Рой Глаубер

|портрет=

Рой Джей Глаубер
англ. Roy J. Glauber
Народився	1 вересня 1925(1925-09-01)[…] Нью-Йорк, штат Нью-Йорк
Помер	26 грудня 2018(2018-12-26) (93 роки) Ньютон, Міддлсекс, Массачусетс, США
Місце проживання	США
Громадянство	США
Діяльність	фізик, викладач університету, науковець
Alma mater	Гарвардський університет
Сфера інтересів	Фізика
Заклад	Гарвардський університет, Університет Аризони, Лейденський університет і Лейденський університет
Аспіранти, докторанти	Daniel J. Kleitmand, Leo Kadanoffd і Dan Wallsd
Член	Лондонське королівське товариство, Національна академія наук США, Американська академія мистецтв і наук і Європейська академія
Відомий завдяки:	квантова оптика, когерентні стани
Нагороди	Ґрант Гуггенгайма Нобелівська премія з фізики (2005) Albert A. Michelson Medald (1985) Max Born Awardd (1985) стипендія Александера фон Гумбольдтаd член Американського фізичного товаристваd премія Денні Хайнемана в області математичної візикиd (1996) премія Олександра фон Гумбольдта honorary doctorate of the University of Valenciad (2008) іноземний член Лондонського королівського товаристваd
Рой Глаубер на Вікісховищі

Рой Джей Глаубер (англ. Roy Jay Glauber ; 1 вересня 1925, Нью-Йорк, США — 28 грудня 2018) — американський фізик-теоретик. Професор Гарвардського та Аризонського університетів. Лауреат Нобелівської премії з фізики за 2005 рік за свій внесок у теорію оптичної когерентності. Створив модель фотодетекції та пояснив випромінення когерентних (лазер) та некогерентних (абсолютно чорне тіло) джерел світла. Його теорії широко використовуються у галузі квантової оптики.

Біографія

Народився в 1925 році в Нью-Йорку. Навчався в Гарвардськогому університеті. В 1940 році виграв приз для школярів корпорації Вестінггаус за фотографії зроблені на саморобному телескопі з спектроскопом. У віці 18 років був задіяний в Манхеттенський проект. Його роботою було обчислення критичної маси для атомної бомби. Після повернення з Лос-Аламоса, закінчив бакалаврат (1946) та аспірантуру (1949) в Гарварді під керівництвом Джуліана Швінгера. Працював в Інституті персективних досліджень в Прінстоні, а також в Цюриху у Вольфганга Паулі. Одержав першу посаду викладача в Каліфорнійському технологічному інституті, де він заміняв Річарда Фейнмана, який поїхав на рік до Бразилії. Зацікавився теорією розсіяння, працюючи в групі Лайнуса Полінга. З кінця 1950-х займався питаннями фізики лазерів та мазерів. Від 1976 року професор у Гарварді, від 1988 року також в Аризонському університеті.

Посилання

• Інформація на сайті Нобелівського комітету