Перейти до вмісту

Айвар Джайєвер

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Айвар Джайєвер
норв. Ivar Giaever Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився5 квітня 1929(1929-04-05)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Берген, Норвегія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер20 червня 2025(2025-06-20)[4] (96 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Скенектаді, Нью-Йорк, США[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаСША США
Діяльністьфізик, інженер, науковець, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materПолітехнічний інститут Ренсселера
Норвезький технологічний інститут
Клер Холлd
Hamar Cathedral Schoold Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьфізика Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладПолітехнічний інститут Ренсселера Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоНорвезька академія наук
Національна академія наук США
Шведська королівська академія інженерних наук
Королівське норвезьке товариство наук та літературиd
Американська академія мистецтв і наук
Американське фізичне товариство[6]
Американське товариство інженерів-механіків Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдяки:надпровідність
Нагороди Нобелівська премія з фізики (1973)
CMNS: Айвар Джайєвер у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Айвар Джайєвер (англ. Ivar Giaever (Івар Йєвер); нар. 5 квітня 1929, Берген, Норвегія — 20 червня 2025) — американський фізик норвезького походження, лауреат Нобелівської премії з фізики 1973 року (разом з Лео Есакі та Браяном Джозефсоном) за відкриття, що стосуються тунелювання в надпровідниках, явища відомого як ефект Джозефсона.

Біографія

[ред. | ред. код]

Джайєвер вивчав машинобудування в Норвезькому технологічному інституті, який закінчив в 1952 році. У 1954 році він емігрував до Канади, де працював у компанії «General Electric». Через два роки він переїхав до США, де працював у тій самій компанії прикладним математиком та завершив інженерні курси. З 1958 р. працював у Центрі досліджень і розробок компанії «General Electric» у Скенектаді, штат Нью-Йорк та одночасно навчався у Політехнічному інституті Ренсселера (Трой, штат Нью-Йорк), де здобув ступінь доктора філософії в 1964 році. Того ж року отримав громадянства США. Від 1958 до 1969 року Джайєвер працював у галузі тонких плівок, надпровідності та тунелювання. Пізніше Джайєвер загалом займався дослідженнями в галузі біофізики. Під час свого перебування в Кембриджському університеті завдяки стипендії Гуггенхейма (1969) він винайшов методику для доведення імунних реакцій. З 1970 року провів більшу частину свого часу у вивченні поведінки білкових молекул на поверхні твердих тіл. У 1988 році він залишив компанію та став професором-емерітом у Політехнічному інституті Ренсселера та почесним професором (professor-at-large) в Інституті фізики Університету Осло.

Крім Нобелівської премії він був нагороджений Призом Олівера Баклі від Американського фізичного товариства (1965) та нагородою Зворикіна від Національної академії інженерії (1974).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Джайевер Айвар // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. ↑ Encyclopædia Britannica
  3. ↑ Brockhaus Enzyklopädie — F.A. Brockhaus, 1796.
  4. ↑ NTB Nobelpris-vinner Ivar Giæver er død — 2025.
  5. ↑ McClain D. L. Ivar Giaever, Nobel Winner in Quantum Physics, Dies at 96 / J. Kahn — Manhattan: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 2025. — ISSN 0362-4331
  6. ↑ NNDB — 2002.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Айвар_Джайєвер&oldid=45687800