Віктор Франц Гесс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віктор Франц Гесс
нім. Victor Franz Hess
Народився 24 червня 1883(1883-06-24)[2][3][…]
Schloss Waldsteind, Австро-Угорщина
Помер 17 грудня 1964(1964-12-17)[1][2][…] (81 рік)
Маунт-Вернон (Нью-Йорк), Вестчестер, Нью-Йорк, США[1]
Країна  США
 Австрія
Національність австрієць
Діяльність фізик, професор, дослідник
Галузь фізика
Відомий завдяки відкриття космічних променів
Alma mater Ґрацький університет
Знання мов англійська[2] і німецька[2]
Заклад Віденський університет, Інсбруцький університет, Ґрацький університет і Фордгемський університет
Членство Папська академія наук[5], Австрійська академія наук і Американське фізичне товариство[6]
Партія Вітчизняний фронт
У шлюбі з Marie Bertha Warner Breiskyd і Elizabeth M. Hoenked
Нагороди
Австрійський почесний знак «За науку й мистецтво»
Нобелівська премія з фізики

премія Лібенаd (1919)

член Американського фізичного товариства[d]

Віктор Франц Гесс (нім. Victor Franz Hess; 24 червня 1883, замок Вальдштейн, Австрія — 17 грудня 1964, Нью-Йорк, США) — австро-американський фізик, відкривач космічних променів, Нобелівський лауреат.

Народився на території сучасної Австрії (тоді — Австро-Угорщина). В 1911—1913 роках, вимірюючи йонізацію атмосфери за допомогою повітряних куль, він визначив, що йонізація збільшується з висотою, і зробив з цього висновок про існування космічних променів. Працював в Грацькому і Інсбруцькому університетах. 1936 року отримав Нобелівську премію «За відкриття космічних променів». 1938 року, після аншлюсу Австрії нацистською Німеччиною, спільно з дружиною-єврейкою емігрував до США.

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Народився 24 червня 1883 року в замку Вальдштейн (біля Пеггау, герцогство Штирія, Австро-Угорщина). Батько, Вінценц Гесс, працював у службі лісничих баварського принца Людвіга цу Еттінгена-Валлерштайна[de]. Мати — Серафін Едле фон Гроссбауер-Вальдштет.

У 1893—1901 роках навчався в Грацькій гімназії[7][8]. У 1901 році вступив до Грацького університету, який закінчив у 1905 році, і де пізніше, у 1910 році, здобув докторський ступінь. У 1910—1920 роках працював помічником Штефана Меєра[en] у Віденському інституті дослідження радію[en] при Віденській академії наук.

У роки Першої світової війни Гесс очолював рентгенологічне відділення резервного шпиталю.

1920 року одружився з Марією Берте Варнер-Брайскі, єврейкою за походженням[9].

У 1921 році Гесс вирушив до США, де працював в американській компанії United States Radium Corporation[en] у Нью-Джерсі, а також був фізиком-консультантом при Бюро шахт США[en]. Займався вивченням медичного використання радію.

У 1923 році повернувся до Грацького університету. 1925 року призначений професором експериментальної фізики в Граці, але через брак фінансування в основному займався повітряною електрикою.

В 1931 став професором фізики Інсбруцького університету й очолив нещодавно створений Інститут радіаційних досліджень[7]. Через опік радієм йому довелося перенести ампутацію великого пальця та операцію на гортані.

Після приєднання Австрії до Німецького Рейху (12-13 березня 1938) Гесс, переконаний католик і космополіт, був заарештований. Він швидко був звільнений з-під арешту, але 28 травня 1938 відправлений на пенсію, а у вересні 1938 позбавлений і пенсії. Крім того, він змушений був обміняти отриману ним Нобелівську премію на банкноти Німецького Рейху.

Того ж року Гесс разом зі своєю дружиною-єврейкою, рятуючись від переслідувань з боку нацистів, переїхав до США й образу став професором фізики Фордгемського університету, а в 1944 році отримав американське громадянство[10][11]. 1958 року вийшов у відставку.

У 1955 році від раку померла його перша дружина, і в тому ж році Гесс одружився з її доглядальницею Елізабет Хенке[10].

За віросповіданням був римо-католиком[12]. Пояснюючи свою релігійність, в 1946 опублікував свої міркування про це в статті «Моя віра»[13].

Помер 17 грудня 1964 року від хвороби Паркінсона в Маунт-Верноні (штат Нью-Йорк)[14]. Похований в Уайт-Плейнсі на кладовищі Mount Calvary Cemetary[15]

Наукові досягнення[ред. | ред. код]

Гесс приземлився після польоту на повітряній кулі, серпень 1912

У 1911—1913 роках Гесс вів дослідницьку роботу, результати якої в 1936 принесли йому Нобелівську премію з фізики. Протягом багатьох років вчені цікавилися тим, як радіація йонізує атмосферу. Очікувалося, що йонізуюча радіація приходить від Землі, і тому з віддаленням від Землі інтенсивність йонізуючого випромінювання мала б знижуватися. У 1911—1912 роках Гесс провів дослідження рівня радіації на різних висотах, піднімаючи устаткування на аеростаті на висоту до 5,3 км, вдень і вночі[8].

Результати досліджень Гесса були опубліковані Віденською академією наук. Гесс встановив, що радіація знижувалася лише до висоти 1 км, а після цього починала зростати. На висоті 5 км вона була більшою, ніж на рівні моря[16]. З цього він зробив висновок, що радіація має космічне походження. У 1925 році результат Гесса підтвердив Роберт Міллікен, назвавши цю радіацію космічного походження «космічними променями». Відкриття Гесса стало поштовхом для досліджень у фізиці частинок та ядерної фізиці[8].

Відзнаки[ред. | ред. код]

Пам'ять[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Гесс Виктор Франц // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. а б в г д Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б в Encyclopædia Britannica
  4. SNAC — 2010.
  5. http://www.pas.va/content/accademia/en/academicians/deceased/hess_vf.html
  6. NNDB — 2002.
  7. а б Victor Franz Hess. Nobel Foundation. 1936. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 4 жовтня 2007. 
  8. а б в Angelo, Joseph A (2004). Nuclear Technology. Greenwood Press. с. 121–124. ISBN 1-57356-336-6. «Victor Franz Hess was born on the 24th of June, 1883, in Waldstein Castle, near Peggau in Steiermark, Austria. His father, Vinzens Hess, was a forester in Prince Öttingen-Wallerstein's service and his mother was Serafine Edle von Grossbauer-Waldstätt. ...» 
  9. Victor F. Hess, Physicist, Dies. Shared the Nobel Prize in 1936. Was Early Experimenter on Conductivity of Air. Taught at Fordham Till 1958. New York Times. 19 грудня 1964. Архів оригіналу за 6 серпня 2018. Процитовано 30 вересня 2012. «... under his supervision, the United States Radium Corporation in New Jersey. ... Dr. Hess married Marie Bertha Warner Breisky in 1920; she died in 1955. ...» 
  10. а б Bill Breisky (7 серпня 2012). Essay: On Its Centenary, Celebrating a Ride That Advanced Physics. New York Times. Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 7 серпня 2012. 
  11. Profile detail: Victor Franz Hess. Marquis Who's Who. Процитовано 7 серпня 2012. 
  12. Hess, Victor - Deutsche Biographie. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 17 травня 2020. 
  13. Victor Franz Hess. «My Faith Архівна копія на сайті Wayback Machine.». San Antonio Light Newspaper Archive. November 3, 1946, p. 52
  14. Victor F. Hess, Physicist, Dies. Shared the Nobel Prize in 1936. Was Early Experimenter on Conductivity of Air. Taught at Fordham Till 1958. New York Times. 19 грудня 1964. Архів оригіналу за 6 серпня 2018. Процитовано 30 вересня 2012. «... under his supervision, the United States Radium Corporation in New Jersey. ... Dr. Hess married Marie Bertha Warner Breisky in 1920; she died in 1955. ...» 
  15. Grabstätte von Victor Franz Hess in den USA. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 17 жовтня 2020. 
  16. V. F. Hess (1912). Über Beobachtungen der durchdringenden Strahlung bei sieben Freiballonfahrten (English translation). Physikalische Zeitschrift (English). 13: 1084–1091. arXiv:1808.02927. 
  17. И. В. Дорман. Космические лучи: исторический очерк : [арх. 18 жовтня 2020]. — М. : Наука, 1981. — С. 15. — 190 с.
  18. Victor Francis Hess Архівна копія на сайті Wayback Machine.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Храмов Ю. А. Гесс Виктор Франц (Hess Victor Franz) // Физики : Биографический справочник / под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и доп. — М. : Наука, 1983. — С. 83. — 400 с. — 200 000 екз. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]