Сирники (страва)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Сирник (від слова «сир»; біл. сырнікі, пол. serniki, рос. творожники, сырники) — корж із сиром і приправами.[1] Традиційна страва української та деяких інших слов'янських кухонь, що виготовляється із домашнього сиру. Аналог світового десерту під назвою чізкейк (англ. cheesecake — «сирний пиріг»).

Сирниками також називають пиріжки або млинці із сирною начинкою.[1]

Опис[ред.ред. код]

Сирник або чізкейки — страва європейської і американської кухонь, що є сирним десертом від сирної запіканки до ніжного сирного суфле. Перші сирники з'явились в Древній Греції.

Сирники готують із сирів рікотта, хаварті, маскарпоне, але найчастіше з вершкового сиру. Використовують також цукор, яйця, вершки і фрукти. Суміш цих інгредієнтів викладається на пісочне печиво.

Сирники (в центральній і східній Україні) — це підсмажені на вершковому маслі (чи на олії) млинці з домашнього сиру та борошна, з додаванням яєць, а також солі, цукру і/або поташу, виходячи з рецепту і/або уподобань кухаря.

Зазвичай до столу сирники подають зі сметаною та цукром (цукровою пудрою). Також до сирників подають мед, джеми, варення, тощо.

Види та історія[ред.ред. код]

Існує багато рецептів сирників. За деякими з них сирники не смажать (у сковорідці на олії), а печуть (у духовці), ще за одними до складу сирників входить дуже мало (або й немає зовсім) борошна або, наприклад, манка. Найбільшу варіативність в рецептах сирників мають додатки до сирної маси. В Україні найпопулярнішими є сирники з родзинками, рідше з іншими сухофруктами (наприклад, з курагою, чорносливом, горіхами тощо). У північних і східних сусідів українців — білорусів і росіян до сирників подеколи додають овочі, наближаючи їх таким чином до свого роду млинців із сиром і овочами, скажімо, білоруси додають картоплю, а росіяни моркву. У поляків під словом серник (пол. sernik) переважно розуміється традиційний сирний пиріг.

Сирники, як страва, безперечно походять з традиційної селянської кухні. Оскільки інгридієнти сирників є традиційними для української кухні, страву можна вважати достатньо давньою. Принаймні, сирники в якості селянської їжі фігурують в описах побуту українців і у найбільш ранніх кухарських книгах XVIII — 1-ї пол. XIX сторіч.

Простота приготування і відносна дешевизна основних інгредієнтів зробили сирники дуже популярними в Україні (і по всій Східній Європі) в якості поживного сніданку і десерту. Їх не лише запропонують на сніданок і/або десерт в більшості закладів харчування (скажімо, в Києві), а й сирники легко приготувати із сиркових мас (в тому числі з різноманітними додатками), широко представлених у торгівельній мережі.

Рецепт сирників[ред.ред. код]

Зліплені сирі сирники

Склад:

  • 250 г сиркової маси або м'якого сиру (з розрахунку на 1-у сковорідку з 5-6 сирників);
  • 1 куряче яйце
  • дрібка солі (за смаком, можна і без солі)
  • зовсім трохи цукру (за смаком, може варіюватися до 1 столової ложки цукру; у випадку, коли сирники готуються з солодкої сиркової маси, цукор можна взагалі не додавати)
  • 4 (може вірюватися в межах від 1 до 5) столові ложки борошна
  • вершкове масло для обжарювання
  • трохи олії для розігріву сковорідки
  • додатки, напр. родзинки (за смаком)

Приготування:

  1. Змішати в єдину масу сир, яйце, сіль, цукор і борошно.
  2. Якщо сиркова маса не містить додатків, додати за смаком родзинки і/або горіхи, курагу, чорнослив тощо.
  3. Замісити з утвореної маси тісто, з якого сформувати сирники. Сформовані сирники притрусити борошном, посередині нагорі (з одного боку) кожного сирника зробити невеликий отвір, куди вкласти грудочку вершкового масла, на якому смажитимуться сирники.
  4. Розігрити сковорідку, перед тим наливши в неї трохи олії.
  5. Викласти на сковорідку зліплені сирі сирники (5-6) й обсмажувати на вершковому маслі, перегорнувши для рівномірного обсмаження з обох боків, на середньому вогні, до набуття сирниками золотавого кольору.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Сирник // Словник української мови: у 11 т. — Київ: Наукова думка, 1970—1980.

Посилання[ред.ред. код]