Ален Аспе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ален Аспе
фр. Alain Aspect
Alain Aspect (26341660894) (cropped).jpg
Народився 15 червня 1947(1947-06-15)[1] (75 років)
Ажен
Країна Flag of France (1794–1815, 1830–1974, 2020–present).svg Франція
Діяльність квантовий фізик, дослідник
Галузь квантова фізика
Alma mater École normale supérieure Paris-Saclay і Університет Париж XI (1983)[2]
Науковий ступінь доктор філософії[d][2] (1983)
Знання мов французька[3] і англійська
Заклад École Supérieure d'Optique, Paris-Saclay Universityd і Колеж де Франс[4]
Членство Французька академія наук, Національна академія наук США, Лондонське королівське товариство, French Academy of Technologiesd, Австрійська академія наук, Європейська академія[5], Haut Conseil de la science et de la technologied і Parliamentary Office for the Evaluation of Scientific and Technological Choicesd
Посада Науковий керівник CNRSd[4]
Нагороди
офіцер ордена Почесного легіону

золота медаль Національного центру наукових досліджень (2005)

Міжнародна золота медаль Нільса Бора (2013)

Медаль Юнеско імені Нільса Бора (2013)

Медаль Фредеріка Айвзаd (2013)

Herbert Walther Prized (2012)

Премія Макса Борна (1999)

премія Вольфа з фізики (2010)

Премія Бальцана (2013)

Премія Серванаd (1983)

премія Хольвекаd (1991)

Gay-Lussac-Humboldt-Prized (1999)

медаль Альберта Ейнштейна (2012)

член Американського фізичного товариства[d] (2005)

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (2015)

Нобелівська премія з фізики (2022)

медаль міста Парижd (2011)

Ален Аспе (фр. Alain Aspect ; 15 червня 1947, Ажен, Франція) — французький фізик, фахівець з квантової оптики, теорії прихованих параметрів і квантової заплутаності. Здобув одну третину Нобелівської премії з фізики 2022 року разом з Джоном Клаузером та Антоном Цайлінґером «за експерименти із заплутаними фотонами, встановлення порушення нерівностей Белла та новаторство квантової інформаційної науки».[6]

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

На початку 1980-х працював над докторською дисертацією з нерівностей Белла. У цей час здобув популярність його експеримент, пов'язаний з парадоксом Ейнштейна — Подільського — Розена. Надалі переключився на вивчення лазерного охолодження. Зараз він зайнятий роботами з конденсату Бозе — Ейнштейна.

Професор паризької Політехнічної школи.

Фелло Американського фізичного товариства (2005). Член Європейської академії (2009). Іноземний член Лондонського королівського товариства (2015).

Почесний доктор шотландського Університету Херіота-Ватта (2008).

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б https://www.sudoc.fr/043052010
  3. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. а б https://www.ae-info.org/ae/Member/Aspect_Alain
  5. https://www.ae-info.org/ae/User/Aspect_Alain
  6. Прес-реліз: Нобелівська премія з фізики 2022
  7. Alain Aspect — Les Membres de l’Académie des sciences. Архів оригіналу за 9 серпня 2011. Процитовано 17 січня 2014. 
  8. Academie des technologies[недоступне посилання з Май 2018]
  9. Oeaw Members Detail. Архів оригіналу за 22 січня 2018. Процитовано 21 січня 2018. 
  10. Alain Aspect et Thomas Ebbesen, récompensés par la Société européenne de physique — Communiqués et dossiers de presse — CNRS. Архів оригіналу за 24 вересня 2013. Процитовано 17 січня 2014. 
  11. The Optical Society — Max Born Award — Awards — OSA.org. Архів оригіналу за 9 січня 2014. Процитовано 17 січня 2014. 
  12. Alain Aspect, physicist, CNRS 2005 Gold Medal — CNRS Web site — CNRS. Архів оригіналу за 31 жовтня 2013. Процитовано 17 січня 2014. 
  13. EPS Quantum Electronics Prizes — QEOD. Архів оригіналу за 5 травня 2016. Процитовано 17 січня 2014. 
  14. Emissions de composés atmosphériques : de nouveaux scénarios pour le GIEC — Communiqués et dossiers de presse — CNRS. Архів оригіналу за 10 жовтня 2013. Процитовано 17 січня 2014.