Ернст Руска

Ернст Руска
Ернст Руска
нім. Ernst August Friedrich Ruska
	Файл:Ernstruska.png
Народився	25 грудня 1906[…] ; Гайдельберг, Німецька імперія
Помер	27 травня 1988[…] (81 рік) ; Західний Берлін, Німеччина
Поховання	Waldfriedhof Zehlendorfd
Країна	Німеччина; окупована союзниками Німеччина; Третій Райх; Веймарська республіка; Німецька імперія
Діяльність	фізик, викладач університету, винахідник
Alma mater	Берлінський технічний університет; Мюнхенський технічний університет; Kurfürst-Friedrich-Gymnasium (Heidelberg)d
Галузь	електронна оптика
Заклад	Вільний університет Берліна; Берлінський технічний університет; Товариство імені Макса Планка
Науковий керівник	Max Knolld
Членство	Леопольдина
Батько	Julius Ruskad
Нагороди	премія Альберта Ласкера за фундаментальні медичні дослідження (1960) медаль Ернста Рейтера (1985) Медаль Рудольфа Дізеляd Robert Koch Gold Medald (1986) Paul Ehrlich and Ludwig Darmstaedter Prized (1970) Медаль Котеніуса (1975) Срібна медаль Лейбніцаd (1941) медаль і премія Денніса Габора (1975)
	Ернст Руска у Вікісховищі

|мовою=

Ернст Авгу́ст Ру́ска (нім. Ernst August Friedrich Ruska; 25 грудня 1906(19061225), Гейдельберг — 27 травня 1988, Західний Берлін) — творець електронного мікроскопа, лауреат Нобелівської премії з фізики за 1986 рік (половина премії «за роботу над електронним мікроскопом», другу половину премії отримали Герд Бінніг і Генріх Рорер «за винахід сканувального тунельного мікроскопа»).

Біографія

Прототип першого електронного мікроскопа, що складається з двох послідовно розташованих магнітних лінз, був представлений Руском та М. Кноллом 9 березня 1931 р. При 400-кратному збільшенні цей прилад був значно менш потужним, ніж сучасні оптичні мікроскопи, але він показав принципову можливість використання соленоїда як лінзи для пучка електронів, що дозволяє отримувати збільшене зображення досліджуваних об'єктів. У 1933 році Руска побудував варіант електронного мікроскопа, роздільна здатність якого дозволяла визначати деталі розміром в 500 ангстремів, що перевищувало можливості оптичних мікроскопів. Після захисту докторської дисертації в 1933 р. Руска стає співробітником телевізійної компанії в Берліні і займається удосконаленням технології виробництва телевізійних трубок. У 1937 р. він на посаді інженера-електрика фірми Siemens бере участь у розробці першого у світі комерційного масового електронного мікроскопа. Цей прилад з роздільною здатністю в 100 ангстремів вперше надійшов на ринок у 1939 р.

Публікації

Е. Руска. Розвиток електронного мікроскопа та електронної мікроскопії: Нобелівська лекція. [Архівовано 22 травня 2013 у Wayback Machine.]/ / УФН, Т. 154, № 2 (1988).
Е. Руска.Розвиток електронного мікроскопа та електронної мікроскопії: Нобелівська лекція. / / Атоми «очима» електронів. — М.: Знання, 1988.

Примітки

↑ ^а ^б Encyclopædia Britannica
d:Track:Q5375741
↑ SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311
↑ ^а ^б Енциклопедія Брокгауз
d:Track:Q237227
↑ ^а ^б Deutsche Nationalbibliothek Record #118750437 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578
↑ Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
d:Track:Q1264934 d:Track:Q429032 d:Track:Q18446 d:Track:Q1789619
↑ https://www.leopoldina.org/fileadmin/redaktion/Mitglieder/CV_Ruska_Ernst_D.pdf

Це незавершена стаття про науковця.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Посилання

Інформація з сайту Нобелівського комітету [Архівовано 22 червня 2012 у WebCite] (англ.)

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q615699"_data-entity-id="Q5375741">[http://global.britannica.com/biography/Ernst-Ruska_Encyclopædia_Britannica]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q5375741]]</div>-1] а ^б Encyclopædia Britannica
d:Track:Q5375741

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q8513_citetype_Q35127_citetype_Q36524_citetype_Q194166"_data-entity-id="Q29861311">SNAC<span_class="wef_low_priority_links">_—_2010.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q29861311]]</div>-2] SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13136"_data-entity-id="Q237227">[[:de:s:Brockhaus_Enzyklopädie|Енциклопедія_Брокгауз]]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q237227]]</div>-3] а ^б Енциклопедія Брокгауз
d:Track:Q237227

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q17152639_citetype_Q1172284"_data-entity-id="Q36578"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]</i>_[http://d-nb.info/gnd/118750437/_Record_#118750437]_//_Gemeinsame_Normdatei<span_class="wef_low_priority_links">_—_2012—2016.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]</div>-4] а ^б Deutsche Nationalbibliothek Record #118750437 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q47461344"_data-entity-id="Q1789619"><i_class="wef_low_priority_links">[[:hr:Dalibor_Brozović|Brozović&nbsp;D.]],_[[:hr:Tomislav_Ladan|Ladan&nbsp;T.]]</i>_[[:Хорватська_енциклопедія|Hrvatska_enciklopedija]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Лексикографічний_інститут_імені_Мирослава_Крлежі|LZMK]],_1999._—_9272&nbsp;с.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q1264934]][[d:Track:Q429032]][[d:Track:Q18446]][[d:Track:Q1789619]]</div>-5] Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
d:Track:Q1264934 d:Track:Q429032 d:Track:Q18446 d:Track:Q1789619

[[https://www.leopoldina.org/fileadmin/redaktion/Mitglieder/CV_Ruska_Ernst_D.pdf_https://www.leopoldina.org/fileadmin/redaktion/Mitglieder/CV_Ruska_Ernst_D.pdf]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-6] ttps://www.leopoldina.org/fileadmin/redaktion/Mitglieder/CV_Ruska_Ernst_D.pdf

[1]

[2]

[4]

[3]

[6]

Генеалогія та некрополістика	Geni.com · The Academic Family Tree · WikiTree
Література та бібліографія	Bibliothèque interuniversitaire de Santé · Архів преси XX століття
Наука	NobelPrize.org · Scopus · zbMATH Open Database
Тематичні сайти	SNAC
Словники та енциклопедії	Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Універсальна литовська енциклопедія · Хорватська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Brockhaus Enzyklopädie · De Agostini · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Prabook · Proleksis Encyclopedia
Довідкові видання	Deutsche Biographie · Munzinger IBA · NNDB · SNAC · NobelPrize.org
Нормативний контроль	BIBSYS: 99030106 · CiNii: DA02934740 · CONOR.SI: 159200355 · Freebase: /m/012v87 · GND: 118750437 · ISNI: 0000000116262118 · J9U: 987007275687605171 · LCCN: n81056954 · NSK: 000101140 · NTA: 068599315 · NUKAT: n2003027840 · VIAF: 40173810

п о р Лауреати Нобелівської премії з фізики
1901–1925	Рентген (1901) Лоренц / Зееман (1902) Беккерель / П'єр Кюрі / Марія Кюрі (1903) Релей (1904) Ленард (1905) Томсон (1906) Майкельсон (1907) Ліппман (1908) Марконі / Браун (1909) ван дер Ваальс (1910) Він (1911) Дален (1912) Камерлінг-Оннес (1913) Лауе (1914) В. Г. Брегг / В. Л. Брегг (1915) Баркла (1917) Планк (1918) Штарк (1919) Ґійом (1920) Ейнштейн (1921) Н. Бор (1922) Міллікен (1923) M. Сігбан (1924) Франк / Герц (1925)
1926–1950	Перрен (1926) Комптон / Ч. Вільсон (1927) О. Річардсон (1928) де Бройль (1929) Раман (1930) Гейзенберг (1932) Шредінгер / Дірак (1933) Чедвік (1935) Гесс / К. Д. Андерсон (1936) Девіссон / Томсон (1937) Фермі (1938) Лоуренс (1939) Штерн (1943) Рабі (1944) Паулі (1945) Бріджмен (1946) Епплтон (1947) Блекетт (1948) Хідекі (1949) Пауелл (1950)
1951–1975	Кокрофт / Волтон (1951) Блох / Перселл (1952) Церніке (1953) Борн / Боте (1954) Лемб / Кущ (1955) Шоклі / Бардін / Браттейн (1956) Янг / Цзундао (1957) Черенков / Франк / Тамм (1958) Сегре / Чемберлен (1959) Глазер (1960) Гофстедтер / Мессбауер (1961) Ландау (1962) Вігнер / Гепперт-Маєр / Єнсен (1963) Басов / Прохоров / Таунс (1964) Томонага / Швінгер / Фейнман (1965) Кастлер (1966) Бете (1967) Альварес (1968) Гелл-Манн (1969) Альвен / Неель (1970) Габор (1971) Бардін / Купер / Шріффер (1972) Леона / Йєвер / Джозефсон (1973) Райл / Г'юїш (1974) Бор / Моттельсон / Рейнвотер (1975)
1976–2000	Ріхтер / Тінг (1976) Ф. В. Андерсон / Мотт / Флек (1977) Капиця / Пензіас / Р. Вільсон (1978) Глешоу / Салам / Вайнберг (1979) Фітч / Кронін (1980) Бломберген / Шавлов / К. Сігбан (1981) К. Вільсон (1982) Чандрасекар / Фаулер (1983) Руббіа / ван дер Мер (1984) фон Клітцинг (1985) Руска / Бінніг / Рорер (1986) Беднорц / Мюллер (1987) Ледерман / Шварц / Стейнбергер (1988) Рамзей / Демельт / Пауль (1989) Фрідман / Кендалл / Р. Тейлор (1990) де Жен (1991) Харпак (1992) Галс / Д. Тейлор (1993) Брокгауз / Шалл (1994) Перл / Рейнс (1995) Лі / Ошеров / Річардсон (1996) Чу / Коен-Таннуджи / Філліпс (1997) Лафлін / Штермер / Цуї (1998) 'т Гофт / Вельтман (1999) Алфьоров / Кремер / Кілбі (2000)
2001—дотепер	Корнелл / Кеттерле / Віман (2001) Девіс / Косіба / Джакконі (2002) Абрикосов / Гінзбург / Леггет (2003) Гросс / Політцер / Вільчек (2004) Глаубер / Голл / Генш (2005) Матер / Смут (2006) Ферт / Грюнберг (2007) Кобаясі / Масукава / Намбу (2008) Као / Бойл / Сміт (2009) Гейм / Новосьолов (2010) Перлматтер / Шмідт / Рісс (2011) Арош / Вайнленд (2012) Хіггс / Англер (2013) Акасакі / Амано / Накамура (2014) Макдональд / Кадзіта (2015) Таулесс / Галдейн / Косерліц (2016) Вайс / Баріш / Торн (2017) Ешкін / Муру / Стрікленд (2018) Піблс / Майор / Кело (2019) Пенроуз / Ґенцель / Ґез (2020) Гассельманн / Манабе / Паризі (2021) Клаузер / Аспе / Цайлінґер (2022) Краус / Агостіні / Л'Юйє (2023) Гопфілд / Гінтон (2024)