Клінтон Джозеф Девіссон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Клінтон Джозеф Девіссон
англ. Clinton Joseph Davisson
Clinton Davisson.jpg
Народився 22 жовтня 1881(1881-10-22)
Блумінгтон, Іллінойс, США
Помер 1 лютого 1958(1958-02-01) (76 років)
Шарлоттсвілль, Вірджинія, США
Громадянство Flag of the United States.svg США
Діяльність фізик, викладач університету
Alma mater Чиказький університет
Принстонський університет
Галузь фізика
Заклад Принстонський університет
Науковий керівник Оуен Віланс Річардсон
Член Національна академія наук США[1] і Американська академія мистецтв і наук
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізики (1937)

Клінтон Джозеф Девіссон у Вікісховищі?

Клінтон Девіссон (ліворуч) і Лестер Джермер (праворуч).

Клінтон Джозеф Девіссон (англ. Clinton Joseph Davisson; 22 жовтня 1881, Блумінгтон, Іллінойс, США — 1 лютого 1958, Шарлоттсвілль, Вірджинія, США) — американський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1937 року (спільно з Джорджем Томсоном) «за експериментальне відкриття дифракції електронів на кристалах».

Біографія[ред. | ред. код]

Клінтон Джозеф Девіссон народився в сім'ї ремісника Джозефа Девіссона й вчительки Мері Калверт. У 1902 році, після закінчення школи в Блумінгтоні (штат Іллінойс), приступив до вивчення математики і фізики в Чиказькому університеті. Через рік змушений був перервати навчання через відсутність коштів. Працював в телефонній компанії Блумінгтона. За рекомендацією Міллікена, з яким він познайомився під час навчання в Чикаго, в 1904 році Девіссон отримав місце асистента в університеті Пердью. З червня по серпень 1904 Девіссон зміг продовжити навчання в Чикаго. У вересні 1904 р. , знову за рекомендацією Міллікена, був прийнятий на півставки викладачем фізики в Принстонський університет, де пропрацював до 1910 року. У вільний час Девіссон відвідував лекції Френсіса Мегі, Едвіна Адамса, Джеймса Джинса і Оуена Річардсона. Під час літніх семестрів він багато разів відвідував лекції в Чикаго і отримав в 1908 року ступінь бакалавра. У 19101911 ах він отримував стипендію для навчання фізики в Принстонському університеті. У 1911 році він захистив там дисертацію під керівництвом професора Річардсона по темі «Про термічної емісії позитивних іон ів солей лужноземельних металів». З вересня 1911-го по квітень 1917 року Девіссон працює викладачем фізики на фізичному відділенні технологічного університету Карнегі в Піттсбург е. При спробі вступити на службу в армію в 1917 році йому відмовили. З червня 1917 року і до закінчення війни працює в конструкторському бюро фірми Вестерн електрик компані(пізніше перейменованої в Белл Лабораторіз) у Нью-Йорку. Після закінчення війни він відмовився від місця асистента професора й залишився в компанії Вестерн електрик.

У 1946 в після 29 років роботи в Белл Лабораторіз виходить на пенсію і в 1947-48 роках працює гостьовим професором в університеті Вірджинії в Шарлоттсвіллі.

У 1911 році Девіссон одружився на Шарлотті Сарі Річардсон, сестрі свого наукового керівника професора Річардсона. Батько чотирьох дітей — трьох синів і однієї дочки. Помер 1 лютого 1958 року в Шарлоттсвіллі (штат Вірджинія).

Досягнення[ред. | ред. код]

У 1937 році Девіссон отримав Нобелівську премію з фізики за експериментальне підтвердження передбачених Луї де Бройля хвиль матерії. Експерименти по дифракції електронів на кристалах були проведені в 1926 році спільно з Лестером Джермером. Друга половина премії була присуджена Джордж Паджет Томсону.

Нагороди[ред. | ред. код]

Названо його іменем[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Храмов Ю. А. Дэвиссон Клинтон Джозеф (Davisson Clinton Joseph) // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и дополн. — М.: Наука, 1983. — С. 108. — 400 с

Посилання[ред. | ред. код]

  1. NNDB — 2002.