.2017/
Література
- С. І. Дмитришин. Гузар Любомир // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
- Н. Кочан. Гузар Любомир // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.165 ISBN 978-966-611-818-2
- Недавня О. В. Гузар Любомир // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 246. — ISBN 966-00-0405-2.
Посилання
- Блаженніший Любомир Гузар: остання публічна промова. Виступ у Верховній Раді України 17.03.2017 (ВІДЕО)
- Блаженніший Любомир Гузар: про надію і місію // Дзеркало тижня. — 2004. — 27 лют.[недоступне посилання з квітня 2019]
- Блаженніший Любомир: Війна була Великою. Але чи Вітчизняною?
- Богословсько-філософські роздуми Глави Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Любомира в ефірі Радіо «Воскресіння»
- Про свободу // Дзеркало тижня. Україна. — 2013. — 15 лют.
- Глава Української греко-католицької церкви кардинал Любомир Гузар про віру, свободу й Боже провидіння // Український тиждень. — 2009. — 22 трав.
- Блаженніший Любомир — життя та діяльність
- УГКЦ
- Галина Титиш, Павло Шеремет. Любомир Гузар. Людина з янголом на плечі // УП. Життя 29 серпня 2016 [Архівовано з першоджерела 30 серпня 2016.]
- Любоми́р Гу́зар. С. 133 // У книзі: Київ. Енциклопедія. / В.Г.Абліцов. - К.: Видавництво "Фенікс". 2016. - 288 с.
- Могутній старець. Як Любомир Гузар став моральним авторитетом нації
|
|
|
- Народились 26 лютого
- Народились 1933
- Померли 31 травня
- Померли 2017
- Кавалери ордена князя Ярослава Мудрого III ступеня
- Кавалери ордена князя Ярослава Мудрого IV ступеня
- Кавалери ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Предстоятелі УГКЦ
- Кардинали з України
- Персоналії:Галичина
- Пастори України
- Священики УГКЦ
- Титулярні єпископи Ніси Ликійської
- Історія УГКЦ
- Студити
- Пластуни
- Українські капелани
- Почесні громадяни Львова
- Почесні громадяни Тернополя
- Відречення кардиналів
- Львівські єпископи УГКЦ
- Уродженці Львова
- Ініціативна група «Першого грудня»
- Натуралізовані громадяни України
- Люди на монетах України
- Померли у лікарні «Феофанія»