Здорове харчування: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Рядок 4: Рядок 4:
Дотримання рекомендацій здорового харчування в поєднанні з регулярними [[Фізичні вправи|фізичними вправами]] є основою [[Здоровий спосіб життя|здорового способу життя]] та зменшує ризик хронічних захворювань, таких як [[ожиріння]], [[серцево-судинні захворювання]], [[Цукровий діабет|діабет]], [[Артеріальна гіпертензія|гіпертонічна хвороба]], онкопатології тощо.
Дотримання рекомендацій здорового харчування в поєднанні з регулярними [[Фізичні вправи|фізичними вправами]] є основою [[Здоровий спосіб життя|здорового способу життя]] та зменшує ризик хронічних захворювань, таких як [[ожиріння]], [[серцево-судинні захворювання]], [[Цукровий діабет|діабет]], [[Артеріальна гіпертензія|гіпертонічна хвороба]], онкопатології тощо.


Регулярне споживання [[Фрукт|фруктів]] та [[Овочі|овочів]]<ref name=":24">{{Cite web|url=https://academic.oup.com/ije/article/46/3/1029/3039477?login=false|website=https://doi.org/10.1093/ije/dyw319|accessdate=2022-12-01|title=Fruit and vegetable intake and the risk of cardiovascular disease, total cancer and all-cause mortality—a systematic review and dose-response meta-analysis of prospective studies|last=Dagfinn Aune, Edward Giovannucci, Paolo Boffetta, Lars T Fadnes, NaNa Keum, Teresa Norat, Darren C Greenwood, Elio Riboli, Lars J Vatten, Serena Tonstad|date=Червень 2017|publisher=International Journal of Epidemiology, Volume 46, Issue 3, June 2017, Pages 1029–1056}}</ref>, [[Горіх (плід)|горіхів]]<ref name=":7">{{Cite news|title=Nuts and Human Health Outcomes: A Systematic Review|url=https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/29207471/|work=Nutrients|date=2017-12-02|accessdate=2022-08-05|issn=2072-6643|doi=10.3390/nu9121311|pages=1311|volume=9|issue=12|language=en|first=Raquel|last=Schincaglia|first2=Gustavo|last2=Pimentel|first3=João|last3=Mota}}</ref>, цільнезернових<ref name=":25">{{Cite web|url=https://academic.oup.com/ajcn/article/104/1/164/4569663?login=false|title=Whole-grain intake and total, cardiovascular, and cancer mortality: a systematic review and meta-analysis of prospective studies|last=Guo-Chong Chen, Xing Tong, Jia-Ying Xu, Shu-Fen Han, Zhong-Xiao Wan, Jia-Bi Qin, Li-Qiang Qin|date=25 Травня 2016|website=academic.oup.com|publisher=The American Journal of Clinical Nutrition, Volume 104, Issue 1, July 2016, Pages 164–172|language=eng}}</ref>, [[Харчові волокна|клітковини]]<ref name=":26">{{Cite news|title=Fiber consumption and all-cause, cardiovascular, and cancer mortalities: A systematic review and meta-analysis of cohort studies|url=https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1002/mnfr.201400449|work=Molecular Nutrition & Food Research|date=2015-01|accessdate=2022-12-01|doi=10.1002/mnfr.201400449|pages=139–146|volume=59|issue=1|language=en|first=Lihua|last=Liu|first2=Shan|last2=Wang|first3=Jianchao|last3=Liu}}</ref>, жирної морської [[риби]]<ref name=":9">{{Cite web|url=https://academic.oup.com/crawlprevention/governor?content=%2fajcn%2farticle%2f105%2f6%2f1462%2f4569801%3flogin%3dfalse|website=https://doi.org/10.3945/ajcn.117.153148|accessdate=2022-12-01|title=Food groups and risk of all-cause mortality: a systematic review and meta-analysis of prospective studies|last=ukas Schwingshackl, Carolina Schwedhelm, Georg Hoffmann, Anna-Maria Lampousi, Sven Knüppel, Khalid Iqbal, Angela Bechthold, Sabrina Schlesinger, Heiner Boeing|date=Червень 2017|publisher=The American Journal of Clinical Nutrition, Volume 105, Issue 6|language=eng}}</ref>, рослинного протеїну<ref name=":10">{{Cite news|title=Association of Animal and Plant Protein Intake With All-Cause and Cause-Specific Mortality|url=https://doi.org/10.1001/jamainternmed.2016.4182|work=JAMA Internal Medicine|date=2016-10-01|accessdate=2022-12-02|issn=2168-6106|doi=10.1001/jamainternmed.2016.4182|pages=1453–1463|volume=176|issue=10|first=Mingyang|last=Song|first2=Teresa T.|last2=Fung|first3=Frank B.|last3=Hu|first4=Walter C.|last4=Willett|first5=Valter D.|last5=Longo|first6=Andrew T.|last6=Chan|first7=Edward L.|last7=Giovannucci}}</ref>, [[Оливкова олія|оливкової олії]]<ref name=":8">{{Cite news|title=Monounsaturated fatty acids, olive oil and health status: a systematic review and meta-analysis of cohort studies|url=https://doi.org/10.1186/1476-511X-13-154|work=Lipids in Health and Disease|date=2014-10-01|accessdate=2022-12-01|issn=1476-511X|pmc=PMC4198773|pmid=25274026|doi=10.1186/1476-511X-13-154|pages=154|volume=13|issue=1|first=Lukas|last=Schwingshackl|first2=Georg|last2=Hoffmann}}</ref> знижує ризики багатьох хронічних захворювань та смертності від них.
Регулярне споживання [[Фрукт|фруктів]] та [[Овочі|овочів]]<ref name=":24" />, [[Горіх (плід)|горіхів]]<ref name=":7" />, цільнезернових<ref name=":25" />, [[Харчові волокна|клітковини]]<ref name=":26" />, жирної морської [[риби]]<ref name=":9" />, рослинного протеїну<ref name=":10" />, [[Оливкова олія|оливкової олії]]<ref name=":8" /> знижує ризики багатьох хронічних захворювань та смертності від них.


== Рекомендації по здоровому харчуванню (МОЗ) ==
== Рекомендації по здоровому харчуванню (МОЗ) ==
Рядок 28: Рядок 28:
* незамінні — не синтезуються в організмі та мають обов'язково надходити з їжею (вода, майже всі [[вітаміни]], [[мікроелементи]], [[незамінні амінокислоти]], [[поліненасичені жирні кислоти]], [[Харчові волокна|клітковина]] та фітонутрієнти).Здорове харчування передбачає гармонійне споживання білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, макро- і мікроелементів, клітковини та біологічно активних речовин — основних речовин, які містяться в харчових продуктах.
* незамінні — не синтезуються в організмі та мають обов'язково надходити з їжею (вода, майже всі [[вітаміни]], [[мікроелементи]], [[незамінні амінокислоти]], [[поліненасичені жирні кислоти]], [[Харчові волокна|клітковина]] та фітонутрієнти).Здорове харчування передбачає гармонійне споживання білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, макро- і мікроелементів, клітковини та біологічно активних речовин — основних речовин, які містяться в харчових продуктах.


Регулярне споживання [[Фрукт|фруктів]] та [[Овочі|овочів]]<ref name=":24">{{Cite web|url=https://academic.oup.com/ije/article/46/3/1029/3039477?login=false|website=https://doi.org/10.1093/ije/dyw319|accessdate=2022-12-01|title=Fruit and vegetable intake and the risk of cardiovascular disease, total cancer and all-cause mortality—a systematic review and dose-response meta-analysis of prospective studies|last=Dagfinn Aune, Edward Giovannucci, Paolo Boffetta, Lars T Fadnes, NaNa Keum, Teresa Norat, Darren C Greenwood, Elio Riboli, Lars J Vatten, Serena Tonstad|date=Червень 2017|publisher=International Journal of Epidemiology, Volume 46, Issue 3, June 2017, Pages 1029–1056}}</ref>, [[Горіх (плід)|горіхів]]<ref name=":7">{{Cite news|title=Nuts and Human Health Outcomes: A Systematic Review|url=https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/29207471/|work=Nutrients|date=2017-12-02|accessdate=2022-08-05|issn=2072-6643|doi=10.3390/nu9121311|pages=1311|volume=9|issue=12|language=en|first=Raquel|last=Schincaglia|first2=Gustavo|last2=Pimentel|first3=João|last3=Mota}}</ref>, цільнезернових<ref name=":25">{{Cite web|url=https://academic.oup.com/ajcn/article/104/1/164/4569663?login=false|title=Whole-grain intake and total, cardiovascular, and cancer mortality: a systematic review and meta-analysis of prospective studies|last=Guo-Chong Chen, Xing Tong, Jia-Ying Xu, Shu-Fen Han, Zhong-Xiao Wan, Jia-Bi Qin, Li-Qiang Qin|date=25 Травня 2016|website=academic.oup.com|publisher=The American Journal of Clinical Nutrition, Volume 104, Issue 1, July 2016, Pages 164–172|language=eng}}</ref>, [[Харчові волокна|клітковини]]<ref name=":26">{{Cite news|title=Fiber consumption and all-cause, cardiovascular, and cancer mortalities: A systematic review and meta-analysis of cohort studies|url=https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1002/mnfr.201400449|work=Molecular Nutrition & Food Research|date=2015-01|accessdate=2022-12-01|doi=10.1002/mnfr.201400449|pages=139–146|volume=59|issue=1|language=en|first=Lihua|last=Liu|first2=Shan|last2=Wang|first3=Jianchao|last3=Liu}}</ref>, жирної морської [[риби]]<ref name=":9">{{Cite web|url=https://academic.oup.com/crawlprevention/governor?content=%2fajcn%2farticle%2f105%2f6%2f1462%2f4569801%3flogin%3dfalse|website=https://doi.org/10.3945/ajcn.117.153148|accessdate=2022-12-01|title=Food groups and risk of all-cause mortality: a systematic review and meta-analysis of prospective studies|last=ukas Schwingshackl, Carolina Schwedhelm, Georg Hoffmann, Anna-Maria Lampousi, Sven Knüppel, Khalid Iqbal, Angela Bechthold, Sabrina Schlesinger, Heiner Boeing|date=Червень 2017|publisher=The American Journal of Clinical Nutrition, Volume 105, Issue 6|language=eng}}</ref>, рослинного протеїну<ref name=":10">{{Cite news|title=Association of Animal and Plant Protein Intake With All-Cause and Cause-Specific Mortality|url=https://doi.org/10.1001/jamainternmed.2016.4182|work=JAMA Internal Medicine|date=2016-10-01|accessdate=2022-12-02|issn=2168-6106|doi=10.1001/jamainternmed.2016.4182|pages=1453–1463|volume=176|issue=10|first=Mingyang|last=Song|first2=Teresa T.|last2=Fung|first3=Frank B.|last3=Hu|first4=Walter C.|last4=Willett|first5=Valter D.|last5=Longo|first6=Andrew T.|last6=Chan|first7=Edward L.|last7=Giovannucci}}</ref>, [[Оливкова олія|оливкової олії]]<ref name=":8">{{Cite news|title=Monounsaturated fatty acids, olive oil and health status: a systematic review and meta-analysis of cohort studies|url=https://doi.org/10.1186/1476-511X-13-154|work=Lipids in Health and Disease|date=2014-10-01|accessdate=2022-12-01|issn=1476-511X|pmc=PMC4198773|pmid=25274026|doi=10.1186/1476-511X-13-154|pages=154|volume=13|issue=1|first=Lukas|last=Schwingshackl|first2=Georg|last2=Hoffmann}}</ref> знижує ризики багатьох хронічних захворювань та смертності від них.
Регулярне споживання [[Фрукт|фруктів]] та [[Овочі|овочів]]<ref name=":242">{{Cite web|url=https://academic.oup.com/ije/article/46/3/1029/3039477?login=false|website=https://doi.org/10.1093/ije/dyw319|accessdate=2022-12-01|title=Fruit and vegetable intake and the risk of cardiovascular disease, total cancer and all-cause mortality—a systematic review and dose-response meta-analysis of prospective studies|last=Dagfinn Aune, Edward Giovannucci, Paolo Boffetta, Lars T Fadnes, NaNa Keum, Teresa Norat, Darren C Greenwood, Elio Riboli, Lars J Vatten, Serena Tonstad|date=Червень 2017|publisher=International Journal of Epidemiology, Volume 46, Issue 3, June 2017, Pages 1029–1056}}</ref><ref>{{Cite news|title=Fruit and vegetable intake and the risk of cataract: insights from the UK Biobank study|url=https://www.nature.com/articles/s41433-023-02498-9|work=Eye|date=2023-03-27|accessdate=2023-04-01|issn=1476-5454|doi=10.1038/s41433-023-02498-9|pages=1–9|language=en|first=Huiya|last=Fan|first2=Xiaotong|last2=Han|first3=Xianwen|last3=Shang|first4=Zhuoting|last4=Zhu|first5=Mingguang|last5=He|first6=Guihua|last6=Xu|first7=Zilin|last7=Chen|first8=Ruidong|last8=Deng}}</ref><ref>{{Cite news|title=Fruit and vegetable intake and incidence of type 2 diabetes mellitus: systematic review and meta-analysis|url=https://www.bmj.com/content/341/bmj.c4229|work=BMJ|date=2010-08-19|accessdate=2023-04-01|issn=0959-8138|pmc=PMC2924474|pmid=20724400|doi=10.1136/bmj.c4229|pages=c4229|volume=341|language=en|first=Patrice|last=Carter|first2=Laura J.|last2=Gray|first3=Jacqui|last3=Troughton|first4=Kamlesh|last4=Khunti|first5=Melanie J.|last5=Davies}}</ref><ref>{{Cite news|title=Critical review: vegetables and fruit in the prevention of chronic diseases|url=https://doi.org/10.1007/s00394-012-0380-y|work=European Journal of Nutrition|date=2012-09-01|accessdate=2023-04-01|issn=1436-6215|pmc=PMC3419346|pmid=22684631|doi=10.1007/s00394-012-0380-y|pages=637–663|volume=51|issue=6|language=en|first=Heiner|last=Boeing|first2=Angela|last2=Bechthold|first3=Achim|last3=Bub|first4=Sabine|last4=Ellinger|first5=Dirk|last5=Haller|first6=Anja|last6=Kroke|first7=Eva|last7=Leschik-Bonnet|first8=Manfred J.|last8=Müller|first9=Helmut|last9=Oberritter}}</ref>, [[Горіх (плід)|горіхів]]<ref name=":72">{{Cite news|title=Nuts and Human Health Outcomes: A Systematic Review|url=https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/29207471/|work=Nutrients|date=2017-12-02|accessdate=2022-08-05|issn=2072-6643|doi=10.3390/nu9121311|pages=1311|volume=9|issue=12|language=en|first=Raquel|last=Schincaglia|first2=Gustavo|last2=Pimentel|first3=João|last3=Mota}}</ref><ref>{{Cite news|title=An Umbrella Review of Nuts Intake and Risk of Cardiovascular Disease|url=https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/27748190/|work=Current Pharmaceutical Design|date=2017|accessdate=2023-04-01|issn=1873-4286|pmid=27748190|doi=10.2174/1381612822666161010121356|pages=1016–1027|volume=23|issue=7|first=Lukas|last=Schwingshackl|first2=Georg|last2=Hoffmann|first3=Benjamin|last3=Missbach|first4=Marta|last4=Stelmach-Mardas|first5=Heiner|last5=Boeing}}</ref>, цільнезернових<ref name=":252">{{Cite web|url=https://academic.oup.com/ajcn/article/104/1/164/4569663?login=false|title=Whole-grain intake and total, cardiovascular, and cancer mortality: a systematic review and meta-analysis of prospective studies|last=Guo-Chong Chen, Xing Tong, Jia-Ying Xu, Shu-Fen Han, Zhong-Xiao Wan, Jia-Bi Qin, Li-Qiang Qin|date=25 Травня 2016|website=academic.oup.com|publisher=The American Journal of Clinical Nutrition, Volume 104, Issue 1, July 2016, Pages 164–172|language=eng}}</ref>, [[Харчові волокна|клітковини]]<ref name=":262">{{Cite news|title=Fiber consumption and all-cause, cardiovascular, and cancer mortalities: A systematic review and meta-analysis of cohort studies|url=https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1002/mnfr.201400449|work=Molecular Nutrition & Food Research|date=2015-01|accessdate=2022-12-01|doi=10.1002/mnfr.201400449|pages=139–146|volume=59|issue=1|language=en|first=Lihua|last=Liu|first2=Shan|last2=Wang|first3=Jianchao|last3=Liu}}</ref>, жирної морської риби<ref>{{Cite web|url=https://academic.oup.com/crawlprevention/governor?content=%2fajcn%2farticle%2f105%2f6%2f1462%2f4569801%3flogin%3dfalse|website=https://doi.org/10.3945/ajcn.117.153148|accessdate=2022-12-01|title=Food groups and risk of all-cause mortality: a systematic review and meta-analysis of prospective studies|last=ukas Schwingshackl, Carolina Schwedhelm, Georg Hoffmann, Anna-Maria Lampousi, Sven Knüppel, Khalid Iqbal, Angela Bechthold, Sabrina Schlesinger, Heiner Boeing|date=Червень 2017|publisher=The American Journal of Clinical Nutrition, Volume 105, Issue 6|language=eng}}</ref><ref name=":04">{{Cite news|title=Association of fish and long-chain omega-3 fatty acids intakes with total and cause-specific mortality: prospective analysis of 421 309 individuals|url=https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/joim.12786|work=Journal of Internal Medicine|date=2018-10|accessdate=2023-04-01|doi=10.1111/joim.12786|pages=399–417|volume=284|issue=4|language=en|first=Y.|last=Zhang|first2=P.|last2=Zhuang|first3=W.|last3=He|first4=J. N.|last4=Chen|first5=W. Q.|last5=Wang|first6=N. D.|last6=Freedman|first7=C. C.|last7=Abnet|first8=J. B.|last8=Wang|first9=J. J.|last9=Jiao}}</ref><ref>{{Cite news|title=Fish consumption and cardiovascular disease related biomarkers: A review of clinical trials|url=https://doi.org/10.1080/10408398.2018.1437388|work=Critical Reviews in Food Science and Nutrition|date=2019-07-20|accessdate=2023-04-01|issn=1040-8398|pmid=29420061|doi=10.1080/10408398.2018.1437388|pages=2061–2071|volume=59|issue=13|first=Filio|last=Petsini|first2=Elizabeth|last2=Fragopoulou|first3=Smaragdi|last3=Antonopoulou}}</ref><ref>{{Cite news|title=Comprehensive lipid and metabolite profiling in healthy adults with low and high consumption of fatty fish: a cross-sectional study|url=https://www.cambridge.org/core/journals/british-journal-of-nutrition/article/comprehensive-lipid-and-metabolite-profiling-in-healthy-adults-with-low-and-high-consumption-of-fatty-fish-a-crosssectional-study/05A1E0FF330F0FAA1E2BA3F8148016F2|work=British Journal of Nutrition|date=2021-05|accessdate=2023-04-01|issn=0007-1145|doi=10.1017/S0007114520002305|pages=1034–1042|volume=125|issue=9|language=en|first=K. S.|last=Hustad|first2=A.|last2=Rundblad|first3=I.|last3=Ottestad|first4=J. J.|last4=Christensen|first5=K. B.|last5=Holven|first6=S. M.|last6=Ulven}}</ref> та/або омега-3 жирних кислот<ref name=":04" />, рослинного білку<ref>{{Cite news|title=Association of Animal and Plant Protein Intake With All-Cause and Cause-Specific Mortality|url=https://doi.org/10.1001/jamainternmed.2016.4182|work=JAMA Internal Medicine|date=2016-10-01|accessdate=2022-12-02|issn=2168-6106|doi=10.1001/jamainternmed.2016.4182|pages=1453–1463|volume=176|issue=10|first=Mingyang|last=Song|first2=Teresa T.|last2=Fung|first3=Frank B.|last3=Hu|first4=Walter C.|last4=Willett|first5=Valter D.|last5=Longo|first6=Andrew T.|last6=Chan|first7=Edward L.|last7=Giovannucci}}</ref>, [[Оливкова олія|оливкової олії]]<ref name=":27">{{Cite news|title=Monounsaturated fatty acids, olive oil and health status: a systematic review and meta-analysis of cohort studies|url=https://doi.org/10.1186/1476-511X-13-154|work=Lipids in Health and Disease|date=2014-10-01|accessdate=2022-12-01|issn=1476-511X|pmc=PMC4198773|pmid=25274026|doi=10.1186/1476-511X-13-154|pages=154|volume=13|issue=1|first=Lukas|last=Schwingshackl|first2=Georg|last2=Hoffmann}}</ref><ref>{{Cite news|title=Olive oil intake and risk of cardiovascular disease and mortality in the PREDIMED Study|url=https://doi.org/10.1186/1741-7015-12-78|work=BMC Medicine|date=2014-05-13|accessdate=2023-04-01|issn=1741-7015|pmc=PMC4030221|pmid=24886626|doi=10.1186/1741-7015-12-78|pages=78|volume=12|issue=1|first=Marta|last=Guasch-Ferré|first2=Frank B.|last2=Hu|first3=Miguel A.|last3=Martínez-González|first4=Montserrat|last4=Fitó|first5=Mònica|last5=Bulló|first6=Ramon|last6=Estruch|first7=Emilio|last7=Ros|first8=Dolores|last8=Corella|first9=Javier|last9=Recondo}}</ref><ref>{{Cite news|title=Olive oil intake is inversely related to cancer prevalence: a systematic review and a meta-analysis of 13800 patients and 23340 controls in 19 observational studies|url=https://doi.org/10.1186/1476-511X-10-127|work=Lipids in Health and Disease|date=2011-07-30|accessdate=2023-04-01|issn=1476-511X|pmc=PMC3199852|pmid=21801436|doi=10.1186/1476-511X-10-127|pages=127|volume=10|issue=1|first=Theodora|last=Psaltopoulou|first2=Rena I.|last2=Kosti|first3=Dimitrios|last3=Haidopoulos|first4=Meletios|last4=Dimopoulos|first5=Demosthenes B.|last5=Panagiotakos}}</ref> знижує ризики багатьох хронічних захворювань та смертності від них.


Різноманіття раціону також необхідно для формування та збереження різноманітної мікробіоти кишківника. Різноманіття складу мікробіоти є однією з основних умов для здоров'я кишківника та організма в цілому<ref>{{Cite news|title=Dietary effects on human gut microbiome diversity|url=https://www.cambridge.org/core/journals/british-journal-of-nutrition/article/dietary-effects-on-human-gut-microbiome-diversity/E9B592DB4E5C570C6D5142B99CE74D3E|work=British Journal of Nutrition|date=2015-01|accessdate=2022-11-17|issn=0007-1145|doi=10.1017/S0007114514004127|pages=S1–S5|volume=113|issue=S1|language=en|first=Zhenjiang|last=Xu|first2=Rob|last2=Knight}}</ref><ref>{{Cite news|title=Diversity, stability and resilience of the human gut microbiota|url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3577372/|work=Nature|date=2012-09-13|accessdate=2022-11-17|issn=0028-0836|pmc=3577372|pmid=22972295|doi=10.1038/nature11550|pages=220–230|volume=489|issue=7415|first=Catherine A.|last=Lozupone|first2=Jesse I.|last2=Stombaugh|first3=Jeffrey I.|last3=Gordon|first4=Janet K.|last4=Jansson|first5=Rob|last5=Knight}}</ref><ref>{{Cite news|title=A healthy gastrointestinal microbiome is dependent on dietary diversity|url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4837298/|work=Molecular Metabolism|date=2016-03-05|accessdate=2022-11-17|issn=2212-8778|pmc=4837298|pmid=27110483|doi=10.1016/j.molmet.2016.02.005|pages=317–320|volume=5|issue=5|first=Mark L.|last=Heiman|first2=Frank L.|last2=Greenway}}</ref>. Тому для здоров'я мікрофлори кишківника доцільним є вживання якомога більшої кількості різних продуктів з високим вмістом клітковини, особливо [[Фрукт|фруктів]], [[Овочі|овочів]], [[Спеції|спецій]] та ферментованих продуктів.
Різноманіття раціону також необхідно для формування та збереження різноманітної мікробіоти кишківника. Різноманіття складу мікробіоти є однією з основних умов для здоров'я кишківника та організма в цілому<ref>{{Cite news|title=Dietary effects on human gut microbiome diversity|url=https://www.cambridge.org/core/journals/british-journal-of-nutrition/article/dietary-effects-on-human-gut-microbiome-diversity/E9B592DB4E5C570C6D5142B99CE74D3E|work=British Journal of Nutrition|date=2015-01|accessdate=2022-11-17|issn=0007-1145|doi=10.1017/S0007114514004127|pages=S1–S5|volume=113|issue=S1|language=en|first=Zhenjiang|last=Xu|first2=Rob|last2=Knight}}</ref><ref>{{Cite news|title=Diversity, stability and resilience of the human gut microbiota|url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3577372/|work=Nature|date=2012-09-13|accessdate=2022-11-17|issn=0028-0836|pmc=3577372|pmid=22972295|doi=10.1038/nature11550|pages=220–230|volume=489|issue=7415|first=Catherine A.|last=Lozupone|first2=Jesse I.|last2=Stombaugh|first3=Jeffrey I.|last3=Gordon|first4=Janet K.|last4=Jansson|first5=Rob|last5=Knight}}</ref><ref>{{Cite news|title=A healthy gastrointestinal microbiome is dependent on dietary diversity|url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4837298/|work=Molecular Metabolism|date=2016-03-05|accessdate=2022-11-17|issn=2212-8778|pmc=4837298|pmid=27110483|doi=10.1016/j.molmet.2016.02.005|pages=317–320|volume=5|issue=5|first=Mark L.|last=Heiman|first2=Frank L.|last2=Greenway}}</ref>. Тому для здоров'я мікрофлори кишківника доцільним є вживання якомога більшої кількості різних продуктів з високим вмістом клітковини, особливо [[Фрукт|фруктів]], [[Овочі|овочів]], [[Спеції|спецій]] та ферментованих продуктів.
Рядок 51: Рядок 51:
* Харчова цінність білка залежить від його амінокислотнго складу та біодоступності (засвоюванності). Одним з найкращих джерел білку для людини є курячі яйця<ref>{{Cite news|title=The Health Benefits of Egg Protein|url=https://www.mdpi.com/2072-6643/14/14/2904|work=Nutrients|date=2022-01|accessdate=2022-08-08|issn=2072-6643|doi=10.3390/nu14142904|pages=2904|volume=14|issue=14|language=en|first=Michael J.|last=Puglisi|first2=Maria Luz|last2=Fernandez}}</ref><ref>{{Cite news|title=Egg consumption and health effects: A narrative review|url=https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/1750-3841.15892|work=Journal of Food Science|date=2021-10|accessdate=2022-08-08|issn=0022-1147|doi=10.1111/1750-3841.15892|pages=4250–4261|volume=86|issue=10|language=en|first=Nevin|last=Sanlier|first2=Dilara|last2=Üstün}}</ref> — вони містять всі необхідні амінокислоти, майже повністю засвоюються, і, до того ж, мають високий вміст корисних жирів, вітамінів, мікроелементів. Раніше вважалось, що вживання курячих яєць збільшує рівень холестерину в крові. Нові дослідження показали<ref>{{Cite news|title=Meta-analysis of Egg Consumption and Risk of Coronary Heart Disease and Stroke|url=https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/27710205/|work=Journal of the American College of Nutrition|date=2016-11|accessdate=2022-08-08|issn=1541-1087|pmid=27710205|doi=10.1080/07315724.2016.1152928|pages=704–716|volume=35|issue=8|first=Dominik D.|last=Alexander|first2=Paula E.|last2=Miller|first3=Ashley J.|last3=Vargas|first4=Douglas L.|last4=Weed|first5=Sarah S.|last5=Cohen}}</ref><ref>{{Cite news|title=Impact of Egg Consumption on Cardiovascular Risk Factors in Individuals with Type 2 Diabetes and at Risk for Developing Diabetes: A Systematic Review of Randomized Nutritional Intervention Studies|url=https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1499267116305627|work=Canadian Journal of Diabetes|date=2017-08-01|accessdate=2022-08-08|issn=1499-2671|doi=10.1016/j.jcjd.2016.12.002|pages=453–463|volume=41|issue=4|language=en|first=Caroline|last=Richard|first2=Lisa|last2=Cristall|first3=Emily|last3=Fleming|first4=Erin D.|last4=Lewis|first5=Maria|last5=Ricupero|first6=René L.|last6=Jacobs|first7=Catherine J.|last7=Field}}</ref>, що немає зв'язку із рівнем холестерину в крові і помірним (1-4 на добу) вживанням курячих яєць. Холестерин також необхідний для організму, з нього утворюються статеві гормони та значний відсоток нервової системи. Більше того, курячі яйця можуть навпаки сприяти зменшенню холестерину та покращенню здоров'я серцево-судинної системи<ref>{{Cite web|url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6566691/|title=Dietary Egg Sphingomyelin Prevents Aortic Root Plaque Accumulation in Apolipoprotein-E Knockout Mice|first=Courtney L. Millar, Gregory H. Norris, [...], and Christopher N. Blesso|date=2019 Травень 11(5)|publisher=Nutrients|language=eng}}</ref>, завдяки високому вмісту корисних жирів<ref>{{Cite news|title=Health effects of dietary phospholipids|url=https://doi.org/10.1186/1476-511X-11-3|work=Lipids in Health and Disease|date=2012-01-05|accessdate=2022-08-08|issn=1476-511X|pmc=PMC3316137|pmid=22221489|doi=10.1186/1476-511X-11-3|pages=3|volume=11|issue=1|first=Daniela|last=Küllenberg|first2=Lenka A.|last2=Taylor|first3=Michael|last3=Schneider|first4=Ulrich|last4=Massing}}</ref> та вітамінів (лецитин, холін; вітамін B3).
* Харчова цінність білка залежить від його амінокислотнго складу та біодоступності (засвоюванності). Одним з найкращих джерел білку для людини є курячі яйця<ref>{{Cite news|title=The Health Benefits of Egg Protein|url=https://www.mdpi.com/2072-6643/14/14/2904|work=Nutrients|date=2022-01|accessdate=2022-08-08|issn=2072-6643|doi=10.3390/nu14142904|pages=2904|volume=14|issue=14|language=en|first=Michael J.|last=Puglisi|first2=Maria Luz|last2=Fernandez}}</ref><ref>{{Cite news|title=Egg consumption and health effects: A narrative review|url=https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/1750-3841.15892|work=Journal of Food Science|date=2021-10|accessdate=2022-08-08|issn=0022-1147|doi=10.1111/1750-3841.15892|pages=4250–4261|volume=86|issue=10|language=en|first=Nevin|last=Sanlier|first2=Dilara|last2=Üstün}}</ref> — вони містять всі необхідні амінокислоти, майже повністю засвоюються, і, до того ж, мають високий вміст корисних жирів, вітамінів, мікроелементів. Раніше вважалось, що вживання курячих яєць збільшує рівень холестерину в крові. Нові дослідження показали<ref>{{Cite news|title=Meta-analysis of Egg Consumption and Risk of Coronary Heart Disease and Stroke|url=https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/27710205/|work=Journal of the American College of Nutrition|date=2016-11|accessdate=2022-08-08|issn=1541-1087|pmid=27710205|doi=10.1080/07315724.2016.1152928|pages=704–716|volume=35|issue=8|first=Dominik D.|last=Alexander|first2=Paula E.|last2=Miller|first3=Ashley J.|last3=Vargas|first4=Douglas L.|last4=Weed|first5=Sarah S.|last5=Cohen}}</ref><ref>{{Cite news|title=Impact of Egg Consumption on Cardiovascular Risk Factors in Individuals with Type 2 Diabetes and at Risk for Developing Diabetes: A Systematic Review of Randomized Nutritional Intervention Studies|url=https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1499267116305627|work=Canadian Journal of Diabetes|date=2017-08-01|accessdate=2022-08-08|issn=1499-2671|doi=10.1016/j.jcjd.2016.12.002|pages=453–463|volume=41|issue=4|language=en|first=Caroline|last=Richard|first2=Lisa|last2=Cristall|first3=Emily|last3=Fleming|first4=Erin D.|last4=Lewis|first5=Maria|last5=Ricupero|first6=René L.|last6=Jacobs|first7=Catherine J.|last7=Field}}</ref>, що немає зв'язку із рівнем холестерину в крові і помірним (1-4 на добу) вживанням курячих яєць. Холестерин також необхідний для організму, з нього утворюються статеві гормони та значний відсоток нервової системи. Більше того, курячі яйця можуть навпаки сприяти зменшенню холестерину та покращенню здоров'я серцево-судинної системи<ref>{{Cite web|url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6566691/|title=Dietary Egg Sphingomyelin Prevents Aortic Root Plaque Accumulation in Apolipoprotein-E Knockout Mice|first=Courtney L. Millar, Gregory H. Norris, [...], and Christopher N. Blesso|date=2019 Травень 11(5)|publisher=Nutrients|language=eng}}</ref>, завдяки високому вмісту корисних жирів<ref>{{Cite news|title=Health effects of dietary phospholipids|url=https://doi.org/10.1186/1476-511X-11-3|work=Lipids in Health and Disease|date=2012-01-05|accessdate=2022-08-08|issn=1476-511X|pmc=PMC3316137|pmid=22221489|doi=10.1186/1476-511X-11-3|pages=3|volume=11|issue=1|first=Daniela|last=Küllenberg|first2=Lenka A.|last2=Taylor|first3=Michael|last3=Schneider|first4=Ulrich|last4=Massing}}</ref> та вітамінів (лецитин, холін; вітамін B3).
* Джерела білків: яйця, риба, бобові та сочевиця, м'ясні продукти, молочні продукти, насіння та горіхи, гриби. Еталонним харчовим білком для людини є курячі яйця<ref name=":143">{{Cite news|title=The Health Benefits of Egg Protein|url=https://www.mdpi.com/2072-6643/14/14/2904|work=Nutrients|date=2022-01|accessdate=2022-08-08|issn=2072-6643|doi=10.3390/nu14142904|pages=2904|volume=14|issue=14|language=en|first=Michael J.|last=Puglisi|first2=Maria Luz|last2=Fernandez}}</ref><ref name=":153">{{Cite news|title=Egg consumption and health effects: A narrative review|url=https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/1750-3841.15892|work=Journal of Food Science|date=2021-10|accessdate=2022-08-08|issn=0022-1147|doi=10.1111/1750-3841.15892|pages=4250–4261|volume=86|issue=10|language=en|first=Nevin|last=Sanlier|first2=Dilara|last2=Üstün}}</ref> — вони містять всі необхідні [[амінокислоти]], майже цілком засвоюються, і до того ж мають високий вміст корисних жирів, вітамінів, мікроелементів.
* Джерела білків: яйця, риба, бобові та сочевиця, м'ясні продукти, молочні продукти, насіння та горіхи, гриби. Еталонним харчовим білком для людини є курячі яйця<ref name=":143">{{Cite news|title=The Health Benefits of Egg Protein|url=https://www.mdpi.com/2072-6643/14/14/2904|work=Nutrients|date=2022-01|accessdate=2022-08-08|issn=2072-6643|doi=10.3390/nu14142904|pages=2904|volume=14|issue=14|language=en|first=Michael J.|last=Puglisi|first2=Maria Luz|last2=Fernandez}}</ref><ref name=":153">{{Cite news|title=Egg consumption and health effects: A narrative review|url=https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/1750-3841.15892|work=Journal of Food Science|date=2021-10|accessdate=2022-08-08|issn=0022-1147|doi=10.1111/1750-3841.15892|pages=4250–4261|volume=86|issue=10|language=en|first=Nevin|last=Sanlier|first2=Dilara|last2=Üstün}}</ref> — вони містять всі необхідні [[амінокислоти]], майже цілком засвоюються, і до того ж мають високий вміст корисних жирів, вітамінів, мікроелементів.
* Добова потреба білку приблизно 0.6-1.4 г/кг маси тіла<ref name=":43">{{Cite web|url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1206-17#Text|title=Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії|last=МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ|date=03.09.2017}}</ref><ref name=":203">{{Cite news|title=How much protein can the body use in a single meal for muscle-building? Implications for daily protein distribution|url=https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/29497353/|work=Journal of the International Society of Sports Nutrition|date=2018|accessdate=2022-10-07|issn=1550-2783|pmc=5828430|pmid=29497353|doi=10.1186/s12970-018-0215-1|pages=10|volume=15|first=Brad Jon|last=Schoenfeld|first2=Alan Albert|last2=Aragon}}</ref>, для набору м'язової маси приблизно 1.5-2.2 г/кг маси тіла<ref name=":203" />, разом з [[Силові тренування|силовими тренуваннями]]<ref>{{Cite news|title=How much protein can the body use in a single meal for muscle-building? Implications for daily protein distribution|url=https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/29497353/|work=Journal of the International Society of Sports Nutrition|date=2018|accessdate=2022-11-17|issn=1550-2783|pmc=5828430|pmid=29497353|doi=10.1186/s12970-018-0215-1|pages=10|volume=15|first=Brad Jon|last=Schoenfeld|first2=Alan Albert|last2=Aragon}}</ref>. Синтез білка обмежується тією незамінною амінокислотою, яка надходить в організм в мінімальній кількості. Тобто, для повноцінного синтезу білка недостатньо просто вживати багато білку — білок має бути повноцінним та містити усі незамінні амінокислоти.
* Добова потреба білку приблизно 0.6-1.4 г/кг бажаної маси тіла<ref name=":43">{{Cite web|url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1206-17#Text|title=Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії|last=МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ|date=03.09.2017}}</ref><ref name=":203">{{Cite news|title=How much protein can the body use in a single meal for muscle-building? Implications for daily protein distribution|url=https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/29497353/|work=Journal of the International Society of Sports Nutrition|date=2018|accessdate=2022-10-07|issn=1550-2783|pmc=5828430|pmid=29497353|doi=10.1186/s12970-018-0215-1|pages=10|volume=15|first=Brad Jon|last=Schoenfeld|first2=Alan Albert|last2=Aragon}}</ref>, для набору м'язової маси приблизно 1.5-2.2 г/кг бажаної маси маси тіла<ref name=":203" />, разом з [[Силові тренування|силовими тренуваннями]]<ref>{{Cite news|title=How much protein can the body use in a single meal for muscle-building? Implications for daily protein distribution|url=https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/29497353/|work=Journal of the International Society of Sports Nutrition|date=2018|accessdate=2022-11-17|issn=1550-2783|pmc=5828430|pmid=29497353|doi=10.1186/s12970-018-0215-1|pages=10|volume=15|first=Brad Jon|last=Schoenfeld|first2=Alan Albert|last2=Aragon}}</ref>. Синтез білка обмежується тією незамінною амінокислотою, яка надходить в організм в мінімальній кількості. Тобто, для повноцінного синтезу білка недостатньо просто вживати багато білку — білок має бути повноцінним та містити усі незамінні амінокислоти.
* Коефіцієнт зношування Рубнера — це кількість білка, яка при безбілковій дієті розпадається за добу — 25-28 грам. На основі цього коефіцієнту були прийняті:
* Коефіцієнт зношування Рубнера — це кількість білка, яка при безбілковій дієті розпадається за добу — 25-28 грам. На основі цього коефіцієнту були прийняті:
** Білковий мінімум – найменша кількість білка в добовому раціоні, яка забезпечує рівновагу розпаду-синтезу білка — 35 грам білка на добу, або 0.5г/кг маси тіла на добу. Це більше коефіцієнту зношування, тому що харчовий білок засвоюється не повністю, та його амінокислотний склад може не повністю відповідати потребам організму.
** Білковий мінімум – найменша кількість білка в добовому раціоні, яка забезпечує рівновагу розпаду-синтезу білка — 35 грам білка на добу, або 0.5г/кг маси тіла на добу. Це більше коефіцієнту зношування, тому що харчовий білок засвоюється не повністю, та його амінокислотний склад може не повністю відповідати потребам організму.
Рядок 177: Рядок 177:
# Методика оцінки харчового статусу людини та адекватності індивідуального харчування. Навчально-методичний посібник. В.І. Ципріян, Н.В. Велика, В.Г. Яковенко, Київ, 1999, 60 с.
# Методика оцінки харчового статусу людини та адекватності індивідуального харчування. Навчально-методичний посібник. В.І. Ципріян, Н.В. Велика, В.Г. Яковенко, Київ, 1999, 60 с.
# Яцула Г.С., Слободкін В.І., Береза В.Я. Санітарно-гігієнічні методи дослідження харчових продуктів і води, К.: Здоров'я, 1991. 288с.
# Яцула Г.С., Слободкін В.І., Береза В.Я. Санітарно-гігієнічні методи дослідження харчових продуктів і води, К.: Здоров'я, 1991. 288с.

# А.Н. Мартинчик, И.В. Маев, А.Б. Петухов. Питание человека (основы нутрициологии). - М.: ГОУ ВУНМЦ, 2002. - 576 с.
=== Журнали ===

* [https://academic.oup.com/jn Journal of Nutrition]
* [https://www.sciencedirect.com/journal/nutrition Nutrition]
* [https://www.nature.com/natfood/ Nature: Food]
* [https://www.nature.com/npjscifood/ Nature: Science of Food]


== Посилання ==
== Посилання ==

Версія за 16:38, 1 квітня 2023

Харчова піраміда середземноморської дієти, яка вважається однією з найкорисніших для людини.
Харчова піраміда середземноморської дієти, яка вважається однією з найкорисніших для людини[1].

Здорове харчування (здорова дієта) — це харчування, яке забезпечує ріст, нормальний розвиток і життєдіяльність людини, що сприяє зміцненню її здоров'я, попереджає розвиток захворювань та сприяє здоровому довголіттю та омолодженню[2].

Дотримання рекомендацій здорового харчування в поєднанні з регулярними фізичними вправами є основою здорового способу життя та зменшує ризик хронічних захворювань, таких як ожиріння, серцево-судинні захворювання, діабет, гіпертонічна хвороба, онкопатології тощо.

Регулярне споживання фруктів та овочів[3], горіхів[4], цільнезернових[5], клітковини[6], жирної морської риби[7], рослинного протеїну[8], оливкової олії[9] знижує ризики багатьох хронічних захворювань та смертності від них.

Рекомендації по здоровому харчуванню (МОЗ)

Харчування сучасної людини визначає її стан здоров’я протягом всього життя, безпосередньо впливає на благополуччя та тривалість життя. Дотримання батьками збалансованої дієти та принципів здорового способу життя закладає основу здоров’я майбутньої дитини ще до її народження. Ризики для здоров’я сучасної людини пов’язані насамперед із нехтуванням основними засадами здорового способу життя. Принципи здорового харчування становлять його основу[10].

  1. Прагніть споживати адекватну кількість калорій з їжею для задовільнення власних потреб в енергії та основних харчових речовинах. Щодня людина в залежності від віку, фізичної активності та впливу деяких інших факторів потребує певну кількість калорій за рахунок корисних харчових продуктів, які одночасно з енергією постачають важливі речовини – білки, жири, вуглеводи, харчові волокна, вітаміни, мінерали, біофлавоноїди, пробіотики. Нормальна маса тіла визначається за допомогою уніфікованого показника – індексу маси тіла. Індекс маси тіла (ІМТ) розраховується шляхом ділення маси тіла (у кілограмах) на квадрат росту (у метрах квадратних).
  2. Прагніть споживати щодня достатню кількість корисних харчових продуктів: овочів, бобових, фруктів, цільних злаків, горіхів, насіння, яєць, нежирного м’яса, риби та молочних і кисломолочних продуктів. Користь від споживання натуральних рослинних та білкових продуктів доведена у багаторічних дослідженнях із залученням мільйонів людей у різних країнах на всіх континентах. Вона полягає у зменшенні ризику захворіти, покращенні якості та у збільшенні тривалості життя, коли ми робимо здоровий вибір у харчуванні.
  3. Уникайте частого споживання харчових продуктів та страв із значним вмістом солі, цукру та надмірним вмістом жир. Основним джерелом солі, цукру та жиру, включаючи транс жирні кислоти, є харчові продукти, що пройшли технологічну обробку. Додавання 2 перерахованих інгредієнтів робить значно посилює смакові властивості їжі. Водночас, тривале споживання солодкої, солоної та жирної їжі суттєво збільшує ризик небезпечних захворювань – серця і судин, діабету та раку.
  4. Намагайтесь дотримуватись оптимального режиму харчування та набути здорових харчових звичок. Регулярне харчування, повільне споживання їжі у пристосованих для цього місцях позитивно впливає на функціональний стан органів травлення, попереджає набір зайвої ваги і пов’язані з нею небезпечні для здоров’я стани – високий артеріальний тиск, атеросклероз та підвищення рівня цукру у крові.
  5. Пийте достатньо рідини, обирайте напої, які не містять багато калорій. Не починайте вживати алкоголь або обмежте його споживання. Достатнє споживання рідини є одною з обов’язкових умов для забезпечення належної фізичної та розумової активності людини. Вода повинна бути основним джерелом рідини[11]. Калорійні напої, включаючи солодкі газовані, соки та соковмісні напої повинні бути суттєво обмежені. Чим менше людина споживає алкогольних напоїв, тим краще для її здоров’я
  6. Постійно та ретельно дотримуйтесь правил харчової безпеки, включаючи дотримання чистоти, вибір тільки якісних та безпечних харчових продуктів, належних умов їх транспортування, зберігання та приготування. Харчова безпека – це питання спільної відповідальності, в якому зменшення ризику отруєнь та кишкових інфекцій залежить також від споживача. Правила харчової безпеки включають всі етапи поводження з їжею до її споживання.
  7. Намагайтесь більше рухатись і займатись фізичними вправами щодня. Активний спосіб життя має відомі переваги у забезпеченні здорового та тривалого життя. Щоденні, улюблені Вами види фізичної активності є найкращим способом проведення вільного часу.

Компоненти здорового харчування

Поживні речовини (нутрієнти) — це компоненти їжі, які використовуються організмом як джерело пластичних матеріалів, енергії та каталізаторів. Їх поділяють на 2 групи:

  • макроелементи — білки, жири (ліпіди), вуглеводи;
  • мікроелементи (необхідні в кількостях менше 1г на добу) — вітаміни, мінеральні речовини, фітонутрієнти.

Крім того поживні речовини поділяють на:

  • замінні — можуть синтезуватись в організмі з інших речовин (жири – з вуглеводів, вуглеводи – з амінокислот, деякі амінокислоти – з інших амінокислот та вуглеводів);
  • незамінні — не синтезуються в організмі та мають обов'язково надходити з їжею (вода, майже всі вітаміни, мікроелементи, незамінні амінокислоти, поліненасичені жирні кислоти, клітковина та фітонутрієнти).Здорове харчування передбачає гармонійне споживання білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, макро- і мікроелементів, клітковини та біологічно активних речовин — основних речовин, які містяться в харчових продуктах.

Регулярне споживання фруктів та овочів[12][13][14][15], горіхів[16][17], цільнезернових[18], клітковини[19], жирної морської риби[20][21][22][23] та/або омега-3 жирних кислот[21], рослинного білку[24], оливкової олії[25][26][27] знижує ризики багатьох хронічних захворювань та смертності від них.

Різноманіття раціону також необхідно для формування та збереження різноманітної мікробіоти кишківника. Різноманіття складу мікробіоти є однією з основних умов для здоров'я кишківника та організма в цілому[28][29][30]. Тому для здоров'я мікрофлори кишківника доцільним є вживання якомога більшої кількості різних продуктів з високим вмістом клітковини, особливо фруктів, овочів, спецій та ферментованих продуктів.

Дослідження 2021 року, яке охопило понад 40000 сімей у Великобританії, показало, що регулярне вживання фруктів, овочів та регулярні помірні фізичні навантаження, достовірно підвищують відчуття щастя, незалежно від рівня доходів, місця проживання, статі, освіти чи вікової групи[31].

Ще одне рандомізоване клінічне дослідження 2021 року 43 здорових людей у віці від 50 до 72 років показало, що 8 тижнів здорового способу життя — рослинна дієта, достатній та якісний сон, фізичні вправи та активне розслаблення, а також прийом пробіотиків та фітонутрієнтів — омолодили біологічний (епігенетичний) вік людей у ​​середньому на 3.2 роки (p=0.018)[2].

Вода

Добова потреба води — 3-4% від маси тіла. Щоб легко визначити скільки це — потрібно розділити свою вагу на 30.
Добова потреба води — 3-4% від маси тіла[32][33][34][35]. Щоб легко визначити скільки це — потрібно розділити свою вагу на 30.

Добова потреба чистої питної води становить 3-4% від ваги тіла за добу[32][33][34][35].

Курячі яйця — джерело високоякісного білку (містить всі амінокислоти, легко засвоюється), корисних жирів (холін) та вітамінів.
Курячі яйця — джерело високоякісного білку (містить всі амінокислоти, легко засвоюється), корисних жирів (холін) та вітамінів.
Морепродукти — джерело білку, корисних жирів (Омега-3), вітамінів та мікроелементів. Скумбрія та криль антарктичний — найкращі джерела Омега-3 жирних кислот[2].
Морепродукти — джерело білку, корисних жирів (Омега-3), вітамінів та мікроелементів. Скумбрія та криль антарктичний — найкращі джерела Омега-3 жирних кислот[36].
Регулярне споживання оливкової олії знижує ризики багатьох хронічних захворювань та смертності від них[9].

Білки (протеїни)

  • Білкові продукти повинні складати близько 20-25 % раціону. Це основний будівельний матеріал тканин тіла. Білки складають основу структурних елементів клітин i тканин тіла людини, входять до складу ферментів, беруть участь у виробленні імунітету.
  • Харчова цінність білка залежить від його амінокислотнго складу та біодоступності (засвоюванності). Одним з найкращих джерел білку для людини є курячі яйця[37][38] — вони містять всі необхідні амінокислоти, майже повністю засвоюються, і, до того ж, мають високий вміст корисних жирів, вітамінів, мікроелементів. Раніше вважалось, що вживання курячих яєць збільшує рівень холестерину в крові. Нові дослідження показали[39][40], що немає зв'язку із рівнем холестерину в крові і помірним (1-4 на добу) вживанням курячих яєць. Холестерин також необхідний для організму, з нього утворюються статеві гормони та значний відсоток нервової системи. Більше того, курячі яйця можуть навпаки сприяти зменшенню холестерину та покращенню здоров'я серцево-судинної системи[41], завдяки високому вмісту корисних жирів[42] та вітамінів (лецитин, холін; вітамін B3).
  • Джерела білків: яйця, риба, бобові та сочевиця, м'ясні продукти, молочні продукти, насіння та горіхи, гриби. Еталонним харчовим білком для людини є курячі яйця[43][44] — вони містять всі необхідні амінокислоти, майже цілком засвоюються, і до того ж мають високий вміст корисних жирів, вітамінів, мікроелементів.
  • Добова потреба білку приблизно 0.6-1.4 г/кг бажаної маси тіла[45][46], для набору м'язової маси приблизно 1.5-2.2 г/кг бажаної маси маси тіла[46], разом з силовими тренуваннями[47]. Синтез білка обмежується тією незамінною амінокислотою, яка надходить в організм в мінімальній кількості. Тобто, для повноцінного синтезу білка недостатньо просто вживати багато білку — білок має бути повноцінним та містити усі незамінні амінокислоти.
  • Коефіцієнт зношування Рубнера — це кількість білка, яка при безбілковій дієті розпадається за добу — 25-28 грам. На основі цього коефіцієнту були прийняті:
    • Білковий мінімум – найменша кількість білка в добовому раціоні, яка забезпечує рівновагу розпаду-синтезу білка — 35 грам білка на добу, або 0.5г/кг маси тіла на добу. Це більше коефіцієнту зношування, тому що харчовий білок засвоюється не повністю, та його амінокислотний склад може не повністю відповідати потребам організму.
    • БІлковий оптимум – кількість білка в організмі, яка забезпечує не тільки рівновагу розпаду-синтезу білка (азотиста рівновага), а й добре самопочуття, максимальну працездатність і стійкість до несприятливих факторів. Білковий оптимум складає 80-100 г білка на добу.
Горіхи — суперфуд, багатий на корисні жири, якісний білок, вітаміни та мікроелементи. Регулярне споживання горіхів зменшує ризики багатьох хронічних захворювань.
Горіхи — суперфуд, багатий на корисні жири, якісний білок, вітаміни та мікроелементи. Регулярне споживання горіхів зменшує ризики багатьох хронічних захворювань[4].

Жири (ліпіди)

Жири також важливі й несуть відповідальність за побудову клітинних мембран, обмін та створення потрібних гормонів (стероїдні), всмоктування вітамінів та інших біоактивних речовин. Жири разом із білками й вуглеводами становлять основу пластичного матеріалу для побудови всіх клітин і тканин організму.

Зауважимо, що транс-жири, які часто зустрічаються у стравах закладів швидкого харчування (фаст-фудах), є канцерогенами і можуть сприяти серцево-судинним захворюванням.

Найкращою поживою для здорового харчування вважаються ненасичені жири, які зокрема містяться в оливковій олії. Відомо, що вона зміцнює стінки артерій і є важливою складовою так званої середземноморської дієти[9]. Дієтологи радять використовувати її замість маргарину, вершкового масла та інших олій, щоби знизити кількість калорій у власній дієті й збагатити раціон незамінними поліненасиченими жирними кислотами.

Вуглеводи

  • Вміст вуглеводів у щоденному раціону близько 30-50%, або 400-500 грам. Енергетична цінність 1 г вуглеводів складає 4.1 ккал (17.1 кДж).
  • Вуглеводи використовуються як джерело енергії та в якості пластичних матеріалів (входять до складу гліколіпідів, глікопротеїнів, де "гліко" - це вуглевод).
  • З кожних 100 г надлишкових вуглеводів, особливо сахарози цукру, синтезується близько 30 г жирів.
  • Основні джерела: каші (вівсяна, перлова, пшенична тощо), свіжі фрукти та овочі, бобові (квасоля, горох), сочевиця, гриби, картопля, кукурудза, хліб.
  • Обов'язковим компонентом їжі, який відноситься до категорії вуглеводів, є харчові волокна (клітковина, пектини, геміцелюлоза), які повинні складати не менше 5% (25 г для жінок і 38 г для чоловіків[49]) від загальної кількості вуглеводів.

Клітковина

  • Клітковина (харчові волокна), яка входить до складу овочів, фруктів, спецій, грибів, водоростей та цільнозернових, є натуральним пребіотиком, тобто в кишківнику людини розщеплюється за участі бактеріальної флори — мікробіоти кишківника (мікрофлори; мікробіому).
  • Клітковина необхідна для живлення мікробіоти кишківника, яка живить організм людини корисними молекулами — ферменти, білки, коротколацюгові жирні кислоти (бутират), вітаміни, пептиди та амінокислоти, біосурфактанти, органічні кислоти. Також клітковина підтримує здоров'я шлунково-кишкового тракту; посилює перистальтику (моторику) та проходження їжі по кишці; покращує виведення токсичних речовин; та загалом для оптимізує процеси травлення і здоров'я шлунково-кишкового тракту[50].
  • Мінімальна добова потреба клітковини — 25 г для жінок і 38 г для чоловіків[50].
  • Основні джерела — овочі (особливо коренеплоди та зелень), фрукти (яблука, банани, ягоди, цитрусові, та всі інші фрукти), висівки (клітковина), цільно-зернові каші, бобові, спеції, насіння, гриби та водорості, ферментовані продукти (містять і клітковину, і корисні бактерії, що її перетравлюють і заселяють кишківник людини (квашена капуста, кефір, йогурт, натто, кімчі)).

Вітаміни

Осн. стаття — Вітаміни.

Вітаміни — незамінні складники раціону здорового харчування, які беруть участь у всіх біопроцесах організму. Якщо в організм надходить дуже мало вітамінів, це може негативно позначитися на здоров’ї, фізичному розвитку і сприяти обмінним порушенням та хронічним захворюванням.

Вітаміни необхідні для життєдіяльності живого організму в малих дозах, і не утворюються в самому цьому організмі в достатній кількості, через що повинні надходити із їжею.

Існують такі вітаміни:

Мікроелементи

Осн. стаття — Мікроелементи.

Мікроелементи: Mg, Ca, P, K, Na, Fe, Zn, Se, I, Cr, S, Li, Mn, Si, Cu.

  • Добова потреба Кальцію: 1200-1300 мг для дорослих чоловіків та 1100-1300 мг для дорослих жінок[56].
  • Добова потреба Фосфору: 1200 мг для дорослих чоловіків та для дорослих жінок[56].
  • Добова потреба Заліза: 15 мг для дорослих чоловіків та 17 мг для дорослих жінок[56].
  • Добова потреба Цинку: 15 мг для дорослих чоловіків та 12 мг для дорослих жінок[56].
  • Добова потреба Селену: 70 мкг для дорослих чоловіків та 50 мкг для дорослих жінок[56].

Фітонутрієнти

Фітонутрієнти — це біологічно активні неаліментарні складові їжі, які містяться в рослинних продуктах, переважно свіжих — фрукти, овочі та зелень, горіхи, спеції, гриби, водорості, продукти бджільництва та супер'їжі. Вони не виконують пластичної та енергетичної функції, як білки, жири та вуглеводи, але необхідні для здорового перебігу різномаітних біохімічних процесів.

Режими здорового харчування

• переважно ранкове харчове навантаження — 50% раціону і по 25% на обід і вечерю;

• рівномірне харчове навантаження протягом дня — по 33% на сніданок, обід і вечерю;

• переважно вечірнє харчове навантаження — 50% всього добового раціону і по 25% на сніданок і обід (але не пізніше 18–19 години).

Їжа може розподілятися за прийманнями, відповідно до біоритмів людини, режиму і способу трудової та іншої діяльності. До дітей і школярів радять підходити індивідуально. Для забезпечення здорового харчування їм рекомендується 4-и разове приймання їжі: сніданок 25% всього добового раціону, 2-й сніданок 15%, обід — 35%, вечеря — 25%.

Вживання їжі за 2-3 години до сну погіршує якість сну[58][59][60].

Вживання кофеїну (кава, чай) у другій половині дня (після 15:00, для деяких людей після 12:00) значно погіршує якість сну[61].

Неадекватне харчування

Наука, котра вивчає притаманні певній людині,особливості фізіології харчування — нутрігенетика. Наука, що вивчає вплив конкретних продуктів харчування на експресію генів — нутрігеноміка. Оптимальне харчування, є неповторним для кожного і змінюється протягом життя, хоча основні засади є загальними.

Неякісне

Погане харчування часто спричинене споживанням низькоякісних продуктів із високим вмістом калорій, але низьким вмістом поживних речовин. Такі види їжі можуть призвести до дефіциту поживних речовин, збільшення ваги та хронічних захворювань, таких як діабет, хвороби серця та рак. Деякі типові приклади поганого харчування включають більшість фастфуду, солодкі напої, оброблені закуски та високорафіновані вуглеводи, як цукор.

Неповноцінне

Неповноцінне харчування виникає, коли людина не споживає достатньо необхідних поживних речовин для задоволення своїх щоденних потреб. Це може статися через низку причин, таких як бідність, відсутність продовольчого різноманіття, дієтичні обмеження або незбалансоване харчування. Це може призвести до дефіциту поживних речовин, що може мати серйозні наслідки для здоров’я. Деякі поширені приклади неадекватного харчування включають низьке споживання фруктів і овочів, цільнозернових продуктів, нежирних білків і здорових жирів.

Неповноцінне харчування призводить до дефіцитів необхідних тілу речовин. Це можуть бути білки, жири, клітковина, вітаміни, мікроелементи, вуглеводи чи біологічно активні неаліментарні речовини.

Різноманіття раціону також необхідно для формування та збереження різноманітної мікробіоти кишківника. Різноманіття складу мікробіоти є однією з основних умов для здоров'я кишківника та організма в цілому.[89][90][91]

Надлишкове чи недостатнє

Надмірне або недостатнє споживання певних поживних речовин також може мати негативні наслідки для здоров’я. Наприклад, надмірне споживання насичених і трансжирів[92][93][94], доданого цукру[95][96][97] може призвести до збільшення ваги, рівнів кров’яного тиску та різних хронічних захворювань.

Станом на 2016 рік, за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я — 58,4 % українців старше 18 років мали зайву вагу, а 25 % страждали на ожиріння. Для прикладу, 1990 року, зайву вагу в Україні мало — 48,9 % населення.

Див. також

Література

  1. Рекомендації щодо харчування дорослих (Міністерство Охорони Здоров'я України)[10].
  2. Основи фізіології та гігієни харчування: / підручник Н. В. Дуденко [та ін.] – Суми : Університетська книга, 2009. – 555 с.
  3. Гігієна харчування з основами нутріціології / За ред. проф.В.І. Ципріяна/. 1 том., Київ: Медицина, 2007.- 528 с.
  4. Гігієна харчування з основами нутріціології/ За ред. проф.В.І. Ципріяна/. 2 том., Київ: Медицина, 2007.- 560 с.
  5. Димань Т. М., Барановський М. М., Білявський Г. О. та ін.. Екотрофологія. Основи екологічно безпечного харчування. Навчальний посібник/ за наук. Ред.. Т. М. Димань, – К.: Лібра, 2006. – 304 с.
  6. Мікроелементи та здоров’я. / Методичний посібник для роботи в лабораторії/ [укл. О. О. Коновалова, Г. П. Андрейко]. – Х. – ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2012. – 40 с.
  7. Павлоцька Л.Ф.. Дуденко Н.В., Димитрієвич Л.Р. Основи фізіології, гігієни харчування та проблеми безпеки харчових продуктів: навчальний посібник.- Суми: ВТД «Університетська книга», 2007.- 441 с.
  8. М.І.Кручаниця, С.О.Михайлович , Н.В.Розумик .Основи оздоровчого харчування. Навчальний посібник для ВНЗ фізичного виховання і спорту, 2004.
  9. Методика оцінки харчового статусу людини та адекватності індивідуального харчування. Навчально-методичний посібник. В.І. Ципріян, Н.В. Велика, В.Г. Яковенко, Київ, 1999, 60 с.
  10. Яцула Г.С., Слободкін В.І., Береза В.Я. Санітарно-гігієнічні методи дослідження харчових продуктів і води, К.: Здоров'я, 1991. 288с.

Журнали

Посилання

  1. ↑ Ventriglio, Antonio; Sancassiani, Federica; Contu, Maria Paola; Latorre, Mariateresa; Di Slavatore, Melanie; Fornaro, Michele; Bhugra, Dinesh (2020). Mediterranean Diet and its Benefits on Health and Mental Health: A Literature Review. Clinical practice and epidemiology in mental health: CP & EMH. Т. 16, № Suppl-1. с. 156—164. doi:10.2174/1745017902016010156. ISSN 1745-0179. PMC 7536728. PMID 33029192. Процитовано 17 листопада 2022.
  2. ↑ а б Fitzgerald, Kara N.; Hodges, Romilly; Hanes, Douglas; Stack, Emily; Cheishvili, David; Szyf, Moshe; Henkel, Janine; Twedt, Melissa W.; Giannopoulou, Despina (12 квітня 2021). Potential reversal of epigenetic age using a diet and lifestyle intervention: a pilot randomized clinical trial. Aging (англ.). Т. 13, № 7. с. 9419—9432. doi:10.18632/aging.202913. ISSN 1945-4589. PMID 33844651. Процитовано 29 листопада 2022.
  3. ↑ Dagfinn Aune, Edward Giovannucci, Paolo Boffetta, Lars T Fadnes, NaNa Keum, Teresa Norat, Darren C Greenwood, Elio Riboli, Lars J Vatten, Serena Tonstad (Червень 2017). Fruit and vegetable intake and the risk of cardiovascular disease, total cancer and all-cause mortality—a systematic review and dose-response meta-analysis of prospective studies. https://doi.org/10.1093/ije/dyw319. International Journal of Epidemiology, Volume 46, Issue 3, June 2017, Pages 1029–1056. Процитовано 1 грудня 2022.
  4. ↑ а б Schincaglia, Raquel; Pimentel, Gustavo; Mota, João (2 грудня 2017). Nuts and Human Health Outcomes: A Systematic Review. Nutrients (англ.). Т. 9, № 12. с. 1311. doi:10.3390/nu9121311. ISSN 2072-6643. Процитовано 5 серпня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  5. ↑ Guo-Chong Chen, Xing Tong, Jia-Ying Xu, Shu-Fen Han, Zhong-Xiao Wan, Jia-Bi Qin, Li-Qiang Qin (25 Травня 2016). Whole-grain intake and total, cardiovascular, and cancer mortality: a systematic review and meta-analysis of prospective studies. academic.oup.com (eng) . The American Journal of Clinical Nutrition, Volume 104, Issue 1, July 2016, Pages 164–172.
  6. ↑ Liu, Lihua; Wang, Shan; Liu, Jianchao (2015-01). Fiber consumption and all-cause, cardiovascular, and cancer mortalities: A systematic review and meta-analysis of cohort studies. Molecular Nutrition & Food Research (англ.). Т. 59, № 1. с. 139—146. doi:10.1002/mnfr.201400449. Процитовано 1 грудня 2022.
  7. ↑ ukas Schwingshackl, Carolina Schwedhelm, Georg Hoffmann, Anna-Maria Lampousi, Sven Knüppel, Khalid Iqbal, Angela Bechthold, Sabrina Schlesinger, Heiner Boeing (Червень 2017). Food groups and risk of all-cause mortality: a systematic review and meta-analysis of prospective studies. https://doi.org/10.3945/ajcn.117.153148 (eng) . The American Journal of Clinical Nutrition, Volume 105, Issue 6. Процитовано 1 грудня 2022.
  8. ↑ Song, Mingyang; Fung, Teresa T.; Hu, Frank B.; Willett, Walter C.; Longo, Valter D.; Chan, Andrew T.; Giovannucci, Edward L. (1 жовтня 2016). Association of Animal and Plant Protein Intake With All-Cause and Cause-Specific Mortality. JAMA Internal Medicine. Т. 176, № 10. с. 1453—1463. doi:10.1001/jamainternmed.2016.4182. ISSN 2168-6106. Процитовано 2 грудня 2022.
  9. ↑ а б в Schwingshackl, Lukas; Hoffmann, Georg (1 жовтня 2014). Monounsaturated fatty acids, olive oil and health status: a systematic review and meta-analysis of cohort studies. Lipids in Health and Disease. Т. 13, № 1. с. 154. doi:10.1186/1476-511X-13-154. ISSN 1476-511X. PMC 4198773. PMID 25274026. Процитовано 1 грудня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  10. ↑ а б Наталія Півень, Начальник Управління громадського здоров'я (“08” грудня 2017 р.). РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗДОРОВОГО ХАРЧУВАННЯ ДОРОСЛИХ (PDF). Міністерство Охорони Здоров'я.
  11. ↑ Хочеш їсти - лягай спати. Поради франківських дієтологів для краси та здоров’я - frankivchanka.info (укр.). 30 січня 2023. Процитовано 3 лютого 2023.
  12. ↑ Dagfinn Aune, Edward Giovannucci, Paolo Boffetta, Lars T Fadnes, NaNa Keum, Teresa Norat, Darren C Greenwood, Elio Riboli, Lars J Vatten, Serena Tonstad (Червень 2017). Fruit and vegetable intake and the risk of cardiovascular disease, total cancer and all-cause mortality—a systematic review and dose-response meta-analysis of prospective studies. https://doi.org/10.1093/ije/dyw319. International Journal of Epidemiology, Volume 46, Issue 3, June 2017, Pages 1029–1056. Процитовано 1 грудня 2022.
  13. ↑ Fan, Huiya; Han, Xiaotong; Shang, Xianwen; Zhu, Zhuoting; He, Mingguang; Xu, Guihua; Chen, Zilin; Deng, Ruidong (27 березня 2023). Fruit and vegetable intake and the risk of cataract: insights from the UK Biobank study. Eye (англ.). с. 1—9. doi:10.1038/s41433-023-02498-9. ISSN 1476-5454. Процитовано 1 квітня 2023.
  14. ↑ Carter, Patrice; Gray, Laura J.; Troughton, Jacqui; Khunti, Kamlesh; Davies, Melanie J. (19 серпня 2010). Fruit and vegetable intake and incidence of type 2 diabetes mellitus: systematic review and meta-analysis. BMJ (англ.). Т. 341. с. c4229. doi:10.1136/bmj.c4229. ISSN 0959-8138. PMC 2924474. PMID 20724400. Процитовано 1 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  15. ↑ Boeing, Heiner; Bechthold, Angela; Bub, Achim; Ellinger, Sabine; Haller, Dirk; Kroke, Anja; Leschik-Bonnet, Eva; Müller, Manfred J.; Oberritter, Helmut (1 вересня 2012). Critical review: vegetables and fruit in the prevention of chronic diseases. European Journal of Nutrition (англ.). Т. 51, № 6. с. 637—663. doi:10.1007/s00394-012-0380-y. ISSN 1436-6215. PMC 3419346. PMID 22684631. Процитовано 1 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  16. ↑ Schincaglia, Raquel; Pimentel, Gustavo; Mota, João (2 грудня 2017). Nuts and Human Health Outcomes: A Systematic Review. Nutrients (англ.). Т. 9, № 12. с. 1311. doi:10.3390/nu9121311. ISSN 2072-6643. Процитовано 5 серпня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  17. ↑ Schwingshackl, Lukas; Hoffmann, Georg; Missbach, Benjamin; Stelmach-Mardas, Marta; Boeing, Heiner (2017). An Umbrella Review of Nuts Intake and Risk of Cardiovascular Disease. Current Pharmaceutical Design. Т. 23, № 7. с. 1016—1027. doi:10.2174/1381612822666161010121356. ISSN 1873-4286. PMID 27748190. Процитовано 1 квітня 2023.
  18. ↑ Guo-Chong Chen, Xing Tong, Jia-Ying Xu, Shu-Fen Han, Zhong-Xiao Wan, Jia-Bi Qin, Li-Qiang Qin (25 Травня 2016). Whole-grain intake and total, cardiovascular, and cancer mortality: a systematic review and meta-analysis of prospective studies. academic.oup.com (eng) . The American Journal of Clinical Nutrition, Volume 104, Issue 1, July 2016, Pages 164–172.
  19. ↑ Liu, Lihua; Wang, Shan; Liu, Jianchao (2015-01). Fiber consumption and all-cause, cardiovascular, and cancer mortalities: A systematic review and meta-analysis of cohort studies. Molecular Nutrition & Food Research (англ.). Т. 59, № 1. с. 139—146. doi:10.1002/mnfr.201400449. Процитовано 1 грудня 2022.
  20. ↑ ukas Schwingshackl, Carolina Schwedhelm, Georg Hoffmann, Anna-Maria Lampousi, Sven Knüppel, Khalid Iqbal, Angela Bechthold, Sabrina Schlesinger, Heiner Boeing (Червень 2017). Food groups and risk of all-cause mortality: a systematic review and meta-analysis of prospective studies. https://doi.org/10.3945/ajcn.117.153148 (eng) . The American Journal of Clinical Nutrition, Volume 105, Issue 6. Процитовано 1 грудня 2022.
  21. ↑ а б Zhang, Y.; Zhuang, P.; He, W.; Chen, J. N.; Wang, W. Q.; Freedman, N. D.; Abnet, C. C.; Wang, J. B.; Jiao, J. J. (2018-10). Association of fish and long-chain omega-3 fatty acids intakes with total and cause-specific mortality: prospective analysis of 421 309 individuals. Journal of Internal Medicine (англ.). Т. 284, № 4. с. 399—417. doi:10.1111/joim.12786. Процитовано 1 квітня 2023.
  22. ↑ Petsini, Filio; Fragopoulou, Elizabeth; Antonopoulou, Smaragdi (20 липня 2019). Fish consumption and cardiovascular disease related biomarkers: A review of clinical trials. Critical Reviews in Food Science and Nutrition. Т. 59, № 13. с. 2061—2071. doi:10.1080/10408398.2018.1437388. ISSN 1040-8398. PMID 29420061. Процитовано 1 квітня 2023.
  23. ↑ Hustad, K. S.; Rundblad, A.; Ottestad, I.; Christensen, J. J.; Holven, K. B.; Ulven, S. M. (2021-05). Comprehensive lipid and metabolite profiling in healthy adults with low and high consumption of fatty fish: a cross-sectional study. British Journal of Nutrition (англ.). Т. 125, № 9. с. 1034—1042. doi:10.1017/S0007114520002305. ISSN 0007-1145. Процитовано 1 квітня 2023.
  24. ↑ Song, Mingyang; Fung, Teresa T.; Hu, Frank B.; Willett, Walter C.; Longo, Valter D.; Chan, Andrew T.; Giovannucci, Edward L. (1 жовтня 2016). Association of Animal and Plant Protein Intake With All-Cause and Cause-Specific Mortality. JAMA Internal Medicine. Т. 176, № 10. с. 1453—1463. doi:10.1001/jamainternmed.2016.4182. ISSN 2168-6106. Процитовано 2 грудня 2022.
  25. ↑ Schwingshackl, Lukas; Hoffmann, Georg (1 жовтня 2014). Monounsaturated fatty acids, olive oil and health status: a systematic review and meta-analysis of cohort studies. Lipids in Health and Disease. Т. 13, № 1. с. 154. doi:10.1186/1476-511X-13-154. ISSN 1476-511X. PMC 4198773. PMID 25274026. Процитовано 1 грудня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  26. ↑ Guasch-Ferré, Marta; Hu, Frank B.; Martínez-González, Miguel A.; Fitó, Montserrat; Bulló, Mònica; Estruch, Ramon; Ros, Emilio; Corella, Dolores; Recondo, Javier (13 травня 2014). Olive oil intake and risk of cardiovascular disease and mortality in the PREDIMED Study. BMC Medicine. Т. 12, № 1. с. 78. doi:10.1186/1741-7015-12-78. ISSN 1741-7015. PMC 4030221. PMID 24886626. Процитовано 1 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  27. ↑ Psaltopoulou, Theodora; Kosti, Rena I.; Haidopoulos, Dimitrios; Dimopoulos, Meletios; Panagiotakos, Demosthenes B. (30 липня 2011). Olive oil intake is inversely related to cancer prevalence: a systematic review and a meta-analysis of 13800 patients and 23340 controls in 19 observational studies. Lipids in Health and Disease. Т. 10, № 1. с. 127. doi:10.1186/1476-511X-10-127. ISSN 1476-511X. PMC 3199852. PMID 21801436. Процитовано 1 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  28. ↑ Xu, Zhenjiang; Knight, Rob (2015-01). Dietary effects on human gut microbiome diversity. British Journal of Nutrition (англ.). Т. 113, № S1. с. S1—S5. doi:10.1017/S0007114514004127. ISSN 0007-1145. Процитовано 17 листопада 2022.
  29. ↑ Lozupone, Catherine A.; Stombaugh, Jesse I.; Gordon, Jeffrey I.; Jansson, Janet K.; Knight, Rob (13 вересня 2012). Diversity, stability and resilience of the human gut microbiota. Nature. Т. 489, № 7415. с. 220—230. doi:10.1038/nature11550. ISSN 0028-0836. PMC 3577372. PMID 22972295. Процитовано 17 листопада 2022.
  30. ↑ Heiman, Mark L.; Greenway, Frank L. (5 березня 2016). A healthy gastrointestinal microbiome is dependent on dietary diversity. Molecular Metabolism. Т. 5, № 5. с. 317—320. doi:10.1016/j.molmet.2016.02.005. ISSN 2212-8778. PMC 4837298. PMID 27110483. Процитовано 17 листопада 2022.
  31. ↑ Adelina Gschwandtner, Sarah Jewell, Uma S. Kambhampati (2 серпня 2021). Lifestyle and Life Satisfaction: The Role of Delayed Gratification (PDF). Journal of Happiness Studies.
  32. ↑ а б Міністерство Охорони Здоров'я України (27 серпня 2018). Скільки води треба пити дорослим і дітям. moz.gov.ua.
  33. ↑ а б Liska, DeAnn; Mah, Eunice; Brisbois, Tristin; Barrios, Pamela L.; Baker, Lindsay B.; Spriet, Lawrence L. (1 січня 2019). Narrative Review of Hydration and Selected Health Outcomes in the General Population. Nutrients. Т. 11, № 1. с. 70. doi:10.3390/nu11010070. ISSN 2072-6643. PMC 6356561. PMID 30609670. Процитовано 17 листопада 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  34. ↑ а б EFSA Panel on Dietetic Products, Nutrition, and Allergies (NDA) (2010-03). Scientific Opinion on Dietary Reference Values for water. EFSA Journal. Т. 8, № 3. doi:10.2903/j.efsa.2010.1459. Процитовано 17 листопада 2022.
  35. ↑ а б Read "Dietary Reference Intakes for Water, Potassium, Sodium, Chloride, and Sulfate" at NAP.edu (англ.).
  36. ↑ 12 Foods That Are Very High in Omega-3. Healthline (англ.). 18 квітня 2022. Процитовано 17 листопада 2022.
  37. ↑ Puglisi, Michael J.; Fernandez, Maria Luz (2022-01). The Health Benefits of Egg Protein. Nutrients (англ.). Т. 14, № 14. с. 2904. doi:10.3390/nu14142904. ISSN 2072-6643. Процитовано 8 серпня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  38. ↑ Sanlier, Nevin; Üstün, Dilara (2021-10). Egg consumption and health effects: A narrative review. Journal of Food Science (англ.). Т. 86, № 10. с. 4250—4261. doi:10.1111/1750-3841.15892. ISSN 0022-1147. Процитовано 8 серпня 2022.
  39. ↑ Alexander, Dominik D.; Miller, Paula E.; Vargas, Ashley J.; Weed, Douglas L.; Cohen, Sarah S. (2016-11). Meta-analysis of Egg Consumption and Risk of Coronary Heart Disease and Stroke. Journal of the American College of Nutrition. Т. 35, № 8. с. 704—716. doi:10.1080/07315724.2016.1152928. ISSN 1541-1087. PMID 27710205. Процитовано 8 серпня 2022.
  40. ↑ Richard, Caroline; Cristall, Lisa; Fleming, Emily; Lewis, Erin D.; Ricupero, Maria; Jacobs, René L.; Field, Catherine J. (1 серпня 2017). Impact of Egg Consumption on Cardiovascular Risk Factors in Individuals with Type 2 Diabetes and at Risk for Developing Diabetes: A Systematic Review of Randomized Nutritional Intervention Studies. Canadian Journal of Diabetes (англ.). Т. 41, № 4. с. 453—463. doi:10.1016/j.jcjd.2016.12.002. ISSN 1499-2671. Процитовано 8 серпня 2022.
  41. ↑ Dietary Egg Sphingomyelin Prevents Aortic Root Plaque Accumulation in Apolipoprotein-E Knockout Mice (eng) . Nutrients. 2019 Травень 11(5). {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  42. ↑ Küllenberg, Daniela; Taylor, Lenka A.; Schneider, Michael; Massing, Ulrich (5 січня 2012). Health effects of dietary phospholipids. Lipids in Health and Disease. Т. 11, № 1. с. 3. doi:10.1186/1476-511X-11-3. ISSN 1476-511X. PMC 3316137. PMID 22221489. Процитовано 8 серпня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  43. ↑ Puglisi, Michael J.; Fernandez, Maria Luz (2022-01). The Health Benefits of Egg Protein. Nutrients (англ.). Т. 14, № 14. с. 2904. doi:10.3390/nu14142904. ISSN 2072-6643. Процитовано 8 серпня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  44. ↑ Sanlier, Nevin; Üstün, Dilara (2021-10). Egg consumption and health effects: A narrative review. Journal of Food Science (англ.). Т. 86, № 10. с. 4250—4261. doi:10.1111/1750-3841.15892. ISSN 0022-1147. Процитовано 8 серпня 2022.
  45. ↑ МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ (03.09.2017). Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії.
  46. ↑ а б Schoenfeld, Brad Jon; Aragon, Alan Albert (2018). How much protein can the body use in a single meal for muscle-building? Implications for daily protein distribution. Journal of the International Society of Sports Nutrition. Т. 15. с. 10. doi:10.1186/s12970-018-0215-1. ISSN 1550-2783. PMC 5828430. PMID 29497353. Процитовано 7 жовтня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  47. ↑ Schoenfeld, Brad Jon; Aragon, Alan Albert (2018). How much protein can the body use in a single meal for muscle-building? Implications for daily protein distribution. Journal of the International Society of Sports Nutrition. Т. 15. с. 10. doi:10.1186/s12970-018-0215-1. ISSN 1550-2783. PMC 5828430. PMID 29497353. Процитовано 17 листопада 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  48. ↑ Bell, Stacey J. (1988-01). Book Reviews: UNDERSTANDING NORMAL AND CLINICAL NUTRITION, 2nd Ed. E. N. Whitney, and C. B. Cataldo, with S. R. Rolfes. West Publishing Co.— College & School Division, St. Paul, MN, 1987, 304 pages, $32.76; (Study Guide: $10.72 for nonfaculty; no charge for faculty). Journal of Parenteral and Enteral Nutrition. Т. 12, № 1. с. 107—107. doi:10.1177/014860718801200122. ISSN 0148-6071. Процитовано 23 червня 2022.
  49. ↑ Barber, Thomas M.; Kabisch, Stefan; Pfeiffer, Andreas F. H.; Weickert, Martin O. (21 жовтня 2020). The Health Benefits of Dietary Fibre. Nutrients. Т. 12, № 10. с. 3209. doi:10.3390/nu12103209. ISSN 2072-6643. PMC 7589116. PMID 33096647. Процитовано 20 жовтня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  50. ↑ а б Barber, Thomas M.; Kabisch, Stefan; Pfeiffer, Andreas F. H.; Weickert, Martin O. (21 жовтня 2020). The Health Benefits of Dietary Fibre. Nutrients. Т. 12, № 10. с. 3209. doi:10.3390/nu12103209. ISSN 2072-6643. PMC 7589116. PMID 33096647. Процитовано 17 листопада 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  51. ↑ а б Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 16 жовтня 2022.
  52. ↑ Sprague, Matthew; Chau, Tsz Chong; Givens, David I. (2022-01). Iodine Content of Wild and Farmed Seafood and Its Estimated Contribution to UK Dietary Iodine Intake. Nutrients (англ.). Т. 14, № 1. с. 195. doi:10.3390/nu14010195. ISSN 2072-6643. PMC 8747335. PMID 35011067. Процитовано 28 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  53. ↑ Nerhus, Ive; Markhus, Maria Wik; Nilsen, Bente M.; Øyen, Jannike; Maage, Amund; Ødegård, Elisabeth Rasmussen; Midtbø, Lisa Kolden; Frantzen, Sylvia; Kögel, Tanja (24 травня 2018). Iodine content of six fish species, Norwegian dairy products and hen’s egg. Food & Nutrition Research (англ.). doi:10.29219/fnr.v62.1291. ISSN 1654-661X. PMC 5971469. PMID 29853825. Процитовано 28 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  54. ↑ Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки. Важлива інформація щодо йодопрофілактики. https://sstc.ua.
  55. ↑ а б Office of Dietary Supplements - Magnesium. ods.od.nih.gov (англ.). Процитовано 28 березня 2023.
  56. ↑ а б в г д Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 17 листопада 2022.
  57. ↑ а б Nutrient Data Laboratory (U.S.) (2010). USDA database for the oxygen radical absorbance capacity (ORAC) of selected foods (English) . с. USDA. Процитовано 29 листопада 2022.
  58. ↑ Jalilolghadr, Shabnam; Afaghi, Ahmad; O'Connor, Helen; Chow, Chin Moi (2011-06). Effect of low and high glycaemic index drink on sleep pattern in children. JPMA. The Journal of the Pakistan Medical Association. Т. 61, № 6. с. 533—536. ISSN 0030-9982. PMID 22204204. Процитовано 17 листопада 2022.
  59. ↑ Schenck, C. H.; Mahowald, M. W. (1994-05). Review of nocturnal sleep-related eating disorders. The International Journal of Eating Disorders. Т. 15, № 4. с. 343—356. doi:10.1002/eat.2260150405. ISSN 0276-3478. PMID 8032349. Процитовано 17 листопада 2022.
  60. ↑ Vander Wal, Jillon S. (2012-02). Night eating syndrome: a critical review of the literature. Clinical Psychology Review. Т. 32, № 1. с. 49—59. doi:10.1016/j.cpr.2011.11.001. ISSN 1873-7811. PMID 22142838. Процитовано 17 листопада 2022.
  61. ↑ Drake, Christopher; Roehrs, Timothy; Shambroom, John; Roth, Thomas (15 листопада 2013). Caffeine Effects on Sleep Taken 0, 3, or 6 Hours before Going to Bed. Journal of Clinical Sleep Medicine (англ.). Т. 09, № 11. с. 1195—1200. doi:10.5664/jcsm.3170. ISSN 1550-9389. Процитовано 17 листопада 2022.
  62. ↑ de Souza, Russell J; Mente, Andrew; Maroleanu, Adriana; Cozma, Adrian I; Ha, Vanessa; Kishibe, Teruko; Uleryk, Elizabeth; Budylowski, Patrick; Schünemann, Holger (12 серпня 2015). Intake of saturated and trans unsaturated fatty acids and risk of all cause mortality, cardiovascular disease, and type 2 diabetes: systematic review and meta-analysis of observational studies. The BMJ. Т. 351. с. h3978. doi:10.1136/bmj.h3978. ISSN 0959-8138. PMC 4532752. PMID 26268692. Процитовано 17 листопада 2022.
  63. ↑ Iwata, Naomi G.; Pham, Matilda; Rizzo, Norma O.; Cheng, Andrew M.; Maloney, Ezekiel; Kim, Francis (2011). Trans fatty acids induce vascular inflammation and reduce vascular nitric oxide production in endothelial cells. PloS One. Т. 6, № 12. с. e29600. doi:10.1371/journal.pone.0029600. ISSN 1932-6203. PMC 3247279. PMID 22216328. Процитовано 17 листопада 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  64. ↑ Nutrition, Center for Food Safety and Applied (25 січня 2022). Trans Fat. FDA (англ.). Процитовано 17 листопада 2022.
  65. ↑ Stanhope, Kimber L. (2016). Sugar consumption, metabolic disease and obesity: The state of the controversy. Critical Reviews in Clinical Laboratory Sciences. Т. 53, № 1. с. 52—67. doi:10.3109/10408363.2015.1084990. ISSN 1549-781X. PMC 4822166. PMID 26376619. Процитовано 17 листопада 2022.
  66. ↑ Debras, Charlotte; Chazelas, Eloi; Srour, Bernard; Kesse-Guyot, Emmanuelle; Julia, Chantal; Zelek, Laurent; Agaësse, Cédric; Druesne-Pecollo, Nathalie; Galan, Pilar (11 листопада 2020). Total and added sugar intakes, sugar types, and cancer risk: results from the prospective NutriNet-Santé cohort. The American Journal of Clinical Nutrition. Т. 112, № 5. с. 1267—1279. doi:10.1093/ajcn/nqaa246. ISSN 1938-3207. PMID 32936868. Процитовано 17 листопада 2022.
  67. ↑ Basaranoglu, Metin; Basaranoglu, Gokcen; Sabuncu, Tevfik; Sentürk, Hakan (28 лютого 2013). Fructose as a key player in the development of fatty liver disease. World Journal of Gastroenterology. Т. 19, № 8. с. 1166—1172. doi:10.3748/wjg.v19.i8.1166. ISSN 2219-2840. PMC 3587472. PMID 23482247. Процитовано 17 листопада 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  68. ↑ Li, Ping; Li, Ming; Wu, Tao; Song, Ying; Li, Yan; Huang, Xiaochang; Lu, Hui; Xu, Zhenjiang Zech (13 вересня 2022). Systematic evaluation of antimicrobial food preservatives on glucose metabolism and gut microbiota in healthy mice. npj Science of Food (англ.). Т. 6, № 1. с. 42. doi:10.1038/s41538-022-00158-y. ISSN 2396-8370. Процитовано 17 листопада 2022.
  69. ↑ Hrncirova, Lucia; Machova, Vladimira; Trckova, Eva; Krejsek, Jan; Hrncir, Tomas (23 вересня 2019). Food Preservatives Induce Proteobacteria Dysbiosis in Human-Microbiota Associated Nod2-Deficient Mice. Microorganisms. Т. 7, № 10. с. 383. doi:10.3390/microorganisms7100383. ISSN 2076-2607. PMC 6843281. PMID 31548508. Процитовано 17 листопада 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  70. ↑ Irwin, Sally V.; Deardorff, Luz Maria; Deng, Youping; Fisher, Peter; Gould, Michelle; June, Junnie; Kent, Rachael S.; Qin, Yujia; Yadao, Fracesca (7 квітня 2022). Sulfite preservatives effects on the mouth microbiome: Changes in viability, diversity and composition of microbiota. PLOS ONE (англ.). Т. 17, № 4. с. e0265249. doi:10.1371/journal.pone.0265249. ISSN 1932-6203. PMC 8989357. PMID 35390016. Процитовано 17 листопада 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  71. ↑ Chassaing, Benoit; Koren, Omry; Goodrich, Julia K.; Poole, Angela C.; Srinivasan, Shanthi; Ley, Ruth E.; Gewirtz, Andrew T. (2015-03). Dietary emulsifiers impact the mouse gut microbiota promoting colitis and metabolic syndrome. Nature (англ.). Т. 519, № 7541. с. 92—96. doi:10.1038/nature14232. ISSN 1476-4687. Процитовано 17 листопада 2022.
  72. ↑ Kobylewski, Sarah; Jacobson, Michael F. (2012-07). Toxicology of food dyes. International Journal of Occupational and Environmental Health. Т. 18, № 3. с. 220—246. doi:10.1179/1077352512Z.00000000034. ISSN 1077-3525. PMID 23026007. Процитовано 17 листопада 2022.
  73. ↑ Settipane, G. A.; Chafee, F. H.; Postman, I. M.; Levine, M. I.; Saker, J. H.; Barrick, R. H.; Nicholas, S. S.; Schwartz, H. J.; Honsinger, R. W. (1976-06). Significance of tartrazine sensitivity in chronic urticaria of unknown etiology. The Journal of Allergy and Clinical Immunology. Т. 57, № 6. с. 541—546. doi:10.1016/0091-6749(76)90004-x. ISSN 0091-6749. PMID 777074. Процитовано 17 листопада 2022.
  74. ↑ Jennings, A. S.; Schwartz, S. L.; Balter, N. J.; Gardner, D.; Witorsch, R. J. (1990-05). Effects of oral erythrosine (2',4',5',7'-tetraiodofluorescein) on the pituitary-thyroid axis in rats. Toxicology and Applied Pharmacology. Т. 103, № 3. с. 549—556. doi:10.1016/0041-008x(90)90327-q. ISSN 0041-008X. PMID 2160137. Процитовано 17 листопада 2022.
  75. ↑ Arnold, L. Eugene; Lofthouse, Nicholas; Hurt, Elizabeth (2012-7). Artificial Food Colors and Attention-Deficit/Hyperactivity Symptoms: Conclusions to Dye for. Neurotherapeutics. Т. 9, № 3. с. 599—609. doi:10.1007/s13311-012-0133-x. ISSN 1933-7213. PMC 3441937. PMID 22864801. Процитовано 17 листопада 2022.
  76. ↑ Suez, Jotham; Korem, Tal; Zeevi, David; Zilberman-Schapira, Gili; Thaiss, Christoph A.; Maza, Ori; Israeli, David; Zmora, Niv; Gilad, Shlomit (2014-10). Artificial sweeteners induce glucose intolerance by altering the gut microbiota. Nature (англ.). Т. 514, № 7521. с. 181—186. doi:10.1038/nature13793. ISSN 1476-4687. Процитовано 17 листопада 2022.
  77. ↑ Suez, Jotham; Cohen, Yotam; Valdés-Mas, Rafael; Mor, Uria; Dori-Bachash, Mally; Federici, Sara; Zmora, Niv; Leshem, Avner; Heinemann, Melina (1 вересня 2022). Personalized microbiome-driven effects of non-nutritive sweeteners on human glucose tolerance. Cell (English) . Т. 185, № 18. с. 3307—3328.e19. doi:10.1016/j.cell.2022.07.016. ISSN 0092-8674. PMID 35987213. Процитовано 17 листопада 2022.
  78. ↑ а б Ruiz-Ojeda, Francisco Javier; Plaza-Díaz, Julio; Sáez-Lara, Maria Jose; Gil, Angel (2019-1). Effects of Sweeteners on the Gut Microbiota: A Review of Experimental Studies and Clinical Trials. Advances in Nutrition. Т. 10, № Suppl 1. с. S31—S48. doi:10.1093/advances/nmy037. ISSN 2161-8313. PMC 6363527. PMID 30721958. Процитовано 17 листопада 2022.
  79. ↑ Sahin, Seyda; Ulusoy, Halil Ibrahim; Alemdar, Suleyman; Erdogan, Selim; Agaoglu, Sema (2020-09). The Presence of Polycyclic Aromatic Hydrocarbons (PAHs) in Grilled Beef, Chicken and Fish by Considering Dietary Exposure and Risk Assessment. Food Science of Animal Resources. Т. 40, № 5. с. 675—688. doi:10.5851/kosfa.2020.e43. ISSN 2636-0780. PMC 7492177. PMID 32968721. Процитовано 17 листопада 2022.
  80. ↑ Hamidi, Elliyana Nadia; Hajeb, Parvaneh; Selamat, Jinap; Abdull Razis, Ahmad Faizal (2016). Polycyclic Aromatic Hydrocarbons (PAHs) and their Bioaccessibility in Meat: a Tool for Assessing Human Cancer Risk. Asian Pacific journal of cancer prevention: APJCP. Т. 17, № 1. с. 15—23. doi:10.7314/apjcp.2016.17.1.15. ISSN 2476-762X. PMID 26838201. Процитовано 17 листопада 2022.
  81. ↑ Domingo, José L.; Nadal, Martí (2016-02). Carcinogenicity of consumption of red and processed meat: What about environmental contaminants?. Environmental Research. Т. 145. с. 109—115. doi:10.1016/j.envres.2015.11.031. ISSN 1096-0953. PMID 26656511. Процитовано 17 листопада 2022.
  82. ↑ White, Alexandra J.; Bradshaw, Patrick T.; Herring, Amy H.; Teitelbaum, Susan L.; Beyea, Jan; Stellman, Steven D.; Steck, Susan E.; Mordukhovich, Irina; Eng, Sybil M. (2016-04). Exposure to multiple sources of polycyclic aromatic hydrocarbons and breast cancer incidence. Environment International. Т. 89—90. с. 185—192. doi:10.1016/j.envint.2016.02.009. ISSN 1873-6750. PMC 4818720. PMID 26878284. Процитовано 17 листопада 2022.
  83. ↑ Layton, D. W.; Bogen, K. T.; Knize, M. G.; Hatch, F. T.; Johnson, V. M.; Felton, J. S. (1995-01). Cancer risk of heterocyclic amines in cooked foods: an analysis and implications for research. Carcinogenesis. Т. 16, № 1. с. 39—52. doi:10.1093/carcin/16.1.39. ISSN 0143-3334. PMID 7834804. Процитовано 17 листопада 2022.
  84. ↑ Nadeem, Hafiz Rehan; Akhtar, Saeed; Ismail, Tariq; Sestili, Piero; Lorenzo, Jose Manuel; Ranjha, Muhammad Modassar Ali Nawaz; Jooste, Leonie; Hano, Christophe; Aadil, Rana Muhammad (2021-07). Heterocyclic Aromatic Amines in Meat: Formation, Isolation, Risk Assessment, and Inhibitory Effect of Plant Extracts. Foods (англ.). Т. 10, № 7. с. 1466. doi:10.3390/foods10071466. ISSN 2304-8158. Процитовано 17 листопада 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  85. ↑ Nutrition, Center for Food Safety and Applied (25 лютого 2022). Dioxin Analysis Results/Exposure Estimates. FDA (англ.). Процитовано 17 листопада 2022.
  86. ↑ Dioxins and their effects on human health. www.who.int (англ.). Процитовано 17 листопада 2022.
  87. ↑ Cancer: Carcinogenicity of the consumption of red meat and processed meat. www.who.int (англ.). Процитовано 17 листопада 2022.
  88. ↑ Crowe, William; Pan, Xiaobei; Mackle, James; Harris, Adam; Hardiman, Gary; Elliott, Christopher T.; Green, Brian D. (28 грудня 2022). Dietary inclusion of nitrite-containing frankfurter exacerbates colorectal cancer pathology and alters metabolism in APCmin mice. npj Science of Food (англ.). Т. 6, № 1. с. 60. doi:10.1038/s41538-022-00174-y. ISSN 2396-8370. Процитовано 30 грудня 2022.
  89. ↑ Xu, Zhenjiang; Knight, Rob (2015-01). Dietary effects on human gut microbiome diversity. British Journal of Nutrition (англ.). Т. 113, № S1. с. S1—S5. doi:10.1017/S0007114514004127. ISSN 0007-1145. Процитовано 17 листопада 2022.
  90. ↑ Lozupone, Catherine A.; Stombaugh, Jesse I.; Gordon, Jeffrey I.; Jansson, Janet K.; Knight, Rob (13 вересня 2012). Diversity, stability and resilience of the human gut microbiota. Nature. Т. 489, № 7415. с. 220—230. doi:10.1038/nature11550. ISSN 0028-0836. PMC 3577372. PMID 22972295. Процитовано 17 листопада 2022.
  91. ↑ Heiman, Mark L.; Greenway, Frank L. (5 березня 2016). A healthy gastrointestinal microbiome is dependent on dietary diversity. Molecular Metabolism. Т. 5, № 5. с. 317—320. doi:10.1016/j.molmet.2016.02.005. ISSN 2212-8778. PMC 4837298. PMID 27110483. Процитовано 17 листопада 2022.
  92. ↑ de Souza, Russell J; Mente, Andrew; Maroleanu, Adriana; Cozma, Adrian I; Ha, Vanessa; Kishibe, Teruko; Uleryk, Elizabeth; Budylowski, Patrick; Schünemann, Holger (12 серпня 2015). Intake of saturated and trans unsaturated fatty acids and risk of all cause mortality, cardiovascular disease, and type 2 diabetes: systematic review and meta-analysis of observational studies. The BMJ. Т. 351. с. h3978. doi:10.1136/bmj.h3978. ISSN 0959-8138. PMC 4532752. PMID 26268692. Процитовано 16 жовтня 2022.
  93. ↑ Iwata, Naomi G.; Pham, Matilda; Rizzo, Norma O.; Cheng, Andrew M.; Maloney, Ezekiel; Kim, Francis (2011). Trans fatty acids induce vascular inflammation and reduce vascular nitric oxide production in endothelial cells. PloS One. Т. 6, № 12. с. e29600. doi:10.1371/journal.pone.0029600. ISSN 1932-6203. PMC 3247279. PMID 22216328. Процитовано 16 жовтня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  94. ↑ Nutrition, Center for Food Safety and Applied (25 січня 2022). Trans Fat. FDA (англ.). Процитовано 16 жовтня 2022.
  95. ↑ Stanhope, Kimber L. (2016). Sugar consumption, metabolic disease and obesity: The state of the controversy. Critical Reviews in Clinical Laboratory Sciences. Т. 53, № 1. с. 52—67. doi:10.3109/10408363.2015.1084990. ISSN 1549-781X. PMC 4822166. PMID 26376619. Процитовано 16 жовтня 2022.
  96. ↑ Basaranoglu, Metin; Basaranoglu, Gokcen; Sabuncu, Tevfik; Sentürk, Hakan (28 лютого 2013). Fructose as a key player in the development of fatty liver disease. World Journal of Gastroenterology. Т. 19, № 8. с. 1166—1172. doi:10.3748/wjg.v19.i8.1166. ISSN 2219-2840. PMC 3587472. PMID 23482247. Процитовано 16 жовтня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  97. ↑ Debras, Charlotte; Chazelas, Eloi; Srour, Bernard; Kesse-Guyot, Emmanuelle; Julia, Chantal; Zelek, Laurent; Agaësse, Cédric; Druesne-Pecollo, Nathalie; Galan, Pilar (11 листопада 2020). Total and added sugar intakes, sugar types, and cancer risk: results from the prospective NutriNet-Santé cohort. The American Journal of Clinical Nutrition. Т. 112, № 5. с. 1267—1279. doi:10.1093/ajcn/nqaa246. ISSN 1938-3207. PMID 32936868. Процитовано 16 жовтня 2022.
Термінологія
Рекорди
Пов'язане
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Здорове_харчування&oldid=39117878